Державна мова — мова професійного спілкування

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 1

Державна мова — мова професійного спілкування

І. Підготуйте відповіді на запитання, виконайте завдання:

1. Що таке мова? Які функції виконує мова? Яка з них, на ваш погляд, найважливіша?

2. Прочитайте подані вислови відомих людей. Який із них вам подобається найбільше? Чому? Підберіть і запишіть вислови про мову, які подобаються Вам.

· Не можна бути справжнім математиком, не будучи трохи поетом (Т. Вейерштрасс).

· «Кого не манить краса, ні мистецтво, хто живе вбогим духовним життям, той нічого не дасть математиці. Поезія не ріжниться від математики вищим летом уяви, а математик ріжниться від поета лиш тим, що все і всюди розумує… Але як у мистецтві, так і в математиці лише твори г а р н і переживають століття і виховують цілі покоління» (Мирон Зарицький).

· Найважливіше з людських зусиль – прагнення до моральності. Від нього залежить наша внутрішня міць і саме наше буття. Тільки моральність наших вчинків надає красу й гідність нашому житті. Зробити його живою силою й допомогти зрозуміти його значення – головне завдання освіти (А.Ейнштейн).

· Людське знання складається не лише з однієї математики й технології. Навпаки, це лише один бік знання, це лише нижче знання; вище обіймає собою моральний світ, містить у галузі свого розуміння все, чим високе й святе буття людини (В.Г.Белінський).

· Мораль і культура повинні бути провідною зіркою науки (С.Буффле).

· Перед людиною є три шляхи до пізнання: шлях мислення - найбільш благородний, шлях наслідування - найбільш легкий і шлях особистого досвіду - найбільш важкий (Конфуцій.)

3. З’ясуйте місце української мови серед мов світу.

4. Коли виникла українська мова? Який із поглядів на походження української мови ви поділяєте?

5. Що таке лінгвоцид? Які форми лінгвоциду застосовували щодо української мови?

6. З’ясуйте правовий статус української мови. Які ви знаєте українські законодавчі акти, що стосуються мови. Чи виконуються вони?

7. Що означають терміни «державна мова», «офіційна мова»? Що ви знаєте про досвід країн Європи у вирішенні мовних проблем?

8. Прочитайте текст. Складіть питальний план до нього. Охарактеризуйте варіанти вирішення мовного питання в різних державах.

Мовне питання в різних державах

Мовне питання в різних країнах вирішували майже однаково – на державному рівні. Розглянемо, як це відбувалося у Франції, Італії, Індонезії, Ізраїлі, Індії, Японії.

У Франції наприкінці 18 ст. шість мільйонів французів із 25 не знали французької мови, приблизно стільки не могли вести зв’язної розмови, тобто половина населення не володіла мовою своєї країни. Проте завдяки послідовній мовній політиці держави, яка залучила такі чинники, як військова повинність, освіта, видання книг, газет та журналів французькою мовою, державні чиновники, які мусили вживати мову держави, стан було поліпшено. Французька мова протягом 19ст. утвердилася як єдина на всій території держави й у всіх сферах суспільного життя. Наслідком такої політики стали консолідація суспільства, духовне та економічне зростання, високі досягнення в науці, культурі. І тепер французька держава не байдужа до мовних проблем: 4 серпня 1994 р. Сенат Франції і Національні збори прийняли закон про вживання французької мови, який встановлює суворі санкції за ігнорування мови на території держави.

Коли Італія 1861 р. здобула незалежність, італійською мовою володіли 600 тис. з понад 25 млн. населення Італії. Переважна більшість людей, які володіли мовою, була зосереджена в Тоскані і тільки 70 тис. проживали у столиці країни – Римі. За дорученням італійського уряду відомий письменник Алессандро Мандзоні розробляє програму утвердження італійської мови: Італію створено, італійців треба створити. Втілення в життя цієї програми дало змогу консолідувати населення Італії в єдине динамічне італійське суспільство.

В Індонезії, де налічується понад 200 млн. населення, є більше 300 мов та близько 1000 діалектів. Понад 300 років ця країна перебувала під владою Голландії, яка доклала всіх зусиль, аби запровадити тут голландську мову. Скидаючи колніальне ярмо, індонезійці відкинули і нав’язану їм чужу мову. У наш час у ВНЗ викладання ведеться державною індонезійською мовою, лише іноді лекції можуть читатися англійською, а вживання голландської мови заборонено. Державною мовою виконується видання літератури, викладання у початковій і середній школі.

