Основні вимоги до змісту та оформлення мультимедійної презентації

Сучасне заняття у ВНЗ часто супроводжують презентацією в якості наочного посібника чи зорового ряду. Презентація допомагає зробити матеріал наочнішим, доступнішим, допомагає полегшити розуміння і запам'ятовування матеріалу. Готуючи презентацію до, слід продумати структуру, мету і завдання, методи і прийоми.

 

1. Вимоги до змісту презентації:

• відповідність змісту презентації поставленим дидактичним цілям і завданням;

• дотримання прийнятих правил орфографії, пунктуації, скорочень і правил оформлення тексту (відсутність точки в заголовках і т.д.);

• відсутність фактичних помилок, достовірність представленої інформації;

• лаконічність тексту на слайді;

• завершеність (зміст кожної частини текстової інформації логічно завершено);

• об'єднання семантично пов'язаних інформаційних елементів у групи, які цілісно;

• стислість і лаконічність викладу, максимальна інформативність тексту;

• розташування інформації на слайді (переважно горизонтальне розташування інформації, зверху вниз по головній діагоналі; найбільш важливу інформацію слід розташовувати в центрі екрану; якщо на слайді картинка, напис потрібно розташовувати під нею; бажано форматувати текст по ширині; не допускати «рваних» країв тексту);

• наявність не більше одного логічного наголосу: почервоніння, яскравість, обведення, миготіння, рух;

• інформація подана привабливо, оригінально, звертає увагу слухачів.

 

2. Вимоги до візуального і звукового ряду:

• використання тільки оптимізованих зображень (наприклад, зменшення з допомогою Microsoft Office Picture Manager, стиснення за допомогою панелі налаштування зображення Microsoft Office);

• відповідність зображень змісту;

• відповідність зображень віковим особливостям слухачів;

• якість зображення (контраст зображення по відношенню до фону; відсутність «зайвих» деталей на фотографії або картинці, яскравість і контрастність зображення, однаковий формат файлів);

• якість музичного ряду (ненав'язливість музики, відсутність сторонніх шумів);

• обґрунтованість і раціональність використання графічних об'єктів.

 

3. Вимоги до тексту:

• читання тексту на тлі слайда презентації (текст виразно видно на тлі слайда, використання контрастних кольорів для фону і тексту);

• кегель шрифту відповідає віковим особливостям і повинен бути не менше 24 пунктів;

• відношення товщини основних штрихів шрифту до їх висоти орієнтовно становить 1:5; найбільш зрозуміле відношення розміру шрифту до проміжків між літерами: від 1:0,375 до 1:0,75;

• використання шрифтів без зарубок (їх легше читати) і не більше 1-2-х варіантів шрифту;

• довжина рядка не більше 36 знаків;

• відстань між рядками усередині абзацу 1,5, а між абзаців - 2 інтервали;

• підкреслення використовується лише в гіперпосиланнях.

 

4. Вимоги до дизайну:

• використання єдиного стилю оформлення;

• відповідність стилю оформлення презентації (графічного, звукового, анімаційного) змісту презентації;

• використання для фону слайда психологічно комфортних тонів;

• фон повинен бути елементом заднього (другого) плану: виділяти, відтіняти, підкреслювати інформацію, розміщену на слайді, але не затуляти її;

• використання не більше трьох кольорів на одному слайді (один для фону, другий для заголовків, третій для тексту);

• відповідність шаблону до представленої теми (в деяких випадках може бути нейтральним);

• доцільність використання анімаційних ефектів.

 

5. Вимоги до ефективності використання презентації:

• забезпечення всіх рівнів комп'ютерної підтримки: індивідуальної, групової, фронтальної роботи слухачів;

• доцільність використання презентації;

• врахування санітарних вимог до використання технічних засобів (тривалість безперервного перегляду презентації - не більше 10 хв);

• творчий, оригінальний підхід до створення презентації.

 

7. Презентація не повинна бути монотонною і громіздкою (оптимально це 10-20 слайдів).

 

8. На останньому слайді вказати перелік використаних джерел, активні і точні посилання на всі графічні об'єкти. На завершальному слайді можна ще раз вказати інформацію про автора презентації.

