Суть, структура та характеристика форм бюджетного механізму

Оскільки бюджетний механізм є складовою частиною фінансового механізму. з п’яти точок зору: як сукупність форм, методів, важелів, інструментів мобілізації й використання бюджетних коштів; як реальне втілення бюджетної політики та у широкому розуміння – активним інструментом її реалізації; як спосіб організації бюджетних відносин; як механізм управління бюджетним процесом; як механізм практичного використання бюджету для здійснення фінансової політики в державі.

Фінансовий механізм – це сукупність форм і методів створення та вик фондів фін ресурсів з метою забезпечення різних державних структур госп суб’єктів та населення.

Призначення фін механізму зводиться до ф-цій: 1. Фін забезпечення. 2. Фін регулювання економіки і соц. процесів у державі.

Бюджетний механізм – це сукупність засобів, які застосовує держава з метою організації бюджетних відносин та забезпечення належних умов для економічного і соціального розвитку; реальне відтворення бюджетної політики держави.

Складовими бюджетного механізму є:

1. Бюджетне планування і регулювання – визначаються фін можливості держави щодо фін забеспечення розвитку її економіки і соц сфери.

2. Фінансові показники – узагальнюючі: доходи і видатки, дер борг, рівень і-ції; індивідуальні: рівень витрат бюджету на одного жителя.

3. Нормативи – характеризують певний рівень забеспечення видатків, різних видів витрат фін ресурсів.

4. Ліміти – є певним обмеженням на витрати в інтересах держави, підприємця або нромадянина.

5. Резерви – покликані нейтралізувати дію непередбачуваних факторів, що можуть виникнути в майбутньому.

6. Система управління бюджетними коштами – держава в особі її вик і зак органів влади, встановлює методи розподілу нац доходу, форми грошових заощаджень, регулює види платежів, визначає принципи і напрямивик бюд коштів.5

 

Закон У-ни «Про державний бюджет»

Стаття 1. Визначити доходи Державного бюджету України на 2012 рік у сумі 373.960.236,2 тис. гривень, у тому числі доходи загального фонду Державного бюджету України - у сумі 322.226.831,8 тис. гривень та доходи спеціального фонду Державного бюджету України - у сумі 51.733.404,4 тис. гривень, згідно з додатком № 1 до цього Закону.

Затвердити видатки Державного бюджету України на 2012 рік у сумі 413.605.316 тис. гривень, у тому числі видатки загального фонду Державного бюджету України - у сумі 360.501.327,6 тис. гривень та видатки спеціального фонду Державного бюджету України - у сумі 53.103.988,4 тис. гривень.

Затвердити на 2012 рік:

повернення кредитів до Державного бюджету України у сумі 13.114.752,4 тис. гривень, у тому числі повернення кредитів до загального фонду Державного бюджету України - у сумі 3.976.591,4 тис. гривень та повернення кредитів до спеціального фонду Державного бюджету України - у сумі 9.138.161 тис. гривень;

надання кредитів з Державного бюджету України у сумі 12.276.894,7 тис. гривень, у тому числі надання кредитів із загального фонду Державного бюджету України - у сумі 624.684,4 тис. гривень та надання кредитів із спеціального фонду Державного бюджету України - у сумі 11.652.210,3 тис. гривень.

Установити граничний обсяг дефіциту Державного бюджету України у сумі 38.807.222,1 тис. гривень, у тому числі граничний обсяг дефіциту загального фонду Державного бюджету України - у сумі 34.922.588,8 тис. гривень та граничний обсяг дефіциту спеціального фонду Державного бюджету України - у сумі 3.884.633,3 тис. гривень, згідно з додатком № 2 до цього Закону.

Затвердити бюджетні призначення головним розпорядникам коштів Державного бюджету України на 2012 рік у розрізі відповідальних виконавців за бюджетними програмами, розподіл видатків на централізовані заходи між адміністративно-територіальними одиницями, розподіл видатків на здійснення правосуддя в розрізі місцевих та апеляційних судів згідно з додатками № 3, № 4, № 5 і № 8 до цього Закону.

