Загальні положення методики проведення судово-експертних досліджень.

БЕЗПОСЕРЕДНЄ ЕКСПЕРТНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ – це процес дослідження об”єктів \матеріалів справи\, що надані експерту у рамках призначення судової експертизи.

Правила, яких повинен дотримуватись експерт:

- об”єктами дослідження можуть бути тільки матеріали, які процесуально належно закріплені у у кримінальній справі,

- експерт не вправі, як вже наголошувалось, самостійно займатись збором матеріалів та об”ектів дослідження,

- об”єктами експертизи \дослідження\ повинні бути не копії, а оригінали \ за винятком випадків, коли це забезпечити не можливо \,

- в акті \висновку\ експерта повинно бути відображено увесь хід досліджень, всі виконані дії з наданими об”єктами та матеріалами,

- обов”язково конструюються і перевіряються всі експертні версії у ході дослідження.

Процес проведення експертного дослідження залежить від роду і виду с\е і складається із декількох основних етапів: підготовчого, дослідницького та заключного.

ПІДГОТОВЧИЙ ЕТАП – ЦЕ:

- ознайомлення експерта з постановою про призначення експертизи та іншою вихідною інформацією \експерт вивчає обставини справи та питання поставлені слідчим\,

- з”ясування експертом завдань, поставлених слідчим, тобто експерт визначає свої можливості \компетентність\ щодо дачі відповідей на питання в постанові,

- огляд об”єктів дослідження та визначення їх придатності, вивчення стану та цілісності упаковки об”єктів, їх відповідності переліку, зазначеному у постанові чи супровідному листі,

- визначення достатності об”єктів дослідження та матеріалів справи \коли експерт з”ясовує недостатність, він зобов”язаний повідомити особу, яка призначила експертизу про необхідність надати додаткові матеріали або порівняльні зразки тощо.

- І останнє, що виконує експерт на підготовчому етапі – це складає план дослідження.

ДОСЛІДНИЦЬКИЙ ЕТАП складається, як правило, із:

А. Роздільного \детального\ дослідження,

Б. Порівняльного дослідження,

В. Експертного експерименту \у разі потреби\.

Суть РОЗДІЛЬНОГО дослідження полягає в тому, що надані для дослідження об”єкти – речові докази та порівняльні зразки досліджуються роздільно.

ЕКСПЕРТНИЙ ЕКСПЕРИМЕНТ, зазвичай, проводиться під час не ідентифікаційних експертиз, коли необхідно перевірити припущення про механізм утворення слідів, з”ясувати можливість існування \перебігу\ певних явищ, напр.., можливість пострілу із конкретної зброї, ступінь пружності клинка тощо.

ПОРІВНЯЛЬНЕ дослідження, своєю чергою, як правило складається з двох частин: а) порівняння загальних ознак речового доказу і порівняльного \порівняльних\ зразків, внаслідок чого можна буде зробити висновок або про відмінність об”єктів, або про їх спільний рід, вид чи групу, б) друга частина – порівняння окремих ознак, на підставі якого експерт може зробити висновок про наявність або відсутність тотожності об”єктів.

Експерт використовує у своїй діяльності різноманітні МЕТОДИ ЕКСПЕРТНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ, тобто систему способів, прийомів, операцій для вирішення експертних завдань.

У теорії криміналістики існують різні класифікації цих методів:

А. За ступенем їх розповсюдження й сферою застосування на:

- всезагальний метод експертизи – метод матеріалістичної діалектики,

- загальні методи – спостереження, порівняння, моделювання, порівняння, описування, вимірювання, експеримент, метод історизму тощо,

- окремо наукові методи,

- спеціальні \багато об”єктні\ методи.

Б. За стадіями процесу експертного дослідження на:

- методи роздільного дослідження,

- методи порівняльного дослідження,

- методи проведення експертного експерименту.

В. За іншими критеріями, такими як: залежно від виду експертизи, від завдань експертизи, від виду наукового походження методу тощо.

Сукупність застосування методів експертного дослідження призвело до виникнення різноманітних ЕКСПЕРТНИХ МЕТОДИК, які також поділяються на види:

- родова \видова\ методика – це методика проведення с\експертиз конкретного виду \роду\,

- типова – методика вирішення типових експертних завдань і задач. Це вираз узагальненого досвіду виконання таких експертиз,

- конкретна \окрема\ - методика вирішення конкретної експертної задачі \завдання\. Це результат або пристосування чи видозмінення типової експертної методики або творчого підходу експерта до вирішення експертного завдання.

