Складання прографки таблиці та виводу

Цифрові дані в колонках таблиць і виводів мають бути вирівняні за розрядами (у мішаних числах - по комі). В цьому випадку найбільше число верстають із виключанням по центру, причому відбивка від лінійок у колонці таблиці не повинна бути меншою від 2 п., а відстань між сусідніми колонками у висновку - не меншою від кегельної. Рівняння за розрядами обов'язкове, якщо в таблиці або висновку є підсумковий рядок.

Якщо більшість даних у цифровій колонці визначають межі величин, які з'єднано знаком тире, то вони мають бути вирівняні по тире з виключанням найбільшої величини по центру колонки.

При різко відмінних між собою числах, особливо якщо вони різнорідні за змістом, усі числа мають бути заверстані з виключанням по центру колонки. Числа, що мають назви, мають бути заверстані з виключанням по центру колонки разом з цими назвами.

Якщо хоча б в одній колонці є п'ятизначне (або більше) число, то всі числа в таблиці (виводі), починаючи від чотиризначних, мають бути розбиті на розряди шпаціями по 2 п.

Складання цифрових колонок у таблиці (виводі) має бути одноманітним за способом виключання даних.

Текстові дані в колонках мають бути складені так, щоб відбивка повних рядків від лінійок у таблиці була не меншою від 2 п. з обох боків, а відстань між колонками у виводі не меншою від кегельної.

Рядки тексту в колонках мають бути заверстані з виключанням одним із трьох способів:

• у повний рядок - повноформатні рядки без відступів - на формат колонки, кінцевий рядок, якщо він не повний, - по центру формату колонки;

• перші рядки абзаців - з відступом, наступні - на формат колонки;

• перші рядки - на формат колонки, наступні - з утяжкою.
Рекомендований розмір абзацного відступу і втяжки - кегельний.

Спосіб виключання тексту в колонках таблиць має бути однаковим у всьому виданні.

При повторенні однакових слів у суміжних текстових рядках колонки слова, що повторюється, можуть бути замінені блоками точно посередині слова, яке заміняється. Якщо повторюються текстові елементи, які займають більш як один рядок, то при першому повторенні мають бути слова "Те саме", а при подальших - лапки. При переході таблиці на наступну шпальту текстовий елемент у першому рядку має бути повторений повністю.

Знаки тире або трьох крапок, що використовуються в колонках замість відсутніх даних, завжди мають бути заверстані з виключанням по центру формату колонки.

У цифрових таблицях і виводах числа в колонках мають розташовуватися точно навпроти кінцевого рядка відповідного елемента боковика. Так само мають бути розташовані дані в колонках мішаних таблиць та виводів з короткими текстами в окремих колонках.

У текстових і мішаних таблицях та виводах із багаторядковими текстовими елементами в колонках тексти і цифри мають бути вирівняні по верхніх рядках відповідних елементів боковика, що оформлюється без крапок.

У таблицях, дані яких розділено горизонтальними лінійками, тексти та числа мають бути відокремлені від горизонтальних лінійок однаково зверху і знизу. Допускається робити відбивку зверху на 2 п. більшою, ніж знизу. В таблицях крапок не використовують.

Від підзаголовної та нижньої обрамлювальної лінійок тексти і числа в боковику та колонках мають бути відокремлені (по найбільш заповненій колонці) в межах кегля шрифту. Якщо нижньої обрамлювальної лінійки в таблиці немає, то вертикальні лінійки мають виступати за лінію нижнього рядка на кегельну.

Якщо оригіналом передбачено розбиття даних на групи по вертикалі, то розмір усіх відбивок має бути однаковим і лежати в межах від 2 п. до кегельного.

Підсумковий рядок у таблиці та виводі має бути відокремлений від прографки підсумковою лінійкою, яка перекриває слово "Разом" на 12 п. Відбивка підсумкової лінійки від даних прографки та від підсумкового рядка у виводах - на півкегельну, в таблицях - на кегельну.

