Структура залікового кредиту курсу.



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Структура залікового кредиту курсу.



 

№№ тем Зміст Обсяг лекційних занять (год.) Обсяг самостійної роботи (год.)
Денна форма Заочна форма Денна форма Заочна форма
Модуль №1 __________________________ (назва модулю) Основи теорії права .   0,5
Система права. 0,5
Поняття правовідносин. 0,5
Конституційне право України 0,5
Модуль №2 __________________________ (назва модулю) Цивільне законодавство України. 4,5
Правове регулювання сімейно-шлюбних відносин. --
Житлове законодавство України. 0,5 ----
.Адміністративне законодавство України.   ----
Модуль № 3 __________________________ (назва модулю) Трудові правовідносини в Україні.
Кримінальне право України. ----
Екологічне право в Україні. -----

 

Теми семінарських занять.

Заняття 1 : Основи теорії права ( 2 години)

План:

1. Держава і право: походження, зміст, взаємозв`язок.

2. Право: поняття, ознаки, функції. Джерела права.

3. Система права України: норми, галузі та інститути.

4. Правовідносини, їх особливості, склад. Юридичні факти.

5. Суб`єкти правовідносин в Україні.

6. Правова культура і правова поведінка.

7. Правопорушення та юридична відповідальність за них.

 

Заняття 2. Конституційне право України ( 2 години)

План:1. Конституція України – Основний закон держави.

2. Правовий статус громадянина України. Громадянство України.

3.Особисті права людини та громадянина в Україні.

4. Соціально-економічні, культурні права в Україні.

5.Політичні права громадян України. Обов’язки громадян України.

6. Виборче право та виборча система України.

7. Органи державної влади та державного управління в Україні.

8. Судові та правоохоронні органи України.

 

Заняття 3: Цивільне законодавство України. ( 2 години)

План:

  1. Особливості цивільно-правових відносин.
  2. Суб`єкти та об`єкти цивільних правових відносин в Україні. Підприємства та господарчі товариства як суб`єкти цивільно-правових відносин.
  3. Специфіка провадження по цивільних справах.
  4. Позовна давність: строки, їх припинення, перерва, поновлення.
  5. Право власності: поняття та зміст.
  6. Право власності в Україні:

а) право приватної власності фізичних осіб, право приватної власності юридичних осіб;

б) право комунальної власності;

в) право державної власності;

г) захист права власності.

Заняття 4: Зобов’язання. Спадкове право. (2 години)

План:

 

1. Зобов`язальне право:

а) угоди: види, дійсні та недійсні угоди.

б)підстави виникнення, виконання та забезпечення зобов`язань, відповідальність за їх порушення;

в) окремі види зобов`язань.

2. Спадкове право:

а) поняття та підстави виникнення спадкування;

б) спадкування за заповітом;

в) спадкування за законом.

 

Заняття 5: Шлюбне право України ( 2 години)

План:

  1. Шлюбний кодекс України – джерело шлюбного права України.
  2. Суб’єкти шлюбного права України.
  3. Порядок та умови вступу до шлюбу.
  4. Шлюбна угода.
  5. Права та обов’язки подружжя, батьків та дітей.
  6. Розірвання шлюбу.
  7. Аліментні зобов’язання подружжя, батьків, дітей та інших членів сім’ї.
  8. Форми влаштування дітей, позбавлених батьківського піклування..

 

Заняття 6: Трудові правовідносини в Україні. (2 години)

 

План:

1. Кодекс законів про працю України як джерело трудового права.

2. Трудовий договір: різновиди, строки, підстави заключення.

3. Розірвання трудової угоди.

4. Звільнення з ініціативи працівника

5. Звільнення з ініціативи адміністрації

6. Відпустка та її види.

7. Трудова дисципліна. Дисциплінарна відповідальність.

8. Матеріальна відповідальність працівників, її різновиди.

9. Індивідуальні трудові спори та порядок їх розгляду. КТС.

10. Колективні трудові спори та порядок їхнього розгляду.

11. Виконання рішень по трудових справах.

 

 

5. Завдання для самостійної роботи: Ознайомлення з рекомендованою літературою, підготовка до семінарів, підготовка до виконання аудиторних контрольних робіт, підготовка до виконання письмових модульних завдань, проробка лекцій, підготовка та написання рефератів.

6.Індивідуальні завдання:

А)письмові модульні завдання:

Модульне завдання № 1

Тема : Судова система і система правоохоронних органів України.

