Правоохоронні органи України.

Прокуратура України. Прокуратура України виконує особливу, лише їй властиву унікальну функцію. Правовою основою діяльності прокуратури є Конституція України, Закон України «Про прокуратуру», інші законодавчі акти (кримінально-процесуальне, цивільно-процесуальне, адміністративне, трудове законодавство). Цими законами визначаються повноваження прокурора, організація, основи та порядок діяльності прокуратури. Діяльність прокуратури регламентують також законодавчі акти, прийняті Верховної Радою України: Дисциплінарний статут прокуратури України, Положення про класні чини робітників органів прокуратури України.

Діяльність органів прокуратури будується на визначених принципах: принципи єдності і централізації органів прокуратури; принцип незалежності прокуратури від яких-небудь органів державної влади, посадових осіб, а також рішень суспільних об'єднань або їхніх органів; принцип рівного захисту прав і свобод громадян; принцип гласності; принцип пріоритету прав і свобод людини і громадянина; верховенство права; законність.

Відповідно до Конституції України на прокуратуру покладаються такі функції:

1. Підтримка державного обвинувачення в суді;

2. Представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом;

3. Нагляд за дотриманням законів органами, що проводять оперативно-пошукову діяльність, дізнання, досудібне слідство;

4. нагляд за дотриманням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні мір примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Систему органів прокуратури складають: Генеральна прокуратура України, прокуратура АРК, прокуратури областей, міст Києва і Севастополя (на правах обласних), міські, районні, міжнародні, інші прирівняні до них прокуратури, а також військові прокуратури. До органів військової прокуратури ставляться також військові прокуратури регіонів і військової прокуратури Чорноморського флоту і Воєнно-Морських Сил України (на правах обласних), військові прокуратури гарнізонів (на правах міських). У систему прокуратури входять також і інші спеціалізовані прокуратури: транспортні прокуратури, прокуратури за наглядом виконання законів у виправно-трудових заснуваннях, природоохоронні прокуратури, прокуратури по нагляду за виконанням законів в оборонній промисловості.

Відповідно до ст.122 Конституції України, прокуратуру України очолює Генеральний прокурор України, що призначається на посаду за згодою Верховної Ради України і звільняється з посади Президентом України. Верховна Рада України може висловити недовіру Генеральному прокурору України, що спричиняє за собою його звільнення з посади. Термін повноважень Генерального прокурора 5 років. У своїй діяльності Генеральний прокурор не менше одного разу в рік звітує перед Верховної Радою України про діяльність органів прокуратури.

Прокуратури АРК, областей, міст Києва і Севастополя (на правах обласних), міські, районні, міжрайонних, районні в містах і інші прокуратури очолюють відповідні прокурори. Прокуратури АРК, областей, міст Києва і Севастополя і прирівняні до них прокуратури є прокуратурами другої ланки, і тому особливість їхньої діяльності складається в тому, що, з одного боку, вони виконують функції, що покладаються законом на органи прокуратури, а з іншого боку - здійснюють керівництво підпорядкованими прокуратурами.

Міські, районні, міжрайонні і прирівняні до них спеціалізовані прокуратури складають третю ланку прокурорської системи, що діє на всій території України. Міські прокуратури функціонують у межах окремих міст обласного підпорядкування. На сьогоднішній день їхня кількість складає 118; кількість районних прокуратур великих міст - 87, а найбільша група прокуратур сільських районів - 529. Міжрайонні прокуратури охоплюють своєю діяльністю або два сусідніх райони, або місто і сусідній район. Таких прокуратур нараховується 58.

Спеціалізовані прокуратури будуються по загальним для всіх органів прокуратури принципам, вони керуються тими ж законами, але в їхній системно-структурній будівлі, а також в об'єктах по здійсненню нагляду є визначені розходження.

Органи внутрішніх справ. Систему органів внутрішніх справ України складають заснування, організації і підрозділи Міністерства внутрішніх справ України (МВС України). Систему внутрішніх справ очолює Міністр, що призначається і звільняється з посади Президентом України. Міністр призначає начальників відділів МВС України в областях за узгодженням із місцевими державними адміністраціями. Начальники місцевих (районних) відділів призначаються начальниками відділівМВС України в областях.

Внутрішня структура МВС України складається з Міністра, першого заступника, заступників, колегії міністерства, головних відділів, відділів. Серед основних відділів можна назвати: Головне слідче керування; Головне керування охорони суспільного порядку (міліція); Головне керування внутрішніх і конвойних військ; Головне керування пожежної безпеки; Головне керування Державної автомобільної інспекції; Головне керування по боротьбі з організованою злочинністю; Головне керування МВС України на транспорті; Головне керування карного розшуку; Керування навчальних закладів МВС України; Керування позавідомчої охорони.