 

9. Рекомендації щодо мови презентації:

• Дотримуйтесь норм усного мовлення, не переобтяжуючи свій виступ складними граматичними та синтаксичними конструкціями, характерними для письмового спілкування.
• Вживайте прості короткі речення, уникаючи складнопідрядних, особливо з декількома підрядними. Довгі складні речення переключають увагу аудиторії на форму висловлення, заважаючи розумінню його смислового змісту.
• Віддавайте перевагу активним дієслівним формам та особовим реченням, частіше вживайте особові займенники першої особи однини та множини.
• Вживайте нормативну та нейтрально забарвлену лексику, уникаючи кліше, жаргону, сленгу та ідіом, за винятком тих випадків, коли ви абсолютно певні, що більшість аудиторії їх зрозуміє.
• Уникайте абревіатур та акронімів, якщо ви не впевнені, що вони зрозумілі більшості аудиторії.
• Періодично користуйтеся таким стилістичним прийомом, як повтор, який є ефективним засобом ритмічного оформлення висловлення.
• Періодично звертайтеся до аудиторії з риторичними питаннями, а також частіше вживайте особові займенники Ви та Ми. Це допомагає утримати увагу аудиторії та створює атмосферу особистого залучення кожного з присутніх до питань, що розглядаються.
• Будьте обережні, включаючи анекдоти, цитати, а також наводячи конкретні приклади для ілюстрації фактів або думок.
• Не слід зловживати образними засобами мови — метафорами, порівняннями, прислів’ями, приказками тощо.
• Складовими невербальної комунікації є візуальний контакт, жести, експресія обличчя, міміка та пантоміми, рухи тіла, загальний зовнішній вигляд, а також вимова, інтонація та модуляція голосу, темп мовлення, паузи. Дослідженнями встановлено, що невербальні засоби спілкування — це найпотужніший канал передачі інформації та основний засіб встановлення необхідного контакту з аудиторією, причому 55% повідомлень сприймаються через вирази обличчя, позу, жести, а 38 % — через інтонацію та характеристики голосу. Саме вони створюють атмосферу відкритості (закритості), позитивної (негативної) налаштованості, впевненості (невпевненості), зацікавленості (байдужості) і відповідно формують довіру (недовіру) між учасниками комунікації.

 

10. Поради з використання наочних посібників:

* Переконайтеся, що всі бачать матеріали, які вир демонструєте.

* Дайте аудиторії час, щоб прочитали і зрозуміти зміст.

* Один наочний посібник має виражати одну ідею.

* Ілюструють тільки головні пункти, а не всю презентацію.

* Не демонструйте те, що може конфліктувати з тим, що ви презентуєте.

* Не читайте те, що написано на наочному посібнику, замість цього перефразуйте і доповніть.

Пам'ятайте, що наочні матеріали не головне, не захоплюйтеся ними, вони лише доповнюють ваші слова, а не навпаки.

 

...........................................................................................................................................................

Додаток 1

Зразок оформлення титульної сторінки

Національний університет водного господарства і природокористування

 

Кафедра українознавства, педагогіки і психології

 

Презентація з навчальної дисципліни

«Українська мова (за професійним спрямування)»

 

Мовне питання в різних державах

Виконав:

студент групи ПМ – 22

Українець М.М.

 

Перевірила:

канд. пед. наук,

старший викладач

Кочубей А.В.

Рівне – 2011

Планування презентації: підготовчий етап Додаток 2

 

Стадія планування з'ясовує, хто і що збирається сказати, за який час і в якій послідовності. Цей процес є життєво важливим і вартий того, щоб витратити на нього певні зусилля. Це забезпечить насичену, упорядковану структуру презентації, що потім дозволить простіше і швидше наростити на цей кістяк "м'ясо".

Є загальний закон, який застосовується до будь-яких проектів: чим раніше сталася помилка, тим сильніше вона впливає на весь проект і тим складніше її відшкодувати. Презентація не є винятком. Якщо є якесь нерозуміння, помилка у намірах, яка закралася на самому початку презентації, то весь наступний час, думки і робота приречені на загибель.

Не намагайтеся осягнути неосяжне – пам’ятайте, що це тільки презентація. Вона не повинна охоплювати все. Будуйте її тільки на тих фактах, які можуть зацікавити всю аудиторію в цілому. Не включайте нічого стомлюючого, невідомого для більшості, або занадто детальну технічну інформацію просто тому, що все це "добре було б” включити, або тому що будь- кого могло б це зацікавити. У слушний момент ви можете дати їм на руки необхідну кількість допоміжної літератури, щоб вони вивчали її у вільний час після презентації.

Люди в аудиторії запам'ятовують, як правило, не більш десяти відсотків змісту презентації. Навіть при збігові сприятливих обставин і при геніальному використанні всіх прийомів найефективніші презентатори можуть збільшити ступінь запам’ятовування не більше 50 відсотків всього обсягу змісту. Головне для виступаючого – не перевантажувати слухачів інформацією, а вміти торкатися їхніх інтересів і виділяти найважливіші моменти.

