Порушення правил безпеки дорож. руху або експлуатації транспорту особами, які керують тр. засобами (ст. 286 КК).



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Порушення правил безпеки дорож. руху або експлуатації транспорту особами, які керують тр. засобами (ст. 286 КК).



1. Основним безпосереднім об'єктом злочину є безпека руху й експлуатації автомобільного та деяких інших видів транспорту, перелік яких наведений у примітці до ст. 286, а його додатковим обов'язковим об'єктом - життя та здоров'я особи.

2. Транспортними засобами, в зв'язку з керуванням якими настає відповідальність за ст. 286 (а також які є ознакою складів злочинів, передбачених статтями 287, 289, 290), виступають транспортні засоби: 1) які приводяться в рух двигуном внутрішнього згоряння з робочим об'ємом понад 50 см 3 або іншим механічним двигуном (електрич­ним, паровим тощо), що забезпечує конструктивну швидкість, яка перевищує 40 км/год; 2) для керування якими потрібне посвідчення, що видається органами ДАІ І на-дає право пересування шляхами загального користування; 3) підлягають періодичному державному технічному огляду; 4) підлягають обов'язковому страхуванню цивільної

відповідальності. 3. Об'єктивна сторона злочину включає такі обов'язкові ознаки: 1) діяння, 2) об­мовку, 3) наслідки та 4) причинний зв'язок між діянням і наслідками. Діяння полягає у порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту. Воно може вчинятися шляхом дії або бездіяльності. Кримінальна відповідальність за ст. 286 настає за умови заподіяння наслідків у ви­гляді фізичної шкоди, яка є не менш небезпечною, ніж середньої тяжкості тілесне ушкодження. Про поняття середньої тяжкості тілесного ушкодження див, коментар до ст. 122. Заподіяння в результаті порушення правил безпеки дорожнього руху легких тілесних ушкоджень виключає застосування ст. 286.

Причинний зв'язок між діянням і наслідками має місце тоді, коли порушення пра­вил безпеки руху або експлуатації транспорту, допущене винним, закономірно, г необ­хідністю тягне за собою наслідки, передбачені ст. 286,

Злочин вважається закінченим з моменту настання зазначених у ст. 286 наслідків. 4. Суб'єкт злочину спеціальний. Це осудна особа, яка досягла 16-річного віку і ке­рує транспортним засобом. Особою, яка керує транспортним засобом, вважаються: во­дій; інструктор, який керує навчальним водінням; службова особа, яка дає водію обов'язкові для виконання вказівки. При цьому не мають значення наявність чи відсут­ність в особи права володіння чи користування цим транспортним засобом, посвідчен­ня на право управління транспортним засобом. 5. Суб'єктивна стороназлочину визначається ставленням винного до наслідків і в цілому характеризується необережною виною. При умисному ставленні до наслідків вчинене кваліфікується за статтями Особливої частини КК, що передбачають відповідні умисні злочини. 6. Кваліфікуючими ознакамизлочину є спричинення в результаті порушення правил дорожнього руху або експлуатації транспорту; 1) смерті потерпілого або за­подіяння тяжкого тілесного ушкодження одному чи кільком потерпілим (ч. 2 ст. 286), Якщо під час дорожньої події заподіяно тілесні ушкодження різного ступеня тяжкос­ті, то вчинене кваліфікується за частиною статті, яка передбачає найбільш тяжкий вид ушкоджень; 2) загибелі кількох осіб (ч. З ст. 286).

 

60. Групове порушення громадського порядку (ст. 293). Масове заворушення (ст. 294 КК). Хулиганство (ст.296)

1. Об'єктомзлочину, передбаченого ст. 293, є порядок поведінки в громадських місцях груп людей. Він є важливим елементом усього громадського порядку. Групо­вий характер посягання значно підвищує суспільну небезпеку відповідних дій, які при вчиненні однією особою звичайно не ведуть до відповідних наслідків і не тягнуть за собою кримінальної відповідальності (про це свідчить, зокрема, порівняння санк­цій ст. 293 та 296).

2. Об'єктивна стороназлочину включає в себе як обов'язкові ознаки діяння, нас­лідки та причинний зв'язок між діянням і наслідками.

