Фонетика. Індоєвропейський та праслов’янський періоди

Робоча програма

з історичної граматики української мови

Напрям:

Спеціальність:

Спеціалізація: „Мова і література (англійська)”;

„Психологія”;

„Основи видавничої справи та редагування”

Форма навчання: денна

Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр

Кваліфікація: вчитель української мови і літератури

 

 

 

МИКОЛАЇВ – 2008

 

Оцінка ЕСТS	Визначення	За шкалою навчального закладу
		Оцінка за екзамен	Залік	Кількість балів
А	Відмінно - відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок	відмінно	зарахо-вано	90-100
В	ДУЖЕ ДОБРЕ - вище середнього рівня з кількома помилками	добре		80-89
С	ДОБРЕ - в загальному правильна робота з певною кількістю грубих помилок			70-79
Д	ЗАДОВІЛЬНО - непогано, але зі значною кількістю недоліків	задовільно		65-69
Е	ДОСТАТНЬО - виконання задовольняє мінімальні критерії			60-64
FX	НЕЗАДОВІЛЬНО - потрібно попрацювати перед тим, як отримати залік	незадовільно	незарахо-вано	35-59
F	НЕЗАДОВІЛЬНО - необхідна серйозна подальша робота			1-34

·

СХЕМА ОЦІНКИ МОДУЛЯ

Для цього пропонуються такі форми роботи і система оцінювання:

усна відповідь на практичному занятті - 0-5 балів;

доповнення - 1-3 бали;

виконання тестових завдань - 0-3 бали;

виконання домашніх вправ - 0-2 бали;

творча робота - 1-3 бали;

робота біля дошки - 0-2 бали;

робота з першоджерелами - 1-5 балів;

написання реферату – до 10 балів;

захист реферату - 1-3 балів;

написання повідомлення - 1-2 бали;

самостійна робота – до 10 балів;

модульна контрольна робота (за планом студент повинен написати у 1-му семестрі 2 контрольних роботи) − 50-150 балів, (у 2-му -) – (МКР виконується лише в аудиторії).

Модуль 1

Вступ

№ п/п	Зміст роботи	Вид роботи, к-ть год.
1.	Вступ. Об’єкт, предмет, завдання і значення курсу	Л.-2
2.	зв’язок історичної граматики з іншими науковими дисциплінами	C.-2
3.	Джерела вивчення історичної граматики української мови	С.-2
4.	Огляд наукової та навчальної літератури з дисципліни	С.-2
5.	Проблема походження української мови у мовознавстві	І.-2
6.	Місце української мови серед інших слов’янських мов	С.-2
7.	Походження східнослов’янської писемності	С.-2
8.	Характеристика найважливіших писемних пам’яток	С.-2
9.	Вступ	П.з.-2
Усього:	18 год.

 

Фонетика. Індоєвропейський та праслов’янський періоди

№ п/п	Зміст роботи	Вид роботи, к-ть год.
1.	Діахронічна фонетика. Предмет, завдання, значення	С. -2
2.	Структура складу праслов’янської мови (закон наростаючої звучності та закон відкритого складу)	С. -2
3.	Закон відкритого складу і звукові процеси пов’язані з його дією	С.-2
4.	Основні фонетичні процеси праслов’янської мови у системі вокалізму	Л.-2
5.	Основні фонетичні процеси праслов’янської мови у системі консонантизму: палаталізація; спрощення	Л.-2
6.	Відображення звукових процесів праслов’янського періоду в українській мові	С.-4
7. Фонетична система індоєвропейського та праслов’янського періодів	І.-4
Усього:	18 год.

 

Фонетика. Давньоруський (давньокиївський)період

№ п/п	Зміст роботи	Вид роботи, к-ть год.
1.	Поняття про фонетичну систему давньоруського періоду	С.-1
2.	Дописемний період. Система вокалізму та консонантизму	Л.-1
3.	Голосні та приголосні звуки дописемного періоду давньокиївської мови	С.-3,5
4.	Писемний період. Система вокалізму та консонантизму	Л.-1
5.	Голосні та приголосні звуки писемного періоду давньокиївської мови	С.-3,5
6.	Робота з науковою літературою	С.-2
7.	Реконструкція системи голосних та приголосних української мови (етапи: індоєвропейський → праслов’янський → давньоруський (давньокиївський) → український	І.-4
8.	Фонетична система давньоруського періоду	І.-2
Усього:	18 год.

