Завдання вивчення дисципліни. Знання та вміння.

ЗМІСТ

1.1. Мета викладання дисципліни. 5

1.2. Завдання вивчення дисципліни. Знання та вміння. 5

1.3. Міждисциплінарні зв’язки. Перелік дисциплін із зазначенням розділів, засвоєння яких студентам необхідно для вивчення даної дисципліни. 5

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ.. 7

1.4. Зміст тем дисципліни. 7

2. РОБОЧА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ.. 14

2.1. Трудомісткість курсу. 14

2.2. Структура та обсяг годин за темами курсу. 14

2.3. Тематика та зміст лекцій. 16

2.4. Тематика та зміст семінарських занять. 21

3. САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ.. 49

3.1. Завдання для самостійної роботи. 49

3.2. Індивідуальні навчально-дослідницькі завдання. 52

4. КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ.. 53

4.1. Тематика курсових робіт. 53

4.2. Модульні контрольні роботи. 81

4.3. ККР (Комплексна контрольна робота) 85

4.3. Методичні вказівки та тематика контрольних робіт для студентів-заочників. 100

4.4. Перелік питань до підсумкового контролю. 158

4.5. Форми контролю знань і критерії оцінки. 161

5. НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ З ДИСЦИПЛІНИ.. 170

5.1. Список рекомендованої літератури. 170

 

ВСТУП

Дисципліна «Історія Стародавньої Греції та Риму» є складовою частиною університетського курсу з всесвітньої історії і вивчає соціальний і культурний досвід перших європейських цивілізацій. Запропонований навчально-методичний комплекс розрахований на студентів 1-го курсу денної та заочної форми навчання зі спеціальністю «Історія».

МЕТОЮ КУРСУ «Історія Стародавньої Греції та Риму» є вивчення становлення відкритого, в порівнянні зі Стародавнім Сходом, суспільства, з’ясування історичної природи класичних засад сучасної цивілізації.

ПРЕДМЕТОМ ВИВЧЕННЯ КУРСУ є розгляд міграційно-військових, соціально-економічних, культурних зв’язків населення, яке було носієм неоднозначної архаїчної традиції як основи консолідації Античної Греції. Відповідного значення набуває характеристика географічних, історико-культурних параметрів унікального за культурним нашаруванням, багатовекторністю середовища.

В зв’язку з вищезазначеними концептуальними проблемами європейського антикознавства, центральними дискурсами є процеси становлення і ускладнення античних полісів, як особливої форми суспільно-політичної організації, – окультуреного середовища, оптимальність якого була обумовлена не тільки конкретно-історичними умовами співіснування, але й соціальним вибором лідерів, народу, як це довів неоднозначний досвід Афін та Спарти.

Антична Греція за своїми витоками, динамікою історичного життя невипадково передала нам в якості інтелектуальної естафети умови, шляхи культурного виживання, сходження. Досліджуючись практично усіма гуманітарними науками в тому числі і спеціальними, класична культура Еллади залишається зрозумілою скоріше за своїми зовнішніми характеристиками, ніж за своєю внутрішньою сутністю. Тільки знання її історичної природи, характерних рис, як стадійних так і світоглядних розкриває особливий зміст самих культурних досягнень, дозволяючи переглянути оцінки епохи першовитоків, відкриттів в царині не тільки матеріальний, суспільний, але й духовній і власне феноменальності життя.

Особливим за світоглядним, інтелектуальним значенням виступає група проблем, пов’язаних з розумінням релігійно-символічного світосприймання, міфологічної спадщини як світової, так і української.

ХРОНОЛОГІЧНІ МЕЖІ КУРСУ визначає загальновизнана періодизація з історії стародавньої Греції та Риму. Ії відкриває Ахейська, або крито-мікенська (ІІІ тис. – ХІІ ст. до н.е.) епоха і завершує падіння Стародавнього Риму – останньої пізньоантичної і першої західноєвропейської цивілізації в 476 р. н.е.

Мета викладання дисципліни.

Дослідити історичне походження, традиції Стародавньої Греції та Риму, їх суспільно-політичну еволюцію, культурні досягнення, як перших європейських цивілізацій.

Завдання вивчення дисципліни. Знання та вміння.

Навчити студентів працювати з різними за характером і змістом історичними джерелами.

Поглиблювати загальнотеоретичні основи історичного мислення, розуміти у вимірах класичних і постмодерних поняття культура, цивілізація.

Систематизувати конкретно історичний матеріал з історії Греції та Риму на основі процесів трансформації свідомості, державних форм існування, культури античного суспільства.

Застосовувати матеріал уроки класичної історії для виконання навчальних, творчих завдань, предметом яких є проблеми життя світу, України.

