Технічне редагування журналу



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Технічне редагування журналу



Журнал - періодичне видання, що виходить під незмінною назвою, має постійні і рубрики, містить статті, інші матеріали з громадсько-політичних, наукових, виробничо- ! практичних та інших питань, літературно-художні твори, ілюстрації, фотографії.

Усі номери річного комплекту журналу оформлюються за єдиною схемою. Тому \ перше завдання технічного редактора, який починає працювати в журналі, - з'ясувати ! план і задум його оформлення. Залежно від характеру матеріалу та інших чинників j план оформлення журналу в одних випадках може бути дуже "жорстким" і визначати \ всі дрібниці: і формат складання, і обсяг тексту в шпальтах (у тих чи інших розділах- і рубриках журналу), і гарнітуру, і кегль заголовних та текстових шрифтів, іхарактер оформлення початкових шпальт, і принципи розташування ілюстрацій та підписів до них, й особливості розміщення заголовків. В інших випадках план може бути "гнучкішим". Будь-який із них слід знати і строго виконувати.

Особливості журнальноїверстки. Особливості різних видів верстки, розглянуті вище, характерні не тільки для книжкових видань, а й для журналів з одношпальтовим складанням. Однак особливістю журнального верстання є його багатошпальтовість. При цьому спочатку верстають першу шпальту і відокремлюють її від наступної проміжком, що здебільшого дорівнює 12 п. Після цього верстають другу шпальту, а після проміжку - третю. Іноді шпальти розділяють тонкою (6 п.) лінійкою. Усі рядки сусідніх шпальт, складені шрифтом одного кегля, мають точно збігатися по горизонталі. Верстати журнали слід з урахуванням раціонального використання паперу. Колонтитул за шириною, як правило, більший від шпальт тексту разом з проміжками між ними. Проміжок між колонтитулом та текстом дорівнює проміжку між шпальтами. Заголовки можуть бути розташовані як в одній, так і у кількох сусідніх шпальтах. Слід уникати при верстанні двох одношпальтових заголовків на одній горизонталі. Ілюстративний матеріал верстають у журналах так само, як і в книжкових виданнях. Однак не слід розташовувати ілюстративний матеріал на одній горизонтальній лінії в суміжних шпальтах. Краще його розміщати на різній висоті. В деяких журналах ілюстративний матеріал розташовують на полях окремих сторінок. Досить часто застосовують верстання ілюстративного матеріалу в обклад. Багатошпальтові журнали здебільшого верстають за макетом.

7.1.1. Класифікаціята особливості оформлення журналів

Залежно від змісту журнали поділяються на такі види: » громадсько-політичні;

  • наукові;
  • науково-популярні;

· популярні;

· виробничо-практичні;

· літературно-художні;

· реферативні,

а залежно від призначення вони бувають журналами:

· для широкого кола читачів;

· для фахівців;

· для дітей різної вікової категорії (дошкільнят, молодших школярів, школярів середнього та старшого віку).

За особливостями оформлення журнали можна поділити на такі групи:

· неілюстровані журнали літературно-художнього і наукового типів;

· ілюстровані журнали літературно-художнього типу;

· ілюстровані журнали науково-виробничого характеру;

  • масові багатоіяюстровані журнали виробничого або науково-популярного характеру;
  • багатоілюстровані масово-політичні журнали.

Особливості літературних та ілюстрованих матеріалів у журналах кожної з груп визначають роботу технічного редактора. Специфіка поліграфії для тієї чи іншої групи журналів також може бути різною. Наприклад, якщо журнали перших трьох груп найчастіше друкуються способами високого й офсетного друку, то журнали четвертої тап'ятої груп - офсетним способом або способом глибокого друку.

Стосовно оформлення усі групи журналів можна об'єднати і поділити на два види: текстові з невеликою кількістю ілюстрацій та ілюстровані з невеликою частиною тексту.

В оформленні журналів першого виду провідну роль відіграє технічний редактор, другого - художники і художній редактор (технічний редактор тут виступає як точний виконавець їх оформлювального задуму та як контролер якості поліграфічного виконання).

Загальні технічні вимоги

Вимогидо оригіналів.Текстові оригінали, що використовуються для виготовлення журналів, мають відповідати вимогам стандарту [20], ілюстрації-оригінали - вимогам Єдиної системи конструкторської документації. Зміст журналів має бути оформлений згідно з вимогами стандарту [9]. Вихідні відомості в журналах оформлюються згідно з вимогами стандарту [8].

Вимоги до поліграфічного виконання журналів.Формат журналу визначається видавцем залежно від його змісту, оформлення та призначення з урахуванням вимог стандарту [12] і має бути постійним протягом року.

Формати журналів залежно від їх виду наведено нижче.

