Судимість: строки погашення, зняття судимості та її правові наслідки.

Судимість має строковий характер

Припинення судимості анулює всі кримінально-правові та загальноправові на­слідки засудження та призначення покарання.

Погашення судимості є типовим і найбільш поширеним способом її припинення. При цьому особа втрачає статус судимого без будь-яких своїх додаткових зусиль, без прийняття спеціального рішення з цього приводу державним органом. Автоматичне погашення судимості випливає безпосередньо із КК.

При засудженні зі звільненням від відбування покарання з випробуванням (стат­ті 75, 79) судимість погашається одразу ж після успішного спливу іспитового строку. Випробування вважається успішно подоланим, а судимість погашеною, якщо протягом встановленого судом строку:

1) особою не вчинено нового злочину;

2) рішення про зві­льнення від відбування покарання з випробуванням не скасоване з інших підстав, пе­редбачених законом (ч. 2 ст. 75, ч. 5 ст. 79).

Якщо таким засудженим було призначене додаткове покарання, а його строк пере­вищує іспитовий строк, то судимість погашається після відбуття цього додаткового по­карання.

Щодо ряду категорій засуджених судимість погашається одразу ж після відбування покарання, причому незалежно від тривалості такого покарання. До них належать осо­би, які відбули покарання у виді:

а) позбавлення права обіймати певні посади чи займа­тися певною діяльністю;

б) службового обмеження для військовослужбовців;

в) тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців;

г) тримання на гаупт­вахті замість арешту (для військовослужбовців).

У всіх інших випадках (пункти 5-9 ст. 89) умовами погашення судимості є: 1) від­бування особою основного і додаткового покарання; 2) сплив строку погашення суди­мості, визначеного ст. 89. Такий строк становить від одного до восьми років і залежить від виду покарання, його тривалості, ступеня тяжкості злочину, за який засуджено осо­бу; 3) невчинення особою протягом цього строку нового злочину.

Під зняттям судимості розуміється притінення судимості рішенням суду. При знятті судимості на відміну від її погашення перебіг встановленого законом строку і невчинення особою нового злочину самі по собі, автоматично, не припиняють стан судимості. Потрібен розгляд цього питання судом. Закон не зобов'язує суд, а лише надає йому право на підставі конкретних обставин справи зня­ти з особи судимість.

2. Зняття судимості можливо лише до перебігу строків погашен­ня судимості, передбачених у ст. 89 КК. Тому воно завжди є дост­роковим.

Порядок зняття судимості встановлюється КПК України (ч. З ст. 91КК).

Загальноправові наслідки судимості полягають у різноманітних обмеженнях, що встановлюються законом щодо осіб, які мають непогашену або незняту суди

 

Особливості кримінальної відповідальності осіб, які вчинили злочини у віці до 18 років.

Неповнолітніми вважаються особи, які не досягли 18-річного віку. Серед непов­нолітніх в КК виокремлюється ще ряд категорій осіб, зокрема: малолітні, тобто ті, які не досягли 14-річного віку, новонароджені діти, діти, які не досягли 16-річного віку, тощо.

Кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилося 16 років (ч.1 ст.22).

Особи, що вчинили злочини у віці від 14 до 16 років, підлягають кримінальній (ч.2 ст.22) відповідальності лише:

- за умисне вбивство (ст. 115-117),

- посягання на життя державного чи громадського діяча, працівника правоохоронного органу, представника іноземної держави (ст. 112, 348, 379, 400, 443),

- умисне тяжке тілесне ушкодження (ст. 121, частина третя статей

345, 346, 350, 377, 398),

- умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження (ст. 122, ч. 2 ст. 345, 346, 350, 377, 398),

- диверсію (ст. 113),

- бандитизм (ст. 257),

- терористичний акт (ст. 258),

- захоплення заручників (статті 147 і 349),

- зґвалтування (ст. 152),

- насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом (ст. 153),

- крадіжку (ст. 185, частина перша статей 262, 308), грабіж (статті 186, 262, 308),

