Незаконні дії з наркотичними, психотропними речовинами та їх аналогами або прекурсорами (ст. 306-308, 311-314, 318-321 КК).

Використання коштів, здобутих від незаконного обігу нар­котичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів (ст.306)

1. Склад злочину, передбачений ст. 306, є спеціальним стосовно складу злочину, передбаченого ст. 209. Відмінність між ними полягає, зокрема, у джерелах надходжен­ня доходів, деяких ознаках об'єктивної сторони. У ряді випадків легалізація певних коштів чи майна потребує кваліфікації за сукупністю злочинів, передбачених статтями 209 і 306. Про поняття доходів див. коментар до ст. 209.

2. Основний безпосередній об'єкт злочину - порядок здійснення підприємницької та іншої господарської діяльності, встановлений з метою протидії наркобізнесу, залу­ченню в економіку «брудних» коштів І виконання Україною взятих на себе міжнародно-правових зобов'язань.

3. Предметом злочину є: 1) кошти, здобуті від незаконного обігу наркотичних за­собів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, що використовуються з метою їх відмивання; 2) кошти і майно, здобуті від незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, що використовуються з метою його продовження.

4. Об'єктивна сторона злочину передбачає три альтернативні дії:1) розміщення коштів, здобутих від незаконного обігу наркотичних засобів, психо­тропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, у банках, на підприємствах, в установах. організаціях та їх підрозділах;

2) використання таких коштів для придбання об'єктів, майна, що підлягають прива­тизації, чи обладнання для виробничих чи інших потреб;

3) використання таких доходів (коштів і майна) з метою продовження незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

5. Суб'єкт злочину загальний.

6. Суб'єктивна сторона характеризується прямим умислом. Винний має усвідом­лювати незаконне походження коштів, здобутих внаслідок незаконного обігу наркотич­них засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Мета є обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони злочину у третій його формі

Нею є продовження незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

7. Кваліфікуючими ознаками цього злочину є вчинення його: 1) повторно; 2) за попередньою змовою групою осіб; 3) у великих розмірах.

Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, збері­гання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних за­собів, психотропних речовин або їх аналогів (ст.307)

1. Об'єктом злочину є встановлений з метою захисту здоров'я населення, порядок обігу наркотичних засобів або психотропних речовин. Про поняття обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів див. Загальні положення до цього розділу.

2. Предметом злочину виступають наркотичні засоби, психотропні речовини та їх аналоги. Про їх поняття див. Загальні положення до цього розділу.

Оскільки обіг аналогів наркотичних засобів і психотропних речовин на території України взагалі заборонено, тобто не існує їх законного виробництва, виготовлення тощо, то недоречним видається згадування у ст. 307 про незаконні дії з ними. Такі дії є незаконними завжди.

3. Об'єктивна сторона злочину описана як вичерпний перелік альтернативних форм злочинної поведінки, а саме незаконні: 1) виробництво; 2) виготовлення; 3) при­дбання; 4) зберігання; 5) перевезення; 6) пересилання; 7) незаконний збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів.

4. Суб'єкт злочину загальний. При вчиненні злочину із залученням неповнолітньо­го або малолітнього (частини 2 і 3 ст. 307) та щодо малолітнього (ч. З ст. 307) суб'єктом може бути лише повнолітня особа.

5. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом і метою збуту при виробництві, виготовленні, придбанні, зберіганні, перевезенні чи пересиланні осо­бою наркотичних засобів або психотропних речовин. Про умисел на збут наркотичних

6. Кваліфікованими видами злочину є вчинення його: 1) повторно; 2) за попередньою змовою групою осіб; 3) особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 308-310, 312, 314, 315, 317; 4) із залученням неповнолітнього, а також 5) якщо предметом таких дій були наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналога у великих розмірах; 6) особливо небезпечні наркотичні засоби або психотропні речови­ни; 7) збут наркотичних засобів чи психотропних речовин у місцях, що призначені для проведення навчальних, спортивних і культурних заходів, та в інших місцях масового перебування громадян; 8) збут чи передача цих засобів або речовин у місця позбавлен­ня волі (ч. 2 ст. 307), а особливо кваліфікованими - вчинення його: 1) організованою групою, а також 2) якщо предметом таких дій були наркотичні засоби, психотропні ре­човини або їх аналоги в особливо великих розмірах; 3) Із залученням малолітнього або щодо малолітнього (ч. 3 ст. 307).

Викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів чи заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем (ст.308)

1. Основним безпосереднім об'єктом злочину є встановлений з метою захисту здо­ров'я населення порядок обігу наркотичних засобів, психотропних речовин або їх ана­логів. Додатковим факультативним об'єктом можуть виступати життя та здоров'я осо­би, власність. Про поняття обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і пре­курсорів див. Загальні положення до цього розділу.

2. Предметом злочину є наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги. Про їх поняття див. Загальні положення до цього розділу.

3. Об'єктивна сторона злочину передбачає умисне незаконне вилучення наркотич­них засобів, психотропних речовин або їх аналогів будь-яким способом з підприємств, установ І організацій незалежно від форми власності чи в окремих громадян, у т. ч. вилучення наркотиковмісних рослин або їх частин із земельних ділянок господарств чи громадян до закінчення збирання врожаю. При цьому не має значення, правомірно чи незаконно особа володіла наркотичним засобом, психотропною речовиною, їх аналогом або вирощувала наркотиковмісні рослини, які стали предметом незаконного вилучення.

Способами такого вилучення є: 1) викрадення (крадіжка, грабіж); 2) привласнення; 3) вимагання; 4) заволодіння вказаними засобами і речовинами шляхом шахрайства (ч. 1 ст. 308); 5) заволодіння ними шляхом зловживання службової особи своїм службовим становищем (ч. 2 ст. 308); 6) розбій (ч. З ст. 308).

4. Суб'єктом злочину, вчиненого шляхом крадіжки, грабежу, розбою та вимагання, може бути осудна особа, яка досягла 14-річного віку, а вчиненого шляхом зловживання службової особи своїм службовим становищем - службова особа. Привласнення нарко­тиків, психотропних речовин або їх аналогів може бути вчинено лише особою, якій во­ни були ввірені чи перебували у ЇЇ віданні у зв'язку з її професійною діяльністю. Субєктом цього злочину, вчиненого в інший спосіб, є осудна особа, яка досягла 16-річ-ного віку.

5. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. При вчиненні його шляхом розбою обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони є мета - заволодіння наркотичними засобами, психотропними речовинами або їх аналогами.

Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання прекурсорів (ст.311)

1 При застосуванні норм цієї статті слід використовувати коментар до статей 307, 309. Йдеться, зокрема, про: поняття таких ознак об'єктивної сторони, як незаконне ви­робництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання прекур­сорів; окремі ознаки суб'єктивної сторони; деякі кваліфікуючі ознаки; умови звільнен­ня від кримінальної відповідальності.

2. Предметом злочину є прекурсори. Про їх поняття див. Загальні положення до цього розділу.

3. При вирішенні питання щодо незаконності дій, передбачених ст. 311, необхідно враховувати, що правовий режим обігу прекурсорів залежить від їх різновиду.

4. Суб'єкт злочину загальний.

5. Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони злочину є спеціальна мета - неза­конні дії з прекурсорами вчиняються з метою їх використання для виробництва або ви­готовлення наркотичних засобів чи психотропних речовин.

6. Серед кваліфікуючих ознак цього злочину слід виділити вчинення незаконних дій з прекурсорами з метою збуту, яка також належить до обов'язкових ознак суб'єктивної сторони цього злочину (ч. 2 ст. 311). Але зазначена мета не існує само­стійно, а є доповненням мети основного складу злочину (ч. 1 ст. 311), яку умовно мож­на назвати головною,- без неї взагалі не буде аналізованого складу злочину.