1. Поняття і принципи судової системи і правосуддя в Україні;

2. Конституційний суд і суди загальної юрисдикції;

3.Система правоохоронних органів України: прокуратура, міліція, органи
СБУ, адвокатура і т.д.

Модульне завдання № 2

Тема: Екологічне законодавство України.

1. Правова охорона оточуючого природного середовища. Основні джерела
екологічного права;

2. Екологічні права і обов’язки. Право природокористування і право власності
на землю.

Модульне завдання № 3

Тема: Кримінальне право України.

1. Характеристика кримінального кодексу України.

2. Поняття та види кримінальних злочинів, склад злочинів.

3. Кримінальна відповідальність, види кримінальних покарань, кримінальна відповідальність неповнолітніх.

 

Б) реферати на вибір:

1.Сучасні правові системи

2.Виникнення права

3.Теорії походження держави та права.

4.Особливості права у давнину.

5.Право як соціальне явище.

6.Право і мораль – соціальні норми.

7.Система права України: норми, галузі, інститути.

8.Норма права: поняття, структура, форми, різновиди.

9.Галузі та інститути права України.

10.Систематизація законодавства України.

11.Правові відносини: особливості і структура.

12.Правосуб’єктність фізичної особи.

13.Обмеження та позбавлення дієздатності фізичних осіб.

14.Законність та правопорядок.

15.Правова культура та правова поведінка.

16.Склад правопорушення.

17.Юридична відповідальність: цілі, принципи, засади.

18.Конституційний лад України.

19.Суспільний лад України.

20.Діяльність політичних партій в Україні.

21.Державні символи України.

22.Правовий статус громадянина України.

23.Громадянство України.

24.Особисті права людини та громадянина в Україні.

25.Соціально-економічні, культурні права в Україні.

26.Політичні права громадян України. Обов’язки громадян України.

27.Уповноважений з прав людини у Верховній раді України.

28.Виборча система в Україні.

29.Референдум в Україні.

30.Правовий статус народного депутата України.

31.Верховна Рада - єдиний орган законодавчої влади.

32.Кабінет Міністрів України як вищий орган виконавчої влади.

33.Президент України – глава держави.

34.Місцеві державні адміністрації в Україні.

35.Суди загальної юрисдикції в Україні.

36.Спеціалізовані суди України.

37.Конституційний суд України.

38.Система органів прокуратури в Україні.

39.Органи юстиції в Україні.

40.Адвокатура України.

41.Система органів внутрішніх справ.

42.Нотаріат в Україні. Повноваження нотаріусів.

43.Захист цивільних прав та інтересів.

44.Поняття та види юридичних осіб.

45.Господарські товариства в Україні.

46.Утворення та ліквідація юридичних осіб.

47.Строки позовної давності.

48.Громадяне як суб’єкти цивільних правовідносин.

49.Право власності в законодавстві України.

50.Різновиди права власності в Україні.

51.Спільна власність за законодавством України.

52.Право інтелектуальної власності в Україні.

53.Право приватної власності фізичних осіб.

54.Право приватної власності юридичних осіб.

55.Комунальна власність в Україні.

56.Угоди в цивільному законодавстві Україні.

57.Недійсність правочинів.

58.Виконання зобов’язань.

59.Забезпечення зобов’язань.

60.Загальна характеристика договорів купівлі-продажу, поставки міни.

61.Договір по життєвого утримання.

62.Відкриття спадщини.

63.Спадкоємство по заповіту.

64.Спадкоємство за законом.

65.Вступ до шлюбу.

66.Шлюбна угода.

67.Правовідносини подружжя.

68.Права і обов’язки батьків і дітей.

69.Припинення шлюбу.

70.Аліментні зобов’язання подружжя, батьків та дітей.

71.Усиновлення, опіка та піклування.

72.Договір найму житлового приміщення.

73.Житловий фонд України.

74.Житлові права та обов’язки громадян України.

75.Державне управління.

76.Адміністративне правопорушення.

77.Притягнення до адміністративної відповідальності.

78.Різновиди адміністративних стягнень.

79.Трудова угода і порядок її укладення.

80.Розторгнення трудової угоди з ініціативи працівника.

81.Розторгнення трудової угоди з ініціативи роботодавця.

82.Дисциплінарна відповідальність працівників.

83.Матеріальна відповідальність та її різновиди.

84.Індивідуальні трудові спори за законодавством України.

