Тема 12. Правове забезпечення дисципліни праці

 

Питання для обговорення

 

1. Поняття дисципліни праці й методи її забезпечення.

2. Правове регулювання внутрішнього трудового роз-порядку.

3. Поняття, підстави, види заохочень і порядок їх застосування.

4. Поняття і види дисциплінарної відповідальності працівників.

5. Спеціальна дисциплінарна відповідальність: сутність, сфера дії, правове регулювання.

6. Дисциплінарний проступок як підстава для дисциплінарної відповідальності.

7. Стягнення за порушення трудової дисципліни: види і порядок застосування.

 

Завдання

 

63. У правилах внутрішнього трудового розпорядку Харківського заводу самохідних шасі адміністрації надано право знижувати терміном до 3-х місяців кваліфікаційні розряди і категорії робітникам за грубе порушення технологічної дисципліни, що призводило до зниження якості продукції, а за неякісні деталі, не прийняті відділом технічного контролю, звільняти з роботи.

Чи законний такий припис правил? Чи має право власник своїми актами (наказами) брати участь у регулюванні внутрішнього трудового розпорядку? Яким може бути таке регулювання?

64. При затвердженні правил внутрішнього трудового розпорядку ТОВ „Зоря” було запропоновано включити до переліку дисциплінарних стягнень такі: попередження; догана; позбавлення відпустки осіб, які здійснили прогули; штраф у розмірі до 150 грн. для осіб, які з’явилися на роботі у нетверезому стані; звільнення.

Чи правомірна така пропозиція? Ким розробляються правила внутрішнього трудового розпорядку?

65. Електромонтер Ситін без дозволу начальника цеху погодився на одне чергування замінити електромонтера Іванова. На це чергування Ситін з’явився в нетверезому стані й не був допущений до роботи.

Кваліфікуйте дії Іванова та Ситіна. Чи є підстави для притягнення їх до дисциплінарної відповідальності?

66. Директор меблевої фабрики видав наказ такого змісту: “Столяру ІV розряду Сліпченку за невідвідування вечірнього відділення коледжу понизити на один розряд присвоєну йому кваліфікацію і позбавити додаткової заробітної плати”.

Чи правомірний даний наказ директора? Чи має право директор застосовувати подібні заходи в даному випадку? Якими можуть бути ці заходи?

67. За дві години до закінчення робочого дня Галкін та Кірко залишили робочі місця і пішли в кафе відзначити свято. Через одну годину Галкін пішов додому, а Кірко повернувся на робоче місце, щоб закінчити, як він пояснив, почату роботу. Через п’ять днів після дачі письмових пояснень Галкін був звільнений за п.4 ст.40 КЗпП України, а Кірко – за п.7 ст.40 КЗпП України.

Чи законне звільнення вказаних працівників?

68. Сніжка було звільнено з посади лікаря-терапевта поліклініки за таких обставин. Спочатку до нього двічі застосовувалися стягнення: догана – за прогул, потім громадське (товариське зауваження) - за передчасне залишення роботи, тому після вчинення третього порушення – неуважність до хворого – роботодавець був вимушений звільнити його за п. 3 ст. 40 КЗпП України. Вважаючи таке рішення неправильним, Сніжко звернувся з позовом до суду. У позовній заяві він зазначив, що дійсно мав порушення трудової дисципліни, але перше з них (прогул) мало місце під час роботи в іншій організації, трудові відносини з якою були припинено у зв’язку з переведенням на роботу в поліклініку (до відповідача), і що після другого стягнення, яке було застосоване до нього в поліклініці, трудової дисципліни не порушував.

Чи має місце в даному випадку систематичність порушення трудової дисципліні? Яким повинно бути рішення суду?

69. Працівники аварійної бригади, зміна яких закінчувалася о 22-й годині, після виконання роботи із ліквідації прориву на водоводі за півгодини до закінчення зміни неподалік від будинку, де проводили ремонт, почали розпивати спиртні напої, якими їх пригостив господар будинку. Патрульна служба райвідділу внутрішніх справ о 22-30 зафіксувала цей факт. Наступного дня начальник райвідділу надіслав на адресу підприємства, де працювали слюсарі, повідомлення про скоєне правопорушення. Керівник підприємства з огляду на те, що вживання спиртних напоїв працівниками набуло резонансу, хоча і не збирався це робити, був вимушений звільнити цих працівників за п. 7 ст. 40 КЗпП України.

Чи зобов’язаний роботодавець таким чином реагувати на повідомлення органу внутрішніх справ? Які обставини має врахувати роботодавець при визначенні заходів дисциплінарного впливу на порушників дисципліни праці?