 

 

Вид журналу Формат журналу (см) і частка аркуша
Літературно-художній великого обсягу 84x108/16, 70x108/16, 70x100/16, 60x84/16, 60x90/16, 84x108/32,
Те саме, але малого обсягу 84x108/16, 70x100/16, 70x108/8, 60x90/8
Громадсько-політичний Те саме
Науково-популярний для широкого кола читачів 70x100/16, 70x108/16, 84x108/16, 84x108/32 (допускається 60x90/8)
Те саме, але для школярів середнього та старшого віку 60x90/8, 70x10/16, 84x108/16, 84x108/32
Популярний 70x100/16, 70x108/16, 84x108/16, 84x108/32 (допускається 60x90/8)
Виробничо-практичний ілюстрований з незначною кількістю ілюстрацій 84x108/16 60x84/8, 60x90/8, 60x84/16, 60x90/16, 70x100/16,70x108/16
Реферативний 60x84/8, 60x90/8, 60x88/8

Відхилення від формату журналу-не більш як 1мм.

Сторінку без полів у всіх видах журналів слід оформляти за першим чи другим варіантом згідно з вимогами табл. 19. Варіант оформлення журналу вибирається видавцем залежно від його виду та призначення. Наукові, виробничо-практичні, популярні журнали і науково-популярні журнали для дітей допускається оформляти за індивідуальним варіантом. У журналах для дітей дозволяється комбінувати варіанти оформлення (наприклад, висоту сторінки без полів вибирати за другим варіантом, а її ширину - за першим). Допускається використання в таких журналах подвоєних : шпальт (наприклад, 3+1/2+6x13 для першого варіанта оформлення журналу: форматом 84х 108/16 чи 6+1/2+3/8+3 1/4x14 для другого варіанта оформлення-журналу форматом 84 х 108/16). Для оформлення сторінки без полів реферативного журналу можна передбачити використання двох шпальт.

Висота сторінки без полів має включати колонтитул за його наявності, але не повинна І включати колонцифру (виняток - розміщення колонцифри у рядку колонтитулу).

Допускається змінювати формат сторінки без полів, розміри розкладки та розміри 1 полів у таких випадках:

·для друкування журналу на аркушевому папері форматом, меншим від" регламентованого стандартом [11];

·для скріплення журналу незшивним способом чи шиттям з відступом;

· для скріплення журналу обсягом понад 64 с. шиттям наопашки.

Для друкування журналу на папері форматом, зменшеним на 2...5 мм, ширина:

сторінки для полів зменшується на ¼ кв.; на папері форматом, зменшеним більш як на 5 мм, ширина сторінки без полів визначається індивідуальним варіантом оформлення журналу.

Для скріплення журналу незшивним способом чи шиттям з відступом розкладка в корінціУ. кв. збільшується наУ, кв. із зменшенням ширини сторінки без полів наУ кв.; розкладка в корінці 1У кв. - на 3/4 кв.із зменшенням сторінки без полів на 3/8 кв. (для рядковідливного складання допускається на У2 кв.); розкладка в кінці 1 кв.-на Ікв. із зменшенням сторінки без полів на У кв.

Для скріплення журналу обсягом понад 64 с. шиттям наопашки розкладку в корінці внутрішніх аркушів, починаючи з третьої сторінки, рекомендується зменшувати на У кв. (для рядковідливного складання - на У кв.).

Для друкування тиражу журналу на рулонній ротаційній машині високого друку формат сторінки без полів для 1/8 частки аркуша визначається за другим варіантом оформлення журналу; для У16 частки аркуша - за цим самим варіантом, але із зменшенням ширини сторінки без полів на У кв.; для У частки аркуша - за другим чи першим варіантом, але із зменшенням ширини сторінки без полів на У кв.

Рекомендовані розміри шпальт і середника залежно від варіанта оформлення журналу, формату паперу та кількість шпальт на сторінці без полів наведено в табл. 20.

Таблиця 20. Рекомендовані розміри шпальті середника сторінки залежно від оформлення журналу, формату паперу та кількості шпальт на сторінці

 