За наявності текстового або цифрового матеріалу, що стосується кількох суміжних колонок (перерізів) таблиці, вертикальні лінійки мають бути розірвані тільки на кегль перерізу, а його текст заверстаний з виключанням по центру загального формату суміжних колонок таблиці (виводу).

Для текстових перерізів, що належать до всієї прографки або таблиці та мають значення внутрішніх заголовків, вертикальні лінійки мають бути розірвані на розмір, кратний кеглю шрифту таблиці, а текст перерізу відокремлений зверху на 2...4 п. більше, ніж знизу.

У таблицях книжково-журнальних видань формули мають бути заверстані або по центру колонки, або в лівий край з відступом від вертикальної лінійки на півкегельний. Інші елементи в цьому випадку мають бути вирівняні по середній лінії формул. Від горизонтальних лінійок формули мають бути відокремлені не менш як на півкегельний проміжок.

Фігурні дужки у таблицях і виводах мають повністю охоплювати всі рядки, яких вони стосуються, а вістря фігурної дужки має бути розташоване посередині кегля рядків, які вона охоплює. У таблиці фігурні дужки розташовують у колонці, що має меншу кількість рядків; у виводах - із відбивкою на 2...4 п. від колонки з великою кількістю рядків.

У таблицях книжково-журнальних видань завжди мають бути суцільними обрамлювальні лінійки, всі вертикальні лінійки в заголовку а також горизонтальні лінійки прографки. У бланкових таблицях суцільними стають усі вертикальні лінійки. Просвіти у стиках лінійок та в кутках не повинні перевищувати 0,5 п.

5.6.5. Складання шпальтових і розгорнутих таблиць

Загальна висота шпальтової таблиці, включаючи надзаголовні рядки, має дорівнювати текстовій шпальті видання. Допускається відхилення до 1 п.

У таблицях із продовженням, у тому числі багатошпальтових, надзаголовні рядки не повинні повторюватися, замість них мають бути складені слова "Продовження табл....". Заголовна частина повторюється у всіх випадках, навіть за наявності нумераційного рядка.

При складані розгорнутих таблиць усіх видів лінійки мають виходити в корінцеве поле на 12 п. На цей розмір збільшується формат кожної половини розгорнутої таблиці. В поздовжніх розгорнутих таблицях мають подовжуватися обрамлювальні лінійки, підзаголовна лінійка, лінійка нумераційного рядка й усі горизонтальні лінійки прографки. В поперечних розгорнутих таблицях подовжуються усі вертикальні лінійки. Якщо розгорнута таблиця розділяється на місці лінійки (лінійки, що розділяє колонки в поздовжній таблиці, або горизонтальної лінійки - переріз у поперечній таблиці), то така лінійка повторюється на обох шпальтах.

Надзаголовні рядки в поздовжній розгорнутій таблиці верстають із виключанням за прийнятим для видання оформленням стосовно загального формату на розвороті. Розривати заголовки краще по пробілу між словами. Якщо ж розрив припадає на середину слова, то знак перенесення не ставлять.

За наявності текстових перерізів у поперечних розгорнутих таблицях і таблицях із продовженням бажано починати нову шпальту текстом перерізу. Не допускається залишати текст перерізу в кінці шпальти, під ним має бути не менш як три рядки таблиці. При складанні бланкових таблиць - пустографок висота кожного рядка (між лінійками) має становити 1 б або 24 п. Для розрахунку формату окремих колонок слід ураховувати заповнення пустографки, виходячи з того, що кожна друкована або рукописна літера займає приблизно б п.

Якщо таблиця по висоті не розміщується в заданому форматі, то допускається складати її з продовженням, причому прографка у продовженні таблиці по висоті має становити не менш як 1 кв. У журнальних, газетних, інформаційних виданнях оперативної поліграфії допускається зменшення кегля складання окремих таблиць.

