Лекція 14. Звіт аудитора за мса

Лекція 14. Звіт аудитора за МСА

 

 

МСА 700 “Формулювання думки та надання звіту щодо фінансової звітності”

МСА 705 “Модифікації думки незалежного аудитора”

МСА 706 “Пояснювальні параграфи та параграфи інших питань у звіті незалежного аудитора”

МСА 710 “Порівняльна інформація – відповідні показники і порівняльна фінансова звітність”

МСА 720 “Відповідальність аудитора щодо іншої інформації в документах, що містять перевірену аудитором фінансову звітність”

МСА 800 “Особливості міркування – аудити фінансової звітності, складеної відповідно до концептуальних основ спеціального призначення”

МСА 805 “Особливості міркування – аудити окремих фінансових звітів та певних елементів, рахунків або статей фінансового звіту”

МСА 810 “Завдання з надання звіту щодо узагальненої фінансової звітності”

 

 

МСА 700 “Формулювання думки та надання звіту щодо фінансової звітності”

 

 

Міжнародний стандарт аудиту (МСА) розглядає відповідальність аудитора за формулювання думки щодо фінансової звітності. Він також розглядає форму і зміст аудиторського звіту, що надається за результатами аудиту фінансової звітності.

 

МСА 705 і MCA 706 розглядають, як змінюються форма та зміст аудиторського звіту, коли аудитор висловлює модифіковану думку або включає до аудиторського звіту пояснювальний параграф або параграф з інших питань;

 

Цей МСА розроблено у контексті повного комплекту фінансової звітності загального призначення. МСА 800 розглядає особливі міркування при підготовці фінансової звітності відповідно до концептуальної основи спеціального призначення.

МСА 805 розглядає особливі міркування, які є доречними для аудиту окремої фінансової звітності або конкретних елементів, рахунків або статей фінансового звіту.

 

Цілями аудитора є:

а) сформулювати думку про фінансові звіти виходячи з оцінки висновків на основі отриманих аудиторських доказів;

б) чітко висловити таку думку в письмовому звіті, який також описує підставу для висловлення такої думки;

в) не модифікована думка – думка, висловлена аудитором, якщо він дійшов висновку про те, що фінансова звітність складена в усіх суттєвих аспектах відповідно до застосовної концептуальної основи фінансової звітності.

Вимоги

Формулювання думки щодо фінансової звітності

Аудитор повинен сформулювати думку щодо того, чи фінансова звітність складена у всіх суттєвих аспектах відповідно до застосовної концептуальної основи фінансової звітності.

 

Для того щоб сформулювати таку думку, аудитор повинен визначити, чи отримав він обґрунтовану впевненість щодо відсутності у фінансовій звітності в цілому суттєвих викривлень унаслідок шахрайства або помилки. Такий висновок повинен враховувати:

а) висновок аудитора відповідно до МСА 330 щодо отримання достатніх і належних аудиторських доказів;

б) висновок аудитора відповідно до МСА 450 щодо суттєвості невиправлених викривлень (окремо або в сукупності)10; та

в) оцінки, що вимагаються параграфами 12-15.

 

Аудитор повинен оцінити з огляду на вимоги застосовної концептуальної основи фінансової звітності:

а) чи забезпечує фінансова звітність адекватні розкриття суттєвих облікових політик, які були обрані та застосовані;

б) чи обрані та застосовані облікові політики відповідають застосовній концептуальній основі фінансової звітності та є належними;

в) чи є обґрунтованими облікові оцінки, здійснені управлінським персоналом;

ґ) чи є інформація, подана у фінансовій звітності, доречною, достовірною, порівнюваною і зрозумілою;

г) чи забезпечує фінансова звітність адекватне розкриття даних у такий спосіб, щоб визначені користувачі могли зрозуміти вплив суттєвих операцій і подій на інформацію, подану у фінансовій звітності; та (див. параграф Д4)

д) чи є належною термінологія, що використовується у фінансовій звітності, включаючи назву кожного фінансового звіту.

 

Аудиторська оцінка щодо достовірного подання фінансової звітності включає розгляд таких аспектів:

а) загального подання, структури і змісту фінансової звітності; та

б) чи подає фінансова звітність, включаючи пов’язані примітки, основні операції та події так, щоб забезпечити достовірне подання.

 

Аудитор повинен оцінити, чи зроблено у фінансовій звітності адекватне посилання на застосовну концептуальну основу фінансової звітності або її описання.