МОДУЛЬ 2

Фонетика. Фонетична система давньоруської мови

Дописемного періоду (7 - 10 ст.)

№ п/п	Зміст роботи	Вид роботи, к-ть год.
1.	Фонетика. Фонетична система давньоруської мови дописемного періоду (7 - 10 ст.) Зміна ^*[је] в [о] на початку слова. Розвиток повноголосся ^*[-oro-], ^*[-olo-], ^*[-ere-], ^*[-ele-]	Л-2
2.	Деназалізація носових голосних ^*[ę ], ^*[о˛]. Рефлекси ^*[-ort-], *[-olt-]	Л-2
3.	Відображення звукових процесів давньоруської мови дописемного періоду в українській мові	С.-4
4.	Ранні рефлекси ^*[ě]	С.-2
5.	[о] з початкового [а] у словах іншомовного походження. Характеристика грецизмів у сучасній українській мові	С.-2
6.	Розвиток фарингального [г]. Його характеристика в сучасній українській мові	С.-1
7.	Фонетична система давньоруської мови дописемного періоду (7 - 10 ст.)	І.-3
8.	Фонетика. Фонетична система давньоруської мови дописемного періоду (7 - 10 ст.)	П.-2
Усього:	18 год.

 

Фонетика. Фонетична система давньоруської мови

Писемного періоду (11 - 13 ст.)

№ п/п	Зміст роботи	Вид роботи, к-ть год.
1.	Фонетика. Фонетична система давньоруської мови писемного періоду (11 - 13 ст.).Система вокалізму. Історія [ђ]. Система консонантизму	П.-2
2.	Рефлекси зредукованих [Ь], [Ъ]	П.-2
3.	Наслідки занепаду та вокалізації зредукованих у системі вокалізму	Л.-1
4.	Наслідки занепаду та вокалізації зредукованих у системі вокалізму	П.-2
5.	Наслідки занепаду та вокалізації зредукованих у системі консонантизму	Л.-1
6.	Наслідки занепаду та вокалізації зредукованих у системі консонантизму	П.-2
7.	Пізніші фонетичні процеси в системі вокалізму та консонантизму	Л.-2
8.	Фонетична система давньоруської мови писемного періоду (11 - 13 ст.).Відображення фонетичних процесів давньоруської мови в українській мові	С. - 2
9.	Пізніші фонетичні процеси у системі вокалізму та консонантизму	П.-2
Усього:	18 год.

 

Морфологія. Іменні частини мови. Займенник.

№ п/п	Зміст роботи	Вид роботи, к-ть год.
1.	Предмет і завдання історичної морфології. Загальна характеристика частин мови, успадкованих давньоруською мовою. Характеристика іменника як частини мови. Граматичні та лексико-граматичні категорії іменників в історичному висвітленні. Визначення давніх основ іменників. Формування основних типів відмінювання. Історія відмінкових закінчень	Л.-2
2.	Займенник. Загальна характеристика. Історія форм	Л..-2
3.	Виформування прикметника як частини мови. Історія форм	Л.-2
4.	Числівник. Загальна характеристика. Поділ числівників за значенням і будовою	Л.-2
5.	Опрацювання наукової літератури	С.р.-3
6.	Аналіз іменних частин мови та займенників у «Слові...» на морфологічному рівні	С.р.-2
7.	Іменник. Прикметник. Числівник. Займенник	І.з.-3
8.	Історична морфологія. Іменні частини мови. Займенник	П.з.-2
Усього:	18 год.

 

МОДУЛЬ 3

Дієслово. Дієслівні форми

№ п/п	Зміст роботи	Вид роботи, к-ть год.
1.	Дієслово. Загальна характеристика. Основи і класи дієслів	Л.-2
2.	Дієслово. Історія форм теперішнього, майбутнього і минулого часу	Л.-2
3.	Дієслівні форми: дієприкметник, дієприслівник	Л.-2
4.	Опрацювання наукової літератури	С.р-4
	Аналіз дієслів та дієслівних форм на морфологічному рівні у «Слові...»	С.р.-3
5.	Дієслово. Дієслівні форми	І.з.-3
6.	Дієслово. Дієприкметник. Дієприслівник	П.з-2
Усього:	18 год.