Викрадення, привласнення, вимагання прекурсорів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем (ст.312)

1. Основним безпосереднім об'єктом злочину є встановлений з метою захисту здо­ров'я населення порядок обігу прекурсорів. Додатковим факультативним об'єктом мо­жуть виступати життя і здоров'я особи, власність. Про поняття обігу наркотичних за­собів, психотропних речовин і прекурсорів див. Загальні положення до цього розділу.

2. Предметом злочину є прекурсори. Про їх поняття див. Загальні положення до цього розділу.

3. Об'єктивна сторона злочину передбачає умисне незаконне вилучення будь-яким способом із підприємств, установ І організацій незалежно від форми власності, а також Із правомірного чи незаконного володіння громадян з метою подальшого збуту, а також їх збут для виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів. Цей злочин є суміжним Із злочином, передбаченим ст. 308, від якого він головним чином відрізняється за предметом, а також окремими ознаками об'єктивної і суб'єктивної сторін.

4. Суб'єкт злочину загальний. Заволодіння прекурсорами шляхом зловживання служ­бової особи своїм службовим становищем може вчинятися лише спеціальним суб'єктом-службовою особою. Привласнення прекурсорів може бути вчинено лише особою, якій вони були ввірені чи перебували в її віданні у зв'язку з ЇЇ професійною діяльністю.

5. З суб'єктивної сторони незаконний збут прекурсорів характеризується прямим умислом І метою: такий збут здійснюється для виробництва або виготовлення наркотич­них засобів, психотропних речовин або їх аналогів.

На відміну від злочину, передбаченого ст. 308, викрадення, привласнення, вимаган­ня прекурсорів або заволодіння ними шляхом шахрайства характеризуються обо­в'язковою метою: ці діяння вчиняються з метою подальшого збуту прекурсорів.

5. На відміну від злочину, передбаченого ст. 308, кваліфікуючою ознакою злочи­ну, передбаченого ст. 312, не є вчинення його особою, яка раніше вчинила один із зло­чинів, передбачених статтями 306, 307, 310, 311, 312, 314, 317.

Викрадення, привласнення, вимагання обладнання, при­значеного для виготовлення наркотичних засобів, психо­тропних речовин або їх аналогів, чи заволодіння ним шля­хом шахрайства або зловживання службовим становищем та інші незаконні дії з таким обладнанням (ст.313)

1. Основним безпосереднім об'єктом злочину є встановлений з метою захисту здо­ров'я населення порядок обігу обладнання, призначеного для виготовлення наркотич­них засобів, психотропних речовин або їх аналогів. Додатковим факультативним об'єктом можуть виступати життя та здоров'я особи, власність.

2. Предметом злочину є обладнання, призначене для виготовлення наркотичних за­собів, психотропних речовин або їх аналогів.

4. Суб'єкт злочину загальний. Заволодіння обладнанням шляхом зловживання службової особи своїм службовим становищем може вчинятися лише спеціальним суб'єктом - службовою особою. Привласнення прекурсорів може бути вчинено лише особою, якій вони були ввірені чи перебували у її віданні у зв'язку з ЇЇ професійною діяльністю.

5. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. При вчиненні його шляхом розбою обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони є мета - заволодіння наркотичними засобами, психотропними речовинами або їх аналогами.

Незаконне введення в організм наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (ст.314)

1. Об'єктом злочину є здоров'я чи життя особи.

2. Об'єктивна сторона злочину характеризується незаконним введенням будь-яким способом наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів в організм

іншої особи проти її волі.

Злочин вважається закінченим з моменту, коли в організм іншої особи проти її волі введено будь-яким способом наркотичний засіб, психотропну речовину або їх

аналоги.

3. Суб'єкт злочину загальний.

4. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Особливістю складу злочину, передбаченого ч. З ст. 314, є те, що у разі незаконного

введення в організм наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, вна­слідок чого настала смерть потерпілого, воно характеризується змішаною формою вини (про поняття цієї форми вини див. коментар до ст. 23).

