Роль бюджету в соціально-економічному розвитку держави. Характеристика функцій бюджету

За рахунок Державного бюджету переважно фінансуються соціальні блага і послуги: послуги освіти, охорони здоров´я, культури, спорту, забезпечення комунальними послугами тощо. Зазначені суспільні блага та послуги можуть вироблятися на ринкових умовах і реалізуватися за ринковими цінами. Рівень цих цін на згадані послуги повинен відшкодовувати виробничо-збутові витрати і гарантувати їх виробникам певний рівень рентабельності. Застосування ринкових цін щодо соціальних благ і послуг привело б до зменшення споживачів цих послуг загалом і споживачів із малозабезпечених верств населення зокрема.

Державний бюджет виступає засобом впливу на економічні, соціальні, національні і регіональні процеси, економічним важелем регулюючого впливу органів державної влади на соціально-економічний розвиток суспільства. Він відіграє важливу роль у забезпеченні перерозподілу доходів з метою підтримання сприятливої соціальної атмосфери у державі, здійснення соціального захисту населення та соціального забезпечення найбільш вразливих верств населення.

За допомогою Державного бюджету відбувається мобілізація грошових коштів не лише для фінансування загальносуспільних заходів, але і для здійснення перерозподілу визначеної частини ВВП з метою забезпечення соціальної справедливості у суспільстві.

Функції бюджету країни: Розподільча функція бюджету дозволяє сконцентрувати грошові кошти у розпорядженні дер­жави та використовувати їх на задоволення загальнодержавних потреб. Їй притаманний багатовидовий (міжгалузевий, міжтериторіаль­ний) та його багаторівневий розподіл коштів. Об’єктом бюджетного перерозподілу є національний дохід, іноді – національне багатство.

Контролююча функція бюджету дозволяє дізнатися:– наскільки своєчасно та повно фінансові ресурси потрапляють у розпорядження держави;– чи відповідають розміри державних централізованих ресурсів її потребам;– як фактично складаються пропорції у розподілі бюджетних коштів;– чи ефективно використовуються бюджетні кошти. Контролююча функція бюджету охоплює майже всіх учасників бюджетного процесу, відбиває економічні процеси, що відбуваються у всіх структурних ланках економіки, її об’єктом є рух бюджетних ресурсів, які відображаються у відповідних показ­никах бюджетних надходжень і витратних призначень.

6. Місце і роль д.б. в системі фінансових планів держави

З позиції фінансового плану бюджет держави розглядається як сукупність Державного бюджету України та місцевих бюджетів. Державний бюджет України є фінансовим планом центральних органів влади й управління. Він відображає загальнодержавні потреби в грошових коштах, джерела їх формування, розподіл і перерозподіл. Саме Державний бюджет насамперед характеризує економічну й соціальну політику держави.

Бюджетни період для для усіх б, що складають Бюджетну с-му У-ни становить 1 рік (1.01.-31.12). Особливими обставинами коли може бути затверджений на інший період є:

1. ведення воєного стану.

2. оголошення надзвичайного стану У-ни.

Бюджет як фінансовий план характеризується складом доходів і видатків, які відбивають фінансову діяльність держави, їх структуризація може мати офіційний і науковий характер. Офіційна бюджетна класифікація, що являє собою систематизоване згрупування доходів і видатків та фінансування бюджету, затверджується відповідними уповноваженими органами. В її основу кладуться ті ознаки, що мають визначальну роль у бюджетному процесі. У класифікації видатків основним є їх суспільне призначення, а в класифікації доходів — методи мобілізації.

За суспільним призначенням видатки об'єднуються в такі групи: соціальний захист населення і соціальне забезпечення; фінансування соціальної сфери; фінансування фундаментальних досліджень; економічна діяльність держави; національна оборона; державне управління та зовнішньополітична діяльність; обслуговування державного боргу; інші видатки.

Доходи бюджету за методами їх мобілізації поділяються на дві основні групи: податкові надходження; неподаткові надходження, доходи від операцій з капіталом, міжбюджетні трансферти.

