ГОСТРІ ДИТЯЧІ ІНФЕКЦІЙНІ ЗАХВОРЮВАННЯ



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

ГОСТРІ ДИТЯЧІ ІНФЕКЦІЙНІ ЗАХВОРЮВАННЯ



Гострі респіраторні вірусні захворювання

Діагностичні критерії:

1.Гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВI) характеризуються поразкою різних відділів дихальних шляхів і інтоксикацією.

2.Перенесені ГРВI найчастіше не залишають за собою тривалого і стійкого імунітету, тому можливі повторні захворювання або рецидиви.

3.Джерелом зараження є хвора людина або вiрусоносiї, шлях передачі - повітряно-краплинний.

4.Клінічні прояви ГРВI залежать від типу збудника захворювання:

· грип - характеризується великою поширеністю (епідемії і пандемії) і важкiстю плину, клінічна картина мало залежить від серотiпy вірусу;

n починається гостро із симптомів інтоксикації і максимального підйому температури в першу добу захворювання;

n у дітей раннього віку інтоксикація виявляється млявістю, адінамією, втратою апетиту, у дітей старшого віку - наростаючим головним болем, зменшенням рухової активності, нерідко блювотою, менiнгеальними симптомами;

n катаральні явища нерізко виражені і виявляються серозним ринітом, гіперемією зева в області дужок, незначним фарингітом;

n найхарактернiшими симптомами є трахеїт, сухий стiйкий кашель, тахікардія відповідно підвищенню температури, помірне приглушення тонів серця, у деяких випадках - збільшення печінки;

n загальна тривалість захворювання складає 7-10 днів, в ослаблених дітей або із супутніми хронічними захворюваннями - 2-2.5 тижня, характерна тривала астенiзацiя в період реконвалесценценцiї;

* парагрип - починається гостро (рідше - поступово), з'являється покахикування, незначна нежить, субфебрiльна температура;

n поступове наростання симптомів хвороби, з'являється інтоксикація, ларiнготрахеїт, бронхіт, що нерідко мають затяжний плин;

· аденовірусна інфекція - відрізняється тривалим рецидивуючим плином, найчастіше уражається область ротоглотки;

n у клініці характерне підвищення температури, фарингіт, кон’юнктивiт і так називана фарiнгокон’юнктивальна лихоманка;

n для аденовірусної інфекції характерне залучення в процес паренхіматозних органів;

* рiновiрусна інфекція - супроводжується яскраво вираженим катаральним синдромом, рясними серозно-слизуватими виділеннями з носу, звичайно протікає без явищ інтоксикації і підвищення температури;

* ентеровiрусна інфекція - обумовлена eнтеровiрусами типу Коксакi А21, ЛУНА8 та іншими;

n клінічна картина подібна з рiновiрусної інфекції, часто супроводжується болями в животі, рідким стулом, нудотою;

n можливі прояви захворювання у вигляді серозного менінгіту; екзантеми, герпетичної ангіни, приступоподiбнi болі в животі, що симулюють гостру патологію органів черевної порожнини.

Найчастiшими ускладненнями цієї групи захворювання є пневмонії, бронхіти, бронхiолiти, ГОСЛТБ, отiти, лакунарні і фолікулярні ангіни, захворювання придаткових пазух носа, інфекції сечових шляхів, шлунково-кишкові розлади, міокардит, менiнгоeнцефалiт, гострий і пiдгострий панкреатит.

Медична допомога:

1.Медична допомога неускладнених ГРВI проводиться посиндромно.

2.З метою зменшення інтоксикації призначається багате питво, полівітаміни, у більш важких випадках - iнфузiя 5% розчину глюкози або 0.9% натрію хлориду з темпом 5-10 мл/кг/година.

3.При гіпертермічному синдромі - Парацетамол 10-15 мг/кг або Iбупрофен (дітям старше 3 місяців) 5-10 мг/кг усередину, або Ацелiзин 0.1-0.2 мл/рік життя або 50% розчин Анальгіну в дозі 0.1 мл/рік життя внутрiм’язово або внутрівенно.

