Християнство, за даними історичних джерел.

Поняття класична невипадково застосовують в першу чергу до культури античної Греції. Відповідно, знайомство з нею стало ознакою справжньої освіченості, розвину тості особи. Як головна результативність історичного прогресу, культура вивчається багатьма науками в тому числі безпосередньо культурологією. Можливо саме антикознавство долаючи їх спеціалізацію-ізоляцію зможе пояснити не тільки минуле, але й майбутнє класичної культури. Скористатись її уроками неможливо без розуміння особливостей архаїчного історичного проросту і часу, вічних ділем буття. Не тільки територіально, але й культурно-історичного Еллада сформувалася на пересічені різних традицій, досвіду військової і культурної консолідації. «До Троянських воєн греків як народу не було» зазначив Фукідіт, оглядаючись на синкретичне коріння майбутніх класиків.

Досвід інтуїтивного, езотерично-духовного, раціонального пізнання світу донесла до нас колективна символічно-багатозначима міфологічна пам'ять стародавніх греків, культурне значення якої розкривається у загальному вступі даного посібника. Весь комплекс джерел з історії античної греції переконує, що її культурна еволюція поширювалась не тільки на знаряддя праці, а в першу чергу на свідомість людей, які долаючи її «темряву» відмежувались від варварства зовнішнього і внутрішнього здатністю духовним, розумним словом зберігати вистражданий досвід і перемагати не тільки зброєю.

Класичними зразками історичного самопізнання виступають праці Геродота та Фукідіта. На батьківщині Геродота, в східній частині Греції-Галікарнаці, історія буквально перекладалася як «природа». Для багатьох античних авторів, і в першу чергу названих, минуле колективного життя людей виступає як шанс зрозуміти ключові його проблему, розгледіти їх етнічне «обличчя» - архетипну матрицю. В їх картині світу уживаються Космос і поліс, Схід і Захід, як особливі типи історико-культурного розвитку зі своїми сильними і слабкими сторонами. При всіх відмінностях поглядів, в тому числі на історичні джерела, Геродот і Фукідіт основним предметом історії вважали вивчення досвіду подолання драматизму суспільних відносин. Геродот став дослідником греко-персидських воєн 500 – 449 рр. до н.е., а Фукідіт між полісної конфронтації в ході затяжної Пелопонеської війни 431 – 404 рр. до н.е. «Поліс – це не стіни, а люди», як своєрідна соціологічна формула звучать слова класика європейської історичної науки Фукідіта.

Всю панораму агонального, історичного життя, багатоканальність його пізнання донесла до нас антична література. Неперісічний дослідник культурного феномену Еллади Андре Бонар, всю її еволюцію від варварства до цивілізації розкрив на прикладі літературної творчості Евріпіда. Надбання блискучої галереї античних авторів невипадкового стало підгрунттям творчого злету модерної культури, але в межах її Високих програм розвитку, на відміну від тих, які повернули вектори історичного життя від природної цілісності до свободи самотності, божевілля, хаосу егоїстичних інтересів, вульгарності, розмитих понять. Характерні риси класичної культури античної Греції такі як: 1) традиційність і новаторство; 2) трансформація релігійно-міфологічного світосприймання в нові, раціонально-естетичні форми мислення; 3) утвердження людини, як феномену життя, його основної цінності найбільш виразно демонструють образотворчі творіння класиків.

Історично греки довго, важко йшли до образів Федія, Поліклета, Мірона, Афіни-Переможиці, яка нарівні розмовляє з новими героями, які піднялися щаблями виробника, майстра, художника.

 

4.3. Методичні вказівки та тематика контрольних робіт для студентів-заочників.

Метою письмових контрольних робіт студентів заочної форми навчання є збагачення і поглиблення їх знань шляхом активізації самостійної роботи над предметними, тематичними джерелами, спеціальною літературою, навичок історичного дослідження і його наукового викладу.

Реалізація зазначених складових професійного становлення історика вимагає в першу чергу врахування особливостей архаїчної, традиційної епохи, їх змісту, уроків. Цивілізації античності представляють загальнолюдську епоху першовитоків, цілісного співіснування з Природою, її ритмами, сферами, законами які зберігають для людини свій об’єктивно-феноменальний зміст. Наблизитись до нього можливо поєднуючи дані геологічної, релегійно-символічної історії, усього комплексу джерел.

Неформальний підхід до різних джерел, породжених релігійно-міфологічним, предметно-раціональним світосприйманням, досвідом, ритмами життя, його ситуативністю дозволять зрозуміти як загальні тенденції історичного життя, так і неповторність „обличчя” кожної стародавньої цивілізації Сходу, які справді були колискою світової культури, залишивши не тільки екзотичні пам’ятки, на зразок єгипетських пірамід, але й досвід її творення, саморуйнації.

