Тема № 13 – 14. Лекція № 11 – 12. Завоювання Риму, перетворення його в середземноморську імперію. Соціально-політична боротьба

В ІІ – І ст. до н.е.

(4 години)

Логіка викладу.

1. Завоювання Риму та їх вплив на економічний, суспільно-політичний і культурний стан тогочасного суспільства.

2. Класичне рабство в оцінках сучасників.

3. Криза республіканського ладу. Цезар – перший імператор Риму.

 

Тема № 15. Лекція № 13. Римська імперія в І – ІІ ст.

(2 години)

Логіка викладу.

1. Особливості розвитку пізньої римської імперії. Правління Клавдіїв-Юліїв.

2. „Золотий вік” Антонідів. Політика домінанту.

3. Культура часів ранньої Римської імперії.

 

Тема № 16. Лекція № 14. Політична дестабілізація в римському суспільстві.

(2 години)

Логіка викладу.

1. Політика Риму в провінціях.

2. Історико-культурний зміст ідей раннього християнства, взаємовідносини його з державою.

3. Політична дестабілізація в римському суспільстві.

Тема № 17. Лекція № 15. Причини падіння Римської імперії та його історичні наслідки.

(2 години)

Логіка викладу.

1. Проблема трансформації античної епохи в середньовічну.

2. Причини падіння Римської імперії та його історичні наслідки.

 

Тематика та зміст семінарських занять

 

Семінарське заняття № 1.

Тема № 3. «Господарський, суспільний лад, культура стародавніх греків за даними поем Гомера «Одіссея» та «Ілліада».

(2 години)

Мета: розкрити сильні і слабі сторони патріархально, архаїчного суспільства стародавніх греків в зв’язку з тим, що, спираючись на перші і долаючи другі, вони змогли створити цивілізацію, що не мала протиріччя з природою. Гомерівський епос, поєднуючи колективну пам’ять та її авторську історичну інтерпретацію, розкриває природні та історичні витоки першої європейської цивілізації, „першородні” основи її культурних зразків – „золотий” вік історії Еллади, описаний мовою образів, символів з їх багатогранним змістом.

 

План

1. ПоемиГомера «Одіссея» та «Ілліада» як історичне джерело.

2. «Темні віки» (ХІ-ІХ ст. до н.е.) в історії Стародавньої Греції.

3. Господарська діяльність греків за поемами Гомера: сільське господарство, ремесло, торгівля.

4. Суспільні відносини, система управління.

5. Уявлення про навколишній світ стародавніх греків за поемами Гомера.

Контрольні питання(заняття 1 – 2).

1. На що вказує географічне розташування Античної Греції?

2. Скільки років тривала облога Трої?

3. Хто такий Артур Еванс?

4. Кого називали героями за часів Гомера.

Методичні рекомендації.

Мета семінару: „Господарський, суспільний лад, культура стародавніх греків за даними поем Гомера „Одіссея” та „Ілліада” полягає у розкритті перехідного у багатьох відношеннях періоду в історії Античної Греції, який розкриває в глибинному значенні її витоки. Основним джерелом дослідження непересічних історичних процесів є поеми Гомера „Ілліада” та „Одіссея”. Завдяки міфологічній традиції, символічно-багатозначним образам Гомер навертає нас у світ архаїки, явищ, людей, які жили за божественними законами Природи, оцінюючи один одного військовою трудовою доблестю. Автор поем сповнений критичного захоплення „золотим віком” історії Греції, агональними змаганнями сильних людей зі стихіями зовнішніми і внутрішніми, і, нарешті, Троєю, перемога над якою була умовою їхнього утвердження серед старших Східних цивілізацій. Основною проблемою „вихователя Еллади” є вибір засобів досягнення, бажання перелічити пошуки істинного геройства. Закономірно, що поеми Гомера стали „енциклопедією життя поколінь греків та римлян, усіх культурних людей”. Студента чекає цікава та складна робота над матеріалом, в якому пересіклися три історичні епохи, патріархальна та модерна орієнтація. Фіксуючи сильні і слабкі сторони основних сфер життя греків у перехідний період їхньої історії, отримуємо можливість оцінити досягнення, і, водночас, ціну їхнього культурного сходження в якості виробника – майстра – художника.

Весь комплекс джерел переконує, що згадані процеси відбилися не тільки на еволюції знарядь праці, а й у свідомості людей, які, долаючи її „темряву”, відмежувались від варварів здатністю духовним, розумним словом зберігати вистражданий досвід, перемагаючи не лише зброєю.

