Порядок розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу

1. Розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.

2. Слідчий суддя, суд, до якого прибув або доставлений підозрюваний, обвинувачений для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу, зобов'язаний роз'яснити його права:

1) мати захисника;

2) знати суть та підстави підозри або обвинувачення;

3) знати підстави його затримання;

4) відмовитися давати пояснення, показання з приводу підозри або обвинувачення;

5) давати пояснення щодо будь-яких обставин його затримання та тримання під вартою;

6) досліджувати речові докази, документи, показання, на які посилається прокурор, та надавати речі, документи, показання інших осіб на спростування доводів прокурора;

7) заявляти клопотання про виклик і допит свідків, показання яких можуть мати значення для вирішення питань цього розгляду.

3. Слідчий суддя, суд зобов'язаний вжити необхідних заходів для забезпечення захисником підозрюваного, обвинуваченого, якщо останній заявив клопотання про залучення захисника, якщо участь захисника є обов'язковою або якщо слідчий суддя, суд вирішить, що обставини кримінального провадження вимагають участі захисника.

4. За клопотанням сторін або за власною ініціативою слідчий суддя, суд мас право заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про застосування запобіжного заходу.

5. Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, обвинуваченого, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, або у будь-якому іншому правопорушенні.

6. Слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

1. Обов'язковою умовою розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу законодавцем передбачено присутність учасників кримінального провадження-сторони обвинувачення та сторони захисту. Винятки встановлені тільки ч. 6 цієї статті.

2. Під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваному, обвинуваченому роз'яснюються його права, передбачені ч. 2 цієї статті. Основні права підозрюваного спрямовані на забезпечення його захисту (мати захисника; знати суть та підстави підозри або обвинувачення; знати підстави затримання; відмовитися давати пояснення, показання з приводу підозри або обвинувачення) та забезпечення змагальності провадження (давати пояснення щодо будь-яких обставин затримання та тримання під вартою; досліджувати речові докази, документи, показання, на які посилається прокурор, та надавати речі, документи, показання інших осіб на спростування доводів прокурора; заявляти клопотання про виклик і допит свідків, показання яких можуть мати значення для вирішення питань цього розгляду).

3. Якщо від підозрюваного, обвинуваченого надходить прохання про залучення до розгляду захисника, відповідно до порядку здійснення такого залучення, передбаченого ст. 48 КПК, слідчий суддя, суд повинен забезпечити його захисником. Для цього слідчий суддя та суд постановляє ухвалу, якою доручає відповідному органу (установі), уповноваженому законом на надання безоплатної правової допомоги, призначити адвоката для здійснення захисту за призначенням та забезпечити його прибуття у зазначені в ухвалі час і місце для участі у кримінальному провадженні. Ухвала про доручення призначити адвоката негайно направляється відповідному органу (установі), уповноваженому законом на надання безоплатної правової допомоги, і є обов'язковою для негайного виконання. Невиконання, неналежне або несвоєчасне виконання ухвали про доручення призначити адвоката тягнуть за собою відповідальність, встановлену законодавством України, у тому числі ЗУ "Про безоплатну правову допомогу".

Без прохання підозрюваного, обвинуваченого законодавцем покладено обов'язок на слідчого суддю, суд залучити захисника до провадження у випадках, коли його участь є обов'язковою. Це, зокрема, стосується кримінального провадження щодо особливо тяжких злочинів. У цьому випадку участь захисника забезпечується з моменту набуття особою статусу підозрюваного. В інших випадках обов'язкова участь захисника забезпечується у кримінальному провадженні:

1) щодо осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення у віці до 18 років, - з моменту встановлення факту неповноліття або виникнення будь-яких сумнівів у тому, що особа є повнолітньою;

2) щодо осіб, стосовно яких передбачається застосування примусових заходів виховного характеру, - з моменту встановлення факту неповноліття або виникнення будь-яких сумнівів у тому, що особа є повнолітньою;

3) щодо осіб, які внаслідок психічних чи фізичних вад (німі, глухі, сліпі тощо) не здатні повною мірою реалізувати свої права, - з моменту встановлення цих вад;

4) щодо осіб, які не володіють мовою, якою ведеться кримінальне провадження, -з моменту встановлення цього факту;

5) щодо осіб, стосовно яких передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішується питання про їх застосування, - з моменту встановлення факту наявності в особи психічного захворювання або інших відомостей, які викликають сумнів щодо и осудності;

6) щодо реабілітації померлої особи - з моменту виникнення права на реабілітацію померлої особи.

Задекларований у ст. 22 КПК принцип свободи у поданні сторонами кримінального провадження до суду своїх доказів і доведення їх переконливості реалізується під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу шляхом надання за клопотанням сторін права заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання щодо його застосування. У будь-якому разі питання щодо доцільності дослідження показань будь-якого свідка чи будь-яких інших матеріалів, що мають значення для вирішення питання про застосування запобіжного заходу; вирішується слідчим суддею, судом.

5. Досить гуманними є положення ч. 5 цієї статті, де чітко передбачено, що твердження та заяви підозрюваного, обвинуваченого, які стали предметом обговорення під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу, не можуть розглядатись як докази під час доведення Його винуватості у цьому ж або іншому кримінальному правопорушенні. У даному випадку відображено засаду змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

6. Як вже було зазначено, коментована частина статті містить винятки із загального правила, встановленого ч. 1, відповідно до якого обов'язковою умовою розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу є присутність учасників кримінального провадження - сторони обвинувачення та сторони захисту. Винятком може бути випадок, коли дозволяється провести розгляд клопотання без участі підозрюваного, обвинуваченого, якого оголошено у міжнародний розшук. У такому випадку відразу після встановлення місця перебування та затримання особи проводиться його доставлення до органу досудового розслідування, який здійснює кримінальне провадження. Протягом 48 годин після цього щодо затриманої особи слідчий суддя, суд повинен розглянути питання про застосування раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або вирішити питання про зміну його на більш м'який, наприклад заставу.

Стаття 194