85.Колективні трудові спори.

86.Профспілки в Україні.

87.Кримінальний кодекс України 2001 року як джерело кримінального права.

88.Злочин та покарання.

89.Кримінальна відповідальність як різновид юридичної відповідальності.

90.Співучасть у злочині. Кримінальна відповідальність співучасників.

91.Обставини, що виключають кримінальну відповідальність.

92.Кримінальна відповідальність неповнолітніх.

93.Предмет, метод, принципи та система екологічного права.

94.Управління природокористуванням та охороною довкілля

95.Екологічні права та обов’язки громадян

96.Право власності на природні ресурси в Україні

97.Правове забезпечення екологічної безпеки

98.Право користування надрами

99.Правове регулювання використання та охорони вод.

100.Право користування рослинним світом та його охорона.

101.Право використання тваринного світу.

102.Право користування природно-заповідним фондом України

103.Правова охорона атмосферного повітря

104.Правовий режим надзвичайних екологічних ситуацій.

7. Методи навчання:лекції, лекції-візуалізації, самостійне вивчення літератури, нормативних актів, вивчення нормативних актів та ресурсів за допомогою інтернет-ресурсів, розв’язання задач, консультації.

Методи оцінювання.

- оцінка за виконання письмового модульного завдання;

- оцінка за виконання рефератів;

- поточне тестування;

- оцінка за аудиторну роботу (виступи, доповіді, доповнення);

- оцінка за аудиторну контрольну роботу.

Розподіл балів:

Реферати – 0-10 балів (не більш 3 рефератів)

Модульне письмове завдання - 0-5 балів (за 3 завдання – максимум 15 балів)

Написання тестів - 0- 10 балів ( за 3 тести – максимум 30 балів)

Відвідування лекцій – 0-5 балів

Відвідування семінарських занять – 0-5 балів

Виступи на семінарських заняттях – 0 – 5 балів

Аудиторні контрольні роботи – 0-5 балів

Усього: 100 балів.

 

90-100 балів – 80-89 балів – відмінно(A)

75-79 балів – дуже добре ( B)

70-74 балів – добре ( C)

70-74 балів – задовільно ( D)

60-69 балів – достатньо (E )

35-59 балів – незадовільно, рекомендовано повторне складання (FX )

1-34 балів – незадовільно, рекомендовано повторний курс (F)

9. Методичне забезпечення:

Конспект лекцій, нормативні акти, підручники, навчально-методичні посібники, інтернет-ресурси.

11. Література:

Теорія держави і права. Підручник / Васильєв А.С., Борщевський І.В., Іванов В.В. – Х.:Одиссей, 2007. – 448 с.

Основи держави і права: Навчальнийпосібник / Забарний Г.Г., Калюжний Р.А., Шкарупа В.А. – К., 2001. – 240 с.

Основи держави і права : Навч. посібник / Л.Л. Богачова ; В.А. Бігун ; Ю. П. Битяк ; та інші ; За ред. Вячеслав Васильович Комаров ; Нац. юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. - X. : Б.в., 2001. -260 с.

Основи права України : Навч. посібник для неюрид. спец, вищих навч. закладів / Володимир Ярославович Бурак ; В. К. Грищук ; О. В. Грищук ; та інші ; За ред. В. Л. Ортинський. - 2-ге вид., доп. і перероб.. - Львів : Оріяна-Нова, 2005 - 368 с.

Основы государства и права Украины : Учебник / Н. А. Бахтин ; П. Н. Говенко ; И.И. Каракаш ; и др. ; Под ред. Н. Пахомов. - 2-е изд., испр. и доп.. - X. : Одиссей, 2001 - 320 с.

Конституційне право України: Навчальний посібник / Савгиря О.В., Шукліна Н.Г. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 632 с.

Конституційне право України: Підручник / За ред.. Колісника В.П., Барабаша Ю.П. – Харків, 2008. – 416 с.

Конституційне право України: Навч. Посібник / Кравченко В.В. – Вид.6-е, доп. - К.:Атіка, 2007. – 592 с.

Коментар до закону «Про судоустрій України» / За заг. ред. В.Т.Маляренка. – К.: Юрінком Інтер.- 2003. – 452с.

Семерик О. Судові і правоохоронні органи України. Навчальний посібник. – Ужгород. – 2002.

 

Права людини і громадянина в Україні: Навч. Посібник / Колодій А.М., Олійник А.Ю. – К., 2004.

