ТЕМА № 13. Політичні та правові вчення в Західній Європі

(перша половина ХІХ ст.) (5 год.)

 

Загальна характеристика основних напрямів політико-правової ідеології. Основні риси політико-правової ідеології лібералізму першої половини ХІХ ст. Політико-правові погляди Б. Костана (Франція). Держава і свобода особи. Незалежність приватного життя від політичної влади. Розподіл і рівновага в системі влад. Особливе місце королівської влади.

Політичні та правові ідеї І. Бентама (Англія). Утилітаризм І. Бентама. Критика теорії природного права і договірного походження держави. Бентам про форми держави і представницьку демократію.

 

 

Політико-правове вчення ідеолога лібералізму Л. Штейна (Німеччина). Співвідношення держави і суспільства. Цілеспрямована еволюція держави як засіб запобігання революційному розкладу суспільства. “Надкласова” конституційна монархія в системі розподілу властей.

Політичні та правові погляди представників утопічного соціалізму. Політико-правове вчення Сен-Сімона. Його концепція стадій розвитку суспільства та еволюції держави. Проект і принципи промислової системи суспільства.

Політико-правове вчення Огюста Конта. Методологічні основи позитивізму. Три історичних типи світогляду і еволюція держави та права. Ідея суспільної солідарності як засіб запобігання революціям. Конт про суб’єктивне право як обов’язок і соціальну функцію.

Погляди Ш. Фур’є на державу і право. Критика капіталістичного ладу, буржуазної держави і права. Концепція Фур’є про соціально-політичний розвиток суспільства. Фаланга як форма організації нового суспільства.

Погляди Р. Оуена на державу і право. Оуен про виховання громадян і вдосконалення законодавства як засобів цивілізованої перебудови суспільства. Утопічний план політико-правової перебудови планети. Юридичний позитивізм. Дж. Остін (Англія), К. Бергбом і П. Лабанд (Німеччина), А. Есман (Франція). Критика теорії природного права. Заперечення пізнання сутності держави та права. “Юриспруденція понять”. Реальне право як сукупність норм, як закон. Співвідношення держави і права. Ідея правової держави.

ТЕМА № 14. Політичні та правові вчення в Західній Європі

У другій половині ХІХ ст. (7 год.)

Загальна характеристика політичної і правової ідеології другої половини ХІХ ст. Соціологічний позитивізм. Р. Ієрінг (Німеччина), Г. Спенсер (Англія), Л. Гумплович (Австрія).

Вчення Р. Ієрінга про державу і право. “Юриспруденція інтересів”.

Право як юридично захищений інтерес. Ідея Ієрінга про боротьбу за право соціальних сил і про право як нестійкий компроміс у боротьбі інтересів. Взаємозумовленість держави і права. Політичне і правове вчення Г. Спенсера. Органічна теорія держави. Диференціація і спеціалізація функцій та органів держави у процесі її еволюції. Типи держави: примітивний (військовий) і вищий (індустріальний).

Політичне і правове вчення Л. Гумпловича. Походження держави і права. Теорія насильства. Еволюція форм державної влади і особливості “сучасної культурної держави”. Дуалістична теорія держави Г. Еллінека. Соціологічний і юридичний методи пізнання держави. Концепція самообмеження, зв’язаності

 

 

держави законодавством і міжнародним правом.

Націоналізм, расизм і геополітика в політичних і правових вченнях А. Гобіно, Х. С. Чемберлена, Л. Вольтмана, Ф. Ратцеля Вчення Ф. Ніцше про державу і право. Концепція волі до влади. Держава як засіб культурної і соціальної еволюції. Держава і особа. Держава та історична перспектива. Елітарна концепція права. Аристократична інтерпретація природного права як права на нерівність і привілеї. Погляди Ніцше на війну і мир, на революцію як загрозу культурі.

Неокантіанська політико-правова філософія Р. Штаммлера. Право як логічна першооснова господарства. Теорія “відродженого” природного права.

Ідеї “органічної” солідарності класів і соціальних груп у працях Еміля Дюркгейма і Леона Буржуа.

ТЕМА № 15. Політико-правові вчення революційних

Демократів Росії і України, революційних

Народників та анархістів (6 год.)

Загальна характеристика політичної і правової ідеології рево-

люційного демократизму. Політико-правове вчення О. І. Герцена. Критика кріпосного ладуі царського самодержавства. Критика буржуазного ладу в західноєвропейських країнах. Ідея переходу до соціалізму через селянську

общину.