1.3. Міждисциплінарні зв’язки. Перелік дисциплін із зазначенням розділів, засвоєння яких студентам необхідно для вивчення даної дисципліни.

Реалізація вищезазначеної мети, завдань не можливі без використання зв’язків з курсами Стародавнього Сходу, продовженням і своєрідним запереченням якого стала греко–римська доба, історії археології, первісного суспільства, історії України, наприклад грецька колонізація, міфологія.

 

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ

Зміст тем дисципліни

Вступ.

Поняття класична невипадково застосовується до історії Греції та Риму. Розвиваючи та заперечуючи архаїчну традицію стародавнього Сходу, його культи і культуру, був досягнутий історично унікальний, складний політичний і культурний досвід. Його дослідження закономірно стало предметом багатьох наук – філософії, культурології, історії і права, мистецтвознавства, релігієзнавства. Сутнісне розуміння гуманітарних проблем не тільки минулого, а й буття, основою якого залишається драматична взаємодія людини з природою та подібними собі, вимагає інтегрування різних наук; з’ясування історичної природи культурного феномену Еллади, неоднозначного полісного життя Греції та Риму, історичних варіантів його оптимізації.

Тема 1. Роль і місце Стародавньої Греції у всесвітній історії.

Географічіні та хронологічні межі курсу. Періодизація давньогрецької історії. Географічне розташування, природні умови Балканської Греції та Егейського басейну.

Населення стародавньої Греції, його зміни на протязі ІІ тис.до н.е. Характеристика етно-племінного складу Балканської Греції, народів моря Егейського світу. Індоєвропейські спільності.

Основні типи джерел з історії античної Греції. Писемна традиція стародавніх греків. Історичні праці, археологічні дослідження Трої, Мікен, Кріту.

Історіографія Стародавньої Греції. Актуальні проблеми античної історії. Особливості етногенезу стародавніх греків. Проблема становлення і типологізація античних полісів як форм суспільно-політичної організації, характеру культури класичного періоду.

Тема 2. Витоки, характерні риси Кріто-Мікенської цивілізації.

Взаємовідносини Кріту і Мікен в грецькій міфології Кріт і Ахейська Греція в ІІ тис. до н.е.

Крітська морська держава на рубежі ІІІ – ІІ тис. до н.е. Особливостті крітського мистецтва і релігії. Взаємовідносини з Єгиптом і Фінікійськими містами-державами. Ахейська Греція у ІІ тис.до н.е. Утворення держав з центрами в Мікенах, Пілосе, Афінах та інших. Господарство, суспільна структура, культура. Палацові комплекси. Троянські війни та їх вплив на подальший розвиток Греції. «Героїчне минуле» античної Греції.

Дорійське переселення. Занепад Кріто-Мікенської цивілізації. Причини та наслідки соціальних зрушень, міграційних процесів.

 

Тема 3. Гомерівський період ХІ – ІХ ст.до н.е. «Темні віки» в історії античної Греції. Гомерівське питання.

Джерела, що відбивають суспільне життя того часу. Поеми «Іліада» та «Одісея» про господарство, культуру і суспільні відносини стародавніх греків. Роль кріто-мікенської традиції, виробничого освоєння заліза в подоланні «темних віків». Культурне значення поем Гомера «Ілліада» та «Одісея».

Тема 6. Греко-персидські війни та їх вплив на соціально-економічний і культурний розвиток Греції.

«Історія» Геродота. Діяльність Фемістокла. Перемоги греків під Саламіном, Платеями. Античне рабство: витоки, його суспільно-економічна роль.

 

Тема 11. Рабовласницькі суспільства і держави в Італії

В VІІІ – VI ст. до н.е.

Царський період. Етрурія в VIII ст. до н.е., її культура. Грецькі поліси та їх вплив на правову римську традицію. Легенда про заснування Риму. Проблема походження Стародавніх Етрусків, кельтів. Історико-культурні витоки першої європейської цивілізації.

 

Висновки.

Динаміка розвитку стародавніх цивілізацій, їх вплив на подальший історичний процес, культуру.

 

РОБОЧА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ

Трудомісткість курсу

 

Семестр

Кількість навчальних тижнів

Кількість аудиторних годин на тиждень

Розподіл годин

Загальний обсяг годин

Кількість кредитів

Кількість кредитів за ECTS

Аудиторні

Лекції

Семінари

Усього

Самостійна робота

Індивідуальна робота

2,5

Разом

2,5

 

 

Тематика та зміст лекцій

 

Логіка викладу.

1. Місце і роль Стародавньої Греції у світлі проблем європейського антикознавства.

2. Природні та історичні умови становлення першої європейської цивілізації.

3. Періодизація історії Античної Греції.

4. Загальні методичні рекомендації опрацювання джерел та літератури.

