Судимість: строки погашення, зняття судимості та її правові наслідки.



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Судимість: строки погашення, зняття судимості та її правові наслідки.



Судимість має строковий характер

Припинення судимості анулює всі кримінально-правові та загальноправові на­слідки засудження та призначення покарання.

Погашення судимості є типовим і найбільш поширеним способом її припинення. При цьому особа втрачає статус судимого без будь-яких своїх додаткових зусиль, без прийняття спеціального рішення з цього приводу державним органом. Автоматичне погашення судимості випливає безпосередньо із КК.

При засудженні зі звільненням від відбування покарання з випробуванням (стат­ті 75, 79) судимість погашається одразу ж після успішного спливу іспитового строку. Випробування вважається успішно подоланим, а судимість погашеною, якщо протягом встановленого судом строку:

1) особою не вчинено нового злочину;

2) рішення про зві­льнення від відбування покарання з випробуванням не скасоване з інших підстав, пе­редбачених законом (ч. 2 ст. 75, ч. 5 ст. 79).

Якщо таким засудженим було призначене додаткове покарання, а його строк пере­вищує іспитовий строк, то судимість погашається після відбуття цього додаткового по­карання.

Щодо ряду категорій засуджених судимість погашається одразу ж після відбування покарання, причому незалежно від тривалості такого покарання. До них належать осо­би, які відбули покарання у виді:

а) позбавлення права обіймати певні посади чи займа­тися певною діяльністю;

б) службового обмеження для військовослужбовців;

в) тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців;

г) тримання на гаупт­вахті замість арешту (для військовослужбовців).

У всіх інших випадках (пункти 5-9 ст. 89) умовами погашення судимості є: 1) від­бування особою основного і додаткового покарання; 2) сплив строку погашення суди­мості, визначеного ст. 89. Такий строк становить від одного до восьми років і залежить від виду покарання, його тривалості, ступеня тяжкості злочину, за який засуджено осо­бу; 3) невчинення особою протягом цього строку нового злочину.

Під зняттям судимості розуміється притінення судимості рішенням суду. При знятті судимості на відміну від її погашення перебіг встановленого законом строку і невчинення особою нового злочину самі по собі, автоматично, не припиняють стан судимості. Потрібен розгляд цього питання судом. Закон не зобов'язує суд, а лише надає йому право на підставі конкретних обставин справи зня­ти з особи судимість.

2. Зняття судимості можливо лише до перебігу строків погашен­ня судимості, передбачених у ст. 89 КК. Тому воно завжди є дост­роковим.

Порядок зняття судимості встановлюється КПК України (ч. З ст. 91КК).

Загальноправові наслідки судимостіполягають у різноманітних обмеженнях, що встановлюються законом щодо осіб, які мають непогашену або незняту суди

 

Особливості кримінальної відповідальності осіб, які вчинили злочини у віці до 18 років.

Неповнолітнімивважаються особи, які не досягли 18-річного віку. Серед непов­нолітніх в КК виокремлюється ще ряд категорій осіб, зокрема: малолітні, тобто ті, які не досягли 14-річного віку, новонароджені діти, діти, які не досягли 16-річного віку, тощо.

Кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилося 16 років (ч.1 ст.22).

Особи, що вчинили злочини у віці від 14 до 16 років, підлягають кримінальній (ч.2 ст.22) відповідальності лише:

- за умисне вбивство (ст. 115-117),

- посягання на життя державного чи громадського діяча, працівника правоохоронного органу, представника іноземної держави (ст. 112, 348, 379, 400, 443),

- умисне тяжке тілесне ушкодження (ст. 121, частина третя статей

345, 346, 350, 377, 398),

- умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження (ст. 122, ч. 2 ст. 345, 346, 350, 377, 398),

- диверсію (ст. 113),

- бандитизм (ст. 257),

- терористичний акт (ст. 258),

- захоплення заручників (статті 147 і 349),

- зґвалтування (ст. 152),

- насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом (ст. 153),

- крадіжку (ст. 185, частина перша статей 262, 308), грабіж (статті 186, 262, 308),

