Криміналістична характеристика та особливості розслідування ухилення від повернення виручки в іноземній валюті

Одним з важливих елементів криміналістичної харак­теристика даних видів злочинів є система способів їх вчинення.

Спосіб 1. Неповернення валютної виручки за послуги або товари, що експортуються, полягає в тому, що підпри­ємство — резидент України здійснює продаж товарів (на­дає послуги) іноземному партнеру, за які воно повинно отримати сплату в іноземній валюті, та ухиляється від пе­реказу валютної виручки в Україну. При цьому під «ухи­ленням» слід розуміти ситуацію, при якій підприємство-резидент має реальну можливість розпоряджатися вказа­ною валютною виручкою.

Одним з різновидів даного способу є перерахування валютних коштів, отриманих у вигляді виручки, службо­вими особами підприємства-резидента, обминаючи упов­новажений банк, на розрахунковий рахунок іноземної фір­ми, сплачуючи виконання обов'язків по іншій угоді.

Спосіб 2. Зменшення в договорі валютно-розрахунко­вих обов'язків іноземного партнера полягає в штучному заниженні підприємством-резидентом вартості послуг або Товарів, що експортуються, внаслідок чого частина валют­ної виручки, яка складає різницю між заниженою та дійс­ною вартістю, в Україну не надходить і використовується експортером за кордоном. При цьому підприємці викорис­товують ситуацію, коли вони є власниками іноземних фірм.

Спосіб 3. Приховування підприємством-резидентом валютної виручки шляхом сплати з неї за кордоном видат­ків, не пов'язаних з даною зовнішньоекономічною опера­ми ні. Цей спосіб має місце також у випадку, коли з валютної виручки за одними контрактами здійснюється сплата банківських та інших видатків за іншими контрактами. Спосіб 4. Приховування валютної виручки шляхом ви­плат іноземним громадянам з готівкової валютної виручки до здачі її в банк для зарахування на валютний рахунок. Цей спосіб застосовується при оплаті робіт, пов'язаних з транспортними перевезеннями, туризмом, оплатою відря­джень та ін. В результаті в Україну надходить валютна виручка, що зменшилась на суму вказаних виплат.

Спосіб 5. Приховування валютної виручки при здійс­ненні бартерних операцій шляхом її незарахування, що маскується так званим подвійним контрактом, коли на те­риторії України контракт фіксується з одними умовами, а за кордоном — з іншими.

Спосіб 6. Приховування валютних цінностей шляхом зміни умов договору, що полягає в тому, що на першій ста­дії укладається договір бартеру, а потім, після вивезення товарів за межі України, підписується додаткова угода до договору (з будь-яких причин — уцінки експортованого товару, відмови від поставки тощо), шляхом зміни предме­та договору (бартерний контракт змінюється на договір купівлі-продажу).

Спосіб 7. Приховування валютної виручки шляхом припинення діяльності суб'єкта підприємництва. Даний спосіб орієнтований на проведення фіктивних зовнішньое­кономічних операцій з метою приховування валютних цін­ностей, для чого за фіктивною юридичною адресою, за підробними документами створюється суб'єкт підприємниць­кої діяльності. За зовнішньоекономічним контрактом суб'єк­том підприємництва придбаваються валютні кошти для здійснення контракту. Неподання наприкінці встановлено­го строку до банківської установи документів, що підтверд­жують проведення зовнішньоекономічної операції, є озна­кою такого способу. Різновидом цього способу є отримання банківських кредитів під фіктивні контракти з наступною конверта­цією та переказом валютних коштів на рахунки до закор­донних банків.

Спосіб 8. Приховування валютних цінностей шляхом неповернення в Україну товарів та сировини, вивезених на тимчасове зберігання та переробку за кордон, здійсню­ється резидентом шляхом укладання зовнішньоекономіч­ного контракту на переробку давальницької сировини. В результаті партії сировини та товарів вивозяться за межі України без належного оформлення експортних контрак­тів на підприємства інших країн, а потім, у порушення обов'язків щодо тимчасового зберігання та переробки, реа­лізуються там. Для приховування протиправних угод по­даються документи про нібито ввезені в Україну перероб­лені товари.

