Лекція 17. Політико-правові та державно-правові погляди сучасності у Європі та США (2 год. )

Загальна характеристика основних напрямів політичної і правової думки ХХ ст. Політична і правова теорія солідаризму Леона Дюгі. Соціальна солідарність і історичний розвиток заперечення класових антагонізмів. Теорія соціальних функцій. Норма соціальної солідарності як основа права. Суб’єктивне право як обов’язок. Ідеї Л. Дюгі про синдикатський федералізм, децентралізацію політичної влади, політичний і правовий плюралізм.

Нормативістська теорія права Ганса Кельзена. “Чиста” теорія права, її деідеологізація і незалежність від матеріальних факторів розвитку суспільства. Юриспруденція як наука про сферу належного. Ієрархія норм права за Кельзеном: основна норма, конституційні норми, загальні та індивідуальні норми. Поняття права. Держава як персоніфікація норм права. Форми державного правління. Поняття державного суверенітету і примат міжнародного права.

Соціологічний напрям в юриспруденції. Школа “вільного права” Євгена Ерліха. Право як “живий порядок” відносин і “внутрішній порядок” людських союзів. Концепція вільного пошуку і застосування “живого права” судом.

Гарвардська школа права Роско Паунда. Право як основний засі соціального контролю для узгодження і компромісу інтересів. Три аспекти права: система відносин, сукупність приписів, судовий і адміністративний процес.

“Реалістична” теорія права у США (К. Ллевеллін, Д. Френк). Протиставлення “права в законі” (“паперового”) “реальному праву”. Право як результат рішень судової і адміністративної практики. Заперечення нормативного характеру права. Роль інтуїції і почуттів в обґрунтуванні судових рішень і судової правотворчості.

Психологічна теорія права Леона Петражицького. В. Лунштед, А. Росс, К. Олівекрона та ін. Право як продукт правосвідомості та психіки. Правові поняття як “суб’єктивні переконання”. Заперечення нормативного характеру права.

Теорії природного права: основні різновиди. Історія виникнення і розвитку теорії природного права. Неотомістська (теологічна) теорія природного права (А. Ауер, Ж. Марітен, Ж. Дабен, Лебаф і Хейс). Бог — першоджерело держав-

ної влади і права. Природне право як “таємні глибини серця”, що пізнаються не розумом, а тільки за посередництвом істин християнського віровчення.

Теорія “відродженого” природного права (у Франції — Жені та Сомбл, у Німеччині — неокантіанці Штаммлер, Коген, Ласк, в Італії —дель Веккіо, у Росії — Є. М. Трубецькой, В. М. Гессен, Б. О. Кістяківський; сучасні автори — Лон Фуллер, Артур Кауфман, Дж. Роулс та ін.). Право як оцінка дійсності з позиції уявлень про справедливість.Природне право як абсолютний критерій справедливості, що базується на “природі речей” і вимогах вищого розуму людини.

Політико-правова ідеологія фашизму (Ж. А. Гобіно, К. Шмітт, А. Розенберг, С. Чемберлен, О. Шпенглер). Теорія історичного про-цесу як боротьби націй і рас за існування та самозбереження. “Національний соціалізм” і державний контроль за працею і капіталом. Кредо нацистів: “Ти — ніщо, твій народ — все!”. Право — воля фюрера як виразника волі народу. Правотворчий фактор — “дух нації”. Ідея “правової держави” націонал-соціалістів. Заперечення принципів рівності та демократії. Тоталітарна модель політичної системи.

Політико-правова ідеологія неофашизму. Модернізація і “гуманізація” фашистських ідей.

Політичні теорії держави. Теорія конвергенції (З. Бжезинський, Р. Арон, Дж. Гелбрейт, П. Сорокін та ін.). Теорія “плюралістичної демократії (Р. Дарендорф, М. Дюверже, Г. Ласкі та ін.).

Теорія елітіталійських політологів В. Парето і Г. Моски.