І нарешті підходимо до ЗАКЛЮЧНОГО етапу судової експертизи, під час якого експерт шляхом аналізу і синтезу: 1)-підводить підсумок виконаного дослідження,2)робить загальні висновки, оформляє матеріали окремим актом, а у разі потреби – з додатками до нього.

 

Висновок експерта. Види та правила оцінки.

Після проведення необхідних досліджень, експерт з дотриманням вимог ст.. 200 КПК складає письмовий акт –ВИСНОВОК, що містить: вступну, дослідницьку та заключну частини.

У ВСТУПНІЙ ЧАСТИНІ зазначаються:

- найменування судової експертизи з вказівкою, як правило, на її номер,

- дата і місце складення висновку,

- дата складення постанови про призначення с\е, посада та прізвище її автора,

- перелік об”єктів дослідження та порівняльних зразків,

- короткий опис обставин справи та питання, поставлені слідчим перед експертом для вирішення,

- відомості про особу експерта \посада, стаж, освіта, спеціальність, вчений ступінь\,

- відмітка, що експерт попереджений про к\відповідальність за ст..385 КПК,

- клопотання про надання додаткових матеріалів та результати їх розгляду \якщо таке мало місце\,

- відомості про участь експерта у проведенні слідчих дій \коли це мало місце\,

- прізвища та процесуальний стан осіб, які брали участь у проведенні експертизи.

У ДОСЛІДНИЦЬКІЙ ЧАСТИНІ

- описання виду і стану об”єктів, що були направлені на експертизу,

- виклад процесу експертного дослідження

- наукове пояснення виявлених і з”ясованих діагностичних, ідентифікаційних, класифікаційних ознак з наведенням розрахунків та довідкових даних, якими користувався експерт,

- відзначаються результати співставлення об”єктів за іх загальними і окремими ознаками, відмічаються виявлені спів падіння та відмінності,

- виклад обґрунтування експертної оцінки результатів порівняння, діагностування, класифікації,

У ЗАКЛЮЧНІЙ ЧАСТИНІ:

- повідомляються встановлені експертом факти і містяться відповіді на поставлені питання,

- коли якесь питання залишається без відповіді, через неможливість його дослідження, експерт зобов”язаний спочатку ще в дослідницькій, а згодом і у заключній – зазничити причини залишення питання без відповіді.

1. За ВИЗНАЧЕНІСТЮ:- категоричні - ймовірні \припускні\.

2. Залежно від ВІДНОШЕННЯ ДО ВСТАНОВЛЮВАНОГО ФАКТА:

a. позитивні \стверджувальні\,b. негативні \заперечуючи\.

3. Щодо ХАРАКТЕРУ ВІДНОСИН МІЖ СЛІДСТВОМ ТА ЙОГО ПІДСТАВАМИ:

c. умовні висновки,d. безумовні висновки, тобто без жодних умовних позицій, майже категорично.

4. Залежно від ВИБОРУ ОДНІЄЇ ІЗ ДВОХ \ЧИ КІЛЬКОХ\ ВЗАЄМОЗАПЕРЕЧНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ:1.альтернативні2.безальтернативні,

5. Залежно від ОБ”ЄМУ:- висновок про окремий \одиничний\ факт,- висновки про множину фактів тощо.

Необхідними вимогами, яким повинен відповідати висновок експерта є його:

- логічність,- послідовність та чіткість викладу,- подробність опису виконаного експертом дослідження,

ОЦІНКА висновку проводиться шляхом перевірки:

- процедури проведення судової експертизи,

- наукової обґрунтованості висновку,

- доказового значення результатів.

Насамперед перевіряється ДОТРИМАННЯ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ВИМОГ ЗАКОНУ на всіх етапах – від призначення с\експертизи до отримання висновку,

Оцінка НАУКОВОЇ ОБГРУНТОВАНОСТІ висновку експерта полягає в аналізі умов та методів проведеного дослідження

У ході оцінки ДОКАЗОВОГО ЗНАЧЕННЯ висновку, слідчий... використовуючи методи логічного аналізу, способи групування, зіставлення та порівняння висновку з іншими доказами та матеріалами кримінальної справи.