 

Погорілко В.Ф., Федоренко В.Л. Референдуми в Україні: історія та сучасність. – К., 2002.

Мельник М., Хавронюк М. Правоохоронні органи та правоохоронна діяльність. Посібник. – К.:Атіка, 2002. – 346 с.

Касынюк Л. А. Основи конституционного права Украиньї : Учеб. пособие для вузов Украины и преподавателеи основ конституционного права Украины / Л. А. Касынюк ; Ин-т содерж. и методов обучения ; Харьк. гос. техн. ун-т строительства и архитектурьі. - 3-є изд., перераб. и доп.. - X. : Одиссей, 2003-256 с.

Правоведение : Учебник / С. 3. Демский ; В. С. Ковальский ; А. Н. Колодий ; и др . ; Под ред. Владимир Владимирович Копейчиков. - К. : Юринком Интер ; X. : Фолио , 2002-752 с.

Правознавство : Підручник / С. Е. Демський ; В. С. Ковальський ; Анатолій Миколайович Колодій ; та інші ; За ред. В. В. Копєйчиков. - 7-е вид., стереотип. . - К. : Юрінком Інтер, 2003 - 736 с. -

Правознавство : Навч. посібник для неюридичних спец. / Й. Г. Богдан ; Володимир Ярославович Бурак ; В. К. Грищук ; та інші ; За ред. Пилип Данилович Пилипенко. - Львів : Новий Світ-2000, 2003-592 с, іл. - (Вища освіта в Україні)

Трудове право України. Академічний курс : Підручник для юрид. спец, вищих навч. закладів / Пилип Данилович Пилипенко ; Володимир Ярославович Бурак ; Зоряна Ярославівна Козак ; та інші ; За ред. Пилип Данилович Пилипенко. - К. : Ін Юре, 2004-536 с.

 

Цивільне право України. Академічний курс: У 2 т. Т.1: Загальна частина : Підручник для юрид. спец, вищих навч. закладів / Анатолій Юрійович Бабаскін ; Тетяна Валеріївна Боднар ; Юрій Ладиславович Бошицький ; та інші; За заг. ред. Ярославна Миколаївна Шевченко ; Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. - К. : Ін Юре, 2004-520 с.

Цивільне право України. Академічний курс: У 2 т. Т.2: Особлива частина : підручник для юрид. спец, вищих навч. закладів / Анатолій Юрійович Бабаскін ; Юрій Ладиславович Бошицький ; Марина Віталіївна Венецька; та інші; За заг. ред. Ярославна Миколаївна Шевченко ; Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. - К. : Ін Юре, 2004-408 с.

Цивільне право України: Навч. Посібник / Доліненко Л.О., Доліненко В.О., Сарнавська С.О. К.:Кондор, 2006. – 356 с.

Цивільне право України: У 2 т.т./ За аг ред.Борисова В.І. – К.:Юрінком Інтер, 2007.

Юлдашев Олексій Хашимович Міжнародне приватне право. Академічний курс : Підручник для вищих навч. закладів / Олексій Хашимович Юлдашев. - К. : Ін Юре, 2004 - 352 с. -

Трудове право України. Законодавство та практика застосування : Збірник нормативно - правових актів / Уклад. Петро Аркадіиович Бущенко ; Уклад. Ірина Анатоліївна Вєтухова. - 2-ге вид., випр. та доп.. - X. : Консум, 2002-464 с.

Саниахметова Нина Алексеевна Предпринимательское (хозяиственное) право Украины : Учебник / Нина Алексеевна Саниахметова. - 2-е изд.. - X. : Одиссей, 2005-800 с.

Бромберг Герц Вениаминович Основи патентного дела : Учебное пособие / Герц Вениаминович Бромберг. - 3-є изд., стереотип.. - М. : Зкзамен, 2003-224 с.

Адміністративне право України: Навч. Посібник/ За ред.Коломоєць Т.О., Гулевської Г.Ю. – К.:Істина, 2007. -216 с.

Адміністративне право України: Підручник./ За ред.. Битяка Ю.П. – К.:Юрінком Інтер, 2006. – 544 с.

Кримінальне право України. Загальна частина: Підручник / За аг. Ред.. Сташис В.В., Таций В.Я. – 3-є вид., переробл. І доповнене. – К.: Юрінком Інтер, 2007. – 496 с.