Жителі Ізраїлю відродження втраченої майже 2000 тис. років тому власної держави тісно пов’язали з відродженням своєї давньої мови - івриту. Для її вивчення створили мережу денних і вечірніх курсів, видання літератури, спеціальних газет. Молоді люди, які не володіли мовою, вивчали її під час військової служби.

Більшість нових держав Азії та Африки, національний склад яких дуже не однорідний, конституційно закріпили державною якусь одну мову. Наприклад, Танзанія, де 12 млн. населення і понад 100 мов, єдиною національною мовою країни проголосила мову суахілі. Вона вживається у всіх державних установах, нею проводиться навчання в середній школі.

Якщо багатонаціональна Індія з необхідності і визнала англійську мову як офіційну поряд із мовою хінді, то її використанню у такому статусі встановлено певний термін.

Цікаве розв’язання мовного питання можна побачити у Японії. Тут для забезпечення функціонування і розвитку японської мови створено низку державних установ: Державний інститут японської мови, Інститут культури радіо- і телепередач. Питання мовної політики посідають вагоме місце в японських засобах масової інформації, великими тиражами виходять лінгвістичні журнали, термінологічні словники.

 

9. Підготуйте короткий виступ на парламентських слуханнях «20 років незалежності України – калейдоскоп реалій очима студентів».

10. Окресліть поняття «мовнокомунікативна компетенція». На основі чого формується мовнокомунікативна компетенція фахівця? Прокоментуйте запропонований текст наукової статті.

Національне відродження України залежить передусім від стану національної мови. Деяким викладачам, які засвоїли технократично-поверхневий погляд на проблеми власної мовної культури, хочеться нагадати слова видатного лінгвіста, нашого земляка О. Потебні, які і зараз звучать дуже актуально: „... для усвідомлення української національності треба передусім самому добре пізнати і засвоїти українську мову, бо без цього всі українські змагання будуть поставлені на піску”[Потебня О.О. Мова й народність / О.О. Потебня. – Х., 2003. – С. 150–186]. Засвоїти і пізнати мову – це означає сягнути глибин мудрості й інтелекту народу, намагаючись побачити красу світу, відчути стійкість народної моралі та естетичний смак слова. Володіння засобами здобуття фактів культури з мовних концептів (лексики, фразеології, форм мовного етикету) є невід’ємною складовою риторичної майстерності викладача, що в свою чергу формує ерудицію, розширяє світогляд студента.Таким чином, рівень володіння рідною мовою як викладачем, так і студентом є невід’ємною складовою загальної культури. Пізнання основних законів розвитку та функціонування сучасної мови повинно стати не тільки предметом філологічних досліджень, але й необхідною умовою мовної компетенції кожного її носія (Т. В. Креч. Виховання мовної культури в загальній системі освітнього простору).

11. Який зміст поняття «національна мова»?

12. Що таке літературна мова? Назвіть ознаки літературної мови.

13. Прочитайте текст Запишіть у стислому вигляді відповідь на запитання, які періоди пройшла у своєму розвитку українська літературна мова? Пригадайте найвизначніші пам’ятки кожного періоду.

ІІ. Правописний практикум

1. Повторіть правила вживання апострофа і м’якого знака (§6, 16, 17 – Український правопис). Запишіть слова.

Комп'ютер, кур...єр, кур...йоз, без...ядерний, дез...інформація, матриц....

2. Повторіть розділ «Кома в простому реченні» (§118). Перепишіть речення, поставте розділові знаки.

Математи́чна моде́ль мо́ви математична конструкція для опису властивостей природної мови, тобто, для чіткого та однозначного формулювання понять, необхідних для описання мови. Студенти напряму «Прикладна математика» мають можливість отримати знання з математики (вища математика за програмами класичних університетів, обчислювальні методи, методи оптимізації) інформатики та інформаційних технологій (алгоритми і структури даних, архітектура ЕОМ, операційні системи, системне програмування, організація баз даних, веб-програмування, технології програмування, комп’ютерні мережі та Internet) фізики іноземної мови. Безперечно випускники напряму «Прикладна математика» можуть працювати на посадах інженера-програміста, адміністратора локальних та корпоративних мереж, спеціаліста із проектування та підтримки мереж, викладача інформатики, а також науковими співробітниками та викладачами ВНЗ.

