Індоєвропейський та праслов’янський періоди

Дайте відповіді на такі питання:

1.Діахронічна фонетика. Предмет, завдання, значення.

2.Структура складу праслов’янської мови (закон наростаючої звучності та закон відкритого складу).

3.Закон відкритого складу і звукові процеси пов’язані з його дією.

4.Відображення звукових процесів праслов’янського періоду в українській мові.

 

Матеріал опрацьовується за вузівськими підручниками, поданими до загального списку літератури; за підручниками та методичними рекомендаціями (Баденкова В.М.) зі старослов’янської мови, а також за навчальним посібником Зинякової А.А. з Історичної граматики української мови: Вступ. Фонетика. – Миколаїв, 2008. – С. 14; 19-26.

 

 

Фонетика. Давньоруський (давньокиївський)період

Дайте відповіді на такі питання:

1.Поняття про фонетичну систему давньоруського періоду.

2.Голосні та приголосні звуки дописемного періоду давньокиївської мови.

3.Голосні та приголосні звуки писемного періоду давньокиївської мови.

- Реконструювати (письмово) систему голосних та приголосних української мови (етапи: індоєвропейський → праслов’янський → давньоруський (давньокиївський) → український.

- Опрацювати: статтю Карпенка Ю.О. Фонологічна історія українського вокалізму // Мовознавство. – 1998. – №2 – 3. – С.78 – 91 та статтю Німчука В.В. Історія дзвінких африкат і засобів їх позначення в українській мові // Мовознавство. – 1992. - №2. – С.7 –14.

Матеріал опрацьовується за вузівськими підручниками, поданими до загального списку літератури, а також за навчальним посібником Зинякової А.А. з Історичної граматики української мови: Вступ. Фонетика. – Миколаїв, 2008. – С. 14-19.

Фонетика. Фонетична система давньоруської мови

Дописемного періоду (7 - 10 ст.)

Дайте відповіді на такі питання:

1.Відображення звукових процесів давньоруської мови дописемного періоду в українській мові.

2.Ранні рефлекси ^*[ě].

3.Звук [о] з початкового звука [а] у словах іншомовного походження. Характеристика грецизмів у сучасній українській мові.

4.Розвиток фарингального [г]. Його характеристика в сучасній українській мові.

 

Матеріал опрацьовується за вузівськими підручниками, поданими до загального списку літератури, а також за навчальним посібником Зинякової А.А. з Історичної граматики української мови: Вступ. Фонетика. – Миколаїв, 2008. – С. 26-35; підручниками з сучасної української мови (розділ «Фонетика»).

Фонетика. Фонетична система давньоруської мови

Писемного періоду (11 - 13 ст.)

Взяти на заняття текст “Слово о полъку Игоревь,…”(з давньоруським варіантом).

Опрацювати статті Півторака Г.П. Занепад зредукованих Ъ, Ь і його вплив на формування фонологічних систем слов’янських мов // Мовознавство. – 1998. - №2. – С.3 – 14 та Залеського А. Прослідки зредукованих голосних у слабкій позиції в українській мові// Мовознавство. - 1986. - №6. - С.55 - 62.

Повторити з курсу «Старослов’янська мова» позиції зредукованих.

Завдання для самостійної роботи з теми «Морфологія»

1. Опрацювати до теми «Іменник»:

Безпалько О.П. та ін. Історична граматика української мови. – К., 1962. – С.182-239; 204-207; 209-220; 221-226; 228-247;

Жовтобрюх М.А. та ін. Історична граматика української мови. – К., 1980. – С.105-125; 122-156;

Історія української мови: Морфологія. – К., 1978. – С.16-17; 63; 74-128;

Матвіяс І.Г. Іменник в українській мові. – К., 1974. – С.42-145;

Самійленко С.П. Типи відмінювання іменників української мови та провідні фактори їх становлення// Мовознавство. – 1997. – №1

2. Співставити відмінкові закінчення іменників 1 – 4 відмін в обох мовах.