70. 20 березня 2011 р. слідчий районної прокуратури Петров з’явився на роботу в стані алкогольного сп’яніння.

Після проведення службового розслідування, яке було закінчено 15 травня 2011 р., прокурор області 18 травня 2011 р. видав наказ про звільнення Петрова з посади слідчого з позбавленням класного чину.

Чим встановлено і у чому полягають особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників прокуратури? Чи відповідають законодавству дії прокурора області?

71. Трощенко працював майстром на гірничому підприємстві. 7 квітня 2011 р. він був звільнений за п.3 ст. 40 КЗпП України за те, що курив та користувався відкритим вогнищем на території гірничого підприємства. Трощенко перед зверненням до суду звернувся до юриста за консультацією з питанням: чи розповсюджується на нього дія КЗпП України, чи в цьому випадку слід користуватись Положенням про дисципліну працівників гірничих підприємств?

Яку відповідь повинен дати юрист?

72. Тимошенко працював газозварником на заводі. За брак у роботі йому було оголошено догану й виплачено половину премії, передбаченої в Положенні про преміювання, а з його зарплати утримали половину середньомісячного заробітку в часткове відшкодування завданої ним шкоди. Тимошенко звернувся до суду із заявою, в якій вимагав визнати неправильним застосування до нього за одне порушення одразу декількох стягнень.

Які засоби впливу можуть бути застосовані до Тимошенка за брак у роботі? Чи справедлива скарга Тимошенка? Яке рішення повинен винести суд?

73. Давидов працював у технікумі викладачем фізкультури. Наказом директора від 19 січня 2011 р. його було звільнено за прогули, вчинені, на думку адміністрації, з 10 грудня 2010 р. Давидов вважав звільнення неправильним: прогули він вчинив у 2010 році. Давидов звернувся до суду з позовом про поновлення його на роботі і виплату зарплати за вимушений прогул. Директор технікуму не заперечував, що йому стало відомо про здійснені позивачем прогули без поважних причин після подання ним 19 грудня 2010 р. своїх лікарняних листків, але вважав, що він має право звільнити Давидова, оскільки той здійснив декілька прогулів і за це повинен нести відповідальність.

Чи законні дії директора? Чи має правове значення час їх здійснення? Як вирішити справу?

Список літератури за темою

 

Барабаш О.Т. Відповідальність за порушення трудової дисципліни. – К.: Вища школа, 1997.

Барабаш О.Т. Дисципліна праці. – Навч. посібник – Харків: УкрЮА, 1994.

Бородін І. Дисциплінарна відповідальність та дисциплінарне провадження // Право України. – 2006. – № 12. – С. 93–97.

Домбругова А. Розірвання трудового договору як захід дисциплінарного стягнення // Юрид. України. – 2003. – № 8. – С. 67–73.

Кожушко С. Трудова дисципліна у системі елементів трудових правовідносин //Право України. – 2005.– № 9.– C. 89–91.

Неумивайченко Н. Правила поведінки державних службовців // Право України. – 2001. – № 2. – С. 80 – 83.

Панасюк О. Про “внутрішній трудовий розпорядок” як категорію трудового права // Право України. – 2005. – № 4. – С. 100–104.

Угрюмова Г. Дисципліна праці: розвиток та удосконалення інституту // Право України. – 2006.– № 1.–C. 40–43.

Хуторян Н.М. Правове регулювання дисципліни праці в новому Кодексі України про працю // Удосконалення трудового законодавства в умовах ринку / Відп. ред. Н.М. Хуторян. – К.: Ін Юре, 1999. – С. 103 – 117.

Щербина В.І. Дисциплінарні санкції: проблеми ефективності в умовах ринкових відносин // Підприємництво, госп-во і право. – 2006. – № 10. – С. 45–49.

Яковлєва Г.О. Щодо поняття грубого порушення трудових обов’язків // Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. – Харків: Нац. юрид. акад. України, 2001. – Вип. 51. – С. 163 – 170.

Ярошенко О.М. Дисципліна праці і відповідальність за її порушення. // Проблеми законності. Вип.34. – Харків: Нац. юрид. акад. України, 1998. – С. 142–146.

Тема 13. Матеріальна відповідальність працівників за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації

Питання для обговорення

 

1. Поняття, значення і функції матеріальної відповідальності у трудовому праві. Її відмінності від цивільно-правової відповідальності.

2. Підстава та умови матеріальної відповідальності працівників.

3. Види матеріальної відповідальності працівників.

4. Випадки, що виключають матеріальну відповідальність.

5. Зміст і порядок укладення договору про повну матеріальну відповідальність.

