Акустичні властивості звуків

Української літературної мови

 

1. Звук людської мови як явище акустичне, фізіологічне, психічне, соціальне.

2. Артикуляція голосних звуків.

3. Артикуляція приголосних звуків.

4. Поняття про артикуляційну базу – внормовану і невнормовану.

5. Акустичні властивості звуків: сила, тривалість, висота, тембр.

 

Література:

· Гладишева А.О. Сценічна мова. Дикційна та орфоепічна нормативність. – К., 1996.

· Сучасна українська літературна мова. Вступ. Фонетика / За ред. І.К.Білодіда. – К., 1969. – С.43–49.

· Сучасна українська літературна мова / За ред. А.П.Грищенка. – 2-ге вид. – К., 1997. – С.13–17.

· Тоцька Н.І. Сучасна українська літературна мова. Фонетика, орфоепія, графіка, орфографія. Завдання і вправи. – К., 1995. – С.10–35.

· Пілецький В. Практичні завдання з фонетики та фонології сучасної української літературної мови.– Львів, 2001.– С.4–21.

 

Завдання.

1. Назвіть голосний звук, який має таку артикуляцію:

а) Голосові з’вязки дрижать. Задня частина язика високо піднята до м’якого піднебіння. Губи сильно заокруглені і витягнуті вперед.

б) Голосові з’вязки дрижать. Задня частина язика трохи піднята до м’якого піднебіння. Рот широко розкритий, губи не заокруглені.

в) Голосові з’вязки дрижать. Задня частина язика середньо піднята до м’якого піднебіння. Губи трохи заокруглені.

г) Голосові з’вязки дрижать. Язик середньо піднятий до передньої частини піднебіння. Губи дещо розтягнуті в обидва боки.

ґ) Голосові з’вязки дрижать. Язик піднято до передньої частини піднебіння трохи вище від середнього положення. Губи трохи розтягнуто.

д) Голосові з’вязки дрижать. Язик сильно просунутий уперед і піднятий угору до твердого піднебіння. Губи нейтральні.

2. Назвіть приголосний звук, який має таку артикуляцію:

а) Передня частина язика змикається з верхніми губами. Повітряний струмінь проривається назовні, розриваючи це зімкнення. Голосові зв’язки не дрижать. Язик до твердого піднебіння не піднімається.

б) Губи зімкнені, а потім їх розриває струмінь видихуваного повітря. Голосові зв’язки дрижать. М’яке піднебіння опускається, утворюючи для повітряного струменя прохід у носову порожнину.

в) Кінчик язика піднімається до верхніх ясен і дрижить. Передня і середня частини язика підняті. Голосові зв’язки дрижать.

г) Передня частина язика спочатку змикається з яснами, а потім висувається, утворюючи щілину. Язик опущений. М’яке піднебіння підняте і закриває прохід у носову порожнину. Голосові зв’язки дрижать.

ґ) Передня частина язика наближається до верхніх зубів, утворюючи щілину. Язик опущений. М’яке піднебіння підняте і закриває прохід у носову порожнину. Голосові зв’язки не дрижать.

3. За зразком, поданим у завданні 2, опишіть артикуляцію 5 інших приголосних звуків української мови.

4. Які органи найактивніші при творенні голосних?

5. У якому місці утворюється великий резонатор при творенні голосних звуків [а], [о], [у]?

6. Де утворюється великий простір, коли артикулюєте звуки [і], [и], [е]?

7. Які зі шістьох голосних більш напружені, а які менш напружені?

8. Яка функція губ?

9. Якої форми може набувати язик і яким може бути його положення?

10. Схарактеризуйте особливості творення звуків, які позначені на письмі літерою в у словах в ухо, в існик, в иста в ка, любо в.

11. Експериментальні дані підтверджують, що витрати повітря під час вимовляння різних звуків різні. Спробуйте вимовляти на одному видиху фразу того гучного гарного голосу. Які звуки “забирають” багато голосу?

12. Які звуки перед мікрофоном можуть набувати особливого “об’єму”? (див. статтю “Ефірне мовлення”).

13. Схарактеризуйте свою артикуляційну базу.

 

Тема VІІІ

Голосні фонеми української літературної мови

Та їх звукові вияви

 

1. Поняття фонеми.

2. Система голосних фонем, їх класифікація.

3. Позиційні й комбінаторні вияви голосних фонем.

 

Література:

· Жовтобрюх М.А., Кулик Б.М. Курс сучасної української літературної мови. – Ч.1. – 4-е вид. – К., 1972. – С.101–107.