 

2. Опрацювати до теми «Прикметник»:

Безпалько О.П. та ін. Історична граматика української мови. – К., 1962. – С.240-300;

Жовтобрюх М.А. та ін. Історична граматика української мови. – К., 1980. – С.165-182;

Історія української мови: Морфологія. – К., 1978. – С.163-215;

Грищенко А.П. Прикметник в українській мові. – К., 1978. – С.263-290.

 

3. Опрацювати до теми «Числівник»:

Безпалько О.П. та ін. Історична граматика української мови. – К., 1962. – С.300-327;

Жовтобрюх М.А. та ін. Історична граматика української мови. – К., 1980. – С.182-194;

Арполенко Г.П. та ін. Числівник в українській мові. – К., 1980. – С.3-22; 75-125;

Лукінова Т.Б. Числівники в слов’янських мовах (порівняльно-історичний нарис).

– К., 2000. – 369с. (Вступ, висновки).

 

4. Проаналізувати в самостійно обраному студентом уривкові (25-30 слів) зі «Слова…» іменні частини мови та займенники на морфологічному рівні.

Схеми аналізу:

Іменник

1.Вихідна форма.

2.Рід, число, відмінок.

3.Давній тип основи за суфіксом-детермінативом.

 

Займенник

Вихідна форма.

Розряд за значенням.

3.Рід, число, відмінок (залежно від того, які з цих категорій властиві аналізованому займенникові).

 

Прикметник

1.Вихідна форма.

2.Розряд: якісний, відносний, присвійний.

3.Коротка чи повна (стягнена або нестягнена форма).

 

 

5. Опрацювати до теми «Дієслово. Дієприкметник. Дієприслівник»:

Безпалько О.П. та ін. Історична граматика української мови. – К., 1962. – С.328-338; 338-348; 350-365;

Жовтобрюх М.А. та ін. Історична граматика української мови. – К., 1980. – С.195

205; 205-212; 216-226;

Історія української мови: Морфологія. – К., 1978. – С.296-319;

Гнатюк Г.М. Дієприкметник у сучасній українській літературній мові. – К., 1982. – С.19-64;

Русанівський В.М. Структура українського дієслова. – К., 1971. – С.210-253; 253-263;

Самійленко С.П. Нариси з історичної морфології української мови. – К., 1967. – С.124-140

Проаналізувати в самостійно попередньо обраному студентом уривкові (25-30 слів) зі «Слова…» дієслова та дієприкметники на морфологічному рівні.

Схеми аналізу:

Дієслово

1.Вихідна форма.

2.Особа. число, час, спосіб (у минулому часі назвати одну з чотирьох давніх форм).

3.Основа інфінітива чи теперішнього часу, від якої утворено аналізовану форму).

Дієприкметник

1.Вихідна форма.

2.Стан, час.

3.Коротка чи повна (стягнена або нестягнена) форма.

4.Основа інфінітива чи теперішнього часу, від якої утворено дієприкметник.

 

6. До теми «Прислівник. Службові слова. Вигук»:

Дайте відповіді на такі питання:

1.Відзайменникові прислівники.

2.Відіменні прислівники.

3.Віддієслівні прислівники.

Опрацюйте:

Жовтобрюх М.А. та ін. Історична граматика української мови. – К., 1980. – С. 226-241; 241-250.

Вихованець І.Р. Прийменникова система української мови. – К., 1980. – С.51-68.

Мацько Л.І. Інтер’єктиви в українській мові. – К., 1980.

Медвєдєв Ф.П. Система сполучників в українській мові: Короткий нарис. – Харків, 1962.

Проаналізувати в самостійно попередньо обраному студентом уривкові (25-30 слів) зі «Слова…» дієслова та дієприкметники на морфологічному рівні.

Схеми аналізу:

Прислівник

1.Вихідна форма.

2.Розряд за значенням.

3.Від форми якої частини мови утворено прислівник.

 

Прийменник

1.Вихідна форма.

2.Первинний чи вторинний.

3.Якого відмінка вимагає.