Часова панорама архаїки (сотні тисячоліть) дозволяє переконатись в тому, що природа не тільки випробувала людину на силу, розум, здатність порозумітися, але й обдаровувала по-своєму тих, кого вибирала, живила. На жаль науки, які вивчають природу та історію пересікаються формально. Унікальною культурною ланкою яка може наблизити їх до розуміння, взаємодії великої і малої Природи, умінь, знань людей, які ще стадійно і світоглядно не відірвались від неї, як феноменальної матриці, є міфологеми та матеріали неолітичної революції, які переконують у продуктивній співпраці людини і природи.

Як синкретичний, універсальний за рівнями передачі інтуїції, почуттів, думок тип мислення, міфологія є унікальним історичним джерелом, підґрунтям писемної традиції – яка за своїми правилами, законами стилізувала зібрані більшою половиною культурної історії піктограм – знаки, символи, етнічні коди, Час життя, в якому минуле не приноситься в жертву майбутньому. Не випадково саме міфологія може задовольнити метафізичну потребу людини ХХІ ст. в історії. Її перевагою є те, що вона проростає з релігії – вродженого відчуття органічного взаємозв’язку людини зі світом, світотворящими силами.

Давньогрецьке і давньолатинське словникове визначення релігії сфокусували не тільки стадійну, але й світоглядну парадигму традиційного Східного і західно-європейського культурно-історичних типів. Стати свідомим учасником відповідних теоретичних дискурсів і можливо зайняти в них свою позицію студенту сприятиме звернення до витоків культурного життя. Міфологічна і писемна пам'ять древніх допоможуть розчистити від статистичної інформації, упередженості першородне значення вузлових онтологічних понять безцінний досвід, вистражданий нашими предками, феноменальні можливості Природи великої і малої, повчальні уроки їх співіснування. Але ключем до їх відкриття є спеціальне «дешифрування» міфології, античної літератури, яка на рівні філософії – історії, символу – образу її розвинула. Мова йде про залучення неоднозначних методів аналізу, які відповідали б унікальному предмету дослідження – космогонічній картині Світу, глобальним часовим вимірам, різним рівням фіксації людської думки і врешті – соціальним, езотеричним мотивам її носіїв. Саме міфологія засобами фантастики, алегорії здатна відкрити глибинні сторони життя, його багатофункціональність, обраність механізму захисту. Занурюючи нас у вир почуттів, страхів, мрій, повстань вона виводить нас на шлях майбутнього через минуле – морального врівноваження хаосу самознищення. Вона ж відкриває агональне змагання по щаблям культурного сходження виробників – майстрів – художників – царів – громадян. Закони агону мають свою вперту логіку і, без сумніву, різних домінантів. Несправедливим є те, що право самої участі в його змаганнях отримали не всі народи і це право у них відібрала не історія, а історики. У зв’язку з цим, класична антична спадщина давно стала засобом як спекуляцій, так і етнічної ідентифікації, самопізнання через досвід предків, людства. Духовні пам’ятки античності Стародавнього Сходу зберегли історію народження народів, їх випробування рабством зовнішнім і внутрішнім. Вони донесли до нас не випадкові перемоги малих народів і держав над великими, доводячи умовність категорії сили.

Творчо переосмисливши традицію різних хронологічно і світоглядно спільнот, класична культура античної Греції виявила себе як традиційна і модерна для свого часу здатною для збереження цілісного Космосу (Порядку) життя і дерзновенного його пізнання, впорядкування в інтересах людини. Розуміючи її історичну природу, студенти мають право залучити для кокретизації характеристики явища різний матеріал відносно її результативності. Це в першу чергу концептуальні праці Геродота, Фукідіда, міфологічна і писемна спадщина Еллади, – культурного феномену, в якості метафізичної, онтологічної і ноосферної памяті, енциклопедії життя, творчу символіку. На тлі вічних, загально-людських цінностей будуть доречними і необхідними паралелі всесвітньої і вітчизняної історії.

Розкриваючи тему контрольної роботи студент повинен поєднувати матеріал аналітичного – і конкретно-історичного змісту, який органічно поєднаний між собою. В результаті структура роботи матиме внутрішню логіку, аргументованість. Організаційна її послідовність вимагає слідкуючої наступності:

– Опрацювання літератури, джерел.

– Розробки плану роботи і в першу чергу.

– Вступу, в якому підкреслюється актуальність теми, стан вивчення.

– Розкриття питань плану з висновками.

– Формулювання загальних висновків розгляду теми.

– Складання загального списку використаної літератури та джерел.

Тема 1. Троянська війна в історії стародавніх народів.

Темою контрольної роботи є колоритне, складне явище епохи античності. Не зважаючи на виразність джерел – поеми Гомера «Іліада» та «Одіссея», відголос Троянської війни, розуміння справжніх її причин, змісту та наслідків залишається багато в чому тестовим. Умовами розуміння подій, в яких пересіклися не просто амбіції Менелая і Паріса, як суперників красуні Єлени, а різні траєкторії історико-культурного життя з його бізнесовими, сакральними інтересами, є подолання спрощень архаїчної, античної традиції.