 

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 2

Правопис і його значення

Правопис (орфографія) являє собою систему загальноприйнятих правил, якими визначаються способи відтворення мови на письмі. Без загальнонаціонального правопису не може обійтися жодна літературна мова, оскільки єдиний правопис сприяє усталенню мовних норм, а отже, й піднесенню мовної та взагалі національної культури.

У більш як тисячолітній історії українського правопису виділяємо чотири періоди.

Перший період (XI - XVI ст.) пов'язаний з пристосованою до особливостей староукраїнської мови орфографічною традицією відомих просвітників та проповідників християнства Кирила й Методія.

Другий період (XVI XVII ст.) віддзеркалює вплив на староукраїнське (здебільшого церковне) письмо південнослов'янської орфографії.

Третій період (XVII - початок XIX ст.) започатковано виданою 1619 р. "Граматикою" українського мовознавця, письменника, церковного діяча й просвітника Мелетія Смотрицького. Ортографічні норми М. Смотрицького здобули загальноукраїнське визнання.

Четвертий період починається з першої чверті XIX ст., коли відбувалося формування нової української літературної мови на народній основі. Український народ був розкиданий по чужих державах, які по-різному ставилися до нашої мови. Це спричинило появу багатьох українських правописів. Найгірше було в Московській імперії, де українську мову вважали за діялект російської, забороняли українську абетку і наказували писати російською азбукою (напр .: лис, лыс, любыты, сино, сыла, сын, хид, ходыты замість ліс, лис, любити, сіно, сила, син, хід, ходити).

Діячі української культури Наддніпрянщини, Галичини, Буковини та інших частин України намагалися зближувати свої правописи, керуючись настановою нашого видатного письменника, етнографа, фольклориста, публіциста, педагога й словникаря Бориса Грінченка: "Ми повинні в такому напрямку впорядковувати свою мову й свій правопис, щоб він найбільше відповідав східноукраїнській мові, і то її центрові, - тільки тоді мова може стати спільною для всього українського народу" (Німчук В.В. Проблеми українського правопису XX - початку XXIст. - К., 2002).

 

4. Які основні, на Вашу думку, причини порушення лексичних і синтаксичних норм у професійному мовленні? Відредагуйте й запишіть речення.

Вчена рада факультету прикладної математики рахує, що дане рішення відносно пільг для студентів, що вчасно захистили курсові проекти, більш прийнятне. 2. Ми з розумінням відносимося до ваших проблем. 3. Потрібно приймати міри по поліпшенню прилада, який демонструє дзеркальночисте зображення інформації на екрані. 5. Ми уважно познайомилися з випискою з протоколу. 6. Виникла потреба підписатися на деякі фахові періодичні видання, а саме: «Український математичний журнал», «Математичні методи та фізико-механічні поля». 7. Інформацію доведено для відома студентів спеціальності ОПУАТ. 8. Дякуючи підтримці проректора по науковій роботі, студенти прийняли участь у Х Міжнародній конференції «Сучасні проблеми прикладної математики і інформатики».

5. Чи є нормативним для професійного мовлення вживання поданих нижче слів? Відповідь обґрунтуйте. Запишіть правильно.

Співставляти, багаточисельний, міроприємство, відчислення, слідуючий, ходатайство, учбовий, трьохденний, яд, груз, прожиточний, довіреність.

6. Перепишіть словосполучення, добираючи з дужок найточніше слово. Умотивуйте свій вибір.

(Обіймати, осягати, охоплювати) посаду; (діставати, здобувати, набувати) освіту; (суперечка, спір, дискусія) у пресі; (свідоцтво, посвідчення, посвідка) про народження; (прихильник, шанувальник, послідовник) таланту; виборча (кампанія, компанія); (доступний, зрозумілий, досяжний) виклад; (говорити, казати, висловлювати) думки.

7. Які морфологічні норми української мови ви знаєте? Перекладіть іменники українською мовою, визначте рід.

Инженер, институт, информация, подпись, запись, летопись, рукопись, степень, опись, альма-матер, евро, компьютер, объединение, каръера, обязательство, долг.

8. Обґрунтуйте необхідність знання мови фахівцем. Наведіть приклади.