Форма висловлення думки

Аудитор висловлює не модифіковану думку, якщо він доходить висновку, що фінансова звітність складена в усіх суттєвих аспектах відповідно до застосовної концептуальної основи фінансової звітності.

Якщо аудитор:

а) доходить висновку, що виходячи з отриманих аудиторських доказів фінансова звітність у цілому містить суттєві викривлення; або

б) не може отримати достатні і належні аудиторські докази для того, щоб зробити висновок, що фінансова звітність у цілому не містить суттєвих викривлень, то він висловлює модифіковану думку в аудиторському звіті відповідно до МСА 705.

 

Якщо фінансова звітність, складена згідно з вимогами концептуальної основи достовірного подання, не забезпечує достовірне подання, аудитор повинен обговорити це питання з управлінським персоналом і залежно від вимог застосовної концептуальної основи фінансової звітності та способу вирішення питання визначити, чи потрібно висловлювати модифіковану думку в аудиторському звіті відповідно до МСА 705 (див. параграф Д11).

 

Аудиторський звіт надається у письмовому вигляді (див. параграфи Д13-Д14).

 

Заголовок

21. Аудиторський звіт має заголовок, який чітко вказує на те, що це є звіт
незалежного аудитора (див. параграф Д15).

Адресат

22. Аудиторський звіт відповідно до обставин завдання (див. параграф Д16). Вступний параграф

23. Вступний параграф аудиторського звіту (див. параграфи Д17-Д19):

а) вказує суб’єкт господарювання, фінансова звітність якого перевірена аудитором;

б) підтверджує, що фінансова звітність перевірена аудитором;

в) вказує назву кожного з фінансових звітів, що входять до складу фінансової звітності;

г) робить посилання на стислий виклад суттєвих облікових політик та іншу пояснювальну інформацію; та

г) вказує дату або період, які охоплюються кожним фінансовим звітом, що входить до складу фінансової звітності.

Відповідальність управлінського персоналу за фінансову звітність

Аудиторський звіт включає розділ під заголовком “Відповідальність управлінського персоналу [або інший належний термін] за фінансову звітність”.

Аудиторський звіт описує відповідальність управлінського персоналу за складання фінансової звітності. Описання має включати пояснення того, що управлінський персонал несе відповідальність за складання фінансової звітності відповідно до застосовної концептуальної основи фінансової звітності, а також за такий внутрішній контроль, який він вважає необхідним для складання фінансової звітності, що не містить суттєвих викривлень унаслідок шахрайства або помилки.

Відповідальність аудитора

Аудиторський звіт включає розділ під заголовком “Відповідальність аудитора”.

В аудиторському звіті повинно зазначатися, що відповідальністю аудитора є висловлення думки щодо фінансової звітності на основі результатів аудиту.

В аудиторському звіті необхідно також пояснити, що ці стандарти вимагають від аудитора дотримання етичних вимог, а також планування і виконання аудиту для отримання обґрунтованої впевненості в тому, що фінансова звітність не містить суттєвих викривлень.

Аудиторська думка

Аудиторська думка включає розділ під заголовком “Висловлення думки”.

У разі висловлення не модифікованої думки щодо фінансової звітності, складеної відповідно до концептуальної основи достовірного подання, в аудиторській думці, якщо інше не вимагається законодавством або нормативним актом, використовується одне з двох наведених нижче формулювань, які вважаються рівноцінними:

а) фінансова звітність відображає достовірно, в усіх суттєвих аспектах відповідно до [застосована концептуальна основа фінансової звітності]; або

б) фінансова звітність надає достовірну та справедливу інформацію про відповідно до [застосована концептуальна основа фінансової звітності] (див. параграфи Д27-Д33).

Підпис аудитора

40. Аудиторський звіт повинен бути підписаний (див. параграф Д37). Дата аудиторського звіту

41. Аудиторський звіт датується не раніше від дати, на яку аудитор отримав достатні та відповідні аудиторські докази, на основі яких буде ґрунтуватися його думка щодо фінансової звітності, включаючи докази того, що (див. параграфи Д38-Д41):

а) було складено всі звіти, що входять до складу фінансової звітності, включаючи пов’язані примітки; та

б) ті, кого наділено визнаними повноваженнями, підтвердили, що вони несуть відповідальність за цю фінансову звітність.

Адреса аудитора

42. В аудиторському звіті повинно бути зазначене місцеперебування в юрисдикції, де практикує аудитор.

Вступ

Сфера дії цього МСА

1. Цей Міжнародний стандарт аудиту (МСА) розглядає відповідальність аудитора за надання відповідного звіту за обставин, якщо, формулюючи думку згідно з МСА 700 і, аудитор доходить висновку про необхідність модифікації аудиторської думки щодо фінансової звітності.