Затвердити на 2012 рік обсяги міжбюджетних трансфертів згідно з додатками № 6 та № 7 до цього Закону.

Затвердити на 2012 рік нормативи щоденних відрахувань для перерахування дотації вирівнювання з державного бюджету місцевим бюджетам та коштів, що передаються до державного бюджету з місцевих бюджетів, згідно з додатком № 6 до цього Закону.

Установити оборотний залишок бюджетних коштів на 2012 рік у розмірі до двох відсотків видатків загального фонду Державного бюджету України, визначених цією статтею.

Установити, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2012 рік у частині доходів є:

1) акцизний податок з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) в частині нафтопродуктів і транспортних засобів;

2) акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) в частині нафтопродуктів і транспортних засобів;

3) ввізне мито на нафтопродукти і транспортні засоби та шини до них;

4) 10 відсотків коштів, отриманих за вчинення консульських дій за межами України;

5) платежі, пов'язані з перебуванням Чорноморського флоту Російської Федерації на території України, відповідно до укладеної 28 травня 1997 року Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про взаємні розрахунки, пов'язані з поділом Чорноморського флоту та перебуванням Чорноморського флоту Російської Федерації на території України;

6) 50 відсотків виконавчого збору, стягнутого органами державної виконавчої служби;

7) кошти від реалізації надлишкової космічної техніки військового та подвійного призначення, що належить Державному космічному агентству України;

8) кошти від реалізації надлишкового озброєння, військової та спеціальної техніки, іншого майна Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів і Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій України, Державної спеціальної служби транспорту;

9) збори на обов'язкове державне пенсійне страхування, що відповідно до закону сплачуються при торгівлі ювелірними виробами із золота (крім обручок), платини і дорогоцінного каміння та при відчуженні легкових автомобілів, з операцій придбавання (купівлі-продажу) нерухомого майна, з користування та надання послуг стільникового рухомого зв'язку (додаткові збори на виплату пенсій) у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;

24) екологічний податок, що справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк;

25) надходження в рамках програм допомоги Європейського Союзу;

26) збір на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає на території зони спостереження;

27) 30 відсотків екологічного податку (крім надходжень, визначених пунктом 24 цієї статті);

28) 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності;

29) надходження від реалізації матеріальних цінностей державного резерву медичного призначення;

30) податок на додану вартість, що сплачується до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, молочну сировину та молочні продукти, м'ясо та м'ясопродукти, іншу продукцію переробки тварин, закуплених у живій вазі (шкури, субпродукти, м'ясо-кісткове борошно);

31) кошти від реалізації продуктів утилізації твердого ракетного палива; 32) збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства; 33) судовий збір;

Сутність бюджетного процесу

Бюджетний процес – регламентована нормами права діяльність, пов'язана із складанням, розглядом, затвердженням бюджетів, їх виконанням і контролем за їх виконанням, розглядом звітів про виконання бюджетів, що складають бюджетну систему України.

Учасникими бюд процесу: вик і зак органи і посадові особи, які наділенні бюджетними повноваженнями. Бюджетними повноваженнями визнаються права і обов'язки учасників бюджетних правовідносин. Головні розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їх керівників, які отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень. Стадіями бюджетного процесу визнаються: 1) складання проектів бюджетів; 2) розгляд та прийняття закону про Державний бюджет України, рішень про місцеві бюджети; 3) виконання бюджету, в тому числі у разі необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України, рішення про місцеві бюджети; 4) підготовка та розгляд звіту про виконання бюджету і прийняття рішення щодо нього. Стадії бюджетного процесу можна розділити на дві групи: 1) бюджетне планування (складання, розгляд, затвердження); 2) виконання бюджету. На всіх стадіях бюджетного процесу здійснюються фінансовий контроль і аудит та оцінка ефективності використання бюджетних коштів.