Балюк Г.І. Екологічне право України: Конспект лекцій у схемах / Загальна і особлива частина/: Навч. Посібник. – К. –Х. : Юрінком Інтер, 2006. – 192 с.

Екологічне право України: Підручник/ За ред.. Гетьмана А.П., Шульги М.В. – Х.: Право, 2005. – 382 с. .

Практикум права інтелектуальної власності : Навч. посібник / Роман Богданович Шишка ; Красицька ; та інші ; За заг. ред. Роман Богданович Шишка. - X. : Еспада, 2002-192 с.

Правознавство : Підручник / С. Е. Демський ; В. С. Ковальський ; Анатолій Миколайович Колодій ; та інші ; За ред. В. В. Копєйчиков. - 7-е вид., стереотип. . - К. : Юрінком Інтер, 2003-736 с.

Правознавство : Навч. посібник для неюридичних спец. / Й. Г. Богдан ; Володимир Ярославович Бурак ; В. К. Грищук ; та інші ; За ред. Пилип Данилович Пилипенко. - Львів : Новий Світ-2000, 2003-592 с, іл. - (Вища освіта в Україні)

 

Кримінальне право України / Підручник для юридичних вузів та факультетів / Бажанов М.І., Баулін Ю.В., Борисов В.І. та ін. – Х.: Право, 1997

В.Б.Харченко. Кримінальне право України: Загальна частина. Особлива частина. Нове законодавство в питаннях та відповідях. – К.: “Атика”, 2004.

 

Нормативні акти:

· Конституція України 1996 р. (зі змінами та доповненнями 2004 року). – К., 2007.

Кодекси:

· Цивільний кодекс України. – К., 2004.

· Сімейний кодекс України. – К., 2004.

· Житловий кодекс УкрССР ,від 1983 р.. (зі змінами та доповненнями) . – К., 2005.

· Кодекс законів про працю, від 1971 р. (зі змінами та доповненнями). – К., 2007.

· Кримінальний кодекс України. – К., 2001.

· Кодекс про адміністративні правопорушення, від 1984 зі змінами та доповненнями) .

· Земельний кодекс, від 2001 р. – К., 2002.

· Водний кодекс, Лісовий кодекс, інші кодекси згідно програмі курсу.

Закони України: ЗУ “Про громадянство України”, ЗУ „Про господарські товариства”, ЗУ „Про банки та банківську систему”, ЗУ „Про власність”, ЗУ „Про зайнятість населення”, ЗУ „Про колективні договори”, ЗУ “Про надра”, ЗУ “Про тваринний світ”, ЗУ “Про охорону атмосферного повітря”, ЗУ “Про охорону навколишнього природного середовища”, ЗУ “Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки”, ЗУ “Про зону надзвичайної екологічної ситуації”.

 

РОЗДІЛ 2. ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1. ОСНОВИ ТЕОРІЇ ПРАВА. ОСНОВИ КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА УКРАЇНИ

 

Тема 1.ОСНОВИ ТЕОРІЇ ПРАВА

Категорії: Право, держава, праворозуміння, джерела права, ознаки права, функції права, правова система.

З найдавніших часів людей цікавило питання - що таке право? Цікавило насамперед тому, що кожна людина з моменту свого народження і протягом усього життя так чи інакше стикається з даним соціальним явищем, відчуває на собі його певний вплив. В міру розвитку, у кожного члена товариства формується своє власне, засноване на індивідуальному досвіді, уявлення про право. Але крім індивідуального, існує ще суспільний, науково-теоретичний досвід усіх попередніх поколінь людства стосовно права, а також сучасне наукове поняття права і усіх пов,язаних з ним суспільних процесів. Мета курсу "Основи теорії права" - сформувати у студентів наукове уявлення про сутність, роль і значення права в житті суспільства, довести необхідність бути правослухняним громадянином своєї держави.

Найважливішими задачами даного курсу є ознайомлення студентів із правовою системою української держави, її органами і функціями; з основними нормативно-правовими актами законодавства; з юридичними обов'язками і мірами державного впливу за їхнє невиконання; навчити студентів користуватися найважливішими джерелами Українського законодавства, а також дати знання всіх суб'єктивних прав і свобод, засоби їхнього правового захисту.