Формат паперу (см) та частка аркуша     Перший варіант оформлення Другий варіант оформлення
Кількість шпальт Формат сторінки без полів, розмір шпальти та середника, кв. Кількість шпальт Формат сторінки без полів, розмір шпальти та середника, кв.
84x108/32 6 х 9¾ 2 s + S x s 5 s x 9 S 2 s + j x 9 S 1 s + j x 9 S
60x90/16 6 s + 10 j 3 j + j x 10 S 6 S + 10 j 3 + S x 10 j
70x108/16   8 x 12¾ 3 s + S x 12 s 2 S + j x 12 s 7 s x 12 S 3 s + j x 12 S 2 j + S x 12 S чи 2 S + 1/8 x 12 S
70x100/16   8 x 11¾ 3 s + S x 11 s 2 S + j x 11 s   7 s x 11½ 3 s + j x 11½ 2 j + S x 11 S 1 S + j x 11½
84x108/16 10 x 13 4 s + S x 13 3 + S x 13 2 j + 1/3 x 14 S 9 s x 12 s 4 s + j x 12 s 3 + 3/8 x 12¾ 2 j + j x 12 s
60x84/8   10 x 14½ 4 s + S x 14 S 3 + S x 14 S 2 j + 1/3 x 14 S 9 s x 14 s 4 s + j x 14 s 3 + 3/8 x 14¾ 2 j + j x 14 s
60х90/8 10 s x 14 j 5 j + j x 14 j 3 j + x S 14 j 2 S + j x 14 j 10 S x 14 5 + S x 14 3 j + 3/8 x 14 2 S + 1/6 x 14
70х108/8   13 j x 17 j 6 S + j x 17 j 4 j + j x 17 j 3 + 5 S x 17 j 13 x 17 6 j + S x 17 4 + S x 17 3 + 1/3 x 17

Для складання тексту журналів слід використовувати друкарський, фотоскладальний чи комп'ютерний шрифти. Для складання заголовків рубрик допускається застосування складально-друкарського, рисованого чи виклеюваного шрифтів. Гарнітура шрифту маєбути зручною для читання.

Для складання тексту реферативних, наукових, виробничо-практичних журналів слід використовувати шрифт однієї-двох гарнітур з широким асортиментом накреслень очка,журналів для дітей - шрифт більш як чотирьох гарнітур.

Кегль шрифту основного тексту журналу вибирає видавець залежно від виду журналу та з урахуванням зручності його читання і вимог, наведених нижче.


* н/ш- на шпонах.

Кегль 8 п. на шпонах використовується для складання основного тексту журналів з довжиною рядка до 6...7 кв., якщо цей текст займає не більш як дві сторінки; кегль 8 п. без шпонів - для складання основного тексту журналів з довжиною рядка до 5 кв. (допускається до 7 кв. для тексту з великою кількістю формул, схем, креслень тощо, якщо суцільшій текст займає не більш як одну сторінку, а також для текстів з великою кількістю неформатованих рядків); кегль 9 п. на шпонах - для складання основного тексту журналів з довжиною рядка до 7 кв. Кегль 9 п. без шпонів допускається для складання основного тексту журналів з довжиною рядка до 5½ кв.

Додатковий текст складають кеглем, меншим на 1 ...2 п. за кегль основного тексту Журналу. Допускається складати додатковий текст кеглем 6 п. без шпонів та кеглем 7 п. без шпонів, коли він займає до 10% сторінки журналу без полів.

Ширина шпальт має становити 1¾...6 S кв. Проміжок між шпальтами дорівнює 8...12 п. (допускається 6...24 п.). При застосуванні проміжків у 6 п. рекомендується використовувати відокремлюзальні лінійки.

 

 


 

Розділ 1. АВТОРСЬКІ ТА ВИДАВНИЧІ ТЕКСТОВІ ОРИГІНАЛИ 1.1. Оригінали для поліграфічних видань

Оригінал для поліграфічних видань — це текстовий або графічний матеріал, який зазнав редакційно-видавничого опрацювання і є основою для створення друкованого видання засобами поліграфічного виконання: відтворити складанням, репродуціювати фотохімічним або електронним способом, тиражувати на друкарській машині та перетворити після брошурувально-палітурних й оздоблювальних процесів у тираж готового видання.

Основні вимоги до авторських текстових та зображальних оригіналів, які передаються автором (колективом авторів) у видавництво (видавничу організацію) для видання згідно з укладеним договором, а також до видавничих текстових оригіналів, що передаються видавництвами (видавничими організаціями) поліграфічним підприємством регламентовано державним стандартом [19].

Вищеназваний стандарт не поширюється на текстові оригінали для деяких видів видань, які потребують спеціальних способів виготовлення друкарських форм: унікальних, факсимільних, експериментальних, нотних (без тексту), картографічних. Стандарт не поширюється також на оригінали для виготовлення поліграфічної продукції (етикеток, наклейок, білових товарів тощо), мікрокопій, ксерокопій.

Стандарт призначений для авторів (у тому числі перекладачів, укладачів, відповідальних за видання та ін.), працівників видавництв (видавничих організацій) і поліграфічних підприємств незалежно від відомчого підпорядкування.

Розрізняються три основних види оригіналу: авторський, видавничий та оригінал-макет (репродукований оригінал-макет).

Авторський оригінал - це оригінал, підготовлений автором (колективом авторів) твору, що включає всі необхідні компоненти (основний, додатковий і допоміжний тексти, оригінали ілюстрацій, підписи до них і т.д.) для передачі у видавництво та наступного редакційно-видавничого його опрацювання і випуску у світ.

