Правове регулювання біржового сільськогосподарського ринку.

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ П О С Т А Н О В А від 5 серпня 1997 р. N 848Київ Про Концепцію розвитку біржового ринку сільськогосподарської продукції

Панькова Лілія Олександрівна. Правове регулювання діяльності аграрних бірж в Україні: дис... канд. юрид. наук: 12.00.06

Пропонується визначення аграрної біржі як непідприємницького товариства, що об’єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і посередницьку діяльність та створює умови для укладення біржових договорів щодо сільськогосподарської продукції, продуктів її переробки і товарів, що забезпечують аграрне товаровиробництво; товарних деривативів, базовими активами яких є сільськогосподарська продукція.

2. Обґрунтовано висновок про неможливість заснування аграрної біржі одноособово Аграрним фондом, який є державною установою, що перебуває на державному бюджеті, оскільки це не відповідає основним принципам її діяльності.

3. Сформульовано визначення поняття біржового договору на реалізацію сільськогосподарської продукції, як договору, що укладається виключно під час проведення біржових торгів на аграрній біржі, між учасниками біржових торгів з одночасним прийняттям сторонами договору прав та зобов’язань щодо придбання (для покупця) та продажу (для продавця) певної кількості сільськогосподарської продукції, чи продукції сільськогосподарського призначення, обсяг якої виміряється біржовою одиницею. Такий договір вважається укладеним після його реєстрації на аграрній біржі.

4. Виділяються ознаки біржових аукціонів із продажу сільськогосподарської продукції, зокрема: 1) місце проведення — аграрна біржа; 2) порядок їх проведення, регламентується правилами біржової торгівлі конкретної біржі на відміну від небіржового аукціону, порядок проведення якого визначається відповідним регламентом, що розробляється та затверджується організаторами аукціону; 3) предметом торгівлі — є продукція і товари, які відповідають вимогам до біржової продукції і товару (крім аукціонів живої худоби та птиці, які можуть бути організовані в окремих підрозділах біржі).

5. Підтримується доцільність створення агроторгових домів, як допоміжної, більш ефективної форми надання невеликим сільськогосподарським підприємствам послуг із реалізації сільськогосподдарської продукції, порівняно з аграрними біржами, торгівля на яких здійснюється переважно великими партіями сільськогосподарської продукції. Агроторгові доми є спеціалізованими організаціями, що утворюються у формі обслуговуючих кооперативів, господарських товариств або в іншій формі; реєструються, як юридична особа; основною функцією яких є надання фермерським господарствам, іншим сільськогосподарським товаровиробникам послуг, пов’язаних із реалізацією сільськогосподарської продукції на внутрішньому і зовнішніх ринках; з організацією взаємодії сільськогосподарських товаровиробників з покупцями сільськогосподарської продукції, з аграрними біржами, а також з наданням організаційних та інформаційних послуг і здійснення аналітико-консультаційної роботи у сфері реалізації сільськогосподарської продукції.

6. Зроблено висновок, що агроторговий дім у формі обслуговуючого кооперативу — це спрощена, порівняно з аграрними біржами форма надання послуг сільськогосподарським товаровиробникам, який здійснює свою діяльність на тих же засадах, що й аграрні біржі. Він не займається комерційним посередництвом, не має на меті одержання прибутку і відноситься до непідприємницьких товариств.

7. Внесено пропозицію про прийняття спеціального Закону України „Про аграрну біржу”, оскільки діяльність аграрних бірж має істотну специфіку, яку необхідно врахувати в окремому нормативному акті. Цим законом пропонується регламентувати організаційно-правову форму аграрної біржі, порядок її створення та діяльності, склад засновників (членів), структуру та повноваження органів управління цієї біржі, порядок проведення біржових торгів сільськогосподарською продукцією та інше.

Постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 1997 р. № 848 було схвалено Концепцію розвитку біржового ринку сільськогосподарської продукції [116]. IIприйняття спрямовано на вдосконалення біржової торгівлі, адаптацію сільського господарства до умов ринкового середовища, формування ринкових інструментів управління та механізмів біржової торгівлі, моніторингу реального економічного і товарного обігу. Кожен з елементів аграрного ринку, в тому числі аграрні біржі, мають свою специфіку, відрізняються завданнями, порядком організації та функціонування.

Господарський кодекс України (ст.278) визначає поняття „торговельно-біржово'ї діяльності", як такої, що має на меті організацію та регулювання торгівлі шляхом надання послуг суб'єктам господарювання у здійсненні ними торговельних операцій спеціально утвореною господарською організацією товарною біржею. Як зазначають А.Г. Бобкова та Ю.О. Моісеєв, поняття „торговельно-біржова діяльність" більш повно відображає суть діяльності товарної біржі та є новелою в українському законодавстві [92, с.6]. Таким чином, законодавець знову зберігає (як і в статті 1 Закону України „Про товарну біржу") надання послуг суб'єктам господарювання, як зміст діяльності біржі.