 

 

Логіка викладу.

1. Проблема витоків класичної історії.

2. Ахейська Греція в ІІ тис. – ХІІІ ст. до н.е.

3. Досягнення і втрати Кріто-Мікенської епохи. Падіння Трої.

 

Логіка викладу.

1. „Темні” віки (ІХ – ХІ ст. до н.е.) в історії Античної Греції.

2. Поеми Гомера „Ілліада” та „Одіссея” як історичне джерело.

3. Господарство, суспільні відносини. Культура гомерівської Греції.

 

 

Логіка викладу.

1.Розвиток і ускладнення суспільних відносин в архаїчний період Античної Греції (VIII –VI ст. до н.е.).

2. Велика грецька колонізація та її вплив на подолання культурної ізоляції тогочасного суспільства.

3. Гесіод про шляхи подолання соціальної несправедливості в поемі „Труди і дні”

 

Формування полісу в Аттіці.

(4 години)

Логіка викладу.

1. Античні автори про поліс, як окультурене середовище.

2. Боротьба демосу і аристократії. Роль ранньогрецької тиранії в історії античного полісу.

3. Спарта, як військово-політична олігархія.

4. Становлення Афінського полісу (реформи Солона, Клісфена, Перікла).

5. Аристотель, Фукідіт про досягнення і проблеми афінської демократії.

6. Греко-персидські війни та їх вплив на соціально-економічний розвиток Греції.

 

Логіка викладу.

1. Зміст класичного періоду історії. Стародавньої Греції (V – IV ст. до н.е.)

2. Характерні риси досягнення культури Еллади класичного періоду.

3. Писемна традиція, історична думка Античної Греції.

 

Логіка викладу.

1. Причини кризи античного полісу. Промакедонська і антимакедонська партії.

2. Завоювання Олександра Македонського та їх наслідки.

3. Суспільно-політична організація елліністичних держав.

4. Еллінізм: зміст пізньоантичної культури.

 

Логіка викладу.

1. Місце і роль Стародавнього Риму у всесвітній історії.

2. Природні та історичні умови формування останньої античної і першої західноєвропейської цивілізації.

3. Періодизація Стародавнього Риму.

4. Греко-римська міфологія, історіографія про заснування Риму. Походження етрусків.

 

Логіка викладу.

1. Боротьба патриціїв і плебеїв. Реформи Сервія Тулія. Закони ХІІ таблиць.

2. Суспільно-політичний устрій Ранньої римської республіки в V – IIІ ст. до н.е.

3. Військова організація, культура республіканського Риму.

 

В ІІ – І ст. до н.е.

(4 години)

Логіка викладу.

1. Завоювання Риму та їх вплив на економічний, суспільно-політичний і культурний стан тогочасного суспільства.

2. Класичне рабство в оцінках сучасників.

3. Криза республіканського ладу. Цезар – перший імператор Риму.

 

Логіка викладу.

1. Особливості розвитку пізньої римської імперії. Правління Клавдіїв-Юліїв.

2. „Золотий вік” Антонідів. Політика домінанту.

3. Культура часів ранньої Римської імперії.

 

Логіка викладу.

1. Політика Риму в провінціях.

2. Історико-культурний зміст ідей раннього християнства, взаємовідносини його з державою.

3. Політична дестабілізація в римському суспільстві.

Логіка викладу.

1. Проблема трансформації античної епохи в середньовічну.

2. Причини падіння Римської імперії та його історичні наслідки.

 

Семінарське заняття № 1.

Тема № 3. «Господарський, суспільний лад, культура стародавніх греків за даними поем Гомера «Одіссея» та «Ілліада».

(2 години)

Мета: розкрити сильні і слабі сторони патріархально, архаїчного суспільства стародавніх греків в зв’язку з тим, що, спираючись на перші і долаючи другі, вони змогли створити цивілізацію, що не мала протиріччя з природою. Гомерівський епос, поєднуючи колективну пам’ять та її авторську історичну інтерпретацію, розкриває природні та історичні витоки першої європейської цивілізації, „першородні” основи її культурних зразків – „золотий” вік історії Еллади, описаний мовою образів, символів з їх багатогранним змістом.

 

План

1. ПоемиГомера «Одіссея» та «Ілліада» як історичне джерело.

2. «Темні віки» (ХІ-ІХ ст. до н.е.) в історії Стародавньої Греції.

3. Господарська діяльність греків за поемами Гомера: сільське господарство, ремесло, торгівля.

4. Суспільні відносини, система управління.

5. Уявлення про навколишній світ стародавніх греків за поемами Гомера.

Контрольні питання(заняття 1 – 2).

1. На що вказує географічне розташування Античної Греції?

2. Скільки років тривала облога Трої?