5. Кваліфікованими видами злочину є вчинення його: 1) повторно; 2) особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 306-312 та 314-318 КК; 3) щодо двох чи більше осіб, а так само, якщо його вчинення: 4) призвело до наркотич­ної залежності потерпілого або 5) заподіяло середньої тяжкості чи тяжке тілесне ушко­дження потерпілому (ч. 2 ст. 314).

Особливо кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його: 1) щодо неповно­літнього; 2) щодо особи, яка перебуває в безпорадному стані; 3) щодо вагітної жінки, а так само, якщо: 4) він був пов'язаний із введенням в організм іншої особи особливо небезпечних наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, або 5) внаслі­док таких дій настала смерть потерпілого (ч.3 ст. 314).

 

Незаконне виготовлення, підроблення, використання чи збут підроблених документів на отримання наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів (ст.318)

1. Об'єктом злочину є встановлений з метою охорони здоров'я населення порядок видачі та використання документів на отримання наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів.

2. Предмет злочину - документи, які дають право на отримання наркотичних засо­бів, психотропних речовин або прекурсорів. Тобто маються на увазі тільки документи, які безпосередньо засвідчують таке право (ліцензія, рецепт, довіреність, товарно-транспортна накладна).

3. Об'єктивна сторона злочину може проявлятися у:

1) незаконному виготовленні;

2) підробленні;

3) використанні;

4) збуті підроблених чи незаконно одержаних зазначених вище документів. Про поняття підроблення документів див. коментар до ст. 358.

Злочин у формі підроблення вказаних документів вважається закінченим з моменту вчинення цієї дії, у формі використання вказаних документів - з моменту їх подання або пред'явлення, незалежно від того, чи змогла особа отримати наркотичні засоби, психотропні речовини або прекурсори, а у формі збуту - з моменту фактичного їх від­чуження у будь-якій формі.

4. Суб'єкт злочину загальний.

5. Суб'єктивна сторона злочину характеризується умислом.

6. Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його: 1) повторно; 2) за поперед­ньою змовою групою осіб; 3) особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбаче­них статтями 306-317.

Про поняття повторності див. ст. 32 і коментар до неї, про поняття вчинення зло­чину за попередньою змовою групою осіб - ст. 28 і коментар до неї.

 

Незаконна видача рецепта на право придбання наркотичних засобів або психотропних речовин(ст.319)

1. Об'єктом злочину є встановлений з метою охорони здоров'я населення порядок видачі рецептів на право придбання наркотичних засобів або психотропних речовин.

2. Предметом злочину є рецепт.

3. 3 об'єктивної сторони злочин виражається у незаконній видачі рецепта на право

придбання наркотичних засобів або психотропних речовин.

Злочин вважається закінченим з моменту передачі рецепта особі, на ім'я якої його

незаконно виписано.

4. Суб'єкт злочину спеціальний. Ним може бути: 1) лікар, який працює у закладі (корони здоров'я державної чи комунальної форми власності і якому відповідним рі­шенням керівника лікувально-профілактичного закладу чи установи надано дозвіл висувати рецепти на наркотичні (психотропні) лікарські засоби, але він робить це з по­рушенням встановленого порядку видачі зазначених рецептів; 2) лікар, якому не надано дозвіл виписувати наркотичні (психотропні) лікарські засоби на спеціальних рецептурних бланках, але він видав рецепт на право придбання таких засобів.

5. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Обов'язковою отакою суб'єктивної сторони є корисливий мотив чи інші особисті Інтереси винного. Про поняття корисливого мотиву та інших особистих інтересів див. коментар до статей 115, 148 і 36

6. Кваліфікуючою ознакою злочину є вчинення його повторно. Про поняття по­вторності див. ст. 32 і коментар до неї. Повторним аналізований злочин визнається у випадках незаконної видачі рецепта одній особі два та більше разів або одноразової видачі рецептів кільком особам, а також коли йому передував замах на вчинення такого самого злочину чи навпаки - дії були вчинені в іншій послідовності.

 

 

Порушення встановлених правил обігу наркотичних за­собів, психотропних речовин, їх аналогів або прекур­сорів (ст.320)

1. Об'єктом злочину є встановлений з метою охорони здоров'я населення порядок обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів. Про поняття обігу наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів див. За­гальні положення до цього розділу.