 

Сполучник

1.Вихідна форма.

2.Первинний чи вторинний.

3.Сурядний чи підрядний.

 

Для часток і вигуків визначати розряд цих слів за значення і походженням.

 

Завдання для самостійної роботи з теми «Синтаксис»

Дайте відповіді на такі питання:

1.Предмет, завдання, методи вивчення історичного синтаксису.

2.Поняття про виформування простого та складного речення.

Опрацюйте:

Жовтобрюх М.А. та ін. Історична граматика української мови. – К., 1980. – С. 226-241; 241-250.

Безпалько О.П. та ін. Історична граматика української мови. – К., 1962. – С.382-435; 465-490;

Жовтобрюх М.А. та ін. Історична граматика української мови. – К., 1980. – С.253-294; 294-308;

Історія української мови: Синтаксис. – К., 1978. – С.11-95; 96-131; 232-289; 290-446;

Мельничук О.С. Розвиток структури слов’янського речення. – К.,1966;

Слинько І.І. Історичний синтаксис української мови. – К., 1973;

Сучасна українська мова: Синтаксис. – К., 1972. – С. 118-309; 310-430

Проаналізувати в самостійно попередньо обраному студентом уривкові (25-30 слів) зі «Слова…» речення на синтаксичному рівні.

Схеми аналізу:

Простого речення

1.Записати речення.

2.Визначити: розповідне, питальне, спонукальне.

3.Двоскладне чи односкладне.

4.Поширене чи непоширене.

5.Повне чи неповне.

6.Ускладнене чи неускладнене.

 

Складне речення

1.Записати речення.

2.Визначити тип складного речення: безсполучникове, складносурядне, складнопідрядне чи речення з різними типами зв’язку між його частинами).

3.У складнопідрядному реченні записати головну і підрядну частини, визначити тип підрядної.

4.Звертати увагу на можливу наявність у текстах прямої мови, особливі випадки узгодження присудка з підметом тощо.

Індивідуальні заняття

Тема: Вступ

Тема: Проблема походження української мови у мовознавстві

Орієнтовний план роботи:

1.Бесіда зі студентами з теми та перевірка опрацьованих матеріалів.

2.Визначення ключових положень теми.

Література:

Бандура О. З історії української мови (довідка для вчителя)// Дивослово. – 1997. - №1. – С.14 – 17.

Карпенко Ю. Питання походження української мови: Українська гіпотеза// Мовознавство. – 1993. - №5. – С.3 – 9.

Ковалів П. Основи формування української мови в порівнянні з іншими східно-слов’янськими мовами // Історія української мови: Хрестоматія... – С. 247-248.

Німчук В.В. Періодизація як напрямок дослідження генези та історії української мови// Мовознавство. – 1998. – №1. – С.3-13.

Півторак Г.П. Формування і діалектна диференціація давньоруської мови (історико-фонетичний нарис). – К., 1988. – 200 с.

Півторак Г.П. Коли ж виникла українська мова? // Історія української мови: Хрестоматія... – С.270 – 279.

Півторак Г.П. Міфи й правда про трьох братів зі спільної колиски (про походження українців, росіян та білорусів). – К., 1998. – 63 с.

Півторак Г.П. Походження українців, росіян, білорусів та їхніх мов: міфи і правда про трьох братів слов’янських зі «спільної колиски». – К., 2001. – 152 с.

Русанівський В. Давньоруська мова: міф чи реальність? // Мовознавство. – 1993. - №2. – С.3 – 6.

Скляренко В. Походження назви Русь// Мовознавство. – 2003. – №5. – С.3 – 13.

Скляренко В. Походження назви Русь// Мовознавство. – 2004. – №2–3. – С.3 – 19.

Степаненко М. З історії дослідження витоків української мови// Дивослово. – 2000. – №7. – С.17 – 19.

Ющук І. Про походження української мови// Дивослово. – 1995. – №1. – С. 27 – 23.

Усі вказані вище джерела(по можливості) опрацювати.