Типи модифікованих думок

2. Цей МСА визначає три типи модифікованих думок, а саме: умовно-позитивну, негативну і відмову від висловлення думки. Рішення,; яка модифікована думка є прийнятною, залежить від:

а) характеру питання, що призвело до модифікації, тобто чи містить фінансова звітність суттєві викривлення, або в разі неможливості отримання достатніх і належних аудиторських доказів, чи може фінансова звітність містити суттєві викривлення; та

б) судження аудитора щодо всеохоплюваності впливу або можливого впливу питання на фінансову звітність (див. параграф Д1).

Метою аудитора є чітке висловлення у відповідний спосіб модифікованої думки щодо фінансової звітності, яка є необхідною, якщо:

а) аудитор на основі отриманих аудиторських доказів доходить висновку, що фінансова звітність у цілому містить суттєві викривлення; або

б) аудитор не має можливості отримати достатні і прийнятні аудиторські докази, щоб дійти висновку, що фінансова звітність у цілому не містить суттєвих викривлень.

Визначення

а) всеохоплюючий – термін, який застосовується в контексті викривлень для описання впливу викривлень на фінансову звітність або можливого впливу на фінансову звітність викривлень (якщо вони є), які залишилися невиявленими через неможливість отримати достатні та прийнятні аудиторські докази.

Всеохоплюючим на фінансову звітність вважається вплив, який за судженням аудитора:

і) не обмежується конкретними елементами, рахунками або статтями фінансової звітності;

іі) якщо й є обмеженим, як зазначено вище, охоплює або може охоплювати значну частину фінансової звітності;

ііі) має принципове значення для розуміння фінансової звітності користувачами, якщо йдеться про розкриття інформації;

б) модифікована думка – умовно-позитивна, негативна або відмова від висловлення думки.

Аудитор модифікує думку в аудиторському звіті в разі, якщо він:

а) на основі отриманих аудиторських доказів доходить висновку, що фінансова звітність у цілому містить суттєві викривлення, або

б) не має можливості отримати достатні і прийнятні аудиторські докази, щоб дійти висновку, що фінансова звітність у цілому не містить суттєвих викривлень.

Типи модифікованих думок

Подана нижче таблиця показує, як судження аудитора щодо характеру питання, у зв’язку з яким виникає необхідність модифікації, і всеохоплюваність його впливу чи можливого впливу на фінансову звітність, впливає на тип думки, що буде висловлена.

Характер питання, у зв’язку з яким виникає необхідність модифікації	Судження аудитора щодо всеохоплюваності впливу чи можливого впливу на фінансову звітність
Суттєвий, але не всеохоплюючий	Суттєвий і всеохоплюючий
Фінансова звітність містить суттєві викривлення	Умовно-позитивна думка	Негативна думка
Неможливість отримати достатні і прийнятні аудиторські докази	Умовно-позитивна думка	Відмова від надання думки

Вступ

Визначення

а) пояснювальний параграф – параграф, включений до аудиторського звіту, що стосується питання, яке належно подане або розкрите у фінансовій звітності, та, за судженням аудитора, настільки важливе, що є фундаментальним для розуміння фінансової звітності користувачами;

б) параграф з інших питань – параграф, включений до аудиторського звіту, який не стосується питань, поданих або розкритих у фінансовій звітності, проте, за судженням аудитора, є важливим для розуміння користувачами проведеного аудиту, відповідальності аудитора та аудиторського звіту.

Вимоги

Визначення

а) порівняльна інформація – суми та розкриття інформації, що входять до складу фінансової звітності за одним чи кількома попередніми періодами відповідно до застосовної концептуальної основи фінансової звітності;

б) відповідні показники – порівняльна інформація, що складається із сум та іншого розкриття інформації за попередній період, поданих як невід’ємна частина фінансових звітів поточного періоду; їх слід тлумачити лише відносно сум та розкриття іншої інформації, що стосуються поточного періоду (які називають “даними поточного періоду”). Рівень легалізації, поданої у відповідних сумах і розкритті інформації, обумовлюється в основному її доречністю для даних поточного періоду;

в) порівняльна фінансова звітність – порівняльна інформація, до складу якої входять суми та інші розкриття інформації за попередній період для порівняння з фінансовою звітністю поточного періоду. У разі, якщо ця звітність перевірена аудитором, на неї робиться посилання в аудиторській думці. Рівень інформації, що входить до складу цієї порівняльної фінансової звітності, є зіставним із рівнем інформації у фінансовій звітності поточного періоду.