 

Прислівник. Службові слова. Вигук

№ п/п	Зміст роботи	Вид роботи, к-ть год.
1.	Прислівник. Загальні відомості	Л.-1
2.	Відзайменникові прислівники	С.р.-2,5
3.	Відіменні прислівники	С.р.-2,5
	Віддієслівні прислівники	С.р.-3
5.	Службові слова. Прийменник. Сполучник. Частка. Поняття про вигук	Л.-1
6.	Опрацювання наукової літератури	С.р. -3
7.	Прислівник. Службові слова. Вигук	І.з.-3
8.	Прислівник. Службові слова. Вигук	П.з. -2
Усього:	18 год.

 

Синтаксис

№ п/п	Зміст роботи	Вид роботи, к-ть год.
1.	Предмет, завдання, методи вивчення історичного синтаксису	С.р. -2
2.	Поняття про виформування простого та складного речення	С.р.-2
3.	Опрацювання наукової літератури	С.р.-3-
4.	Аналіз вивчених лексем на синтаксичному рівні у «Слові...»	С.р.-6
5.	Синтаксис. Просте та складне речення	І.з -3
6.	Синтаксис. Просте та складне речення	П.з-2
Усього:	18 год.

 

 

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №1

ТЕМА: Вступ

ПЛАН

1. Об’єкт, предмет, завдання і значення курсу “Історична граматика української мови”.

2. Зв’язок історичної граматики з іншими науковими дисциплінами.

3. Джерела вивчення історії української мови.

4. Огляд наукової і навчальної літератури з курсу.

5. Проблема походження української мови у мовознавстві.

6. Походження східнослов’янської писемності.

7. Місце української мови серед інших слов’янських мов.

Студенти повинні знати: основні поняття вступної теми.

Студенти повинні вміти: використовувати набуті знання на практиці.

Література:

Питання розглядаються за підручником: М.А.Жовтобрюх та ін. Історична граматика української мови. – К., 1980. – С.3-27; лекцією.

П.п. 3,4,5,6,7 – за монографією Г.П.Півторака “Українці: Звідки ми і наша мова?” – К., 1993; іншими його монографіями; Історією української мови: Хрестоматія. – К., 1993, журнальними публікаціями; лекцією та матеріалами курсів «Старослов’янська мова» й «Сучасна українська мова».

 

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №2

 

ТЕМА: Фонетична система давньоруської (давньокиївської) мови дописемного періоду (VII-X ст.)

 

ПЛАН

1. Зміна ^*[је] в [о] на початку слова.
2. Розвиток повноголосся ^*[-oro-], ^*[-olo-], ^*[-ere-], ^*[-ele-].
3. Деназалізація носових голосних ^*[ę ], ^*[о˛].
4. Рефлекси ^*[-ort-], ^*[-olt-].

Студенти повинні знати: основні поняття теми.

Студенти повинні вміти: використовувати набуті знання та вміння на практиці, пов’язуючи їх з курсом сучасної української мови.

 

Практично:

Ø Знати всі вказані вище фонетичні процеси.

Ø Виконати вправи: №№20, 21, 24, 27 (Коломієць Л.І. та ін. Історична граматика української мови: Збірник вправ. – К., 1988).

ЛІТЕРАТУРА:

1.Вузівські підручники з історичної граматики української мови, подані у спискові літератури до курсу.

2.Список додаткової літератури подано у спискові літератури до курсу.

 

 

Практичне заняття №3

 

ТЕМА: Фонетична система давньоруської (давньокиївської) мови

ПЛАН

1. Система вокалізму.
2. Система консонантизму.

Студенти повинні знати: основні поняття теми.

Студенти повинні вміти: використовувати набуті знання та вміння на практиці, пов’язуючи їх з курсом сучасної української мови.

 

Практично:

Ø Виконати вправу № 60.

Завдання для самостійної роботи:

Ø Реконструювати (письмово) систему голосних та приголосних української мови (етапи: індоєвропейський → праслов’янський → давньоруський (давньокиївський) → український.

Ø Опрацювати статті Карпенка Ю.О. Фонологічна історія українського вокалізму // Мовознавство. – 1998. – №2 – 3. – С.78 – 91 та Німчука В.В. Історія дзвінких африкат і засобів їх позначення в українській мові // Мовознавство. – 1992. - №2. – С.7 –14.

