Конституційно – правові підходи до визначення статусу Президента

Нова

Міністерство освіти і науки України

Національний університет «Острозька академія»

Правничий факультет

Кафедра державно-правових дисциплін

 

 

Курсова робота на тему:

Конституційно-правовий статус Президента України

 

Студента 2-го курсу

Групи п-22

Линника Романа

 

Науковий керівник:

Кандидат політичних наук, доцент

Мартинюк. Р.С

 

Острог – 2016

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП... 3

РОЗДІЛ 1 КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВІ ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ СТАТУСУ ПРЕЗИДЕНТА... 6

1.1. Конституційно-правові підходи до визначення статусу глави держави в сучасних республіканських формах правління. 6

1.2. Конституційно-правовий статус Президента України – глави держави у змішаній республіканській формі правління. 9

РОЗДІЛ 2 ФУНКЦІЇ ТА ПОВНОВАЖЕННЯ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ... 11

2.1. Функції та повноваження Президента України: питання їх співвідношення 11

2.2. Функція Президента України із забезпечення єдності державної влади (координаційно-арбітражна функція) 13

2.3. Функція забезпечення конституційної законності 15

2.4.Функція гаранта державного суверенітету України, національної безпеки України 16

2.5. Функція зовнішньополітичного представництва Української держави. 18

РОЗДІЛ 3 ПОВНОВАЖЕННЯ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ... 20

3.1. Повноваження Президента України в законодавчій сфері 20

3.2. Повноваження Президента України у виконавчій сфері 22

3.3. Повноваження Президента України в судовій сфері 24

ВИСНОВКИ... 26

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.. 28

 

ВСТУП

 

 

Актуальність теми дослідження.. Нинішній етап реформування правової і політичної системи України пов’язаний з необхідністю покращення функціонування демократичних інститутів. Серед таких інститутів є інститут президента, який у сучасній політичній ситуації є нестабільним і потребує подальшого реформування. Конституція України, як Основний Закон держави, визначає правовий статус вищого органу державної влади. У системі цих органів Президент України посідає особливе місце та відіграє провідну роль. Його конституційно­-правовий статус еволюціонував (змінювався) залежно від зміни форми державного правління: президентсько­-парламентської республіки на парламентсько-президентську чи навпаки. Сьогодні, після політичних подій у листопаді 2013 року – лютому 2014 року й ухвалення Закону України «Про відновлення дії окремих положень Конституції України» № 742­VII від 21 лютого 2014 року, конституційно-правовий статус Президента зазнав певних змін. Це зумовлено зміною політичної ситуації.

Мета роботи полягає у вивченні особливостей конституційного регулювання функцій та повноважень Президента України. Для вивчення цієї проблеми необхідно дослідити особливості конституційно-правового статусу Президента України.

Сформульована мета дослідження зумовлює постановку наступних дослідницьких завдань:

- дослідити підходи до розуміння статусу глави держави в сучасних республіканських формах правління і визначити національні особливості;

- На основі аналізу конституцій встановити спільні та відміні риси статусу глави держави;

- дослідити співвідношення функцій та повноважень Президента України, закріплені в чинному українському законодавстві;

- визначити закріплені в законодавстві функції Президента України із забезпечення єдності державної влади, законності, гарантування державного суверенітету та національної безпеки, зовнішньополітичного представництва;

- дослідити повноваження Президента України та їх вплив на функціонування органів законодавчої, виконавчої та судової влади.

Об’єктом дослідження є інститут президента і елементи механізму сучасної демократичної, правової держави.

Предметом дослідження є правове регулювання інституту президента в Україні.

Методи дослідження використані в роботі – загальнонаукові і конкретно-наукові. Метод аналізу використовувався в аналізі структури інституту президента, його функції та повноваження. Серед конкретно-наукових методів застосовувався формально-юридичний метод, що допоміг вивчити джерельну базу: Системно-функціональний метод, дав можливість розкрити природу інституту президента визначити його роль в державному механізмі.