· Сучасна українська літературна мова / За ред. А.П.Грищенка. – 2-ге вид. – К., 1997. – С.32–34.

· Сучасна українська мова / За ред. О.Д.Пономарева. – 2-е вид. – К., 2001. – С.10–14.

 

Завдання

1. Назвіть фонему, головний вияв якої мав такі артикуляційні ознаки:

а) Передній ряд, високе підняття, неогубленість;

б) Задній ряд, середнє підняття, огубленість;

в) Передній ряд, середнє підняття, неогубленість;

г) Задній ряд, високе підняття, огубленість;

ґ) Задній ряд, низьке підняття, неогубленість;

г) Передній ряд, високо-середнє підняття, неогубленість;

2. Проаналізуйте подані нижче слова і доведіть, що звуки [и] та [і] є головними виявами різних фонем.

Дим, дім, кіт, кит, сипати, сіпати, скрипіти, скріпити, вір, вир, рик, рік, рив, рів, ліпка, липка, пів, пив, гриб, гріб.

3. Запишіть кілька українських слів, у яких початковим є звук [и]. Використайте словник Б.Грінченка.

4. Проаналізуйте головні вияви фонем [е] та [и] в ненаголошеній позиції.

Зразок: вела – [ве^илá] – перед складом із [á] фонема [е] має вияв [е^и]

весільний – [ви^ес´íл´ний] – перед складом із [í] фонема [е] має вияв [и^е].

Несла, ревіти, ревізія, революція, майстер, мелодія, печериця, нести, несу, везти, везу, перина, система, печаль, заметіль, плести, посиденьки, весілля, вести, веду.

5. У слові єретик два звуки [е]. Як їх слід вимовляти? Поясніть, що впливає на їх різну вимову.

6. Яким повинно бути положення органів при артикуляції звука [о]? Що робити, щоб не було “акання”?

7. Які помилки допускають, артикулюючи звук [и]?

8. Які помилки допускають, вимовляючи слова відпочивати, похилитися?

9. У яких позиціях ненаголошений звук [о] треба артикулювати з наближенням до [у] – [о^у]? Наведіть приклади.

10. З Орфоепічного словника М.Погрібного (див. с.9, п.3) випишіть слова, у яких фонема [о] має вияв [о^у].

 

Тема ІХ

Приголосні фонеми української літературної мови

Та їх звукові вияви

 

1. Класифікація приголосних фонем за:

а) місцем творення;

б) способом творення;

в) участю голосових зв’язок (дзвінкість/глухість);

г) рухом язика до твердого піднебіння (твердість/м’якість);

ґ) характером основного резонатора (ротовий/носовий).

2. Позиційні й комбінаторні вияви приголосних фонем.

 

Література:

· Сучасна українська літературна мова. Вступ. Фонетика / За ред. І.К.Білодіда. – К., 1969. – С.245–242; 245–260.

· Сучасна українська літературна мова / За ред. А.П.Грищенка. – 2-ге вид. – К., 1997. – С.34–50.

· Сучасна українська мова / За ред. О.Д.Пономарева. – 2-е вид. – К., 2001. – С.14–17.

 

Завдання.

1. Намалюйте таблицю. Впишіть у неї відповідні приголосні. Поясніть, чим різняться звуки кожної рубрики. Назвіть приголосні, які не мають пар за дзвінкістю і глухістю.

 

Сонорні	л, л´, м, н, н´ …
Шумні	Глухі	п, т, т´ …
Дзвінкі	б, д, д´ …

 

2. Підрахуйте кількість голосних і приголосних звуків у кожному з поданих прикладів. Окремо випишіть дзвінкі приголосні, окремо – глухі. Встановіть, яке відношення між ними (у %). Підберіть речення з текстів інших стилів (публіцистичних, наукових). Зробіть такі ж підрахунки. Які Ваші висновки?

Зразок:

Бог милує малих, для гордих має кару, а славу сильних тьмить (М.Зеров, переклад з Горація).

Усіх звуків – 47

приголосних – 28 = 60 %

головних – 19 = 40 %

пропорція: 47 – 100 %

28 – х

х= 60 %

Усіх приголосних – 28, глухих – 8.

пропорція: 28 – 100 %

8 – х %

х = 28,5 %

дзвінких – 71,5 %

глухих – 28,5 %

а) Розвійтеся з вітром, листочки зів’ялі,

Розвійтесь, як тихе зітхання!

Невгоєні рани, невтишені жалі,

Завмерлеє в серці кохання

б) Якби ти знав, як много важить слово.

