Теми № 10 – 12. «Становлення Римської республіки».

(4 години)

Мета: „Становлення Римської республіки"дослідити історичні умови становлення ранньої Римської республіки, переконатись в її громадсько-правовій результативності. Розкрити історичний зміст поняття „цивіліст” як цивілізований спосіб соціальної конфронтації, не спрощеної до рівня класового протистояння патриціїв і плебеїв (їх склад був на початок і на кінець царського періоду, а проблему взаємовідносин плебсу молодого полісу Рим, серед якого були на тільки люди „без роду і племені”, а також втікачі з легендарної Трої з етрусками, які переживали розквіт своєї культури та кельтів, що представляли дику природню силу варварського світу). Студент має достатньо усних та писемних джерел, які доводять, що Римська республіка V-ІІІ ст. до н.е. змогла стати правовим регулятором складного пересічення традицій; способів життя, інтересів людей, які пізніше з гордістю іменували себе громадянами Риму.

П л а н

1. Причини боротьби патриціїв і плебеїв в VIII - VI ст. до н.е.

2. Реформи Сервія Тулія та їх значення.

1. Римське суспільство за Законами ХІ таблиць.

2. Суспільно-політичний устрій ранньої Римської республіки.

3. Військова організація стародавніх римлян.

Контрольні запитання

1. Який вплив мала епоха еллінізму на суспільний устрій Риму?

2. Порівняйте правові повноваження основних республіканських магістратур?

3. Причини пунічних воєн Риму в Карфагеном?

4. Наскільки вплинули завоювання Риму на кризу республіканського устрою?

Методичні рекомендації.

Мета семінару: „Становлення Римської республіки”полягає у з’ясуванні історичних та соціальних витоків правової традиції Стародавнього Риму – останньої пізньоантичної з перших західноєвропейських цивілізацій. Спираючись на досвід еллінізму, культурно строкате населення Стародавньої Італії поєднало ті елементи суспільно-політичної організації, які були антиподами за часів Стародавнього Сходу та Античної Греції. Вчителями республіканського Риму стали, в першу чергу, етруски – носії досвіду стародавніх народів, їхні високорганізовані аристократичні лідери лукумони, грецькі колоністи, багатий грішми та зв’язками Карфаген, демонстративно сильні кельти. Політична еволюція Стародавнього Риму ілюструє істину Фукідіда про те, що історія – це драма людських відносин, малих і великих держав, перемог військово-політичних і культурних..

Студент має достатньо усних та писемних джерел, які доводять, що Римська республіка V – ІІІ ст. до н. е. змогла стати правовим регулятором складного пересічення традицій, способів життя, інтересів людей, які пізніше з гордістю іменували себе громадянами Риму.

Закони ХІІ таблиць – найдавніша пам’ятка римського права. Вони були записані, згідно історичної традиції, у середині V ст. до н. е., у початковий період ранньої республіки. Закони ХІІ таблиць дійшли до нас лише в цитатах та переказах давніх авторів. Не виключений вплив грецького права на правові норми ранньої Римської республіки

 

Список літератури

Джерела

1. Плутарх. Ромул // Плутарх. Сравнительные жизнеописания.-М.1961.- Т.1.-С.25-49.

2. Хрестоматия по истории древнего Рима/Под ред. С.Л.Утченко.- М.,1962.-С.5-46.

3. Хрестоматия по истории древнего Рима/Под ред. В.П.Кузищина.- М.,1987.-С.5-46.

Література

1. Ельницкий Л.А. Возникновение и развитие рабства в Риме в в VIII - ІІI ст.до н.е..- М.,1964.-С.117-201.

2. Игнатенко А.В. Древний Рим: от военной демократии к военной диктатуре.- Свердловск,1988.-С.16-73.

3. История Европы.- М.,1988-Т.1. - Древняя Европа.- М. - С.347-373.

4. Немировский А.И. История древнего Рима и Италии.- Воронеж,1962.-С.140.

5. Нечай Ф.М. Образование Римского государства.- Минск,1972.-С.230.

6. Маяк И. Проблема генезиса римского полиса // ВДИ.-1976. - № 4.-С.43-56.

7. Маяк И. Рим первых царей. Генезис римского полиса.- М.,1983.- С.268.

8. Утченко С.Л. Становлення римської держави // Утченко С.Л., Цицерон и его время.- М.,1972.-С.10-79.

9. Штаерман Е.М. К проблеме возникновения госуларства в Риме // ВДИ.- № 2.-С.75-83.