Суть гомерівського питання, яке переважно ставлять літературознавці, полягає не тільки в з’ясуванні авторства згаданих поем, але в адекватній оцінці їх унікального історичного світоглядного змісту. Керуючись розумінням специфіки релігійно-міфологічного світосприймання, студент зможе використати глибинні характеристики неординарного історичного джерела, які приводяться зокрема в «Истории мировой культуры. Наследие Запада» М. 1998. Вони виділяють зовнішній – етичний зміст творінь «вихователя Еллади»і внутрішньо-символічний погляд «божественного поета» який дозволив йому, на думку Платона охопити не просто панораму традицій, а всі галузі людського знання, до якого необхідно віднести в першу чергу міфологічну пам'ять. Приймаючи її алегоричне кодування ми можемо наблизитись якщо не до світотворення, то агональних змагань, учасниками яких були ті, хто вижив в умовах «катастрофічної архаїки» і прагнуть спираючись на метали Анатолії, її сполучення досвід третього народу Сходу – стародавніх хеттів, військове і культурне побратимство вже не виживати, а жити. Гомер запропонував матеріал трьох історичних епох для вирішення проблеми вибору для лідерів, воїнів, людей праці – за тей рахунок не просто жити, а задовольнити свої і різні потреби.

Тест на відкриття і розуміння Трої змогли скласти ті, дослідники, які до кінця повірили Гомеру. Про одного з них розповідає науково-популярна книга Г. Штоля «Генрих Шлішай» М., 1991, а також автори запропонованого літературного покажчика.

 

Література

1. Александра М. Гуманістичний зміст поем Гомера „Іліада” та „Одиссея” / М. Александра, С. Голованов, Ф. Петляк // Історія в школі. – 2004. – № 10. – С. 38-39.

2. Андреев Ю. В ожидании „греческого чуда” (Духовный мир микенского общества) / Ю. Андреев // ВДИ. – 1993. – № 4. – С. 14-33.

3. Андреев Ю. В. Раннегреческий полис (гомеровский период) / Ю. Андреев. − Л.: Изд-во ЛГУ, 1976. − 141 с.

4. Андреев Ю. В. Раннегреческий полис / Ю. Андреев // Древняя Греция. История. Быт. Культура. Из книг современных ученых / Сост. Л. Ильинская. − М., 1997. − С. 35-37.

5. Андреев Ю. Об истории гомеровского эпоса / Ю. Андреев // ВДИ. – 1984. – № 4. – С. 3-11.

6. Блаватский В. Очерки военного дела в античных государствах Северного Причерноморья / В. Блаватский // Древняя Греция. История. Быт. Культура. Из книг современных ученых / Сост. Л. Ильинская. − М., 1997. − С. 48.

7. Богаевский К. Эгейская культура и фашистские фальсификаторы истории / К. Богаевский // Против фашистской фальсификации истории. − Л., 1939. − С. 35-83.

8. Боннар А. Греческая цивилизация / А. Боннар // Древняя Греция. История. Быт. Культур. Из книг современных ученых / Сост. Л. Ильинская. − М., 1997. − С. 43.

9. Букалов А. К вопросу о новой датировке Троянской войны (предварительное сообщение) / А. Бука лов // Соционика, ментология и психология личности. − 2004. − № 2. − С. 77-82.

10. Вернан Ж. Происхождение раннегреческой мысли / Ж. Вернан. – М.: Прогресс, 1988. – 221 с.

11. Гаспаров М. Занимательная Греция / М. Гаспаров // Древняя Греция. История. Быт. Культура. Из книг современных ученых / Сост. Л. Ильинская. − М., 1997. − С. 62-64.

12. Герцман Е. Музыка Древней Греции и Рима / Е. Герцман // Древняя Греция. История. Быт. Культура. Из книг современных ученых / Сост. Л. Ильинская. − М., 1997. − С. 64-70.

13. Гомер. Іліада / Гомер // Антична література: Хрестоматія / Укл. О. Білецький. – К., 1968. – С. 51-93.

14. Гомер. Одіссея / Гомер // Антична література: Хрестоматія / Укл. О. Білецький. – К., 1968. – С. 94-15.

15. Диктис Критский. Дневник Троянской войны. Кн. 5 / Диктис Критский // ВДИ. − 2003. − № 4. − С. 247-262.

16. Древние цивилизации / Под ред. Г. Бонгард-Левина и др. – М., 1989.

17. Ильинская Л. Минос, Дедал и Кокал. Из книг современных ученых / Л. Ильинская // Ильинская Л. Легенды и археология. − М., 1988. − С. 47-60.

18. Історія Троянської війни: античні міфи // ІУ. – 2000. – № 2; № 7.

19. Клейн Л. Анатомия Илиады: начало дискуссии / Л. Клейн // ВДИ. − 2004. − № 3. − С. 207-214.

20. Клейн Л. Древнейшие песни „Илиады” / Л. Клейн // ВДИ. − 1992. − № 2. − С. 15-31.

21. Клейн Л. Скептический комментарий к началу европейской истории (о древней Трое и Троянской войне) / Л. Клейн // Знание-сила. – 1986. – № 3. – С. 41-44.