6. Визначення розміру та порядок покриття матеріальної шкоди, заподіяної працівником.

7. Відшкодування моральної шкоди у трудових відносинах.

 

Завдання

74. Виконроб Усенко не надав своєчасно відповідних розпоряджень, а тому бригаду не було забезпечено цементом. Бригада з 22 осіб не працювала повний робочий день, і за час простою робітникам було виплачено 5000 грн. Директор тресту видав наказ про відрахування із зарплати Усенка всієї суми, виплаченої робітникам. Місячна ставка Усенка становить 1900 грн, а середній заробіток – 2300 грн. Усенко звернувся до суду.

З’ясуйте, чи є підстава та умови для матеріальної відповідальності Усенка. Вирішіть справу.

75. На меблевій фабриці “Зоря” неодноразово мали місце випадки простою робітників з вини слюсаря-наладчика Олексенка. Часто Олексенко, одержавши заявку на наладку, цю роботу не виконував, прогулювався територією заводу, передчасно йшов на перерву. Власник був змушений виплатити робітникам за простій не з їх вини 4500 грн. За несвоєчасну наладку, в результаті якої допущено простій і заподіяна фабриці шкода, власник відрахував із зарплати Олексенка 50 відсотків суми, виплаченої за простій працівникам.

Чи є підстави та умови притягнення Олексенка до матеріальної відповідальності? Чи правомірні дії адміністрації?

76. Сільгосппідприємство пред’явило позов до агронома Кушніра про стягнення вартості дерев, які загинули з його вини за таких обставин: агроном Кушнір прочитав у журналі “Сад і город” про спосіб збереження дерев шляхом обмазки їх сумішшю негрола із солом’яною золою. Кушнір обмазав дерева сумішшю, а навесні вони загинули. Заперечуючи проти позову, Кушнір пояснив, що він намагався врятувати дерева від потрави їх зайцями, які кожної зими знищували до чверті саду.

Чи є вина Кушніра в загибелі саду? Чи нанесена матеріальна шкода сільгосппідприємству? Як повинен бути вирішений спір?

77. У сільськогосподарському кооперативі на площі 60 га не зійшов соня­шник. При перевірці виявилося, що тракторист Івакін посадив на­сіння втричі глибше, ніж передбачалося технологією. Дирек­тор сільськогосподарського кооперативу видав наказ про відрахування з зарплати тракториста вартості неодержаного соняшника, виходячи із середньої врожайності

Чи є в даному випадку підстави для притягнення 1вакіна до матеріальної відповідальності? Чи правомірний наказ дирек­тора?

78. Директор ТОВ видав наказ про відраху­вання з їздових Ноженка та Остапенка 3250 грн. У наказі вказувалося, що їздові несвоєчасно подавали зелену підкормку для корів, внаслідок чого надої молока знизилися порівняно з минулим літом на 528 л.

Чи законний наказ? Чи є підстава та умови для при­тягнення їздових до матеріальної відповідальності?

79. Водій сільгосппідприємства “Першотравневий” Черленяк, використову­ючи без дозволу адміністрації автомашину в особистих цілях, потрапив у аварію. Вартість ремонту склала 1800 грн. Крім цього, внаслідок дощу загинуло на току зерно вартістю 7400 грн., яке нічим було вивезти. Директор сільгосппідприємства подав позов про стягнення з Черленяка 9200 грн.

Чи підлягає позов задоволенню та в якому обсязі?

80. Севрюк працював бджолярем фермерського господарства. Протягом року на пасіці загинуло десять бджолосімей, чим господарству заподіяно шкоду на суму 950 грн. У суді, який розглядав позов, представник господарства вимагав стягнути всю суму заподіяної Севрюком шкоди, бо після зимівлі він несвоєчасно виконав пересадку бджіл в оброблені й продезинфіковані вулики, не забезпечив належного догляду за бджолами. Суд позов задовольнив і стягнув із Севрюка 950 грн., мотивуючи це тим, що з ним було укладено договір про повну матеріальну відповідальність.

Чи є в бездіяльності Севрюка склад трудового майнового правопорушення? Якщо так, то в якому розмірі Севрюк може нести матеріальну відповідальність? Чи правильне рішення суду?

81. У глядача Тарасенка в театрі зникла з гардероба шуба, оцінена у 16000 грн. Адміністрація виплатила Тарасенку вартість шуби і запропонувала гардеробнику Мелешку внести цю суму. Мелешко визнав свою вину, але заявив, що отримує 2200 грн. на місяць, тому не може сплатити 16000 грн., тим більше, що договір про повну матеріальну відповідальність не було укладено. Адміністрація театру пред’явила позов до Мелешка.

