Система мистецтва та класифікація видів мистецтва. Загальна характеристика видів мистецтва. 





Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Система мистецтва та класифікація видів мистецтва. Загальна характеристика видів мистецтва.



Значна кількість видів мистецтва склалася історично як відтворення багатобічності реальної дійсності та індивідуальних особливостей сприйняття її людиною. Види мистецтв – література, образотворче мистецтво (живопис, скульптура, графіка), музика, балет, хореографія, архітектура,театр мають відношення до мистецтва як особливе до загального.

Відокремлення певних видів мистецтв – це проблема, яка хвилювала людство з давнини і хвилює у наш час.

В сучасній системі мистецтв існують дві тенденції: тяжіння до синтезу (наприклад, зв'язок архітектури, живопису та скульптури (більш конкретно: наприклад театр синтезує в собі літературу, живопис, пантоміму, музику, скульптуру, архітектуру, адже спектакль створюється за допомогою гри акторів, поетичної мови, музики, об’ємних предметів та зображень на площині - декорацій)) та збереження незалежності окремих видів мистецтва. Обидві тенденції плідні та сприяють розвитку системи мистецтв. Розподіляючи мистецтво за способом сприйняття, одержуємо слухові, зорові та видовищні види мистецтва, за створенням художнього образу: часові, просторові, просторово-часові. Поділ мистецтва за типом відтворення дійсності дає образотворчі та необразотворчі види мистецтв. Залежно від характеру поєднання виражальних засобів у конкретному виді мистецтва відзначають прості, складні та синтетичні види мистецтва. Кожний вид мистецтва змінюється під впливом своєрідності часу, культурних вимог, характеру художнього смаку. У середині кожного виду також існує поділ на жанри, стилі, роди.

Жанр (фр.genre - рід, вид) – історично стійка форма композиційної організації художнього твору, яка виникає і розвивається в залежності від різноманіття відображуваної у мистецтві дійсності, а також від тих естетичних задач, які поставлені у творі художником. Термін жанр означає поетичний рід (драма, лірика, епос), основні видозміни жанру – жанрові форми, чи види; а також різні варіанти поетичного виду. Наприклад, розрізняють такі жанри роману (роман, розповідь, новела, повість, епопея як види епічного жанру художньої літератури): історичний, біографічний, психологічний, побутовий, філософський, авантюрний, науково-фантастичний, виробничий і т. д. Відповідні жанрові відмінності існують і в інших видах мистецтва: у живописі: портретний, пейзажний, батальний і жанровий (побутові сцени) жанри; музичними жанрами є: симфонія, соната, кантата, романс, пісня і т. д.; в театрі: трагедія, комедія, драма, водевіль, скетч, ревю та ін.; твори архітектури поділяються на монументальну чи побутову архітектуру: палаци, культові споруди, житлові будівлі, виробничі будови і т. д.; у скульптурі – портретний, анімалістичний (зображення тварин), жанровий (побутовий), історичний, орнаментальний.

Стиль (лат.stilus - паличка для письма) – це сукупність головних ідейно-художніх особливостей творчості майстра, які виявляються у типових для нього темах, ідеях, характерах, конфліктах, а також у різноманітності виражальних засобів, художніх прийомів; це єдність змісту, образної системи й художньої форми, що склалася за конкретних суспільно-історичних умов івластива різним історичним періодам і епохам у розвитку літератури і мистецтва.

Видимистецтва – це стійкі форми існування мистецтва, що склалися історично як відтворення багатобічності реальної дійсності та індивідуальних особливостей сприйняття її людиною. Це – архітектура, образотворче мистецтво (живопис, скульптура, графіка), декоративно-прикладне мистецтво, музика, балет, хореографія, література,театр, кіно, телебачення, цирк, естрадне мистецтво.

Архітектура (грець. architekton - будівельник)– будівельне мистецтво; вид мистецтва, твори якого є пам’ятками матеріальної і духовної культури людства; особливий вид творчої діяльності людини, в результаті якої створюються твори, що втілюють єдність матеріальної культури суспільства і мистецтва. Тому всі архітектурні спорудимають як функціональні, технічні якості (зручність, користь, міцність, економічність), так і естетичні (краса, художній образ, що виражав певний ідейний зміст). Найважливішим засобом художньої виразності в архітектурі служить пропорційність, масштабність, тобто певна співрозмірність окремих частин будівлі чи архітектурного ансамблю, його співрозмірність з оточуючими будівлями і природою, а також по відношенню до людини.

Балет (франц. ballet, італ. ballo- бал) - вид сценічного мистецтва, в якому зміст вистави розкривається засобами класичного танцю, міміки і музики; твір, призначений для втілення в музично-хореографічних образах.

