IV. Вивчення фізичного розвитку учнів

Методика 1. „Реактивність”

Мета: оцінити реактивність нервової системи, зв’язаної із силою чи слабкістю нервових процесів.

Учням зачитують (або пропонують на аркушах) 10 запитань. Їм необхідно оцінити себе по кожному з них. Оцінка робиться за п’ятибальною шкалою. Балом „5” оцінюється найвища вираженість властивості, балом „1” − найменша, балом вираженості „3” − помірна, балами „2” й „4” − проміжні властивості. Варто зауважити учням, що при виборі оцінки їм необхідно орієнтуватися на те, як вони ведуть себе найчастіше в більшості ситуацій.

1. Чи здатні ви займатися справами тривалий час без перерви (наприклад, упродовж кількох годин)?

„1” − щохвилини перериваю роботу, а коли не можу цього зробити, працюю погано, допускаю багато помилок;

„5” − не зважаючи на тривалу роботу, не відчуваю втоми;

2. Чи здатні ви до стійкої концентрації уваги?

„1” − не можу зосередитися на роботі, яку виконую. Постійні подразники відволікають від роботи;

„5” − завжди цілком поглинаюся виконуваними діями, нічого не помічаю, окрім своїх занять.

3. Чи вмієте ви стійко переносити невдачі?

„1” − у разі невдач не можу нічим займатися, надто переживаю, плачу, довго не можу взяти себе в руки;

„5” − при невдачах ще більше зосереджуюсь, мобілізуюсь, вони мене не збивають, не пригнічують.

4. Чи з бажанням ви беретеся за виконання відповідальної роботи?

„1” − уникаю ситуацій, в яких треба брати ініціативу на себе, з більшим бажанням підкоряюся;

„5” − люблю „верховодити”, брати відповідальність за виконувані дії на себе

3. Чи здатні ви працювати у несприятливих умовах?

„1” − гам, розмови, музика та інше заважають працювати, надаю перевагу роботі при абсолютній тиші;

„5” − гам, розмови не заважають виконувати роботу, за будь-яких умов працюю успішно.

6. Чи відмовляєтесь ви від визначених дій при зустрічі з перепонами?

„1” − навіть невеликі перепони викликають прагнення відмовитися від подальшої роботи, втрачаю віру в свої сили.

„5” − перепони не зменшують бажання до подальшої праці, не втрачаю віри в свої сили, в успіх.

7. Чи ведете себе так само, як завжди, коли на уроці присутні сторонні люди?

„1” − присутність сторонніх викликає ніяковість, не люблю, коли на урок приходять сторонні люди;

„5” − присутність на уроці сторонніх не викликає занепокоєння, сприймається як звичайна подія.

8. Чи вгамовуєте ви нервування перед важливими подіями?

„1” − навіть коли добре підготовлений, не люблю писати контрольні роботи, завчасно хвилююся, більше думаю про наслідки можливої невдачі, ніж про виконання завдання;

„5” − контрольні роботи або екзамени не сприймаю як виняткову подію; в таких ситуаціях почуваю себе як звичайно, не нервую.

9. Чи з бажанням беретеся за роботу, яка вимагає значних зусиль?

„1” − уникаю тривалої, стомлюючої роботи, значно більше люблю виконувати легкі, не особливо стомлюючі завдання;

„5” − люблю роботу, яка повністю захоплює, вимагає значної витривалості, великих зусиль.

10. Чи легко ви долаєте тимчасові коливання настрою і тривале відчуття певного настрою?

„1” − важкі ситуації, складні події, конфлікти надовго вибивають з колії, псують настрій, душевну рівновагу не можу відновити впродовж тривалого часу;

„5” − важкі життєві ситуації (хвороби, конфлікти) не виводять з рівноваги, порівняно швидко приходжу в себе.

Опрацювання результатів. Після того, як учні оцінили кожну властивість за п’ятибальною шкалою, треба визначити загальну суму балів за всі десять запитань. Максимальна оцінка, яку можна одержати, − 50 балів, мінімальна − 10. Якщо учень отримав від 10 до 20 балів, то його швидше можна віднести до людей із слабкою нервовою системою. (Кем быть? Каким быть? Советы выбирающим профессию. − М.: Просвещение, 1985. − С. 45 − 47).

 

V. Вивчення рівня трудової вихованості і схильності до певної професійної діяльності

Методика 1. „Оцінка за працьовитість”

Мета: виявити рівні працьовитості й відповідальності в учнів.