Технократичні концепції. “Революція менеджерів” Дж. Бернхема. Концепція влади і бюрократії (М. Вебер, Р. Міхельс, А. Бентлі та ін.).

Політичні і правові ідеї соціал-демократичного руху. Соціалістичний інтернаціонал (1951 р.). Ідея “демократичного”, “гуманного” соціалізму, “народного капіталізму” (Г. Ласкі, Дж. Стречі, К. Реннер, Б. Піттерман та ін.).

Політичні та правові ідеї лівого революціонаризму. Франкфуртська школа. Політичні ідеї “нових лівих” 1960–1970 рр. (Г. Маркузе, Ж. П. Сартр, Р. Мілс та ін.).

 

 

Семінар 7. Сучасні погляди на державу та право, політико-правові вчення у Європі та США - 2 год

План

1. Загальна соціально-політична характеристика епохи.

2. Теорії "солідаризму" та "інституціоналізму". Теорія соціальних фракцій Л. Дюгі. Концепція корпоративної держави та використання її в практиці фашизму та нацизму.

3. Нормативістська теорія Г. Кельзена. Психологічна теорія права Л. Петражицького. Зв’язок відчуттів, етики і права.

4. Соціологічний напрям в юриспруденції ХХ ст. Соціологічна теорія права. Соціологія законності. Паунд. "Реалістична" теорія права в США. Левеллін, Кардозо. Школа "вільного права". Ерліх.

5. Національно-демократичні і націоналістичні політико-правові доктрини.

6. Політико-правові ідеї корпоративізму, фашизму і націонал-соціалізму. Б. Муссоліні, генерал Франко, А. Гітлер. Теорія і практика державно-правової організації. Тоталітаризм. Спільні і відмінні риси тоталітаризму в Італії, Німеччині і в Радянському Союзі. Неофашизм і необільшевизм, їх політико-правові концепції.

7. Створення об’єднаної Європи. Теоретичне підгрунтя європейських політичних і правових наддержавних структур (Ради Європи, Ради Міністрів, Європейської комісії, Європейського парламенту та ін.).

8. Політико-правові ідеї в доктринах "держави загального блага", плюралістичної демократії. Теорія "конвергенції". Постіндустріальне суспільство, специфіка його держави і права.

9. "Відкрите суспільство" – його політико-правові риси. К. Поппер та його робота "Відкрите суспільство і його вороги". Дж. Соррос. Б. Гаврили­шин. "Інформаційне" суспільство. Перспективи розвитку держави і права, зокрема й української держави, у ХХІ ст.

 

Завдання для самостійної роботи (3 год.)

Користуючись рекомендованою літературою, опрацювати та підготувати реферативні повідомлення, відобразивши політико-правові погляди мислителів в періоди::: Огюста Кона, Остіна, Ганса Кельзена, Рудольфа Ієрінга, Герберта Спенсера, Людвіга Гумпловича, Євгенія Еріха, Роско Паунда, Леона Дюгі, Лева Петражицького, Фрідріха Ніцше.

Зверніться до «Загальної теорії держави і права» і повторіть матеріал про основні сучасні концепції право розуміння. Зясуйте: 1) яка концепція право розуміння втілена у твердженні Локка про те, що кожна людина відповідно до закону природи має право на захист «своєї власності, свого життя, своєї свободи і майна»? 2) яка концепція право розуміння втілена у твердженні Г. Кельзена: «Право має цінність саме тому що є нормою»? 3)Яка концепція право розуміння втілена у твердженні Е. Еріха, що джерелом права є не законодавство, а саме суспільство?

Як співвідноситься народ, держава і право в концепції правової держави та що є джерелом права згідно із соціологічною і психологічною концепціями права?

Дайте тлумачення твердженню Н. Унгара: «Інструментальна (в значенні формальна) концепція принципу верховенства права – це модель державного правління у відповідності з правовими нормами, які спрямовані на досягнення будь-яких визначених державних цілей. Органічна концепція принципу верховенства права – це модель діяльності держави у відповідності з правом для досягнення цілей суспільного договору свободи та справедливості».