 

ІІ. Правописний практикум

1.Повторіть правила вживання великої літери (§34-40, §108-114). Перепишіть, виправивши помилки.

Напрям підготовки «прикладна математика», ІNTERNET-технології Лауреат нобелівської премії, всеукраїнська стипендійна програма імені Івана Пулюя, адміністрація Президента України, Доктор технічних наук, почесна Грамота міністерства освіти і науки України, Вулиця імені Івана Пулюя, Статут ООН, Конституційний суд України, День незалежності України, дамоклів меч.

2.Повторіть розділ «Кома в складному реченні» (§118). Перепишіть речення, поставте розділові знаки.

· Ітернет з кожним роком розвивається все активніше і не мати свого web-сайту для організації вже неприпустимо. Відповідно неухильно зростає потреба в професіоналах здатних створити сайт і забезпечувати його технічну підтримку. Традиційні вимоги до веб-сервер-програмістів знання PHP, MYSQL, Javascript, HTML, DHTML, CSS, XML і так далі. Іноді програмістам доводиться займатися і web-дизайном.

· Іший фронт робіт для програмістів розробка і створення програмного забезпечення (ПЗ) що пропонує певні послуги користувачам (текстові редактори, бухгалтерські програми, ігри, ПЗ для систем відеоспостереження, бази даних і ін.). Вимоги до таких програмістів залежать від потреб працедавця від базового знання найпопулярніших мов програмування (Delphi, Java, С++ і ін.) і уміння усунути несправність будь-якої оргтехніки до таких рідких навичок як розробка Lotus Notes, знання Winsock, Wininet, ATL, STL і так далі.

Тематика презентацій

 

1. Тенденції розвитку української мови на сучасному етапі.
2. Засоби забезпечення статусу престижності української мови. Історичний досвід.
3. Мовне питання в різних державах.
4. Місце української мови у сучасному житті.
5. Мова і професія.
6. Рівні мовленнєвої культури.
7. Словники у професійному мовленні.
8. Професійна мовнокомунікативна компетенція.
9. Комунікативна професіограма фахівця.
10. Парадигма мовних формул.
11. Стандартні етикетні ситуації.
12. Діловий етикет.
13. Мовленнєва надмірність і недостатність.
14. Іншомовні слова у професійному мовленні.
15. Лексика сучасної української літературної мови з огляду на сферу її використання.
16. Канцеляризми і штампи.
17. Моральні цінності і культура поведінки фахівця.
18. Офіційно-діловий стиль у фаховому спілкуванні.
19. Комунікативні ознаки культури української мови. Мовні норми.
20. Труднощі української словозміни та словопоєднання.
21. Соціопсихолінгвістичний аспект культури мови.
22. Гендерні аспекти спілкування.
23. Невербальні засоби спілкування.
24. Особливості нейролінгвістичного програмування.
25. Сучасні технології паблік рілейшнз.
26. Мовні засоби переконування.
27. Термінологія обраного фаху.
28. Становлення і розвиток наукового стилю української мови.
29. Науковий етикет. Наукова дискусія та її правила.
30. Калькування елементів близькоспоріднених мов.

 

Рівне – 2011

Планування презентації: підготовчий етап Додаток 2

 

Стадія планування з'ясовує, хто і що збирається сказати, за який час і в якій послідовності. Цей процес є життєво важливим і вартий того, щоб витратити на нього певні зусилля. Це забезпечить насичену, упорядковану структуру презентації, що потім дозволить простіше і швидше наростити на цей кістяк "м'ясо".

Є загальний закон, який застосовується до будь-яких проектів: чим раніше сталася помилка, тим сильніше вона впливає на весь проект і тим складніше її відшкодувати. Презентація не є винятком. Якщо є якесь нерозуміння, помилка у намірах, яка закралася на самому початку презентації, то весь наступний час, думки і робота приречені на загибель.

Не намагайтеся осягнути неосяжне – пам’ятайте, що це тільки презентація. Вона не повинна охоплювати все. Будуйте її тільки на тих фактах, які можуть зацікавити всю аудиторію в цілому. Не включайте нічого стомлюючого, невідомого для більшості, або занадто детальну технічну інформацію просто тому, що все це "добре було б” включити, або тому що будь- кого могло б це зацікавити. У слушний момент ви можете дати їм на руки необхідну кількість допоміжної літератури, щоб вони вивчали її у вільний час після презентації.

