Тема 4.6 Сучасна глобалістика

Семінар: Світовий політичний процес.

Основні поняття: цивілізаційна криза, глобальні проблеми, глобалістика, загальнолюдські цінності, міжнародна політика, міжнародне співробітництво.

План

1.Глобальні проблеми: їх сутність та походження.

2.Політичні конфлікти, як форма прояву глобальних проблем.

3.Міжнародне співробітництво, як засіб розв'язання глобальних проблем.

4.Україна, як суб'єкт міжнародних відносин.

Теми рефератів:

• Політичний тероризм і його різновиди.
• Національні інтереси України та системи їх пріоритетів.
• Безпека України: чинники нестабільності.
• Кризи цивілізації і проблеми глобалістики.
• Екологічні проблеми людства та політико-правове забезпечення екологічного стійкого розвитку.
• Глобалізаційні процеси в сучасному світі та їх геополітичні виміри.
• Концепція глобальних проблем Римського клубу.
• Політична глобалістика: передумови виникнення та коло проблем.
• Сучасні форми політичного насилля.
• Новий світовий порядок: визначення та сценарії розвитку.
• Теоретичні передумови виникнення глобалістики.
• Цивілізаційна модель світового порядку С. Хантінгтона.
• Антиглобалізм: вимоги та перспективи

Питання для дискусії:

1. Як співвідносяться поняття „мораль” і „міжнародна політика”? Наведіть приклади аморальності в міжнародній політиці однієї-двох держав світу.

2. Чи ідентичні поняття „зовнішня політика” і „міжнародна політика”.

3. Чи є синонімами поняття „міжнародна політика” і „міжнародні відносини”?

4. Тривалий час аж до початку 90-х років існував двополюсний світ, який очолювали й уособлювали відповідно дві „наддержави” – США і СРСР. Куди перемістився полюсний центр після розпаду СРСР? В Росію? Чи інші країни? Аргументуйте свою відповідь.

5. Розкрийте зміст феномену зіткнення цивілізацій, як його визначив С. Хантінгтон. Наскільки правомірно, на Вашу думку, пояснювати сучасні локальні конфлікти за допомогою цього феномену? Відповідь обґрунтуйте. 6.Яким, на Вашу думку, має бути механізм подолання цивілізаційних конфліктів та запобігання їм? Які реалії сучасного світу заважають виробленню такого механізму? Відповідь обґрунтуйте.

Завдання для самостійної роботи:

1. Складіть схему: традиційне мислення і нове політичне мислення.

2. Що таке дипломатія, її завдання.

3. Назвіть головні принципи сучасної міжнародної політики.

4. Які основні компоненти включають національні інтереси України?

5. Розкрийте зміст сучасних глобалізаційних процесів. Мутація яких геополітичних чинників ними спричинена? У який спосіб, на Вашу думку, держава має вирішувати, з огляду на таку мутацію, проблему безпеки своєї території? Відповідь обґрунтуйте.

6. Схарактеризуйте прояви глобалізації в різних сферах суспільного життя та спробуйте сформулювати основні парадокси глобалізації. Які, на Ваш погляд, причини цих парадоксів та можливі наслідки їх невирішеності?

7. Проаналізуйте відомі Вам сценарії нового світового порядку. Яке місце відводиться Україні в кожному з них?

Методичні рекомендації:

При підготовці до семінарського заняття студент повинен, насамперед уяснити і осмислити ключові слова, поняття і терміни, що випливають з даної теми семінару, а саме: зовнішня політика, міжнародна політика, міжнародні відносини, національний інтерес, дипломатія, політична стабільність, міжнародне співробітництво, пацифізм, політика з позиції сили, внутрішня політика. При вивченні питань, винесених на семінарське заняття, рекомендуємо зосередити увагу на осмисленні основних теоретичних положень і концепцій. Складові міжнародних відносин. Діалектика внутрішньої та зовнішньої політики. Критерії класифікації форм та видів міжнародних відносин.

Основні тенденції розвитку сучасної світової політики. Співробітництво та взаємозалежність як чинник міжнародного життя. Взаємовідношення національних та загальнолюдських інтересів. Процеси інтеграції та дезінтеграції у системі міжнародних відносин. "Баланс сил" та "баланс інтересів" у світовій політиці.