Для цілей цього МСА посилання на “попередній період” слід розуміти як “попередні періоди”, якщо порівняльна інформація включає суми та розкриття інформації за більш як один період.

Аудиторські процедури

Аудитор визначає, чи включає фінансова звітність порівняльну інформацію, яка вимагається згідно із застосовною концептуальною основою фінансової звітності, та чи належно класифікована така інформація. З цією мстою аудитор повинен здійснити оцінку того, чи:

а) узгоджується порівняльна інформація із сумами та іншим розкриттям інформації, що були подані у попередньому періоді, або, якщо це доцільно, перераховані; та

б) узгоджується облікова політика, відображена у порівняльній інформації, з обліковою політикою, застосованою у поточному періоді; або, якщо в обліковій політиці мали місце зміни, чи були вони належно відображені в обліку та в достатній мірі подані й розкриті.

 

Надання аудиторського звіту

Відповідні показники

У разі, якщо раніше наданий аудиторський звіт за попередній період містив умовно-позитивну думку, відмову від висловлення думки або негативну думку і питання, що призвело до модифікації, не вирішено, аудитор повинен внести модифікації до аудиторської думки щодо фінансової звітності за поточний період. У параграфі, в якому йдеться про підставу для модифікації в аудиторському звіті, аудитор або:

а) робить посилання і на дані поточного періоду, і на відповідні показники при описанні питання, що призвело до внесення модифікацій, коли вплив або можливий вплив цього питання на дані поточного періоду с суттєвим; або

б) в інших випадках надає пояснення, що аудиторська думка була модифікована у зв’язку з впливом або можливим впливом невирішеного питання на порівнянність даних поточного періоду та відповідних показників.

 

Визначення

а) інша інформація – фінансова та не фінансова інформація (крім фінансової звітності та аудиторського звіту щодо неї), що включена за законом, нормативним актом або традицією до складу документа, який містить перевірену аудитором фінансову звітність та аудиторський звіт щодо неї (див. параграфи Д3-Д4):

б) невідповідність – інша інформація, що суперечить інформації, яка міститься у перевіреній аудитором фінансовій звітності. Суттєва суперечність може викликати сумніви щодо аудиторських висновків, зроблених виходячи з раніше одержаних аудиторських доказів та, можливо, щодо основи аудиторської думки про фінансову звітність;

в) викривлення факту – інша інформація, не пов’язана з питаннями, розкритими в перевіреній аудитором фінансовій звітності, що викладена чи подана неправильно. Суттєве викривлення факту може зашкодити довірі до документа, який містить перевірену аудитором фінансову звітність.

Розгляд іншої інформації

Аудитор повинен розглянути іншу інформацію з метою ідентифікації суттєвих невідповідностей, якщо вони є, з перевіреною аудитором фінансовою звітністю.

 

 

Інша інформація може, наприклад, включати:

– звіт управлінського персоналу або тих, кого наділено найвищими повноваженнями, про діяльність суб’єкта господарювання;

– узагальнені фінансові результати або основні факти;

– дані про зайнятість;

– заплановані капітальні витрати;

– фінансові коефіцієнти;

– прізвища та імена посадових осіб і директорів;

– вибіркові квартальні дані.

Для цілей МСА інша інформація не охоплює, наприклад, таке:

– повідомлення для преси або супровідну пам’ятну записку, таку як супровідний лист до документа, який містить перевірену аудитором фінансову звітність та аудиторський звіт щодо неї;

– інформацію, що міститься в інструкціях аналітика;

– інформацію, що міститься на сайті суб’єкта господарювання в Інтернеті.

Суттєві викривлення факту (див. параграфи 14 -16)

Під час обговорення безперечно суттєвого викривлення факту з управлінським персоналом аудитор може бути не в змозі оцінити правильність розкриття деякої інформації, що міститься в іншій інформації, та відповіді управлінського персоналу на його запити і може дійти висновку, що існують значні розбіжності в судженнях або думках.

У разі, якщо аудитор дійде висновку, що існує суттєве викривлення факту, яке управлінський персонал відмовляється виправити, відповідні подальші заходи аудитора можуть включати отримання рекомендацій від юридичного консультанта аудитора.

МСА 800 “Особливості міркування – аудити фінансової звітності, складеної відповідно до концептуальних основ спеціального призначення”

Метою аудитора при застосуванні МСА під час аудиту фінансової звітності, складеної відповідно до концептуальної основи спеціального призначення, с належний розгляд особливих міркувань, які стосуються:

а) прийняття завдання;

б) планування і виконання цього завдання; та

в) формулювання думки та звіту щодо фінансової звітності.