Хоча з урахуванням некомерційного характеру діяльності аграрної біржі формулювання „надання послуг" не може розглядатись, як підприємницька.льність, на нашу думку, такого формулювання все ж таки слід уникати. Задля чіткого визначення, некомерційного характеру та змісту роботи аграрної біржі необхідно вказати наступне. Метою діяльності аграрної біржі, є організація та регулювання торгівлі сільськогосподарською продукцією шляхом створення умов для укладання біржових договорів, а також виявлення товарних цін, попиту і пропозицій на сільськогосподарську продукцію, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу.

Згідно Концепції розвитку біржового ринку сільськогосподарської продукції аграрні біржі здійснюють внутрішню координацію діяльності учасників біржового ринку сільськогосподарської продукції шляхом: освоєння і впровадженням у практику нових методів і технологій біржової торгівлі, постійним пошуком шляхів їх удосконалення; організацією проведення торгів великими оптовими партіями сільськогосподарської продукції, запровадженням торгівлі ф'ючерсами та опціонами; створенням і організацією роботи сертифікованих біржових складів; організацією проведення разом з регіональними біржами спеціалізованих і міжрегіональних торгів; налагодженням взаємодії з агроторговими домами в питаннях організації біржового ринку; організацією аукціонної торгівлі в межах діяльності товарної біржі [116].

Зазначені положення можна визначити і як напрямки діяльності аграрних бірж. З цього випливає, що змістом діяльності аграрних бірж є діяльність, яка забезпечує досягнення зазначеної мети шляхом здійснення роботи у відповідних напрямках.

Розкрити питання щодо змісту діяльності аграрних бірж вбачається доцільним через аналіз функцій біржі. Закон України „Про товарну біржу" [25] та Господарський Кодекс України [38] визначають принципи діяльності товарної біржі, права, обов'язки, але не вказують, які функції виконує біржа. У економічній літературі визначають наступні функції товарних бірж[3, с.19]:

- організаційна (організація біржових торгів, вироблення правил,
матеріально-технічне забезпечення торгів, забезпечення

висококваліфікованим персоналом);

вироблення біржових договорів (стандартизація якісних параметрів, визначення розмірів партій, процедур розрахунків та забезпечення ліквідності);

розв'язання суперечок між членами біржі й учасниками біржових
операцій;

реєстрація та публікація біржових цін (котирування);

страхування цінових та курсових ризиків (хеджування);

гарантування виконання біржових договорів (через організацію розрахунково-клірингової діяльності);

інформаційна (збір і реєстрація біржових цін з метою подальшого

 

Саме на врегулювання питань пов'язаних із створенням та функціонуванням аграрного ринку в Україні, було прийнято низку нормативних актів, серед яких: постанова Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1995 р. № 916 "Про прискорення організації біржового сільськогосподарського ринку" [104], постанова Кабінету Міністрів України від 5 серпня 1997 р. № 848 "Про Концепцію розвитку біржового ринку сільськогосподарської продукції"" [116]. Також з метою прискорення формування інфраструктури аграрного ринку, створення умов для надійного ресурсного забезпечення виробництва і реалізації сільськогосподарської продукції та продовольства, сприяння розвитку підприємництва в аграрному секторі економіки було прийнято Укази Президента України №767 від 6 червня 2000 року "Про заходи щодо забезпечення формування та функціонування аграрного ринку" [43] та Указ Президента України від 19 травня 2003 р. № 415/2003 "Про додаткові заходи щодо стабілізації ринку зерна" [107] які стали логічним продовженням і закріпленням перших позитивних результатів у процесі реформування сільського господарства.

Згідно пункту 2 розділу 4 Концепції розвитку біржового ринку сільськогосподарської продукції [116] інфраструктура біржового ринку сільськогосподарської продукції включає:

• товарні біржі;
• аукціони худоби (як самостійні заходи або підрозділи бірж);
• агроторгові доми;
• допоміжну базу біржового ринку (елеватори, сховища, складські

приміщення, транспортні структури тощо);

добровільні об'єднання (асоціації, спілки тощо).

Указ Президента України "Про заходи щодо забезпечення формування та функціонування аграрного ринку" [43] вказує на те, що до структури аграрного ринку також відносяться мережі пунктів заготівлі сільськогосподарської' продукції', кредитних спілок, а також сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, інших суб'єктів господарювання, що здійснюють переробку і реалізацію сільськогосподарської продукції, забезпечення сільськогосподарських товаровиробників матеріально-технічними ресурсами; оптово-роздрібних магазинів фірмової торгівлі підприємств, що виробляють мінеральні добрива, засоби захисту рослин, пально-мастильні матеріали, запасні частини для сільськогосподарської та іншої техніки, сільськогосподарський Інвентар тощо; мережі підприємств, що здійснюють оптову торгівлю сільськогосподарською продукцією (оптові продовольчі ринки, постійно діючі ярмарки-виставки, аукціони живої худоби та птиці тощо); мережі підприємств, що здійснюють роздрібну торгівлю сільськогосподарською продукцією та продовольством, у тому числі магазинів фірмової торгівлі і торговельних центрів (комплексів). Виходячи з цього, аграрний ринок та біржовий ринок сільгосппродукції співвідносяться як загальне та складова.