Проблеми формування колективної безпеки. Роль ООН, інших міжнародних організацій у забезпеченні миру, безпеки, консенсусу.

Характеристика глобальних проблем сучасності. Прискорення ритму історії та загострення глобальних проблем: насильство в його різновидах та забезпечення ненасильництва миру; сировинна та енергетична кризи; „населення – продовольство”; відсталість та забезпечення економічного росту; культури та культурної політики; подолання небезпечних хвороб; мирного освоєння Космосу і надр Світового океану, культурно-цивілізаційних суперечностей тощо. Україна в системі міжнародних політичних відносин

Вивчаючи питання теми, студенти мають усвідомити передумови виникнення глобалістики, напрями, в яких вона розвивається, ознайомитися з її концепціями, основними поняттями: глобалізація, глобальні проблеми, глобальна криза. Студенти повинні осмислити проблеми глобалізації такі, як логіка, потоки, мережі, актори та дискусії.

Зясування студентами поняття „глобальні проблеми”, усвідомлення загрози земній цивілізації через споживацьке ставлення людського суспільства до природи та її ресурсів. Увага має бути зосереджена на висвітленні ознак, аспектів глобальних проблем, основних підходів до їх розуміння. Студенти повинні з'ясувати специфіку глобальних проблем у постбіполярному світі, зокрема розкрити зміст проблем формування нового світового порядку та схарактеризувати існуючі нині підходи до їх вирішення

Завдання для самоперевірки та самоконтролю

1. Розкрити зміст понять „глобалізація" та „інтернаціоналізація" суспільного життя. Як вони різняться між собою?

2. Вкажіть на зв'язок між соціально-економічними та глобальними проблемами сучасності.

3. Ваше ставлення до ідеї „планетарної свідомості".

4. Що призвело до виникнення глобальних проблем людства?

5. Чи впливає і яким чином рівень політичної культури на розв'язання глобальних проблем?

6. Яка роль відводиться політиці у розв'язанні глобальних проблем?

7..Які форми прояву глобальних проблем у політиці Ви знаєте? Які вектори є пріоритетними в зовнішньополітичній діяльності України?

Література:

1. Декларація про державний суверенітет України. – К., 1990.

2. Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією // Урядовий кур’єр. – 1997. – 3 червня.

3. Кириченко В. Національні інтереси: баланс компромісів, синтез доцільності // Віче. – 1992. – № 6.

4. Коппель О.А., Пархомчук О.С. Міжнародні відносини XX століття. – К., 1999.

5. Лещенко Л. Національні інтереси України та її зовнішньополітична стратегія // Політика і час. – 1993. – № 7.

6. Литвин В.М. Політична арена України. Дійові особи та виконавці. – К., 1994.

7. Маркусь В. Атрибут самостійної держави. Зовнішня політика сучасної України // Політика і час. – 1993. – № 2.

8. Основи політології / Кер. авт. кол. Ф.М. Кирилюк. – К., 1995. – С. 271-296.

9. Політологія: наука про політику / Заг. ред. проф. Кремень В.Г. проф. Горлача М.І. – Київ-Харків, 2001.

10. Про основні напрямки зовнішньої політики України // Політика і час. – 1993. – № 7.

11. Решетняк Б.К., Глобальні проблеми сучасності і шляхи їх вирішення. – К., 1988.

12. Швидак О.М. Політологія. Практикум: Навч. посібник. – К., 2001. – С. 163-169.

13. Шляхтун П.П. Політологія (теорія та історія політичної науки): Підручник – К: Либідь, 2002. – С. 502-539.

14. Удовенко Г.К. Дипломатія України: прагматизм і збалансованість // Урядовий кур’єр. – 1996. – 10 серпня.

15. Україна на міжнародній арені: Зб. документів і матеріалів 1986 – 1990 рр. – К., 1993.

16. Бистрицький Є. Конфлікт культур і філософія толерантності // Демони миру і боги війни. – К., 1997.

17. Кинг А., Шнайдер Б. Первая глобальная революция: Доклад Римского клуба. – М., 1991.

18. Романе Й. Геополитика хаоса. – М., 2001.