в) Ой ти, дівчино, з горіха зерня,

чом твоє серденько – колюче терня?

г) Ой ти, дівчино, ясная зоре,

Ти мої радощі, ти моє горе.

(З поезій І.Франка)

ґ) Ти правди в брехні не розмішуй,

Не ганьби все підряд без пуття,

Бо на світі той наймудріший,

Хто найдужче любить життя.

(В.Симоненко)

3. У котрих словах є приголосні а) тверді, б) м’які, в) пом’якшені. Назвіть їх. Приголосні, що не мають співвідносних пар, підкресліть. Заповніть таблицю, використовуючи знаки транскрибування (див. Додаток ІV).

1. Поезія. 2. Щастя. 3. Вулиця. 4. Язик. 5. Мова. 6. Кукурудза. 7. Дзьоб. 8. Мелодія. 9. Роздоріжжя. 10. В’ється. 11. Гіркий. 12. Сіль. 13. Зілля. 14. Вірші. 15. Зв’язок. 16. Діло. 17. Любов. 18. Дядько. 19. Долина. 20. Небеса. 21. Сіно. 22. Саджанець. 23. Цукор.

 

Тверді
М’які
Пом’якшені

 

4. На таблиці подано можливі звукові значення літер, що позначають на письмі приголосні української мови. Поясніть, у яких позиціях виникають ці звуки. На кожне з цих значень доберіть приклади (використайте подані нижче слова, допишіть свої).

 

Літери	Звукове значення літери	Приклади	Літери	Звукове значення літери	Приклади
б	[б], [б’]		н	[н], [н´]
в	[в], [в’], [ў]		п	[п], [п’]
г	[г], [г’], [х]		р	[р], [р´]
ґ	[ґ], [ґ’]		с	[с], [с´], [з], [з´], [ц´], [ш]
д	[д], [д´], [д^Çж], [д^Çз ], [д^Çз ´],		т	[т], [т´], [ч], [ц], [ц´], [д^Çж]
ж	[ж], [ж’], [з´]		ф	[ф], [ф’]
з	[з], [з´], [с], [с´], [ж], [ш]		х	[х], [х’]
й	[j], [ĭ]		ц	[ц], [ц´]
к	[к], [к’], [ґ]		ч	[ч], [ч’], [ц´], [д^Çж]
л	[л], [л´]		ш	[ш], [ш’], [с´]
м	[м], [м’]		щ	[шч], [шч’]

 

Молоко, місяць, з чого, кулак, тісто, зірка, розчин, з хати, злізши, шевство, зцідити, ніч, ліс, анекдот, воля, зоря, зшити, пісня, вогко, ріпа, потік, отче, коритце, дні, світський, сподіваєшся, у клітці, підшукати, киця, кіт, цвях, людство, багатство, хочби, нігті, діти, тішишся, щітка.

5. Із поданих звуків складіть слова і запишіть їх.

Зразок: [а, е^и, о, н´, ч, ў, в] – вовченя.

1. [ж’:, б’, і, з, а], 2. [ц’, п, а, й, т, и^е, а, н], 3. [о^у, у, а, к, л, б, г], 4. [м, с´, й, а, і], 5. [ж´:, п, і, р´, о, а, з, а], 6. [с´, а, і, в, л´:, е^и], 7. [о, к, п, у, а, т´:], 8. [й, р, в’, д, і, а, п, о], 9. [у, р´, ч, н´:, б, а, и, а], 10. [й, д, п’, і, і, д, з], 11. [а, л´, д, н, и, у], 12. [а, ш, е, р, е^и, н´, ч], 13. [а, л´, л´, у, к], 14. [а, а, р, н, і, й, к], 15. [л, о, с, і, к’], 16. [д´, к, а, о, д´], 17. [ў, в, а, ш, и, к, и^е], 18. [т, а, с, ў, а, в, и, к], 19. [т´, а, ч, с´, а, ш], 20. [р, і, е^и, т, в’], 21. [с, а, л´, о, р, т], 22. [к, і, з´, а, р], 23. [а, і, л´, й, т, і, а], 24. [а, л´, о, а, к, д], 25. [т´, е^и, с´, і, н, з, е, н´, ж, а, л], 26. [ м, о, л, й, п, у, а], 27. [о, д, а, к, р´].

Ключ: дати правильну відповідь допоможуть Вам подані слова. Порівнюючи слова у завданні і “ключі”, зверніть увагу на невідповідність між літерами і звуками (слова у “ключі” під іншими нjмерами).