Для цілей МСА наведені далі терміни мають такі значення:

а) фінансова звітність спеціального призначення – фінансова звітність, складена відповідно до концептуальної основи спеціального призначення;

б) концептуальна основа спеціального призначення – концептуальна основа фінансової звітності, призначена для задоволення інформаційних потреб конкретних користувачів. Вона може бути концептуальною основою достовірного подання або концептуальною основою дотримання вимог.

 

Вимоги

В разі аудиторського звіту щодо фінансової звітності спеціального призначення:

а) аудиторський звіт повинен визначати мету, з якою складається фінансова звітність, та в разі потреби її користувачів або вказувати на примітку до фінансової звітності спеціального призначення, що містить цю інформацію;

б) якщо управлінський персонал має можливість обрати концептуальну основу фінансової звітності під час складання такої фінансової звітності, то пояснення відповідальності управлінського персоналу8 за фінансову звітність має містити посилання на його відповідальність за визначення того факту, що застосовна концептуальна основа фінансової звітності є прийнятною за цих обставин.

 

МСА 805 “Особливості міркування – аудити окремих фінансових звітів та певних елементів, рахунків або статей фінансового звіту”

Метою аудитора під час застосування МСА в процесі аудиту окремої фінансової звітності або певного елемента, рахунку чи статті є належний розгляд особливих міркувань, які стосуються:

а) прийняття завдання;

б) планування та проведення цього завдання, а також

в) формулювання думки та звіту щодо окремих фінансових звітів або певного елемента, рахунку або статті.

Форма висловлення думки

У випадках, якщо аудитор вирішує, що стосовно узагальненої фінансової звітності можна висловити не модифіковану думку, він у своєму звіті мас застосовувати такі висловлення, за винятком випадків, коли законодавство потребує іншого:

а) узагальнена фінансова звітність узгоджується в усіх суттєвих аспектах з перевіреною аудитом фінансовою звітністю відповідно до[застосованих критеріїв]; або

б) узагальнена фінансова звітність є достовірним узагальненням перевіреної аудитом фінансової звітності відповідно до [застосованих критеріїв].

 

 

Лекція 14. Звіт аудитора за МСА

 

 

МСА 700 “Формулювання думки та надання звіту щодо фінансової звітності”

МСА 705 “Модифікації думки незалежного аудитора”

МСА 706 “Пояснювальні параграфи та параграфи інших питань у звіті незалежного аудитора”

МСА 710 “Порівняльна інформація – відповідні показники і порівняльна фінансова звітність”

МСА 720 “Відповідальність аудитора щодо іншої інформації в документах, що містять перевірену аудитором фінансову звітність”

МСА 800 “Особливості міркування – аудити фінансової звітності, складеної відповідно до концептуальних основ спеціального призначення”

МСА 805 “Особливості міркування – аудити окремих фінансових звітів та певних елементів, рахунків або статей фінансового звіту”

МСА 810 “Завдання з надання звіту щодо узагальненої фінансової звітності”

 

 

МСА 700 “Формулювання думки та надання звіту щодо фінансової звітності”

 

 

Міжнародний стандарт аудиту (МСА) розглядає відповідальність аудитора за формулювання думки щодо фінансової звітності. Він також розглядає форму і зміст аудиторського звіту, що надається за результатами аудиту фінансової звітності.

 

МСА 705 і MCA 706 розглядають, як змінюються форма та зміст аудиторського звіту, коли аудитор висловлює модифіковану думку або включає до аудиторського звіту пояснювальний параграф або параграф з інших питань;

 

Цей МСА розроблено у контексті повного комплекту фінансової звітності загального призначення. МСА 800 розглядає особливі міркування при підготовці фінансової звітності відповідно до концептуальної основи спеціального призначення.

МСА 805 розглядає особливі міркування, які є доречними для аудиту окремої фінансової звітності або конкретних елементів, рахунків або статей фінансового звіту.

 

Цілями аудитора є:

а) сформулювати думку про фінансові звіти виходячи з оцінки висновків на основі отриманих аудиторських доказів;

б) чітко висловити таку думку в письмовому звіті, який також описує підставу для висловлення такої думки;

в) не модифікована думка – думка, висловлена аудитором, якщо він дійшов висновку про те, що фінансова звітність складена в усіх суттєвих аспектах відповідно до застосовної концептуальної основи фінансової звітності.

Вимоги