Люди в аудиторії запам'ятовують, як правило, не більш десяти відсотків змісту презентації. Навіть при збігові сприятливих обставин і при геніальному використанні всіх прийомів найефективніші презентатори можуть збільшити ступінь запам’ятовування не більше 50 відсотків всього обсягу змісту. Головне для виступаючого – не перевантажувати слухачів інформацією, а вміти торкатися їхніх інтересів і виділяти найважливіші моменти.

Для цього підійдуть – у залежності від ситуації, аудиторії і тематики виступу – особисті спогади, анекдоти, цитати, малювання схем і наочна демонстрація. Звичайно презентація тим краща, чим вона коротше, але в той же час повинна бути досить змістовною, щоб зацікавити слухачів. Однак змістовність зовсім не означає велику кількість цифр і формул – люди просто не запам'ятають, а відповідно, і не зрозуміють усіх математичних викладень. Ідеям, виклад яких вимагає слайдів формату більше, ніж А4, треба дати можливість „дозріти”.

Усі презентації можна поділити на 3 категорії, у залежності від того, хто в парі доповідач-слухачі приймає рішення.

Перша, і найскладніша категорія. Мета презентації – вплинути на будь-кого. По суті це рівносильно продажам, тільки результатом не обов'язково є укладання договору, це може бути прийняття слухачами точки зору доповідача. Така мета вимагає найбільшого пророблення з боку доповідача, оскільки рішення (купувати – не купувати, погодитися – не погодитися) приймає слухач.

Друга за складністю категорія. Мета презентації навчити будь-кого. Вона простіша, тому що слухачі заздалегідь мотивовані отримати знання, а управлінські рішення (атестувати – не атестувати) приймає доповідач (викладач).

Третя, найпростіша категорія. Мета презентації – проінформувати аудиторію. У цьому випадку нікого ні в чому переконувати не треба – аудиторія лише чекає інформації, ніяких управлінських рішень в цьому випадку не приймається.

До презентації кожного з перерахованих типів треба ретельно готуватися. Здавалося б, це цілком очевидно, але як тільки доходить до конкретної справи, то виникають причини, які заважають правильній підготовці. Серед них ‑ відсутність часу, сподівання на натхнення, впевненість у можливості повністю використати матеріали минулого виступу та безліч інших. Варто пам'ятати, що наскільки добре пройде презентація, на 95% визначено ще до того, як вона почнеться.

Коротко перерахуємо необхідні кроки при плануванні та підготовці презентації. Якщо виконувати ці кроки послідовно, це щоразу гарантуватиме успішність проведення презентації.

Визначення мети.

Визначте конкретну мету презентації одним реченням. Щоб Ви хотіли, аби зробили слухачі після завершення презентації?

Визначтеся щодо аудиторії.

Встановіть якісний та кількісний склад, мотивацію участі в презентації, яке враження Ви хотіли б у підсумку залишити в аудиторії.

Пристосуйте презентацію до аудиторії. У залежності від того, на який тип аудиторії розрахована презентація, віддається перевага тому чи іншому виглядові оформлення. Якщо мова йде про людей старшого покоління, то наголос робиться на оформлення в стилі "ретро", для молоді — навпаки, на престиж, моду, сучасність.

Гармонійність презентації виражається в умінні поєднувати всі елементи оформлення, включаючи ілюстрації і шрифт. Все повинно бути підпорядковане загальній композиції.

Створіть у слухачів відчуття, що Ваша презентація підготовлена спеціально саме для них. Вони повинні бути абсолютно впевнені, що їхня мета цілком збігається з Вашою.

Якщо це має значення, визначтеся з величиною аудиторії і вирішіть, кого запросити.

Вирішіть, де проводити презентацію.

Побудуйте висновок.

Ця частина презентації найважливіша. Саме тут вирішується головне питання – чи доб'єтеся Ви згодом правильних дій від слухачів. Саме в цій частині презентації Ви повинні продемонструвати максимум, на що здатні.

Сформуйте вступ.

Подумайте про вступ, який би відразу завоював аудиторію.

Ця частина презентації – друга за важливістю. У ній формулюються питання, відповіді на які дасть висновок. Вступ – не просто початок шляху, це ще і момент, коли у слухачів формується перше враження про Вас.

Окресліть основну частину.

Вирішіть, які розділи включити в презентацію і яке призначення кожного з них.