Основним предметом курсу є система права і законодавства України, тобто внутрішня структура права, її розподіл на галузі й інститути, їхні види. Правові відношення, регульовані різноманітними галузями права, джерела, принципи і методи правового регулювання. До предмету курсу необхідно віднести також вивчення окремих галузей Українського законодавства, таких як цивільне, адміністративне, трудове, сімейне, кримінальне законодавства України; система судових і правоохоронних органів, їхня задача і функції у суспільстві. Для більш повного засвоєння й осмислення основного предмета пропонується вивчення і таких теоретичних питань як причини походження і розвитку права, його сутність як соціального явища, ознаки і функції у суспільстві, співвідношення з іншими соціально-нормативними регуляторами суспільних відносин.

Найважливішими вихідними категоріями курсу є суспільство, суспільні відносини, держава, право, нормативне регулювання, соціальні норми, нормативно-правові акти, галузі й інститути права, громадянство, правовий статус особистості, правосуддя, правопорушення, юридична і інша відповідальність. Усвідомлення і засвоєння цих категорій сприятиме і засвоєнню предмета курсу в цілому.

Походження і розвиток права.Людське суспільство складає собою сукупність форм спільної діяльності людей, які розвиваються, на основі єдності території, мови, історичних і культурних традицій, громадської організації і права. В основі будь-якого суспільства лежить різноманіття відношень у ньому. Розвиток цих суспільних відносин у всій їхній різноманітності обумовлює і розвиток усього суспільства. Для нормального розвитку суспільних відносин необхідне їхнє врегулювання. На кожному етапі суспільного розвитку виробляється своя система спеціального регулювання. У її основі лежать соціальні норми. Вони являють собою загальні правила поведінки людей, колективів, соціальних груп, що мають значення зразків і поширюються на невизначене коло випадків. Нормативне соціальне регулювання дозволяє встановити в житті суспільства єдиний порядок. У систему соціальних норм входять норма моралі, права, звичаї, традиції, норми громадських організацій, релігійні й інші норми. Усі вони виникають і функціонують на певному історичному етапі розвитку суспільства, як його природна потреба. Так у примітивному первісному суспільстві, що характеризується вузьким колом суспільних відносин, основним соціальним регулятором були звичаї - історично сформовані правила поводження людей, що ввійшли в навичку внаслідок їхнього багаторазового повторення протягом тривалого часу. На їхній основі здійснювалося регулювання суспільних, господарських і сімейних відношень, формувалися мораль і релігійна діяльність. Це було можливим через те, що основою організації первісного суспільства був рід, пологова община - об'єднання людей по реальній або гаданій кревності, а також спільність майна і праці, єдність зусиль і інтересів. Це вело до того, що носієм влади було усе суспільство і будувалося влада на засадах первісного самоврядування. Рівень розвитку такого суспільства був дуже невисоким, знаряддя праці примітивними, продуктивність праці низькою, розвиток суспільних відносин слабким, і самі ці відношення були обмежені суворістю життя. Людина як особистість, як індивід, не мала значення, тому що вижити можна було тільки спільно, у колективі, де була суспільна власність і розподіл продуктів на засадах рівності. Тому для соціальних норм регулювання відношень у первісному суспільстві було характерно те, що вони були продиктовані рівнем економічного розвитку, виражали інтереси всіх членів громади, існували у свідомості і поводженні людей, не передбачали чіткого розподілу на права й обов'язки і їхнє виконання забезпечувалося, в основному, навичкою.

Але, у міру розвитку суспільства, відношення в ньому ставали різноманітнішими і складнішими, що викликало до життя цілком новий, особливий вид соціального регулювання - правовий, тобто на певному етапі розвитку виникає право. Найважливішими передумовами його виникнення є:а) суспільний розподіл праці (виділення скотарів, хліборобів, ремісників, а пізніше - купців як самостійних суспільних груп); б) виділення управлінської праці, що призвело до виникнення цілої гами нових суспільних відносин: розвитку виробництва, появи додаткового продукту, укрупнення людських спільнот, появи приватної власності, розширення господарських і інших зв'язків. Усе це вимагало стабільного товарно-грошового обігу, закріплення економічних відношень, що укладалися на основі товарного виробництва, статусу товаровласників, забезпечення умов економічної самостійності товаровиробників. Немаловажне значення мало перетворення людини на самостійного індивіда зі своїми вимогами автономного існування (соціальне право і свобода) і , нарешті, виникнення держави як особливої політико-територіальної організації влади у конкретному суспільстві.

