Тема 2. 2 політичні ідеї Нового часу

Семінар: Політична думка Нового часу.

Основні поняття: природне право, суспільний договір, лібералізм, консерватизм, народний суверенітет, громадянське суспільство, марксизм, еліта.

План

1. Відродження: суть та вплив на розвиток політичної думки. Політичні вчення періоду буржуазних революцій в Голландії і Англії (Г. Гроцій, Б. Спіноза, Т. Гобс).

2. Просвітництво. Проблема природних прав людини в політичних поглядах Ф. Бекона і Дж. Локка.

3. Раціоналістичні трактування політики в працях французьких просвітників Ш.-Л. Монтескє, Ж.-Ж. Руссо.

Теми рефератів:

• Ідеї розвитку громадянського суспільства в політичних концепціях мислителів Нового часу.
• Значення концепцій природного права та суспільного договору для розвитку політичної теорії і практики.

Питання для дискусії:

1. Н. Макіавеллі висунув тезу про несумісність політичної діяльності з вимогами норм християнської моралі. Спробуйте спростувати чи підтвердити цю тезу.

2. Хто з мислителів Нового часу вніс найвагоміший вклад у розроблення концепції розподілу влади?

3. Ранні соціалісти-утопісти (Т. Мор, Т. Кампанелла) дотримувалися принципу рівного розподілу матеріальних благ. Чим це можна пояснити?

Завдання для самостійної роботи:

1. Розкрийте значення природного права, суспільного договору для політичної практики Нового часу?

2. Спираючись на філософсько-правові погляди І. Канта, складіть структурно-логічну схему формування буржуазного типу держави у зв’язку з категоріями: право, моральність, мораль.

Методичні рекомендації:

Готуючись до першого питання студенту необхідно усвідомити, що ідеї Відродження, які набули широкого розповсюдження в країнах Західної Європи у ХІV – XVI ст., сприяли руйнуванню феодально-релігійних уявлень і об’єктивно відповідали потребам буржуазного суспільства, що зароджувалося. Студент повинен пам’ятати, що Н. Макіавеллі запроваджує світський погляд на політику, державу, розуміючи їх як творіння рук людини, результат боротьби соціальних сил.

В Новий час створюються теорії природнього права та суспільного договору.

Вивчаючи друге питання студент має звернутим увагу на положення, аргументоване Г. Гроцієм про сутність права як регулятора соціальних норм та ідею Б. Спінози про суспільний договір як категорію, якою користуються для аналізу характеру зв’язків між природним правом і державою.

Розглядаючи третє питання необхідно пам’ятати, що Дж. Локк розвинув і доповнив і об’єднав у єдине політичне вчення – доктрину ранньобуржуазного лібералізму та вперше висунув вчення про розподіл влади.

При вивченні четвертого питання рекомендуємо звернути увагу на суть теорії „географічного детермінізму” Ш. Монтеск’є, на його розуміння свободи як упевненості громадянина у недоторканості свого життя, житла, майна. Головним внеском Монтескє в політичну теорію стало обгрунтування принципу розподілу влади на законодавчу, виконавчу та судову як гарантію безпеки громадян від свавілля влади та забезпечення ії свободи. Ж. Ж. Руссо розглядав державу як угоду між людьми, згідно з якою певна спільна сила захищає особу і власність кожного. Це вчення – основа його теорії про демократію. Центральна ідея Руссо полягає в тому, щоб влада в договірній державі має належати народу. Вимога народного суверенітету – основа політичного вчення Руссо. Студент має усвідомити сутність поглядів Гольбаха про людину як продукт соціального середовища та К. Гельвеція про ідеальний суспільний лад – приватновласницький.

І. Кант та Г. В. Ф. Гегель основну увагу приділили теорії правової держави, яка є гарантією свободи особи. Гегелю належить розробка та розмежування понять «громадянське суспільство» та «держава».

Завдання для самоперевірки та самоконтролю

1. Яка роль розуму в обґрунтуванні політики, держави та права в концепціях філософів Нового часу?

2. У чому сутність ідеології „ природних прав та суспільного договору"? Хто її обґрунтував?

3. Інтереси яких соціальних верств виражала ідеологія „природних прав та суспільного договору"?

4. У чому полягав розвиток марксизму В.І. Леніним?

5. Укажіть специфічні риси розвитку соціалістичної політичної думки в Росії.

6. Охарактеризуйте типи еліт за В. Паретто?

7. Чи підтверджується практикою політичного життя „залізний закон олігархічних тенденцій" Р. Міхельса?

8. Охарактеризуйте форми панування за М. Вебером.

9. Охарактеризуйте „піраміду влади" Р. Мільса.

Література:

1. Бердяев Н.А. Истоки и смысл русского коммунизма. – М., 1990. – Гл. II, III.

2. Волкогонов Д.А. Тріумф і трагедія. Політичний портрет Й.В. Сталіна. – К., 1989. – Кн. І.

3. Горфункель А.Х. Философия эпохи Возрождения. – М., 1980. – Гл. V, XII.

4. Зайченко Г.А. Джон Локк. – М., 1973. – Гл. VIII.

5. Из истории социально-политической мысли // Социально-политический журнал. – 1992. – № 6-9.

6. История политических и правовых учений. – М., 1988. – Гл. VIII, IX.

7. Мадіссон В.В. та ін. Історія розвитку політичної думки. Курс лекцій: Навч. посібник. – К., 1996.

8. Основи політології. Навч. посібник / Кер. авт. кол. Ф.М. Кирилюк. – К., 1995. – С. 31-41.