22. Линкольн Б. Эпизод с Терситом в „Илиаде” / Б. Линкольн // ВДИ. − 1994. − № 2. − С. 17-33.

23. Лопухова О. Священный остров древних греков / О. Лопухов // ВИ. − 1988. − № 1.

24. Лосев А. Гомер / А. Лосев // Древняя Греция. История. Быт. Культура. Из книг современных ученых / Сост. Л. Ильинская. − М., 1997. − С. 42.

25. Мерей О. Экология и аграрная история древней Греции / О. Мерей // ВДИ. − 1994. – № 2. − С. 87-97.

26. Немировский А. Мифы древней Эллады / А. Немировский // Древняя Греция. История. Быт. Культура. Из книг современных ученых / Сост. Л. Ильинская. − М., 1997. − С. 49-51.

27. Немировский А. Троя после Троянской войны / А. Немировский // ВМУ. – 1999. – № 5. − С. 60-75.

28. Немировский А. Античность: история и культура / А. Немировский, Л. Ильинская, В. Уколова // Древняя Греция. История. Быт. Культура Из книг современных ученых / Сост. Л. Ильинская. − М., 1997. − С. 51-61.

29. Петерс Б. Морское дело в античних государствах Северного Причерноморья / Б. Петерс // Древняя Греция. История. Быт. Культура Из книг современных ученых / Сост. Л. Ильинская. − М., 1997. − С. 47.

30. Петухов Ю. Колыбель Зевса (остров Крит и древние русы) / Ю. Петухов // История. − 1997. − № 1. − С. 130-145.

31. Радциг С. Античная литература, ее художественное и историческое значение в связи с общей культурой древних греков и римлян / С. Радциг // Древняя Греция. История. Быт. Культура Из книг современных ученых / Сост. Л. Ильинская. − М., 1997. − С. 38-42.

32. Свенцицкая И. Некоторые проблемы землевладения по „Илиаде” и „Одиссее” / И. Свенцицкая // Древняя Греция. История. Быт. Культура. Из книг современных ученых / Сост. Л. Ильинская. − М., 1997. − С. 44-47.

33. Снодграсс А. История Греции в свете археологии / А. Снодграсс // ВДИ. − 1992. − № 2. − С. 32-40.

34. Флоренсов Н. Троянская война и поэмы Гомера / Н. Флоренсов. − М.: Наука, 1991. − 145 с.

35. Яйленко В. Архаическая Греция и Ближний Восток / В. Яйленко. − М.: Наука, 1990. − 271 с.

 

Тема 3. Гомерівська Греція (ХІ – ІХ вв. до н.е.).

Короткий, унікальний за змістом період, який отримав неоднозначну назву «темних віків». Розкриваючи тему контрольної роботи, студент повинен розуміти не тільки літературний, але й історичний зміст поем Гомера «Іліада» та «Одіссея». Стати «вихователем Еллади», наступних поколінь сліпий осід зміг завдяки не тільки божественному дару слова, але й драматичному досвіду морального вибору старих і молодих цивілізацій, героїв богів, людей, які через військове братство вийшли на шлях культурного єднання. Перехідний характер часу актуалізував проблему вічних цінностей буття, розкритих востаннє мовою міфологічної символіки. Період ХІ – ІХ вв. до н.е. завершує народження першої європейської цивілізації, але заперечення і розвиток попереднього історичного досвіду етнічно-строкатих спільнот. Будуть виправданими звернення до подій історії Кріто-мікенської доби, неформальне тлумачення троянської епопеї.

Тема 4. Патріархальна Греція за даними поем Гомера «Одіссея» та «Іліада»

Територіально, культурно-історично Антична Греція, як перша європейська цивілізація сформувалася на пересіченні східної, євразійської та егейської традиції. Поняття патріарна культура дозволяє зрозуміти не тільки їх спільну стадійну, світоглядну основу, але наблизившись з її допомогою до уроків класичної історії. Основним джерелом дослідження непересічних історичних процесів є поеми Гомера «Іліада» та «Одіссея». Завдяки міфологічній традиції, символічно-багатозначним образам Гомер навертає нас у світ архаїки, явищ, людей, які жили за божественними законами Природи, оцінюючи один одного військовою, трудовою доблестю. Автором поем сповнений критичного захоплення «золотим віком» історії Греції, агональними змаганнями сильних людей зі стихіями зовнішніми і внутрішніми, і, нарешті, Троєю, перемога над якою була умовою їхнього утвердження серед старших Східних цивілізацій. Основною проблемою «вихователя Еллади» є вибір засобів досягнення перемоги, бажання перелічити пошуки істинного геройства. Закономірно, що поеми Гомера стали «енциклопедією життя» поколінь греків та римлян, усіх культурних людей. Студента чекає цікава та складна робота над матеріалом, в якому пересіклися три історичні епохи, патріархальна та модерна орієнтація. Фіксуючи сильні і слабкі сторони основних сфер життя греків у перехідний період їхньої історії, отримуємо можливість оцінити досягнення, і, водночас, ціну їхнього культурного сходження в якості виробника – майстра – художника.