Графіка (лат. grafo - пишу, малюю) – вид образотворчого мистецтва, основним зображальним засобом якого є однотонний малюнок, виконаний переважно на папері олівцем, пером, пензлем, вуглем, або друковані художні зображення, відтиснуті на папері формою (гравюра).

Гравюра (франц. gravure вирізати, висікати) – вид графіки, в якому зображення є друкованим відбитком з малюнка, виконаного гравіруванням на дошці, металі та іншій друкарській формі.

Живопис - вид образотворчого мистецтва, найважливішим засобом художнього вираження в якому є колір у його нерозривному зв’язку з малюнком. Колір дає можливість наглядно передати усю різноманітність реального світу: об’єм і світло, глибину і простір, природу, живу людину і плоди її діяльності. Живопис представляє собою зображення на площині (полотні, папері чи стіні). Різновидами живописної техніки за використаними фарбувальними матеріалами є: олійний живопис, акварель, що виконується на папері і відрізняється прозорістю та м’якістю шару фарби, пастель, що виконується олівцями на шорсткуватому папері особливих сортів; фреска і мозаїка, що широко використовуються у монументальному мистецтві. У живописі особливе значення мають такі елементи форми як колорит – навмисний вибір домінуючого кольору, чи співвідношення кольорів, що підсилюють вплив картини на глядача, композиція – вміла побудова художником зображення на площині, що допомагає розкрити сюжет, смисл картини; ритм - чергування силуетів чи об’ємів, яке підкреслює чи динаміку руху, чи статику спокою. Жанри живопису: пейзаж, натюрморт (зображення речей, окремих предметів, кольорів, портрет, тематичні (історичні, жанрово-побутові) картини.

Кіно (грець. кінеу - рухаю) – вид мистецтва, галузь культури і господарства з приводу вироблення кінофільмів і їх демонстрування.

Література (лат. literature – написане, рукопис) – в широкому розумінні – сукупність писаних і друкованих творів того чи іншого народу, епохи або людства; художня література як різновид мистецтва – мистецтво слова, що відображає суспільне життя в словесних художніх образах.

Музика – вид мистецтва, що відображає дійсність у звукових образах. ЇЇ жанрами та видами є хорал (лат. cantus choralis - хоровий спів) – релігійне багатоголосся; меса (франц. messe – літургія) – хоровий спів, який називають за першим словом молитви; ораторія (лат. oro - молю) – хоровий твір для співаків – солістів, пізніше у концертному виконання став супроводжуватись оркестром; кантата (італ. cantata – співаю) – хоровий твір, за змістом менший ніж ораторія, не має драматичного розвитку сюжету; сюїта (франц. suite – послідовність, ряд) – спочатку – танцювальна музика у концерті, пізніше – самостійний інструментальний твір, що складається з декількох п’єс танцювального характеру; фуга (італ. fuga – біг) – музична форма з яскраво відтвореною ідеєю-темою, що відображається в іншій, що повторює головну, в іншій тональності чи регістрі; соната (італ. sonata – звучати) – складний інструментальний твір, який до 16 ст. був частиною релігійної музики, складається з декількох частин, що об’єднуються загальною ідеєю та змістом, але є різними за ритмом; симфонія (грець. symphonia - співзвуччя) – сонатно-циклічна форма, призначена для виконання симфонічним оркестром; опера (італ. opera – праця, твір) – музично-драматичний твір, призначений для виконання у театрі.

Скульптура (лат. sculpere - вирізати, висікати) – вид образотворчого мистецтва, твори якого мають об’ємну форму і виконуються із твердих або пластичних матеріалів, або це вид образотворчого мистецтва, що відображає дійсність в узагальнених пластичних образах і об’ємно-просторових формах, а також самі твори цього виду мистецтва. Художня виразність скульптурних образів визначається їх пластичністю, динамічністю, гармонійною пропорційністю, чіткістю силуету. Ескізи майбутнього твору, як правило, виготовляються із пластичних матеріалів – глини, пластиліну, воску; після цього ескіз переводять у гіпс, а потім виконують у “матеріалі” – камені (мармурі, граніті та ін.), дереві, металі, бетоні, пластмасі та ін.

Хореографія (грець. хореіа – танок і -графія )- мистецтво створення танців і танцювальних вистав.

Цирк (лат. cirkcus- коло) - вид мистецтва, в якому поєднуються акробатика, клоунада, виступи дресированих тварин та ін.; у Стародавньому Римі – еліпсовидна арена з трибунами, де відбувалися кінні змагання, бої гладіаторів, виступали акробати, еквілібристи, жонглери, коміки.





Последнее изменение этой страницы: 2016-07-14; просмотров: 286; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 35.153.166.111 (0.009 с.)