Семінарське заняття № 9

Тема № 13. «Рабовласницьке господарство за даними Катона

(ІІ ст.до н.е.)».

(2 години)

П л а н

1. Економічні, суспільно-політичні наслідки завоювань Риму.

2. Організація рабовласницького господарства за даними трактату Катона «Про землеробство».

3. Характеристика рабства як історичного явища.

Контрольні запитання

1. Що ви знаєте про Марка Порція Катона?

2. Які соціальні верстви виграли внаслідок завоювань Риму Західного і Східного Середземномор’я?

3. Що сприяло розвитку римської економіки в ІІ – І ст. до н.е.?

4. Які причини поразки Тіберія і Тая Граків?

 

Методичні рекомендації

Мета семінару „Рабовласницьке господарство за даними Марока Порція Катона (ІІ ст. до н. е.)” – повернутися до непересічних наслідків завоювань Риму не лише у сфері економічній, але й суспільно-політичній, загальнокультурній, проблем класичного рабства, які тісно взаємовпов’язані між собою. Праця Марка Порція Катона „Про землеробство” є унікальним віддзеркаленням складних соціально-економічних, політичних трансформацій пізніх верств римського суспільства, частина з яких стала власником великих матеріальних і людських ресурсів, а частина втратила в ході тривалих війн те, що мала на їхньому початку, включаючи особисту свободу. Розглядаючи в цьому світлі матеріал названого трактату Марка Порція Катона студент має можливість за допомогою цінного першоджерела прослідити неоднозначні наслідки поширення рабства на терені історії Риму. Економічна культура Стародавнього Риму, разом із правовою мала глибоке історичне коріння і західноєвропейське майбутнє. Марк Порцій Катон усвідомлював це на своєму рівні.

У ІІ ст. до н. е. в результаті римських завоювань в Італії почали масово з’являтися раби. Господарство, у якому застосовували працю цих людей, поступово почало витісняти те, яке було засноване на використанні праці вільного населення. Відбувався процес концентрації земель в руках обмеженого кола землевласників. Велика кількість середніх та дрібних землевласників у результаті економічної конкуренції розорювалася.

Перетворення Риму у середземноморську державу, вивіз дешевого хлібу із провінцій змушували італійських власників запроваджувати зміни у функціонуванні своїх господарств, поступово перетворюючи їх на рабовласницькі латифундії. Процеси, які відбувалися в економіці Італії, радимо студенту додатково вивчити і за трактатом Варрона „Про сільське господарство”. В якості додаткових джерел можна використати уривки з роботи Аппіана „Громадянські війни”.

При відповіді на друге питання плану практичного заняття радимо звернути увагу на наступні моменти: організація вілли, зв’язок господарства з міським базаром, види культур та їхня прибутковість, техніка ведення господарства, праця рабів у господарстві, використання праці вільних у господарстві.

Список літератури

Джерела

1. Марк Порацийх. Катон. Земледелие. / В кн. Ученые земледельцы древней Италии.-Л.,1970.

2. Хрестоматия по истории древнего Рима/Под ред. С.Л.Утченко.- М.,1972.-разд.ІІІ.

3. Знаменитые римляне по Плутарху.- М.,1964.

Література

1. История древнего Рима/Под ред. В.П.Кузищина.- М.,1981.

2. Каш А.Л. Проблемарабства у Платвия и Катона // ВДИ.-1964. - № 3. - С.81-90.

3. Кузищин В.М.. Очерки по истории земледелия в Италии ІІ в. до н.э.- Свердловск,1988; - М.,1966.

4. Сергиенко М.Е.. Ремесленники Древнего Рима.- Л.,1969.

Семінарське заняття № 10

Тема № 14. «Політика принципату Августа за оцінками сучаників».

(2 години)

Мета: "Політика принципату Августа за оцінкою сучасників " досліджуючи проблему політичної еволюції Стародавнього Риму, розкрити на основі співставлення джерел різного типу, оцінок сучасників, зміст та суспільно-політичні, духовні наслідки політики „принципату” - порядку, який коштував римлянам втрату їх громадянських прав, в порівнянні з правлінням Цезаря, замаскованою республіканським ідеалом особистою диктатурою Октавіана Августа.

П л а н

1. Характеристика джерел.

2. Зміст політики принципату Августа.

3. Суспільно-політичні наслідки правління Октавіана Августа.

Контрольні запитання

1. Наскільки відрізняється характеристика Октавіана Августа за даними відомих вам джерел?

2. Чи відповідала задекларована мета і наслідки політики принципату Августа?