Весь комплекс джерел переконує, що згадані процеси відбилися не тільки на еволюції знарядь праці, а й свідомості людей, які, долаючи її «темряву», відмежувались від варварів здатністю духовним, розумним словом зберігати вистражданий досвід, перемагаючи не лише зброєю.

При вивчені економічного устрою грецьких племен потрібно звернути увагу на розвиток основних галузей сільського господарства: землеробства, скотарства, садівництва, техніку сільського господарства, аграрні стосунки у грецькому суспільстві ХІ – ІХ ст. до н.е. Потрібно відібрати з поем матеріал, зміст якого б відображав розвиток ремесла та торгівлі греків. Вивчаючи організацію влади у греків, потрібно: 1) виділити органи військової родоплемінної демократії, 2) визначити функції басилеїв та ради старійшин, 3) прослідкувати зміну ролі народних зборів у захисті інтересів різних верств населення.

Література

1. Александра М. Гуманістичний зміст поем Гомера „Іліада” та „Одиссея” / М. Александра, С. Голованов, Ф. Петляк // Історія в школі. – 2004. – № 10. – С. 38-39.

2. Андреев Ю. В ожидании „греческого чуда” (Духовный мир микенского общества) / Ю. Андреев // ВДИ. – 1993. – № 4. – С. 14-33.

3. Андреев Ю. В. Раннегреческий полис (гомеровский период) / Ю. Андреев. − Л.: Изд-во ЛГУ, 1976. − 141 с.

4. Андреев Ю. В. Раннегреческий полис / Ю. Андреев // Древняя Греция. История. Быт. Культура. Из книг современных ученых / Сост. Л. Ильинская. − М., 1997. − С. 35-37.

5. Андреев Ю. Об истории гомеровского эпоса / Ю. Андреев // ВДИ. – 1984. – № 4. – С. 3-11.

6. Блаватский В. Очерки военного дела в античных государствах Северного Причерноморья / В. Блаватский // Древняя Греция. История. Быт. Культура. Из книг современных ученых / Сост. Л. Ильинская. − М., 1997. − С. 48.

7. Богаевский К. Эгейская культура и фашистские фальсификаторы истории / К. Богаевский // Против фашистской фальсификации истории. − Л., 1939. − С. 35-83.

8. Боннар А. Греческая цивилизация / А. Боннар // Древняя Греция. История. Быт. Культур. Из книг современных ученых / Сост. Л. Ильинская. − М., 1997. − С. 43.

9. Букалов А. К вопросу о новой датировке Троянской войны (предварительное сообщение) / А. Бука лов // Соционика, ментология и психология личности. − 2004. − № 2. − С. 77-82.

10. Вернан Ж. Происхождение раннегреческой мысли / Ж. Вернан. – М.: Прогресс, 1988. – 221 с.

11. Гаспаров М. Занимательная Греция / М. Гаспаров // Древняя Греция. История. Быт. Культура. Из книг современных ученых / Сост. Л. Ильинская. − М., 1997. − С. 62-64.

12. Герцман Е. Музыка Древней Греции и Рима / Е. Герцман // Древняя Греция. История. Быт. Культура. Из книг современных ученых / Сост. Л. Ильинская. − М., 1997. − С. 64-70.

13. Гомер. Іліада / Гомер // Антична література: Хрестоматія / Укл. О. Білецький. – К., 1968. – С. 51-93.

14. Гомер. Одіссея / Гомер // Антична література: Хрестоматія / Укл. О. Білецький. – К., 1968. – С. 94-15.

15. Диктис Критский. Дневник Троянской войны. Кн. 5 / Диктис Критский // ВДИ. − 2003. − № 4. − С. 247-262.

16. Древние цивилизации / Под ред. Г. Бонгард-Левина и др. – М., 1989.

17. Ильинская Л. Минос, Дедал и Кокал. Из книг современных ученых / Л. Ильинская // Ильинская Л. Легенды и археология. − М., 1988. − С. 47-60.

18. Історія Троянської війни: античні міфи // ІУ. – 2000. – № 2; № 7.

19. Клейн Л. Анатомия Илиады: начало дискуссии / Л. Клейн // ВДИ. − 2004. − № 3. − С. 207-214.

20. Клейн Л. Древнейшие песни „Илиады” / Л. Клейн // ВДИ. − 1992. − № 2. − С. 15-31.

21. Клейн Л. Скептический комментарий к началу европейской истории (о древней Трое и Троянской войне) / Л. Клейн // Знание-сила. – 1986. – № 3. – С. 41-44.

22. Линкольн Б. Эпизод с Терситом в „Илиаде” / Б. Линкольн // ВДИ. − 1994. − № 2. − С. 17-33.

23. Лопухова О. Священный остров древних греков / О. Лопухов // ВИ. − 1988. − № 1.

24. Лосев А. Гомер / А. Лосев // Древняя Греция. История. Быт. Культура. Из книг современных ученых / Сост. Л. Ильинская. − М., 1997. − С. 42.