Видавничий оригінал - це авторський оригінал після його редакційно-видавничого опрацювання, доповнений оригіналами зовнішнього оформлення і розмічений для поліграфічного виконання що має видавничу специфікацію, в якій зазначено техніко-технологічні параметри майбутнього видання. Узагальнюючи, можна сказати: видавничий оригінал - це повний проект видання, який слугує порадником для поліграфічного виконання.

Оригінал-макет - це видавничий оригінал, кожна сторінка якого збігається зі сторінкою майбутнього видання. Оригінал-макет може бути машинописним (надрукованим на звичайній друкарській машині) або складеним на КВС, він підписується до друку і передається у друкарню для складання та друкування.

Репродукований оригінал-макет - це оригінал, підготовлений для виготовлення фотоформи або друкарської форми фотомеханічним способом чи скануванням, як зображення. Нині у зв'язку з поширенням комп'ютерного складання і КВС цей вид оригіналу широко застосовується для друкування оперативних одноколірних видань із невеликим тиражем (авторефератів, матеріалів конференцій, листівок тощо). При класифікації оригіналів виходять із чотирьох основних критеріїв:

півтоновий або штриховий оригінал визначає характер сигналу, що створює двійкове (бінарне) зображення. (До штрихових належатть усі текстові оригінали);

непрозорий або прозорий оригінал визначає принципи утворення і передачі сигналу, коли зображення сприймається у відбитому або прохідному світлі;

чорно-білий або кольоровий оригінал визначає особливості спектра сигналу, що створює зображення;

зображальний (образотворчий) або текстовий оригінал визначає зображення чи логічну (текстову) інформацію.

Оригінали розрізняються також за способом їх виготовлення:/жсунта, картини, фотографії, відбитки.

Електронні зображення як оригінали для поліграфії. Останнім часом широко використовуються оригінали у вигляді растрового зображення як одно-, так і багатоколірні на відбитках, роздруківках або на копіях із копіювальних машин. З упровадженням у поліграфію КВС великого поширення як оригінали набули електронні зображення, створені в комп'ютерних системах (комп'ютерна графіка), цифрових фотокамерах, записані на СВ-К.ОМ, а також зображення, одержані через Іпіегаеі.

Зображення на СБ-К.ОМ. Розвиток цифрової техніки дав змогу фірмам, які пропонують архіви зображень, виготовляти свої електронні каталоги. Ідея одноразового якісного сканування із наступним продажем у цифровій формі за порівняно невисоку ціну виявилася вдалою. З'явився СВ-К.ОМ з оцифрованими зображеннями.

Цифрова фотографія. Період з 1991 до 1994 рр. став переломним. Поліграфісти й видавці перестали шарахатися від настільних видавничих систем (ВТР). Технології ВТР створили новий шлях підготовки оригіналу до видання.

У 1997 - 1999 рр. подібну трансформацію пережив світ фотографії. Після швидкого перетворення цифрових фотоапаратів із дорогої іграшки на професійний інструмент змінилася традиційна роль фотографа. Більше йому не доводиться чекати відбитків із фотолабораторії. Фотограф і замовник можуть побачити знімок на моніторі практично відразу після клацання затвора.

Цифрова фотографія дає змогу експериментувати фотографу. Раніше його робота завершувалася, коли він бачив, що знімки чіткі, з доброю композицією та правильно передають колір. Нині фотограф відповідає не тільки за якість зображення, а й за придатність електронного файла до подальшого використання. До цього звикають не тільки фотографи, а й художні редаідоглг^як^зміїгюють звичні критерії оцінювання роботи фотографа. І хоча кольоропадШ^їКМж^зада^щг^^нд^^ахівці, фотографи все ж змушені ознайомитися з рсобшвВфВййаївдф^ЩІшфя кольорових просторів КСВ та СМУК.

1.2. Класифікація авторських і видавничих текстових оригіналів

13.2. Оформлення титулу та нумерація сторінок

 

Авторським текстовим оригіналом називається текстова частина твору, підготовлена автором (колективом авторів) для передачі у видавництво та наступного редакційно-видавничого його опрацювання.

Авторський текстовий оригінал є початковим матеріалом для виготовлення видавничого текстового оригіналу.

Видавничим текстовим оригіналом називається текстова частина твору, що зазнала редакційно-видавничого опрацювання, підписана до складання або друку відповідальними особами видавництва (видавничої організації) та підготовлена до видачі на поліграфічне підприємство.

Авторські текстові оригінали залежно від виготовлення поділяються на:

• машинописні;

• друковані для перевидання без змін (повторні);

• друковані для перевидання зі змінами;

• роздруківки з кодованих оригіналів (підготовлених на персональних комп'ютерах);

• рукописні.

