Географічний майданчик, його обладнання. Значення в системі навчання природознавства. Зміст і методика організації навчально-пізнавальної і практичної діяльності учнів на географічному майданчику.

Географічний майданчик, його обладнання. Значення в системі навчання природознавства. Зміст і методика організації навчально-пізнавальної і практичної діяльності учнів на географічному майданчику.

Не можна уявити правильну організацію спостережень учнів за погодою, сезонними змінами в природі без геогра­фічного майданчика. На ньому проводяться заняття не тільки з природознавства, а й з математики, праця під час позаурочної і позакласної роботи.

Місце для географічного майданчика вибирають від­крите, не затінене високим деревами. Бажано, щоб він був поблизу школи, дослідної ділянки і «зеленого» класу.

Під географічний майданчик відводять 100м² його огороджують штахетником заввишки 1м і фарбують у різні кольори (наприклад, білий, зелений) через кожний метр. Доріжки бажано прокласти в напрямку основних і проміжних сторін горизонту, щоб учням легше було орієнтуватися на місцевості. В центрі майданчика встановлюють гномон (стержень заввишки 1,5м) і від нього стрілкою, викладеною з різнокольорових камінців, показують напрямок полуденної лінії (місцевий меридіан). За допомогою гномона учні спостерігають за видимим рухом Сонця і за тінню, яка падає від гномона опівдні, роблять висновок про зміни висоти Сонця протягом року. Це дуже важливо у формуванні поняття «причини змін пір року», а також для усвідомлення учнями закономірності сезонних явищ природи. Флюгер встановлюють на металевій щоглі заввишки до 10м. За допомогою цього при­ладу учні спостерігають за напрямком і силою вітру.

До метеорологічної будки приставляють східці. Всередині будки закріплюють термометр і ставлять барометр (його можна тримати і в класі). Щоб метеорологічна будка відбивала сонячні промені, її фарбують у білий колір. На географічному майданчику для вимірювання кількості опадів на висоті до двох метрів встановлюють опадомір, а також снігомірну рейку до 180 см заввишки для вимірювання снігового покриву. її виготовляють з дерева і фарбують три боки в чорний колір, а четвертий — у білий. Весь білий бік ділять уздовж навпіл. Зліва на ньому проставляють поділки сантиметрові, справа — дециметрові.

На географічному майданчику бажано мати вимірювальну ділянку площею 1м² з поділками на квадратні дециметри, які засівають насінням низькорослих бордюрних квітів різного кольору. Коли вони зацвітуть, кожний квадратний дециметр матиме свій колір, а ділянка дуже приємний вигляд. Поряд із нею (для уявлення про об'ємні міри) встановлюють кубічний метр. Якщо до метеорологічної ділянки є можливість підвести воду, то споруджують водойму з «рікою» — витоком, руслом, притоками, гирлом, а також греблею й шлюзами. Це вносить у роботу на ділянці елементи гри, що підтримує інтерес до навчання. Обов'язково треба мати на ділянці і ящик з піском. У ньому можна добре імітувати різні форми рельєфу. По змозі на ділянці створюють моделі гір та горба і засівають рослинами різної вибагливості щодо вологи в ґрунті. Щоб ознайомлювати учнів з утворенням і розташуванням горизонтів ґрунту, в одному з куточків майданчика роблять ґрунтовий розріз. Учні зможуть вимірювати товщину не тільки шару ґрунту, а й бачити гірські породи, з яких утворився ґрунт.

Систематична робота учнів на географічному майданчику збагачує їхні знання про явища природи, вміння її спостерігати і передбачати погоду, а також користуватися нескладними приладами. На підставі спостережень за погодою учні вчаться розкривати причини швидкої її зміни, усвідомлювати взаємозв'язки між елементами погоди і вплив її на стан рослин і поведінку тварин, працю людей.

Наслідки спостережень учні повинні фіксувати в зошитах для самостійної роботи і в класному календарі природи і праці людей. Поблизу географічного майданчика доцільно мати «зелений» клас, в якому вчителеві зручно проводити вступні й узагальнюючі бесіди, а учням виконувати різноманітні практичні завдання, на дозвіллі читати, грати в настільні ігри. «Зелений» клас — це невелика ділянка, обсаджена кущами, деревами, посеред неї розміщені лави і столи для учнів, окремо стіл для вчителя.

Куточок живої природи, його обладнання. Значення в системі навчання природознавства. Зміст і методика організації навчально-пізнавальної і практичної діяльності учнів у куточку живої природи.

Необхідними умовами створення куточка живої природи є добре освітлення класу, підтримання сталої температури повітря, заняття в одну зміну, а головне — зацікавленість учнів і контроль за їхньою діяльністю. Куточок краще організувати в одному з інтер’єрів, де нема прямого сонячного освітлення та гарячих батарей.

Обладнання: горщики з кімнатними квітами, ящики з розсадою (навесні) і вигонкою рослин (взимку), акваріум з рослинами і рибками, тераріум для тимчасового утримання дрібних тварин, інсектарій для утримання комах. В шафі зберігаються: скляний посуд різних розмірів, пульверизатор для обприскування рослин, лійки з довгим носиком, відро, набір мінеральних добрив, пінцети, скальпелі, ножиці, гумовий шланг, промитий річковий пісок, щоденник для спостережень, аптечка, рушник, мило.

Велике значення, особливо для міських шкіл, де безпосереднє спілкування молодших школярів з природою дуже обмежене, має куточок живої природи. Правильна організація в ньому позакласної роботи дає можливість дітям не тільки закріпити набуті на уроці знання, а й розвивати пізнавальні інтереси, спостережливість, довільну увагу, дослідницький підхід у навчанні. Важко переоцінити роботу молодших школярів у куточ­ку живої природи. Вона виховує у дітей бережливе ставлення до рослин, гуманне ставлення до тварин, повагу до людей праці, готує їх до трудової діяльності, збуджує інтерес до професій овочівника, квітника-декоратора, рибовода, тваринника, а також виховує почуття відповідальності, формує естетичні смаки.