Контрольні запитання та завдання

 

1. Під яким кутом зору розглядав розвиток держави, права, суспільства О. Конт?

2. Як визначав позитивне право Дж. Остін?

3. Як трактували значення закону позитивісти?

4. Дайте визначення права за Г. Кельзеном.

5. У яких аспектах держави і права погляди Р. Ієрінга збігаються з вченням Т. Гоббса і І. Бентама?

6. Які фактори зумовили появу соціологічної державно-правової концепції?

7. Дайте мотивацію положення Є. Еріха про те, що «право вкорінене не в законах, а в суспільстві».

8. Коротко сформулюйте суть концепції прагматизму Р. Панда.

9. На яких трьох аспектах сучасного права наголошує Р. Паунд?

10. Які варіанти природного права розрізняють сучасні дослідники?

11. У чому полягає зв'язок патерналістської природи права і тоталітарного режиму правління?

12. У чому полягає сутність та зміст політико-правових поглядів Д. Донцова, М. Міхновського і С. Бандери?

13. Розкрийте сутність правової держави за вченням Р. Моля.

14. Однією з основних характеристик соціальної держави є органічний зв'язок держави з правом. У чому він полягає?

15. Які три моделі сучасної соціальної держави характеризує теперішня юриспруденція?

 

 

Рекомендована література.

1. Трофанчук Г.І. Історія вчень про державу і право: Навчальний посібник. – К., 2005.

2. Демиденко Г.Г. Історія вчень про державу і право: Підручник. – Харків, 2004.

3. Мірошниченко М.І., Мірошниченко В.І. Історія вчень про державу і право: Навчальний посібник. – К., 2004.

4. Шульженко Ф.П., Андрусяк Т.Г. Історія політичних і правових вчень: Навчальний посібник. – К., 2002.

5. Потульницький В. Теорія української політології. Курс лекцій. – К., 1993.

 

 

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:

Основна:

1. Історія політичних і правових вчень / Шульженко Ф. – К., 2002.

2. Історія вчень про право і державу. Хрестоматія / Демиденко Г. – Х., 2002.

3. Історія політичних і правових вчень. Підручник / Шульженко Ф., Андрусяк Т. – К., 2004.

4. Історія вчень про право і державу. Підручник / Демиденко Г. – Х., 2004.

5. Історія вчень про державу і право. Навчальний посібник / Трофанчук Г. – К., 2005.

6. История государственно-правовых учений. Учебник / под редакцией В.Лазарева. – М., 2006.

7. Історія українського права / Шевченко О. – К., 2001.

8. Історія філософії України / Тарасенко М.Ф., Русин М.Ю. – К., 1994.

9. Світова класична думка про державу і право / Безродний Є.Ф., – К., 1999.

 

Додаткова:

1. Аристотель. Политика. Афинская полития. – М., 1997.

2. Гегель Г.В.Ф. Философия права. – М., 1997.

3. Грушевський М.С. Хто такі українці і чого вони хочуть? – К., 1991.

4. Джефферсон Т. О демократии. – Л., 1992.

5. Дигести Юстиниана. Т.1-3. – М., 2002.

6. Драгоманов М.П. Вибране. – К., 1991.

7. Кампанелла Т. Город Солнца. – М., 1954.

8. Кант И. Метафизические начала учения о праве; Всеобщая история с космополитической точки зрения // Кант И. Соч. – М., 1980. – Т.IV.

9. Кельзен Г. Чистое учение о праве: Сб. переводов. Вып.1. – М., 1987; Вып.2. – М., 1988.

10. Кистяковский Б.А. Государство и личность / Русская философия собственности. – СПб., 1993.

11. Локк Дж. Сочинения: в 3-х т. – М., 1985.

