Тема 3.3 Держава та громадянське суспільство

Семінар: Держава – базовий елемент політичної системи суспільства

Основні поняття: держава, монархія, республіка, унітаризм, федералізм, правова держава, соціальна держава, громадянське суспільство, демократія.

План

1. Походження держави, її сутність, ознаки і функції.

2. Форми державного правління та державного устрою.

3. Сучасна Україна на шляху до формування демократичної, правової, соціальної держави: проблеми та перспективи.

4. Реальні умови створення громадянського суспільства в Україні.

Теми рефератів:

• Концепція української державності в творах В. Липинського: Праця „Листи до братів-хліборобів”.
• Основні концепції походження держави.
• Розподіл влад як головний стимулюючий принцип проти зловживання влади в теорії Ш. Монтеск’є.
• Громадянське суспільство і правова держава як атрибути демократичного розвитку суспільства.
• Ідеї правової держави в історії світової політичної думки.
• Форми державного правління і громадянське суспільство.
• Конституція України — гарант подальшого розвитку правової держави, громадянського суспільства.
• Діалектика взаємозв'язку правової держави і громадянського суспільства.
• Громадянське суспільство, його сутність та умови становлення.
• Проблеми й перспективи становлення громадянського суспільства.
• Виникнення та розвиток ідеї правової держави.

Питання для дискусії:

1. „Держава – „Левіафан” – це історично минула форма чи можливе її існування й сьогодні?

2. Чи можливе, на ваш погляд, існування людського суспільства без держави в близькому (далекому) майбутньому? Обґрунтуйте свою відповідь.

3. У Конституції України записано, що Україна є суверенна, демократична, соціальна, правова держава. Чи правомірним є поєднання цих термінів?

4. Чи узгоджуються принципи демократії з монархічною формою правління?

5. Чи може індивід впливати на державу? Які режими найбільш сприятливі для здійснення такого впливу?

6. Співставте основні ознаки правової держави, громадянського суспільства з конституційними положеннями української держави та сучасними реаліями.

7. Простежте взаємозв'язок громадянського суспільства і правової держави.

8. Чому і в якому розумінні поняття громадянського суспільства розглядають як противагу державі?

9. Які фактори сприяють становленню громадянського суспільства в Україні?

10. Обґрунтуйте концепцію громадянського суспільства в праці Г. Гегеля «Філософія права».

11. Чи стали засоби масової інформації інститутом громадянського суспільства в Україні?

12. Чи має Україна якісь успіхи у формуванні громадянського суспільства?

13. Чого бракує громадянському суспільству в Україні?

Завдання для самостійної роботи:

1. З’ясуйте, в чому полягає проблема етатизації та деетатизації суспільного життя?

2. На основі Конституції України складіть схему державного устрою нашої держави.

3. Назвіть і дайте коротку характеристику форм державного устрою різних країн.

4. За яких причин держава може втратити свій суверенітет?

5. Визначте зміст таких категорій та понять: правова держава, громадянське суспільство, виконавча, законодавча, судова влади, право, закон, референдум, суверенітет народу, змішана економіка.

6. Проаналізуйте можливість співіснування правової і соціальної держави.

7. Які функції виконує громадянське суспільство?

8. Схарактеризуйте три історичні стадії в розвитку громадянського суспільства.

9. Яка роль власності і підприємництва у формуванні громадянського суспільства?

10. Яка структура громадянського суспільства?

11. Розкрийте зміст і форми економічної діяльності громадянського суспільства.

12. Який зміст і форми діяльності соціальної і духовної сфер громадянського суспільства?

13. Розкрийте форми і методи діяльності громадських організацій і рухів в Україні.

Методичні рекомендації:

При підготовці питання про походження держави, її сутність та функції насамперед потрібно з’ясувати, що розуміється під поняттям „держава”, охарактеризувати прикметні особливості теорій походження та сутності держави, окреслити її найголовніші функції. Проблема визначення даного поняття міститься не лише у складності чіткого окреслення суто державних (несоціальних, юридичних чи політичних) феноменів, а і в сторичній мінливості форм суспільного співжиття, зокрема державних форм. Тож охарактеризувати державну сутність можна лише вичленувавши інваріантні складники за всіх історичних форм державності й на підставі аналізу теорій походження держави.

