Особливості тактики проведення окремих слідчих під час розслідування хабарництва.

Тактика допиту свідків враховує ставлення їх до розслідуваної події та суб'єктів діяння. Найбільш поінформованими про злочинну діяльність обвинувачених бувають їх родичі, колеги по службі та інші близькі до них особи. Заінтересованість зазначених осіб у виправданні злочинців від обвинувачення вимагає ретельного вивчення особи допитуваного та використання доказів, спрямованих на викриття неправдивих показань.

Тактика допиту свідків, не заінтересованих у вирішенні справи (відвідувачі установи, деякі співробітники та ін.), зводиться до детального відтворення важливих для розслідування обставин із використанням тактичних прийомів, зокрема, спрямованих на відновлення в їх пам'яті забутих фактів.

Допит обвинувачених здебільшого пов'язаний із труднощами, які обумовлені, як правило, заперечуванням пред'явленого обвинувачення з огляду на заздалегідь продуману поведінку на випадок розслідування і неправдиві показання співучасників даного злочину (хабаредавців, посередників).

При допиті хабародавця виявляються суперечності в його показаннях, які він дає з метою пом'якшити свою відповідальність або уникнути її. У сприятливих ситуаціях хабародавець, бажаючи досягти зазначеної мети може давати правдиві показання, що сприяє викриттю хабарника.

При допиті посередника з'ясовується: хто та при яких обставинах залучав його як посередника; чи не був він сам ініціатором цього; яка винагорода була йому запропонована (або він зажадав) і що фактично одержав; коли він зустрічався з особою, що одержала хабар, і хабародавцем, при яких обставинах; хто про них може дати показання.

Для перевірки показань про обставини давання й одержання хабара, усунення суперечностей у показаннях, а також в цілому викритті учасників злочину проводиться очна ставка. У деяких випадках для клопотання про очну ставку походить від обвинуваченого. Однак при цьому слід встановити, чи не буде спроб з боку обвинуваченого яким-небудь способом вплинути на іншого учасника очної ставки з метою змінений останнім своїх показань.

При розслідуванні хабарництва може проводитися пред'явлення для впізнання з метою встановлення особи, якій був переданий хабар (особа, що одержала хабар, посередник), якщо допитувана особа (хабародавець, свідок) не може назвати прізвище, адресу або конкретну посаду обвинуваченого. Може виникнути ситуація, коли обвинувачений, що визнав свою вину, стверджує, що може впізнати особу, яка дала йому хабар, хоча й не знає його прізвища, місця проживання або роботи. У таких випадках доцільно провести пред'явлення для впізнання обвинуваченим хабародавця. Ця слідча дія проводиться також і для впізнання предметів, які раніше належали хабародавцю та були виявлені у особи, що отримала хабар, або у посередника.

Якщо виникає необхідність в уточненні місця передачі хабара або місця проживання учасників хабарництва, проводиться перевірка показань на місці. При допиті, що обов'язково передує перевірці показань, докладно з'ясовуються деталі матеріальної обстановки місця передачі хабара, які можуть стати відомими лише в результаті безпосереднього сприйняття їх допитуваним.

При необхідності перевірити показання очевидців передачі хабара з метою встановлення можливості за певних умов бачити або чути те, що відбувається, доцільно провести слідчий експеримент.

Провадження судових експертиз по справах про хабарництво пов'язане з вирішенням питань, що відносяться до компетенції почеркознавчої, техніко-криміналістичної експертизи документів, судово-економічних, трасологічних та інших видів експертиз.

 

232. Початковий етап розслідування підпалів та інших злочинів, пов"язаних з виникненням пожеж.

Підставою для порушення кримінальної справи є матеріали, які свідчать про те, що пожежа сталася внаслідок підпалу або порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, а також заяви громадян.

Типові слідчі ситуації на початковому етапі розслідування підпалів і порушень встановлених законодавством вимог пожежної безпеки:

а) є дані про подію злочину та спосіб його вчинення, особа злочинця невідома;

б) є дані про подію злочину, проте спосіб його вчинення і особа злочинця невідомі.