Як фінансовий план бюджет не є чимось відокремленим. Він входить як складова до єдиної системи фінансового планування в країні. Взаємозв'язок бюджету з фінансовими планами підприємств, організацій і установ має переважно однобічний характер.

Бюджет як фінансовий план також тісно взаємозв'язаний з іншими ланками державних фінансів — фондами цільового призначення. Частина з них, як уже зазначалося, може безпосередньо зараховуватись до бюджету при його затвердженні, хоча і виконуються вони відособлено. Інші, наприклад Пенсійний фонд, складаються і виконуються окремо. Однак вони теж взаємозв'язані з бюджетом, оскільки можуть мати як цільові надходження коштів з бюджету, так і перерахування до бюджету.

Таким чином, бюджет як фінансовий план відіграє дуже важливу роль у діяльності держави. Він визначає її можливості і пріоритети, її роль і форми реалізації закріплених за нею функцій. Це документ, що спрямовує діяльність держави, робить її конкретною і фінансове забезпеченою.

За рівнем централізації ВВП в б. умовно виділяють 3 моделі:

1. американська 25-30%.

2. західноєвропейська 30-40%.

3. скандинавська 50-60%.

 

Правовий характер бюджету, його чиники

Формування бюд відносин в У-ні здійснюється на основі законів і нор актів.

Бюджетне законодавство складається з:

Конституції України; Бюджетного Кодексу; Закону У-ни про Державний бюджет на відповідний рік; інших законів, що регулюють бюджетні відносини; нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України; нормативно-правових актів органів виконавчої влади; рішень про місцевий бюджет (рішень органів АРК, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування).

На правовий характер бюджету впливають:

1. соціально економфчний стан держави.

2. тактика і стратегія розвитку економіки в країні.

3. зовнішньо економічні фактори стосовно ек. процесів в У-ні.

Основою бюджетно-правового статусу державних органів влади та його територіальних підрозділів є право на самостійний бюджет. Таке право надано лише цим суб’єктам, а не відповідним органам державної влади чи місцевого самоврядування. З нього випливає широке коло бюджетних прав матеріального і процесуального змісту, завдяки використанню яких і здійснюється право на самостійний бюджет. Це право на отримання відповідних доходів, розподіл і використання їх на потреби визначених територій, а також право на регулювання бюджетних відносин у межах обумовленої компетенції.

Бюджетно-правовий статус державних та місцевих органів влади становить сукупність таких прав:

-право на власний бюджет;

-право на отримання бюджетних доходів і залученян їх до відповідного бюджету;

-право вик бюд коштів на потреби держави, місцевих огранів влади за призначенням;

-право розподілу бюджетних доходів між бюджетами даної території;

-право утворення і використання в межах бюджету цільвих або резервних фондів.

Бюджетні права закріплені у Конституції України, в Бюджетному кодексі України” та ін.нормативно-законодавчих актах.

 

Бюджетна політика держави

Бюджетна політика – це сукупність заходів держави з організації та використання бюджетних ресурсів для забезпечення її економічного і соціально­го розвитку.

Сутністьбюджетної політики відображається в статтях доходів і видатків бюджету, в джерелах їх формування і напрямах використання; виявляється у формах і методах мобі­лізації бюджетних коштів та їх використанні на державні потреби.

Основні завдання бюджетної політики держави:

-Сприяння процесу збалансованої макроекономічної стабілізації, подолання інфляційних процесів та структурній перебудові.

-Фор-ня взаємовідносин у бюд системі щодо забеспечення самостійності місцевих бюджетів.

-Здійснення структурних реформ за критерієм ек. Зростання і підвищення рівня ек У-ни.

-Здійснення податкової політики щодо стимулювання п-цької діяльності вітчизняних виробників товарів і послуг усіх форм власності та зменшення податкового тиску на них.

-Оптимізація рівня бюд деф, дер боргу та пошуку джерел їх реалістичного фінансування.

-Пошук податкових джерел доходів бюджету.

Для забеспечення виконання бюд політики необхідно:

По можливості забеспечити: зниження адміністративних видатків; тимчасове замороження, прогнозовані темпи і-ції та безробіття; зменшення податкового тиску; впровадження енергозберігаючої технології та іновацій.