Чи підлягає позов задоволенню? Хто і в якому обсязі повинен нести матеріальну відповідальність?

82. Кульченко працювала завідуючою складом і допустила помилку при складанні акта приймання одержаного товару щодо його кількості. Унаслідок цього база не змогла пред’явити постачальнику претензію на суму 750 грн. нестачі посуду для їдальні. Оскільки з Кульченко укладено договір про повну матеріальну відповідальність, до неї був пред’явлений позов на цю суму.

Чи має місце майнова шкода? Як суд повинен вирішити дану справу?

83. 28 жовтня директор заводу звільнив за прогул Мороза, Пархоменка, Дудніка. Вони звернулися з позовом до суду про поновлення на роботі. У ході засідання виявилося, що працівники були відсутні на роботі у зв’язку з тим, що вони як донори здавали кров, а згоду на звільнення дав голова виборного органу первинної профспілкової організації. Суд поновив позивачів на роботі та стягнув за три місяці вимушеного прогулу на користь Мороза – 3861 грн, Пархоменка – 3906 грн, Дудніка – 3822 грн. Директор заводу був притягнутий до справи як третя особа на стороні відповідача.

Чи є підстава та умови для притягнення директора до матеріальної відповідальності? Якщо так, то в якому розмірі?

84. У зв’язку зі змінами в організації виробництва й праці директор ТОВ „Шлях” 01.07.2011 р. у письмовій формі повідомив працівника Голохватова щодо зміни у нього режиму роботи та переходу на нову систему оплати. Голохватов не погодився на продовження роботи в нових умовах і 1 серпня 2011 р. був звільнений за п.6 ст.36 КЗпП. У день звільнення директор повідомив Ґолохватова, що у ТОВ „Шлях” в цей момент на рахунку підприємства не має коштів і запевнив останнього, що виплатить йому заборгованість за два місяці із заробітної плати протягом вересня 2011 р., а компенсацію за невикористану відпустку за 2010 р. – протягом жовтня 2010 р. Керівник порушив свої зобов’язання і в зазначені строки не розрахувався з працівником.

Голохватов звернувся до юридичної консультації із за- питаннями: чи можна притягти керівника ТОВ “Шлях” до матеріальної відповідальності? У якому розмірі йому повинні провести відшкодування? Чи має він право на відшкодування моральної шкоди? Яку відповідь необхідно надати?

85. Прокурор Лозівського р-ну подав позов до директора ЛКМЗ про стягнення заподіяної ним шкоди, викликаної тим, що рішенням суду на роботі була поновлена Іванченко, яку звільнили за п. 1 ст. 40 КЗпП, і їй сплачено зарплату за час вимушеного прогулу в розмірі 5450 грн. Поновлення суд мотивував тим, що на засіданні виборного органу первинної профспілкової організації, де розглядалося питання про надання згоди на її звільнення, з 11 членів були присутні лише 5.

Чи є підстави притягнення директора до матеріаль­ної відповідальності? Чи підлягає позов задоволенню?

86. Каменяр Пінчук першого вересня 2010 року звернувся до керівника підприємства „Ранок” з заявою про звільнення за власним бажанням. Але директор не підписав заяву Пінчука, пояснивши, що не видасть наказ про його звільнення до того часу, поки бригадир будівельників Ісаєв разом з Пінчуком не розрахується з підприємством за цемент, який зберігався на будівельному майданчику і був зіпсований із-за дощу. При цьому директор повідомив Ісаєва, що в нього є пояснення інших працівників, які свідчать, що бригадир будівельників Ісаєв та каменяр Пінчук не вжили жодних заходів до рятування цементу від дощу, в результаті чого підприємству було завдано шкоду на суму 15000 грн.

01.01.2011 Пінчук звернувся з позовом до суду щодо розірвання трудового договору, а також притягнення роботодавця до матеріальної відповідальності.

Яке рішення повинен винести суд?

 

Список літератури за темою

 

Алєксєєнко Л. Актуальні питання матеріальної відповідальності в трудовому праві // Юрид. журнал. – 2006. – №7. – C. 50 – 52.

Венедиктов В.С. Теоретические проблемы юридической ответственности в трудовом праве. – Харків: Консум, 1996.

Коротка О.М. Підстава і умови матеріальної відповідальності за трудовим правом // Право і безпека. – 2002. – №2. – C. 74 – 76.

Московченко М. Матеріальна відповідальність працівника // Юрид. Україна. – 2003. – №3. – C. 73 – 77.

