Злочини у банківській сфері (ст.. 218-222 КК).

Фіктивне банкрутство (ст.218)

Родовий об’єкт – суспільні відносини у сфері господарської діяльності.

Об'єкт -встанов­лений законодавством порядок здійснення господарської діяльності у частині убезпе­чення інтересів громадян, юридичних осіб та держави від ризиків, пов'язаних з не­платоспроможністю суб'єктів господарської діяльності.

Об'єктивна сторона

„Завідомо неправдива офіційна заява громадянина - засновника або власника суб’єкта господарської діяльності, а також службової особи суб’єкта господарської діяльності, а так само громадянина - суб’єкта підприємницької діяльності про фінансову неспроможність виконання вимог з боку кредиторів і зобов’язань перед бюджетом, якщо такі дії завдали великої матеріальної шкоди (>=500 НМДГ) кредиторам або державі”

За своєю конструкцією - матеріальний, злочин вважається закінченим з моменту настання передбачених законом наслідків - заподіяння великої матеріальної шкоди кредиторам або державі.

Суб'єкт: 1) громадянин - засновник або власник суб'єкта господарської діяльності; 2) службова особа суб'єкта господарської діяль­ності; 3) громадянин - суб'єкт підприємницької діяльності.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується умислом, який обов'язково включає усвідомлення винним неправдивості факту фінансової неспроможності, про який йдеться у поданій ним офіційній заяві.

 

Доведення до банкрутства (ст.219)

Родовий об’єкт – суспільні відносини у сфері господарської діяльності.

Об'єкт -встанов­лений законодавством порядок здійснення господарської діяльності у частині убезпе­чення інтересів громадян, юридичних осіб та держави від ризиків, пов'язаних з не­платоспроможністю суб'єктів господарської діяльності.

Об'єктивна сторона

„Доведення до банкрутства, тобто умисне, з корисливих мотивів, іншої особистої заінтересованості або в інтересах третіх осіб вчинення власником або службовою особою суб’єкта господарської діяльності дій, що призвели до стійкої фінансової неспроможності суб’єкта господарської діяльності, якщо це завдало великої матеріальної шкоди (>=500 НМДГ) державі чи кредитору”

Обов'язковою ознакою цього злочину є наявність двох взаємопов'язаних суспільно небезпечних наслідків: 1) стійкої фінансової неспроможності суб'єкта господарської діяльності; 2) великої матеріальної шкоди державі чи кредитору.

За своєю конструкцією - матеріальний, злочин є закінченим з моменту настання сукупності вказаних наслідків.

Суб'єктом злочину можуть бути власник (у т. ч. співвласник) або службова особа юридичної особи, що мають повноваження, необхідні для вчинення передбачених ст. 219 дій. Не може бути суб'єктом даного злочину індивідуаль­ний підприємець, який здійснює свою діяльність без створення юридичної особи.

Суб'єктивна сторона характеризується прямим або непрямим умисним. Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони є також мотив - корислива чи інша особиста заінтересованість винної особи або її бажання задовольнити ті чи інші інтереси третіх осіб.

Приховування стійкої фінансової неспроможності (ст.220)

Родовий об’єкт – суспільні відносини у сфері господарської діяльності.

Об'єкт -встанов­лений законодавством порядок здійснення господарської діяльності у частині убезпе­чення інтересів громадян, юридичних осіб та держави від ризиків, пов'язаних з не­платоспроможністю суб'єктів господарської діяльності.

Об'єктивна сторона Умисне приховування громадянином - засновником або власником суб’єкта господарської діяльності, а також службовою особою суб’єкта господарської діяльності своєї стійкої фінансової неспроможності шляхом подання недостовірних відомостей, якщо це завдало великої матеріальної шкоди (>=500 НМДГ) кредиторові”

Суб'єкт господарської діяльності - зареєстрована в установленому законодавством порядку юридичну особу, незалежно від її організаційно-правової форми та форми власності, яка провадить господарську діяльність (крім органів державної влади та органів місцевого самоврядування).

