Принцип свободи об’єднання найманих працівників і роботодавців у різні соціальні інституції

- особливо при відносинах соціального партнерства

- ЗУ «Про об’єднання роботодавців»

 

А ще:

- чітка процедура укладення/розірвання трудового договору

- добровільно обирати рід занять, що не заборонені ЗУ

- принцип єдності та диференціації у правовому регулюванні трудових відносин

- поєднання загальних і спеціальних правових гарантій

 

 

11.Поняття, ознаки та класифікація джерел трудового права.

 

Джерело ТП – зовнішні форми виразу та закріплення норм ТП, які приймаються уповноваженими на те органами, в т.ч. роботодавцями та найманими працівниками, або їх представницькими органами в узгоджувально-договірному порядку з метою побудови найоптимальніших моделей суспільно-трудових відносин.

Ознаки:

Санкціонуються державою

Гарантуються державою

Зовнішня об’єктивація норм ТП

Спрямовані на регулювання суспільно-трудових відносин

Передбачають систему соціально-правових гарантій найманим працівникам

Поєднують загальні і спеціальні норми ТП

Передбачають спеціальні гарантії для найманих працівників

Статус окремих їх категорій

Можуть ухвалюватись за участі роботодавців, найманих працівників та їх об’єднань

До них належать нормативно-правові договори

Можуть ґрунтуватись на основі конститутивних актів (на їх основі – конкретні акти)

До системи джерел ТП належать конвенції і рекомендації міжнародної організації захисту праці

Система локально-трудових актів входить до системи джерел ТП

Ієрархічність системи джерел ТП

 

Принципи джерел ТП:

1.пріоритет норм КУ перед міжнародними актами та нпа України

2.пріоритет КУ та міжнародних договорів про працю по відношенню до національних актів трудового законодавства

3.Пріоритет положень ЗУ перед актами виконавчої та судової влади, ОМС та договорів про працю (вони конкретизують і деталізують ЗУ)

4.перевага актів ТЗ в порівнянні актів нормативно-трудового договору

5.переваги нормативно-трудового договору вищого рівня порівняно з нпд нижчого рівня

6.відповідності локально-трудових актів актам трудового законодавства

7.можливість скасування неправомірних нпа – джерел тп

8.ієрархія джерел ТП – у підпорядкованості органів ТП, хоча, відповідно КЗпП трудове законодавство може мати і більш широкий зміст.

Трудове законодавство – система нпа, які приймають ОДВ та ОМС, а також на референдумах у сфері правового регулювання суспільно-трудових відносин.

 

Класифікація:

1) за принципом юридичної сили:

1.КУ

2.міжнародні договори, згоду наякі – ВРУ

3.ЗУ, КЗпП

4.підзаконні НПА

5.локальні правові акти

примітка_Костюк: «законодавство про працю» – більше за «трудове законодавство»

2) за характером прийняття:

§ акти, що приймаються органами держави (закони, укази, постанови тощо

§ акти, що приймаються за угодою сторін між пра­цівниками і власниками або уповноваженими ними органами (угоди, колективні договори та інші)

§ акти, що приймаються органами міжнародно-право­вого регулювання праці (конвенції, рекомендації МОП).

Форма правового акта»

§ закони,

§ укази,

§ декре­ти,

§ постанови,

§ розпорядження,

§ накази.

12.Конституція України як основне джерело трудового права.

1. визначає статус держави і є норма­тивною основою права.

2.має вищу юридичну силу, складаючи підґрунтя всієї системи норматив­но-правових актів.

3. всі нпа - на основі Конституції, тобто не повинні суперечити її положенням і регулювати ті відносини, які отримали конституційне закріплення.

4.На виконання Консти­туції, з метою конкретизації її загальних положень та їх реалізації здійснюється діяльність всіх суб'єктів права.

5. забезпечує єдність законодавства і системи права в цілому.

6. Конституція регулює найважливіші суспільні відносини, виходячи з інтересів особи, суспільства і держави.

7.КУ як джерело трудового пра­ва закріпила основні соціально-економічні права осо­би, що є передумовою реалізації принципу визнання людини як найвищої соціальної цінності, а утвердження і забез­печення її прав та свобод — головним обов'язком держави.

 

До соціальних прав належать:

§ право на працю (ст. 43) - можливість заробляти собі на життя працею, яку вона вільно обирає або на яку вільно погоджується, виняткове право розпоряджатися своїми здібностями до творчої продуктивної праці, працювати за наймом на підставі ТГ,самостійно за­безпечувати себе роботою, або не працювати – без відповідальності; заборона використання примусової праці;

§ на оплату праці - закріплюється Законом Ук­раїни «Про оплату праці» від 24 березня 1995 р - мінімальна заробітна плата, що є соціальною гарантією, обов'язковою на всій тери­торії України для підприємств усіх форм власності, а також обмеженням відрахувань із заробітної пла­ти тощо

§ на страйк (ст. 44) - з метою захисту соціально-економічних прав; ст. 8 Пакту про економічні, соціальні і культурні права,

§ на відпочинок (ст. 45) – забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпуски, встановлен­ням скороченого робочого дня щодо окремих про­фесій і виробництву скороченої тривалості роботи у нічний час.,

§ на соціальний захист (ст. 46) - включає право громадян на забезпечення у разі повної, част­кової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від нього об­ставин, а також у старості та в інших випадках.