Стависский П.Р. Проблемы материальной ответственности в советском трудовом праве. – Одесса: Вища шк., 1982.

Старцев О. Концептуальні засади подальшого розвитку інституту матеріальної відповідальності державних службовців органів виконавчої влади України // Підприємництво, господарство і право. – 2002. – №11. – C. 63 – 66.

Суровська Л.І. Юридичні гарантії при притягненні працівників до матеріальної відповідальності // Укр. право. – 1999. – № 2. – С.91 – 96.

Хуторян Н.М. Теоретичні проблеми матеріальної відповідальності сторін трудових правовідносин: Монографія. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2002.

Хуторян Н.М Трудове правопорушення як підстава матеріальної відповідальності // Юрид. вісн. – 2002. – №3. – С. 110 – 115.

Чернадчук В. Право на відшкодування моральної шкоди: деякі аспекти// Право України. – 2000. - № 3. – C. 106 – 109.

Яковлєв В. Договір про повну матеріальну відповідальність – юридична підстава матеріальної відповідальності працівників // Право України. – 2001. – №12. – С. 87 – 90.

Ярошенко О.М. До питання про вдосконалення законодавства про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність // Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб. – Харків: Нац. юрид. акад. України, 1998. – Вип. 35. – С. 93 – 96.

 

 

Тема 14. Підготовка і підвищення кваліфікації працівників

(для самостійного вивчення)

 

1. Правове регулювання підготовки кадрів.

2. Професійна підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації працівників.

3. Види професійного навчання кадрів.

4. Організаційно-правові питання професійного навчання працівників.

5. Підвищення кваліфікації керівних працівників та фахівців.

Список літератури за темою

 

Дрозач М. Розвиток професійного навчання кадрів на виробництві в контексті зарубіжного досвіду // Наука та інновації. – 2008. - № 3. – Т. 4. – С.88-94.

Манжула А. Проблеми кадрової політики та принципи організаційно-правової роботи з кадрами в органах внутрішніх справ / А. Манжула, Д. Невесьолов // Підприємство, госп-во і право. – 2005. - № 5. – С. 111 – 115.

Мовчан А.О. Правове регулювання відносин із добору кадрів у сучасних умовах: монографія. – Сімферополь, 2010. – 192 с.

Щотова Ю. М. Працевлаштування молоді як складова інституту працевлаштування в трудовому праві України // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2006. - № 1. – С. 80 – 85.

Черновська С.М. Правові аспекти регулювання направлення наукових працівників за кордон у відрядження, на стажування, підвищення кваліфікації та на роботу // Держава і право. Юридичні і політичні науки. Вип.33.- К.: Ін-т держави і права НАН України, 2006.- C.366-370.

 

Тема 15. Охорона праці

 

Питання для обговорення

1. Охорона праці як інститут трудового права.

2. Правове регулювання організації охорони праці на виробництві.

3. Нормативно-правові акти з охорони праці.

4. Регулювання охорони праці у колективному договорі, угоді.

5. Навчання з техніки безпеки. Види інструктажу.

6. Обов’язкові медичні огляди працівників певних категорій

7. Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань, виробничих аварій на підприємствах, в установах, організаціях

 

Завдання

87. Матвійчук, повертаючись додому неосвітленою вулицею пізно вночі після закінчення роботи, упав з велосипеда і зламав ногу. Свідками були троє працівників заводу, які закінчили роботу разом з ним. Вони викликали швидку допомогу, і постраждалого відвезли до лікарні. Внаслідок цієї травми Матвійчук став інвалідом другої групи. Скласти акт про нещасний випадок на заводі відмовились, пояснивши, що це побутова травма.

Чи законною є відмова скласти акт про нещасний випадок?

88. Коваль упродовж 8 місяців не користувалася перервами для годування дитини у зв’язку з віддаленістю від заводу свого місця проживання. Після 8 місяців, коли вона припинила годувати дитину груддю, Коваль стала вимагати оплати невикористаних перерв як понаднормової роботи. Адміністрація відмовила, тоді Коваль звернулась з іншою заявою, у якій підрахувала всі перерви і просила компенсувати їх відповідним продовженням відпустки. У цьому їй також відмовили. Коваль звернулася до комісії по трудових спорах.

Як вирішити спір?

89. Лаборант Вітко відмовлялася пройти інструктаж щодо правил роботи із новими реактивами, які надійшли до лабораторії. Вона без поважних причин не прийшла на інструктаж, за що адміністрація оголосила їй догану. Наступного дня після цього при змішуванні реактивів у Вітко в руках вибухнула колба, і вона отримала великі опіки.