Видавничі текстові оригінали залежно від характеру їх опрацювання у видавництві поділяються на:

• машинописні;

• друковані для перевидання без змін (повторні);

• друковані для перевидання зі змінами;

• роздруківки з кодованих оригіналів;

• репродуковані оригінали-макети;

• рукописні.

13. Авторські текстові оригінали 13.1. Склад авторського текстового оригіналу

Авторський текстовий оригінал містить такі елементи-

* титульну сторінку згідно з [8]:

том1 Формулами, ілюстраціями тощо, в

природничої Для наукових видань'(з природничої та технічної тематики) - реферат згідно з [ і 0];

додатки та додаткові тексти (покажчики, коментарі, примітки,

* список і посилання згідно з [71-•підписи до рисунків;

* зміст.

Авторський текстовий оригінал має бути підписаний автором (авторами або іншими відповідальними за видання особами) на титульній сторінці з зазначенням дати і пронумерований простим олівцем у правому верхньому кутку сторінки без пропусків та літерних доповнень. У суцільну нумерацію включаються усі елементи авторського оригіналу, перелічені в п. 1.3.1. На титульній сторінці мають бути зазначені загальна кількість сторінок, обсяг вставок і викидань, а також кількість ілюстрацій.

Зразок оформлення титульної сторінки наведено в дод. ї, а її звороту - в дод. 2.

1.3.3. Основні вимога до авторського текстового машинописного оригіналу

Авторський текстовий машинописний оригінал має бути надрукований на друкарській машинці з висотоюмалкх літер не менш як 2 мм з використанням стрічки чорного кольору. У видавництво подаються два примірники (перший та другий) оригіналу, надрукованого на одному боці писального паперу білого кольору формату А4 (210x297 мм) чи близького до нього формату. Для розгорнутих таблиць допустимим є формат АЗ (від 297x420 до 288x407 мм). Усі тексти авторського оригіналу, перелічені в п. 1.3.1,-слід друкувати через два інтервали - 4 мм, головки в таблицях дозволяється друкувати через один інтервал.

Відбитки машинописного шрифту на папері мають бути чіткими, друк деформованим чи забрудненим шрифтом не допускається.

Усі тексти авторського машинописного оригіналу мають бути надруковані малими літерами. Великими літерами друкуються заголовні літери та абревіатури згідно з правилами граматики.

До тексту авторських машинописних оригіналів, надрукованих на друкарських машинках, ставляться такі вимоги:

• в одному рядку тексту має бути 60 ± 2 знаки, при цьому кожний пробіл між словами рахують як один знак;

• абзацний відступ має бути однаковим і дорівнювати трьом ударам на друкарській машинці, допускається відступ у п'ять ударів по всьому оригіналу;

• на одній сторінці суцільного тексту має бути 29±1 рядків" (для словників - 20 рядків). Менша кількість рядків допускається на початкових та кінцевих сторінках, перед заголовком та ік.;

• друкований текст повинен мати поля таких розмірів: верхнє - 20 мм, праве — 10 мм; при стандартному форматі аркуша паперу А4 (210x297мм), довжині рядка 60±2

' На друкарських машинках з підвищеною смністю шрифт)' допускається друкувати до 60±2 знаків V рядку. При використанні складально-друкарських машин допускається, крім того, більша кількість рядків на сторінці. В обох випадках слід дотримуватися указаних дня полів розмірів. При цьому потрібен відповідний перерахунок ємності машинописної сторінки.П1д час фотоскладання для втягування чи витягування рядка на окремих шпальтах,

На першш сторшщ обкладинки обов'язково мають бути назва журналу, його номер (число), pin видання та ISBN. На Kopimji обкладинки тишв 2 i 3 розм1щуються назва журналу, номер (число) та piK видання (з товщиною коршця до 7 мм - за узгодженням i3 друкарнею). Залежно вщ щльового призначення обкладинка може бути надрукована одшею- чотирма фарбами. Допускасться нанесения на обкладинку шару лаку, прозорого пол1меру, а також тиснения фольгою.

Критичш дефекта, за якими бракують npHMipHHK журналу:

• rpy6i дефекта в1дтворення шрифту та шюстрацш, за яких неможливе читання тексту i сприйняття зображення (незадруковаш дигянки, чорнитш, розмазана фарба, багато забитих фарбою дшянок тексту чи зображення, подвоений друк);

• неправильно розмщеш зображення чи OKpeMi частини журналу;

• наявшсть у журнал! макулатурних або чистих аркугшв;

• некомплектшсть i непослщовшсть блока;

• наявшсть брудних чи мехашчних пошкоджень аркугшв, що порушують зручшсть читання або сприйняття зображення;

• випадання елеменпв блока;

• rpyoi дефекти друкування чи тиснения на обкладинщ (пропущен! елементи зображення, тексту, осилання фольги, наявшсть бруду, розмазаного зображення);

• наявшсть на обкладинщ nyxHpie, зморщок, жолоблення, складок, мехашчних пошкоджень;

• вщсутшсть скоб або наявшсть незагнутих скоб, неправильнерозташування скоб, що утруднюе читання тексту.