Учитель (експерт) відзначає наявність (знаком „+”) або відсутність (знаком „−”) позитивних чи негативних ознак працьовитості.

Позитивні ознаки працьовитості:

1. Одночасна активність у навчанні і громадській праці.

2. Інтерес до різноманітних видів діяльності.

3. Сумлінне виконання будь-якого трудового доручення.

4. Уміння доводити розпочату справу до кінця.

5. Вимогливість до своєї праці і праці товариша.

6. Відповідальність перед колективом за доручену справу.

7. Охайність, старанність і дбайливість у праці.

8. Прагнення сформувати в себе нові трудові уміння і навички.

9. Трудова самодисципліна, організованість і самоконтроль у роботі.

Ознаки відсутності працелюбності:

1. Відсутність інтересу до трудової діяльності в школі і вдома при одночасному прагненні до розваг.

2. Небажання долати труднощі в дорученій справі.

3. Небажання організовувати свою працю.

4. Прагнення перекласти роботу на інших.

5. Невміння довести розпочату справу до кінця без зовнішнього спонукання.

6. Ухиляння від праці, яка пов’язана з розумовим або фізичним напруженням.

7. Неякісне виконання завдань при наявності належних здібностей.

8. Виправдання своєї пасивності і недобросовісності.

9. Споживацьке ставлення до колективної праці.

Опрацювання результатів. Результати зручно звести в таблицю.

 

№ п/п	Прізвища учнів	Позитивні ознаки працьовитості	Ознаки відсутності відповідальності і працьовитості	Рівень
1 2 3 4 5 6 7 8 9	1 2 3 4 5 6 7 8 9
	Вовк	+ + + + + + + + +	− − − − − − − − −	III
	Бойко	+ + − + − − − + +	− − + − + + + − −	II
	Козак	− − − − − − − − −	+ + + + + + + + +	I
	Левченко	+ − − − − + + + −	− − + + − − + + −	II
	Семиліт	+ + + + + + + + +	− − − − − − − − −	III
	4 3 2 3 2 3 3 4 3	1 1 3 2 2 2 3 2 1

 

Рівень розвитку працьовитості визначається за таким правилом. Якщо у школяра є всі позитивні ознаки відповідальності й працьовитості і немає ознак їх відсутності, то можна вважати, що він належить до групи з III рівнем працьовитості. Якщо протилежні показники − відносять до І рівня розвитку працьовитості. Якщо у школяра є плюси й мінуси як у першій, так і в другій групі, то його відносять до II рівня розвитку працьовитості.

Аналіз таблиці дозволяє встановити, яке співвідношення позитивних і негативних ознак працьовитості учнів у класі, які з позитивних якостей сформовані і в якої частини школярів; визначити, кому з учнів які якості необхідно розвивати (Вердинская Н. Н. Определение уровня сформированности трудолюбия у подростков // Критерии определения готовности учащихся к труду в сфере материального производства. − Минск: Народна асвета, 1980. − С. 36).

Методика 2. „Твої професійні наміри”

Мета: визначити професійні інтереси учнів

Класний керівник пропонує учням дати об’єктивні відповіді на запитання анкети (9 − 11 класи).

1. Прізвище, ім’я.

2. Клас, школа.

3. Професії батьків.

4. Якою професією ти хочеш оволодіти після закінчення школи?

5. Хто вплинув на твій вибір?

6. Що тебе найбільше приваблює в обраній професії?

7. Назви труднощі, які виникають у процесі роботи за обраною тобою професією.

8. Оціни за п’ятибальною шкалою свою впевненість у правильності вибору професії.

9. Назви три професії, за якими ти міг би працювати, якщо не зможеш оволодіти названою вище (запиши за ступенем важливості для себе).

10. Яку професію тобі радять обрати батьки?

11. Чим ти любиш займатися у вільний час?

12. Який гурток ти хотів би відвідувати після уроків?

13. Назви свої улюблені навчальні предмети.

14. Назви необхідні якості для роботи за обраною професією.

15. Вивченню яких предметів ти приділяєш більше часу, щоб краще підготуватися до оволодіння обраною тобою професією?

Опрацювання результатів. Якісний аналіз відповідей з метою визначення професійних інтересів вихованців.

 

Методика 3. „Здібності і професія”

Мета: виявити і оцінити комунікативні і організаторські здібності вихованців.

 

Лист запитань

1. Чи багато у вас друзів, з якими ви постійно спілкуєтесь?