3. Хто такий Артур Еванс?

4. Кого називали героями за часів Гомера.

Методичні рекомендації.

Мета семінару: „Господарський, суспільний лад, культура стародавніх греків за даними поем Гомера „Одіссея” та „Ілліада” полягає у розкритті перехідного у багатьох відношеннях періоду в історії Античної Греції, який розкриває в глибинному значенні її витоки. Основним джерелом дослідження непересічних історичних процесів є поеми Гомера „Ілліада” та „Одіссея”. Завдяки міфологічній традиції, символічно-багатозначним образам Гомер навертає нас у світ архаїки, явищ, людей, які жили за божественними законами Природи, оцінюючи один одного військовою трудовою доблестю. Автор поем сповнений критичного захоплення „золотим віком” історії Греції, агональними змаганнями сильних людей зі стихіями зовнішніми і внутрішніми, і, нарешті, Троєю, перемога над якою була умовою їхнього утвердження серед старших Східних цивілізацій. Основною проблемою „вихователя Еллади” є вибір засобів досягнення, бажання перелічити пошуки істинного геройства. Закономірно, що поеми Гомера стали „енциклопедією життя поколінь греків та римлян, усіх культурних людей”. Студента чекає цікава та складна робота над матеріалом, в якому пересіклися три історичні епохи, патріархальна та модерна орієнтація. Фіксуючи сильні і слабкі сторони основних сфер життя греків у перехідний період їхньої історії, отримуємо можливість оцінити досягнення, і, водночас, ціну їхнього культурного сходження в якості виробника – майстра – художника.

Весь комплекс джерел переконує, що згадані процеси відбилися не тільки на еволюції знарядь праці, а й у свідомості людей, які, долаючи її „темряву”, відмежувались від варварів здатністю духовним, розумним словом зберігати вистражданий досвід, перемагаючи не лише зброєю.

При вивченні економічного устрою грецьких племен потрібно звернути увагу на розвиток основних галузей сільського господарства: землеробства, скотарства, садівництва, техніку сільського господарства, аграрні стосунки у грецькому суспільстві ХІ – ІХ ст. до н. е. Потрібно відібрати з поем матеріал, зміст якого б відображав розвиток ремесла та торгівлі греків. Вивчаючи організацію влади у греків, потрібно: 1) виділити органи військової родоплемінної демократії, 2) визначити функції басилеїв та ради старійшин, 3) прослідкувати зміну ролі народних зборів у захисті інтересів різних верств населення.

Список літератури

Д ж е р е л а

1. Гомер. Ілліада. Одіссея. (Будь-яке видання українською чи російською мовами).

2. Хрестоматия по истории древнего мира //Под ред. В.Струве.-М., 1951.-Т.2.

3. Хрестоматия по истории Древней Греции //Под ред. Д.П.Калистрова.-М., 1961.

4. Гроссман Ю.М., Лісовий І.А. Історія Стародавнього світу: Практикум-Л., 1985.

Л і т е р а т у р а

1. Андреев Ю.В. Раннегреческий полис /гомеровский период/.-Л., 1976.

2. Андреев Ю.В. Об истории гомеровского эпоса //ВДИ., 1984.-№ 4.-С.-3-11./ВДИ - Вестник Древней истории /.

3. Античная Греция.-М., 1983.-Т.1.

4. Ясмус В.М. История античной философии.-М., 1965.

5. Белох Ю. История Греции.-М., 1905.-Т.1.

6. Бондаревский М.А. Античная география.-М., 1953.

7. Бузескол В. Введение в историю Греции.-Харьков, 1915.

8. Хрестоматия по истории древнего мира //Под ред..-М., 1951.-Т.2.

9. Древняя Греция //Под ред. В.Струве, Д.П.Калистрова.-М., 1956.

10. Вернан Ж. Происхождение раннегреческой мысли.-М., 1988.

11. Древние цивилизации //Под ред. Г.М.Бонгард-Левина и др.-М., 1989.

1. Яйленко В.П. Архаическая Греция и Ближний Восток.-М., 1990.

Семінарське заняття № 2.

План

1. Гесіод і сучасна йому Греція.

2. Економічні і соціальні зміни в житті стародавніх греків в VIII - VІ вв.до н.е.

3. Грецька колонізація: причини, напрямки, наслідки.

4. Шляхи подолання соціальної несправедливості за поемою Гесіоду «Труди і дні».

Контрольні питання (заняття 3).

1. Які ознаки «залізного» віку за Гесіодом?

2. Коли відбулися вперше Олімпійські ігри?

3. Які причини, напрямки та наслідки великої грецької колонізації?

4. Коли жив «батько» історії Геродот?