7.1.3. Робота над текстовим журналом

Робота техшчного редактора над журналом ютотно вцп^зняеться вщ робота над шшими видами видань.

Техшчний редактор повинен працювати строго, рттмчно i точно, у вказаш строки виконувати кожний промжний виробничий процес, бо журнали виходять Ь друку точно за графжом, розробленим сшльно з друкарнею.

Розглянемо роботу техшчвого редактора над текстовим журналом.

Кожний журнал мае певний обсяг у друкарських аркушах. Для кожного роздшу в журнал! вшцляеться тъйт Ух. Есюзно-схематичний макет журналу готуеться за техшчним планом першого номера (числа). Пслм, у Mipy випуску нових номерш. вш уточнюеться та врепт-решт перетворюеться на зведення техшчних правил оформления журналу.

Журнал - видання сершне. Тому багато яы елементи його оформления мають стшкий характер i шби охороняють вщ змш лице журналу, що визначилося. Можуть змшюватися лише обсяг роздгав, та й caMi роздши в одних числах вйсутш, а в шших займають великий обсяг. Принцип же сершносп залишаеться обов'язковим в оформленш журналу на весь календарний piK.

Шд час розроблення макета оформления журналу розмвдення статей i розташування у них позатекстових елеменпв узгоджуються з редакшею. Тому перед макетуванням дають замовлення художникам на виготовлення шюстративних орипнал1в, у тому чиаш художшх обкладинок. Усе це робиться задовго до здач! першоТ етатп до складання, бо до одержання з друкарш вщбитгав Ь гранок складання мають бути готов! вщбитки або проби шюстративних форм.

Для кожного журналу готуеться план оформления, в якому задаються:

• формат журналу, виходячи з рекомендацш стандарта [11,12];

• формати шпальт складання та \'х гальгасть;

• гарн1тури i кепп шрифта для складання основного тексту при однакових форматах складання шпальт та р!зних способах друку;

• шрифти для заголовк1в р1зних ступешв;

• оформления спускних шпальт;

• характер виконання шюстрацш;

■ • загальний принцип рацюнального верстания статей (з нових шпальт кожна, в пщверстування, пщвалом iT.fl.);

•■;. 'характерпобудовискладнихскладальнихформ;

* способи друку шюстрацш та обкладинки (кшьюсть фарб для вкладок й обкладинки, лакування тощо);

• умови брошурування (фальцювання, cnoci6 скршлення аркунпв);

• сорт i якють паперу.

Цей план може уточнюватися при змш1 складу або характеру матер1алу та ш. '/. Граф1к руху видання розробляють на весь цикл випуску номера. В ньому зазначаються дата й обсяг текстових матер1ал1в, що тдлягають здач1 на складання, строки одержання коректур у гранках, аркушах на зв1рку, а також строки здач1 прочитаних коректур у друкарню.

Техшчному редакторов! доводиться шдраховувати обсяг кожно! статт/i, що передаеться на складання, i стежити за комплектуванням номера. ■"■ Здебглыпого журнали випускають за гранковим методом. Тому оригшали статей розм!щують в основному для складання.

Кожну статтю розмщують окремо. На першш сторшщ статт! мають бути:

• штамп i3 назвою та номером журналу;

• пр1звище автора i назва статт!;

• вказ1вка про умови и складання (формат, шрифти та шил особливосп), а також Мае бути зазначений обсяг статт!

Внтуттлтекстова розмггка статт! пщпорядковуеться тим самим правилом, що й Р03М1тка книжкового видання.

Техшчна специфшащя на журнал даеться один раз нарк. при вщправленш кожно! ново!партп оригша-шв обмежуються гшьки детальною i'x розм1ткою.

Вщбитки з репродукщйних форм затверджуються техшчним редактором i п'Дбираються за статтями.

Вщбитки з гранок складання, що надшшли з друкарш, техшчний редактор П1Дготовляе в стислк точно задан! строки для макетування шпальт. Bjh бере один is комплектов гранок, шдраховуе обсяг складання у рядках та площу, зайняту шюстрашями. TTotim визначае порядок верстания матерюлу i нумеруе гранки великим цифрами прямо по тексту кольоровим ошвцем, а вщрахувавши потр10ну кшьюсть рядюв, формуе шпальти складання, розклеюючи текст та шюстраци пошпальтно на | макета аркутш. В pa3i необхиносп техшчний редактор керусться есюзним макетом, 1 який розробив художник.