Джерельною базою дослідження є Конституція України, а також закони України «Про судоустрій і статус суддів», «Про Кабінет Міністрів України», «Про Конституційний Суд України», «Про правовий режим воєнного стану», «Про місцеві державні адміністрації», «Про Раду національної безпеки і оборони України», «Про правовий режим надзвичайного стану» укази Президента України та рішення Конституційного Суду України. В основу дослідження покладені роботи таких науковців як Ковальський. В («Юридична природа президентської влади в Україні»), Мартинюк. Р.С («Проблеми визначення конституційно правового статусу президента України в умовах змішаної форми правління») Совгиря. О.В Шукліна. Н.Г «(Конституційне право України»)

Структура роботи зумовлена метою і завданнями, які ми поставили перед собою. Вона складається зі вступу, розділів: «Конституційно-правові підходи до визначення статусу Президента України» в якому розглянето різні підходи до визначення статусу Президента відповідно до республіканської форми правління, «Функції та повноваження Президента України», в якому на основі чиного законодавства розглянуто співвідношення функцій та повноважень президента «Повноваження президента України», в якому висвітлено повноваження Президента України та їх вплив на функціонування органів виконавчої, законодавчої та судової влади; висновків, списку використаних джерел і літератури. Робота охоплює 32 сторінки.

 

 

РОЗДІЛ 1

КОНСТИТУЦІЙНО – ПРАВОВІ ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ СТАТУСУ ПРЕЗИДЕНТА

 

РОЗДІЛ 2

При здійснені координаційно-арбітражної функції, глава держави не може розглядатись як такий, що стоїть над учасниками спору. Президент – лише один з вищих органів державної влади, на поведінку якого можна впливати шляхом використання конституційного механізму «стримувань і противаг», а тому він має стояти не над, а між конфліктуючими сторонами.

 

 

РОЗДІЛ 3

ПОВНОВАЖЕННЯ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ

ВИСНОВКИ

 

Інститут президента є порівняно новим явищем у державно-правовій системі України. Глава держави – це особа, яка формально посідає вище місце у структурі державних інститутів і одночасно здійснює функцію представництва глави держави.

Слід зазначити, що з часу впровадження в Україні посади Президента його правовий статус змінювався. Спочатку Президент України був визначений як найвища посадова особа Української держави і глава виконавчої влади. Пізнішими змінами до Конституції України він визначався за статусом як глава держави та глава виконавчої влади. Цей статус було підтверджено Конституційним Договором 1995 року. За Конституцією 1996 року він є главою держави. Конституційно-правовий статус глави держави – це встановлена нормами Конституції сукупність його функцій, повноважень і форм відповідальності.

У державному механізмі України, побудованому на засадах законності, республіканізму, народного суверенітету та розподілу влад, Президент є лише одним з вищих органів державної влади (поряд з Парламентом, Урядом, Верховним Судом, Конституційним Судом), тобто підпорядкований тільки народу. Він стоїть не над гілками влади, а між ними, забезпечуючи єдність державної влади і злагоджене функціонування її гілок. Конституція України не містить чіткого і вичерпного переліку функцій Президента України, перераховуючи їх упереміш з цілями і повноваженнями. Визначення Президента виключно як глави держави обумовлює надання йому певних повноважень по відношенню до інших органів, що входять до всіх гілок державної влади. Конституцією передбачено виконання Президентом більше тридцяти важливих повноважень.

Всі функції, конституційно покладені на Президента України, складають логічно завершену систему, визначальне місце в якій займають два прерогативні напрямки його діяльності – забезпечення єдності державної влади та представництво держави.

Загальну систему функцій Президента України становлять: забезпечення єдності держави, представництво держави, забезпечення державного суверенітету та національної безпеки України, забезпечення реалізації основних прав і свобод громадян, установча, нормотворча, кадрова функція, а також керівництво зовнішньополітичною діяльністю.

Глава держави формально наділяється широкими повноваженнями у сфері законодавчої, виконавчої і судової влади та зовнішньополітичної діяльності. Їх вичерпний перелік визначається у формі державного управління.

У системі органів держави, Президенту України належить особливе місце оскільки він уособлює державу, виступає від її імені і забезпечує узгоджене функціонування державного механізму. Зважаючи на таку характеристику статусу Президента України слушною є думка про те, що він відповідно до Конституції України має широкі повноваження у сфері керівництва державою.Такі права йому надані як главі держави, гаранту державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина.