2. Чи часто вам удається схилити більшість своїх товаришів до прийняття вашої думки?

3. Чи довго ви переживаєте образу, завдану вам кимось із ваших товаришів?

4. Чи завжди вам складно орієнтуватися в критичних ситуаціях?

5. Чи прагнете ви до знайомства з різними людьми?

6. Чи подобається вам займатися громадською роботою?

7. Що вам приємніше й простіше: проводити час із книжкою або за якимись іншими заняттями, чи спілкуватися з людьми?

8. Коли в реалізації ваших намірів виникають якісь перешкоди, чи легко ви відступаєте?

9. Чи легко ви вступаєте в контакт з людьми, значно старшими за вас віком?

10. Чи любите ви придумувати або організовувати зі своїми товаришами різні ігри та розваги?

11. Чи важко вам входити в нові компанії?

12. Чи часто ви відкладаєте на потім справи, які треба було б виконати сьогодні?

13. Чи легко ви встановлюєте контакти з незнайомими людьми?

14. Чи добиваєтеся ви, щоб ваші товариші діяли відповідно до вашої думки?

15. Чи важко ви освоюєтеся в новому колективі?

16. У вас не буває конфліктів з товаришами через невиконання своїх обіцянок, зобов’язань, обов’язків?

17. Чи прагнете ви при нагоді познайомитися й поговорити з новою людиною?

18. Чи часто при розв’язанні важливих питань ви берете ініціативу на себе?

19. Чи дратують вас люди, які оточують вас, чи хочеться вам побути самому?

20. Правда, що ви погано орієнтуєтесь у незнайомій обстановці?

21. Чи подобається вам постійно бути серед людей?

22. Чи виникає у вас роздратування, коли не вдається закінчити розпочату справу?

23. Відчуваєте ви труднощі, незручність, сором’язливість, якщо доводиться виявляти ініціативу, щоб познайомитися з новою людиною?

24. Правда, що ви втомлюєтеся від частого спілкування з товаришами?

25. Чи любите ви брати участь у колективних іграх?

26. Чи часто ви проявляєте ініціативу при розв’язанні питань?

27. Чи відчуваєте себе невпевнено серед малознайомих людей?

28. Ви рідко прагнете довести свою правоту?

29. Чи вважаєте ви, що вам нелегко внести пожвавлення в малознайому компанію?

30. Чи берете ви участь у громадській роботі в школі (класі)?

31. Чи прагнете ви звузити коло своїх знайомих до невеликої кількості людей?

32. Чи правда, що ви намагаєтесь відстоювати свою думку або рішення, якщо їх не відразу приймають ваші товариші?

33. Чи почуваєте себе невимушено, потрапляючи в незнайому компанію?

34. Чи охоче приступаєте до організації різних заходів для своїх товаришів?

35. Ви почуваєте себе достатньо впевнено й спокійно, коли доводиться щось говорити великій групі людей?

36. Чи часто ви запізнюєтесь на ділові зустрічі, побачення?

37. У вас багато друзів?

38. Чи часто ви буваєте в центрі уваги своїх товаришів?

39. Чи часто ви соромитеся, відчуваєте невпевненість при спілкуванні з малознайомими людьми?

40. Ви не дуже впевнено почуваєте себе у колі великої групи своїх товаришів?

Інструкція. Вам треба відповісти на всі запитання. Вільно висловлюйте свою думку і відповідайте так: якщо ваша відповідь на запитання позитивна, то у відповідній клітинці „Листа відповідей” поставте знак „+”, якщо негативна − „−”.

Уважно стежте, щоб номери запитань і клітинки, в які вписуєте свою відповідь, збігалися. Заповнюючи „Лист відповідей”, майте на увазі, що запитання короткі й не можуть ураховувати різних подробиць. Уявіть собі типові ситуації і не замислюйтеся над деталями. Не варто витрачати багато часу на обдумування, відповідайте швидко. Можливо, на окремі запитання відповісти буде важко, тоді постарайтеся дати ту відповідь, яку вважаєте більш вірогідною. Відповідаючи на будь-яке із запитань, не намагайтеся справити гарне враження. Спробуйте бути об’єктивним.

Лист відповідей

 

 

Опрацювання результатів.

А. Виявлення комунікативних здібностей.