З’ясувавши ж сутнісно-понятійні аспекти держави, варто перейти до аналізу історично-конкретних її форм (за усталеною формою) – форм державного правління та державного устрою.

Для самостійної роботи пропонується скласти схему політичного устрою України, використовуючи для цього Конституцію України, охарактеризувати „класичні” за державним устроєм країни (пропонуються ФРН, Швейцарія, Великобританія, Ліхтенштейн) та такі країни, як Китай, Японія, Саудівська Аравія, Російська Федерація, Білорусь, Грузія, Австралія. Ґрунтуючись на поданих запитаннях для дискусії, студенти повинні розробити систему доказів для відстоювання власної позиції щодо необхідності існування держави, актуальності проблеми побудови громадянської держави та правового суспільства, розробити систему заходів для прискорення даних процесів.

Головною тезою першого питання має стати положення про зростаючу відповідальність держави за добробут, розвиток і безпеку її громадян. Дослідження питання слід розпочати з періоду античності, коли відбувається зародження ідеї правової держави. Ідеї політичної етики, цілей держави, політичного устрою, природного права пов'язані з іменами Платона, Аристотеля, Полібія, Цицерона.

Суттєвий внесок у розвиток політичної думки внесла епоха Середньовіччя. Саме цьому періоду ми завдячуємо виникненням таких понять, як: парламент, суд присяжних, міське самоврядування та ін. Починаючи з епохи Нового часу, теорія правової держави суттєво доповнюється та поглиблюється ідеєю прав людини (Дж. Локк), народного суверенітету (Ж.-Ж. Руссо), теорією поділу влади (Ш. Монтеск'є). Німецька класична філософія в особі І. Канта, І. Фіхте, Г. Гегеля, Р. фон Молля, О. Бера завершує формування основних ознак правової держави.

Далі слід визначити та схарактеризувати основні ознаки правової держави. Необхідно звернути особливу увагу на основні інститути правової держави:

• конституційну державність;
• плюралістичну структуру політичних відносин;
• державну монополію на владу;
• інституційований зворотний зв'язок із суспільною думкою;
• процесійну формальну і матеріальну раціоналізацію держави;
• захист інтересів перед державною владою та судовий контроль над діяльністю держави, які мають забезпечувати зв'язок з правом.

Дослідження громадянського суспільства слід розпочати з визначення поняття. Далі варто ознайомитися з історією виникнення та становлення ідеї громадянського суспільства. Ідеї громадянського суспільства можна знайти ще в античності - у творах Аристотеля та Цицерона. Макіавеллі висловлював думку, що в суспільстві існують інтереси не лише держави. Т. Гоббс та Дж. Локк вперше використовують термін "Громадянське суспільство". Г. Гегель доводить самостійність цього поняття та явища.

Потім слід розглянути умови, за яких можливе становлення громадянського суспільства, його взаємозалежність від наявності правової держави. Громадянське суспільство - це суспільство вільних незалежних індивідів, головним суб'єктом якого виступає людина.

Потрібно проаналізувати основні характеристики взаємовідносин громадянського суспільства і держави. Назвати головні ознаки та сучасні концепції громадянського суспільства.

З'ясувати сутність поняття правової держави, громадянського суспільства. Потрібно простежити становлення та розвиток названих понять і явищ у політичній думці України.

Ідеї правової держави та громадянського суспільства знаходимо в творах С. Оріховського, П. Орлика, Т. Шевченка, М. Костомарова, М. Драгоманова, І. Франка, Л. Українки, М. Грушевського, Б. Кістяківського та інших діячів.

Період комуністичного режиму потребував дещо інших цінностей, хоч елементи правової держави, громадянського суспільства мали місце в дещо специфічному вигляді. З проголошенням незалежності Української держави та початку процесу демократичних перетворень ці проблеми потребують подальшого розроблення.

Треба звернути увагу на особливості національних демократичних процесів. Певні інститути і процеси водночас належать, і до громадянського суспільства і до правової держави. Вони виконують роль зв'язки між ними і мають вирішальне значення щодо стабілізації суспільства. До таких структур відносять: політичні партії, об'єднання, клуби, засоби масової інформації, механізми виборчого процесу, політичну культуру тощо. Подальший розвиток відносин суспільства і держави є гарантією того, що суспільство стане громадянським, а держава - демократичною.