Цікавою і корисною роботою є колекціювання кімнатних рослин і догляд за ними. Учні молодших класів тут вперше залучаються до виконання посильної для них праці, знайомляться з назвами та умовами життя рослин. Ця робота, безумовно, корисна і сприяє розвитку дітей, під­готовці їх до трудової діяльності. Вирощування кімнатних рослин сприяє закріпленню на практиці знань, набутих при вивченні тем: «Рослина — частина живої природи», «Кімнатні рослини», «Грунт» та ін. Учні дізнаються, що кімнатні рослини потребують різних за структурою і складом ґрунтів.

Отже, завдяки роботі у живому куточку в дітей виникає справжній інтерес до природи, який зберігається протягом усього життя. Такі учні, як правило, добре вчаться з усіх природничих дисциплін, вони кмітливі, спостережливі, добре розуміють взаємозв'язок між об'єктами і явищами природи, виростають справжніми її аматорами. Рослини і тварини, за якими учні доглядають у живому куточку, є чудовим демонстраційним матеріалом для уроків не тільки природознавства, а й інших.

Крім індивідуальних завдань, які виконують учні, на кожний день в куточку живої природи повинен бути черговий, який відповідає за роботу учнів. З класу в клас праця учнів у куточку живої природи повинна ускладнюватися, а знання поповнюватися цікавою новою інформацією.

Географічний майданчик, його обладнання. Значення в системі навчання природознавства. Зміст і методика організації навчально-пізнавальної і практичної діяльності учнів на географічному майданчику.

Не можна уявити правильну організацію спостережень учнів за погодою, сезонними змінами в природі без геогра­фічного майданчика. На ньому проводяться заняття не тільки з природознавства, а й з математики, праця під час позаурочної і позакласної роботи.

Місце для географічного майданчика вибирають від­крите, не затінене високим деревами. Бажано, щоб він був поблизу школи, дослідної ділянки і «зеленого» класу.

Під географічний майданчик відводять 100м² його огороджують штахетником заввишки 1м і фарбують у різні кольори (наприклад, білий, зелений) через кожний метр. Доріжки бажано прокласти в напрямку основних і проміжних сторін горизонту, щоб учням легше було орієнтуватися на місцевості. В центрі майданчика встановлюють гномон (стержень заввишки 1,5м) і від нього стрілкою, викладеною з різнокольорових камінців, показують напрямок полуденної лінії (місцевий меридіан). За допомогою гномона учні спостерігають за видимим рухом Сонця і за тінню, яка падає від гномона опівдні, роблять висновок про зміни висоти Сонця протягом року. Це дуже важливо у формуванні поняття «причини змін пір року», а також для усвідомлення учнями закономірності сезонних явищ природи. Флюгер встановлюють на металевій щоглі заввишки до 10м. За допомогою цього при­ладу учні спостерігають за напрямком і силою вітру.

До метеорологічної будки приставляють східці. Всередині будки закріплюють термометр і ставлять барометр (його можна тримати і в класі). Щоб метеорологічна будка відбивала сонячні промені, її фарбують у білий колір. На географічному майданчику для вимірювання кількості опадів на висоті до двох метрів встановлюють опадомір, а також снігомірну рейку до 180 см заввишки для вимірювання снігового покриву. її виготовляють з дерева і фарбують три боки в чорний колір, а четвертий — у білий. Весь білий бік ділять уздовж навпіл. Зліва на ньому проставляють поділки сантиметрові, справа — дециметрові.

На географічному майданчику бажано мати вимірювальну ділянку площею 1м² з поділками на квадратні дециметри, які засівають насінням низькорослих бордюрних квітів різного кольору. Коли вони зацвітуть, кожний квадратний дециметр матиме свій колір, а ділянка дуже приємний вигляд. Поряд із нею (для уявлення про об'ємні міри) встановлюють кубічний метр. Якщо до метеорологічної ділянки є можливість підвести воду, то споруджують водойму з «рікою» — витоком, руслом, притоками, гирлом, а також греблею й шлюзами. Це вносить у роботу на ділянці елементи гри, що підтримує інтерес до навчання. Обов'язково треба мати на ділянці і ящик з піском. У ньому можна добре імітувати різні форми рельєфу. По змозі на ділянці створюють моделі гір та горба і засівають рослинами різної вибагливості щодо вологи в ґрунті. Щоб ознайомлювати учнів з утворенням і розташуванням горизонтів ґрунту, в одному з куточків майданчика роблять ґрунтовий розріз. Учні зможуть вимірювати товщину не тільки шару ґрунту, а й бачити гірські породи, з яких утворився ґрунт.

Систематична робота учнів на географічному майданчику збагачує їхні знання про явища природи, вміння її спостерігати і передбачати погоду, а також користуватися нескладними приладами. На підставі спостережень за погодою учні вчаться розкривати причини швидкої її зміни, усвідомлювати взаємозв'язки між елементами погоди і вплив її на стан рослин і поведінку тварин, працю людей.

Наслідки спостережень учні повинні фіксувати в зошитах для самостійної роботи і в класному календарі природи і праці людей. Поблизу географічного майданчика доцільно мати «зелений» клас, в якому вчителеві зручно проводити вступні й узагальнюючі бесіди, а учням виконувати різноманітні практичні завдання, на дозвіллі читати, грати в настільні ігри. «Зелений» клас — це невелика ділянка, обсаджена кущами, деревами, посеред неї розміщені лави і столи для учнів, окремо стіл для вчителя.