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

Нормативно-правові документи:

1. Конституція України, прийнята 28 червня 1996 року зі змінами, внесеними згідно із законами № 2222­IV від 08.12.2004, № 2952­VI від 01.02.2011, № 586­VII від 19. 09. 2013, № 742­VII від 21. 02. 2014 // Відомості Верховної Ради України (ВВР України). – 1996. – № 30. – Ст. 6.

2. Конституція України, прийнята 28 червня 1996 року зі змінами, внесеними згідно із законами № 2222­IV від 08.12.2004, № 2952­VI від 01.02.2011, № 586­VII від 19. 09. 2013, № 742­VII від 21. 02. 2014 // Відомості Верховної Ради України (ВВР України). – 1996. – № 30. – Ст. 72.

3. Конституція України, прийнята 28 червня 1996 року зі змінами, внесеними згідно із законами № 2222­IV від 08.12.2004, № 2952­VI від 01.02.2011, № 586­VII від 19. 09. 2013, № 742­VII від 21. 02. 2014 // Відомості Верховної Ради України (ВВР України). – 1996. – № 30. – Ст. 75.

4. Конституція України, прийнята 28 червня 1996 року зі змінами, внесеними згідно із законами № 2222­IV від 08.12.2004, № 2952­VI від 01.02.2011, № 586­VII від 19. 09. 2013, № 742­VII від 21. 02. 2014 // Відомості Верховної Ради України (ВВР України). – 1996. – № 30. – Ст. 77.

5. Конституція України, прийнята 28 червня 1996 року зі змінами, внесеними згідно із законами № 2222­IV від 08.12.2004, № 2952­VI від 01.02.2011, № 586­VII від 19. 09. 2013, № 742­VII від 21. 02. 2014 // Відомості Верховної Ради України (ВВР України). – 1996. – № 30. –. Ст. 83.

6. Конституція України, прийнята 28 червня 1996 року зі змінами, внесеними згідно із законами № 2222­IV від 08.12.2004, № 2952­VI від 01.02.2011, № 586­VII від 19. 09. 2013, № 742­VII від 21. 02. 2014 // Відомості Верховної Ради України (ВВР України). – 1996. – № 30. – Ст. 90

7. Конституція України, прийнята 28 червня 1996 року зі змінами, внесеними згідно із законами № 2222­IV від 08.12.2004, № 2952­VI від 01.02.2011, № 586­VII від 19. 09. 2013, № 742­VII від 21. 02. 2014 // Відомості Верховної Ради України (ВВР України). – 1996. – № 30. – Ст.91.

8. Конституція України, прийнята 28 червня 1996 року зі змінами, внесеними згідно із законами № 2222­IV від 08.12.2004, № 2952­VI від 01.02.2011, № 586­VII від 19. 09. 2013, № 742­VII від 21. 02. 2014 // Відомості Верховної Ради України (ВВР України). – 1996. – № 30. – Ст. 93.

9. Конституція України, прийнята 28 червня 1996 року зі змінами, внесеними згідно із законами № 2222­IV від 08.12.2004, № 2952­VI від 01.02.2011, № 586­VII від 19. 09. 2013, № 742­VII від 21. 02. 2014 // Відомості Верховної Ради України (ВВР України). – 1996. – № 30. – Ст. 94.

10. Конституція України, прийнята 28 червня 1996 року зі змінами, внесеними згідно із законами № 2222­IV від 08.12.2004, № 2952­VI від 01.02.2011, № 586­VII від 19. 09. 2013, № 742­VII від 21. 02. 2014 // Відомості Верховної Ради України (ВВР України). – 1996. – № 30. – Ст. 102.

11. Конституція України, прийнята 28 червня 1996 року зі змінами, внесеними згідно із законами № 2222­IV від 08.12.2004, № 2952­VI від 01.02.2011, № 586­VII від 19. 09. 2013, № 742­VII від 21. 02. 2014 // Відомості Верховної Ради України (ВВР України). – 1996. – № 30. – Ст. 103.