4.При неускладнених формах захворювання сульфаніламіди й антибіотики не показані.

5.Діти у віці до 1 року й ускладнені форми ГРВI підлягають госпіталізації до профільного відділення.

 

Кір

Діагностичні критерії:

1.Кір - гостре вірусне захворювання, що передається повітряно-краплинним шляхом, характеризується лихоманкою, інтоксикацією, катаральним синдромом, типовими енантемою та макулопапулезною висипкою.

2.Джерелом інфекції є хворий на кiр протягом катарального періоду в останні 2 дні інкубаційного періоду і до 4-го дня після появи висипки, шлях передачі - повітряний і повітряно-краплинний.

3.Інкубаційний період складає від 7 до 17 днів, але може подовжуватися при сполученні кору з іншим захворюванням.

4.У клінічній картині розрізняють три періоди:

· катаральний період - продовжується 5-7 днів, з'являється лихоманка, кашель, нежить, кон’юнктевiт, гіперемія і набряклість слизової оболонки глотки, збільшуються шийні лімфатичні вузли, у легенях вислухуються сухі хрипи;

n через 2-3 дні на пiднебіннi з'являються корева eнантема - дрібні рожеві елементи, одночасно з'являється патогноманiчнi ознаки кору - безліч крапкових бiлюватих ділянок на слизовiй оболонцi щік ( плями Бельского-Фiлатова-Коплiка), в носогубнiй складці, на губах і яснах;

n наприкінці катарального періоду температура звичайно знижується;

· період висипки - характеризується більш вираженими катаральними явищами, чим у попередній період;

n обличчя дитини одутле з опухлими віками, світлобоязнь, сльозотеча, підсилюється нежить, кашель, явища бронхіту, новий високий підйом температури до 39-41°С;

n стан хворої дитини різко погіршується, відзначається слабість, сонливість, відмовлення від їжі, діарея, у важких випадках - марення і галюцинації;

n на шкірі обличчя з'являється висипка, перші елементи якої розташовуються на чолі і за вухами, висипка має п’ятнисто-папулезний характер, потім окремі плями і папули зливаються, утворюють великі елементи з мiлкофестончатими границями;

n характерна етапність висипання: у 1-й день вона розташовується на обличчі, на 2-й день стає рясною на тулубі і руках, до 3-го дня покриває все тіло, через 3 дні сип починає поступово вгасати;

· період пігментації - або період реконвалесценції при неускладненому перебігу хвороби характеризується поліпшенням стану дитини до 3-4-го дня після початку висипання;

n нормалізується температура, зменшуються катаральні явища, поступово угасає висипка, залишаючи пігментацію на місці яскравих елементів;

n до 5-го дня від початку висипання всі елементи або зникають, або змінюються пігментацією, у цей період у багатьох хворих відзначається дрібне отрубєподiбне шелушення шкіри;

n у період реконвалесценції спостерігається виражена астенiзацiя, стомлюваність, дратівливість, сонливість, зниження опірності до інших бактеріальних збудників;

5.По характерy плину розрізняють типову й атипову (злоякісну, абортивну) форми плину кору. По клінічній виразності плину розрізняють легку, средньоїтяжкостi, важку і мiтiгiровану (ослаблену) кір. Частіше спостерігаються средньоїтяжкостi форми плину. При важкому плині відзначаються гіпертермія, адінамія, порушення свідомості, серцево-судинні порушення, діарея.

6.Найчастiшими ускладненнями кору є ранні і пізні пневмонії, ларiнготрахеїт, порушення з боку шлунково-кишкового тракту, неврологічні порушення, блефарити, кератити.

 

Медична допомога:

1.У більшості випадків лікування проводиться в домашніх умовах.

2.Госпіталізація необхідна при важкому плині, при ускладнених формах, при супутніх eнцефалопатiї, енцефаліті, психопатії, а також по епідемічних або соціальних показаннях.

3.При інтоксикації – багате питво, при гiперпiрексiї - Парацетамол 10-15 мг/кг або Iбупрофен (дітям старше 3 місяців) 5-10 мг/кг усередину, або Ацелiзiн 0.1-0.2 мл/рік життя або 50% розчин Анальгіну в дозі 0.1 мл/рік життя внутрiм’язово або внутрівенно.

