Порядок надання соціальних відпусток

Тривалість відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами обчислюється сумарно і становить 126 календарних днів (140 календарних днів - у разі народження двох і більше дітей та в разі ускладнення пологів). Вона надається повністю незалежно від кількості днів, фактично використаних до пологів. До відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами власник або уповноважений ним орган зобов'язаний за заявою жінки приєднати щорічну відпустку незалежно від тривалості її роботи в поточному робочому році.

Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається за заявою жінки або зазначених вище осіб, повністю або частково в межах установленого періоду та оформляється наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу. Особам (крім осіб, які усиновили чи взяли дитину під опіку у встановленому законодавством порядку), відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на підставі довідки з місця роботи (навчання, служби) матері дитини про те, що вона вийшла на роботу до закінчення терміну цієї відпустки і виплату допомоги по догляду за дитиною їй припинено (із зазначенням дати). Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею віку трьох років не надається працівнику, якщо дитина перебуває на державному утриманні. Відпустка у зв'язку з усиновленням дитини віком старше трьох років надається за заявою особи, яка усиновила дитину, на підставі рішення про усиновлення дитини та оформляється наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу.

Відпустки без збереження заробітної плати

Законом України «Про відпустки» передбачено 2 види відпусток без збереження заробітної плати:

1. Відпустки, які надаються працівникам за їхнім бажанням в обов’язковому порядку;

2. Відпустки, які надаються за погодженням сторін трудового договору, за сімейними обставинами.

Відпустка без збереження заробітної плати за бажанням працівника надається в обов'язковому порядку:

1) матері або батьку, який виховує дітей без матері(в тому числі й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), що має двох і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда	тривалістю до 14 календарних днів щорічно
2) чоловікові, дружина якого перебуває у післяпологовій відпустці	тривалістю до 14 календарних днів;
3) матері або іншим особам (ч.3 ст.18, ч.1 ст.19 ЗУ «Про відпустки») в разі якщо дитина потребує домашнього догляду; в разі якщо дитина хвора на цукровий діабет I типу	тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку; не більш як до досягнення дитиною шістнадцятирічного віку
4) ветеранам війни, особам, якімають особливі заслуги перед Батьківщиною, та особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"	тривалістю до 14 календарних днів щорічно
5) особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною	тривалістю до 21 календарного дня щорічно
6) пенсіонерам за віком та інвалідам III	тривалістю до 30 календарних днів щорічно
7) інвалідам I та II груп	тривалістю до 60 календарних днів щорічно
8) особам, які одружуються	тривалістю до 10 календарних днів
9) працівникам у разі смерті рідних по крові або по шлюбу	тривалістю до 7 календарних днів (чоловіка (дружини), батьків (вітчима, мачухи), дитини (пасинка, падчірки), братів, сестер) і тривалістю до 3 календарних днів (інших рідних).
10) працівникам для догляду за хворим рідним по крові або по шлюбу, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду	тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більше 30 календарних днів
11)) працівникам для завершення санаторно-курортного лікування	тривалістю, визначеною у медичному висновку;
12) працівникам, допущеним до вступних іспитів у вищі навчальні заклади,	тривалістю 15 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду
14) сумісникам	на термін до закінчення відпустки за основним місцем роботи;
15) ветеранам праці	тривалістю до 14 календарних днів щорічно
16) працівникам, які не використали за попереднім місцем роботи щорічну основну та додаткові відпустки повністю або частково і одержали за них грошову компенсацію	тривалістю до 24 календарних днів у перший рік роботи на даному підприємстві до настання шестимісячного терміну безперервної роботи
17) працівникам, діти яких у віці до 18 років вступають до навчальних закладів, розташованих в іншій місцевості	тривалістю 12 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду

 

Відпустка без збереження заробітної плати за згодою сторін (ст.26 ЗУ):

За сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим
ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік.

Поняття заробітної плати

Заробітна плата Складне соціальне явище -Гарантія забезпечення нормального функціонування працівників на працівника Економічна категорія - економічний механізм впливу роботодавця Економічна теорія поділяє заробітну плату на:1. Номінальну (сума грошей, яка виплачується працівнику).2. Реальну (сума робіт, послуг, які може придбати працівник за свою заробітну плату). Заробітна плата – юридична категорія: Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. (ст..1 ЗУ «Про оплату праці», ст.94 КЗпП) Риси зарплати:1. Вона визначається, нараховується, виплачується роботодавцем відповідно до законодавства.2. Має як правило грошовий вираз (ст.. 23 ЗУ «Про оплату праці» - колективним договором, як виняток, може бути передбачено часткову виплату заробітної плати натурою у розмірі, що не перевищує 30 відсотків нарахованої за місяць, у тих галузях або за тими професіями, де така виплата, еквівалентна за вартістю оплаті праці у грошовому виразі, є звичайною або бажаною для працівників, крім товарів, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України – напр. алкоголь).3. Винагорода за виконання працівником трудової функції.4. Зарплата виплачується на підставі трудового договору.

