Складні випадки наголошування слів

 

А

абèде

абèщо

абó

агéнт

агронóмія

алé

алкогóль

алфавíт

ареóметр

арéшт

áркушик

асиметрíя

Б

баранè, два барáни

безперестáнку

безперéстану

Бéрінгове мóре

Бермýдські островè

б’ємó, б’єтé

близькèй

болотèстий

болóтяний

бóрошно

боÿзнь

бýдемо, бýдете, бýде

булá, булó, булè

Буéнос-Áйрес

булавá, мн. булáви, дві булавè

бюлетéнь, бюлетéня, мн. бюлетéні

бюрокрáтія

В

валовèй

везтè, веземó, везлá, везлè,

вербá, мн. вéрби, дві вербè

верблюдèця

вербóвий

ветеринáр

ветеринáрія

вечорè, два вéчори

вимóва

вимóга, мн. вимóги

вèпадок, мн. вèпадки

вирáзний

вирáзник

вирáзність

вèсіти, вèшу, вèсиш

вèсить, вèсять, вèсів,

вèсіла

вèтрата, мн. вèтрати, вèтрат

вичéрпний

вичéрпність

відвóзити

відíмкнутий

вíдомість (список)

відóмість (повідомлення, знання)

візьмý, вíзьмеш, вíзьме

взялá, взялè

вірнопіддáний

вíрші, вíршів

віршовèй

вказíвка, мн. вказівкè, дві вказíвки

воднópаз

воднóчас

водопровíд

возè, два вóзи

воÿк, мн. воякè

всерéдину

всьогó, всьомý, до всьóго,

на всьóму

Г

газозахиснèй

газóметр

гáйвороння

гайворонÿ

гáльма, два гальмá

Гéнуя

глашáтай

глèбоко

глядáч

говорþ

голè, два гóли

голкè, дві гóлки, п’ять гóлок

голþся

горèцвіт

горíлиць

гороб’ÿчий

горошèна

госпóдарський (від господар)

господáрський (від господарство)

Грèгір

Григóрiй

громáдський

грóшей, грóшам, грíшми і

грошèма, на грóшах

грушéвий

гуртóжиток

гуцýл

Ґ

ґáзда

ґáзовий

ґáнґстер

ґéндер

ґлясé

Д

даємó, даєтé

дáктиль

далебí

данèна

дáно (нам дáно)