19. Уроки 11 вересня: проблеми глобальної, регіональної та національної безпеки: Матеріали Круг. столу (Київ, 23 квіт. 2002 р.). – К.: НІПБМ, 2002.

 

Тематика рефератів:

1. Роль, зміст та особливості політики в сучасних умовах.

2. Значення політології як науки та її місце серед інших суспільних наук.

3. Особливості політичних поглядів Платона та Арістотеля.

4. Макіавелізм як політична доктрина.

5. М.Вебер про політику та управління.

6. Д.Локк – засновник політичної ідеології лібералізму.

7. Марксизм про політику та державу.

8. Державотворчі процеси та політичні цінності Запорізької Січі.

9. Пилип Орлик та його “Конституція”.

10. Політичні документи Української Народної Республіки.

11. Державний суверенітет – умова національного відродження України.

12. Соціально-психологічні особливості розвитку політичної культури українського народу в період побудови незалежної держави.

13. Громадянська культура як відображення громадянського суспільства.

14. Моральні аспекти політичної культури.

15. Проблема легітимності політичної системи та державності в перехідних суспільствах.

16. Особливості формування та діяльності політичних партій України.

17. Проблема становлення і розвитку української нації.

18. Міжнаціональні конфлікти: причини виникнення та шляхи подолання.

19. Молодіжний фактор у національній політиці.

20. Політичне лідерство і культ особи.

21. Політичний портрет одного з лідерів (по бажанню).

22. Глобальні проблеми в світовій політиці.

23. Новий світовий порядок: причини та шляхи формування.

24. Проблеми та особливості включення молоді в політику.

25. Сучасні теорії політичної соціалізації.

26. Декларація прав людини та її реалізація в сучасному світі.

27. Демократія в теорії та сучасній політичній практиці.

28. Авторитет і влада.

29. Вимога науковості політики і мораль.

30. Політика – активний стимулятор розвитку моральної свідомості.

31. Природа аморальності в політиці.

 

Орієнтовна тематика наукових робіт:

1. Наукові та побутові (масові) уявлення про політику.

2. Європейська політична думка др. половини ХХ ст.: теоретичні проблеми й перспективи розвитку ХХІ ст.

3. Становлення української політології: проблеми і перспективи розвитку.

4. Теорія «зсуву влади» Е. Тоффлера.

5. Радянська номенклатура як політична еліта тоталітарного суспільства.

6. Політичний клієнтелізм: історія і сучасність.

7. Теорія еліт в українській політичній науці.

8. Політичні портрети сучасних лідерів.

9. Еволюція теорії демократії в західній політичній думці ХІХ – ХХ ст.

10. Антитоталітарні утопії у вітчизняній та закордонній художній літературі.

11. Неоавторитаризм у сучасному світі.

12. Типи політичних систем у посттоталітарних країнах: порівняльний аналіз.

13. Взаємозвязок держави і громадянського суспільства.

14. Особливості еволюції форми державного правління і державного устрою України.

15. Інститут президенства в сучаному світі.

16. Основні шляхи формування правової держави в умовах постоталітарного розвитку суспільства.

17. Тенденції розвитку державності в сучасному світі.

18. Характеристика спектру політичних партій в сучасній Україні.

19. Лоббізм у сучасному світі.

20. Політична символіка в системі політичних уявлень.

21. Міфи в політиці.

22. Терроризм як глобальна політична проблема.

23. Особливості політичної участі молоді.

24. Проблеми формування української політичної культури в умовах посттоталітарних трансформацій суспільства.

25. Регіональні особливості політичної культури в Україні.

26. Специфіка модернізації в умовах постіндустріального суспільства.

27. «Золотий закон» політичного розвитку А. де. Токвіля.

28. Етнополітичні конфлікти в сучасному світі.

29. Технології проведення виборчих кампаній.

30. Теорії «третьої хвилі» Е. Тоффлера та «третьої хвилі демократизації» С. Хантінгтона.

31. Концепція «зіткнення цивілізацій» С. Хантінгтона.

32. Політичний конфлікт та політична стабільність.

33. Проблеми формування нового міжнародного політичного порядку.

34. Геополітичний статус України.

35. Політична стратегія вирішення глобальних проблем.

36. Класичні школи геополітики.

37. Гендерний аспект політичного процесу.