Назвіть і проаналізуйте склад правопорушення у зазначеному випадку. Чи несе власник відповідальність за цей нещасний випадок?

90. Ткаченко під час виконання роботи по розвантаженню обладнання на базі відділу технічного постачання управління “Сантехмонтаж” отримав удар по голові чавунним бруском, унаслідок чого втратив працездатність. Керівництво управління “Сантехмонтаж” відмовлено йому у видачі акту про нещасний випадок за відсутністю доказів, які підтверджують отримання травми. На його думку, непрацездатність наступила в результаті пухлини головного мозку, а не травми. Ткаченко вважав, що пухлина головного мозку – наслідок удару по голові, та наполягав на складанні акту про нещасний випадок на виробництві.

Куди може бути оскаржена відмова складання акту про нещасний випадок на виробництві?

91. Робітник хлібокомбінату Білик в обідню перерву в пошуках їдальні вийшов за межі комбінату. Недалеко від комбінату Білик отримав травму від наїзду автомашини, власника якої установити не вдалося. При складанні акта про нещасний випадок виник спір про те, чи пов’язаний цей випадок із виробництвом. Білик наполягав на тому, що, оскільки підприємство не забезпечило своїх працівників можливістю користуватися в обідню перерву їдальнею за місцем роботи, цей випадок необхідно вважати пов’язаним із виробництвом з усіма наслідками, що з цього випливають. Адміністрація ж заперечувала й стверджувала, що шкоду спричинено джерелом підвищеної небезпеки не на території підприємства і не в момент виконання трудових обов’язків, отже, цей випадок не пов’язаний із виробництвом.

Як вирішити спір?

92. Повертаючись з роботи, Мельник зайшов на стадіон подивитися футбольний матч. Після закінчення матчу він, поспішаючи додому, при посадці в переповнений трамвай пошкодив собі руку. Через тиждень, вийшовши на роботу, Мельник вимагав складення акту про нещасний випадок і оплати листка непрацездатності у розмірі 100% середньої зарплати.

Як вирішити дане питання?

 

93. Водій автобуса Бакай отримав як спецодяг бавовняний костюм терміном на 1 рік. Через півроку він був звільнений “за систематичне використання машини з метою особистої наживи”, як було вказано в наказі. При звільненні адміністрація запропонувала йому повернути костюм, на що Бакай відповів відмовою.

Як вирішити спір?

94. Сімнадцятирічний Лупан на підставі поданої ним заяви був прийнятий на роботу у ТОВ “Світанок” помічником комбайнера. Через 15 днів мати Лупана, посилаючись на те, що син поступив на роботу без її згоди (йому необхідно продовжувати навчання в технікумі), вимагала від голови ТОВ звільнити його, а також видати їй зароблені гроші, оскільки син її є неповнолітнім.

Чи підлягає вимога матері Лупана задоволенню? Який порядок прийому на роботу неповнолітніх?

Список літератури за темою

 

 

Баклан О. Контрольно-наглядова діяльність у сфері охорони праці: окремі питання // Право України. – 2000. – №10. – C. 69, 70, 81.

Гаращенко Л.П. Охорона праці працівників за законодавством Європейського Союзу // Часопис Київського ун-ту права. – 2006. – №3. – C. 97 – 102.

Дей М. О. Методологія гармонізації законодавства України з охорони праці до законодавства ЄС // Часопис Київського університету права. - 2010. - 3. - С. 280-283.

Жуковіна Л. Медичні огляди: право чи обов`язок? // Юрид. журнал. – 2007. – №7-8 (№7). – C. 36, 37.

Ізуіта П.О. Забезпечення здорових та безпечних умов праці як одна з юридичних гарантій суб`єктів трудових правовідносин // Право і безпека. – 2006. – №5/4. – C. 105 – 107.

Корякіна І.І. Проблемні питання гармонізації законодавства України з охорони праці із законодавством Європейського Союзу // Держава і право. Юрид. і політ. науки. – К.: Ін-т держави і права НАН України, 2006. – Вип. 32. – C. 338 – 345.

Коляда, Т. А. Правове регулювання охорони праці у контексті ствердження ідеї соціальної держави // Право і безпека: Науковий журнал. - 2010. - N 3. - С. 203-207.

Кравцов Д.М. Нещасний випадок виробничого характеру: істотні ознаки та відмінності від суміжних понять // Право України. – 2002. – №12. – С. 108 – 111.

Кравцов Д.М. Значення вини сторін трудових правовідносин при кваліфікації трудового каліцтва // Вісн. Львівського ун-ту: Серія правова. – Львів: Львівський держ. ун-т, 2002. – Вип. 37. – С. 363 – 367.