дáху, на дахý і на дáсі, два дáхи

даючè

двáдцятеро

двомá, днів зó два

двермè і дверèма, на двéрях

двигнýти, двигнý, двигнемó

двір, дворá і двóру

двірнèчка

двовеслóвий

двокóлірний

двоколíсний

дворазóвий

дворýчний

двоскладóвий

де-нéбудь

дé-не-де

дéрево, мн. дерéва,

два дéрева,

двоє дерéв

Деснá, Дéсну і Деснý

деспотíя

десятèна

дефíс

децимéтр

дéшево

дéщиця

де-þре

джерелó, б’ють джерéла

два джерелá

джерéльце, джерéльця

джèнсовий

дипломáтія

дичáвіти, дичáвію, дичáвієш

діáгноз

діалóг

дідíвщина

діжá, дві діжí

діждемó, діждетé

дíждеш і діждéш

дійдý, дíйдеш

дійовèй

добовèй

добýток

довгострокóвий

довíдник

дóгмат, мн. дóгмати

договóри,

ратифікація договóру і дóговору

два дóговори і договóри

додáнок

додаючè

дозéмний

дозèметр

дозимéтрія

докумéнт

дóларовий

долилá, доллємó

долíлиць

дóлішній

домóвий, домóва книга

донéсхочу

дóнька, мої дóньки, дві дóньки

досèта

досхочý

дочкá, посходилися дóчки,

дві дочкè

доччèн

доÿр

дрижачè

дрóва, дровáм і дрóвам

дужкè, взяти в дужкè

дві дýжки

дурèсвіт

Е

евфонíя

Еквадóр

експéрт

експéртний

електромерéжа

Ельбрýс

епілéпсія

Є

Євáнгелія, Євáнгелії і Євáнгеліє

ºвнух

єретèк

Ж

жадáний

жадóба

жáйворонок

живемó, живетé, жилá

живóпис

житловèй

жнèва, мн. жнивáм

жуємó

З

зáбавка

забагáнка

завбíльшки

завдáння

зáвидки

завèдна

завчасý

зáгадка, мн. зáгадки, зáгадок

задèшка

заіржáвілий

заіржáвіти

закабалèти

заклþчний

закруглèти, закруглþ,

закруглèш і закрýглиш

зáкрутка

залегкèй

залишèти, залишý

зáмазка

замíжня

занестè, занесемó, занесетé,

занеслá

запівдáрма

заробíток

зáсновок

зáставка

застóпорити

зáтичка

зáчіска

зáщіпка

зберемó, зберетé

збíрний

збожевóліти

звемó, зветé

звестè

звèсока

здáлека

здвóїти

здеремó, здеретé

здобýток

зібрáння

злéгка

змилосéрдитися

змістовèй

змóвчати

знáйдеш, знáйдете, знáйдемо,

знáйдуть

знезарáзити

знепритóмніти

знімý, знíмеш, знялá

знíтитися

зóвсім

зóзла

зокрéма

зразкóвий

зрáння

зрýчний

зсерéдини

зубóжіння

зубóжіти

зустрíчний

зять, прийшлè зятí, обидва зÿті

І

íграшка

іграшкóвий

ігýменя

ідемó, ідетé

ідучè

Ізрáїль

íкло

ікóнопис

індèчина

індýстрія

інженéрія

íноді

іноплемíнний

іржáвіти

істерíя

Ї

¿здячи

їстівнèй

Й

йдемó, йдетé

йдучè

ймéння

йóдистий

К

кáвовий

кáжучи

камíнний

кам’янèй

каталóг

каучýк

квартáл

кèдати

кèлим, два кèлими,

кіломéтр

кінчèти, кінчý, кінчèш, кінчимó

клÿкнути

кóлія

колóворот (вир)

кóлючи

компромíс

контрактóвий

корèсний

корèсність

корþся, корèшся, коримóся

котрèй

крáду, крáдеш, крáдемо, крáдете

крицéвий

крóїти, крóю, крóїш, крóять

кропивá

кукíль,кукóлю, кукóлем

купорóс

кýрятина

кýхарський

кухóнний

Л

ласкáвий

легкèй

лилá, ллємó, ллєтé

лікéр

лікéрний

літóпис

літопèсний

лялькóвий

льодянèй

льонóвий

льоноочиснèй

лþдський (лþдяний)

людськèй (пов’язаний з людиною)

М

магістéрський

мáрганець

мáркетинг

мармурóвий

мáршальський

маршовèй

медикамéнт

мерéжа

металýргія

мілімéтр

мімікрíя

мíсиво

множинá

мнóжник

мóвець

мовчазнèй

могó, до мóго

мозолèстий

мо¿, мо¿м

молóх

молóчений

молþ, молþся

монолóг

мотóр

мотузÿний

моÿ

мускулèстий

Н

навеземó, навезетé, навезлá

навкóлишній

навколозéмний

навчáння

надберемó, надберетé

надвèшка

надхóдити

надягнý, надÿгнеш

наздогáд

наздоженемó, наздоженетé

нáзирцем

найцікавíший

найяскравíший

налèгач

нанестè

наноснèй

нап’ємóся, нап’єтéся, напилáся,

напилèся

напівпровіднèк

народногосподáрський

насáмкінець

недóгарок

недóкурок

недóлюдок

недóпалок

недоторкáнний

недоторкáнність

некваплèвий

некролóг

нелþдський

ненáвидіти

ненáвисть

непрèязнь

непроникнèй

нестè, несемó,

несетé, неслá, неслè

низинá, дві низинè

низовинá, дві низовинè

низькèй

нитковèй

нíвечити

новгорóдський

новèй

новинá, мн. новèни, дві новинè

номернèй

нуднèй

нюхнýти

О

оберемó, оберетé

обèдва, обомá

обèдві, обомá

обíдранець

обійдý, обíйдеш

обíйстя

обíруч

обіцÿнка

обмíлина

обмíнний

обрáзити

обрáзитися, обрáжуся, обрáзишся,

обрáзиться

обрáнець

óбраний

обрáниця

обрáння

обрýч

обтічнèй

óбшир

общèна

одинáдцятий

одинáдцять

однóліток, однóлітки

одноразóвий

оздоровèти, оздоровлþ,

оздорóвиш, оздорóвлять

озлобèти

ознáка

окислèти

окрилèти, окрилþ

оксèморон і оксþморон

Олéг

óлень

олéнячий

омéла

óмнібус

омолодèти, омолоджý, омолóдиш

омонімíя

оптóвий, оптóві, але гуртовèй,

гуртовí

ортопéдія

орþ ниву, орéш, орé, оремó

орючè

осетрóвий

осокá

отáман

охолодèти, охолоджý, охолóдиш і

охолодèш, охолодимó

оцíнка

очеретèна

очерéтяний

óчний

П

павèч

пáливний

пальтó, мн. пáльта, два пальтá

парáліч

паронепроникнèй

партéр

пáсквіль

пéкарський

перевóдити

перевóзити

передаючè

передзахíдний

передовсíм і передусíм

перéказ

перéкис

перелÿк

перемèчка

переобрáння

перéпад

пéрепел, мн. пéрепели і перепелè

перéпис

перéпyстка

переселéнець

пересíчний (громадянин)