Спосіб 9. Приховування валютних цінностей шляхом незаконного відкриття рахунків з участю іноземних юри­дичних осіб (найбільш складний у процесі виявлення спо­сіб). Диспозиція ст. 208 КК передбачає відповідальність за відкриття або використання за межами України валютних рахунків з порушенням порядку, встановленого законом. Відкриття резидентами рахунків в іноземних банках рег­ламентоване «Положенням про порядок надання індивіду­альних ліцензій на відкриття резидентами рахунків в іно­земних банках». Однак в іноземних банках існує велика кількість таких рахунків з участю джерел іноземних юри­дичних осіб. У цьому випадку схема проходження валют­них коштів прослідковується лише за документами бан­ківських установ, які перераховують кошти за кордон на конкретний рахунок адресата. Такі операції використову­ються для переведення безготівкових коштів у готівку та ухилення від оподаткування. Розслідування злочинів. Планування розслідування посягань на валютні ресурси може викликати необхідність встановлення та перевірки фактів, пов'язаних із вчинен­ням інших злочинів. Під час розслідування слідчий ознайомлює з відповідними документами, багато з яких потребують вивчення за допо­могою засобів криміналістичної техніки, а в необхідних ви­падках — участі спеціалістів. До таких об'єктів належать такі види документів:

1) установчі, що підтверджують факт створення та ре­єстрації суб'єкта підприємницької діяльності (статут, ус­тановчий договір (установчий акт), протокол установчих зборів (рішення про створення), свідоцтво про державну реєстрацію, договір оренди приміщення, договір на банків­ське обслуговування);

2) документи, що відображають законодавчі, норматив­но-розпорядчі норми, регламентують зовнішньоекономіч­ну діяльність і пов'язані з нею інші види діяльності суб'єк­та підприємницької діяльності (ліцензії, дозволи на вивезен­ня товарів, дозволи на здійснення інвестицій за кордон, до­зволи на відкриття банківських рахунків за кордоном та ін.);

3) бухгалтерсько-облікові та банківські;

4) договірні (зовнішньоекономічні контракти, додаткові угоди до них, пропозиції про укладання їх у вигляді лис­тів, у тому числі факсимільних);

5) документи, що відображають конкретні господарсь­кі операції (рахунки-фактури, акти приймання-передачі, акти, що підтверджують виконання робіт або надання пос­луг, відомості, товарні та товаротранспортні накладні та ін.);

6) документи державного відомчого та іншого контро­лю (митні декларації, банківські виписки та ін.);

7) документи так званої «чорнової» бухгалтерії.

У процесі розслідування злочинів, пов'язаних з прихо­вуванням валютної виручки, велике значення має прове­дення таких слідчих дій, як огляд, обшук, виїмка, допит, призначення експертиз.

При проведенні допитів слідчому дуже важливо во­лодіти відповідними знаннями з бухгалтерського обліку, банківської справи та бути обізнаним у здійсненні зовніш­ньоекономічної діяльності.

Під час проведення досудового слідства призначення та проведення судово-економічної експертизи здійсню­ється з метою:

1) з'ясування суперечностей між матеріалами доку­ментальної перевірки та матеріалами кримінальної справи;

2) усунення суперечностей між результатами первин­ної та наступними документальними перевірками;

3) підтвердження розміру матеріальної шкоди, встано­вленого за матеріалами документальної перевірки;

4) встановлення фактів порушення валютного законо­давства, що призвели до приховування валютних цінностей;

5) встановлення правильності оформлення фінансово-господарських операцій, руху грошових коштів та їх від­повідності встановленим вимогам щодо ведення бухгал­терського обліку, звітності та чинним нормативним актам;

6) перевірки правильності методів дослідження при проведенні документальних перевірок і об'єктивності от­риманих висновків;

7) встановлення фінансових підстав правильності від­мови ревізуючих осіб у прийнятті від осіб суб'єкта підпри­ємницької діяльності, що перевіряється, документів, нада­них для пояснення виявлених порушень валютного зако­нодавства;

8) встановлення стану бухгалтерського обліку та звіт­ності на підприємстві, що перевіряється, та відповідності його встановленому порядку;

9) встановлення обставин, пов'язаних з бухгалтерсь­ким обліком, що сприяли приховуванню валютних ціннос­тей, а також формулювання пропозицій щодо їх усунення;

10) встановлення кола осіб, відповідальних за повноту та правильність дотримання валютного законодавства, і тих, які припустили вказані порушення;

11) встановлення бухгалтерських способів прихову­вання валютної виручки.