25. Мерей О. Экология и аграрная история древней Греции / О. Мерей // ВДИ. − 1994. – № 2. − С. 87-97.

26. Немировский А. Мифы древней Эллады / А. Немировский // Древняя Греция. История. Быт. Культура. Из книг современных ученых / Сост. Л. Ильинская. − М., 1997. − С. 49-51.

27. Немировский А. Троя после Троянской войны / А. Немировский // ВМУ. – 1999. – № 5. − С. 60-75.

28. Немировский А. Античность: история и культура / А. Немировский, Л. Ильинская, В. Уколова // Древняя Греция. История. Быт. Культура Из книг современных ученых / Сост. Л. Ильинская. − М., 1997. − С. 51-61.

29. Петерс Б. Морское дело в античних государствах Северного Причерноморья / Б. Петерс // Древняя Греция. История. Быт. Культура Из книг современных ученых / Сост. Л. Ильинская. − М., 1997. − С. 47.

30. Петухов Ю. Колыбель Зевса (остров Крит и древние русы) / Ю. Петухов // История. − 1997. − № 1. − С. 130-145.

31. Радциг С. Античная литература, ее художественное и историческое значение в связи с общей культурой древних греков и римлян / С. Радциг // Древняя Греция. История. Быт. Культура Из книг современных ученых / Сост. Л. Ильинская. − М., 1997. − С. 38-42.

32. Свенцицкая И. Некоторые проблемы землевладения по „Илиаде” и „Одиссее” / И. Свенцицкая // Древняя Греция. История. Быт. Культура. Из книг современных ученых / Сост. Л. Ильинская. − М., 1997. − С. 44-47.

33. Снодграсс А. История Греции в свете археологии / А. Снодграсс // ВДИ. − 1992. − № 2. − С. 32-40.

34. Флоренсов Н. Троянская война и поэмы Гомера / Н. Флоренсов. − М.: Наука, 1991. − 145 с.

35. Яйленко В. Архаическая Греция и Ближний Восток / В. Яйленко. − М.: Наука, 1990. − 271 с.

 

Тема 5. Розвиток і ускладнення суспільних відносин архаїчної Греції (VIII – VII ст. до н.е.) в оцінках Гесіода («Труди і дні»)

Тема контрольної роботи передбачає розкриття вічної, загальнолюдської тенденції суспільного життя на матеріалі історичного джерела – яке поєднує предметні бачення сучасника подій та глибинні оцінки шляхів подолання болючої проблеми соціальної несправедливості Поема бестійського селянина, яка починається з історії народження богів, присвячена також земних болям – радикальним змінам у господарчому і суспільно-політичному житті греків за короткий, але культурно-результативний період VIII – VI ст. до н.е. Динаміка його прогресу багато в чому була обумовлена попередніми витоками історії. Багатий археологічний матеріал довів, що неолітична революція спиралася на освоєння людиною таких природних сил і стихій, як земля, сонце, вітер, вогонь, відкриття основних елементів, вузлів майбутніх механізмів. Першим моделюванням взаємозв’язку небесних і земних сил стала система зодіаку. Вирішальним фактором становлення класичної культури греків стала історична акумуляція ними тисячолітнього досвіду людей праці – надбання теократичної еліти – духовних, соціальних настанов поколінь людей.

Якісні вдосконалення знарядь праці, засобів комунікацій, професіоналізм, як умова відокремлення ремесла від сільського господарства утвердили на межі VI – V ст. до н.е. Елладу, як культурно-консолідоване, відкрите суспільство – новий, у порівнянні зі Стародавнім Сходом, щабель світової цивілізацій. Особливим доказом цього є Велика грецька колонізація. За своїми витоками, напрямками, змістом та культурно-історичними наслідками грецька колонізація належить до унікальних, багатопланових історичних явищ, вимагаючи свого предметного вивчення. У результаті буде сформована панорама першого світового обміну не лише товарами та сировиною, але й культурними надбаннями, тим більше, що активну роль у ньому прийняли наші предки – борисфеніди. Визнанням їх співтворцями культури першої європейської цивілізації є «Історія» Геродота. Усвідомлення глибини, оригінальності історичної концепції «батька історії» симптоматично відбувається паралельно із загостренням проблеми критеріїв прогресу Сходу і Заходу. «Скіфія» (4 кн. «Історії») Геродота – свідомого дослідника людського світу – доводить, що праукраїнці – «орачі» - вміли продуктивно співробітничати з різними народами, не витрачаючи при цьому свого культурного потенціалу, який збагнув не лише зернові, але й мовні ресурси Еллади.

Справжнім першоджерелом, цього насиченого новими явищами у житті греків періоду, є поема бестійського селянина Гесіода «Труди і дні». Писемне слово для нього, людини праці, вже не є «зло віщим знаком», а засобом осмислення як світу богів, так і людей. Завдяки йому ми маємо, не лише конкретизований на рівні соціальних портретів, процес розвитку й ускладнення суспільних відносин, але й по-селянському мудрі пропозиції їхнього цивілізаційного врегулювання – єдиний для всіх закон (моральний і правовий), професійна праця.