- розбій (ст. 187, частина третя статей 262, 308),

- вимагання (статті 189, 262, 308),

- хуліганство (ст. 296) інше

Підстава кримінальної відповідальності неповнолітніх та її принципи такі ж, які діють стосовно повнолітніх осіб. У розділі XV Загальної частини КК зосереджені лише норми, які стосуються особливостей кримінальної відповідальності і покарання непов­нолітніх:

1) встановлюють більш широкі, ніж щодо повнолітніх, умови звільнення від кримінальної відповідальності, зокрема із застосуванням примусових заходів виховно­го характеру;

2) містять обмеження щодо суворості видів і розмірів покарань та інших заходів кримінально-правового характеру;

3) передбачають більш м'які вимоги (умови) для звільнення від кримінального покарання;

4) регламентують вимоги щодо погашен­ня і зняття судимості.

Якщо ж ті чи інші питання не регламентовано статтями розділу XV Загальної час­тини, то при розгляді справ неповнолітніх слід керуватися положеннями, викладеними в інших розділах Загальної та Особливої частин КК.

 

Амністія та помилування.

Амністія (ст..86)

1. Амністія — це вид звільнення від кримінальної відповідальності чи від покарання та його відбування, який на підставі закону про амністію застосовується щодо індиві­дуально невизначеної категорії осіб, винних у вчиненні злочинів.

Акт амністії не скасовує і не змінює відповідного кримінального закону, не являє собою декриміналізації і не ставить під сумнів законність і обґрунтованість постанов­лених обвинувальних вироків.

Законом про амністію може бути передбачене: 1) повне звільнення зазначених у ньому осіб від кримінальної відповідальності чи від покарання (повна амністія); 2) част­кове звільнення зазначених у ньому осіб від відбування призначеного судом покарання (часткова амністія); 3) заміна засудженому покарання або його невідбутої частини більш м'яким покаранням.

Підставою звільнення від кримінальної відповідальності є повна та умовна амніс­тія. У цих випадках кримінальну справу щодо особи, в діянні якої вбачається склад конкретного злочину, не може бути порушено, а порушені справи, що перебувають у провадженні органів дізнання, досудового слідства та справи, що передані до судів, але не розглянуті ними, підлягають закриттю. Якщо необхідність застосування закону про амністію з'ясовується в стадії судового розгляду, суд доводить розгляд справи до кінця і постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від покарання.

Звільнення від кримінальної відповідальності на підставі закону про амністію не допускається, якщо обвинувачений чи підсудний проти цього заперечує.

Помилування (ст..87)

1. Помилування - це індивідуальне державно-владне веління у формі пробачення особі, яка вчинила злочин будь-якої тяжкості.

кт помилування є персоніфікованим актом одноразового застосування права щодо конк­ретної особи або групи індивідуально зазначених в указі Президента України осіб. Указ Президента України про помилування виступає як безпо­середня підстава для звільнення особи від покарання або заміни покарання більш м'яким. 2. помилування у КК розглядається як підстава звільнення і від криміна­льної відповідальності (статті 44 і 85), і від покарання (ст. 87). При цьому реальна правозастосовна практика, як правило, зорієнтована на непов'язане із звільненням від кримінальної відповідальності помилування засуджених, яке здійснюється у виді: 1) заміни довічного позбавлення волі на позбавлення волі на певний строк (згідно з ч. 2 ст. 87 - на строк не мен­ше двадцяти п'яти років); 2) повного або часткового звільнення від відбування інших, крім довічного позбавлення волі, видів основного, а також додаткового покарання; 3) заміни інших, крім довічного позбавлення волі, видів основного, а також додаткового покарання або його невідбутої частини більш м'яким покаранням. Зняття судимості відбувається в порядку, встановленому ст. 91, і не може передбачатись указом про помилування.

3. Помилування здійснюється Президентом України. 4. Кримінальну справу не може бути порушено, а порушена справа підлягає закрит­тю у зв'язку з помилуванням даної особи. Закриття кримінальної справи у зв'язку з помилуванням особи не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує

мість