2. Об'єктивна сторона злочину проявляється у формі:

1) порушення встановлених правил посіву або вирощування снотворного маку чи конопель;

2) порушення правил виробництва, виготовлення, зберігання, обліку, відпуску, роз­поділу, торгівлі, перевезення, пересилання чи використання наркотичних засобів, пси­хотропних речовин, їх аналогів або відповідних прекурсорів.

3. Суб'єкт злочину спеціальний. Ним є особа, яка у зв'язку з виконанням своїх службових або професійних обов'язків повинна додержувати встановлених правил обі­гу наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів (наприклад, директор чи агроном сільськогосподарського підприємства, яке вирощує снотворний мак або коноплі; провізор-технолог чи завідувач аптеки; матеріально відповідальна особа, упов­новажена зберігати наркотичні засоби, психотропні речовини чи прекурсори; викладач. якому наркотичні засоби чи психотропні речовини видані для проведення практичних занять зі студентами).

4. Суб'єктивна сторона злочину характеризується умислом або необережністю, Ставлення винної особи до наслідків, передбачених ч.2 ст. 320, може бути тільки необе­режним. Якщо ставлення до них є умисним (наприклад, особа умисно сприяє викра­денню чи привласненню наркотиків, психотропних речовин або прекурсорів), вчинене слід кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених ч. 2 ст. 320 та статтями 27, 308 чи 312.

5. Кваліфікуючими ознаками злочину є: 1) вчинення його повторно; 2) спричи­нення ним нестачі наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекур­сорів у великих розмірах; 3) призведення його до викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів або заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовою особою своїм службовим ста­новищем (ч. 2 ст. 320).

 

Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, пере­везення, пересилання, зберігання з метою збуту або збут отруйних і сильнодіючих речовин (ст.321)

1. Об'єкт злочину - порядок обігу отруйних і сильнодіючих речовин, встановлений законодавством з метою охорони здоров'я населення.

2, Предметом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 321, є: 1) отруйні та сильнодіючі ре­човини, що не є наркотичними або психотропними чи їх аналогами; 2) обладнання, призначене для виробництва чи виготовлення вказаних отруйних або сильнодіючих речовин.

3. 3 об'єктивної сторони злочин полягає у:

1) незаконних діях з отруйними або сильнодіючими речовинами та обладнанням, призначеним для виробництва чи виготовлення цих речовин (ч. 1 ст. 321);

2) порушенні встановлених правил обігу цих речовин (ч. 2 ст. 321).

4, Суб'єкт злочину, передбаченого ч. 1 ст. 321,- загальний, а ч. 2 ст. 321 - спеці­альний: особа, яка виконує службові або професійні обов'язки, пов'язані з виробницт­вом, виготовленням, придбанням, зберіганням, відпуском, обліком, перевезенням, пе­ресиланням отруйних або сильнодіючих речовин, що не є наркотичними або психотропни­ми чи їх аналогами.

5. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом та метою збу­ту (ч. 1 ст. 321) або умислом чи необережністю (ч. 2 ст. 321).

 

Опір, погрози та посягання на життя представникові влади, працівникові правоохоронного органу, члену громад. формування з охорони громад. порядку і держ. кордону або військовослужбовцеві (ст. 342, 345, 348 КК)

Опір представникові влади, працівникові правоохоронно­го органу, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військо­вослужбовцеві (ст.342)

1. Основним безпосереднім об'єктом злочину виступає нормальна діяльність пра­воохоронних органів та інших органів державної влади, громадських формувань з охо­рони громадського порядку і державного кордону та законних військових формувань на території України. Додатковим об'єктом може бути особиста недоторканність особи.

2. Потерпілими від злочину є: 1) представник влади (ч. 1 ст. 342); 2) працівник правоохоронного органу; 3) член громадського формування з охорони громадського порядку І державного кордону; 4) військовослужбовець (ч. 2 ст. 342).