12. Конституція України, прийнята 28 червня 1996 року зі змінами, внесеними згідно із законами № 2222­IV від 08.12.2004, № 2952­VI від 01.02.2011, № 586­VII від 19. 09. 2013, № 742­VII від 21. 02. 2014 // Відомості Верховної Ради України (ВВР України). – 1996. – № 30. – Ст. 106.

13. Конституція України, прийнята 28 червня 1996 року зі змінами, внесеними згідно із законами № 2222­IV від 08.12.2004, № 2952­VI від 01.02.2011, № 586­VII від 19. 09. 2013, № 742­VII від 21. 02. 2014 // Відомості Верховної Ради України (ВВР України). – 1996. – № 30. – Ст. 107.

14. Конституція України, прийнята 28 червня 1996 року зі змінами, внесеними згідно із законами № 2222­IV від 08.12.2004, № 2952­VI від 01.02.2011, № 586­VII від 19. 09. 2013, № 742­VII від 21. 02. 2014 // Відомості Верховної Ради України (ВВР України). – 1996. – № 30. – Ст.113.

15. Конституція України, прийнята 28 червня 1996 року зі змінами, внесеними згідно із законами № 2222­IV від 08.12.2004, № 2952­VI від 01.02.2011, № 586­VII від 19. 09. 2013, № 742­VII від 21. 02. 2014 // Відомості Верховної Ради України (ВВР України). – 1996. – № 30. – Ст.114.

16. Конституція України, прийнята 28 червня 1996 року зі змінами, внесеними згідно із законами № 2222­IV від 08.12.2004, № 2952­VI від 01.02.2011, № 586­VII від 19. 09. 2013, № 742­VII від 21. 02. 2014 // Відомості Верховної Ради України (ВВР України). – 1996. – № 30. – Ст.118.

17. Конституція України, прийнята 28 червня 1996 року зі змінами, внесеними згідно із законами № 2222­IV від 08.12.2004, № 2952­VI від 01.02.2011, № 586­VII від 19. 09. 2013, № 742­VII від 21. 02. 2014 // Відомості Верховної Ради України (ВВР України). – 1996. – № 30. – Ст.124.

18. Конституція України, прийнята 28 червня 1996 року зі змінами, внесеними згідно із законами № 2222­IV від 08.12.2004, № 2952­VI від 01.02.2011, № 586­VII від 19. 09. 2013, № 742­VII від 21. 02. 2014 // Відомості Верховної Ради України (ВВР України). – 1996. – № 30. – Ст. 139.

19. Конституція України, прийнята 28 червня 1996 року зі змінами, внесеними згідно із законами № 2222­IV від 08.12.2004, № 2952­VI від 01.02.2011, № 586­VII від 19. 09. 2013, № 742­VII від 21. 02. 2014 // Відомості Верховної Ради України (ВВР України). – 1996. – № 30. – Ст. 148.

20. Конституція України, прийнята 28 червня 1996 року зі змінами, внесеними згідно із законами № 2222­IV від 08.12.2004, № 2952­VI від 01.02.2011, № 586­VII від 19. 09. 2013, № 742­VII від 21. 02. 2014 // Відомості Верховної Ради України (ВВР України). – 1996. – № 30. – Ст.150.

21. Конституція України, прийнята 28 червня 1996 року зі змінами, внесеними згідно із законами № 2222­IV від 08.12.2004, № 2952­VI від 01.02.2011, № 586­VII від 19. 09. 2013, № 742­VII від 21. 02. 2014 // Відомості Верховної Ради України (ВВР України). – 1996. – № 30. – Ст. 151.

22. Про судоустрій і статус суддів: Закон України від 07 липня 2010 р. // Відомості Верховної Ради. – 2010 р. – № 41-42, № 43, № 44-45. – Ст.19.

23. Про судоустрій і статус суддів: Закон України від 07 липня 2010 р. // Відомості Верховної Ради. – 2010 р. – № 41-42, № 43, № 44-45. – Ст.99.

24. Про Кабінет Міністрів України: Закон України від 27 лютого 2014 р.// Відомості Верховної Ради України (ВВР України). – 2014, № 13.

