Перелік питань до підсумкового контролю.

1. Місце і роль античної Греції в історії світової цивілізації.

2. Джерела з історії Стародавньої Греції.

3. Періодизація історії Стародавньої Греції.

4. Природні умови, населення античної Греції.

5. Кріто-Мікенська цивілізація в ІІ тис.до н.е.

6. Занепад Ахейської Греції в XII-XІ ст.до н.е. Падіння мікенських держав.

7. Греція ХІ-ІХ ст.до н.е. «Темні віки».

8. Господарство, суспільні відносини Стародавньої Греції за даними поеми Гомера «Одісея» та «Іліада».

9. Античний поліс як форма суспільно-політичної організації.

10. Причини боротьби демосу і аристократії. Роль ранньогрецької тиранії в формуванні античного полісу.

11. Архаїчна Греція (VIII-VI ст.до н.е.).

12. Поема Гесіода «Труди і дні» про суспільні відносини в VIII-VI ст.до н.е.

13. Спарта, як приклад аграрного полісу.

14. Особливості соціальних суперечностей в Спарті та їх оцінка в історіографії.

15. Формування античного полісу в Аттіці.

16. Реформа Солона, Клісфена, їх роль та значення в історії Стародавньої Греції.

17. Розквіт і криза афінської аристократії за часів правління Перікла.

18. Класична Греція V-ІV ст.до н.е.

19. Греко-персидські війни та їх суспільно-політичні наслідки.

20. Характерні риси культури Античної Греції класичного періоду.

21. Культурні досягнення Стародавньої Греції.

22. Давньогрецька міфологія та її культурне значення.

23. Образотворче мистецтво Античної Греції. Поняття художнього образу.

24. «Історія» Геродота, зміст і значення праці.

25. Криза античного полісу. Встановлення гегемонії Македонії.

26. Завоювання Олександра Македонського та їх наслідки.

27. Елліністичний період та його значення в історії стародавнього світу.

28. Особливості соціально-політичної організації елліністичних держав.

29. Всесвітньо-історичне значення давньогрецької культури.

30. Історична наука Стародавньої Греції. Геродот. Фукідід.

31. Місце і роль Стародавнього Риму в історії світової цивілізації.

32. Основні типи джерел історії Стародавнього Риму.

33. Основні періоди історії Стародавнього Риму.

34. Проблеми суспільно-політичного розвитку в греко-римській історіографії.

35. Природні умови, населення Апенінського півострова.

36. Причини боротьби патриціїв і плебеїв.

37. Стародавні етруски. Заснування Риму.

38. Реформи Сервія Тулія, їх зміст та значення в історії Риму.

39. Римське суспільство за законами ХІІ таблиць.

40. Римська цивітас як форма суспільно-політичної організації.

41. Управління, права громадян в ранній Римській республіці.

42. Римська армія та її організація.

43. Завоювання Римом Апенінського півострова.

44. Боротьба Риму з Карфагеном та її наслідки.

45. Експансія Риму в Східному Середземномор’ї.

46. Система управління провінцій і залежних від Риму держав.

47. Господарство Риму в ІІ-І ст.до н.е. (за даними Катона).

48. Криза республіканського ладу в ІІ-І ст.до н.е.

49. Загострення соціально-класових відносин в пізній Римській республіці. Диктатура Корнелія Сулли.

50. Політична боротьба в Римі в 60-х рр. до н.е.

51. Громадянська війна між Цезарем і Помпеєм.

52. Диктатура Цезаря. Реформування державного управління.

53. Римська культура ІІІ-ІІ ст.до н.е.

54. Принципат Августа в політичній еволюції римського суспільства.

55. Правління Антонідів. «Золотий вік» Римської імперії.

56. Римська імперія в в ІV ст.до н.е.

57. Історичні та філософські передумови раннього християнства. Його морально-етичний зміст.

58. Християнська етика та держава.

59. Римське суспільство і держава ІІІ - IV ст. н.е. Система домінату.

60. Причини кризи і падіння Римської імперії.

Форми контролю знань і критерії оцінки.

Основною формою контролю знань і критеріїв їх оцінки є виступи студентів на семінарських заняттях, різні форми контрольного опитування, написання модульних контрольних робіт, результативність яких визначається Положенням про модульно–рейтингову систему оцінювання знань студентів, визначених кафедрою всесвітньої історії.