Вивченню комунікативних здібностей присвячені всі непарні запитання. При цьому 10 запитань прямі, а 10 − зворотні. Особистість, яка володіє комунікативними здібностями, на прямі запитання відповідає ствердно „так”, а на зворотні заперечує „ні”. Прямі запитання: 1, 5, 9, 13, 17, 21, 25, 29, 33, 37; зворотні: 3, 7, 11, 15, 19, 23, 27, 31, 35, 39.

Оцінюється кількість балів. Бал зараховується, коли на пряме запитання дається відповідь „так”, на зворотнє − „ні”.

Б. Виявлення організаторських здібностей.

Вивченню організаторських здібностей присвячені всі парні запитання. Опрацювання результатів проводиться аналогічно з опрацюванням результатів на виявлення комунікативних здібностей. При цьому прямими запитаннями є: 2, 6, 10, 14, 18, 22, 26, 30, 34, 38, а зворотними − 4, 8, 12, 16, 20, 24,28, 32, 36, 40.

Коефіцієнт оцінки (К) комунікативних або організаторських здібностей виражається відношенням кількості відповідей, що збіглися з кожного розділу, до максимально можливого числа (20). При цьому зручно користуватися формулою: К= , де К − величина оцінного коефіцієнта, В − 20 відповідей, що збіглися.

 

Шкала оцінок комунікативних здібностей

К	О	Рівень прояву комунікативних здібностей
0,10 − 0,45 0,46 − 0,55 0,56 − 0,65 0,66 − 0,75 0,76 − 1,00		Низький Нижчий від середнього Середній Високий Дуже високий

 

 

Шкала оцінок організаторських здібностей

К	О	Рівень прояву комунікативних здібностей
0,20 − 0,55 0,56 − 0,65 0,66 − 0,70 0,71 − 0,80 0,81 − 1,00		Низький Нижчий від середнього Середній Високий Дуже високий

 

 

Особи, які одержали оцінку 1, характеризуються вкрай низьким рівнем прояву здібностей до комунікативної і організаторської діяльності.

Особи, які одержали оцінку 2, мають розвиток комунікативних та організаторських здібностей нижче від середнього. Вони відчувають себе скуто в новій компанії чи колективі, проводять час наодинці, відчувають труднощі у встановленні зв’язків з людьми, погано орієнтуються в незнайомій обстановці. У багатьох випадках уникають прийняття самостійних рішень.

В осіб, які дістали оцінку 3, середній рівень прояву комунікативних і організаторських здібностей. Вони прагнуть до контакту з людьми, не звужують коло своїх знайомств, відстоюють свою думку, планують роботу. З такими вихованцями необхідно працювати над подальшим розвитком їхніх комунікативних і організаторських здібностей.

Особи, які дістали оцінку 4, належать до групи з високим рівнем прояву комунікативних і організаторських здібностей. Вони не розгублюються в новій обстановці, постійно намагаються розширити коло своїх знайомих, охоче займаються громадською діяльністю, допомагають близьким і друзям, здатні брати участь в організації діяльності колективу, приймати рішення.

В осіб, які дістали оцінку 5, дуже високий рівень прояву комунікативних і організаторських здібностей. Вони відчувають потребу в комунікативній і організаторській діяльності. Такі вихованці самі шукають справу, яка задовольняла б їх.

При інтерпретації отриманих результатів варто пам’ятати, що методика констатує лише наявний рівень розвитку комунікативних і організаторських здібностей. При наявності позитивних мотивацій, цілеспрямованості належних умов діяльності ці здібності можуть розвиватися.

 

Методика 4. „Шлях до творчості”

Мета: вивчити рівень сформованості творчих здібностей.

Для визначення рівня сформованості творчих здібностей вихованців потрібно уважно прочитати наведені нижче пункти анкети і проти кожного з них поставити слово „так”, якщо твердження збігається з думкою респондента про себе, або „ні”, якщо не збігається.

1. Як правило, я легко пристосовуюся до людей, ідей та умов.

2. Мені подобається розв’язувати типові, стандартні задачі.

3. Мені здається, що я з більшим бажанням створював би чи контролював щось нове, ніж поліпшував, удосконалював своє.

4. Звично я обачливіший, коли маю справу з колективом.

5. У більшості випадків я дію самостійно, без допомоги та підказок друзів і старших.

6. Ніколи не намагався змінити стосунки з товаришами.

7. Нерідко я стримувався від висування ідей, пропозицій, хоча мав їх.

8. Мені часто вдається знайти нестандартні, оригінальні розв’язання задач.

9. Мені подобається, коли швидко змінюються різні види діяльності.