Розмістіть розділи в логічному порядку і визначте необхідний час. Позначте розділи за ступенем важливості літерами:

А - Обов'язково включити.

В - Включити, якщо є можливість.

С - Варто згадати, якщо на це залишиться час, щоб у разі необхідності швидше відсіяти непотрібну інформацію.

Тут "наповнювач" Вашої розповіді – причини, факти, цифри, докази, приклади, посилання тошо. Саме тут – шлях, яким Ви поведете слухача від вступу до висновку. Використовуйте такі прийоми, як "запитання - відповідь", щоб постійно зацікавлювати слухачів і пробудити у них бажання постійно слухати вас.

Додайте гумору.

Непросто затримати увагу аудиторії і зберегти інтерес до свого виступу. Спеціальні прийоми допоможуть Вам це зробити.

Підготуйте підказки.

Не покладайтеся на випадок – у Вас постійно повинна бути під рукою інформація, про що Вам треба говорити далі.

Репетируйте.

Не потурайте собі. Навіть професіонал ніколи не дозволить собі вийти до аудиторії без репетиції. Ви теж повинні виконати цей обов’язок.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 1

Державна мова — мова професійного спілкування

І. Підготуйте відповіді на запитання, виконайте завдання:

1. Що таке мова? Які функції виконує мова? Яка з них, на ваш погляд, найважливіша?

2. Прочитайте подані вислови відомих людей. Який із них вам подобається найбільше? Чому? Підберіть і запишіть вислови про мову, які подобаються Вам.

· Не можна бути справжнім математиком, не будучи трохи поетом (Т. Вейерштрасс).

· «Кого не манить краса, ні мистецтво, хто живе вбогим духовним життям, той нічого не дасть математиці. Поезія не ріжниться від математики вищим летом уяви, а математик ріжниться від поета лиш тим, що все і всюди розумує… Але як у мистецтві, так і в математиці лише твори г а р н і переживають століття і виховують цілі покоління» (Мирон Зарицький).

· Найважливіше з людських зусиль – прагнення до моральності. Від нього залежить наша внутрішня міць і саме наше буття. Тільки моральність наших вчинків надає красу й гідність нашому житті. Зробити його живою силою й допомогти зрозуміти його значення – головне завдання освіти (А.Ейнштейн).

· Людське знання складається не лише з однієї математики й технології. Навпаки, це лише один бік знання, це лише нижче знання; вище обіймає собою моральний світ, містить у галузі свого розуміння все, чим високе й святе буття людини (В.Г.Белінський).

· Мораль і культура повинні бути провідною зіркою науки (С.Буффле).

· Перед людиною є три шляхи до пізнання: шлях мислення - найбільш благородний, шлях наслідування - найбільш легкий і шлях особистого досвіду - найбільш важкий (Конфуцій.)

3. З’ясуйте місце української мови серед мов світу.

4. Коли виникла українська мова? Який із поглядів на походження української мови ви поділяєте?

5. Що таке лінгвоцид? Які форми лінгвоциду застосовували щодо української мови?

6. З’ясуйте правовий статус української мови. Які ви знаєте українські законодавчі акти, що стосуються мови. Чи виконуються вони?

7. Що означають терміни «державна мова», «офіційна мова»? Що ви знаєте про досвід країн Європи у вирішенні мовних проблем?

8. Прочитайте текст. Складіть питальний план до нього. Охарактеризуйте варіанти вирішення мовного питання в різних державах.

Мовне питання в різних державах

Мовне питання в різних країнах вирішували майже однаково – на державному рівні. Розглянемо, як це відбувалося у Франції, Італії, Індонезії, Ізраїлі, Індії, Японії.

У Франції наприкінці 18 ст. шість мільйонів французів із 25 не знали французької мови, приблизно стільки не могли вести зв’язної розмови, тобто половина населення не володіла мовою своєї країни. Проте завдяки послідовній мовній політиці держави, яка залучила такі чинники, як військова повинність, освіта, видання книг, газет та журналів французькою мовою, державні чиновники, які мусили вживати мову держави, стан було поліпшено. Французька мова протягом 19ст. утвердилася як єдина на всій території держави й у всіх сферах суспільного життя. Наслідком такої політики стали консолідація суспільства, духовне та економічне зростання, високі досягнення в науці, культурі. І тепер французька держава не байдужа до мовних проблем: 4 серпня 1994 р. Сенат Франції і Національні збори прийняли закон про вживання французької мови, який встановлює суворі санкції за ігнорування мови на території держави.