Тільки бюджетному процесу властиві такі принципи: 1) принцип розподілу бюджетних повноважень між органами представницької і виконавчої влади. Так, законодавство встановлює такий розподіл повноважень за стадіями бюджетного процесу: формування та виконання бюджету віднесено до компетенції виконавчих органів, а розгляд, затвердження та здійснення контролю за виконанням бюджету - до компетенції представницьких органів;2) принцип спеціалізації бюджетних показників, що реалізується через бюджетну класифікацію, яка, згідно зі ст. 8 Бюджетного кодексу, закріплюючи вичерпний перелік доходів і видатків бюджетів, полягає в конкретизації доходів за джерелами, а видатків — за цільовими напрямами;3) принцип щорічності бюджету, тобто обов’язкового прийняття бюджету щороку до початку планового року, що дає змогу виявити тенденції розвитку країни, дослідити зміни темпу зростання виробництва тощо. Дуже важливим є прийняття державного бюджету до настання планового року, оскільки це передбачає і забезпечує своєчасну концентрацію фінансових ресурсів у бюджеті та фінансування потреб держави й суспільства.

Окрім того, діють принципи: гласності, що передбачає широке обговорення проекту бюджету, доведення його до населення, публікацію затвердженого бюджету; наочності — відображення показників бюджетів у взаємозв’язку з економічними показниками розвитку України; достовірності, що передбачає використання під час формування бюджету його реальних показників та ін.; послідовності залучень до бюджетної діяльності державних органів.

12. Бюджетне планування

Бюджетне планування - це комплекс організаційно-технічних, методичних і методологічних заходів визначення доходів і видатків бюджетів на всіх стадіях бюджетного процесу. В Україні організаційно-технічна сторона регламентується законодавчими актами, такими як Конституція України, Законами України "Про бюджетну систему України”, "Про податкову систему України” і підзаконними актами як Правила складання і виконання бюджету, бюджетними регламентами, які затверджують місцеві Ради народних депутатів. Завдання бюджетної планування є:

1.забеспечення макроекономічних пропорцій розвитку держави.

2.виявлення реальних джерел надходжень по всіх напрямках від усіх платників податків.

3.ефективне вик і розподіл між територями бюд видатків.

4.збалансування бюдету.

5.забеспечення мін рівня соц потреб.

6.утв необхіних соц резервів, які вик на плановів позапланові заходи.

Бюджетне планування ґрунтується на принципах: науковості; збалансованості; досягнення максимальної ефективності від використання бюджетних коштів.

Принципи бюджетного планування:наукова обґрунтованість; оптимальна збалансованість між рівнем оподаткування суб'єктів — платників податків і рівнем соціальних виплат; центральне місце бюджетного планування в системі фінансового планування; органічний взаємозв'язок між прогнозними та поточними бюджетними планами; директивний характер бюджетних виплат; єдність загальнодержавного та місцевих бюджетів; наявність відповідних бюджетних резервів; демократичність.

Методи бюджетного планування:

метод коефіцієнтів. Базується на застосуванні відповідних коефіцієнтів. За основу беруться показники, які було досягнуто в минулий період, і коригуються з урахуванням відповідних коефіцієнтів, які відображають зміни, що передбачаються в плановий період; нормативний метод. За основу беруться нормативи, які регламентують види надходжень і видатків. При цьому враховуються економічний стан підприємств, установ, галузей народного господарства, фізичних осіб. Цей метод дає змогу сповна виявити бюджетні резерви і сприяє їх економії; балансовий. За допомогою цього методу вдається досягти узгодженості між джерелами надходжень та джерелами видатків за видами та регіонами, установити взаємозв'язок із загальною величиною фінансових ресурсів у державі по міністерствах, відомствах, регіонах і відповідними потребами, які можуть бути забезпечені; предметно-цільовий. Використовується при фінансуванні окремих державних програм економічного і соціального розвитку. Дає змогу виявити джерела покриття і визначити ефективність цих програм. Починаючи з 2002 р. цей метод використовується при формуванні Державного і місцевих бюджетів як основний.