3. Які причини породили незворотню кризу римської імперії?

4. Що вам говорить поняття класичного рабства?

 

Методичні рекомендації

Мета семінару: „Політика принципату Гая ОктавіанаАвгуста за оцінкою сучасників” – досліджуючи проблему політичної еволюції Стародавнього Риму, розкрити на основі співставлення джерел різного типу, оцінок сучасників, зміст та суспільно-політичні, духовні наслідки політики „принципату” – порядку, який коштував римлянам втрату їхніх громадянських прав, у порівнянні з правлінням Цезаря, замаскованою республіканським ідеалом особистої диктатури Гая Октавіана Августа.

Політична еволюція Стародавнього Риму не випадково залишається важливою для антикознавців. Вона досліджує історичний режим унікальної пізньоантичної держави, з якої, за висновком німецького історика Теодора Момзена „вилупилося” 32 народи. Сила і закон складали основу римської політики як регулятора співжиття останніх. Реалізація цієї політики вимагала особливих лідерів, наділених в рівній мірі волею і розумом, історизмом мислення. Не випадковим була фіксація їхніх портретів, свідчень неповторних явищ у політичному житті Римської держави. „Вдивитись” у ці портрети інтелектуально для історика є необхідним і цікавим.

Першою персоною серед них вже римські історики визнали Гая Юлія Цезаря. Поєднуючи в собі різні риси, він наважився розвернути корабель римської політики від республіки до імперії, помираючи від 23 ножових поранень. Силу його волі й розуму римські громадяни усвідомили не одразу. На сторінках праць римських істориків, в першу чергу Тита Лівія (17 р. н. е.), Корнелія Тацита (54 – 120 рр.), представлені очевидні докази того, що не всі римські політики порушували закон, щоб його зміцнити, брали владу, щоб її роздати, як це вдалося зробити Цезарю, підкреслюючи наявність ще однієї якісної риси – моралі. Шкала останньої, як своєрідного барометра життєдайності світової імперії свідомо досліджується наступним поколінням істориків – Плінієм Молодшим (62 – 114 рр.), Гаєм Свєтонієм Траквіллом (70 – 160 рр.), Діоном Кассієм (155 – 235 рр.) і, звичайно, християнським письменником Августином.

Самостійна робота над зазначеними та іншими працями римських політиків, істориків, християнських авторів вимагає особливого часу, вдумливості. При цьому доказів своєї значимості вона не потребує, оскільки переконливо представляє усі компоненти історичного життя – народи, з рівнем їхньої громадянської та етнічної свідомості, лідерів політичних, культурних, як своєрідних поводирів-апостолів і, нарешті, історизм мислення, як спосіб подолання помилок не на власному, а на чужому досвіді.

 

Список літератури

Джерела

1. Анкирская надпись //Хрестоматия по истории древнего Рима.- М.,1962.-С.527-530.

2. Светоний Транквилл. Божественный Август // Светоний Транквилл. Жизнь двенадцати царей.- М.,1964.-С.35-76.

3. Хрестоматия по истории древнего Рима/Под ред. С.Л.Утченко.- М.,1962.-С.355-466.

4. Хрестоматия по истории древнего Рима/Под ред. В.И.Кузищина.- М.,1987.-С.165-314.

Література

1. Егоров А.Б. Рим на гране эпох. Проблема рождения и формирования принципата.- Л.,1985.-С.497-587.

2. Машкин Н.А. Принципат Августа.-М.,Л.,1949.-С.311-316; 427-457.

3. Межерицкий Я.Ю. «Модели» единоличного правления в идеологии раннего принципата // Античная и гражданская община. Науч.тр.МГЗПИ.-М., 1984.-С.104-115.

4. Михайловский Ф.А. Трибунская власть в политической системе принципата Августа // Античная и гражданская община. Науч.тр.МГЗПИ.-М., 1984.-С.92-104.

5. Сергиенко М.Е. Италийские горожане І в.до н.э./ Муниципальная знать и отпущенники //ВДИ.-1975.-С.115-124.

6. Утченко С.Л. Древний рим: люди, события, идеи.-М.,1969.-С.191-216.

7. Федорова Е.В Императорский Рим в лицах.. -М.,1979.-С.461.

8. Штаерман Е.М., Трофимова А.К. Рабовладельческие отношения в ранней Римской империи /Италия/.-М.,1971.-С.324.

9. Шифман И.Ш. Сирийское общество эпохи принципата.-М.,1977.-С.60-117.