5.6.6. Формат складання текстових даних у колонках таблиці

Цей формат має бути таким, щоб відстань між текстом і лінійками була не меншою від 2 п. з кожного боку, а відстань між колонками у виводі - 8 п. Текст кожного елемента колонки завжди складають із великої літери, а знаки орфографії та пунктуації всередині тексту - згідно із правилами граматики. В кінці кожного елемента знаки пунктуації не ставлять. Спосіб виключання тексту має бути єдиним для таблиці, бажано - для таблиць усього видання. Якщо в суміжних однорядкових елементах текстової колонки повторюються однакові слова, то їх можна замінити лапками. Якщо ж повторюються багаторядкові елементи, то при першому повторенні їх замінюють словами "Те саме", а при наступних - лапкою, розміщеною посередині цих слів. Не дозволяється замінювати лапками числа, марки машин, символи тощо.

За наявності підсумкової частини в таблиці підсумкова лінійка має перекривати слово "Разом" на 12 п. Це слово в таблицях складають часто зі зміною шрифту або застосовуючи розрядку так, щоб після нього було 3...5 крапок. Підсумковий рядок, як правило, верстають з відбивкою від підсумкової лінійки на 8 п.

У виводах підсумкову лінійку відокремлюють від тексту і підсумкового рядка на півкегельний проміжок.

При багатошпальтовому складанні видання таблиці бажано верстати на формат однієї шпальти (рис. 22). Якщо це неможливо, то таблиці при такому складанні можуть бути заверстані на формат двох або кількох шпальт. Не можна верстати таблиці в такому складанні на проміжні формати, наприклад на 1,5 шпальти з обкладом. Таблиця не повинна розрізати текст сторінки складання, тобто текст у кожній шпальті переходить через таблицю зверху донизу.

Рис 22. Схема верстання таблиці при багатошпальтовому складанні видання

Відбивку текстів, рубрик, цифр при такому складанні виконують так само, як і при одношпальтовому складанні видання.

У дод. 19 показано варіанти верстання таблиць.

5.6.7. Особливості оформлення виводів

Виводи майже не відрізняються від таблиць. Прості за побудовою таблиці можуть бути перетворені на виводи. Тому термін "вивід" - поняття дещо умовне.

Зовнішньо вивід відрізняється від таблиці тим, що його частини розділяють не І лінійками, а пробілами. Такого розділення досить, оскільки порівняно з таблицями | вивід має простішу будову. Крім того, він, як правило, тісніше пов 'язаний з текстом, | ніж таблиця, бо вивід ніби завершує думку автора, і тому його недоцільно виділяти із ' тексту лінійками. Цим пояснюється і те, що вивід, як правило, не має ні тематичного, ні нумераційного заголовків, а тому повинен розташовуватися безпосередньо за тим текстом, якого він стосується.

Так само, як і таблиця, вивід має заголовну частину, боковик, прографку та підсумкову
частину з підсумковою лінійкою (єдина лінійка, яка може бути у виводі), але, як уже було
зазначено, будова виводу завжди нескладна. Його головка, як правило, одноярусна і
складається із невеликих за обсягом заголовків, кількість колонок також невелика. і

Розрахунок та складання виводу загалом аналогічні розрахунку і складанню таблиць. Виводи складають тією самою гарнітурою, що й текст видання, але кеглем

на ступінь меншим, а головку можна складати ще меншим кеглем.

Через те що вивід не розділений лінійками, для зручності його читання необхідно витримувати достатні пробіли між заголовками колонок. Ці пробіли мають бути не меншими від кегельного, а заголовки слід відокремлювати від прографки на проміжок у 2...4 п. Заголовки треба розміщувати горизонтально, вертикальне їх розташування допускається як виняток.

Вивід завжди складають на менший формат, ніж основний текст. Різниця має становити не менш як '/ кв. і бути кратною 24 п. для того, щоб при симетричному виключанні можна було б закласти з боків великий пробільний матеріал, який доповнює вивід до формату сторінки складання.

Оскільки вивід складають на менший формат, ніж основний текст, і через те, що його не можна відривати від тексту, починати шпальту виводом не рекомендується. Небажано й закінчувати виводом шпальту; краще, якщо він буде прикритий не менш як двома рядками тексту. З цієї самої причини недопустимо розривати вивід, переносячи його частину на наступну шпальту.