пересíчно

перетéрпiти, перетéрплю

перéтин

перехіднèй

Перý

перчèти

пéсячий

петлÿ, мн. пéтлі, дві петлí

п’ємó, п’єтé

питáння

пишý, пèшучи

пиÿтика

півторá

півторè

пíдлітковий

піднóсити, піднóшу

підслíпуватий

підтвéрдити

підхóдити, підхóджу

пізнáння

післяжнèвний

післяродовèй

пітнèй

племіннèй

плигáти, плигáю, плигáєш, плигáє

плистè, пливемó, пливетé, плилá

плодонóсити

площинá, мн. площèни,

дві площинè

побíчний

поблизý

поголóска

пóдруга

подýшка, мн. подушкè, дві

подýшки

поєднáння

пожарèще

пожèвний

пожнèвний

позáочі

позáторік

позачергóвий

пóзначка

покáзник, мн. показникè, два

покáзники

полéжати, полéжу

пологóвий

Полтáвщина

полÿк

пóмилка і помèлка, мн. помилкè,

дві пóмилки, п’ять пóмилок

помóвчати

по-новóму

порядкóвий

посèдіти, посèджу, посèдиш

посóл

постамéнт

постóяти, постóю, постóїш,

постóїть

пóтемки

почèн

прабáтьківщина

прáвнучка

предмéт

прийнÿти, приймý, прèймеш

прèязнь

прèятель

прóстий (прямий; неспутаний), прóстий і простèй (нескладний,

звичайний)