Порядок оцінювання знань та визначення рейтингу студента за кредитно-модульною системою організації навчального процесу

Основні терміни і визначення

Поточно-модульний контроль (ПМК) – це один з видів контролю стану засвоєння знань та вмінь студента з модуля навчальної дисципліни. Поточно-модульний контроль включає оцінювання знань студента під час проведення семінарських занять, виконання завдань самостійної та індивідуальної роботи, тестування, колоквіуму, контрольної роботи і проведення модульної контрольної роботи.

Підсумковий контроль (ПК) – це контроль рівня засвоєння знань та вмінь студента в цілому з навчальної дисципліни, для якої навчальним планом передбачений екзамен.

Підсумковий контроль може здійснюватися у двох варіантах.

Перший варіант – підсумковий контроль проводиться в усній і (або) письмовій формі за вибором кафедри.

Другий варіант – захист результатів виконання індивідуального навчально-дослідницького завдання з поданням відповідного звіту.

З навчальних дисциплін, для яких навчальним планом передбачений залік, контроль рівня засвоєння знань та вмінь студента в цілому визначається за результатами поточно-модульного контролю.

Індивідуальне навчально-дослідницьке завдання (ІНДЗ) – специфічний вид позааудиторної індивідуальної роботи студента навчального, наукового чи навчально-дослідницького характеру, яке використовується в процесі вивчення програмного матеріалу навчального курсу. Результатами ІНДЗ може бути підготовка наукових звітів, участь (з публікацією тез доповідей) у науково-практичних конференціях, конкурсах і олімпіадах, публікація наукових статей тощо. Зміст, форми, звітність, порядок і критерії оцінювання ІНДЗ встановлюється згідно пропозицій викладача кафедрою.

Рейтинговий показник студента з навчальної дисципліни – це числова величина, яка дорівнює сумі набраних студентом балів під час вивчення та контролю знань з усіх модулів дисципліни за встановленою для дисципліни шкалою розподілу балів.

Рейтинг студента – це порядкова позиція студента в академічній групі за результатами навчання з навчальної дисципліни. Оцінка, отримана студентом у разі повторного оцінювання результатів навчання, на сукупний рейтинг студента не впливає.

Шкала оцінювання знань студента встановлює взаємозв’язки між рейтинговим показником з дисципліни, національною шкалою оцінювання знань студента і шкалою оцінок ECTS.

Шкала оцінювання знань

Рейтинговий показник	Оцінка у національній шкалі	Оцінка ECTS
90 – 100	Зараховано	5 (відмінно)	A (відмінно)
82 – 89	4 (добре)	B (добре)
75 – 81	C (добре)
68 – 74	3 (задовільно)	D (задовільно)
60 – 67	E (задовільно)
35 – 59	Незараховано	2 (незадовільно)	FX (незадовільно) з можливістю повторного складання
1 – 34	-	F (незадовільно) з обов’язковим повторним вивченням

Критерії визначення оцінок.

5 (відмінно) А – «відмінно» - студент глибоко і досконало знає матеріал усіх тем дисципліни, повністю засвоїв теоретичні основи курсу, уміє визначати причини і наслідки суспільно-політичних та соціально-економічних процесів, що відбулися в зарубіжній історії.

4 (добре) В – «дуже добре» - студент добре засвоїв теоретичний матеріал дисципліни і здобув практичні навики на рівні, який дає можливість виконувати завдання на рівні вище середнього з окремими неточностями (у визначенні характеристиці подій і явищ зарубіжної історії тощо).

С – «добре» - студент засвоїв теоретичний матеріал дисципліни і здобув практичні навики на рівні, який дає можливість виконувати завдання на рівні вище середнього з кількома помилками.

3 (задовільно) D – «задовільно» - студент в цілому засвоїв теоретичний матеріал і набув практичних навичок, що дозволяє йому непогано виконувати завдання, проте кількість суттєвих помилок становить більше трьох.

Е – «задовільно» - студент ознайомлений в загальних рисах з теоретичним матеріалом і має практичні навички, достатні для виконання завдань на івні мінімальних вимог.

2 (незадовільно) FХ – «незадовільно» - студент має уявлення про теоретичний матеріал дисципліни, але при виконанні практичних завдань допускається дуже грубих помилок. Необхідно повторно опрацьовувати матеріал і повторно складати іспит.

F – «незадовільно» - студент не засвоїв матеріал навчальної дисципліни не розуміє теоретичного матеріалу та не має практичних навичок для виконання поставлених завдань. Необхідна подальша робота з обов’язковим повторним опрацюванням курсу.