ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Закрита травма живота з ушкодженням порожнистих органів



Діагностичні критерії:

1.Біль виникає гостро слідом за травмою, розлита по всьому животі, поступово наростає, часто постійного характеру, підсилюється при рухах і зміні положенні тіла.

2.Блювота часта, іноді з домішкою свіжої крові (при ушкодженнях шлунка і дванадцятипалої кишки).

3.Стул частіше затриманий, гази не відходять.

4.Загальний стан важкий, холодний піт, тахікардія, температура тіла підвищується поступово.

5.Живіт звичайної форми, «доскоподiбна» напруга м'язів передньої черевної стінки, різка хворобливість при пальпації і перкусії.

6.Виражений симптом Щьоткiна-Блюмберга, зникнення або зменшення печінкової тупості (визначати в напівсидячому положенні хворого), іноді притуплення перкуторного звуку в пологих частинах живота, аускультативно - ослаблення кишкових шумів.

7.При ректальному дослідженні визначається нависання і різка хворобливість передньої стінки прямої кишки.

Закрита травма живота з ушкодженням паренхіматозних органів

Діагностичні критерії:

1.Біль раптова, не має чіткої локалізації, iррадiює у грудну клітину, лопатки, плечі, характерне зменшення болю в напівсидячому положенні і симптом «ванця-киванця».

2.Блювота виникає рідко.

3.Дефекація i вiдхождення газів за звичай не порушені.

4.Загальний стан важкий: блідість, холодний піт, психомоторне порушення; тахікардія, артеріальна гiпотензiя, температура в перші години нормальна.

5.Живіт незначно роздутий, при пальпації м'який або помірно напружений; позитивні симптоми Щьоткiна-Блюмберга і Куленкампфа; при перкусії спостерігається притуплення в пологих частинах живота.

6.При ректальному дослідженні - нависання і хворобливість передньої стінки прямої кишки.

Закрита травма животас внутрішньою кровотечею

 

Діагностичні критерії:

1.Джерелом кровотечі є частіше язвенно-ерозивнi поразки слизової оболонки шлунка, ушкодження паренхіматозних органів і судин брижі.

2.Загальний стан важкий, обумовлений явищами наростаючого геморагiчного шоку.

3.Живіт помірно роздутий, м'який, при пальпації визначається розлита хворобливість, при перкусії - притуплення в пологих частинах живота.

4.Симптом Щьоткiна-Блюмберга різко позитивний.

 

Закриті ушкодження органів заочеревинного простору

Діагностичні критерії:

1.Виникають при ушкодженнях нирок, підшлункової залози, дванадцятипалої кишки.

2.Стан важкий, обумовлений явищами травматичного або гiповолемiчного шоку.

3.Живіт м'який, помірно роздутий.

4.Напруга м'язів передньої черевної стінки і симптоми подразнення очеревини відсутні.

5.Позитивні симптоми Пiттса-Беленса-Томайера (зсув границь перкуторної тупості при повороті хворого на протилежний бік) і Джойса (відсутність границь перкуторної тупості).

Відкриті травми живота

 

Діагностичні критерії:

1.Поранення черевної стінки можуть бути різних розмірів проникаючi і непроникаючі в черевну порожнину, з ушкодженням і без ушкодження внутрішніх органів.

2.Безумовною ознакою проникаючого поранення черевної порожнини є випадіння сальника або інших органів.

3.Клінічна картина і важкiсть стану залежать від характеру поранення і його ускладнень, симптоми яких описані у вищенаведених розділах.

Медична допомога:

1.При закритих ушкодженнях органів черевної порожнини: інгаляційний закисно - кисневий наркоз (при відсутності ознак кровотечі) або внутрішньовенна анестезія кетамином 3-5 мг/кг із дiазепамом або седуксеном 0,2-0,3 мг/кг. Наркотичні і ненаркотичні анальгетики не використовувати.

2.При відкритій травмі живота – внутрішньовенна анестезія кетамiном 3-5 мг/кг із дiазепамом або седуксеном 0,2-0,3 мг/кг, при випадiнні внутрішніх органів – їх не вправляти, накрити стерильною серветкою або простирадлом, змоченими теплим стерильним розчином фурацiллiнy або 0.9% розчину натрію хлориду.

3.При явищах абдомінального шоку - протишокова терапія.

4.Госпіталізація до хірургічного відділення.

Ушкодження таза i органів таза

Діагностичні критерії:

1.Розрізняють ізольовані переломи (лонної, сідничних, пiдвздошних кісток) і численні переломи кісток таза.

2.Численні переломи супроводжуються масивною крововтратою в заочеревинний простір і тазову клітковину з явищами шоку різного ступеня.

3.При переломах кісток тазу найчастiшими ускладненнями є розриви сечового міхура і сечівника, у жінок - генiталiй.