9. Політологія у запитаннях і відповідях. Навч. посібник За заг. ред. К.М. Левківського. – К., 2003. – С. 102-115.

10. Політологія. Підручник / За заг. ред. проф. Кремень В.Г., проф. Горлача М.І. – Харків, 2001. – С. 44-90.

11. Субботин А.Л. Ф. Бэкон. – М., 1974. – Гл. XI, XII.

12. Швидак О.М. Політологія. Практикум. Навч. посібник. – К., 2001. – С. 35-44.

13. Шляхтун П.П. Політологія (теорія та історія політичної науки): Підручник. К., 2002. – С. 48-66.

Тема: Становлення і розвиток політичної думки в Україні

Семінар: Проблеми державотворення в політичній думці України

Основні поняття: козацька демократія, освічений абсолютизм, панславізм, націоналізм, націократія, трудова монархія.

План

1. Пам’ятки політичної думки Київської Русі.

2. Політична думка в Україні за литовсько-польської доби. Суспільно-політичні засади козацько-гетманської держави.

3. Розвиток революційно-демократичних ідей ХІХ – поч. ХХ ст. Кирило-Мефодіївське товариство (братство).

4. Політичні концепції українських мислителів кінця ХІХ – ХХ ст. (М. Грушевський, В. Винниченко, Д. Лонцов, В. Липинський та ін.).

Теми рефератів:

• Ідеї просвітництва в Україні (Я. Козельський, В. Каразін, П. Лодій, С. Десницький).
• Роль Конституції та виводу прав України П. Орлика у розвитку політичної думки в Україні.
• Погляди В. Винниченка щодо національного відродження України в праці „Заповіт борцям за визволення”.

Питання для дискусії:

1. У Київській Русі, як і багатьох інших феодальних державах, існували відповідні структури: князівська рада, боярська рада, князівські з’їзди, собори тощо. Яку з цих структур можна вважати найвпливовішою щодо формування владних, політичних відносин?

2. В якій ідеї дістали відображення стосунки світської влади і церкви на Русі?

3. Чим відрізнявся ліберально-федеративний напрям української політичної думки від напряму державницько-націоналістичного?

4. Що спільного в конституційних проектах П. Орлика, М. Драгоманова, М. Міхновського?

5. Доведіть чи спростуйте висловлену Г. Коваленком думку про те, що головною причиною поразки державотворчих змагань українського народу була відсутність в Україні стійкої правової традиції?

Завдання для самостійної роботи:

1. Назвіть ідеологів революційної демократії в Україні. Які ідеї вони висловлювали.

2. У чому полягає принципова відмінність в поглядах на майбутнє України М. Драгоманова і М. Міхновського?

Методичні рекомендації:

При підготовці до першого питання студенту необхідно зясувати основний зміст таких пам’яток політичної думки, як „Слово про закон і благодать” Ілларіона, „Повчання В. Мономаха”, „Руська правда” Ярослава Мудрого, „Слово о полку Ігоревім”. В княжу добу не було сформовано цілісних політичних концепцій. Однак в художній та полемічній літературі висвітлювалися найважливіші проблеми того часу: походження влади та держави, пошук оптимальної форми правління, забезпечення єдності та могутності Русі, її міжнародного престижу.

Прийняття християнства у 988 р. всіляко сприяло зміцненню централізованої феодальної держави Київська Русь, підвищенню рівня освіченості серед широких верств суспільства, зміцненню міжнародного статусу Київської Русі. В цьому напрямку спрацювало запровадження першого збірника кодифікованого права «Руської правди» Я. Мудрого.

Готуючись до другого питання студенту треба усвідомити зміст полемічних творів Ю. Дрогобича, С. Оріховського, І. Вишенського, які сприяли бурхливому розвитку української полемічної та освітньої літератури братств. Цими мислителями було обгрунтовано ідеї природного права та суспільного договору у вітчизняній політичній думці.

Студент має також показати чому Запорізька Січ була християнською, демократичною республікою, на яких соціально-економічних, політичних, духовних засадах вона базувалася, а також зясувати вплив політичних традицій Запорозького козацва на формування та діяльність Гетьманської держави. Зясувати особливості політичного устрою Гетьманщини за Конституцією П. Орлика.

При вивченні третього питання студенту необхідно усвідомити основні напрямки розвитку революційно-демократичних ідей, осмислити місце і роль Кирило-Мефодіївського товариства як виразника ідеології антикріпосницького, національно-визвольного руху народних мас України, зясувати сутність федералістських ідей запропонованих товариством. Необхідно також прослідкувати еволюцію політичних поглядів М. Костомарова та М. Драгоманова у другій половині ХІХ ст.

Готуючись до четвертого питання студенту треба опрацювати зміст теорії національного самовизначення М. Грушевського, державницької ідеї В. Винниченка, погляди та шляхи створення самостійної України Д. Донцова, консервативно-монархічну концепцію державотворення В. Липинського, зясувати його місце і роль в розвитку української політології як науки.

Завдання для самоперевірки та самоконтролю

2.Які основні політико-правові ідеї містять літературні пам'ятки Київської Русі?

3. Чому Запорізьку Січ визначають як Козацьку християнську республіку?

4. У чому полягає феномен Конституції П. Орлика?

5. Чим відрізнялася форма правління Запорізької Січі та Ге­тьманської України у ХУІІ-ХУШ ст.?

5. У чому полягає цінність політичних ідей і політичної практики Запорізької Січі для сучасної України?

6. Які політичні традиції та ідеали українського народу знайшли своє втілення в ЗУНР та УНР?