25. Про Конституційний Суд України: Закон України від 19 жовтня 1996 р.

// Відомості Верховної Ради України (ВВР України). – 1996р. - № 49. – Ст 6.

26. Про правовий режим воєнного стану: Закон України від 12травня 2015 р.

// Відомості Верховної Ради України (ВВР України). – 2015р - № 28.

27. Про правовий режим надзвичайного стану: Закон України від 16 травня.2000 р. // Відомості Верховної Ради України (ВВР України). – 2000р - № 23.

28. Про заснування поста Президента Української РСР і внесення змін та доповнень до Конституції (Основного Закону) Української РСР: Закон УРСР від5 липня 1991р // Відомості Верховної Ради України (ВВР України). – 1991 р. - № 33.

29. Про місцеві державні адміністрації:Закон України від 09 квітня 1999 р. // Відомості Верховної Ради України (ВВР України). – 1999 р.- №20 – 21.30.Конституційний договір між Верховною Радою України та Президентом України про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України: Закон України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України (ВВР України). – 1996 р.- №18. – Ст 19.31.Про Раду національної безпеки і оборони України:Закон України від 05 березня 1998 р. // Відомості Верховної Ради України (ВВР України). – 1998 р. – № 35

32. Про Представника Президента України у Конституційному Суді України: Указ Президента України від 27 липня 2007 р.№ 667/ 2007.

33. Рішення Конституційного Суду Украї­ни від 15 жовтня 2008 р. № 23-рп/2008

// Офіційний вісник України. – 2008 р. – №80.

34. Рішення Конституційного Суду України від 15 січня 2009 р. № 2-рп/2009

// Офіційний вісник України. – 2009 р. – №5.

35. Рішення Конституційного Суду України від 22.04.2008 р. № 9-рп/2008

// Офіційний вісник України. – 2008 р. – №33.

Навчальні та практичні посібники:

36. Законодавча, виконавча і судова влада української держави. Інститут президентства // Іменем закону. – 2000. – 17 листопада. – С. 5.

37. Ковальський В. Юридична природа президентської влади в Україні // Юридичний вісник України. – 2001. – № 6 (8-14 лютого). – С. 7-10.

38. Мартинюк Р. Проблеми визначення конституційно-правового статусу Президента України в умовах змішаної форми правління // Право України. – 2009. – № 5. – С. 44-50.

39. Мартинюк Р. Актуальні проблеми реалізації конституційно-правового статусу Президента України//Часопис Національного університету "Острозька академія". Серія "Право". – 2014. – №2 (10)

40. Правознавство: підручник / За відп. ред. О.В.Дзери. – 10-е вид., перероб. І допов. – К.:Юрінком Інтер, 2009. – 848с.

41. Совгиря О.В., Шукліна Н.Г. Конституційне право України: Навч. посібник. — К.: Юрінком Інтер, 2008. – 632 с.

 

 

Нова

Міністерство освіти і науки України

Національний університет «Острозька академія»

Правничий факультет

Кафедра державно-правових дисциплін

 

 

Курсова робота на тему:

Конституційно-правовий статус Президента України

 

Студента 2-го курсу

Групи п-22

Линника Романа

 

Науковий керівник:

Кандидат політичних наук, доцент

Мартинюк. Р.С

 

Острог – 2016

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП... 3

РОЗДІЛ 1 КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВІ ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ СТАТУСУ ПРЕЗИДЕНТА... 6

1.1. Конституційно-правові підходи до визначення статусу глави держави в сучасних республіканських формах правління. 6

1.2. Конституційно-правовий статус Президента України – глави держави у змішаній республіканській формі правління. 9

РОЗДІЛ 2 ФУНКЦІЇ ТА ПОВНОВАЖЕННЯ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ... 11

2.1. Функції та повноваження Президента України: питання їх співвідношення 11

2.2. Функція Президента України із забезпечення єдності державної влади (координаційно-арбітражна функція) 13

2.3. Функція забезпечення конституційної законності 15

2.4.Функція гаранта державного суверенітету України, національної безпеки України 16