Методичні рекомендації

Метою семінару: „Гесіод „Труди і дні” про соціальні протиріччя архаїчної Греції (VIII – VI ст. до н. е.)” є вивчення радикальних змін у господарчому і суспільно-політичному житті греків за короткий, але культурно-результативний період VIII – VI ст. до н. е. Динаміка його прогресу багато в чому була обумовлена попередніми витоками історії. Багатий археологічний матеріал довів, що неолітична революція спиралася на освоєння людиною таких природних сил і стихій, як земля, сонце, вітер, вогонь, відкриття основних елементів, вузлів майбутніх механізмів. Першим моделюванням взаємозв’язку небесних і земних сил стала система зодіаку. Вирішальним фактором становлення класичної культури греків стала історична акумуляція ними тисячолітнього досвіду людей праці – надбання теократичної еліти – духовних, соціальних настанов поколінь людей.

Якісні вдосконалення знарядь праці, засобів комунікацій, професіоналізм, як умова відокремлення ремесла від сільського господарства утвердили на межі VI – V ст. до н. е. Елладу, як культурно-консолідоване, відкрите суспільство – новий, у порівнянні зі Стародавнім Сходом, щабель світової цивілізації. Особливим доказом цього є Велика грецька колонізація. За своїми витоками, напрямками, змістом та культурно-історичними наслідками грецька колонізація належить до унікальних, багатопланових історичних явищ, вимагаючи свого предметного вивчення. У результаті буде сформована панорама першого світового обміну не лише товарами та сировиною, але й культурними надбаннями, тим більше, що активну роль у ньому прийняли наші предки – борисфеніди. Визнанням їх співтворцями культури першої європейської цивілізації є „Історія” Геродота. Усвідомлення глибини, оригінальності історичної концепції „батька історії” симптоматично відбувається паралельно із загостренням проблеми критеріїв прогресу Сходу і Заходу. „Скіфія” (4 кн. „Історії”) Геродота – свідомого дослідника людського світу − доводить, що праукраїнці – „орачі” – вміли продуктивно співробітничати з різними народами, не витрачаючи при цьому свого культурного потенціалу, який збагачував не лише зернові, але й мовні ресурси Еллади.

Справжнім першоджерелом, цього насиченого новими явищами у житті греків періоду, є поема беотійського селянина Гесіода „Труди і дні”. Писемне слово для нього, людини праці, вже не є „зловіщим знаком”, а засобом осмислення як світу богів, так і людей. Завдяки йому ми маємо, не лише конкретизований на рівні соціальних портретів, процес розвитку й ускладнення суспільних відносин, але й по-селянському мудрі пропозиції їхнього цивілізаційного врегулювання мовою образів і понять.

Список літератури

Д ж е р е л а

1. Гесиод. Труды и дни //Эллинские поэты.-М., 1963.-С.76-127.

2. Гесиод. Труды и дни // Хрестоматия по истории Древней Греции /Под ред. Д.П.Каллистова.-М., 1964.-С.80-88.

3. Гесиод. Труды и дни // Хрестоматия по истории древнего мира /Под ред. В.В.Струве.-М., 1951.Т.2.-С.62-67.

4. Феогнил. Элегии // Хрестоматия по истории Древней Греции /Под ред. Д.П.Каллистова.-М., 1964.-С.105-109.

5. Наказ колонистам// Хрестоматия по истории Древней Греции /Под ред. Д.П.Каллистова.-М., 1964.-С.100-102.

6. Аристотель. Полития // Хрестоматия по истории Древней Греции /Под ред. Д.П.Каллистова.-М., 1964.-С.102-103.

7. Геродот. История /Пер.Г.А.Стратановского.-М., 1972.-Кн. 5 // Хрестоматия по истории Древней Греции // Под ред. Д.П.Калистрова.-М., 1964.-С.104-105, 109-111.

Л і т е р а т у р а

1. Античная Греция: Проблемы развития полиса:в 2 т.-М., 1983.-Т.1.Становление и развитие полиса.-С.128-192.

2. Древняя Греция.-1956.-С.-111-130.

3. Доватур А.И. Феогнид и Мегары //ВДИ.-1971.- № 3.-С.110-117.

4. Доманский Я.В. Некоторые закономерности колонизационного движения греков /Эллада - Северный понт// Проблемы античной государственности.-Л., 1982.С.20-30.

5. Иессен А.А. Греческая колонизация Северного Причерноморья, ее предпосылки и особенности.-Л., 1947.С.46.

6. Колобова К.М. К вопросу о причинах греческой колонизации VIII - VII вв.до н.э.// Из истории раннегреческого общества.-Л., 1951.С.143-148.

7. Лапин В.В. Греческая колонизация Северного Причерноморья.-К., 1966.С.96.

