Тема 4. 5. Політичні системи та режими країн латинської Америки (2 год. )

 

1. Домінуюча форма правління та специфіка парламентських систем у латиноамериканських країнах.

2. Регіональна влада та самоврядування в Латинській Америці.

3. Партійні системи, що переважають в латиноамериканських країнах, та тенденції їх еволюції.

4. Спектр політичних режимів у країнах Латинської Америки. «Делегативна демократія» О’Доннела.

 

Література

1. Білоус А. О. Політико-правові системи: світ і Україна. – К., 1997.

2. Гелей С. Д., Рутар С. М. Політико-правові системи світу: Навч. посіб. – К., 2006.

3. Государство, гражданское общество и процесс демократизации в Латинской Америке. – М., 1995.

4. Каменская Г. В., Родионов А. Н. Политические системы современности. – М., 1994.

5. Лісничий В. В. Політичні та адміністративні системи зарубіжних країн: Навч. посіб. – К., 2004.

6. Орлов А. Г. Высшие органы государственной власти стран Латинской Америки. – М., 2001.

7. Строганова Е. Специфика демократического правления в Латинской Америке // Полис. – 1999. – № 3.

 

Додаткова література

(для поглибленого засвоєння матеріалу)

1. Орлов А. Г. Политические системы стран Латинской Америки. – М., 1982.

2. Основи політичної науки / Б. Кухта та ін. Част. 4. – К., 1998.

 

ТЕМАТИКА САМОСТІЙНИХ РОБІТ

№	Назва теми	П.І.Б. студента
1.	Політична система як инструмент володарювання та реалізації інтересів.
2.	Політичний режим як спосіб володарювання
3.	Політичний режим як політична технологія та спосіб суспільної взаємодії.
4.	Основні види некоординатних типологій політичних систем.
5.	Координатні та перехідні типології політичних систем.
6.	Некоординатні типології політичних режимів.
7.	Координатні та перехідні типології політичних режимів.
8.	Демократія як суспільний феномен.
9.	Політична система та політичний режим демократії.
10.	Експансія, примусове та природне розповсюдження демократії.
11.	Авторитаризм як політична система та режим.
12.	Класичний тоталітаризм та його типи.
13.	Сучасний тоталітаризм або неототалітаризм.
14.	Політичні системи, типологізовані за характером політичного процесу.
15.	Політичні системи, типологізовані за спрямованністю політичного процесу.
16.	Політична система та режим України.
17.	17. Політична система Російської Федерації.
18.	Політична система Польщі.
19.	Політична система країн Прибалтики.
20.	Спільна характеристика «змішаних» політичних систем Франції та Швейцарії.
21.	Політичні системи ФРН, Італії та Іспанії.
22.	Політична система США.
23.	Політична система Великої Британії та Канади.
24.	Політична система Японії: минуле та сучасність.
25.	Політична система Китаю: минуле та сучасність.
26.	Політичні системи держав Корейського напівострова.
27.	Політичні системи держав Індокитайського напівострова.
28.	Політична система Індії.
29.	Політична система мусульманських країн Південної Азії.
30.	Політичні системи та режими країн Латинської Америки.
31.	Характерні риси та властивості політичних систем та режимів країн мусульманського світу.
32.	Політичні системи і політичні режими Індонезії, Малайзії та Сінгапуру.
33.	Держава та политична структура сучасних арабських країн: вплив ісламської традиції.
34.	Політичні системи країн Центральної Азії.
35.	Особливості політичних систем країн Середнього та Близького Сходу.
36.	Політичні системи та режими країн Африки.

 

 

Питання до колоквіуму з монографії О. Циганкова

1. Формат роботи (с. 7)

2. Чи можуть в одній і тій самій політичній системі бути різні політичні режими? (с. 10)

3. Співвідношення політичного режиму і політичного процесу (с. 11)

4. Інституційний підхід до осмислення політичних режимів (с. 12-13)

5. Соціологічний підхід до осмислення політичних режимів (с. 12-14)

6. П’ять відмінних рис політичних режимів (с. 15-18)

7. Визначення політичного режиму (с. 18)

8. Хто з мислителів Давнього часу використовував термін «політичний режим» (с.20)

9. Загальні риси конфуціанства і легізму в описі системи правління (с.21)

10. Сутність легістського підходу (Давній Китай) (с. 22)

11.Елементи тоталітаризму у вченні Платона (с. 23)

12. Внесок Аристотеля в теорію політичних режимів (про стабільність політичної влади) (с. 26)

13.В чому проявляється прагматизм вчення Н. Макіавеллі? (с. 29)

14. В чому полягає взаємодоповнення позицій Т. Гоббса і Дж. Локка? (с. 30)

15.Сутність «демократії, що розвивається» («развивающейся демократии») і «демократії, що захищається» («защищающейся демократии») в трактуванні Д. Хелда (с. 32-33)

16. Елементи жорстко-авторитарного (радикально-демократичного) режиму у вченні Ж. Ж. Руссо (с. 33-34)

17.В чому полягає сутність «парадокса Токвіля»? (с. 36)

18. Розвиток ліберальної концепції демократії Дж. Мілля (с. 36-37)

19. Головна відмінність поглядів Т. Джефферсона від європейських мислителів в питання прав і свобод людини (с. 37)

20. В чому полягає внесок Г. Гегеля в теорію політичних режимів? (с. 38-39)

21. «Пошуковий» марксизм в поданні франкфуртської школи і відмінність від «ідеологічного»(с. 40-41)