ЛІТЕРАТУРА:

1.Вузівські підручники з історичної граматики української мови, подані у спискові літератури до курсу.

2.Список додаткової літератури подано у спискові літератури до курсу.

 

Практичне заняття №4

ТЕМА: Рефлекси зредукованих [ъ ], [ь]

 

ПЛАН

1.Загальна характеристика редукованих голосних.

2.Слабка позиція [ъ ], [ь].

3.Сильна позиція [ъ ], [ь].

Студенти повинні знати: основні поняття теми.

Студенти повинні вміти: використовувати набуті знання та вміння на практиці.

 

Практично:

Ø Виконати вправи: № 39, 40, 41.

Завдання для самостійної роботи:

Ø Прочитати давньоруський текст “Слово о полъку Игоревь,…” (текст взяти на заняття).

Ø По можливості опрацювати монографію Скляренка В.Г. Темні місця в «Слові о полку Ігоревім». – К., 2001.

- Опрацювати статті Півторака Г.П. Занепад зредукованих Ъ, Ь і його вплив на формування фонологічних систем слов’янських мов // Мовознавство. – 1998. - №2. – С.3–14 та Залеського А. Прослідки зредукованих голосних у слабкій позиції в українській мові// Мовознавство. - 1986. - №6. - С.55 - 62.

- Повторити зі старослов’янської мови позиції зредукованих.

ЛІТЕРАТУРА:

1.Вузівські підручники з історичної граматики української мови, подані у спискові літератури до курсу.

2.Список додаткової літератури подано у спискові літератури до курсу.

 

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №5

ТЕМА: Наслідки занепаду зредукованих у системі вокалізму

 

ПЛАН

1. Перебудова структури складу.

2. Наслідки занепаду зредукованих у системі вокалізму:

а) чергування [о ], [е] з нулем звука;

б) подовження [ē ], [ō ];

в) розвиток приставного [і ].

Студенти повинні знати: основні поняття теми.

Студенти повинні вміти: використовувати набуті знання та вміння на практиці, пов’язуючи їх з курсом сучасної української мови.

Практично:

1.Знати всі вказані вище фонетичні процеси.

2. Виконати вправу № 87 (виписати лексеми, у яких відбуваються фонетичні процеси у системі вокалізму).

Завдання для самостійної роботи. З’ясувати: чи простежуються вивчені фонетичні процеси у “Слові…” (будь-який уривок на 25 - 30 слів).

ЛІТЕРАТУРА:

1.Вузівські підручники з історичної граматики української мови, подані у спискові літератури до курсу.

2.Список додаткової літератури подано у спискові літератури до курсу

 

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №6

 

ТЕМА: Наслідки занепаду зредукованих у системі консонантизму

 

ПЛАН

1. Поява нових груп приголосних і їх спрощення;

2. Асиміляція приголосних;

3. Дисиміляція приголосних;

4. Депалаталізація приголосних.

Студенти повинні знати: основні поняття теми.

Студенти повинні вміти: використовувати набуті знання та вміння на практиці, пов’язуючи їх з курсом сучасної української мови.

Практично:

1.Знати всі вказані вище фонетичні процеси.

2.Виконати вправу № 87 (виписати лексеми, у яких відбуваються фонетичні процеси у системі консонантизму).

Завдання для самостійної роботи. З’ясувати: чи простежуються вивчені фонетичні процеси у “Слові…” (будь-який уривок на 25 - 30 слів).

ЛІТЕРАТУРА:

1.Вузівські підручники з історичної граматики української мови, подані у спискові літератури до курсу.

2.Список додаткової літератури подано у спискові літератури до курсу

 

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №7

 

ТЕМА: Пізніші фонетичні процеси давньоруського (давньокиївського) періоду.

 

ПЛАН

1.Пізніші фонетичні процеси у системі вокалізму:

а) перехід [е ] в [о] після шиплячих та й;

б) зміна [ō ], [ē ] в [і];

в) зміна [о ]в [а];

г) зміна [е] в [а ];

ґ) зближення [о ] і [у];

д) втрата початкового голосного.

2.Пізніші фонетичні процеси у системі консонантизму:

а) поява протетичних;

б) депалаталізація шиплячих та [р].

Студенти повинні знати: основні поняття теми.

Студенти повинні вміти: використовувати набуті знання та вміння на практиці, пов’язуючи їх з курсом сучасної української мови.