1. Покуття. 2. Черешня. 3. Рядок. 4. Коляда. 5. Полум’я. 6. Подвір’я. 7. Людина. 8. Збіжжя. 9. Виставка. 10. Країна. 11. Вишивка. 12. Столяр. 13. Сокіл. 14. П’ятниця. 15. Незалежність. 16. Італія. 17. Люлька. 18. Голубка. 19. Запоріжжя. 20. Зірка. 21. Весілля. 22. Вітер. 23. Бурячиння. 24. Дядько. 25. Щастя. 26. Сім’я. 27. Під’їзд.

6. Які звуки позначає буква в? Наведіть приклади.

7. Чи однаковий звук позначає буква в у словах вовк, ходив, вікно, вухо, голова, голівка, лава, лавка, завжди?

 

Тема Х

Фонетична транскрипція

 

1. Завдання фонетичної транскрипції.

2. Основний принцип транскрибування.

3. Букви, які вживають у фонетичній транскрипції.

4. Діакритичні знаки.

5. Фонетична транскрипція повна і спрощена.

6. Транслітерація.

 

Література:

· Орфоепічний словник української мови: У 2 т.– Т.1.– К., 2001.

· Орфоепічний словник / Укладач М.І.Погрібний. – К., 1984.

· Сучасна українська літературна мова. Вступ. Фонетика / За ред. І.К.Білодіда. – К., 1969. – С.418–431.

· Сучасна українська літературна мова / За ред. А.П.Грищенка. – 2-ге вид. – К., 1997. – С.24–27.

· Тоцька Н.І. Сучасна українська літературна мова. Фонетика, орфоепія, графіка, орфографія. Завдання і вправи. – К., 1995. – С.35–37.

 

Завдання

1. В енциклопедії “Українська мова” опрацюйте статті Транскрипція. Транслітерація.

2. З Орфоепічного словника М.Погрібного випишіть по 2–3 приклади застосування різних знаків транскрибування.

3. Ознайомтеся з Атласом української мови (у трьох томах):

Т.І. Полісся, Середня Наддніпрянщина і суміжні землі. – К., 1984.

Т.ІІ. Волинь, Наддністрянщина, Закарпаття і суміжні землі. – К., 1988.

Т.ІІІ. Слобожанщина, Донеччина, Нижня Наддніпрянщина, Причорно­мор’я і суміжні землі. – К., 2001.

Зверніть увагу на спосіб фіксації говіркових особливостей у різних регіонах України. Випишіть кілька цікавих для Вас фактів.

4. Прочитайте вголос подані тексти. Перепишіть три тексти і подайте їх спрощеною фонетичною транскипцією. Користуйтеся Орфоепічним словником.

Зразок:

А. Орфографічний запис тексту

Садок ріс на волі в глибокій долині. Та долина була не більша, як широка розколина в кам’яному ґрунті. Долина то звужувалася між кам’яними стінами, то розширювалась між крутими косогорами. А на дні тієї долини шуміла маленька річечка Боровиця по кам’яному дну, падаючи з каменя на камінь, й вливалась у Рось… (І.Нечуй-Левицький).

Б. Фонетична транскрипція

[садо'к р´і'с на(во'л´і ў(гли^ебо'к’ій доли'н´і || та(доли'на була' не^и(б’і'л´ша | йак(ши^еро'ка роско'ли^ена ў(камйано'му ґру'н´т´і || доли'на то(зву'жувалас´а м’іж(камйани'ми^е с´т´і'нами^е | то(рош:и'р´увалас´ м’іж(крути'ми^е косого'рами^е || а(на(д’н´і' т´ійе'йі доли'ни^е шум’і'ла мале'н´ка р´і'че^ичка борови'ц´а по(камйано'му дну' | па'дайучи^е с(ка'ме^ин´а на(ка'м’ін´ | і(ўли^ева'лас´ у(ро'с´]

І. Ступаючи на такий шлях, як публіцистичний, кожна мисляча людина повинна мати ясно сформульовану програму, мету своєї діяльності, ясно визначені напрямки, вироблені погляди, міцні симпатії (І.Франко).

ІІ. Особливо цінив Франко геніального швейцарця Конрада Фердинанда Майера, який скромно говорив про себе, що на його славу складалася тільки одна частина “Божого огню”, дев’ятдесят дев’ять муравлиної праці (Катря Гриневичева).

ІІІ. Які слова страхітливі – дволикість,

Дворушництво, двозначність, двоєдушність!