Враховуючи, що соціально-політичною основою правової держави є демократичні перетворення та формування громадянського суспільства, а економічну базу становить змішана економіка, можемо вести мову про розбудову правової держави в Україні. Тому творення механізму, що забезпечив би оптимальні умови для реалізації здібностей, інтересів громадян, надання умов для додержання соціальної справедливості, досягнення соціального миру і національної злагоди в суспільстві дає змогу ставити питання про необхідність побудови в Україні правової соціальної держави.

У процесі вивчення цієї теми студенти повинні оволодіти таким поняттями та категоріями: держава, правова держава, право, ідея права і свободи, природне та позитивне право, правова рівність, громадянське суспільство, громадянські права і свободи, групи тиску, групи інтересів, економічна сфера громадянського суспільства, соціально-політична сфера громадянського суспільства, духовна сфера громадянського суспільства, верховенство закону, розподіл влад, законодавча влада, виконавча влада, судова влада, масове суспільство, інститути громадянського суспільства, інститут соціального партнерства, три концептуальні підходи (індивідуально-особистісний, корпоративно-груповий, індивідуально-груповий).

Запитання для самоперевірки та самоконтролю

1. Охарактеризуйте основи громадянсьоко суспільсвта.

2. Які Ви знаєте концепції походження держави?

3. Назвіть ознаки держави.

4. Які функції виконує держава?

5. За якими ознаками здійснюється типологія держав?

6. Що таке правова держава? Які шляхи її побудови в Україні?

7. Яку державу можна вважати соціальною?

8. Які концепції громадянського суспільства Ви знаєте?

9. Які шляхи створення громадянського суспільства в Україні?

Література:

1. Акт проголошення незалежності України. Прийнятий Верховною Радою України 24 серпня 1991 р. – К., 1991.

2. Декларація про державний суверенітет. – К, 1990.

3. Конституція України. – К, 2006. – Розд. 1.

4. Білоус В.С. Проблема становлення і розвитку правової держави і громадянського суспільства // Політол. вісник, – 1993. – Ч. 3. – С. 10-24.

5. Винар Л., Михайло Грушевський. Українська Центральна Рада і відродження державності України // Розбудова держави. – 1992. – № 3.

6. Воронов І. Громадянське суспільство і влада // Людина і політика. – 2003. – № 1.

7. Голубева Г.А. Понятие правового государства: социально-философский аспект // Филос. науки. – 1989.

8. Ильин М.В., Коваль Б.И. Две стороны одной медали: гражданское общество и государство // Полис. – 1992. –№ 1-2.

9. Касьян Б. Суверенітет: від бажаного до дійсного // Віче. – Лютий. – 1994.

10. Кремень Т. Державний суверенітет у добу глобалізації // Політика і час. – 2003. – № 10.

11. Лола В. Проблеми формування громадянина України // Політика і час. – 2003. – № 4.

12. Основи політології: Навч. посібник / Кер. авт. кол. Ф.М. Кирилюк. – К, 1995. – С. 152-162.

13. Політична система сучасної України: особливості становлення, тенденції розвитку. – К, 1998. – С. 77-142.

14. Політологія: Підручник / За заг. ред. І.С. Дзюбка, К.М. Левківського. – К, 1998. – С. 51-61.

15. Політологія: Підручник / За заг. ред. проф. Кременя В.Г., проф. Горлача М.Г. – Харків: Друкарський центр „Єдинорог”, 2001. – С. 366-395.

16. Разова Т., Барков В. Ідеальне та реальне в уявленні про громадянське суспільство // Політика і час. – 2003. – № 6.

17. Рябов С.Г. Політологічна теорія держави. – К., 1996.

18. Рябов С.Г., Томенко М.В. Основи теорії політики. – К, 1996. – С. 98-108.

19. Швидак О.М. Політологія. Практикум: Навч. посібник. – К., 2001. – С. 104-112.

20. Шляхтун П.П. Політологія (теорія та історія політичної науки): Підручник. – К.: Либідь, 2002. – С. 246-324.