12. Макіавеллі Н. Флорентійські хроніки. Державець. – К., 1998.

13. Монтескье Ш. О духе законов / Монтескье Ш. Избранные произведения. – М., 1955.

14. Нерсесянц В.С. Политические учения Древней Греции. – М., 1979.

15. Платон. Трактаты: Государство. Политик. Законы // Платон. Соч. в 3т. – Т.III, ч.1. – М., 1972.

16. Поппер К. Відкрите суспільство та його вороги. – К., 1994.

17. Потульницький В.А. Історія української політології: концепція державності в українській зарубіжній історико-політичній науці. – К., 1991.

18. Руссо Ж.-Ж. Сочинения. – М., 1991.

19. Сковорода Г.С. Твори у 2-х томах. – К., 1994.

20. Сокуренко В.Г. Демократическое учение о государстве и праве на Украине во второй полов. XIX века. – Львов, 1966.

21. Спиноза. Избранные произведения. – М., 1957.

22. Фейербах Л. Право и государство // Фейербах Л. Сочинения: в 2-х т. – Т.1. – М., 1995.

23. Фихте И.Г. Сочинения в двух томах. – СПб., 1993.

24. Франклин Б. Избранные произведения. – М., 1956.

25. Франко І.Я. Вибрані суспільно-політичні і філософські твори. – К., 1956.

 

 

Питання для написання модульних контрольних робіт та складання заліку

1. Історія політичних і правових вчень як науково-навчальна дисципліна: предмет та особливості
2. Функції та практичне значення історії політичних і правових вчень
3. Джерела та пам’ятки історії політичних та правових вчень
4. Становлення державно-правових поглядів у давні часи: вчення Стародавньої Індії, Стародавнього Китаю,Єгипту (Заратустра, Гомер, Гесіод, Конфуцій, Лао-цзи)
5. Держава і право в теоріях мислителів Стародавньої Греції
6. Державно-правові погляди школи піфагорійців (Піфагор, Гіпподам)
7. Філософські погляди на державу та право школи софістів (Демокрит, Сократ, Протагор, Георгій, Гіппій, Антифонт)
8. Держава і право в теоріях древньогрецьких філософів Платона та Арістотеля
9. Роль античної грецької політико-правової думки в становленні західної політичної традиції
10. Вчення Сократа про державу і право
11. Конструкція ідеальної держави Платона
12. Соціально-політична доктрина Арістотеля
13. Мислителі періоду Еллінізму та їх бачення природи держави і права
14. Вчення Цицерона про державу і право
15. Римські стоїки та їхні державно-правові погляди
16. Розвиток державно-правових концепцій у Стародавньому Римі
17. Римська класична юриспруденція. Політико-правові погляди римських юристів
18. Політико-правова ідеологія раннього християнства. Вчення Августина Аврелія
19. Вчення про державу, право і закон Фоми Аквінського
20. Становлення поглядів на державу і право в ранньофеодальній Київській Русі
21. Державно-політичні концепції Володимира Мономаха та його „Повчання”
22. Державно-правові концепції італійських мислителів і юристів середньовіччя; школа глосаторів
23. Державно-правові концепції обґрунтування абсолютизму в ХV – ХVІ століттях
24. Політична доктрина Нікколо Макіавеллі та його твори
25. Політичні і правові погляди лідерів Європейської Реформації: Мартін Лютер, Томас Мюнцер, Жан Кальвін
26. Вчення Жана Бодена про державу
27. Перші соціалістичні утопії в Європі
28. Вчення Гуго Гроція про державу і право та його значення
29. Політичні і правові погляди нідерландського мислителя Баруха (Бенедикта) Спінози та його „Богословсько-політичний трактат”
30. Англійська політична думка часів буржуазної революції ХVII століття
31. Політико-правові погляди Томаса Гоббса
32. Вчення Джона Локка про державу і право
33. Державно-правові концепції представників французького Просвітництва
34. Державно-правові погляди представників італійського Просвітництва
35. Державно-правові та політичні вчення Джамбаттіста Віко і Чезаре Беккаріа
36. Політико-правові погляди Вольтера (Франсуа-Марі Аруе)
37. Французькі матеріалісти (Д.Дідро, К.Гельвецій, П.Гольбах) та їх погляди на людину, суспільство, державу і право
38. Державно-правова концепція Шарля-Луї Монтескє та його вчення про розподіл влад
39. Політико-правові погляди та концепція „суспільного договору” Жан-Жака Руссо
40. Британська традиція конституціалізму: ідеологічне обґрунтування та основні політичні документи
41. Політико-правові вчення у США періоду боротьби за незалежність
42. Державно-правові погляди представника американського Просвітництва Бенджаміна Франкліна
43. Державно-правові концепції Томаса Джефферсона та його „Декларація незалежності”
44. Політико-правова ідеологія Великої Французької революції; основні документи революції та їх значення для подальшого розвитку політико-правових вчень
45. Особливості становлення політичної та правової думки в Німеччині кінця ХVIII – початку ХІХ століття
46. Політичне і правове вчення Іммануїла Канта
47. Теоретична концепція права і „замкненої торгової держави” Йогана-Готліба Фіхте
48. Право, держава і громадянське суспільство у вченні Георга-Вільгельма-Фрідріха Гегеля
49. Історична школа права та політико-правові погляди її представників: Густав Гуго, Фрідріх-Карл фон Савіньї та Георг-Фрідріх Пухта
50. Державно-політична доктрина Карла Маркса
51. Державно-правові вчення періоду утворення феодальної централізованої держави та зміцнення абсолютизму в Росії
52. Політичний лібералізм про державу і право
53. Соціалістичні вчення про державу і право
54. Комуністичні вчення про державу і право
55. Теоретичний анархізм про державу і право
56. Політична і правова думка в Україні періоду входження до складу Литви та Польщі
57. Політико-правові погляди Івана Вишенського та Петра Могили
58. Політико-правові ідеї державності періоду Української гетьманської держави
59. Державно-політична концепція Пилипа Орлика та його „Пакт і Конституція законів та вільностей Війська Запорозького” й „Вивід прав України”
60. Політико-державницька ідея Івана Мазепи
61. Політико-правові погляди Богдана Хмельницького
62. Політико-правова ідеологія ліберального та демократичного рухів в Україні
63. Політико-правова ідеологія Кирило-Мефодіївського товариства та його представників