 

Література

1. Александра М. Гуманістичні ідеї в байках давньогрецьких поетів Езопа та Гесіода / М. Александра, С. Голованов, Ф. Петляк // Історія в школі. – 2005. – № 5. – С. 43-45.

2. Блаватский В. Земледелие в античных государствах Северного Причорномор’я / В. Блаватский // Древняя Греция. История. Быт. Культура. Из книг современных ученых / Сост. Л. Ильинская. − М., 1997. − С. 112.

3. Блаватский В. Природа и античное общество / В. Блаватский // Древняя Греция. История. Быт. Культура. Из книг современных ученых / Сост. Л. Ильинская. − М., 1997. − С. 118.

4. Бордмэн Дж. Проблемы и перспективы в истории и археологии колонизации Причерноморья до II в. н. э. / Дж. Бордмэн // ВДИ. – 1994. – № 2. – С. 97-99.

5. Брашинский И. Сокровища скифских царей / И. Брашинский // Древняя Греция. История. Быт. Культура. Из книг современных ученых / Сост. Л. Ильинская. − М., 1997. − С. 112-117.

6. Бродский Б. Романтические ведуть / Б. Бродский // Древняя Греция. История. Быт. Культура. Из книг современных ученых / Сост. Л. Ильинская. − М., 1997. − С. 71.

7. Великая греческая колонизация: итоги и перспективы изучения // ВДИ. − 1994. − № 2. − С. 97-100.

8. Гаспаров М. Занимательная Греция [Мера, вес, монета] / М. Гаспаров // Древняя Греция. История. Быт. Культура. Из книг современных ученых / Сост. Л. Ильинская. − М., 1997. − С. 76-77.

9. Гаспаров М. Л. Древнегреческая хоровая лирика / М. Л. Гаспаров // Древняя Греция. История. Быт. Культура. Из книг современных ученых / Сост. Л. Ильинская. − М., 1997. − С. 71-72, 174.

10. Геродот. Історія в дев’яти книгах / Геродот. − К.: Наук. думка, 1993. − 575 с.

11. Гесіод. Роботи і дні / Гесіод// Антична література: Хрестоматія / Укл. О. Білецький. – К., 1968. – С. 117-125.

12. Доватур А. Народы нашей страны в „Истории” Геродота / А. Доватур. – М.: Наука, 1982. – 455 с.

13. Доватур А. Феогнид и Мегары / А. Доватур // ВДИ. – 1971. – № 3. – С. 110-117.

14. Зельин К. Борьба политических группировок в Аттике в VI в. до н. э. / К. Зельин // Древняя Греция. История. Быт. Культура. Из книг современных ученых / Сост. Л. Ильинская. − М., 1997. − С. 73-75.

15. Историки Греции. Геродот, Фукидид, Ксенофонт. – М.: Худ. л-ра, 1976. – 430 с.

16. Кадеев В. Экологические связи античных городов Северного Причерноморья в I веке до н. э. − V веке н. э. (На материалах Херсонеса) / В. Кадеев, С. Сороган. − Х.: Выща шк., 1989. − 134 с.

17. Колобова К. Древний город Афины и его пам’ятники / К. Колобова // Древняя Греция. История. Быт. Культура. Из книг современных ученых / Сост. Л. Ильинская. − М., 1997. − С. 73.

18. Колобова К. Как жили древние греки / К. Колобова, Л. Озерецкая // Древняя Греция. История. Быт. Культура. Из книг современных ученых / Сост. Л. Ильинская. − М., 1997. − С. 80-84.

19. Кругликова И. Сельское хазяйство / И. Кругликова // Древняя Греция. История. Быт. Культура. Из книг современных ученых / Сост. Л. Ильинская. − М., 1997. − С. 77 − 80.

20. Кутайсов В. Керкенитида и Херсонес в IV − II вв. до н. э. / В. Кутайсов // ВДИ. − 2003. − № 2. − С. 60-90.

21. Литвиненко Ю. Греческие колонисты и тайны египетского земледелия (по данным папирусов Зенона) / Ю. Литвиненко // ВДИ. − 1994. − № 2. − С. 119-123.

22. Лінник Ю. Геродот та його „Історія” / Ю. Лінник // Історія в школі. – 1999. – № 8 – 9. – С. 9-11.

23. Лурье С. Геродот / С. Лурье. – М.; Л.: Изд-во АН СССР, 1947. – 211 с.

24. Макаров И. Документальное досье о налоге на проституцию из Херсонеса Таврического: (К интерпретации IOSPE I/2. 404) / И. Макаров // ВДИ. – 2003. – № 4. – C. 123-136.

25. Мерей О. Экология и аграрная история древней Греции / О. Мерей // ВДИ. − 1994. − № 2. − С. 87-97.

26. Некрополь Ольвії V – IV ст. до н. е. – К.: Наук. думка, 1974. – 181 с.

27. Немировский А. Нить Ариадны / А. Немировский // Древняя Греция. История. Быт. Культура. Из книг современных ученых / Сост. Л. Ильинская. − М., 1997. − С. 104-108.