Лукашева Н. Правове регулювання медичних оглядів працівників // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – №11. – C. 133 – 137.

Мірошниченко О. Проблеми правового регулювання охорони праці на сучасному етапі // Юридична Україна. - 2009. - 1. - С. 78-81.

Шамшина І. Організаційно-правові питання юридичної відповідальності працівників у сфері охорони праці // Право України. – 2001. – №9. – C. 54 – 56.

 

Тема 16. Трудові спори

Питання для обговорення

1. Поняття і види трудових спорів, причини їх виникнення.
2. Організація комісії по трудових спорах, її компетенція. Порядок виконання рішень КТС.
3. Колективні трудові спори: предмет, сторони, момент виникнення.
4. Органи та порядок вирішення колективних трудових спорів.
5. Поняття страйку та порядок його проведення.
6. Національна служба посередництва і примирення. Її роль у вирішенні колективних трудових спорів.

 

Завдання

95. Головний зберігач цінностей Харківського літературного музею Морозова була звільнена з роботи за п. 2 ст. 41 КЗпП України. Приводом звільнення стало те, що в музеї було безладдя, численні музейні цінності не поставлені на облік. Температурний режим не відповідав нормам, що мо­гло призвести до погіршення якості і пошкодження музейних експонатів.

Чи законне звільнення на цій підставі?

96. Настецька була прийнята на завод “Оргтехніка” контролером ВТК складального цеху (по збиранню кулькових ручок) з 1 грудня 2005 р. На ту ж роботу контролером вона була переміщена в установу ЮЖ 313/54 в цех закритого типу з 18 січня 2006 р. За відмову від переходу на роботу в закритий цех Настецька була звільнена з роботи за п. 6 ст. 36 КЗпП “За відмову від продовження роботи у зв’язку зі зміною істотних умов праці”.

Настецька звернулася до суду з позовом про поновлення на попередній роботі. У суді було встановлено, що завод з метою збільшення обсягу випуску продукції організував у виправній установі ЮЖ 313/54 дільницю цеху №3 по складанню авторучок. Для забезпечення якості продукції на цій дільниці були встановлені робочі місця комплектувальників і контролерів ВТК. Однак працювати необхідно було з ув’язненими, робота зі спецконтингентом вимагала особливого підходу, додаткових затрат.

Чи підлягає позов задоволенню?

97. Семенов згідно з наказом був звільнений за власним бажанням з 5 серпня. Він подав у відділ кадрів обхідний лист без підпису голови виборного органу первинної профспілкової організації, комірника і завідуючого бібліотекою. Інспектор відділу кадрів запропонувала знятися з профспілкового обліку, здати книги в бібліотеку, здати в ко­мору електродриль, видану йому для користування, інакше вона не видасть йому трудову книжку. Через те, що голова виборного органу первинної профспілкової організації був у відпустці, бібліотечні книжки Семенов загубив, а дриль зламав, обхідний лист йому не підписали і трудову книжку та належну йому заробітну плату не видали. 29 жовт­ня Семенов звернувся до суду з вимогою зобов'язати директора вида­ти йому трудову книжку і належну до сплати суму.

Який порядок проведення розрахунку зі звільнюваним? Коли працівникові повинні видати трудову книжку і провести розрахунок? Як бути з відшкодуванням шкоди, заподіяної втратою книг і зіпсуттям дрилі? Яким повинно бути рішен­ня суду?

98. Корчак, який працював комірником на заводі, 8 серпня подав заяву про звільнення за власним бажанням. 9 жовтня він залишив роботу, але видати трудову книжку директор відмовився, мотивуючи це тим, що нового працівника підшу­кати не вдалося, тому передавати матеріальні цінності нікому. Після звернення в КТС, де його вимоги не були задоволені, 15 листопада Корчак звернувся до суду з позовом про поновлення на роботі і стягнення заробітної плати за час затримки видачі трудової книжки, бо без неї він не зміг улаштуватися на робо­ту, і безперервний трудовий стаж перервався.

Коли працівникові повинна видаватися трудова кни­жка? Яка відповідальність заводу за затримку видачі трудо­вої книжки? Як вирішити даний спір?

 

99. Попов 18 вересня був звільнений з роботи і в цей же день отримав трудову книжку, але у видачі належних йому при звільненні грошей було відмовлено через те, що він не здав спецодяг та інструмент. Після звернення до КТС Попов 29 жовтня подав до суду позов про стягнення відрахованої суми й середнього заробітку за час вимушеного прогулу, ви­кликаного затримкою розрахунку з ним при звільненні, бо це позбавило його можливості переїхати в іншу місцевість і влаштуватися там на роботу.