4.Кожен випадок захворювання повинний бути невідкладно переданий до СЕС за місцем проживання (або перебування) хворого на кiр.

Вітряна віспа

Діагностичні критерії:

1.Вітряна віспа - висококонтагiозне захворювання, викликуване вірусом простого герпеса 3-го типу, що протікає з характерною бульбашковою висипкою.

2.Джерелом зараження є хворий на вітряну віспою, рідше - що оперізує герпесом, шлях передачі - повітряний і повітряно-краплинний.

3.Інкубаційний період триває 2-3 тижня, але клініка може розвиватися раніш - на 12 день після інфікування.

4.З'являється висипка на обличчі, на волосистій частині голови, на тулубi, рідше - на слизових оболонках; сип має вигляд дрібних п’ятнисто-папулезних елементів, що швидко (протягом декількох годин) перетворюються в пухирці з прозорим, потім мутним вмістом, висипка супроводжується сверблячкою;

5.Висипання супроводжується підвищенням температури, погіршенням самопочуття, зниженням апетиту, головним болем.

6.Загальна тривалість висипання коливається від 2-3 до 7-8 днів. Розрізняють легкі, середньої тяжкостi і важкі форми хвороби.

Медична допомога:

1.Лікування робиться вдома педіатром-інфекціоністом.

2.Госпіталізація показана у випадку важких ускладнень.

3.Кожен випадок захворювання невідкладно передається до СЕС за місцем проживання (перебування) хворої дитини.

Скарлатина

Діагностичні критерії:

1.Скарлатина - стрептококова інфекція, що супроводжується лихоманкою, тонзилітом, регiонарним лімфаденітом і точечной екзантемой.

2.Джерелом інфекції є хворой на скарлатину з перших годин захворювання. Шлях передачі - повітряно-краплинний.

3.Інкубаційний період має тривалість від 1 до 12 днів (частіше 2-7 днів), але іноді може коротшати до декількох годин.

4.Характерною рисою скарлатини є швидке виникнення всіх основних ознак хвороби:

n інтоксикація виявляється підвищенням температури, погіршенням самопочуття, головним болем, відмовленням від їжі, нерідко виникає блювота;

n с перших годин хвороби виникають скарги на біль у горлі, з'являється гіперемія мигдалин, м'якого пiднебiння, точечна червона енантема на м'якому і твердому пiднебіннi, іноді з петехеальними елементами; при важких формах хвороби ангіна може бути лакунарно-фоллiкулярною або некротичною; відзначається збільшення і боліснiсть регiонарних лімфатичних вузлів;

n на 1-2-гу добу захворювання майже одночасно по всьому тілу з'являється висипка, що найяскравiшe виражена в пахових і ліктьових згинах, унизу живота, на бічних поверхнях грудної клітки й у пахвових западинах, у підколінних ямках; сип має вигляд мiлкоточечних елементів, густо розташованих на гiперемiйованiй шкірі ( «шагренева шкіра»);

n характерні для скарлатини білий носогубний трикутник, що яскраво виділяється на фоні гiперемiйованiй шкіри обличчя, темно-червоний колір шкірних складок, де виявляються точечнi крововиливи (петехiї);

n зазначена симптоматика досягає максимуму на 2-3-тю добу захворювання і поступово зникає протягом декількох доб.

5.По клінічному перебігу розрізняють типові, атиповi і рудиментарні (найлегкi) форми; по важкостi стану - легкі, середньої важкостi і важкі (токсична, септична і токсично-септична) форми.

Медична допомога:

1.Госпіталізації підлягають діти з важкими й ускладненими формами скарлатини.

2.При синдромі гiперпiрексiї - Парацетамол 10-15 мг/кг або Iбупрофен (дітям старше 3 місяців) 5-10 мг/кг усередину, або Ацелiзiн 0.1-0.2 мл/рік життя або 50% розчин Анальгіну в дозі 0.1 мл/рік життя внутрiм’язово або внутрівенно.

