Початковий та наступний етапи розслідування шахрайства.

На початковому етапі розслідування шахрайства дії слідчого визначаються залежно від характеру даних, які в нього є. У процесі розслідування мають бути доведені такі обставини: подія шахрайства (час, місце, спосіб вчинення злочину та ін.); винність конкретної особи у шахрайстві і мотиви вчинення злочину; обставини, що впливають на ступінь і характер відповідальності обвинуваченого; характер і розміри шкоди, заподіяної шахрайством; обставини, що сприяли вчиненню шахрайства.

Для перевірки версії про те, що шахрайства не було, необхідно встановити, чи мав заявник майно і цінності, на які він посилається як на предмет злочинного посягання, чи не міг він його розтратити. У такому разі необхідно детально допитати заявника про обставини передачі майна та його індивідуальні ознаки. У заявника доцільно з’ясувати, де і коли було придбане майно або цінності, хто знав про їх існування, яким чином відбувалася подія, за яких обставин, в якому місці, хто міг бачити передачу майна, хто перебував на місці вчинення злочину тощо.

У разі підтвердження заяви потерпілого порушується кримінальна справа. Якщо з часу вчинення злочину минуло небагато часу, організується спостереження в місцях найбільш ймовірної появи злочинця. За кримінальними обліками органів внутрішніх справ перевіряється, чи є у них дані про осіб, які мають властивості, притаманні шахраю, чи не зареєстровані нерозкриті шахрайства, що вчинені способом, аналогічним використаному підозрюваним. Інформацію про особу злочинця важливо отримати від потерпілого і свідків.

Діяльність слідчого на наступному етапі розслідування розпочинається з аналізу й оцінки зібраних фактичних даних, урахування нових слідчих ситуацій, визначення подальшого спрямування розслідування.

Типовими слідчими ситуаціями на цьому етапі розслідування можуть бути такі:

1) встановлено конкретну особу та її причетність до вчиненого шахрайства, пред’явлено обвинувачення;

2) є підозрюваний, зібрані докази, але їх недостатньо для встановлення причетності підозрюваного до вчиненого шахрайства, обвинувачення не пред’явлено;

3) зібрано недостатньо доказів, немає підозрюваного, не встановлено особу злочинця;

4) зібрані докази свідчать про відсутність складу злочину (шахрайства) у діях підозрюваного.

Якщо особа підозрюваного встановлена, то можуть мати місце такі типові слідчі ситуації при розслідуванні шахрайства: підозрюваний визнає себе винним; підозрюваний не визнає себе винним.

Типовими слідчими діями на наступному етапі розслідування є: допит свідків, допит підозрюваного (обвинуваченого), пред’явлення для впізнання, очна ставка, призначення та проведення експертиз та ін.

 

Криміналістична характеристика вимагання.

У криміналістичній характеристиці вимагань, насамперед, варто вирізнити узагальнену інформацію про:

- суб'єкт злочину;

- жертву злочину;

- способи вчинення вимагання;

- обставини та слідову картину;

- предмет злочинного посягання.

Вимагачів, за соціальним статусом, можна поділити на такі категорії:

- кримінальні елементи,; зовні законослухняні громадяни.

Вимагання часто:

- вчиняється організованою злочинною групою,

- може супроводжуватися захопленням заручників.

Жертви вимагання також можуть бути роздічепі па декіль­ка груп:

- законослухняні громадяни, частіше ті, які зайняті комер­ційною діяльністю, інколи державні службовці, чиї функції пов'язані з управлінням майном, розподілом квот на експорт­но-імпортні операції, виділенням земель, орендою приміщень

і под.;

- особи, діяльність яких має протиправний характер: хабар­ники, учасники незаконних і сумнівних угод, організатори фі­нансових «пірамід», посередники в обготівкуванні і «відмиван­ні» грошей та ін.

Предметом вимагання можуть бути:

- майно,- гроші,- цінності,- право на майно,- вимога вчинити інші дії майнового характеру

Засоби вимагання:

- погроза фізичним насильством чи знищенням майна;

- погроза розповсюдити ганебні відомості чи іншу небажану інформацію щодо потерпілого чи його близьких родичів або людей, яка може заподіяти істотну шкоду їхнім правам і закон­ним інтересам.