Практично:

1.Знати всі вказані вище фонетичні процеси.

2.Виконати вправу № 86; у вправі №87 простежити пізніші фонетичні процеси.

Завдання для самостійної роботи:

- з’ясувати: чи простежуються вивчені фонетичні процеси у “Слові…” (будь-який уривок на 25 - 30 слів);

-повторити за вузівськими підручниками з сучасної української мови історичні альтернації у системі вокалізму та консонантизму (див.: Н.І.Тоцька. Сучасна українська літературна мова: Фонетика, орфоепія, графіка, орфографія. – К., 1981).

ЛІТЕРАТУРА:

1.Вузівські підручники з історичної граматики української мови, подані у спискові літератури до курсу.

2.Список додаткової літератури подано у спискові літератури до курсу

 

 

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №8

Тема: Історична морфологія. Іменні частини мови. Займенник.

ПЛАН

1. Загальна характеристика частин мови, успадкованих давньоруською мовою з праслов’янської доби.

2. Іменні частини мови. Іменник:

- історія граматичних категорій;

- принципи класифікаційного поділу іменникових основ;

- джерела формування сучасних іменникових парадигм української мови;

- взаємодія відмін.

3. Займенник:

- групи займенників давньоруської мови, їх основні характеристики;

- особливості виформування особових займенників;

- особливості відмінювання займенників у давньоруській мові.

4. Прикметник:

- характер граматичних категорій прикметника;

- іменні прикметники, їх словозміна та особливості синтаксичного функціонування;

- шляхи морфологічного становлення займенникових прикметників, особливості їх словозміни;

- утворення форм ступенів порівняння прикметників у давньоруській мові;

- становлення стягнених прикметникових форм.

5. Числівник:

- становлення числівника як окремого лексико-граматичного розряду слів;

- склад, утворення та специфіка словозміни числівників.

 

До теми іменник

Студенти повинні з нати: загальну характеристику частин мови, успадкованих давньоруською мовою з праслов’янської доби; історію граматичних категорій іменника; принципи класифікаційного поділу іменних основ; джерела формування сучасних іменникових парадигм української мови; взаємодію відмін.

Студенти повинні вміти: визначати тип відмінювання; визначати відмінкові форми; утворювати відмінкові форми;робити морфологічний аналіз іменників.

Практично: виконати вправи №№ 97, 124.

 

До теми з айменник

Студенти повинні знати: групи займенників давньоруської мови, їх основні характеристики; особливості розвитку особових займенників; особливості відмінювання займенників у давньоруській мові.

Студенти повинні вміти: зіставляти займенникову систему сучасної української мови та давньоруської мови; відмінювати особові та вказівні займенники давньоруської мови;робити морфологічний аналіз займенників.

Практично: виконати вправи №№131, 134.

 

До теми прикметник

Студенти повинні знати: характер граматичних категорій прикметника; іменні прикметники, їх словозміну та особливості синтаксичного функціонування; шляхи морфологічного становлення займенникових прикметників, особливості їх словозміни; утворення форм ступенів порівняння прикметників у давньоруській мові; становлення стягнених прикметникових форм.

Студенти повинні вміти: утворювати різні форми прикметників, відмінювати їх;робити морфологічний аналіз прикметників.

Практично: виконати вправи №№143, 144, 145.

 

До теми числівник

Знати: становлення числівника як окремого лексико-граматичного розряду слів; склад, утворення та специфіку словозміни числівників.

Вміти: робити морфологічний аналіз числівників.

Практично: виконати вправи №№ 150, 151, 152.

ЛІТЕРАТУРА:

1.Вузівські підручники з історичної граматики української мови, подані у спискові літератури до курсу.

2.Список додаткової літератури подано у спискові літератури до курсу

 

 

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №9

 

Тема: Дієслово. Дієприкметник. Дієприслівник

План

1.Дієслово як здавна сформований клас слів. Загальна характеристика.

2.Граматичні категорії та форми дієслів давньоруської мови.

3.Система часових форм дієслова давньоруської мови.

4.Типи дієслівних основ.

5.Класи дієслів.

6.Формування системи дієприкметників та дієприслівників.

 

Студенти повинні знати:

- граматичні категорії та форми дієслів давньоруської мови;

- систему часових форм дієслова давньоруської мови;

- типи дієслівних основ;

- класи дієслів;

- формування системи дієприкметників та дієприслівників.