5.7. Робота над оригіналами формул 5.7.1. Особливості складання формул

Цей вид складання належить до складного, оскільки використовуються шрифти різних алфавітів, накреслень, кешів, а також математичні знаки, дужки, лінійки. Складні формули складають згідно з розміткою видавничого текстового оригіналу. Формули мають складатись одними шрифтом і знаками з однотипним способом вирівню­вання рядків та розташування індексів, лінійок. Формульні тексти є частиною основного тексту видання, через що їх верстають у строгій відповідності з вказівками у видавничому текстовому оригіналі. Складність роботи з цим видом текстів полягає в тому, що окремі елементи формул залежно від розташування, розміру й накреслення одних і тих самих знаків можуть набувати різних змістових значень.

При складанні та верстанні велику увагу слід приділити аналізу видавничого текстового оригіналу і його розмітці, правильно трактувати коректурні знаки. Для літерних позначень математичних величин використовують шрифти латинського, грецького та готичного алфавітів. Щоб правильно відтворити їх, варто пам 'ятати, що в розмітці латинські літери підкреслюють коректурним знаком "курсив", грецькі -обводять червоним кружечком, готичні - синім.

Коректурним знаком помічають літери, що мають однакове накреслення. Умовні скорочення слід складати шрифтами латинського алфавіту прямого накреслення. Скорочення найменувань фізичних величин незалежно від латинського чи українського алфавіту теж складають шрифтом прямого накреслення.

Однорядкові формули складають кеглем основного шрифту, дворядкові -зменшеним кеглем, а в багаторядкових ту частину формули, що займає один рядок, складають кеглем основного шрифту, а два і більше рядків - зменшеним кеглем. У

х = (2р / щатСН) ІДЯ / К^2АН;

л_ Ь2[і+а(кж/Л \___

шкільних підручниках для молодших класів усі частини формул краще складати шрифтом основного кегля.

Формули поділяють на хімічні та математичні. Останні залежно від кількості рядків, які займає формула, поділяють на одно-, дво- та багаторядкові формули, а залежно від елементів, що входять у формулу, - на цифрові, літерні (символьні) та мішані. Складають їх окремими рядками з розташуванням по центру. Прості математичні формули можна розташовувати в рядку з відбивкою від тексту

Дрібні формули складають в окремий рядок з відбивкою одну від одної. Однорядкові формули складають, як і звичайний текст, тобто окремими рядками з вирівнюванням на середину. Прості математичні формули можна розташовувати в рядку з відбивкою від тексту на півкегля. Дрібні формули, складені в окремий рядок, відокремлюють одну від одної не менш як на розмір кегля формульного шрифту. Останній залежить від кегля основного шрифту. Ці формули складають шрифтом, що й основний текст, або на 2 п. меншим для багаторядкових формул.

Хімічні формули (рядкові та структурні) складають шрифтом того самого кегля, що й текст, якого вони стосуються. Коефіцієнт і підрядкові індекси складають шрифтом прямого накреслення без відокремлення від символу. Хімічні символи складають літерами латинського алфавіту прямого світлого накреслення, знаки та зв'язки - без відокремлень від попередніх і наступних елементів формули. Хімічні рядкові формули, характерні для простих хімічних реакцій, складають та розташовують, як однорядкові математичні формули.

Складання структурних хімічних формул ускладнюється наявністю у них кількох рядків, що розташовуються по горизонталі, вертикалі, а також з'єднані горизонтальними, вертикальними, похилими зв'язками. Формули можуть розташовуватись по діагоналі, зигзагами і т. д. Згідно з видавничим текстовим оригіналом їх можна будувати зліва направо, зверху вниз і по діагоналі. їхня конфігурація має точно відповідати оригіналу. За способом складання розрізняють структурні хімічні формули з відкритими, закритими в різні геометричні фігури зв'язками між символами. Ці формули можна складати як горизонтальними рядками, так і вертикальними (колонками).