Найбільш поширеними способами вчинення вимагання (за­лежно від способу впливу злочинців па потерпілого) є:

- погрози психологічного характеру (демонстрація морду­вань, знарядь і результатів насильства - від побоїв до вбивства;

- пряме передання коштів, цінних паперів на пред'явника або майна потерпілого;

- переведення коштів на визначений вимагачами рахунок у банку;

- переоформлення на ім'я зазначених вимагачами осіб і пе­редання їм документів, що дають право на майно: доручень на керування автомобілем із правом його продажу, заповітів, дар­чих, договорів купівлі-продажу, генеральних доручень на право вчинення угод із нерухомістю тощо;

- оформлення на користь вимагачів строкових розписок або анулювання боргових розписок, отриманих потерпілим від тре­тіх осіб;

- переадресування на ім'я зазначених вимагачами осіб цін­них паперів, наприклад, векселів (індосамент);

- оплата нав'язаних послуг, виконуваних організаціями, що їх контролюють вимагачі, у сумі, що явно перевищує обсяг ви­конаних робіт;

вимога на постачання сировини, матеріалів або встанов­лення каналів збуту готової продукції, виробленої потерпіли­ми, на умовах вимагачів;

- прийняття на роботу зазначених вимагачами осіб за умови одержання ними зарплати без виконання роботи;

- здача в оренду приміщення за невисоку плату;

. - злочинці можуть втягнути майбутню жертву в азартну гру, фінансувати її ризиковану угоду, а потім, висунув пі и завід омо неможливі для виконання умови повернення боргу, зажадати від жертви перелаиия майна, прав на майно, поєднуючи це з погрозами фізичної розправи чи розголошенням ганебних відо­мостей.

 

 

Планування та початковий етап розслідування вимагання.

Приводи для порушення кримінальної справи:

- заява особи, що піддається вимаганню, його близьких чи знайомих;

- повідомлення службових осіб державних органів або гро­мадо ьких органі за цій;

- повідомлення в засобах масової інформації;

- явка з повинною;

- безпосередня ініціатива правоохоронних органів.

Типові версії:

- вимагання справді мало місце;

- мало місце інсценування вимагання.

Отримана інформація підлягає ретельній перевірці, оскільки не виключено, що:

- заявник намагався за допомогою такої інформації усунути конкурента, який реально до вимагання не вдавався;

- погроза є удаваною і не переслідувала мети майнової виго­ди, а слугувала лише засобом застерегти, злякати.

Якщо в повідомленні міститься інформація про захоплення заручника і вона підтверджена перевіркою, всі подальші дії спрямовуються на пошук місцеперебування заручника, його звільнення і лише супутньо вживаються заходи для збирання доказів вимагання і под.

Вихідними для планування можуть бути такі ситуації:

1) отримана інформація свідчить про злочинні дії вимагачів, які ще не доведено до кінця: сформульовано певні вимоги, ви­словлено погрози або вже почато дії насильницького характеру;

2) вимагання закінчено, але жертва не звертається до право­охоронних органів;

3) вимагання має тривкий характер, що спонукає потерпілих заявити про цс до правоохоронних органів;

4) про факт вимагання стало відомо з оперативних джерел, про що жертва підтвердила згодом в неофіційному порядку.

Перша і третя ситуації вимагають оперативного реагування:

- вжиття невідкладних заходів до припинення злочинних дій;

- вжиття невідкладних дій для звільнення заручників, якщо мало місце їх захоплення;

- невідкладної організації затримання вимагачів на місці злочину.

Друга і четверта ситуації дозволяють ретельніше підготува­тися до розслідування: всебічно вивчити особу злочинців і жер­тви; з'ясувати і проаналізувати мотиви і мету вимагачів,

У слідчого є можливість скласти деталізований план первин­них слідчих дій та визначити коло і завдання оперятивно-роз-шукових заходів.

Слід мати на увазі можливість відмови з боку потерпілого підтвердити факт вимагання зі страху перед злочинцями через можливість розголошення власних минулих протиправних або аморальних дій чи поведінки (ситуація 2).

У ситуації 4 варто передбачити такі дії та оперативні заходи, які спонукали б потерпілого дати офіційну інформацію про вчинений щодо нього злочин.

У плані варто передбачити заходи для виявлення предмета вимагання, знарядь і засобів злочину:

- вогнепальної та холодної зброї;

- вибухових пристроїв, вибухових речовин;

-засобів фізичного впливу па потерпілого (предметів, шо використовувалися під час катувань, нападу і побиття жертви

та іи.);

- документів загрозливого чи іншого доказового змісту;

- грошей, цінностей чи іншого майна, що були предметом

вимагання;

- частини упакованіія предметів вимагання;

- фонозаписів переговорів жертви зі здирниками, зроблених з ініціативи потерпілого, або злочинцями для спонукання жерт­ви виконати їхні вимоги;

- медичних документів, що підтверджують побої, катування чи іншу фізичну шкоду здоров'ю потерпілого.