Як здійснюється розрахунок зі звільненим? Як прова­диться розрахунок зі звільненим при наявності спору про розмір належних працівникові сум? Як суд повинен вирішити спір?

100. У приватну фірму “Ніколь” 3 січня 2011 р. було прийнято Володіну головним бухгалтером за контрактом. У контракті, оформленому в одному примірнику, передбачалося, що його розірвання здійснюється за правилами, викладеними у ст. 36-41 КЗпП України, а також в разі розголошення комерційної таємниці. 15 березня 2011 р. Володіна подала заяву про звільнення за власним бажанням. Директор фірми попросив її попрацювати до 19 квітня 2011 р., щоб здати квартальний звіт. Володіна погодилася на цю умову й продовжувала працювати, але 10 квітня 2011 р. директор фірми видав наказ про звільнення Володіної не за власним бажанням, а за втратою довіри (п. 2 ст. 41 КЗпП України).

Чи законне звільнення Володіної? Дайте аргументовану відповідь.

101. Сендецького звільнено з НВО “Електромашина” у зв’язку із скороченням штату. Вважаючи звільнення незаконним, він звернувся до суду з позовом про поновлення на роботі. У заяві він вказав, що звільнення не було погоджене з виборним органом первинної профспілкової організації профспілки “Солідарність”, членом якої він є. Суд відмовив у поновленні на роботі на тій підставі, що Сендецький водночас є членом профспілки працівників енергетики та електротехнічної промисловості, первинна організація якої у НВО “Електромашина” і дала таку згоду, а профспілка “Солідарність” на підприємстві не представлена.

Чи законне звільнення Сендецького?

102. Петренко працював у НДІ науковим співробітником за контрактом. 24 квітня 2003 р. його було звільнено на підста­вах, передбачених у контракті (п. 8 ст. 36 КЗпП України). Петренко звернувся до суду з позовом про поновлення на роботі. Суддя залишила позовну заяву без розгляду, бо не був витриманий порядок позасудового попереднього вирішення спору, передбаченого контрактом (третейським судом).

Чи є підстави для прийняття такого рішення?

103. Директор спортклубу “Локомотив” ВАТ “Пресмаш” звільнив з роботи директора басейну Лівенцова за скороченням штату. Лівенцов звернувся до суду з позовом про поновлення на роботі. Під час розгляду спору з’ясувалося, що виборний орган первинної профспілкової організації на своєму засіданні від 7 вересня 2006 р. не дав згоди на звільнення Лівенцова.

Яке рішення повинен винести суд?

104. Начальник конструкторського бюро АТ Куцин порушував строки подання креслень на нове обладнання, допускав помилки і був звільнений з роботи за п. 2 ст. 40 КЗпП України. Він не погодився зі звільненням і звернувся до суду з позовом про поновлення на роботі. Суддя відмовив Куцину в прийомі позовної заяви, посилаючись на те, що в статуті та колективному договорі АТ міститься положення, згідно з яким трудові спори попередньо розглядаються правлінням АТ.

Чи законною є така відмова? Як вирішити справу?

105. У виборний орган первинної профспілкової організації заводу звернувся директор заводу з приводу отримання дозволу на звільнення електрозварника Федьковича за прогул без поважних причин. На засідання виборного органу первинної профспілкової організації був запрошений Федькович, який заявив, що 20 грудня він не вийшов на роботу, тому що переплутав зміну. Федькович вважав, що йому слід виходити в другу зміну, а в дійсності, за графіком, – у першу. Виборний орган первинної профспілкової організації не дав згоди на звільнення Федьковича і запропонував обмежитися накладенням дисциплінарного стягнення. Директор вважав таку відмову неправильною і звернувся до суду.

Як вирішити дану справу?

106. Викладач математики й фізики Розов був звільнений за результатами атестації як такий, що не відповідає посаді. У процесі розгляду позовної заяви в судовому засіданні встановлено, що Розов не був ознайомлений з атестаційним листом і відгуком-характеристикою.

Який порядок проведення атестації педагогічних працівників? Як вирішити спір?

107. Слюсар об’єднання “Сільгосптехніка” Горбунов 18 травня 2011 р. був звільнений за згодою виборного органу первинної профспілкової організації за п. 4 ст. 40 КЗпП України у зв’язку з відсутністю на робочому місці протягом 3,5 год. Він був не згоден із звільненням і звернувся до суду. У судовому засіданні за позовом Горбунова встановлено, що він знаходився не в ремонтному цеху (де його робоче місце), а у виборному органі первин