Двомовність – як роздвоєне жало.

Віки духовної руйнації –

Змія вжалила серце нації.

Ліна Костенко

ІV. Але Україна вистояла як країна, можливо завдяки вродженій переконаності, сформованій протягом тисячоліть розвитку української культури, переконаності, що бути українцем – це таки щось важить (Карлос Паскуаль, посол США в Україні).

V. Ми [чехи] завжди будемо маленькою часточкою світу… Ми нічим не гірші від будь-якого іншого народу в світі, а в дечому і ліпші; це тепер починають зауважувати за кордоном. Нічого, що ми – малий народ; це має і свої переваги, ми можемо краще пізнати один одного… можемо себе ліпше почувати вдома. Але дуже важливо, щоби малий народ поміж великим не залишався позаду і вносив свою частку до справи високої людяності. І ми теж хочемо дзвонити на дзвіниці людства… Це проблема малого народу; ми мусимо робити більше, ніж інші, та бути спритнішими; а якщо хтось захоче піти на нас з насиллям – не датися, оце і все (Т.Ґ.Масарик).

VІ. Радіодиктант – це унікальна акція, зорганізована Національною радіокомпанією України та Лігою українських меценатів два роки тому на підтримку Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика… Нас дружно і одностайно вітали зі Святом (саме так у листах було названо Радіодиктант), радили, як його проводити надалі, просили такі акції влаштовувати частіше – хоча б раз на місяць, сповідалися у тому, як раніше соромилися рідної мови, а тепер сумлінно вчать розмовляти нею внуків і правнуків, і дякували, дякували, дякували… (газета).

VІІ. Наші Радіодиктанти не є чимось унікальним. Вони існують у багатьох цивілізованих країнах, де жодних проблем з державною мовою немає, – у Польщі, Франції, Китаї… Це потужні націєтворчі акції, загальнонаціональні свята рідної мови, в яких найпомітнішою складовою є Диктанти рідної мови. Цього дня на екранах Національного телебачення з’являється Президент держави, бере ручку і пише диктант, а разом з ним уся держава, демонструючи в такий спосіб свою єдність і пошану до того, що є найголовнішою ознакою єднання народу, – до рідної мови (газета).

VІІІ. Задля того щоб навчитися правильно і гарно говорити, потрібно три основні передумови, а саме: володіти технікою мовлення, знати психологічні засади стосунків між людьми і, нарешті, мати що сказати! (І.Томан).

ІХ. Поезія й проза потребують чуття деталі, конкретики, уваги до часткового й одиничного. Політики оперують цілком протилежними категоріями – загальним, абстрактним, ідеологізованим. Вони можуть стати непоганими публіцистами, філософами, мемуаристами, але не письменниками. Я в це не вірю і, зрештою, не знаю таких прикладів у новочасному світі. Як не знаю, зрештою, й протилежних прикладів: добрих митців, які б стали добрими політиками. Схоже, що це цілком різні види мозкової діяльності. Розвиваючи одну, ми неминуче атрофуємо іншу (газета).

Х. Кожне явище має коріння, яке пояснює його суть, має й крону, яка показує, що воно може дати в майбутньому. Отже, дерево треба вивчати не тільки з огляду на корінь і пень, а й з уваги на галуззя, листя, квіти і овочі (І.Франко).

ХІ. Здобуття українською мовою статусу державної зумовило розширення функціонування української літературної мови... Однак це спричинило і деякі негативні наслідки: до викладання української мови, редагування книжок, газетних матеріалів, до роботи на радіо і телебаченні волею долі залучилися люди, які не володіють українською мовою настільки, щоб відчувати тонкі особливості її семантики, структури, того, що називається духом мови (О.Муромцева).

ХІІ. Молодість – це не вік людини, тільки стан її душі, твердість волі, сила уяви, змога захоплюватися, – це перевага відваги над страхом, нахил до пригод, нехіть до безділля. Ніхто не стає старшим через те, що прожив якусь кількість років. Люди стараються лише тоді, коли позбуваються своїх ідеалів. Роки морщать чоло, але втрата ентузіазму лишає зморшки на душі…

Як довго ваше серце сприймає голос краси, радості, відваги, величі та сили від Землі, Людини і Вічного, – так довго ви молоді…

А коли всі нитки порвались і коли найінтимніша частина вашого серця покрилась снігом песимізму і льодом цинізму, – тоді ви справді постаріли…

(Напис на стіні Головної Квартири генерала Мек Артура на Філіпінах)

 

Тема ХІ