Усі ці передумови призвели до того, що первісні норми соціального регулювання не могли задовольнити потреби нової організації суспільства, які зазнали значного розвитку, і різноманітні відношення людей уже не могли регулюватися тільки звичаями. Врегулювання таких відношень було можливе тільки за умови наділення його учасників гарантованими й загальнонеодмінними правами й обов,язками. Ними і стало право - сукупність загальнообов'язкових, формально визначених і встановлених державою норм і правил поводження людей у суспільстві з метою регулювання суспільних відносин і створення в суспільстві єдиного правового порядку.

Історія розвитку правових систем свідчить про те, що в умовах переходів від первісного суспільства до держави спочатку затвердилося "кулачне право" або "право сили", і лише в міру зміцнення держави, - що право фіксується в письмових джерелах. Нормативно-правове регулювання в той період було ще недостатньо відділеним від соціального регулювання в цілому, тобто від морального і релігійного.

З розвитком держави починає складатися і система права, виникають перш за все загальнообов'язкові, установлені державою норми поводження, визначаються покарання за їхнє недотримання, формуються судові органи. Кожному етапу державного розвитку відповідало і своє право.

Рабовласницьке право складало зведену в закон волю вільного населення, обумовлену матеріальними умовами життя цього прошарку - тобто право закріплювало існування свобод і прав, приватну власність, як на рабів, так і на інші матеріальні блага. Право закріплювало суворий розподіл і серед вільних. Наприклад, закони царя Ману - одні з найбільш стародавніх в Індії, закріплювали розподіл вільного населення на чотири нерівноправні за своїми можливостями варни (касти) - жерців-брахманів, воїнів-кшатріїв, заможних хліборобів, ремісників і торговців – вайшїв і бідняків-шудрів. Закріплення соціального розподілу суспільства було характерним і стародвавньому Китаю, Вавилону, Єгипту. Жерці, фараони, пологова знать, хлібороби і ремісники, тобто власники, відрізнялися правами від людей, що не мали власності. Особливо чітко розподіл вільних на категорії в залежності від їхньої власності відслідковується у праві Стародавніх Греції і Риму.

Закони Солона в Афінах і Сервія Тулія в Римі (VI ст. до н.е.) визначали права громадян у залежності від розміру їхньої власності, причому не тільки господарські і карні права, але і політичні. Існував майновий ценз на обрання або заміщення певних посад у державі. А низка посад вищої влади не передбачала платні за цю діяльність, тобто її виконувачі повинні були існувати на прибутки від власних коштів, що відразу позбавляло велику частину населення можливості обіймати такі посади як консули, трибуни, магістрати, претори й інші.

Право у сиву давнину не мало розподілу на галузі. Всі види злочинів - і господарські (суперечки з приводу власності, спадщини), і сімейні (упорядкування шлюбних контрактів, викуп за наречену, право на розлучення і умови розлучення), і карні (злодійство, убивство) - змішувалися між собою. Але за наявності бажання їх можна виділити.

Ще однією важливою характеристикою права у стародавньому світі був його тісний зв'язок із релігією, тобто ідеологією суспільства, що виникла ще за первісного ладу. Передуючи праву, релігія істотно впливала на його виникнення і розвиток. Поняття "гріховного" і "злочинного" спочатку збігалися. Найчастіше релігійні норми ставали нормами права, у витоків правосуддя нерідко стояли жерці. Будь-яке зазіхання на релігію, жерців, їхнє майно, священних тварин каралось найбільш жорстоко.

Так, відповідно до законів Вавілонського царя Хамурапі, крадіжка передбачала штраф у 10-кратному розмірі від вартості украденого, а крадіжка храмового майна або майна жерця - 30-кратний штраф або навіть смерть.

З розвитком суспільства і держави розвивалася і система права. Найбільш високого рівня розвитку вона досягла в Стародавньому Римі. Римське право справило особливий вплив на історію людства.

Розвиток товарно-грошових відношень, відношень приватної власності, зародження і розвиток політичних відношень призвело до чіткої розробки всіх істотних правових відношень простих товаровласників - покупець і продавець, кредитор і боржник, договір, зобов'язання й ін., тобто в Римі склалося класичне приватне право (право, що стосується користі окремих осіб). Засноване на приватній власності, воно справило величезний вплив на розвиток права у феодальному і буржуазному суспільствахі. Великого розвитку у Римі досягло і привселюдне право (те, що стосувалося положення римської держави). Римське як приватне, так і привселюдне право є настільки класичним юридичним відображенням життєвих умов і конфліктів суспільства, де панує приватна власність, що всі пізніші законодавства не змогли внести до нього принципових удосконалень. До нашого часу воно залишається класичним зразком для всіх існуючих правових систем.