10. Для мене характерне прагнення одночасно реалізовувати кілька ідей, розв’язувати кілька проблем.

11.Нерідко я один вступаю в суперечку з ровесниками або старшими.

12. Як правило, я легко погоджуюся з колективною думкою і підкоряюся їй.

13. У мене часто виникають оригінальні ідеї.

14. Мені подобається виконувати роботу за розробленими планами, схемами, інструкціями.

15. Я завжди охоче розповсюджую, пропагую нові ідеї.

16. Я виконуватиму роботу по-новому, хоча знаю, що мене можуть не зрозуміти товариші, старші.

17. Я звичайно працюю без істотних змін, відхилень від рекомендацій, які дають учителі, батьки.

18. Мені нерідко доводилося виправдовувати свої ідеї інструкціями, правилами, рекомендаціями чи авторитетами.

19. Мені подобається виконувати завдання дослідницького характеру.

20. Я завжди до кінця відстоюю свою точку зору.

Опрацювання результатів.

Номери запитань виписують у два стовпчики:

У першому стовпику за кожну відповідь „так” ставиться два бали, в другому два бали виставляються за відповідь „ні”. Результати додаються. Рівень сформованості загальних творчих здібностей визначається так: якщо набрано від 33 до 40 балів, то цей рівень можна оцінити як дуже високий; 26 − 33 бали − високий; 13 − 25 − середній; 6 − 12 балів − низький; 0 − 5 балів − дуже низький рівень вираженості творчих здібностей.

 

Методика 5. „Професійні можливості”

Мета: визначити професійну спрямованість учнів.

1. Учням пропонують записати таблицю із зазначеними професіями.

2. У кожному квадраті необхідно закреслити небажану для вас професію і залишіть по одній, найбільш привабливій.

1. Продавець. 2. Учитель початкових класів.	11. Слюсар. 12. Радіомонтаж-ник.	21. Садівник. 22. Зоотехнік.	31. Кресляр. 32. Друкарка.	41. Маляр. 42. Гравер.
3. Токар. 4. Авто­слюсар.	13. Ветеринар. 14. Тваринник.	23. Плановик. 24. Радіоопера-тор.	33. Архітектор. 34. Фотограф.	43. Учитель старших класів. 44. Нянька.
5. Геолог. 6. Ґрунто­знавець.	15. Економіст. 16. Оператор-про-граміст.	25. Актор. 26. Шліфувальник діамантів.	35. Вихователь дитсадка. 36. Офіціант.	45. Майстер зв’язку. 46. Швачка.
7. Коректор. 8. Програміст.	17. Художник. 18. Музикант.	27. Викладач технікуму. 28. Адміністра­тор установи.	37. Шофер. 38.Електро­слюсар.	47. Агроном. 48. Біолог.
9. Модельєр. 10. Шліфуваль­ник скловиробів.	19. Викладач ВНЗ. 20. Лікар.	29. Інженер-будівельник. 30. Електро­мон-тажник.	39. Лісничий. 40. Пасічник.	49. Телегра­фіст. 50. Полігра­фіст.

 

3. У кожному вертикальному стовпчику зіставляють між собою п’ять професій і оцінюють за п’ятибальною системою (найкраща − „5”, найгірша − „1”).

4. Те ж виконайте по горизонталі, проставляючи оцінки у верхньому куті.

5. Складіть таблицю у квадратах.

Л	Т	П	З	Х
Т	П	З	Х	Л
П	З	Х	Л	Т
З	Х	Л	Т	П
Х	Л	Т	П	З

 

6. По кожній букві порахуйте кількість балів із двох оцінок у кожному квадраті (5 квадратів по кожній букві).

7. Результати занесіть у таблицю:

Кількість балів
Місце за значенням
	Л	Т	П	З	X

 

8. Розшифруйте коди літер: Л: людина − людина; Т: техніка − людина; П: людина − природа; З: людина − знакова система; X: людина − художній образ. (Павлютенкова Е. М. Професиональная ориентация учащихся. − К.: Рад. шк., 1983. − С. 103 − 106).

Методика № 6

Цією методикою користуються в разі необхідності визначення більш конкретної і детальної професійної спрямованості особи.