3.Про усі випадки захворювання невідкладно інформується СЕС за місцем проживання (перебування) хворої дитини.

 

Гострі кишкові інфекції

Дизентерія

Діагностичні критерії:

Характеризується сполученням явищ інтоксикації і колiтного синдрому. Виявляється в стертої, легкої, середньої важкостi і важкої формах:

· при стертій формі температура звичайно залишається нормальною, порушення самопочуття мало виражено, кишкові розлади короткочасні, стул робиться частшим до 2-3-х разiв на добу, кашкоподібний, не містить патологічних домішок;

· легка форма характеризується невеликим підвищенням температури, симптоми інтоксикації слабо виражені; у першу добу захворювання стул робиться частшим до 10 разів, у наступні дні число дефекацій звичайне, випорожнення рідкі, нерясні, містять домішки слизу, можливо слабко виражені тенезми та спастичнi скорочення сигмовидної кишки;

· форма середньої важкостi перебігає з токсикозом у вигляді лихоманки до 38-39°С, повторної блювоти, істотного погіршення самопочуття (головний біль, сонливість, анорексiя); кількість дефекацій збільшена до 15 разів на добу, випорожнення складаються зі слизу з прожилками крові, виражені тенезми і болі в животі, сигмовидна кишка пальпутьєся у виді тонкого тяжа;

· важка форма характеризується нейротоксикозом, гіпертермією, багаторазовою блювотою, сонливістю, можлива втрата свідомості і судороги, сердечно судинні порушення (тахікардія, глухiсть серцевих тонів, зниження АД); випорожнення слизові, не містять калових домішок, багато грудок слизу, змішаних із кров'ю, часті тенезми, сигмовидна кишка спастично скорочена, можливе зіяння анального отвору.

Сальмонельоз

Діагностичні критерії:

Перебігає у вигляді локалізованих (гастроентероколiтичних) і генералiзованих форм:

· при локалізованій формі можливий розвиток гастриту, гастроентериту, гастроентероколiтy, eнтерiтy, eнтероколiтy і коліту; кожна форма відрізняється деякими особливостями клініки; найчастіше розвиваються клініка гастроeнтероколiтy, eнтероколiтy, гастроeнтерiтy, що виявляються блювотою, болями в животі, колiтичним синдромом, незначною лихоманкою, головним болем, вiдчуттям розбитості;

· генералiзована форма протікає з діареєю і вираженими явищами інтоксикації: лихоманка може продовжуватися до 2-х тижнів, має римiтiррующий характер, іноді захворювання в дітей (особливо раннього віку) протікає в септичній формі з розвитком абсцедуючiй пневмонії, гнійного менінгіту, остеомiелiтy;

· при субклiнiчних формах захворювання протікає легко, часто залишається непоміченим.

Ешерiхiози

Діагностичні критерії:

Група гострих кишкових інфекцій, що викликаються патогенними для

людини кишковими паличками і протікають з гастроiнтестiнальною симптоматикою, характер якої залежить від виду збудника.

· Ентеротоксигенний ешерiхiоз (холероподiбний) починається гостро з нездужання, слабості, нудоти. З'являються схваткоподiбнi болi в животі, блювота, пpонос. Стyл рідкий, водянистий. Лихоманка часто відсутня. Тривалість дисфункцiї кишечнику не більш 3-4 днів.

· Eнтероiнвазивний ешерiхiоз (дизентерiєподiбний). Початок гострий, ознаки інтоксикації не виражені. У стулі виявляються патологічні домішки слизу і крові. Блювота буває рідко. Захворювання протікає 5-7 днів.

· Ентеропатогенний ешерiхiоз. Початок гострий – озноб, гіпертермія, нечаста блювота, рідкий частий стул. Спочатку в стулі присутні неперетравлені грудочки їжі, потім стул стає водянистим, пінистим, жовтого або жовтогарячого кольору, може бути жовтувато-зеленого кольору. Рідко присутні домішки слизу і крові. Тривалість хвороби 3-7 днів.