4. Суб'єкт злочину загальний.

5. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Винний усві­домлює, що вчиняє незаконні дії щодо представника влади, працівника правоохоронно­го органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і держав­ного кордону і бажає так вчинити. Якщо ж особа не усвідомлює, кому саме вона вчиняє опір, то склад злочину, передбачений ст. 342, відсутній.

6. Кваліфікований вид злочину (ч. З ст. 342) має місце при поєднанні опору з при­мушенням потерпілого шляхом насильства або погрози застосування такого насильства до виконання явно незаконних дій.

Погроза або насильство щодо працівника правоохоронно­го органу (ст.345)

1. Основним безпосереднім об'єктом злочину є нормальна діяльність правоохорон­них органів, їх авторитет, а додатковим об'єктом - психічна недоторканність працівни­ків правоохоронних органів або їх близьких родичів, їх здоров'я.

2. Потерпілими від цього злочину можуть бути: 1) працівник правоохоронного ор­гану; 2) його близькі родичі. Про поняття працівника правоохоронного органу див. ко­ментар до ст. 342, а про поняття близьких родичів - коментар до ст.115.

3. Об'єктивна сторона злочину може бути виражена у:

1) погрозі (ч. 1 ст. 345);

2) заподіянні побоїв, а також тілесних ушкоджень - легких, середньої тяжкості (ч. 2 т. 345) або тяжких (ч. З ст. 345).

4. Суб'єктом цього злочину у вигляді погрози, заподіяння побоїв або легких тілеснихушкоджень може бути осудна особа, яка досягла 16-річного віку, а у вигляді заподіяння середньої тяжкості або тяжких тілесних ушкоджень - 14-річного віку.

5. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.

6. Кваліфікуючою ознакою злочину є вчинення його організованою групою. Про поняття організованої групи див. ст. 28 І коментар до неї.

Посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця (ст.348 КК)

Родовий об’єкт авторитет органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об'єднань громадян.

Безпосередній об’єкт основний - нормальна службова діяльність працівників правоохоронних органів, громадських формувань з охорони

громадського порядку і державного кордону та законних військових формувань на території України.

Безпосередній об'єкт додатковий обов'язковий - життя особи.

Потерпілий: 1) працівник правоохоронного органу чи його близькі родичі; 2) член громадського формування з охорони громадського по рядку і державного кордону; 3) військовослужбовець.

Об'єктивна сторона полягає у посяганні на життя зазначених осіб чи їх близьких родичів, тобто в умисному вбивстві або замаху на нього

Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони є те, що посягання на зазначених осіб вчинено у зв'язку з їх службовою діяльністю або громадською діяльністю щодо охорони громадського порядку. Для складу злочину не має значення, чи знаходився потерпілий в цей момент при виконанні обов'язків чи ні.

Склад злочину - усічений, оскільки вважається закінченим з моменту замаху на вбивство.

Суб'єкт - фізична, осудна особа, яка на момент вчинення злочину досягла 14-річного віку.

Суб'єктивна сторона - характеризується умисною формою вини При цьому зміст умислу включає усвідомлення винним специфічних ознак потерпілого та зв'язку посягання з певною службовою чи громадською діяльністю. Замах на вбивство може бути вчинений лише з прямим умислом.

Одержання хабара (ст. 368 КК). Одержання незаконної винагороди працівником держ. підприємства, установи чи організації (ст. 354 КК). Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань (ст. 355 КК).

Одержання хабара (ст.368)

1. Хабар - це незаконна винагорода матеріального характеру, тобто предмет хабара має виключно матеріальний характер. Ним можуть бути майно (гроші, матеріальні цін­ності та Інші речі), право на майно (документи, які надають право отримати майно, ко­ристуватися ним або вимагати виконання зобов'язань тощо), будь-які дії майнового характеру (передача майнових вигод, відмова від них, відмова від прав на майно, безо­платне надання послуг, санаторних чи туристичних путівок, проведення будівельних чи ремонтних робіт тощо).