Діяння при вчиненні злочину, передбаченого ст. 293, виконується, як правило, шляхом дії і полягає в:

1) організації групових дій, що призвели до грубого порушення громадського по­рядку або суттєвого порушення роботи транспорту, підприємства, установи чи орга­нізації;

2) активній участі у них.

Наслідкизлочину можуть полягати у: 1) грубому порушенні громадського порядку, 2) суттєвому порушенні роботи транспорту, підприємства, установи чи організації.

Причинний зв'язок між поведінкою організаторів та активних учасників групового порушення громадського порядку і наслідками, вказаними в диспозиції ст. 293, харак­теризується наявністю проміжної ланки - поведінки групи, учасники яких безпосеред­ньо і спричинюють відповідну шкоду. Тому для констатації причинного зв'язку в ана­лізованому складі злочину слід встановити наявність обох його ланок, довести що: 1) діяння винного викликало відповідну поведінку натовпу; 2) передбачені ст. 293 на­слідки спричинені саме груповими діями.

3. Суб'єкт злочину загальний.

4. Суб'єктивна стороназлочину характеризується умислом.

Масові заворушення (ст.294)

1. Основним безпосереднім об'єктоммасових заворушень є громадський порядок. Додатковим обов'язковим об'єктом цього злочину - залежно від конкретної форми йо­го прояву - є життя та здоров'я особи, конституційні права людини і громадянина, вла­сність, порядок управління або громадська безпека.

2. Масові заворушення— це завжди дії горби, яка діє стихійно, хоча може бути й керованою цілком, чи в окремих своїх частинах. Така юрба веде себе агресивно. її учас­ники вчиняють дії, які визнаються злочинами і при їх виконанні однією особою.

3. Об'єктивна стороназлочину полягає в;

1) організації масових заворушень;

2) активній участі у них.

Злочин вважається закінченим з моменту початку масових заворушень - вчинення конкретних актів насильства, погромів тощо.

4. Суб'єкт злочину загальний.

5. Суб'єктивна стороназлочину характеризується умислом. Психічне ставлення винного до наслідків, передбачених ч. 2 ст. 294, може характеризуватися умислом або необережністю.

6. Кваліфіковані видизлочину мають місце, коли масові заворушення призвели до: 1) загибелі людей; 2) інших тяжких наслідків.

Під загибеллю людей розуміється заподіяння смерті двом або більше особам. До інших тяжких наслідків належать, зокрема, заподіяння одному потерпілому смерті чи хоча б одному тяжкого тілесного ушкодження.

 

Хуліганство (ст.296 КК)

Родовий об'єкт- громадський порядок та моральні основи життя

Безпосередній об'єкт основний - громадський порядок в сфері суспільно корисної діяльності, спокійних умов роботи, побуту та відпочинку людей

Безпосередній об'єкт додатковий- здоров'я особи, громадська безпека, авторитет органів влади.

Об'єктивна сторонахуліганства характеризується діями, що грубо порушують громадський порядок і супроводжуються особливою зухвалістю винятковим цинізмом.

Хуліганство не обов'язково може вчинятись в громадських місцях, це може бути і в квартирі, і в безлюдному місці тощо. Спрямованість умислу та особливий мотив є основним критерієм відмежування хулі­ганства та злочинів проти життя і здоров'я особи.

Склад злочину - формальний, оскільки він вважається закінченим з моменту вчинення суспільно небезпечних дій, передбачених диспозиці­єю статті, незалежно від наслідків.

Суб'єкт- фізична, осудна особа якій виповнилось 14 років.

Суб'єктивна сторона - умисна форма вини в вигляді прямого умислу.

Мотив — явна неповага до суспільства, тобто прагнення продемон­струвати свою зневагу до загальновизнаних норм і правил поведінки, показати свою зверхність, грубу силу, прагнення самоутвердитись за Рахунок приниження інших осіб чи порушення їхніх інтересів.

Вказаний мотив є обов'язковою ознакою для суб'єктивної сторони хуліганства.