Студенти повинні вміти:

- утворювати форми дієслів;

- робити морфологічний аналіз дієслів.

Практично: виконати вправи №№ 162, 171, 172, 179.

 

ЛІТЕРАТУРА:

1.Вузівські підручники з історичної граматики української мови, подані у спискові літератури до курсу.

2.Список додаткової літератури подано у спискові літератури до курсу

 

 

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №10

 

Тема: Прислівник. Службові слова. Вигук

План

1.Загальна характеристика прислівника.

2.Основні структурні та значеннєві розряди прислівників давньоруської мови.

3.Формування й розвиток системи прислівників сучасної української мови.

4.Формування сучасної системи службових частин мови.

5.Виформування вигука.

 

Студенти повинні знати:

- основні структурні та значеннєві розряди прислівників давньоруської мови;

- формування й розвиток системи прислівників сучасної української мови;

-формування сучасної системи службових частин мови та вигука.

Студенти повинні вміти:

- визначати засоби й способи творення прислівників;

- робити морфологічний аналіз прислівників;

- з’ясовувати функціональне призначення службових частин мови та вигуків.

Практично: виконати вправи №№197, 198, 142.

ЛІТЕРАТУРА:

1.Вузівські підручники з історичної граматики української мови, подані у спискові літератури до курсу.

2.Список додаткової літератури подано у спискові літератури до курсу

 

 

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №11

Тема: Синтаксис. Просте та складне речення

План

1.Загальна характеристика системи синтаксичних одиниць давньоруської мови.

2.Поняття про просте речення.

3.Поняття про складне речення та його різновиди.

Студенти повинні знати: систему синтаксичних одиниць давньоруської мови.

Студенти повинні вміти: визначати й аналізувати синтаксичні одиниці.

Практично: проаналізувати текст на синтаксичному рівні (Історична граматика української мови: Збірник вправ. …- С.198 – Тексти для аналізу).

ЛІТЕРАТУРА:

1.Вузівські підручники з історичної граматики української мови, подані у спискові літератури до курсу.

2.Список додаткової літератури подано у спискові літератури до курсу

 

 

Завдання для самостійної роботи з теми «Вступ»

Опрацювати:

1.Зв'язок історичної граматики з іншими науковими дисциплінами.

2.Основні джерела історії української мови. Характеристика писемних пам’яток.

3.Походження східнослов'янської писемності.

4.Місце української мови серед інших слов’янських.

 

Питання розглядаються за підручником: М.А.Жовтобрюх та ін. Історична граматика української мови. - К., 1980. - С.3-27.

П.п. 3,4,5,6 - за монографією Г.П.Півторака "Українці: Звідки ми і наша мова?" - К., 1993; іншими його монографіями; Історією української мови: Хрестоматія. - К., 1993, журнальними публікаціями; лекцією та матеріалами курсів «Старослов’янська мова» й «Сучасна українська мова».

 

Підготувати карту (формат А4) давньоруської держави – Київської Русі (ІХ – ХІІІ ст.); з Енциклопедії української мови (К., 2007) виписати (коротко) інформацію про науковців, котрі досліджували питання становлення і розвитку української мови (наприклад: І.Огієнко, М.Жовтобрюх, В.Русанівський, В.Скляренко, В.Німчук, Г.Півторак ін.).

 

Завдання для самостійної роботи з теми «Фонетика»

Вихідна форма.

Розряд за значенням.

3.Рід, число, відмінок (залежно від того, які з цих категорій властиві аналізованому займенникові).

 

Прикметник

1.Вихідна форма.

2.Розряд: якісний, відносний, присвійний.

3.Коротка чи повна (стягнена або нестягнена форма).

 

 

5. Опрацювати до теми «Дієслово. Дієприкметник. Дієприслівник»:

Безпалько О.П. та ін. Історична граматика української мови. – К., 1962. – С.328-338; 338-348; 350-365;

Жовтобрюх М.А. та ін. Історична граматика української мови. – К., 1980. – С.195

205; 205-212; 216-226;

Історія української мови: Морфологія. – К., 1978. – С.296-319;

Гнатюк Г.М. Дієприкметник у сучасній українській літературній мові. – К., 1982. – С.19-64;

Русанівський В.М. Структура українського дієслова. – К., 1971. – С.210-253; 253-263;

Самійленко С.П. Нариси з історичної морфології української мови. – К., 1967. – С.124-140

Проаналізувати в самостійно попередньо обраному студентом уривкові (25-30 слів) зі «Слова…» дієслова та дієприкметники на морфологічному рівні.