*дисертація Костюка – кілька значень «соціальний захист»: 1. комплекс гарантій і пільг, які надаються громадянам у сфері зайнятості. 2. діяльність держави, яка спрямована на забезпечен­ня та реалізацію громадянами права на соціальне забезпечення. Соц.захист дуже наближ до соц..забезпечення

§ на житло (ст. 47),

§ на дос­татній життєвий рівень (ст. 48),

§ на охорону здоров'я, медичну допомогу і медичне страхування (ст. 49).

§ Щодо праці жінок та неповнолітніх - заборона застосування праці жінок, а також осіб молодше 18 років на важких роботах і на роботах зі шкідливими або небезпечними умова­ми праці, на підземних роботах, окрім деяких підземних робіт для жінок, заборона залучення заз­начених осіб до перенесення речей, маса яких пере­вищує встановлені граничні норми.

§ Право на судовий захист

13.Міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та їх місце у системі джерел трудового права.

Ст. 9 КУ

Стаття 9. Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість
яких надана Верховною Радою України, є частиною національного
законодавства України.

Укладення міжнародних договорів, які суперечать Конституції
України, можливе лише після внесення відповідних змін до
Конституції України.

Ст. 8 КЗПП

Стаття 8. Регулювання трудових відносин громадян, які
працюють за межами своїх держав

Трудові відносини громадян України, які працюють за її
межами, а також трудові відносини іноземних громадян, які працюють
на підприємствах, в установах, організаціях України, регулюються
законодавством держави, в якій здійснене працевлаштування
(наймання) працівника, та міжнародними договорами України. Від кожної країни – по 2 представника в МОП МОП складається з органів:1) Міжнародна конференція (?) праці – розробляє та приймає конвенції та рекомендації (основні форми регулювання)- на їх підставі внесення змін в національне трудове законодавство2) міжнародне бюро праці3)Адм. рада МОП (складається з 4 делегатів від кожної країни: 2 від уряди, 1 від роботодавців, 1 від (?скоріше за все, робітників)Норми конвенцій МОП мають обов’язкову силу для країни, що ратифікувала.Україна ратифікувала близько 30 конвенцій + чинні ще ті, що ратифікувала УРСРМіжнародний кодекс праці (1939, 1941, 1951 рр) – зараз готують нове зібрання.Існує багато двосторонніх та багатосторонніх договорів України з іноземними державами.1994 – Угода «Про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту» в рамках СНД – поширює національне законодавство на учасників суспільно-трудових відносин. Види Міжнародних договорів: 1. Конвенції та рекомендації МОП2. Багато та двосторонні договори

 

14.Кодекс законів про працю та інші акти трудового законодавства України, як джерела трудового права.

Кінець 1922 -!-й КЗПП (в СРСР)

10.12.1971 – затв. ВРУ (265 ст)

 

Риси КЗПП:

1. Комплексне регулювання трудових відносин

2. Підстави виникнення, зміни, припинення ТВ

3. Визначає систему трудових прав і обов’язків суб’єктів трудових правовідносин, механізми та гарантії

4.

5. Пр. побуд. сист. дж. ТП

6. Визначає, як вирішувати колізії, що виникають

7. Правова основа для діяльності основних інститутів ТП

8. Правова основа для здійснення т. нормотворчості та формування локальних нпа

9. визначає механізм регулювання індивідуальних трудових спорів

10. подвійне правове регулювання СТВ:

а)регулює механізм укладання колективних договорів, що регулюються й іншими актами

б) подвійне правове регулювання в сфері оплати праці

в) подвійне правове регулювання у сфері відпочинку

 

КЗПП розширює низка джерел ТП – ЗУ

· Зу від 16.12.1993 «Про держслужбу»

· ЗУ від 01.03.1991 «Про зайнятість населення» - відносини по працевлаштуванню, проф.. підготовці та перепідготовці

· ЗУ від 16.12. 1993 «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» - закріпл. для них труд. права і рівні можливості в різних сферах

· ЗУ від 14. 10. 1992 «Про охорону праці» - відносини в сфері охорони праці та гарантії охорони праці»

· ЗУ від 24. 03. 1992 «Про оплату праці» - визначає сфери оплати праці централіз. договірного регулюв.

· ЗУ від 01. 02. 1993 «Про колективін договори та угоди» - визначає сферу їх застосування, сторони, умови договорів

· ЗУ «Про відпустки»:

а) на реаліз. конституц. права особи на відпочинок

б) найбільше уваги – трудовим відпусткам

· ЗУ від 03.02 1998 «Про порядок вирішення трудових спорів/конфліктів»

· ЗУ «Про освіту, «Про вищу освіту», «Про професійну освіту» - комплексні закони, містять положення, що стосуються ТП

 

До трудових відносин можуть застосовуватись положення цивільного і господарського кодексів.

Ст. 9 ЦК – субсидіарне застосування нцп до ТВ