Кваліфікуючі ознаки:

- ч.2 ст.296 ККхуліганство вчинене групою осіб (див. ч.1 ст. 28 КК)

- ч.3 ст.296 КК діє передбачені частинами першою або другою ст.296 КК вчинені:

а) особою, раніше судимою за хуліганство - тобто особою, яка має не зняту чи непогашену судимість за хуліганство;

б) пов'язані з опором представникові влади або представникові громадськості, який виконує обов'язки з охорони громадського nopядку чи іншим громадянам, які припиняють хуліганські дії.

Опір - активна фізична протидія здійсненню відповідними працівниками своїх обов'язків. Від опору як активної протидії слід відрізняти непокору, яка не є кваліфікуючою ознакою хуліганства і полягає у не виконанні вимог представника влади, громадськості або пересічного громадянина. Опір, який мав місце після припинення хуліганських дій також не є кваліфікуючою ознакою цього злочину.

- ч.4 ст.296 КК із застосуванням вогнепальної або холодної зброї чи іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.

життю чи здоров'ю громадян.

Створення або утримання місць розпусти і звідництво (ст.302 КК). Організація або утримання місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (ст.317 КК). Незаконна організація або утримання місць для вживання одурманюючих засобів (ст.322 КК).

 

Створення або утримання місць розпусти і звідництво (ст.302)

1. Об'єктомзлочину є моральні засади суспільства в частині встановлення зв'язків між людьми для задоволення їх статевих потреб. З позицій суспільної моралі задово­лення статевих потреб має здійснюватися без проявів розпусти, безладних статевих

контактів, проституції. Недопустимим є і надання іншим особам місць для вчинення розпусних дій, створення або утримання таких дій.

2. Предметом злочину є місця розпусти. Ними є будь-які споруди чи інші об'єкти, в яких вчиняються розпусні дії. Це, зокрема, окремий житловий будинок, квартира чи їх частина, різноманітні нежитлові (підвали, горища), виробничі (лазня, лікарський чи масажний кабінет) приміщення, транспортні засоби (каюти суден, вагони, салони авто­бусів чи літаків), а також намети, курені.

Про поняття розпусних дій див. коментар до ст. 156.

3. Об'єктивна сторона злочину проявляється у:

1) створенні місць розпусти;

2) їх утриманні;

3) звідництві для розпусти.

4. Суб'єктзлочину загальний. Відповідальності за ст. 302 підлягає й особа, яка, створюючи або утримуючи місця розпусти, займаючись звідництвом, сама бере участь у розпусних діях.

5. Суб'єктивна сторона злочину характеризується умисною виною.

6. Кваліфікований вид злочину має місце, коли вказані вище дії вчинено: 1) з метою наживи; 2) особою, раніше судимою за цей злочин; 3) організованою групою (ч. 2 ст. 302), а особливо кваліфікований - коли створення або утримання місць розпусти чи звідництво для розпусти вчинюються із залученням неповнолітнього.

Залучення до створення або утримання місць розпусти чи звідництва для розпусти неповнолітніх, які не досягли 16-річного віку, поєднане з наступним вчиненням щодо них розпусних дій, ква­ліфікується за сукупністю злочинів, передбачених ч. З ст. 302 і відповідною частиною ст. 156.

Організація або утримання місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (ст.317)

1. Об'єктом злочину є здоров'я особи.

2. Об'єктивну сторонузлочину, передбаченого ст. 317, утворюють такі альтернативні дії:

1) організація місця для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів;

2) утримання такого місця;

3) надання приміщення з цією метою.

Вчинення тих самих дій, але для вживання одурманюючих засобів, охоплюється складом злочину, передбаченого ст. 322.

3. Суб'єктзлочину загальний. Якщо до вчинення цього злочину залучається непов­нолітній (ч. 2 ст. 317), то його суб'єктом може бути лише особа, якій до моменту вчинення злочину виповнилося 18 років.

4. Суб'єктивна стороназлочину характеризується прямим умислом. Обов'язковою ознакою злочину є спеціальна мета- забезпечити незаконне вживання, виробництво чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів.

Вчинення злочину з корисливих мотивів утворює кваліфікований його вид (ч. 2 ст. 317).

5. Кваліфікуючими ознакамизлочину є вчинення його; 1) повторно; 2) з корисли­вих мотивів; 3) групою осіб; 4) із залученням неповнолітнього.