Кредитор - будь-яка юридичну чи фізична особа, яка має належно оформлені і підтверджені документально майнові (у т. ч. грошові) ви­моги до суб'єкта господарської діяльності, від імені якого надано недостовірні відомос­ті, незалежно від розміру таких вимог.

За своєю конструкцією - матеріальний, вважається закінченим з моменту завдання великої матеріальної шкоди кре­дитору.

Суб'єктом злочину може бути особа, яка є засновником або власником суб'єкта господарської діяльності, а також службова особа такого суб'єкта.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується умислом. У частині ставлення винного до відомостей, які він повідомляє кредитору, його уповноваженій особі чи господарському суду, вина має форму прямого умислу - винний усвідомлює, що ві­домості, які він подав, є недостовірними, і бажає подати саме такі відомості. Став­лення винного до наслідків злочину може характеризуватися прямим або непрямим умислом.

 

Незаконні дії у разі банкрутства (ст.221)

Родовий об’єкт – суспільні відносини у сфері господарської діяльності.

Об'єкт -встанов­лений законодавством порядок здійснення господарської діяльності у частині убезпе­чення інтересів громадян, юридичних осіб та держави від ризиків, пов'язаних з не­платоспроможністю суб'єктів господарської діяльності.

Об'єктивна сторона

„Умисне приховування майна або майнових обов’язків, відомостей про майно, передача майна в інше володіння або його відчуження чи знищення, а також фальсифікація, приховування або знищення документів, які відображають господарську чи фінансову діяльність, якщо ці дії вчинені громадянином — засновником або власником суб’єкта господарської діяльності, а також службовою особою суб’єкта господарської діяльності у разі банкрутства і завдали великої матеріальної (>=500 НМДГ) шкоди”

За своєю конструкцією - матеріальний, вважається закінченим з моменту завдання великої матеріальної шкоди кре­дитору.

Суб'єктом злочину можуть бути: 1) громадянин - засновник або власник суб'єкта господарської діяльності; 2) службова особа суб'єкта господарської діяльності щодо якого порушено справу про банкрутство і який згодом був визнаний банкрутом.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим або непрямим умислом.

Шахрайство з фінансовими ресурсами (ст.222)

Родовий об’єкт – суспільні відносини у сфері господарської діяльності.

Об'єкт -встановлений законодавством порядок фінансування, креди­тування і оподаткування господарської діяльності, права і законні інтереси кредиторів.

Об'єктивна сторона

„1. Надання громадянином-підприємцем або засновником чи власником суб’єкта господарської діяльності, а також службовою особою суб’єкта господарської діяльності завідомо неправдивої інформації органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим чи органам місцевого самоврядування, банкам або іншим кредиторам з метою одержання субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів чи пільг щодо податків у разі відсутності ознак злочину проти власності

2. Ті самі дії, якщо вони вчинені повторно або завдали великої матеріальної шкоди”

За своєю конструкцією - в ч.1 – формальний, є закінченим з моменту надання неправдивих відомостей, в ч.2 у разі завдання великої матеріальної шкоди кре­дитору.

Суб'єкт злочину спеціальний: 1) громадянин, який займається зареєстрова­но підприємницькою діяльністю індивідуально, без створення юридичної особи; 2) засновник або власник суб'єкта господарської діяльності; 3) службова особа юридичної особи - суб'єкта господарської діяльності.

Суб'єктом шахрайства з фінансовими ресурсами не можуть виступати особи, які хоч і є індивідуалами-підприємцями або службовими особами суб'єктів господарської діяльності, але в кредитних відносинах виступають як приватні особи котрі отримують споживчі кредити.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом та спеціальною метою - отримати вказаний у ст. 222 різновид фінансових ресурсів або пільгу щодо податків.

Кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 2 ст. 222) є: 1) вчинення його повторно; 2) заподіяння ним великої матеріальної шкоди.