псевдонíм

п’янèця

Р

раз, мн. разè, п’ять разíв (раз), два рáзи, раз пó раз, раз у рáз

рáзом

рвемó, рветé

револьвéр

рéгент

рéгули

рéкрут

речовинá, мн. речовèни

рéшето, мн. решéта, два рéшета

рèнковий

рівнèна

різкèй

різнóвид

різнокóлірний

родоплемíнний

розвóдити

рóзголос

роздрібнèй

рóзмах

рóзпад

розповіднèй

Ромáн

рукóпис

рукопèсний

рýсло, мн. рýсла, два руслá

С

сáдячи

саморýх

самóруч

сантимéтр

свéрдло

свердловèна

свíдчити, свíдчу, свíдчиш

світ зá очі

світè (мн.), два свíти

свічкè (мн.), шість свíчок

свогó, до свóго, свомý, у свóму

сéла (мн.), два селá

серéдина

сéстри (мн.), обèдві сестрè, дві

сестрè

сирóватка

Сíдней

сíкти, січемó, січетé

сільськогосподáрський

сімдесÿт

скáтерка, мн. скатеркè, дві

скáтерки

скáтерть, мн. скатертí, дві скáтерті

слèна

слізьмè і слíзьми, сльозáми

смерéковий

сóлодко

спèна

співробíтництво

стáрець, мн. старцí, два стáрці

стáтуя

стéрпіти, стéрплю, стéрпиш

стовідсóтковий

стóляр, мн. два стóляри

страшнèй

сýєтний

сукнÿний

сýпровід

Т

тайгóвий

тайнóпис

Тарáс, Тарáса

тахтá, мн. тáхти, дві тахтè

твірнèй

твогó, до твóго, твомý, у твóму

текстовèй

тéнор, гарні тенорè, два тéнори

теплопровíд

тéрем, мн. теремè, два тéреми

терéн, на терéнах

тернóвий

тернóслив

течіÿ, підвóдні тéчії, дві течі¿

тèгровий

тиранíя

тисóвий

тичковèй

тіснèй

тóвпитися, тóвпляться

тогó, до тóго

тонкèй

тортóвий

торф’янèй

травестíя

тремтячè

трèдцятеро

тризýб

триразóвий

трискладóвий

тришарóвий

трійнÿ, трійнÿта

тріскóтнява

трубопровíд

трубопровíдний

трунá, дерев’яні трýни, дві трунè

трясовинá

тятивá, тятèви лýків, дві тятивè

У

убóжіти

увійтè, увійдý, увíйдеш

удочерèти

узÿти, візьмý, вíзьмеш, узялá

умéрти, умремó, умретé

умóвчати

умóгляд

упáсти, упадý, упадéш, упадемó,

упадетé

урóдженець

урочèстий

усерéдині

ýстриця

усьогó, усьомý, в усьóму,
з усьóго

учèтелька, дві вчèтельки, п’ять

учèтельок, приїзд учительóк

Ф

фазóметр

факсèміле

фанатèчка

фармацíя

фартýх

фарфóр

фарфóровий

фаховèй

фенóмен

фетèш

фіáлковий

філíстер

фíльтровий

фіолéтовий

фíрмовий

фóльга

фóрзац

фронтè (мн.), два фрóнти

фундáмент

фунтóвий

Х

хвáлений

хвáлячи

хирлÿвий

хлібá колóсяться, хлібè

випікáють, два хлíби

хлíбний

ходжý

хóдячи

хуторÿнин

Ц

цáрина

цвістè, цвілá

цеглянèй

цéнтнер

центровèй

цеховèй

цилíндровий

цифровèй

цікавíший

цíлий, цíлого, цíлому

цілкóм

цукрóвий

цурпáлок

цьогó, цьомý, до цьóго, у цьóму

Ч

чай, розпивáти ча¿, два чáї

чадрá

чалмá, бíлі чáлми, дві чалмè

чарівнèй

час, немá чáсу

черговèй

черствèй

чеснóта

чимрáз

чисéльник

чèтанка, цікáві читанкè, дві

чèтанки

читáння

чорнобрèвенький

чотириразóвий

чотирискладóвий

чотирнáдцять

чужинá

Ш

шестивеслóвий

шестиразóвий

шестискладóвий

шестірнÿ, мн. шéстерні

шèроко

шлункóвий

шлях, мн. шляхè, три шлÿхи

шляхóм, присл.

шляхопровíд

шовкóвиця

шофéр

шпарèна

шпрèцевий

штáмповий

штифтовèй

Щ

щавéль

щетèнистий

щетинÿстий

щèпці

щільнèк

щітковèй

щодобовèй

щокá, блідí щóки, обèдві щокè

щонаймéнше

щуплéнький

Ю

юрбá, þрби колÿдників, дві

юрбè

Юркó

þрмище

юродèвий

юрóдство

Я

ÿвір, зеленíють яворè, три ÿвори

яворóвий

ядрó, метáння ÿдер, двоє ÿдер, два

ядрá

який-нéбудь

ялèновий

ÿлівка, мн. ялівкè, дві ÿлівки

ярмаркóвий,

ÿрмарок, влаштовувати ярмаркè, два ÿрмарки

ярмó, запрягти в ÿрма, два ярмá

яровèй

ÿсен, мн. ясенè, два ÿсени

яскравíший

 

Додаток ІІІ

Знаки для партитури тексту

΄ – словесний наголос;

___ – логічний наголос – норма (суцільна лінія під словом);

- - - – наголос послаблений;

в п – логічний (чи фразовий) наголос відчутно посилений:

/ – пауза;

// – пауза середня;

/// – пауза довга;

ä – підвищення тону (мелодія злету);

æ – зниження тону (мелодія спаду);

Ç – мелодійна хвиля, вказує на інтонаційне поєднання слів;

..… – уповільнення вимови;

à – пришвидшення розмови;

< > – виділення особливим тоном елементів тексту (наприклад, вставлених конструкцій);

<< >> – іронічна інтонація;

([:]-) – заміна авторських розділових знаків.

 

Додаток ІV

 

Знаки транскрибування

І. Звукові вияви фонем:

е^и – звук [е], наближений до [и]: [ве^ирбá], [се^ире^идá];

і^и – звук [і], наближений до [и]: [і^иноді], [дорόжні^иі];

и^е – звук [и], наближений до [е]: [зи^емá];

у – звук [ў] нескладовий: [лáўка];

о^у – звук [о] наближений до [у]: [зо^узýл΄а], [хо^уджý].

 

ІІ. Діакритичні та інші знаки:

[] – фонетична транскрипція;

΄ – м’якість приголосного [л΄і'то], [с΄ад΄];

’ – напівм’якість приголосного: [к’іно'], [б’іжу'];

: – довгота звука: [знан΄:а'], [зб’і'ж’:а];

' – наголос: [дале'ко], [мо'лод΄];

˘ – нескладовий характер: [boyk];

| – коротка пауза;

|| – довга пауза.

Додаток V