 

Незаконна організація або утримання місць для вживання одурманюючих засобів (ст.322)

1.Об'єктивні й суб'єктивніознаки цього злочину в основному збігаються з аналогіч­ними ознаками організації чи тримання місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (ст. 317). Основна їх відмінність полягає в тому, що: а) за ст. 322 кримінальна відповідальність настає за організацію чи утримання місць лише для вживання (а не для виробництва чи виготовлення) одурманюючих засобів; б) ці засоби не є наркотичними або психотроп­ними чи їх аналогами; в) ці дії вчиняються для вживання одурманюючих засобів з ме­тою одурманювання.

2. Під лікарськими та іншими засобами, що не є наркотичними або психотропни­ми чи їх аналогами, слід розуміти одурманюючі засоби. Про їх поняття див. коментар до ст. 324.

3. Використання в заголовку і диспозиції цієї статті слова «незаконна» є зайвим, оскільки описані в ній дії за будь-яких умов не можуть бути визнані правомірними.

 

 

62. Проституція або примушування чи втягнення в заняття проституцією (ст. 303 КК).
1. Основним безпосереднім об'єктомзлочину є моральні засади суспільства в час­тині підстав задоволення статевих потреб. Суспільна мораль вимагає, щоб зв'язки між людьми для задоволення статевих потреб встановлювалися на основі особистої симпа­тії, не допускає ведення статевого життя виключно за винагороду. Небезпека проститу­ції різнобічна і полягає в тому, що принижуються честь і гідність тих, хто нею займа­ється, створюється загроза поширення цілого ряду небезпечних хвороб, виникають аморальні джерела доходів тощо. Додатковим обов'язковим об'єктом злочину, перед­баченого ч. 2 ст. 303, є статева свобода, а також здоров'я особи і власність.

2. Об'єктивна стороназлочину проявляється у таких формах:

1) систематичне заняття проституцією (ч. 1 ст. 303);

2) примушування чи втягнення у заняття проституцією (ч. 2 ст. 303); 3) сутенерство (ч. 4 ст. 303).

Проституцію закон визначає як надання сексуальних послуг з метою отримання доходу.

Закінченим сутенерство єз початку виникнення організованої групи сутенерів, виконання дій по керівництву або вступу до неї.

3. Суб'єктзлочину загальний.

4, Суб'єктивна стороназлочину характеризується умисною виною. Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони злочину, передбаченого ч.3ст. 303, є метаотримання доходу, а злочину, передбаченого ч. 4 ст. 303,- мета отримання прибутків.

Про поняття доходу і прибутку див. коментар до ст. 150.

5. Кваліфікований видзлочину (ч.3 ст. 303) має місце, коли систематичне заняття проституцією здійснюється особою у складі організованої групи, а так само, коли при­мушування чи втягнення у заняття проституцією вчинені: 1) щодо неповнолітнього; 2) організованою групою.

Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність (ст.304)

1. Об'єктзлочину - моральні засади суспільства у ставленні до виховання підрос­таючого покоління. Вони передбачають охорону неповнолітніх від негативного впливу, який може викликати бажання займатися діяльністю, що негативно сприймається сус­пільством.

2. Потерпілимивід цього злочину є неповнолітні - особи чоловічої або жіночої статі, які не досягли 18-річного віку. Хоча в диспозиції ст. 304 вказівку на потерпілого зроблено у множині, кримінальна відповідальність настає і тоді, коли посягання вчине­не і проти однієї такої особи.

3. Об'єктивна стороназлочину полягає у втягненні неповнолітніх:

1) у злочинну діяльність;

2) у пияцтво;

3) у заняття жебрацтвом;

4) у заняття азартними іграми.

Втягнення - це дії, внаслідок яких інша особа спонукається до певної поведінки, залучається до неї, в такої особи виникає бажання поводитись певним чином.

4. Суб'єкт злочину - осудна особа, яка досягла 18-річного віку.

5. Суб'єктивна стороназлочину характеризується умисною виною.



Последнее изменение этой страницы: 2016-06-26; просмотров: 106; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.212.120.195 (0.008 с.)