При вивченні економічного устрою грецьких племен потрібно звернути увагу на розвиток основних галузей сільського господарства: землеробства, скотарства, садівництва, техніку сільського господарства, аграрні стосунки у грецькому суспільстві ХІ – ІХ ст. до н. е. Потрібно відібрати з поем матеріал, зміст якого б відображав розвиток ремесла та торгівлі греків. Вивчаючи організацію влади у греків, потрібно: 1) виділити органи військової родоплемінної демократії, 2) визначити функції басилеїв та ради старійшин, 3) прослідкувати зміну ролі народних зборів у захисті інтересів різних верств населення.

Список літератури

Д ж е р е л а

1. Гомер. Ілліада. Одіссея. (Будь-яке видання українською чи російською мовами).

2. Хрестоматия по истории древнего мира //Под ред. В.Струве.-М., 1951.-Т.2.

3. Хрестоматия по истории Древней Греции //Под ред. Д.П.Калистрова.-М., 1961.

4. Гроссман Ю.М., Лісовий І.А. Історія Стародавнього світу: Практикум-Л., 1985.

Л і т е р а т у р а

1. Андреев Ю.В. Раннегреческий полис /гомеровский период/.-Л., 1976.

2. Андреев Ю.В. Об истории гомеровского эпоса //ВДИ., 1984.-№ 4.-С.-3-11./ВДИ - Вестник Древней истории /.

3. Античная Греция.-М., 1983.-Т.1.

4. Ясмус В.М. История античной философии.-М., 1965.

5. Белох Ю. История Греции.-М., 1905.-Т.1.

6. Бондаревский М.А. Античная география.-М., 1953.

7. Бузескол В. Введение в историю Греции.-Харьков, 1915.

8. Хрестоматия по истории древнего мира //Под ред..-М., 1951.-Т.2.

9. Древняя Греция //Под ред. В.Струве, Д.П.Калистрова.-М., 1956.

10. Вернан Ж. Происхождение раннегреческой мысли.-М., 1988.

11. Древние цивилизации //Под ред. Г.М.Бонгард-Левина и др.-М., 1989.

1. Яйленко В.П. Архаическая Греция и Ближний Восток.-М., 1990.

Семінарське заняття № 2.

Тема № 4. «Гесіод «Труди і дні» про соціальні протиріччя архаїчної Греції».

(2 години)

Мета: дослідити розвиток і ускладнення суспільних відносин в житті архаїчної Греції VIII-VI ст. до н.е., шляхи подолання соціальної несправедливості, обґрунтовані сучасником цих процесів, беотійським селянином Гесіодом. Для вирішення завдання студентам необхідно відділити явища поступового розвитку (модернізацію знарядь праці, розвиток ремесел, торгівлі, мореплавства, колонізаційного руху) і ускладнення соціальної сфери, викликане появою грошей – нової сили, критерію оцінки людей і знецінення патріархальних чеснот – культу праці, родової, індивідуальної честі, наростання індивідуалізму, відчуження. Список літератури, джерел додається.

 

План

1. Гесіод і сучасна йому Греція.

2. Економічні і соціальні зміни в житті стародавніх греків в VIII - VІ вв.до н.е.

3. Грецька колонізація: причини, напрямки, наслідки.

4. Шляхи подолання соціальної несправедливості за поемою Гесіоду «Труди і дні».

Контрольні питання (заняття 3).

1. Які ознаки «залізного» віку за Гесіодом?

2. Коли відбулися вперше Олімпійські ігри?

3. Які причини, напрямки та наслідки великої грецької колонізації?

4. Коли жив «батько» історії Геродот?

Методичні рекомендації

Метою семінару: „Гесіод „Труди і дні” про соціальні протиріччя архаїчної Греції (VIII – VI ст. до н. е.)” є вивчення радикальних змін у господарчому і суспільно-політичному житті греків за короткий, але культурно-результативний період VIII – VI ст. до н. е. Динаміка його прогресу багато в чому була обумовлена попередніми витоками історії. Багатий археологічний матеріал довів, що неолітична революція спиралася на освоєння людиною таких природних сил і стихій, як земля, сонце, вітер, вогонь, відкриття основних елементів, вузлів майбутніх механізмів. Першим моделюванням взаємозв’язку небесних і земних сил стала система зодіаку. Вирішальним фактором становлення класичної культури греків стала історична акумуляція ними тисячолітнього досвіду людей праці – надбання теократичної еліти – духовних, соціальних настанов поколінь людей.