Революційно-демократичні погляди В. Г. Белінського. Погляди М. Г. Чернишевського на державу і право. Чернишевський про походження і сутність держави і права. Боротьба із самодержавством. Критика буржуазної держави і права. Обґрунтування селянської революції. Погляди Чернишевського на роль держави і права при соціалізмі. Національні питання і проблема міжнародного

права.

Політичні і правові ідеї у програмних документах першої української

політичної таємної організації 40-х років ХІХ ст. “Кирило-Мефодіївське товариство”. Ідея єдності слов’янських народів. Політичні та правові погляди Т. Г. Шевченка. Критика політичної системи експлуататорської держави. Революційний демократизм і суспільно-політичний ідеал.

Політичні та правові погляди М. Драгоманова. Його конституціоналізм і феодалізм. Політичні та правові погляди І. Я. Франка. Критика існуючого

ладу і його суспільно-політичний ідеал. Політичні і правові ідеї у творчості Лесі Українки.

Політичні та правові вчення революційних народників 60–

70 років ХІХ ст. (П. М. Ткачов, П. Л. Лавров).

Політичні і правові ідеї анархізму в Росії в кінці ХІХ — початку

 

 

ХХ ст. (М. О. Бакунін, П. О. Кропоткін, Л. М. Толстой). М. О. Бакунін про походження, сутність і форми держави. Критика феодальних і капіталістичних держав і заперечення держави. Полеміка з марксистами. Ідея Сполучених Штатів Європи і всесвітньої федерації. Суперечності в політичній теорії М. Бакуніна. Заперечення будь-яких авторитетів і ідея “невидимої” диктатури таємної революційної організації. Анархістське тлумачення теорії природного права. Питання спадкового права.

Анархістська теорія П. О. Кропоткіна. Цикли розвитку цивілізацій і держави. Роль права в походженні держави. Біосоціологічна концепція суспільства і держави. Ідеї федералізму. П. Кропоткін про співвідношення права, моралі та законодавства. Космічні, антропологічні та соціальні причини злочинності. Критика інституту смертної кари і системи кримінального покарання.

Християнський анархізм “непротивлення” Л. М. Толстого.

 

ТЕМА № 16. Комуно-соціалістичні погляди та вчення (5 год.)

Історичні умови виникнення та розвитку марксистського вчення про державу і право в Західній Європі у другій половині ХІХ ст. Формування політичного світогляду К. Маркса і Ф. Енгельса. К. Маркс і Ф. Енгельс про історичний розвиток класового суспільства і держави. Питання держави і права у працях “Німецька ідеологія” і “Маніфест Комуністичної партії”.

Марксизм про історичну роль соціалістичної держави і права та умови їх відмирання. Полеміка марксистів з анархістами (М. Штірнер, П. Ж. Прудон, М. О. Бакунін). Ф. Енгельс про форми походження держави та її основні ознаки.

Питання про вплив державної і правової надбудови на економічний базис. Поширення ідей марксизму в робітничому русі в Західній Європі та Росії наприкінці ХІХ — початку ХХ ст. та їх різнобічне тлумачення (К. Каутський, Е. Бернштейн, А. Бебель, П. Лафарг, Г. В. Плеханов).

Виникнення ленінізму. Вчення В. І. Леніна про історичний розвиток держави. Розвиток марксистської теорії соціалістичної революції і диктатури пролетаріату під час першої російської революції 1905–1907 рр. Ідея революційно-демократичної диктатури пролетаріату і селянства.

Питання про співвідношення понять диктатури і демократії. Погляди на федерацію і майбутню долю держави. Критика проекту “автономізації”. В. І. Ленін про принципи соціалістичної законності. Еволюція політико-правової теорії марксизму в СРСР після В. І. Леніна: Н. І. Бухарін, Л. Д. Троцький, Й. В. Сталін. Ідеологічне маскування тоталітаризму і особистої влади. Концепція права як закону (А. Я. Вишинський).

 

 

ТЕМА № 17. Сучасні політичні та правові вчення у країнах Європи

І США у ХХ ст. (7 год.)