Для цього підійдуть – у залежності від ситуації, аудиторії і тематики виступу – особисті спогади, анекдоти, цитати, малювання схем і наочна демонстрація. Звичайно презентація тим краща, чим вона коротше, але в той же час повинна бути досить змістовною, щоб зацікавити слухачів. Однак змістовність зовсім не означає велику кількість цифр і формул – люди просто не запам'ятають, а відповідно, і не зрозуміють усіх математичних викладень. Ідеям, виклад яких вимагає слайдів формату більше, ніж А4, треба дати можливість „дозріти”.

Усі презентації можна поділити на 3 категорії, у залежності від того, хто в парі доповідач-слухачі приймає рішення.

Перша, і найскладніша категорія. Мета презентації – вплинути на будь-кого. По суті це рівносильно продажам, тільки результатом не обов'язково є укладання договору, це може бути прийняття слухачами точки зору доповідача. Така мета вимагає найбільшого пророблення з боку доповідача, оскільки рішення (купувати – не купувати, погодитися – не погодитися) приймає слухач.

Друга за складністю категорія. Мета презентації навчити будь-кого. Вона простіша, тому що слухачі заздалегідь мотивовані отримати знання, а управлінські рішення (атестувати – не атестувати) приймає доповідач (викладач).

Третя, найпростіша категорія. Мета презентації – проінформувати аудиторію. У цьому випадку нікого ні в чому переконувати не треба – аудиторія лише чекає інформації, ніяких управлінських рішень в цьому випадку не приймається.

До презентації кожного з перерахованих типів треба ретельно готуватися. Здавалося б, це цілком очевидно, але як тільки доходить до конкретної справи, то виникають причини, які заважають правильній підготовці. Серед них ‑ відсутність часу, сподівання на натхнення, впевненість у можливості повністю використати матеріали минулого виступу та безліч інших. Варто пам'ятати, що наскільки добре пройде презентація, на 95% визначено ще до того, як вона почнеться.

Коротко перерахуємо необхідні кроки при плануванні та підготовці презентації. Якщо виконувати ці кроки послідовно, це щоразу гарантуватиме успішність проведення презентації.

Визначення мети.

Визначте конкретну мету презентації одним реченням. Щоб Ви хотіли, аби зробили слухачі після завершення презентації?

Визначтеся щодо аудиторії.

Встановіть якісний та кількісний склад, мотивацію участі в презентації, яке враження Ви хотіли б у підсумку залишити в аудиторії.

Пристосуйте презентацію до аудиторії. У залежності від того, на який тип аудиторії розрахована презентація, віддається перевага тому чи іншому виглядові оформлення. Якщо мова йде про людей старшого покоління, то наголос робиться на оформлення в стилі "ретро", для молоді — навпаки, на престиж, моду, сучасність.

Гармонійність презентації виражається в умінні поєднувати всі елементи оформлення, включаючи ілюстрації і шрифт. Все повинно бути підпорядковане загальній композиції.

Створіть у слухачів відчуття, що Ваша презентація підготовлена спеціально саме для них. Вони повинні бути абсолютно впевнені, що їхня мета цілком збігається з Вашою.

Якщо це має значення, визначтеся з величиною аудиторії і вирішіть, кого запросити.

Вирішіть, де проводити презентацію.

Побудуйте висновок.

Ця частина презентації найважливіша. Саме тут вирішується головне питання – чи доб'єтеся Ви згодом правильних дій від слухачів. Саме в цій частині презентації Ви повинні продемонструвати максимум, на що здатні.

Сформуйте вступ.

Подумайте про вступ, який би відразу завоював аудиторію.

Ця частина презентації – друга за важливістю. У ній формулюються питання, відповіді на які дасть висновок. Вступ – не просто початок шляху, це ще і момент, коли у слухачів формується перше враження про Вас.

Окресліть основну частину.

Вирішіть, які розділи включити в презентацію і яке призначення кожного з них.

Розмістіть розділи в логічному порядку і визначте необхідний час. Позначте розділи за ступенем важливості літерами:

А - Обов'язково включити.

В - Включити, якщо є можливість.

С - Варто згадати, якщо на це залишиться час, щоб у разі необхідності швидше відсіяти непотрібну інформацію.

Тут "наповнювач" Вашої розповіді – причини, факти, цифри, докази, приклади, посилання тошо. Саме тут – шлях, яким Ви поведете слухача від вступу до висновку. Використовуйте такі прийоми, як "запитання - відповідь", щоб постійно зацікавлювати слухачів і пробудити у них бажання постійно слухати вас.

Додайте гумору.

Непросто затримати увагу аудиторії і зберегти інтерес до свого виступу. Спеціальні прийоми допоможуть Вам це зробити.