Структура заробітної плати.

Це питання регулюється ЗУ «Про оплату праці» (а саме ст..2) та Інструкцією із статистики зарплати від 11 грудня 1995 року №323 (на zakon.rada.gov.ua – нова редакція від 2004 року, однак пан Костюк на лекції називав саме інструкцію 1995 року).

Зарплата поділяється на:

1. Основну

2. Додаткову

3. Інші заохочення та компенсаційні витрати

Основна зарплата - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки).Вона встановлюється у вигляді:

тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок - для робітників

посадових окладів - для службовців.

Крім цього, згідно з Інструкцією зі статистики заробітної плати № 323, до фонду основної заробітної плати належать також: суми відсоткових або комісійних нарахувань залежно від обсягу доходів (прибутку), отриманих від реалізації продукції (робіт, послуг) у випадках, коли вони є ос­новною заробітною платою; суми авторського гонора­ру працівникам мистецтва, редакцій газет та жур­налів, телеграфного агентства, видавництв, радіо, телебачення та інших підприємств і (або) оплата їх праці, що здійснюється за ставками (розцінками) ав­торської (постановочної) винагороди, нарахованої на даному підприємстві.

Основна зарплата встановлюється на основі трудового договору або штатного розпису. Складає приблизно 40% від зарплати.

Додаткова зарплата -винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Детальніше ці виплати визначено Інструкцією зі статистики заробітної плати, яка відносить до додаткової заробітної плати: 1) надбав­ки та доплати до тарифних ставок та посадових окладів у розмірах, передбачених чинним законодав­ством, зокрема, надбавки: кваліфікованим робітникам, зайнятим на особливо відповідальних роботах, за високу кваліфікаційну майстерність; за класність водіям автомобілів, робітникам локомотив­них бригад, трактористам-машиністам, робітникам провідних професій та іншим категоріям працівників тих галузей народного господарства, в яких введено такі надбавки та доплати за звання майстра і класи кваліфікації; 2) премії робіт­никам, керівникам, спеціалістам та іншим службов­цям за виробничі результати, включаючи премії за економію конкретних видів матеріальних ресурсів, в тому числі за виконання і перевиконання виробни­чих завдань; виконання акордних завдань у встанов­лений строк; 3) винагороди (відсоткові надбавки) за вислугу років, стаж роботи (надбавки за стаж роботи за спеціальністю на дано­му підприємстві), передбачені чинним законодав­ством; 4) оплату праці працівників, які не перебува­ють у штаті підприємств, за виконання робіт згідно з договорами цивільно-правового характеру, вклю­чаючи договір підряду, за умови, що розрахунки з працівниками за виконану роботу провадяться без­посередньо цим підприємством, а також оплату пра­цівникам, які не перебувають у штаті підприємства, за виконання разових робіт (ремонт інвентаря, по­білка і фарбування, робіт з експертизи тощо); 5) оп­лата за працю у вихідні та святкові (неробочі) дні, в надурочний час за розцінками, встановленими зако­нодавчими актами; 6) суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників у межах, передбачених чинним законодавством; 7) оплату що­річних і додаткових відпусток відповідно до законо­давства, грошових компенсацій за невикористану відпустку та інші відповідні виплати.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати -до них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік; премії за спеціальними системами і положеннями; компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Згідно з Інструк­цією зі статистики заробітної плати такими виплата­ми є, зокрема: оплата простоїв не з вини працівника; суми, що виплачуються працівникам, які перебува­ють у відпустці з ініціативи адміністрації з частко­вим збереженням заробітної плати; суми, що випла­чуються працівникам, які брали участь у страйках; винагороди за відкриття, винаходи І раціоналіза­торські пропозиції; одноразові заохочення (наприк­лад, окремих працівників за виконання особливо важливих виробничих завдань, заохочення до юві­лейних та пам'ятних дат як у грошовій, так і в нату­ральній формі); матеріальна допомога (оздоровчі, екологічні та інші виплати); сума наданих підпри­ємством трудових і соціальних пільг працівникам та інші відповідні виплати.

Мінімальна заробітна плата

Мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці (обсяг робіт).До мінімальної заробітної плати не включаються доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати. (ст..95 КЗпП, ст..3 ЗУ «Про оплату праці»). Ознаки: 1. Вона передбачається для тих працівників, які виконали встановлену норму праці або робочого часу.2. Вона є державною соціальною гарантією забезпечення мінімального прожиткового рівня.3. До неї не включаються премії, доплати і надбавки, заохочувальні та компенсаційні витрати.

При визначені розміру мінімальної заробітної плати враховуються:

- вартісна величина мінімального спо­живчого бюджету з поступовим зближенням рівня цих показників у міру стабілізації та розвитку еко­номіки країни;

- загальний рівень середньої заробітної плати;

- продуктивність праці, рівень зайнятості та інших економічних умов.