Схеми аналізу:

Дієслово

1.Вихідна форма.

2.Особа. число, час, спосіб (у минулому часі назвати одну з чотирьох давніх форм).

3.Основа інфінітива чи теперішнього часу, від якої утворено аналізовану форму).

Дієприкметник

1.Вихідна форма.

2.Стан, час.

3.Коротка чи повна (стягнена або нестягнена) форма.

4.Основа інфінітива чи теперішнього часу, від якої утворено дієприкметник.

 

6. До теми «Прислівник. Службові слова. Вигук»:

Дайте відповіді на такі питання:

1.Відзайменникові прислівники.

2.Відіменні прислівники.

3.Віддієслівні прислівники.

Опрацюйте:

Жовтобрюх М.А. та ін. Історична граматика української мови. – К., 1980. – С. 226-241; 241-250.

Вихованець І.Р. Прийменникова система української мови. – К., 1980. – С.51-68.

Мацько Л.І. Інтер’єктиви в українській мові. – К., 1980.

Медвєдєв Ф.П. Система сполучників в українській мові: Короткий нарис. – Харків, 1962.

Проаналізувати в самостійно попередньо обраному студентом уривкові (25-30 слів) зі «Слова…» дієслова та дієприкметники на морфологічному рівні.

Схеми аналізу:

Прислівник

1.Вихідна форма.

2.Розряд за значенням.

3.Від форми якої частини мови утворено прислівник.

 

Прийменник

1.Вихідна форма.

2.Первинний чи вторинний.

3.Якого відмінка вимагає.

 

Сполучник

1.Вихідна форма.

2.Первинний чи вторинний.

3.Сурядний чи підрядний.

 

Для часток і вигуків визначати розряд цих слів за значення і походженням.

 

Завдання для самостійної роботи з теми «Синтаксис»

Дайте відповіді на такі питання:

1.Предмет, завдання, методи вивчення історичного синтаксису.

2.Поняття про виформування простого та складного речення.

Опрацюйте:

Жовтобрюх М.А. та ін. Історична граматика української мови. – К., 1980. – С. 226-241; 241-250.

Безпалько О.П. та ін. Історична граматика української мови. – К., 1962. – С.382-435; 465-490;

Жовтобрюх М.А. та ін. Історична граматика української мови. – К., 1980. – С.253-294; 294-308;

Історія української мови: Синтаксис. – К., 1978. – С.11-95; 96-131; 232-289; 290-446;

Мельничук О.С. Розвиток структури слов’янського речення. – К.,1966;

Слинько І.І. Історичний синтаксис української мови. – К., 1973;

Сучасна українська мова: Синтаксис. – К., 1972. – С. 118-309; 310-430

Проаналізувати в самостійно попередньо обраному студентом уривкові (25-30 слів) зі «Слова…» речення на синтаксичному рівні.

Схеми аналізу:

Простого речення

1.Записати речення.

2.Визначити: розповідне, питальне, спонукальне.

3.Двоскладне чи односкладне.

4.Поширене чи непоширене.

5.Повне чи неповне.

6.Ускладнене чи неускладнене.

 

Складне речення

1.Записати речення.

2.Визначити тип складного речення: безсполучникове, складносурядне, складнопідрядне чи речення з різними типами зв’язку між його частинами).

3.У складнопідрядному реченні записати головну і підрядну частини, визначити тип підрядної.

4.Звертати увагу на можливу наявність у текстах прямої мови, особливі випадки узгодження присудка з підметом тощо.

Індивідуальні заняття

Тема: Вступ

Тема: Проблема походження української мови у мовознавстві

Орієнтовний план роботи:

1.Бесіда зі студентами з теми та перевірка опрацьованих матеріалів.

2.Визначення ключових положень теми.

Література:

Бандура О. З історії української мови (довідка для вчителя)// Дивослово. – 1997. - №1. – С.14 – 17.

Карпенко Ю. Питання походження української мови: Українська гіпотеза// Мовознавство. – 1993. - №5. – С.3 – 9.

Ковалів П. Основи формування української мови в порівнянні з іншими східно-слов’янськими мовами // Історія української мови: Хрестоматія... – С. 247-248.