22. Цінність робіт теоретиків і практиків більшовизму для політичних режимів (с. 43)

23. Який аспект діяльності Л. Троцького є важливим для теорії політичних режимів? (с. 44)

24. «Зона перетину» теорії соціології та теорії «політичних режимів» (с. 45-46)

25. Які версії соціології мають найбільше значення для теорії режимів? В чому полягає заслуга соціологів у розробці проблеми соціального прядку в контексті теорії політичних режимів (с. 54-57)

26. Типологія політичних режимів за Моска (аристократично-демократичний, автократично-ліберальний тощо) (с.59)

27. Два типи класифікації політичних еліт за В. Паретто в контексті теорії політичних режимів (с. 60-61)

28. В чому полягає основний внесок Р. Міхельса в елітологію і теорію політичних режимів (с. 62)

29. За якими чотирма напрямками оцінюється внесок М. Вебера у вивчення політичних форм та режимів (с. 66)

30. В чому полягає подібність роздумів М. Вебера і Р. Міхельса на трансформацію політичних режимів (с. 66)

31. В чому полягає сутність «плебісцитарного вождистського» типу демократії за М. Вебером (с.66)

32. З чиїм ім’ям у значній мірі пов’язано виникнення «елітарної теорії демократії» (с. 67)

33. Якою є роль «девелопменталізму» в розвитку досліджень політичних режимів (с. 76-77)

34. Понятгя «міжнародного режиму» (с. 77-78)

35. Основні компоненти середовища функціонування політичного режиму (с. 82-92)

36. Що є принциповою відмінністю правлячої групи від інших соціальних груп (с. 95)

37. 3а якими ознаками можуть відрізнятися правлячі угрупування між собою (с. 96-97)

38. Двояке трактування проблеми існування опозиції (с. 98)

39. Політичні умови легітимації інституту опозиції в суспільстві (за Р. Далем) (с. 99)

40. Типи опозицій (с. 101)

41. Критерії оцінки рівня лояльності політичної опозиції (с. 102)

42. Десять основних характеристик лояльності опозиції (за Х. Дінцем) (с. 105)

43. Типології політичних режимів за Р.Далем (с. 108)

43. а) Базові інститути: лідер - еліта - бюрократія – група (с. 111-112)

43. б) Механізм прийняття рішень (с. 112-114)

44. Типологія «президентського характеру» в теорії політичних режимів (за Дж. Барбером) (с. 114)

45. Сім факторів, що здійснюють безпосередній вплив на політичні режими (ресурси) (за Г. Бінненджиком) (с. 120)

46. Що відносять до матеріально-силових ресурсів режиму? (с. 121)

47. Що відносять до духовно-психологічних ресурсів режиму? (с. 124-125)

48. Що, на думку С. Хантінгтона, є важливішим для характеристики суспільства – ступінь керованості чи форма правління? (с. 127)

49. Основні компоненти і умови політичної стабільності (с. 129-134)

50. Що розуміється під ефективністю влади? (с. 134)

51. Основні засоби, що використовуються режимом для підтримки стабільності (с. 136-137)

52. Що означає політична соціалізація як засіб політичних режимів (с. 139)

53. Які фактори впливають на зовнішньополітичну поведінку режиму (с. 149)

54. Відмінність первинного і сучасного трактування демократії (с. 154)

55. Шість «універсальних характеристик» ліберальної демократії (с. 156)

56. Основні характеристики ліберально-демократичного устрою держави (с. 156-157)

57. Основні інститути ліберальної демократії (с. 157-158)

58. Чи призводить демократизація до добробуту та стабільності (с. 158)

59. Умови стабільності демократії (с. 159-160)

60. Загрози демократії й їх джерела (с. 161-162)

61. «Парадокс Токвіля» в характеристиці демократичного устрою (с. 162)

62. Поняття «диктократії», «демократури» та «іммобілізму» (с. 163)

63. Специфіка і багатоманіття демократичних режимів (с. 164-166)

64. Особливості консенсусної демократії у порівнянні з мажоритарною (с. 165) 65.Універсальні характеристики авторитаризму (с. 167, 170)

66. Визначення авторитаризму (за X. Дінцем) (с 170)

67. Чотири основні різновиди авторитаризму (с. 170-171)

68. Чотири види авторитарних однопартійних режимів (за М. Хагопіаном) (с. 172)

69. Основні характеристики військових режимів (преторіанських) (с. 173)

70. Основні характеристики режимів особистої влади і бюрократично-олігархічних режимів (с. 175-177)

71. Проблема інституціоналізації авторитарних режимів (с. 178-179)

72. П’ять основних факторів послаблення стабільності авторитарних режимів (с. 180)

73. Поняття «тоталітаризму» в літературі (с. 182-183)

74. Шість універсальних характеристик тоталітаризму (с. 184-185)

75. 3агрози благополуччю тоталітаризму (с. 190-193)

76. Різновиди тоталітаризму (с. 193-197)

77. Інші типології політичних режимів (с. 197-205)

78. Розуміння і параметри політичного переходу (с. 207)

79. Теорія демократичного переходу (с. 211)

80. Дестабілізація авторитаризму і початок переходу до демократії (с. 217)

81. Процес переходу до демократії (с. 223)

82. Спосіб і послідовність демократичного переходу (с. 223)

83. Зовнішній фактор і демократичний перехід (с. 241)

84. Проблема консолідації демократичних інститутів (с. 251)

85. Результати демократичних перехідних процесів (с. 259)