Макетт аркутш виготовляться друкарським способом. У них лшшками друкують | рамку, що вщповщае шпалыт складання, з видшенням М1сця для колонтитулу, якщо § вш е в журнал!, та позначенням шпальт.

Розклеювання гранок на макетт аркуин - не мехашчна, а творча праця, бо тут створюеться композищя конкретних шпальт, виконуеться техшчна розмггка Bcix елеменпв, вщбивок, розташування юпше, напиав та т.

Гранки складання, що не використовуються в HOMepi журналу стаютьзапаснимщ ("загоном"), яш будуть використаш у наступних його номерах

Якщо до складу нового номера журналу вютючаготь матер1ал 1з "загону", то на цих гранках техшчний редактор пише "£з загону", щоб друкарня знала, звщки ш взятии це складання.

Коли журнал макетусться паралельно з читанням коректурних вщбитюв редакщенш треба обов'язково'звлрити вщкориговаш гранки з макетом i внести в нього виправлення, зроблеш редакщею.

При макетувакт може виявитися, що материал статп бшыштй вщ запропонованого тот техшчний редактор узгоджуе з редакщею способи скорочення uie's статп.

Макет - еталон верстки та Bcie'i композиш! журналу; тому в ньому не повинн бути недолшв, неточностей або помилок, що ведуть за собою переверстування шпалв складання. Робота над макетом журналу мало чим вщр1зняеться вщ роботи н ; макетом книжкового видання.

Якщо журнал друкуеться способом глибокого або офсетного друку, то зверст аркуой надходять до техтчного редактора "слшими", тобто без шюстращй, для залишаеться мюце. Тут перев1рка ускладнюеться i потребуе дуже чгткого розр площ шюстращй, пшпис!в, тексту, вщбивок та ш.

У такому раз1 разом з перевлреними вщбитками аркугшв у друкарню перед ще й монтажний аркуш або, точшше, аркуш, у якому задано розмщення текстов та шюстративних елеменпв. Цей аркуш використовуеться друкарнею для монтаз апозитив в

шюстращй або дапозитив тексту. Тут особливо важливою е точшсть поеднання ycix елеменпв, бо найменша необачнють призведе до непридатноспр друкарсько форми для друку.

Монтажний аркуш для глибокого або офсетного друку розмлчають у мшметрах При побудов таких аркугшв потрбно враховувати фактичш розм1ри iircouii паперу бо в друкарт "зачишують" аркутш перед друком. Тому необхщно одержати вщ точш дат про зменшення площ! аркуша та враховувати !х при побудов! спусюв монтажних аркушах. Слад також пам'ятати, що i3 зменшенням плопд аркуша внастдощ."зачистки" змшюються сшввщношення поллв. "

Оформления журналу потребуе вщ техн)'чного редактора велико! гнучкосп, композицшно! винахщливосн й оперативное^ у використанш р!зних засоблв. Це стосуеться в основному шрифту, шюстращй та композиш! шпальт складання.

При визначенш рол! статей у виевггленш проблемн провщш матер1али доводиться видшяти великими або графлчно вагомшими шрифтами, а другорядш статп' складати др10Н1ше й на зменшений формат.

Техшчний редактор повинен добре знати шрифтове господарство друкарш, пзаф1чну та емощйну характеристику кожного шрифту i вмгги поеднати його особливосп з характером того тексту, для якого вш використовуеться.

Для розкриття архпектонжи журналу застосовуеться такий самий принцип. Заголовок роздшу оформлюють бшьш сильними у графлчному вщношеню та контрастними шрифтами, бшьшими, ник заголовки основних статей, що верстаються. Статп у роздшах журналу також р1зняться розм1рами i гарштурами шрифпв: для основних статей заголовки оформлюють вагомше, нгж для другорядних.

Велико! майстерносп потребуе й композищйне розташування елеменпв на сторшках журналу. noTpiOHO вщмшно знати роль та 3Micr матер1алу, щоби правильно i переконливо розм1пгувати ix р1зними способами, а також привернута увагу читача до основного й важливого. Тут може допомогти розробка попередшх есюшв найскладшших за композишею вщповщальних сторшоктарозворопв.

Не мешя важливим е вмше акцентування текста лозунпв, заклшав тощо. Збшъшеш шрифти, всякого роду граф1чш сигнали i мальоваш композиц1У, 1люстрац11, ромби, стр1лки та iHmi елемени можуть бути в журнал!, якщо вони гармошюють i3 його 3mictom та спрямовашетю.