Інструкція. Спочатку дайте відповіді на запитання, наведені нижче. Для цього читайте перелік запитань від першого до п’ятдесят дев’ятого й одночасно робіть помітки в таблиці для підрахунку результатів анкетування:

 

І	II	III	IV	V	VI	VII	VIII	IX	X	XI	XII

 

Якщо ви „любите”, вам „подобається” або „хотілося б займати­ся” тим, про що йдеться в анкеті, поставте „+” у клітинці таблиці з номером цього запитання; якщо „не подобається”, „не хочеться”, поставте „−”; „не знаєте”, „не впевнені”, „сумніваєтеся” − „0”.

Анкета інтересів

Ви любите, вам подобається?

1. Уроки з математики.

2. Знайомитися з будовою побутових електроприладів і радіо­приладів.

3. Знайомитися з різними країнами за описом і географічни­ми картами.

4. Читати технічні журнали.

5. Читати художню літературу.

6. Читати книги про роботу вчителя, вихователя.

7. Історичні матеріали.

8. Читати про лікарів, досягнення в галузі медицини.

9. Знайомитися з життям рослин і тварин.

10. Турбуватися про затишок у приміщенні, де ви навчаєтесь, живете.

11. Відвідувати театри, музеї, виставки.

12. Ходити на спортивні змагання.

13. Читати науково-популярні книги про математичні від­криття.

14. Читати статті в науково-популярних журналах про досяг­нення в галузі радіотехніки.

15. Дізнаватися про розробки нових родовищ і корисних копа­лин.

16. Знайомитися з досягненнями сучасної техніки.

17. Читати літературно-критичні статті.

18. Допомагати слабким у навчанні товаришам.

19. Читати книги про історичні події та особи.

20. Вивчати будову людини.

21. Вивчати ботаніку.

22. Складати і вести картотеки.

23. Слухати оперну та симфонічну музику.

24. Читати спортивні журнали, газети.

25. Ремонтувати електроприлади.

26. Збирати колекції корисних копалин.

27. Ремонтувати різні механізми.

28. Листуватися з друзями.

29. Читати книги малятам, допомагати їм щось робити, роз­повідати.

30. Відвідувати історичний, краєзнавчий музеї, знайомитися з пам’ятками культури.

31. Турбуватися про літніх людей, допомагати їм.

32. Доглядати за рослинами (тваринами), спостерігати за їхнім ростом і розвитком.

33. Готувати їжу під час походів.

34. Читати вірші, співати, виступати на сцені.

35. Грати в спортивні ігри.

36. Займатися в математичному гуртку.

37. Збирати і ремонтувати радіоприлади.

38. Брати участь у географічних експедиціях.

39. Робити моделі літаків, планерів, кораблів.

40. Вивчати іноземні мови.

41. Бути шефом у молодшому класі.

42. Готувати повідомлення з історії.

43. Доглядати за хворими.

44. Займатися в гуртку юннатів.

45. Надавати людям різні побутові послуги.

46. Грати на музичних інструментах або креслити, малювати, ліпити, різати по дереву.

47. Брати участь у спортивних змаганнях.

48. Брати участь у математичних олімпіадах.

49. Розглядати радіосхеми.

50. Складати географічні карти.

51. Розглядати технічні креслення і схеми.

52. Складати вірші, записувати свої спостереження.

53. Виступати з доповіддю.

54. Вивчати історію виникнення різних народів і держав.

55. Читати статті та книги з медицини.

56. Спостерігати за живою природою, проводити досліди з рос­линами.

57. Допомагати покупцю вибирати в магазині одяг.

58. Цікавитися історією розвитку мистецтва.

59. Цікавитися історією спорту і долею видатних спортсменів.

Тепер проаналізуйте одержані дані. Спочатку підрахуйте кіль­кість плюсів і мінусів у кожному вертикальному стовпчику табли­ці з номерами запитань. Усього там 12 груп інтересів: І − матема­тика, II − електро- і радіотехніка, IIІ − геологія та географія, IV − техніка, V − філологія та журналістика, VI − педагогіка, VII − історія, VIII − медицина, IX − біологія, X − праця у сфері обслуговування, XI − мистецтво, XII − спорт.

З кожної групи в анкеті було п’ять запитань, їх дібрано в та­кий спосіб, що перші два дають змогу визначити, чи є у вас бажан­ня ознайомитися з тою чи тою галуззю знань або діяльності. Наступні два − це ваше ставлення до практичних знань у цій га­лузі, до глибшого пізнання предмета, що вас цікавить. Той стовпчик, який „набрав” найбільшу кількість „+”, підкаже, яка сфера діяльності є вашим покликанням (Пекелис В. Твои возможности, человек. − М.: Знание, 1984).

.