Таким чином, можна сказати, що виникнення права було пов'язано з якісним розвитком суспільства: ускладненням виробництва, політичного і духовного життя, відокремленням особистості як учасника суспільних відносин, і з формуванням держави, для якого необхідний механізм загальнообов'язкового соціального регулювання.

Джерела права (шляхи формування права). Правові норми в державі укладалися кількома шляхами. По-перше, соціальні норми первісного суспільства поступово переростали в норми звичайного права, тобто з розвитком первісного ладу, змінювався зміст звичаїв, одночасно держава почала підтримувати їхнє виконання своєю примусовою силою, тобто узаконювало або санкціонувало (санкціонований звичай).

По-друге, юридичні норми накопичувалися в результаті видання державними органами документів - нормативно-правових актів (законів, указів, постанов і т.д.). Таким чином регламентувалися не урегульовані звичаями відношення.

По-третє, істотну роль у створенні правових норм відіграли судові органи. Ухвалювані ними постанови часто набували характеру зразків для вирішення аналогічних справ, тобто виявлялися прецедентами. Таким чином, основними джерелами формування права можна вважати санкціонований звичай, судовий прецедент, нормативно-правовий акт. У сучасному суспільствіі до них можна додати нормативний договір, що посідає особливе місце у формуванні міжнародної системи права.

Найстародавніші юридичні поняття, такі як закони царя Хамурапі у Вавилоні, закони Ману в Індії, Закони двох таблиць у Римі, Російська Правда в Стародавній київській державі й інші відтворювачі норми звичайного права містили узагальнений виклад судових процесів, а також деякі прямі законодавчі акти.

У процесіі подальшого розвитку суспільства той або інший елемент техніко-юридичного змісту набував домінуючого значення, починалося формування національних правових систем. Правова система того або іншого суспільства містить у собі, окрім джерел права, систему права, юридичну практику, правову ідеологію і правову культуру.

Нашої доби розрізняють романо-германську правову систему або нормативно-законодавчу, у якій на першому місці постає закон (тобто ухвалений державою нормативно-правовий акт). Вона поширена в країнах континентальної Європи: Франції, Німеччині, Польщі, Чехії, Росії, Україні й ін.

Англосаксонську правову систему або систему "загального права", у якій істотне місце посідає судова юридична практика, тобто прецедент. Така система існує у Великобританії, США, Австралії й ін. Також виділяють релігійно-традиційну систему, у якій визначальну роль грає релігія і звичаєве право. Прикладом може слугувати мусульманське право.

Співвідношення права і моралі.Як уже було сказано раніш, соціальне регулювання у суспільстві здійснюється за допомогою соціальних норм. Нормальне соціальне регулювання дозволяє встановити в житті людей єдиний, загальний порядок. Найбільш значними, у певній мірі навіть універсальними, є норми моралі і права. У регулюванні суспільних відносин право і мораль взаємодіють один з одним, справляючи взаємний вплив у силу того, що побудовані вони на єдиних основах і виражають загальнолюдські цінності, покликані регулювати поводження людей ідеали. Однак це різні нормативні регулятори, що мають свої особливості.

Мораль складає найбільше стародавню форму громадської свідомості, що виникла разом із людською цивілізацією. На відміну від права, це сукупність принципів і норм поводження, що охоплюють відношення людей один до одного і до суспільства, обумовлених рівнем розвитку й умовами життя даного суспільства, які відображають накопичені у суспільстві поняття добра і лиха, справедливості і кривди, совісті, честі, боргу, гідності, відповідальності, порядності, любові до ближнього. Мораль породжується самим суспільством у процесі його розвитки й існує у свідомості людей. Саме тому моральні норми володіють великою впливовою силою, вони діють через свідомість людей і підтримуються суспільною думкою.

Але моральні норми не є всесильними, вони відрізняються відомою непевністю моральних поглядів людей у залежності від рівня їхньої культури, освіченості, сприйняття навколишнього світу, віку. Розходження в моральних уявленнях часто призводить до конфліктних ситуацій, життєвих сутичок. Норми моралі не забезпечуються якимись особливими законами або державними органами, тобто не носять загальнообов'язкового характеру, а відтак, і встановити єдиний,



Последнее изменение этой страницы: 2016-06-19; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.206.76.226 (0.032 с.)