- розбій (ст. 187, частина третя статей 262, 308),

- вимагання (статті 189, 262, 308),

- хуліганство (ст. 296) інше

Підстава кримінальної відповідальності неповнолітніх та її принципи такі ж, які діють стосовно повнолітніх осіб. У розділі XV Загальної частини КК зосереджені лише норми, які стосуються особливостей кримінальної відповідальності і покарання непов­нолітніх:

1) встановлюють більш широкі, ніж щодо повнолітніх, умови звільнення від кримінальної відповідальності, зокрема із застосуванням примусових заходів виховно­го характеру;

2) містять обмеження щодо суворості видів і розмірів покарань та інших заходів кримінально-правового характеру;

3) передбачають більш м'які вимоги (умови) для звільнення від кримінального покарання;

4) регламентують вимоги щодо погашен­ня і зняття судимості.

Якщо ж ті чи інші питання не регламентовано статтями розділу XV Загальної час­тини, то при розгляді справ неповнолітніх слід керуватися положеннями, викладеними в інших розділах Загальної та Особливої частин КК.

 

Амністія та помилування.

Амністія (ст..86)

1. Амністія— це вид звільнення від кримінальної відповідальності чи від покарання та його відбування, який на підставі закону про амністію застосовується щодо індиві­дуально невизначеної категорії осіб, винних у вчиненні злочинів.

Акт амністії не скасовує і не змінює відповідного кримінального закону, не являє собою декриміналізації і не ставить під сумнів законність і обґрунтованість постанов­лених обвинувальних вироків.

Законом про амністію може бути передбачене: 1) повне звільнення зазначених у ньому осіб від кримінальної відповідальності чи від покарання (повна амністія); 2) част­кове звільнення зазначених у ньому осіб від відбування призначеного судом покарання (часткова амністія); 3) заміна засудженому покарання або його невідбутої частини більш м'яким покаранням.

Підставою звільнення від кримінальної відповідальності є повна та умовна амніс­тія. У цих випадках кримінальну справу щодо особи, в діянні якої вбачається склад конкретного злочину, не може бути порушено, а порушені справи, що перебувають у провадженні органів дізнання, досудового слідства та справи, що передані до судів, але не розглянуті ними, підлягають закриттю. Якщо необхідність застосування закону про амністію з'ясовується в стадії судового розгляду, суд доводить розгляд справи до кінця і постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від покарання.

Звільнення від кримінальної відповідальності на підставі закону про амністію не допускається, якщо обвинувачений чи підсудний проти цього заперечує.

Помилування (ст..87)

1. Помилування- це індивідуальне державно-владне веління у формі пробачення особі, яка вчинила злочин будь-якої тяжкості.

кт помилування є персоніфікованим актом одноразового застосування права щодо конк­ретної особи або групи індивідуально зазначених в указі Президента України осіб. Указ Президента України про помилування виступає як безпо­середня підстава для звільнення особи від покарання або заміни покарання більш м'яким. 2. помилування у КК розглядається як підстава звільнення і від криміна­льної відповідальності (статті 44 і 85), і від покарання (ст. 87). При цьому реальна правозастосовна практика, як правило, зорієнтована на непов'язане із звільненням від кримінальної відповідальності помилування засуджених, яке здійснюється у виді: 1) заміни довічного позбавлення волі на позбавлення волі на певний строк (згідно з ч. 2 ст. 87 - на строк не мен­ше двадцяти п'яти років); 2) повного або часткового звільнення від відбування інших, крім довічного позбавлення волі, видів основного, а також додаткового покарання; 3) заміни інших, крім довічного позбавлення волі, видів основного, а також додаткового покарання або його невідбутої частини більш м'яким покаранням. Зняття судимості відбувається в порядку, встановленому ст. 91, і не може передбачатись указом про помилування.

3. Помилування здійснюється Президентом України. 4. Кримінальну справу не може бути порушено, а порушена справа підлягає закрит­тю у зв'язку з помилуванням даної особи. Закриття кримінальної справи у зв'язку з помилуванням особи не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує

мість

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-06-26; просмотров: 210; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 54.227.97.219 (0.01 с.)