28. Новикова Т. Раннегреческая тирания на Коринфском перешейке / Т. Новикова // ВДИ. – 1965. – № 4. – С. 112 – 126.

29. Одрін О. З історії транспортного флоту Ольвійської держави доримського часу / О. Одрин // УІЖ. − 2003. − № 1. − С. 97-108.

30. Палієнко Л. Геродот: Біографія. Оточення. Подорожі / Л. Палієнко // Географія та основи економіки в школі. – 2005. – № 4. – C. 50-54.

31. Славін Л. Ольвія / Л. Славін. – К: Вид-во АН УРСР, 1938. – 89 с.

32. Федорова-Давыдова Г. На окраинах античного мира Г. Федорова-Давыдова // Древняя Греция. История. Быт. Культура. Из книг современных ученых / Сост. Л. Ильинская. − М., 1997. − С. 101-103.

33. Фрейденберг О. Утопия: Глава к неопубликованной монографии „семантика композиции „Трудов и дней” Гесиода” / О. Фрейденберг // ВИ. − 1990. − № 3. − С. 141-167.

34. Шелов Д. Проблема Греко-варварских контактов в эпоху греческой колонизации Северного Причерноморья / Д. Шелов // ВДИ. − 1994. − № 2. − С. 10-106.

35. Шелов Д. Северное Причерноморье 2000 лет назад / Д. Шелов // Древняя Греция. История. Быт. Культура. Из книг современных ученых / Сост. Л. Ильинская. − М., 1997. − С. 108-111.

36. Яйленко В. Архаическая Греция и Ближний Восток / В. Яйленко. − М.: Наука, 1990. − 271 с.

 

Тема 6. Досягнення і проблеми Афінської демократії.

Стародавня Аттіка за природніми, історико-культурними умовами найбільш виразно демонструє неоднозначність цивілізаційного сходження. Вивчення „Становлення античних полісів як типів суспільно-політичної організації Спарти й Афін” полягає у поглибленому розумінні історичних передумов, сутності полісу як суспільно-політичної організації, об’єктивну основу якої складає окультурене середовище людей, які обрали громадську самоорганізацію як засіб колективного захисту індивідуальних інтересів. Рекомендовані студентам джерела та література вимагають вдумливого аналізу різних визначень полісу (його зовнішніх та внутрішніх ознак), позиції в питаннях суспільно-політичної типологізації Спарти й Афін, обумовлених не лише особливостями природних, господарчих умов, правовими традиціями, а також соціальним вибором лідерів та народів. Суспільний досвід не лише античності, але й сучасної епохи довів класичність оцінок і неоднозначних досягнень полісної афінської демократії, таких її дослідників як Аристотель і Фукідід. „Афінську політію” Аристотеля, як історичне джерело, характеризує аналіз автором 158 античних полісів. Практикум містить широке коло джерел, які дозволяють розглянути спектр внутрішніх умов становлення античного полісу (боротьба демосу й аристократії) та зовнішніх (греко-перські війни, рабство), як породження нецивілізованності перших і других. Хрестоматійний матеріал конкретизує на рівні людських характеристик творців правової основи полісного життя за допомогою, в першу чергу, стилізованих Плутархом образів Лікурга, Солона, Клісфена, Фемістокла, Перікла, дозволяючи історику наповнити конкретно-історичним змістом поняття „поліс”, „громадянин”, „свобода”, „демократія”.

Особливою проблемою даної теми є з’ясування причин кризи античного полісу, пошуки шляхів її подолання. Не лише джерельну, але й концептуальну основу вирішення однієї з головних проблем європейського антикознавства складають уже запропоновані праці представників критичного розуму Еллади – Страбона, Аристотеля, Фукідіда, лідерів промакедонських та антимакедонських партій.

Якісні вдосконалення знарядь праці, засобів комунікацій, професіоналізм, як умова відокремлення ремесла від сільського господарства утвердили на межі VI – V ст. до н. е. Елладу, як культурно-консолідоване, відкрите суспільство – новий, у порівнянні зі Стародавнім Сходом, щабель світової цивілізації. Особливим доказом цього є Велика грецька колонізація. За своїми витоками, напрямками, змістом та культурно-історичними наслідками грецька колонізація належить до унікальних, багатопланових історичних явищ, вимагаючи свого предметного вивчення. У результаті буде сформована панорама першого світового обміну не лише товарами та сировиною, але й культурними надбаннями, тим більше, що активну роль у ньому прийняли наші предки – борисфеніди. Визнанням їх співтворцями культури першої європейської цивілізації є „Історія” Геродота. Усвідомлення глибини, оригінальності історичної концепції „батька історії” симптоматично відбувається паралельно із загостренням проблеми критеріїв прогресу Сходу і Заходу. „Скіфія” (4 кн. „Історії”) Геродота – свідомого дослідника людського світу − доводить, що праукраїнці – „орачі” – вміли продуктивно співробітничати з різними народами, не витрачаючи при цьому свого культурного потенціалу, який збагачував не лише зернові, але й