Якісні вдосконалення знарядь праці, засобів комунікацій, професіоналізм, як умова відокремлення ремесла від сільського господарства утвердили на межі VI – V ст. до н. е. Елладу, як культурно-консолідоване, відкрите суспільство – новий, у порівнянні зі Стародавнім Сходом, щабель світової цивілізації. Особливим доказом цього є Велика грецька колонізація. За своїми витоками, напрямками, змістом та культурно-історичними наслідками грецька колонізація належить до унікальних, багатопланових історичних явищ, вимагаючи свого предметного вивчення. У результаті буде сформована панорама першого світового обміну не лише товарами та сировиною, але й культурними надбаннями, тим більше, що активну роль у ньому прийняли наші предки – борисфеніди. Визнанням їх співтворцями культури першої європейської цивілізації є „Історія” Геродота. Усвідомлення глибини, оригінальності історичної концепції „батька історії” симптоматично відбувається паралельно із загостренням проблеми критеріїв прогресу Сходу і Заходу. „Скіфія” (4 кн. „Історії”) Геродота – свідомого дослідника людського світу − доводить, що праукраїнці – „орачі” – вміли продуктивно співробітничати з різними народами, не витрачаючи при цьому свого культурного потенціалу, який збагачував не лише зернові, але й мовні ресурси Еллади.

Справжнім першоджерелом, цього насиченого новими явищами у житті греків періоду, є поема беотійського селянина Гесіода „Труди і дні”. Писемне слово для нього, людини праці, вже не є „зловіщим знаком”, а засобом осмислення як світу богів, так і людей. Завдяки йому ми маємо, не лише конкретизований на рівні соціальних портретів, процес розвитку й ускладнення суспільних відносин, але й по-селянському мудрі пропозиції їхнього цивілізаційного врегулювання мовою образів і понять.

Список літератури

Д ж е р е л а

1. Гесиод. Труды и дни //Эллинские поэты.-М., 1963.-С.76-127.

2. Гесиод. Труды и дни // Хрестоматия по истории Древней Греции /Под ред. Д.П.Каллистова.-М., 1964.-С.80-88.

3. Гесиод. Труды и дни // Хрестоматия по истории древнего мира /Под ред. В.В.Струве.-М., 1951.Т.2.-С.62-67.

4. Феогнил. Элегии // Хрестоматия по истории Древней Греции /Под ред. Д.П.Каллистова.-М., 1964.-С.105-109.

5. Наказ колонистам// Хрестоматия по истории Древней Греции /Под ред. Д.П.Каллистова.-М., 1964.-С.100-102.

6. Аристотель. Полития // Хрестоматия по истории Древней Греции /Под ред. Д.П.Каллистова.-М., 1964.-С.102-103.

7. Геродот. История /Пер.Г.А.Стратановского.-М., 1972.-Кн. 5 // Хрестоматия по истории Древней Греции // Под ред. Д.П.Калистрова.-М., 1964.-С.104-105, 109-111.

Л і т е р а т у р а

1. Античная Греция: Проблемы развития полиса:в 2 т.-М., 1983.-Т.1.Становление и развитие полиса.-С.128-192.

2. Древняя Греция.-1956.-С.-111-130.

3. Доватур А.И. Феогнид и Мегары //ВДИ.-1971.- № 3.-С.110-117.

4. Доманский Я.В. Некоторые закономерности колонизационного движения греков /Эллада - Северный понт// Проблемы античной государственности.-Л., 1982.С.20-30.

5. Иессен А.А. Греческая колонизация Северного Причерноморья, ее предпосылки и особенности.-Л., 1947.С.46.

6. Колобова К.М. К вопросу о причинах греческой колонизации VIII - VII вв.до н.э.// Из истории раннегреческого общества.-Л., 1951.С.143-148.

7. Лапин В.В. Греческая колонизация Северного Причерноморья.-К., 1966.С.96.

8. Никольская Р.А. Раннегреческая тирания // Учен.зап.Белорус.ун-та, 1953.-Вып.16.-С.559-474.

9. Новикова Т.Ф. Раннегреческая тирания на Коринфском перешейке//ВДИ.-1965.- № 4.-С.112-126.

10. Соловьева С.С. Раннегреческая тирания. К проблеме возникновения государства в Греции.-М., 1964.С.130.

11. Пиленкова Т.Ф. Раннегреческая тирания на Самосе // Проблемы социально-политической истории античности и средневековья.-Уфа, 1975.-Вып.1.-С.3-25.

12. Яйленко В.П. Греческая колонизация VII - ІII вв.до н.э.-М., 1982.С.4-47.