МВС України є центральним органом виконавчої влади, підвідомчим Кабінету Міністрів України. Центральне місце серед заснувань МВС України займає міліція, що є державним збройним органом виконавчої влади, захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, навколишнє середовище, інтереси товариства і держави від протиправних зазіхань. Міліція --це єдина система органів, що входять у структуру МВС. У її входять такі підрозділи:

Ø Карна міліція;

Ø Міліція суспільної безпеки;

Ø Транспортна міліція;

Ø Державтоінспекція

Ø Міліція охорони;

Ø Спеціальна міліція.

Міністр внутрішніх справ керує всією міліцією України. У областях, містах, районах міліцією керують начальники керувань (відділів) внутрішніх справ.

Основними задачами міліції є з абезпечення особистої безпеки громадян, захист їхніх прав і свобод, законних інтересів, попередження правопорушень, охорона і забезпечення суспільного порядку, виявлення і розкриття злочинів, розшук злочинців, забезпечення безпеки дорожнього прямування, захист власності від злочинних зазіхань, виконання карних покарань і адміністративних стягнень, участь у здійсненні соціальної і правової допомоги.

Адвокатури. Побудова сучасної правової держави неможливо без створення гарантій для захисту прав людини, без забезпечення такого специфічного демократичного інституту, яким є адвокатури. Адвокатура - це суспільна, самостійна організація фахових юристів, що виконує важливу суспільну функцію - захист прав і законних інтересів громадян і організацій.

Відповідно до ст.59 Конституції України кожний має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожний вільний у виборі захисника своїх прав. Для забезпечення права на захист від обвинувачення і надання правової помочі при рішенні справ у судах і інших державних органах в Україні діє адвокатури. Порядок організації і принципи діяльності адвокатури закріплені в Законі України «Про адвокатуру», а також у Положенні про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури.

Адвокатури в Україні здійснює свою діяльність по принципах верховенства закону, незалежності, демократизму, гуманізму, конфіденціальності. Адвокати дають консультації і роз'яснення по юридичних питаннях, усні і письмові довідки щодо законодавства; складають заяви, скарги й інші заяви правового характеру; свідчать (завіряють) копії документів у справах, що вони ведуть; здійснюють представництво в суді, інших державних органах, перед громадянами і юридичними особами; надають юридичну поміч підприємствам, заснуванням, організаціям; виконують свої обов'язки відповідно до кримінально-процесуального законодавства в процесі дізнання і попереднього слідства.

Органи юстиції. Це система органів виконавчої влади, що очолює Міністерство юстиції України і до якої належить Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в АРК; Обласні, Київське і Севастопольське міські управління юстиції; районні, районні в містах, міські (міст обласного значення) управління юстиції. До заснувань юстиції відносять підприємства, заснування й організації, що належать до сфери управління органів юстиції, зокрема, органи нотаріату, реєстрації актів цивільного стану, державна виконавча служба, служба громадянства і реєстрації фізичних осіб, науково-дослідні інститути судових експертиз.

Правовою основою діяльності органів юстиції є:

- Положення про міністерство юстиції України;

- Положення про Головне Керування юстиції Міністерства юстиції України в АРК, обласні, Київське і Севастопольські керування юстиції;

- Положення про районних, районних у містах, міські (міст обласного значення) керування юстиції.

У своїй діяльності органи юстиції керуються Конституцією України, законами України, указами Президента, постановами Кабінету Міністрів України, наказами Міністра юстиції України

Нотаріат. Нотаріат в Україні- це система органів і посадових осіб, на які покладено обов 'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені Законом України “Про нотаріат”, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють у державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси). Документи, оформлені державними і приватними нотаріусами, мають однакову юридичну силу. У населених пунктах, де немає нотаріусів, нотаріальні дії вчиняються уповноваженими на це посадовими особами органів місцевого самоврядування. Вчинення нотаріальних дій за кордоном покладається на консульські установи України, а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на дипломатичні представництва України.

Правовою основою діяльності нотаріату є Конституція України, Закон України «Про нотаріат», інші законодавчі акти України. Законодавством про нотаріат передбачено 20 видів нотаріальних дій, перелік яких не є вичерпаним. Законодавством України на нотаріусів може бути покладено вчинення й інших нотаріальних дій.

Нотаріальні дії забезпечують охорону та захист безспірних прав та інтересів громадян і юридичних осіб у тому разі, коли ці дії здійснюються відповідно до встановлених законом правил. Між учасниками нотаріального провадження виникають взаємні права та обов'язки, які складають зміст нотаріальних правовідносин. Права та обов'язки учасників цих правовідносин, з одного боку, гарантують захист прав і охоронюваних законом інтересів громадян та організацій при здійсненні нотаріальних дій, а з іншого - забезпечують реалізацію нотаріальних функцій.

Служба безпеки України. 25 березня 1992 року Верховна Рада затвердила Закон "Про Службу Безпеки України", що став ще одному підтвердженням непорушності курсу на побудову правової, демократичної держави. Співробітники молодої української спецслужби, на відміну від своїх попередників, одержали можливість діяти, спираючись на чітку правову основу - закони України "Про Службу безпеки України", "Про оперативно- пошукову діяльність", "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю", "Про державну таємницю", "Про боротьбу з корупцією" та інші.