3. Об'єктивна сторона злочину полягає в одержанні хабара у будь-якому вигляді.

Одержання хабара означає прийняття службовою особою незаконної винагороди за виконання чи невиконання в інтересах того, хто дає хабара, чи в інтересах третьої" особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.

3. Суб'єктом одержання хабара може бути лише службова особа. Про поняття службової особи див. пункти 1 та 2 примітки до ст. 364 і коментар, викладений у За­гальних положеннях до цього розділу.

4. Суб'єктивна сторона одержання хабара характеризується лише прямим умис­лом і наявністю корисливого мотиву.

Особливістю суб'єктивної сторони складу цього злочину є тісний зв'язок між умис­лом хабарника і умислом хабародавця. Змістом умислу першого повинно охоплюватися,

5. До кваліфікованих видів злочину закон відносить одержання хабара: 1) у вели­кому розмірі; 2) службовою особою, яка займає відповідальне становище; 3) за поперед­ньою змовою групою осіб; 4) повторно; 5) поєднане з вимаганням хабара (ч. 2 ст. 368); до особливо кваліфікованих - одержання хабара: 1) в особливо великому розмірі; 2) службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище (ч. З ст. 368).

Одержання незаконної винагороди працівником державно­го підприємства, установи чи організації (ст.354)

1. Об'єктом злочину є авторитет державних установ, підприємств та організацій.

2. Предмет злочину - матеріальні блага та вигоди майнового характеру. Під мате­ріальними благами розуміються будь-які матеріальні цінності, вартість яких може бути виражена у грошовому еквіваленті (гроші, різні речі, товари тощо). Вигоди майнового характеру - право на майно, послуги, пільги майнового характеру, а також будь-які дії, пов'язані з можливістю одержати матеріальні блага або послуги чи з можливістю уникнути матеріальних витрат. Такими вигодами можуть бути безоплатне одержання для використання транспорту, приміщення, іншого майна, квитків для проїзду в транспорті чи квитків на відвідування видовищних заходів (концерти, спортивні змагання) тощо.

3. З об'єктивної сторони злочин виражається у незаконному одержанні шляхом вимагання в будь-якому вигляді матеріальних благ або вигоди майнового характеру за виконання чи невиконання будь-яких дій з використанням становища, яке особа посі­дає на підприємстві, в установі чи організації. Таким чином, склад злочину, передбаче­ного ст. 354, одержання зазначеної винагороди утворює за наявності сукупності ознак, а саме, коли: 1) така винагорода є незаконною; 2) способом її одержання є вимагання; 3) вона є платою за виконання чи невиконання винним певних дій.

Злочин вважається закінченим з моменту одержання незаконної винагороди у вказаному розмірі.

4. Суб'єкт злочину спеціальний. Ним може бути лише працівник державного під­приємства, установи чи організації, який не є службовою особою. Про поняття служ­бової особи див. примітки І і 2 до ст. 364 та Загальні положення до розділу XVII Особ­ливої частини КК.

Отримання незаконної винагороди працівником державного підприємства, устано­ви чи організації, який є службовою особою, за виконання чи невиконання будь-яких дій з використанням службового становища утворює склад одержання хабара і підлягає кваліфікації за ст. 368.

5. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом і корисливим мотивом.

 

Примушування до виконання чи невиконання цивільноправових зобов'язань (ст.355)

1. Основним безпосереднім об'єктом злочину є встановлений порядок виконання цивільно-правових зобов'язань, обов'язковим додатковим - психічна чи тілесна недо­торканість, воля, здоров'я людини, право власності (залежно від конкретного змісту погрози, якою супроводжується примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань).

Потерпілими від злочину є фізична особа, яка має цивільно-правове зобов'язання, а також її близькі родичі.

2. З об'єктивної сторони злочин вчиняється у формі примушування потерпілого до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань. Зміст такого примушування складають дві взаємопов'язані дії: 1) вимога виконати чи не виконати договір, угоду чи інше цивільно-правове зобов'язання; 2) погроза застосувати насильство, пошкодити чи знищити майно.