Загальна характеристика основних напрямів політичної і правової думки ХХ ст. Політична і правова теорія солідаризму Леона Дюгі. Соціальна солідарність і історичний розвиток заперечення класових антагонізмів. Теорія соціальних функцій. Норма соціальної солідарності як основа права. Суб’єктивне право як обов’язок. Ідеї Л. Дюгі про синдикатський федералізм, децентралізацію політичної влади, політичний і правовий плюралізм.

 

 

Нормативістська теорія права Ганса Кельзена. “Чиста” теорія права, її деідеологізація і незалежність від матеріальних факторів розвитку суспільства. Юриспруденція як наука про сферу належного. Ієрархія норм права за Кельзеном: основна норма, конституційні норми, загальні та індивідуальні норми. Поняття права. Держава як персоніфікація норм права. Форми державного правління. Поняття державного суверенітету і примат міжнародного права.

Соціологічний напрям в юриспруденції. Школа “вільного права” Євгена Ерліха. Право як “живий порядок” відносин і “внутрішній порядок” людських союзів. Концепція вільного пошуку і застосування “живого права” судом.

Гарвардська школа права Роско Паунда. Право як основний засі соціального контролю для узгодження і компромісу інтересів. Три аспекти права: система відносин, сукупність приписів, судовий і адміністративний процес.

“Реалістична” теорія права у США (К. Ллевеллін, Д. Френк). Протиставлення “права в законі” (“паперового”) “реальному праву”. Право як результат рішень судової і адміністративної практики. Заперечення нормативного характеру права. Роль інтуїції і почуттів в обґрунтуванні судових рішень і судової правотворчості.

Психологічна теорія права Леона Петражицького. В. Лунштед, А. Росс, К. Олівекрона та ін. Право як продукт правосвідомості та психіки. Правові поняття як “суб’єктивні переконання”. Заперечення нормативного характеру права.

Теорії природного права: основні різновиди. Історія виникнення і розвитку теорії природного права. Неотомістська (теологічна) теорія природного права (А. Ауер, Ж. Марітен, Ж. Дабен, Лебаф і Хейс). Бог — першоджерело держав-

ної влади і права. Природне право як “таємні глибини серця”, що пізнаються не розумом, а тільки за посередництвом істин християнського віровчення.

Теорія “відродженого” природного права (у Франції — Жені та Сомбл, у Німеччині — неокантіанці Штаммлер, Коген, Ласк, в Італії —дель Веккіо, у

 

 

Росії — Є. М. Трубецькой, В. М. Гессен, Б. О. Кістяківський; сучасні автори — Лон Фуллер, Артур Кауфман, Дж. Роулс та ін.). Право як оцінка дійсності з позиції уявлень про справедливість.Природне право як абсолютний критерій справедливості, що базується на “природі речей” і вимогах вищого розуму людини.

Політико-правова ідеологія фашизму (Ж. А. Гобіно, К. Шмітт, А. Розенберг, С. Чемберлен, О. Шпенглер). Теорія історичного про-цесу як боротьби націй і рас за існування та самозбереження. “Національний соціалізм” і державний контроль за працею і капіталом. Кредо нацистів: “Ти — ніщо, твій народ — все!”. Право — воля фюрера як виразника волі народу. Правотворчий фактор — “дух нації”. Ідея “правової держави” націонал-соціалістів. Заперечення принципів рівності та демократії. Тоталітарна модель політичної системи.

Політико-правова ідеологія неофашизму. Модернізація і “гуманізація” фашистських ідей.

Політичні теорії держави. Теорія конвергенції (З. Бжезинський, Р. Арон, Дж. Гелбрейт, П. Сорокін та ін.). Теорія “плюралістичної демократії (Р. Дарендорф, М. Дюверже, Г. Ласкі та ін.).

Теорія елітіталійських політологів В. Парето і Г. Моски.

Технократичні концепції. “Революція менеджерів” Дж. Бернхема. Концепція влади і бюрократії (М. Вебер, Р. Міхельс, А. Бентлі та ін.).

Політичні і правові ідеї соціал-демократичного руху. Соціалістичний інтернаціонал (1951 р.). Ідея “демократичного”, “гуманного” соціалізму, “народного капіталізму” (Г. Ласкі, Дж. Стречі, К. Реннер, Б. Піттерман та ін.).

Політичні та правові ідеї лівого революціонаризму. Франкфуртська школа. Політичні ідеї “нових лівих” 1960–1970 рр. (Г. Маркузе, Ж. П. Сартр, Р. Мілс та ін.).