8. Никольская Р.А. Раннегреческая тирания // Учен.зап.Белорус.ун-та, 1953.-Вып.16.-С.559-474.

9. Новикова Т.Ф. Раннегреческая тирания на Коринфском перешейке//ВДИ.-1965.- № 4.-С.112-126.

10. Соловьева С.С. Раннегреческая тирания. К проблеме возникновения государства в Греции.-М., 1964.С.130.

11. Пиленкова Т.Ф. Раннегреческая тирания на Самосе // Проблемы социально-политической истории античности и средневековья.-Уфа, 1975.-Вып.1.-С.3-25.

12. Яйленко В.П. Греческая колонизация VII - ІII вв.до н.э.-М., 1982.С.4-47.

 

П л а н

1. Джерела з історії Греції VIII – VІ ст. до н.е. Соціально-економічні відносини в Греції за даними поеми Гесіоду «Труди і дні».

2. Боротьба демосу і аристократії. Ранньогрецька тиранія та її роль у формуванні полісного устрою.

3. Особливості полісу як форми суспільно-політичної організації.

4. Природа, господарче життя стародавньої Спарти.

5. Особливості суспільно-політичного розвитку і відповідної системи управління стародавньої Спарти.

6. Побут, виховання, ідеологія Спарти.

7. Взаємозв’язки з іншими полісами.

Контрольні питання

1. Як утворилася держава Спарта?

2. Чим відрізнялися права спартіатів, періеків та глотів?

3. Наскільки досконалою була лаконічна мова?

4. Як оцінювали античні автори суспільне життя в Спарті?

 

Заняття 4: «Становлення полісної демократії в Аттіці в

VIII – VІ ст.до н.е.»

 

П л а н

1. «Афінська політія» Арістотеля як історичне джерело.

2. Особливості соціально-економічного розвитку Аттіки в VIII – VІ ст.до н.е.

3. Причини загострення соціальної боротьби в VIII ст.до н.е. Заколот Кілона.

4. Законодавство Драконта.

5. Реформи Солона

6. Реформи Клісфена та їх значення в формуванні афінського полісу.

Контрольні питання

1. Які причини спонукали греків підтримати синойкізм Тесея.

2. Чиї реформи стали віхами розвитку афінської демократії?

3. Яку роль відіграв афінський союз в боротьбі греків з персами?

4. Як Ви оцінюєте суд остракізму?

5. На чому базувався авторитет Перікла?

Заняття 5: «Розквіт афінської демократії в V ст. до н.е.»

П л а н

1. Державний лад афін на кінець VІ ст.до н.е.

2. Розвиток рабовласницької демократії після перемоги н над персами. Реформи Ефіальта.

3. Конституція Афін за часів правління Перікла.

4. Історичне значення античного полісу, його криза.

5. Історіографія проблеми.

Контрольні питання

1. Що привело до загострення між полісних відносин і врешті до Пелопоннеської війни?

2. Як суперечило рабство засадам полісного життя?

3. В чому був драматизм життя і смерті Сократа?

4. Які шляхи подолання кризи античного полісу запропонували сучасникам Фукідіт і Аристотель?

Список літератури

 

Джерела

1. Аристотель. Афинская полития. Государственное устройство афинян. // Пер. С.И. Радцига.-М., 1936.-С.134.

2. Гесиод. Труды и дни. // Эллинские поэты.-М., 1963.-С.76-127.

3. Гесиод. Труды и дни. // Хрестоматия по истории Древней Греции / Под ред. Д.П. Калистовой.-М., 1964.-С.80-88.

4. Гесиод. Труды и дни. // Хрестоматия по истории Древней Греции / Под ред. В.В. Струве.-М., 1951. - Т.2.-С.62-67.

5. Феогнид. Элегии // Хрестоматия по истории Древней Греции / Под ред. Д.П. Каллистова.-М., 1964.-С.105-109.

6. Геродот. История / Пер. Г.А. Стратановского.-М., 1972.Кн.5.// Хрестоматия по истории Древней Греции / Под ред. Д.П. Каллистова.-М., 1964.Т.2.-С.104-105, 109-111.

7. Хрестоматия по истории Древней Греции / Под ред. Д.П. Каллистова.-М., 1964. -Т.2.-С.138-157.

Література

1. Античная Греция: Проблемы развития полиса.:В 2-х т.-Т.1,2. - М., 1983.

2. Боннар Андре. Греческая цивилизация.-М., 1992. - Т.1-3.

3. Ботвиннки М.Н. Жизнеописания знаменитіх греков и римлян.-М., 1987.

4. Андреев Ю.В. Раннегреческий полис.-Л., 1976.

5. Кравчук А. Перикл и Аспазия.-М., 1991.