 

1. Політико-правові погляди Михайла Драгоманова
2. Політико-правові погляди Івана Франка
3. Державно-правові концепції в Україні наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття
4. Політико-правові погляди Михайла Грушевського
5. Політико-правові погляди Володимира Винниченка
6. Державно-політичні погляди Нестора Махна, Миколи Міхновського та Дмитра Донцова
7. Державно-політична ідеологія українського просвітництва та погляди Григорія Сковороди
8. Українська політико-правова думка другої половини ХІХ століття: Тарас Шевченко, Леся Українка, Іван Франко, Микола Костомаров, Михайло Драгоманов
9. Політико-правові погляди ідеологів українського націоналізму
10. Політико-правові погляди Степана Бандери
11. Державно-політична ідеологія українських шестидесятників періоду тоталітарного режиму
12. Державно-правові теорії позитивізму: Огюст Конт; юридичний позитивізм в Англії: Д.Остін
13. Нормативістська теорія Ганса Кельзена
14. Органічна теорія держави і права та теорія насилля: Герберт Спенсер та Людвіг Гумплович
15. Соціологічна концепція права та гарвардська школа права і права „реалістів”: Євгеній Еріх та Роско Паунд
16. Теорії природного права: неотомізм; феноменологізм; екзистенціалізм; герменевтика
17. Антидемократичні політико-правові теорії: Джозеф Чемберлен, Фрідріх Ніцше