2.5. Функція зовнішньополітичного представництва Української держави. 18

РОЗДІЛ 3 ПОВНОВАЖЕННЯ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ... 20

3.1. Повноваження Президента України в законодавчій сфері 20

3.2. Повноваження Президента України у виконавчій сфері 22

3.3. Повноваження Президента України в судовій сфері 24

ВИСНОВКИ... 26

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.. 28

 

ВСТУП

 

 

Актуальність теми дослідження.. Нинішній етап реформування правової і політичної системи України пов’язаний з необхідністю покращення функціонування демократичних інститутів. Серед таких інститутів є інститут президента, який у сучасній політичній ситуації є нестабільним і потребує подальшого реформування. Конституція України, як Основний Закон держави, визначає правовий статус вищого органу державної влади. У системі цих органів Президент України посідає особливе місце та відіграє провідну роль. Його конституційно­-правовий статус еволюціонував (змінювався) залежно від зміни форми державного правління: президентсько­-парламентської республіки на парламентсько-президентську чи навпаки. Сьогодні, після політичних подій у листопаді 2013 року – лютому 2014 року й ухвалення Закону України «Про відновлення дії окремих положень Конституції України» № 742­VII від 21 лютого 2014 року, конституційно-правовий статус Президента зазнав певних змін. Це зумовлено зміною політичної ситуації.

Мета роботи полягає у вивченні особливостей конституційного регулювання функцій та повноважень Президента України. Для вивчення цієї проблеми необхідно дослідити особливості конституційно-правового статусу Президента України.

Сформульована мета дослідження зумовлює постановку наступних дослідницьких завдань:

- дослідити підходи до розуміння статусу глави держави в сучасних республіканських формах правління і визначити національні особливості;

- На основі аналізу конституцій встановити спільні та відміні риси статусу глави держави;

- дослідити співвідношення функцій та повноважень Президента України, закріплені в чинному українському законодавстві;

- визначити закріплені в законодавстві функції Президента України із забезпечення єдності державної влади, законності, гарантування державного суверенітету та національної безпеки, зовнішньополітичного представництва;

- дослідити повноваження Президента України та їх вплив на функціонування органів законодавчої, виконавчої та судової влади.

Об’єктом дослідження є інститут президента і елементи механізму сучасної демократичної, правової держави.

Предметом дослідження є правове регулювання інституту президента в Україні.

Методи дослідження використані в роботі – загальнонаукові і конкретно-наукові. Метод аналізу використовувався в аналізі структури інституту президента, його функції та повноваження. Серед конкретно-наукових методів застосовувався формально-юридичний метод, що допоміг вивчити джерельну базу: Системно-функціональний метод, дав можливість розкрити природу інституту президента визначити його роль в державному механізмі.

Джерельною базою дослідження є Конституція України, а також закони України «Про судоустрій і статус суддів», «Про Кабінет Міністрів України», «Про Конституційний Суд України», «Про правовий режим воєнного стану», «Про місцеві державні адміністрації», «Про Раду національної безпеки і оборони України», «Про правовий режим надзвичайного стану» укази Президента України та рішення Конституційного Суду України. В основу дослідження покладені роботи таких науковців як Ковальський. В («Юридична природа президентської влади в Україні»), Мартинюк. Р.С («Проблеми визначення конституційно правового статусу президента України в умовах змішаної форми правління») Совгиря. О.В Шукліна. Н.Г «(Конституційне право України»)

Структура роботи зумовлена метою і завданнями, які ми поставили перед собою. Вона складається зі вступу, розділів: «Конституційно-правові підходи до визначення статусу Президента України» в якому розглянето різні підходи до визначення статусу Президента відповідно до республіканської форми правління, «Функції та повноваження Президента України», в якому на основі чиного законодавства розглянуто співвідношення функцій та повноважень президента «Повноваження президента України», в якому висвітлено повноваження Президента України та їх вплив на функціонування органів виконавчої, законодавчої та судової влади; висновків, списку використаних джерел і літератури. Робота охоплює 32 сторінки.

 

 

РОЗДІЛ 1

КОНСТИТУЦІЙНО – ПРАВОВІ ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ СТАТУСУ ПРЕЗИДЕНТА