Серед них - захист державного суверенітету, конституційного порядку, територіальної цілісності, економічного, науково-технічного, оборонного потенціалу України, законних інтересів держави і прав громадян від розвідувальної діяльності іноземних спецслужб, підривних зазіхань із боку окремих організацій і осіб. Виконується цілеспрямована робота щодо запобігання, виявлення і розкриття злочинів проти світу і безпеки людства, тероризму, корупції й організованої злочинної діяльності в сфері керування, економіки й інших протиправних дій, що безпосередньо створюють погрозу життєво важливим інтересам України.

Відповідно до закону здійснюється інформаційно- аналітична діяльність із метою сприяння керівництву України в реалізації зовнішнього і внутрішньополітичного курсу в напрямки розвитку держави, зміцнення його обороноздатності й економічного потенціалу, розширення міжнародного співробітництва. Інформаційно-аналітичне забезпечення вищих і місцевих органів державної влади України є одним із пріоритетних напрямків діяльності Служби безпеки. Оцінки, пропозиції і прогнози аналітиків СБУ стали важливою складовою частиною системи інформаційно-інтелектуальної підтримки державних рішень, а також основою відомчої системи виявлення і протидії внутрішнім і зовнішнім погрозам національної безпеки.

Питання до самоконтролю:

1) Які суди входять до судової системи України?

2) Судові інстанції.

3) Конституційний суд України, його формування і повноваження.

4) Прокуратура України, її повноваження.

5) Органи внутрішніх справ.

6) Адвокатура.

7) Нотаріат.

8) Органи юстиції.

 

Теми рефератів:

1) Суди загальної юрисдикції в Україні.

2) Спеціалізовані суди України.

3) Конституційний суд України.

4) Система органів прокуратури в Україні.

5) Органи юстиції в Україні.

6) Адвокатура України.

7) Система органів внутрішніх справ.

8) Нотаріат в Україні. Повноваження нотаріусів.

Нормативні акти:

Література:

Конституція України 1996р. зі змінами 2004 р. – К., 2005

Конституційне право України: Навчальний посібник / Савгиря О.В., Шукліна Н.Г. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 632 с.

Конституційне право України: Підручник / За ред.. Колісника В.П., Барабаша Ю.П. – Харків, 2008. – 416 с.

Конституційне право України: Навч. Посібник / Кравченко В.В. – Вид.6-е, доп. - К.:Атіка, 2007. – 592 с.

Коментар до закону «Про судоустрій України» / За заг. ред. В.Т.Маляренка. – К.: Юрінком Інтер.- 2003. – 452с.

Семерик О. Судові і правоохоронні органи України. Навчальний посібник. – Ужгород. – 2002.

Мельник М., Хавронюк М. Правоохоронні органи та правоохоронна діяльність. Посібник. – К.:Атіка, 2002. – 346 с.

Касынюк Л. А. Основи конституционного права Украиньї: Учеб. пособие для вузов Украины и преподавателеи основ конституционного права Украины / Л. А. Касынюк; Ин-т содерж. и методов обучения; Харьк. гос. техн. ун-т строительства и архитектурьі. - 3-є изд., перераб. и доп.. - X.: Одиссей, 2003-256 с.

Основи держави і права: Навч. посібник / Л.Л. Богачова; В.А. Бігун; Ю. П. Битяк; та інші; За ред. Вячеслав Васильович Комаров; Нац. юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. - X.: Б.в., 2001. -260 с.

Основи права України: Навч. посібник для неюрид. спец, вищих навч. закладів / Володимир Ярославович Бурак; В. К. Грищук; О. В. Грищук; та інші; За ред. В. Л. Ортинський. - 2-ге вид., доп. і перероб.. - Львів: Оріяна-Нова, 2005 - 368 с.

Основы государства и права Украины: Учебник / Н. А. Бахтин; П. Н. Говенко; И.И. Каракаш; и др.; Под ред. Н. Пахомов. - 2-е изд., испр. и доп.. - X.: Одиссей, 2001 - 320 с.

Правоведение: Учебник / С. 3. Демский; В. С. Ковальский; А. Н. Колодий; и др.; Под ред. Владимир Владимирович Копейчиков. - К.: Юринком Интер; X.: Фолио, 2002-752 с.

Правознавство: Підручник / С. Е. Демський; В. С. Ковальський; Анатолій Миколайович Колодій; та інші; За ред. В. В. Копєйчиков. - 7-е вид., стереотип.. - К.: Юрінком Інтер, 2003 - 736 с. -

Правознавство: Навч. посібник для неюридичних спец. / Й. Г. Богдан; Володимир Ярославович Бурак; В. К. Грищук; та інші; За ред. Пилип Данилович Пилипенко. - Львів: Новий Світ-2000, 2003-592 с, іл. - (Вища освіта в Україні