Німчук В.В. Періодизація як напрямок дослідження генези та історії української мови// Мовознавство. – 1998. – №1. – С.3-13.

Півторак Г.П. Формування і діалектна диференціація давньоруської мови (історико-фонетичний нарис). – К., 1988. – 200 с.

Півторак Г.П. Коли ж виникла українська мова? // Історія української мови: Хрестоматія... – С.270 – 279.

Півторак Г.П. Міфи й правда про трьох братів зі спільної колиски (про походження українців, росіян та білорусів). – К., 1998. – 63 с.

Півторак Г.П. Походження українців, росіян, білорусів та їхніх мов: міфи і правда про трьох братів слов’янських зі «спільної колиски». – К., 2001. – 152 с.

Русанівський В. Давньоруська мова: міф чи реальність? // Мовознавство. – 1993. - №2. – С.3 – 6.

Скляренко В. Походження назви Русь// Мовознавство. – 2003. – №5. – С.3 – 13.

Скляренко В. Походження назви Русь// Мовознавство. – 2004. – №2–3. – С.3 – 19.

Степаненко М. З історії дослідження витоків української мови// Дивослово. – 2000. – №7. – С.17 – 19.

Ющук І. Про походження української мови// Дивослово. – 1995. – №1. – С. 27 – 23.

Усі вказані вище джерела(по можливості) опрацювати.

Вихідна форма.

Розряд за значенням.

3.Рід, число, відмінок (залежно від того, які з цих категорій властиві аналізованому займенникові).

 

Прикметник

1.Вихідна форма.

2.Розряд: якісний, відносний, присвійний.

3.Коротка чи повна (стягнена або нестягнена форма).

 

Тема: Морфологія. Дієслово. Дієслівні форми

Орієнтовний план роботи:

1.Перевірка конспектів з опрацьованою науковою літературою та бесіда за ними.

2.Перевірка аналізу дієслів та дієприкметників у «Слові...» на морфологічному рівні.

3.Виконання морфологічного аналізу дієслів, дієприкметників, запропонованих викладачем.

ЛІТЕРАТУРА:

1.Вузівські підручники з історичної граматики української мови, подані у спискові літератури до курсу.

2.Список додаткової літератури подано у спискові літератури до курсу.

3.Список літератури до самостійної роботи.

Схеми аналізу:

Дієслово

1.Вихідна форма.

2.Особа. число, час, спосіб (у минулому часі назвати одну з чотирьох давніх форм).

3.Основа інфінітива чи теперішнього часу, від якої утворено аналізовану форму).

Дієприкметник

1.Вихідна форма.

2.Стан, час.

3.Коротка чи повна (стягнена або нестягнена) форма.

4.Основа інфінітива чи теперішнього часу, від якої утворено дієприкметник.

 

Тема: Морфологія. Прислівник. Службові слова. Вигук

Орієнтовний план роботи:

1.Перевірка конспектів з опрацьованою науковою літературою.

2.Аналізу прислівників та службових слів у «Слові...» на морфологічному рівні.

3.Виконання морфологічного аналізу слів, запропонованих викладачем.

ЛІТЕРАТУРА:

1.Вузівські підручники з історичної граматики української мови, подані у спискові літератури до курсу.

2.Список додаткової літератури подано у спискові літератури до курсу.

3.Список літератури до самостійної роботи.

Схеми аналізу:

Прислівник

1.Вихідна форма.

2.Розряд за значенням.

3.Від форми якої частини мови утворено прислівник.

 

Прийменник

1.Вихідна форма.

2.Первинний чи вторинний.

3.Якого відмінка вимагає.

 

Сполучник

1.Вихідна форма.

2.Первинний чи вторинний.

3.Сурядний чи підрядний.

 

Для часток і вигуків визначати розряд цих слів за значення і походженням.

 

Тема: Синтаксис

Орієнтовний план роботи:

 

1.Перевірка конспектів з опрацьованою науковою літературою.

2.Аналіз речень на синтаксичному рівні.

3.Виконання синтаксичного аналізу речень.

ЛІТЕРАТУРА:

1.Вузівські підручники з історичної граматики української мови, подані у спискові літератури до курсу.

2.Список додаткової літератури подано у спискові літератури до курсу.

3.Список літератури до самостійної роботи.

 

Схеми ана