· Ентерогеморрагiчний ешерiхiоз. Характерний гострий початок, схваткоподiбнi болi по всьому животі, стyл водянистий, потім з'являються ознаки гемоколiтy. Інтоксикація протікає із субфебрiльною або нормальною температурою. У важких випадках ускладнюється гемолiтико-уремiчним синдромом.

Харчові токсикоінфекції

Діагностичні критерії:

Гострі захворювання, які викликані умовно-патогенними бактеріями, здатними продукувати екзотоксiни в харчових продуктах, перебігають з явищами гастриту, гастроeнтерiтy, порушеннями водно-електролітного обміну.

* початок захворювання гострий - з'являється нудота і блювота, потім виникає частий рідкий водянистий стул без патологічних домішок.

* при першому типі плину захворювання блювота і діарея протікають без больового синдрому i ознак інтоксикації.

* при другому типі захворювання виникають схваткоподiбнi болi в животі, гіпертермічний синдром.

Гострий вірусний гепатит

 

Діагностичні критерії:

Інфекційне захворювання, що характеризуються переважною поразкою печінки, інтоксикацією і протікає з жовтяницею або без неї.

· розрізняють гепатити типу А и типу В, викликані різними вірусами; джерелами зараження є хвора людина, шляхи передачі при гепатиті типу А - фекально-оральний (не виключається парентеральний і повітряно-краплинний), типу В - парентеральний (гемотрансфузiї, iн’єкцiї, забруднені інструменти, кров хворого);

· клінічнi прояви захворювань гепатитом типу А и В мають значну подібність і ряд розходжень; на підставі важкостi клінічних проявів розрізняють легку, середньої важкостi, важку форми і так називаний фульмiнантний гепатит (блискавична форма, токсична дистрофія печінки);

· інкубаційний період при гепатиті типу А триває до 6 тижнів, при типі В - до 6 місяців;

· преджовтушний період гепатиту типу А триває від 3 до 10 днів, захворювання розвивається гостро, з'являються нудота, блювота, болі в животі, рідкий стул, іноді підвищення температури до фебрильного рівня, поступово наростають ознаки інтоксикації, біль починає локалізуватися в правому підребер'ї;

· преджовтушний період гепатиту типу В триває також 3-10 днів, характеризується поступовим початком і частим розвитком позапечінкових проявів (шкірні висипки, артралгії, мiалгiї, що нагадують сироваткову хворобу); наприкінці періоду пальпується щільна хвороблива печінка i іноді селезінка, незабаром стає темною насиченою сеча, стул знебарвлюється (кольору білої глини);

· жовтяничний період обох типів гепатиту триває від 3 до 4 тижнів, але може бути більш тривалим; характеризується появою жовтяниці різної інтенсивності з поступовим її прогресуванням, інтенсивність жовтяниці і ступінь збільшення печінки пропорційний важкостi поразки печінки; наростають симптоми інтоксикації;

· розрізняють циклічний, ациклiчний плин, безжовтяничну і субклiнiчну форми гепатитів.

 

Медична допомога:

1. Кожна з гострих кишкових інфекцій супроводжується явищами дегідратації, якщо вона супроводжується рясним стулом і блювотою. Значні втрати води приводять до дефіциту ОЦК, порушенню мікроциркуляції і втраті електролітів, що найчастіше виявляються клінікою гiповолемiчного шоку.

2.Обсяг медичної допомоги при кишкових інфекціях залежить від важкостi захворювання, віку дитини, виразності дегідратації.

3.При явищах вираженої дегідратації - iнфузiонна терапія глюкозо-солевими розчинами (5% розчин глюкози і 0.9% розчин натрію хлориту в співвідношенні 1:1) з темпом 15-20 мл/кг/година.

4.При явищах гiповолемiчного шоку - див. протокол „гiповолемiчний шок.”

5.При підозрі на харчову токсикоінфекцію – промивання шлунка 0.1% розчином перманганату калію, уведення ентеросорбенту - активоване вугілля 0.5-1.0 г/кг або Белосорб 2-5 таблеток, або Полiфепан 0.1-0.3 г/кг або 5% розчин Eнтеродезy 10-50 мл.