6. Зелинин К.К. Борьба политических группировок в Аттике в VІст.до н.е..-М., 1964.Т.2.-С.116-218.

7. Либан Н.Н. Социальные противоречия в Аттике вVІІІ - VІст.до н.е. в ходе становления государства // Древний Восток и античность.-М., 1972.-С.96-109.

8. Нерсесянц В.С. Политические учения Древней Греции.-М., 1979.

9. Радциг С.И. Килонова смута в Афинах // ВДИ.- 1964.-№ 3.-С.3-14.

10. Фролов Є.Д. Политические лидеры афинской демократии // Политические деятели античности, средневековья и нового времени.-Л, 1983.-С.6-22.

11. Яйленко В.П. Архаическая Греция и Ближний Восток.-М., 1990.

Семінарське заняття № 6.

План

1. Поняття еллінізму в сучасному антикознавстві.

2. Криза античного полісу і походи Олександра Македонського.

3. Загальні особливсті суспільно-політичної організації елліністичних держав.

4. Культурні досягнення елліністичних держав.

Контрольні запитання

1. Наскільки програма східного походу О. Македонського відповідала проблемам пізньоантичної доби?

2. Які перемоги греків стали віхами поразки Ахеменідів.

3. До якої епохи належать культурні досягнення Олександрії Єгипетської?

4. Хто такий Архімед?

Методичні рекомендації

Мета семінару: „Еллінізм. Зміст культури, особливості суспільно-політичної організації” полягає в оцінці культурних досягнень класичної Греції, їхнього поширення в світі в епоху еллінізму. Умовою засвоєння культурного і політичного досвіду античної Греції є усвідомлення її особливого історизму – пересічення не лише територіальних, але й культурно-історичних традицій Сходу Євразії та Егеїди, актуалізація синтезу культур, у тому числі й політичних, в умовах перемог і поразок античного полісу, завоювань учня Аристотеля Олександра Македонського.

На основі рекомендованих різноманітних джерел радимо студентам не лише проаналізувати питаня семінару, але й скласти письмову стилізовану галерею культурних діячів класичного та елліністичного періодів, конкретизуючи цим цивілізаційну результативність класичної історії.

 

Список літератури

Джерела

1. Хрестоматия по истории Древней Греции /Под ред. Д.П.Каллистова.-М., 1964.

2. Плутарх. Сравнительные жизнеописания: в 3-х т.-М., 1961.-Т.1.

Література

1. Боннар Андре. Греческая цивилизация.-М., 1992.Т.1-3.

2. Бенгтсон, Герман. Правители эпохи эллинизма.-М., 1982.

3. Блаватская Т.В., Голубцева Е.С., Павловская А.М. Рабство в эллинистических государствах в ІІІ - І вв.до н.э..-М., 1969.

4. Гафуров Б.Г., Цибукидис Д.И. Александр Македонский и Восток.-М., 1980.-Гл.П-Х.

5. Голубцова Е.С. Формы зависимости сельського населения Малой Азии в ІІІ - І вв.до н.э.// ВДИ.-1967.-№ 3.

6. Дройзен И.Г. И стория эллинизма.-М., 1980.

7. Зельин К.К Исследование по истории земельных отношений в эллинистическом Египте в ІІ - І вв.до н.э..-М., 1960.

8. Зельин К.К., Трофимова М.К.. Формы зависимости в Восточном Средиземноморье эллинистического периода.-М., 1963.

9. Кошеленко Г.А Греческий полис на эллинистическом Востоке.-М., 1979.

10. Ранович Б.А. Эллинизм.-М., 1947.

11. Воронкова Л.Ф В глубине веков.-М., 1973..

12. Ефремов И.А. Таис Афинская.-М., 1974.

13. Ян В.Г. Огни на курганах.Исторические повести.-М., 1969.-С.17-304.

П л а н

1. Причини боротьби патриціїв і плебеїв в VIII - VI ст. до н.е.

2. Реформи Сервія Тулія та їх значення.

1. Римське суспільство за Законами ХІ таблиць.

2. Суспільно-політичний устрій ранньої Римської республіки.

3. Військова організація стародавніх римлян.

Контрольні запитання

1. Який вплив мала епоха еллінізму на суспільний устрій Риму?

2. Порівняйте правові повноваження основних республіканських магістратур?

3. Причини пунічних воєн Риму в Карфагеном?

4. Наскільки вплинули завоювання Риму на кризу республіканського устрою?

Методичні рекомендації.