Зовс1м по-1ншому проходить техшчне редагування при виггуску шюстрованого журналу. Тут основна робота припадае на долю художника i художнього редактора. Сшльно з редакц!ею вони розробляють ескЬний макет, розраховують обсяг кожного виду матер1алу, створюють композиц1Ю шпальт та розворопв, есюзи обкладинки i т.д. Техн1чний же редактор одержуе загальний план номера, а також п текстов! матер1али, яи вв1Йдуть у його загальну композиц!ю. Йому залишаеться пол1граф1чно оформити все це, замовити складання точно розрахованих за форматом та висотою частин тексту. Порядок i послщовн!сть роботи техжчного редактора з 1люстрац!ями таю caMi, проте орган!зац1Йна тут роль належить художньо^ редактору. Щоправда, це не ииключае i бшьш тлено! cymichoi роботи техшчного та художнього редактор1в. Б1льше того, чим зишою буде художня квал1ф1кац1я техн1Чного редактора, а технолопчна -художнього, тим легше, дружн!ше i продуктивн!ше буде виконано оформления журналу, тим бшьше можливостей уникнути помилок.

7.2. Техшчне редагування газета

Газета -перюдичне видання з постшною назвою, що виходить через певн1, корота нром1жки часу, мютить оф!Ц1ЙН1 документи, оперативну шформашю i матер1али з актуальних громадсько-полл'тичних, наукових, виробничих та 1нших питань, а також лггературш твори, фотографы та рекламу.

Особливосп газетно'1 верстки. Газетне верстания виконуегься у битый стиш строки i значно вцпшняеться вщ книжково-журнального. Оформления та верстания газет залежать вщ призначення, формату, кшькост! шпальт, а також стор1нок у газет1, перюдичност1 п виходу. Аби правильно розташувати i видшити матер1ал у газет1 залежно вщ його значения, для кожноУ шпальти заздалегщь складають УУ макет. Уйм статтям, шюстративному матер1алу, заголовкам та шшим елементам мае бути вщведено Micne, що точно вщповщае Ьсшм розм1рам. Для виготовлення макета, як правило, використовують спещальш бланки з надрукованими вертикалъними линями, яы вщповщають кшькосп шпальт у газетУ, та горгаонтальними шшями, що вщповщають певши кшькост! газетних рядюв. Po3Mip аркуша бланка дор1внюе po3Mipy стор1нки. У друкарнях, особливо невеликих, таких як районш, широко застосовуеться безгранговий метод складання i верстания газети, при якому складають текст та верстають шпальти за точно розрахованому оригшалом i граф1чному макетом верстания, що знижуе трудом)стюстъ виготовлення газети та скорочус час на и випуск.

Газетна верстка — це верстка "клаптикова", тобто матер1ал, готовий до верстания, подаеться у роботу, а вшьне мюце залишаеться для imuoro текстового й ипостративного матер1алу, що надшде шзюше. Щоб умютити матер1ал у розм1р шпальти (сторшки) й уникнути вшьних незаповнених дшянок, необхщно або скорочувати, або додавати матер1ал, чим займаються редакшйш пращвники.

Газетш шпальти роздшяють лшшками-середниками. Оскшьки газета мае бути заверстана стисло, з незначними пром1жками м1ж статтями, одну статтю вщ шшо! вщокремлюють разним шрифтовим оформлениям заголовюв. Газетш заголовки складають шрифтами р1зних рисунгав, накреслень i кепнв. Заголовки бувають одно-, дво-, та багатогколонковь Широке застосування мають двоколонков1 заголовки. Кожна доб1рка статей, шюстращй, нотаток, а також самостшш роздьти мають збшьшеш заголовки - "шапки". Обклад шюстращй в газет! використовують рщше, н1ж у книжково-журнальшй верстщ. Формат шюстращй, як правило, краткий ширин1 шпальти. Пщвальш статп й "горища" (статп, розташоваш в кшькох колонках знизу або зверху шпальти) займають не менш як 1/4 i не бшьш як 1/3 висоти шпальти. 1х вщокремлюють вщ тексту, що знаходиться вище (нижче) лшшкою та пром1жками. Важливу шформащю (державного значения, накази i т. д.) розташовують на першш шпальп 31 змшою формату колонки.

7.2.1. Вимоги до оригіналів

Для виПуску газет застосовуеться комплект оригшал1В сторшок газети на прозорому (фототехшчна шпвка або шнвка для принтера) чи непрозорому матер1ал!, а також на магнитному HocieBi шформашУ.

Комплект оригшал1в стор1нок газети на магштному HocieBi мае бути пщготовлений на устаткуваннь сумшному з устаткуванням полшраф1чного пщприемства, з використанням щентичного програмного забезпечення.

Текстов! та шюстративш орипнали. що застосовуються для виггуску газет, мають

вщповщати стандарту [19].



Последнее изменение этой страницы: 2016-06-06; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.237.38.244 (0.027 с.)