Залежно від ситуації слідчий обирає оптимальні слідчі дії, оперативно-розшукові заходи, а в окремих випадках — тактичні операції, спрямовані на затримання злочинця, виявлення речових доказів, встановлення документів, що належать до забезпечення пожежної безпеки, з’ясування причин та умов, що сприяли виникненню пожежі. Першочергові слідчі дії при розслідуванні пожеж:

а) огляд місця події;

б) призначення пожежно-технічної, судово-медичної, криміналістичної експертиз;

в) обшуки у підозрюваних осіб;

г) освідування;

ґ) допити свідків.

 

 

233. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій під час розслідування підпалів та інших злочинів, пов"язанихз виникненням пожеж.

Огляд місця події у справах про пожежі повинен проводитися негайно. Для цього запрошуються фахівці — інженер-електрик, інженер-будівельник (якщо є дані про те, що поширенню пожежі сприяли конструктивні дефекти будівництва), інженер-хімік (якщо є припущення про можливе самозаймання речовини) та інші спеціалісти — відповідно до специфіки об’єкта, що оглядається.

Під час огляду місця події особлива увага приділяється вивченню обстановки і слідів, що дає змогу з’ясувати:

1) вогнище пожежі;

2) обставини, що сприяли поширенню вогню;

3) час виникнення пожежі;

4) її причини;

5) засоби підпалу;

6) винних;

7) стан протипожежних засобів та заходів;

8) характер і розміри заподіяних збитків.

При огляді трупа необхідно зафіксувати позу, визначити ступінь обгоряння, наявність кіптяви у дихальних шляхах, слідів боротьби та ін.

Допит свідків і потерпілих у справах про пожежі проводиться, як правило, після огляду місця події. Обсяг і характер питань, що з’ясовуються у свідків та потерпілих, зумовлені слідчими версіями, спрямованими на встановлення причин пожежі. Однак до моменту допиту вони не завжди бувають чітко сформульовані. У всіх випадках виявлення пожежі у свідків і потерпілих доцільно з’ясувати обставини:

а) що відносяться до моменту виникнення пожежі та передували їй (стан протипожежних пристроїв, дотримання правил експлуатації освітлювальних і опалювальних приладів, їх технічний стан, місце і час виникнення пожежі, колір полум’я, диму, його запах, поширення вогню, особи, які перебували поблизу, вибігали з будинку та ін.);

б) що є підставою для встановлення причини пожежі (стан опалювальної системи, виявлення пристосувань для підпалу, наявність декількох вогнищ пожежі, дані про недбале поводження з опалювальними приладами, встановлення попередніх випадків загоряння внаслідок недбалого поводження з недопалками, сірниками тощо);

в) що вказують на особу, винну в підпалі або порушенні протипожежних правил (хто погрожував підпалом, кого бачили біля пожежі перед подією чи втікаючим з місця події, хто порушив протипожежні правила, хто останнім виходив з приміщення та ін.).

Призначення експертиз. Найчастіше у справах про пожежі призначається пожежно-технічна експертиза. За допомогою пожежно-технічної експертизи з’ясовуються:

1) джерело виникнення вогню і шляхи його поширення;

2) технічні причини пожежі;

3) несправність протипожежної техніки і причини її виникнення;

4) чи можливе загоряння певної речовини з тих чи інших причин (від іскри, недопалка);

5) чи можливе самозаймання певної речовини залежно від конкретних умов;

6) чи не було короткого замикання;

7) чи правильно змонтовані та експлуатувались опалювальні та освітлювальні прилади;

8) чи можливе спалахування певного матеріалу від вказаного джерела з відомої відстані;

9) які пожежонебезпечні властивості має та чи інша речовина;

10) чи всі заходи пожежної безпеки були дотримані при виконанні певних робіт;

11) причини, що сприяли виникненню і поширенню пожежі, та заходи щодо їх запобігання.

Обшук повинен бути проведений своєчасно і ретельно. Під час обшуку слідчий може виявити знаряддя і засоби підпалу, взуття, в якому підпалювач був на місці події, рушник, ганчірки, одяг зі слідами пальних речовин, залишки тканин або частин предметів, знайдених на місці підпалу. Також можуть бути знайдені пляшки з пальними рідинами; листи з погрозами підпалу або такі, що свідчать про неприязні стосунки, та інші матеріали. Обшуку в приміщенні передує особистий обшук підозрюваного: кишень одягу, взуття, де можуть бути сліди пальних речовин, кіптява, сажа або сліди дії вогню. На виявлене під час обшуку майно підозрюваного в підпалі накладається арешт з метою забезпечення відшкодування матеріальних збитків.