6.Госпіталізація показана при важких і ускладнених формах захворювань

до інфекційного стаціонару.

 

Токсикоз з ексикозом

 

Діагностичні критерії:

1.Виникає внаслідок рясної, частої блювоти або профузного проносу, посиленого потовiддiлення.

2.Суха шкіра, знижений тургор тканин, слизові оболонки сухі, очні яблука запалі, знижений діурез, може бути гіпертермія, при важкому стані – порушення свідомості.

3.Ступінь дегідратації:

Розрізняють три ступені ексикозу в залежності від дефіциту маси тіла дитини:

Ступінь ексикозу У віці до 1 року У віці старше 1 рік
I ступінь 5% 3%
II ступінь 6-10% 6%
III ступінь >11% >9%

 

4.Клінічні ознаки дегідратації.

Визначення ступеня дегідратації у дитин по клінічних симптомах

Ознака Дегідратація I ст. Дегідратація II ст. Дегідратація III ст.
Поводження Порушення, занепокоєння Постійний плач, млявість Пригнiчення, сонливість
Сосання Жадібне Активне або знижене Відмовлення від їжі
Очні яблука     Блискучі     Запалі     Глибоко запалі, склери тьмяні
Сльози Є Зменшені Відсутні
Велике тім’ячко Виповнено Втягнуте Різко запале
Тургор тканин Помірковано знижений Шкірна складка розправляється Шкіра суха, складка розправляється через 2 сек. і більш
Колір шкіри Звичайний Бліда, сіра, акроцианоз Сіра, жовтянична
Слизові оболонки Вологі Яскраві, сухі Сухі, запечені
Подих Звичайний Звичайний, помірне частішання Тахiпноe, глибокий, аритмічний
Серцева діяльність Звичайна, помірна тахікардія Тахікардія, тони приглушені Виражена тахікардія або брадикардія, тони глухі, пульс слабкого наповнення
Діурез Звичайний або знижений Олiгурiя Олiгоанурiя

 

Медична допомога:

1.При токсикозі з ексикозом I-II ступеню виконується оральна регiдратацiя в обсязі 50-100 мл/кг маси тіла Оралiтом або Регiдроном, або Глюкосаланом, або кип'яченою водою протягом 4-6 годин. При відсутності ефекту – див. пункт 2.

2.При токсикозі з eксикозом III ступеня – внутрішньовенна iнфузiя 5% глюкози з 0.9% NaCl або розчином Рiнгера (1:1) зі швидкістю 10-20 мл/кг за годину.

3.Госпіталізація при токсикозі I-II ступеня виконується до профільного відділення, при III ступеня – до ВIТ, на ношах в положенні лежачи.

 

 

Нейротоксикоз.

Діагностичні критерії:

1.Нейротоксикоз – важка форма eнцефалiчної реакції внаслідок інфекційного і токсичного ушкодження ЦНС. Часто виникає при респіраторних вірусних захворюваннях (грип, аденовірусна інфекція й ін.), пневмонії, гострих кишкових інфекціях (дизентерія, харчова токсикоінфекція й ін.).

2.Клінічні прояви : гіпертермія, порушення свідомості, менiнгеальнi явища, судоми.

 

Медична допомога:

1.При гіпертермічному синдромі - Парацетамол 10-15 мг/кг або Iбупрофен (дітям старше 3 місяців) 5-10 мг/кг усередину, або Ацелiзiн 0.1-0.2 мл/рік життя або 50% розчин Анальгіну в дозі 0.1 мл/рік життя внутрiм’язово або внутрівенно.

2.При менiнгеальномy синдромі - преднізолон 2-3 мг/кг внутрівенно або внутрiм’язово, лазiкс 1-3 мг/кг внутрівенно або внутрiм’язово.

3.При судомах - бензодiазепiни (седуксен, реланiум, дiазепам, сибазон) у дозі 0.2-0.5 мг/кг внутрівенно повільно, лазiкс 1-3 мг/кг внутрівенно, преднізолон 2-3 мг/кг внутрівенно.

4.Госпіталізація до ВIТ.



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-26; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.236.212.116 (0.014 с.)