Злочин вважається закінченим з моменту пред'явлення вимоги виконати чи не ви­конати договір, угоду чи інше цивільно-правове зобов'язання, поєднаної із зазначеною у ч. 1 ст. 355 погрозою, незалежно від досягнення винною особою поставленої мети.

3. Суб'єкт злочину загальний.

4. Його суб'єктивна сторона характеризується прямим умислом. Мотивація дій винного у таких випадках на кваліфікацію вчиненого не впливає.

5. Кваліфікуючими ознаками примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань є вчинення його: 1) повторно; 2) за попередньою змовою групою осіб; 3) із погрозою вбивства чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень; 4) у поєднанні з насильством, що не є небезпечним для життя і здоров'я; 5) у поєднанні з пошкодженням чи знищенням майна (ч. 2 ст. 355), а особливо кваліфікуючими - вчинення його: 1) органі­зованою групою; 2) у поєднанні з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я; 3) завдання ним великої шкоди чи спричинення Інших тяжких наслідків (ч. З ст. 355).

66. Зловживання владою або служ. становищем (ст. 364 КК). Перевищення влади або служ. повноважень (ст. 365 КК).

Зловживання владою або службовим становищем (ст.364)

1. Зловживання владою або службовим становищем визнається злочином за наяв­ності трьох спеціальних ознак в їх сукупності: 1) використання службовою особою вла­ди чи службового становища всупереч інтересам служби; 2) вчинення такого діяння з корисливих мотивів чи в Інших особистих інтересах або в Інтересах третіх осіб; 3) за­подіяння такими діями істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридич­них осіб. Відсутність однієї із зазначених ознак свідчить про відсутність складу злочи­ну, передбаченого ст. 364.

Таким чином, з об'єктивної сторони цей злочин може мати такі форми: 1) зловжи­вання владою або 2) зловживання службовим становищем, які заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, або державним чи гро­мадським інтересам, або інтересам юридичних осіб.

Необхідною ознакою об'єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст. 364, є наявність причинного зв'язку між зловживанням владою або службовим становищем І істотною шкодою.

2. Суб'єктом зловживання владою або службовим становищем може бути лише службова особа. Про поняття службової особи див. п. 1 примітки до цієї статті та ко­ментар, викладений у Загальних положеннях до цього розділу.

3. З суб'єктивної сторони цей злочин є умисним. Він характеризується умисним ставленням винного до діяння і умисним або необережним ставленням до його наслід­ків. Тобто, вина при вчиненні цього злочину може мати змішаний (складний) характер.

4. Кваліфікуючою ознакою злочину є спричинення тяжких наслідків (ч. 2 ст. 364), а особливо кваліфікуючою - вчинення його працівником правоохоронного органу (ч. 3 ст. 364). Про поняття тяжких наслідків див. п. 4 примітки до ст. 364 та коментар, викладений у Загальних положеннях до цього розділу, а про поняття працівник право­охоронного органу - коментар до ст. 342.

 

Перевищення влади або службових повноважень (ст.365)

1. З об'єктивної сторони злочин може вчинятися у формі: 1) перевищення влади або 2) перевищення службових повноважень, які заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб.

Злочинний характер дій службової особи при перевищенні влади або службових повноважень виражається у тому, що службова особа вчиняє те чи інше діяння по слу­жбі, яке не входить до її компетенції.

Для застосування ст. 365 необхідно, щоб дії винної службової особи були зумовлені її службовим становищем і перебували у зв'язку із службовими повноваженнями щодо потерпілого. За відсутності такого зв'язку дії винного підлягають кваліфікації за стат­тями КК, що передбачають відповідальність за злочини проти життя та здоров'я особи, власності, громадського порядку та моральності тощо.

Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього злочину є заподіяння істотної шкоди. Про поняття цієї ознаки див. п. З примітки до ст. 364 та коментар, викладений у Загальних положеннях до цього розділу. Момент закінчення злочину, передбаченого ст. 365, пов'язується з настанням істотної шкоди.