Мета семінару: „Становлення Римської республіки”полягає у з’ясуванні історичних та соціальних витоків правової традиції Стародавнього Риму – останньої пізньоантичної з перших західноєвропейських цивілізацій. Спираючись на досвід еллінізму, культурно строкате населення Стародавньої Італії поєднало ті елементи суспільно-політичної організації, які були антиподами за часів Стародавнього Сходу та Античної Греції. Вчителями республіканського Риму стали, в першу чергу, етруски – носії досвіду стародавніх народів, їхні високорганізовані аристократичні лідери лукумони, грецькі колоністи, багатий грішми та зв’язками Карфаген, демонстративно сильні кельти. Політична еволюція Стародавнього Риму ілюструє істину Фукідіда про те, що історія – це драма людських відносин, малих і великих держав, перемог військово-політичних і культурних..

Студент має достатньо усних та писемних джерел, які доводять, що Римська республіка V – ІІІ ст. до н. е. змогла стати правовим регулятором складного пересічення традицій, способів життя, інтересів людей, які пізніше з гордістю іменували себе громадянами Риму.

Закони ХІІ таблиць – найдавніша пам’ятка римського права. Вони були записані, згідно історичної традиції, у середині V ст. до н. е., у початковий період ранньої республіки. Закони ХІІ таблиць дійшли до нас лише в цитатах та переказах давніх авторів. Не виключений вплив грецького права на правові норми ранньої Римської республіки

 

Список літератури

Джерела

1. Плутарх. Ромул // Плутарх. Сравнительные жизнеописания.-М.1961.- Т.1.-С.25-49.

2. Хрестоматия по истории древнего Рима/Под ред. С.Л.Утченко.- М.,1962.-С.5-46.

3. Хрестоматия по истории древнего Рима/Под ред. В.П.Кузищина.- М.,1987.-С.5-46.

Література

1. Ельницкий Л.А. Возникновение и развитие рабства в Риме в в VIII - ІІI ст.до н.е..- М.,1964.-С.117-201.

2. Игнатенко А.В. Древний Рим: от военной демократии к военной диктатуре.- Свердловск,1988.-С.16-73.

3. История Европы.- М.,1988-Т.1. - Древняя Европа.- М. - С.347-373.

4. Немировский А.И. История древнего Рима и Италии.- Воронеж,1962.-С.140.

5. Нечай Ф.М. Образование Римского государства.- Минск,1972.-С.230.

6. Маяк И. Проблема генезиса римского полиса // ВДИ.-1976. - № 4.-С.43-56.

7. Маяк И. Рим первых царей. Генезис римского полиса.- М.,1983.- С.268.

8. Утченко С.Л. Становлення римської держави // Утченко С.Л., Цицерон и его время.- М.,1972.-С.10-79.

9. Штаерман Е.М. К проблеме возникновения госуларства в Риме // ВДИ.- № 2.-С.75-83.

Семінарське заняття № 9

Тема № 13. «Рабовласницьке господарство за даними Катона

(ІІ ст.до н.е.)».

(2 години)

П л а н

1. Економічні, суспільно-політичні наслідки завоювань Риму.

2. Організація рабовласницького господарства за даними трактату Катона «Про землеробство».

3. Характеристика рабства як історичного явища.

Контрольні запитання

1. Що ви знаєте про Марка Порція Катона?

2. Які соціальні верстви виграли внаслідок завоювань Риму Західного і Східного Середземномор’я?

3. Що сприяло розвитку римської економіки в ІІ – І ст. до н.е.?

4. Які причини поразки Тіберія і Тая Граків?

 

Методичні рекомендації

Мета семінару „Рабовласницьке господарство за даними Марока Порція Катона (ІІ ст. до н. е.)” – повернутися до непересічних наслідків завоювань Риму не лише у сфері економічній, але й суспільно-політичній, загальнокультурній, проблем класичного рабства, які тісно взаємовпов’язані між собою. Праця Марка Порція Катона „Про землеробство” є унікальним віддзеркаленням складних соціально-економічних, політичних трансформацій пізніх верств римського суспільства, частина з яких стала власником великих матеріальних і людських ресурсів, а частина втратила в ході тривалих війн те, що мала на їхньому початку, включаючи особисту свободу. Розглядаючи в цьому світлі матеріал названого трактату Марка Порція Катона студент має можливість за допомогою цінного першоджерела прослідити неоднозначні наслідки поширення рабства на терені історії Риму. Економічна культура Стародавнього Риму, разом із правовою мала глибоке історичне коріння і західноєвропейське майбутнє. Марк Порцій Катон усвідомлював це на своєму рівні.

У ІІ ст. до н. е. в результаті римських завоювань в Італії почали масово з’являтися раби. Господарство, у якому застосовували працю цих людей, поступово почало витісняти те, яке було засноване на використанні праці вільного населення. Відбувався процес концентрації земель в руках обмеженого кола землевласників. Велика кількість середніх та дрібних землевласників у результаті економічної конкуренції розо