Коли Італія 1861 р. здобула незалежність, італійською мовою володіли 600 тис. з понад 25 млн. населення Італії. Переважна більшість людей, які володіли мовою, була зосереджена в Тоскані і тільки 70 тис. проживали у столиці країни – Римі. За дорученням італійського уряду відомий письменник Алессандро Мандзоні розробляє програму утвердження італійської мови: Італію створено, італійців треба створити. Втілення в життя цієї програми дало змогу консолідувати населення Італії в єдине динамічне італійське суспільство.

В Індонезії, де налічується понад 200 млн. населення, є більше 300 мов та близько 1000 діалектів. Понад 300 років ця країна перебувала під владою Голландії, яка доклала всіх зусиль, аби запровадити тут голландську мову. Скидаючи колніальне ярмо, індонезійці відкинули і нав’язану їм чужу мову. У наш час у ВНЗ викладання ведеться державною індонезійською мовою, лише іноді лекції можуть читатися англійською, а вживання голландської мови заборонено. Державною мовою виконується видання літератури, викладання у початковій і середній школі.

Жителі Ізраїлю відродження втраченої майже 2000 тис. років тому власної держави тісно пов’язали з відродженням своєї давньої мови - івриту. Для її вивчення створили мережу денних і вечірніх курсів, видання літератури, спеціальних газет. Молоді люди, які не володіли мовою, вивчали її під час військової служби.

Більшість нових держав Азії та Африки, національний склад яких дуже не однорідний, конституційно закріпили державною якусь одну мову. Наприклад, Танзанія, де 12 млн. населення і понад 100 мов, єдиною національною мовою країни проголосила мову суахілі. Вона вживається у всіх державних установах, нею проводиться навчання в середній школі.

Якщо багатонаціональна Індія з необхідності і визнала англійську мову як офіційну поряд із мовою хінді, то її використанню у такому статусі встановлено певний термін.

Цікаве розв’язання мовного питання можна побачити у Японії. Тут для забезпечення функціонування і розвитку японської мови створено низку державних установ: Державний інститут японської мови, Інститут культури радіо- і телепередач. Питання мовної політики посідають вагоме місце в японських засобах масової інформації, великими тиражами виходять лінгвістичні журнали, термінологічні словники.

 

9. Підготуйте короткий виступ на парламентських слуханнях «20 років незалежності України – калейдоскоп реалій очима студентів».

10. Окресліть поняття «мовнокомунікативна компетенція». На основі чого формується мовнокомунікативна компетенція фахівця? Прокоментуйте запропонований текст наукової статті.

Національне відродження України залежить передусім від стану національної мови. Деяким викладачам, які засвоїли технократично-поверхневий погляд на проблеми власної мовної культури, хочеться нагадати слова видатного лінгвіста, нашого земляка О. Потебні, які і зараз звучать дуже актуально: „... для усвідомлення української національності треба передусім самому добре пізнати і засвоїти українську мову, бо без цього всі українські змагання будуть поставлені на піску”[Потебня О.О. Мова й народність / О.О. Потебня. – Х., 2003. – С. 150–186]. Засвоїти і пізнати мову – це означає сягнути глибин мудрості й інтелекту народу, намагаючись побачити красу світу, відчути стійкість народної моралі та естетичний смак слова. Володіння засобами здобуття фактів культури з мовних концептів (лексики, фразеології, форм мовного етикету) є невід’ємною складовою риторичної майстерності викладача, що в свою чергу формує ерудицію, розширяє світогляд студента.Таким чином, рівень володіння рідною мовою як викладачем, так і студентом є невід’ємною складовою загальної культури. Пізнання основних законів розвитку та функціонування сучасної мови повинно стати не тільки предметом філологічних досліджень, але й необхідною умовою мовної компетенції кожного її носія (Т. В. Креч. Виховання мовної культури в загальній системі освітнього простору).

11. Який зміст поняття «національна мова»?

12. Що таке літературна мова? Назвіть ознаки літературної мови.

13. Прочитайте текст Запишіть у стислому вигляді відповідь на запитання, які періоди пройшла у своєму розвитку українська літературна мова? Пригадайте найвизначніші пам’ятки кожного періоду.