4.Пальпація лонних кісток і гребенів пiдвздошних кісток болюсна, позитивний симптом «прилиплої п'яти» на стороні ушкодження, абсолютними ознаками є дефект в області лона при розривах симфізу, явний зсув догори однієї з частин таза, укорочення стегна, «зникнення» великого вертіла.

5.При позаочеревному розриві сечового міхура відзначається різка болiснiсть, обмежене сечовипускання або повна затримка сечі; сечовий міхур при пальпації і перкусії над лоном не визначається; при катетеризації (гумовим катетером) виділяється незначна кількість кров'янистої сечі.

6.При внутріочеревинному розриві сечового міхура спостерігається різкий біль внизу живота, що супроводжується явищами подразнення очеревини; при катетеризації виділення сечі немає.

7.При розриві уретри (практично спостерігається тільки у чоловіків) відзначається гостра затримка сечі, над лоном пальпується збільшений і напружений сечовий міхур, катетеризація сечового міхура не вдається.

Медична допомога:

1.Інгаляційний закисно-кисневий наркоз (при відсутності ознак кровотечі) або внутрішньовенна анестезія кетамiном - 3-5 мг/кг із дiазепамом або седуксеном 0,2-0,3 мг/кг.

2.Іммобілізація в «положенні жаби» на твердій поверхні.

3.При неможливості катетеризації переповненого сечового міхура - черезшкiна надлобкова пункція.

4.Госпіталізація до урологічного або хірургічного відділення.

 

Ушкодження хребта

Діагностичні критерії:

1.Ушкодження шийного відділу хребта виникають при різкому перерозгинанні цього відділу; розрізняють переломи і вивихи шийного відділу без ушкодження спинного мозку і з повним анатомічним або фізіологічним ушкодженням.

2.При переломо-вивихах без ушкодження спинного мозку спостерігаються різкі болі в області шиї, потерпілий нерідко пiдтримує голову руками, при необхідності подивитися убік - повертається всім тiлом; при пальпації визначається деформація і гостра боліснiсть остистих відростків на рівні ушкодження.

3.При переломо-вивихах з повним розривом спинного мозку спостерігаються параліч верхніх і нижніх кінцівок з відсутністю рефлексів, усіх видів чутливості, гостра затримка сечі; параліч спочатку млявий, який через 2-3 доби переходить у спастичний.

4.При частковому ушкодженні спинного мозку з'являються почуття оніміння і м'язова слабість у кінцівках однієї зі сторін, наявність тетрапареза або тетраплегiї є безперечним свідченням ушкодження спинного мозку.

5.Високі ушкодження шийного відділу спинного мозку приводять до швидкого набряку довгастого мозку з зупинкою подиху і серцевої діяльності на тлі спiнального шоку.

6.При ушкодженнях грудного і поперекового відділів хребта клінічна картина і важкiсть стану потерпілого залежить від локалізації ушкодження, його характеру і ступеню ушкодження спинного мозку.

7.Спостерігається різка боліснiсть в області ушкодження, випинання остистого відростка («гудзиковий кіфоз»), нижче якого є западіння м'яких тканин (при відсутності зсуву хребців випинання немає).

8.Спостерігається також біль при натисненні на остисті відростки в місці ушкодження, біль при осьовому навантаженні на хребет; плегiї, паралічі або парестезії, порушення функцій внутрішніх і тазових органів при ушкодженні спинного мозку нижче перелому.

9.Може бути напруга м'язів спини і поперекy - «симптом вiжок».

Медична допомога:

1.Іммобілізація на твердих ношах або імпровізованому щіті, накладення коміра Шанца або пневмошини.

2.При наявності явищ спiнального шоку - протишокова терапія.

3.При порушеннях подиху - ШВЛ через лицьову маску або ларiнгеальну маску, при можливості - після попередньої премедикацiї 0,1% атропіну сульфат 0,1мл/рік життя (не більш 0,5 мл) внутрівенно, iнтубацiя трахеї і переведення на ШВЛ.

4. Госпіталізація до нейротравматологiчного (травматологічного) відділення.

 

Травматичний токсикоз

Діагностичні критерії:

1.Травматичний токсикоз - синдром тривалого розтрощювання тканин - виникає при тривалому стисканнi ділянок тіла важкими предметами.

2.Скарги на біль, треба оцінити її характер і локалізацію; в анамнезі уточнити механізм і час стискання, факт утрати свідомості, чи надавалася допомога, ким і коли.

3.У місці локалізації стискання шкірні покрови багряно-цианотичнi, набряклi, можуть бути петехiальнi крововиливи; оцінити наявність або відсутність активних і пасивних рухів кінцівок, цілісність м'яких тканин і кісток.

4.Об'єктивно: оцінити загальний стан, ступінь порушення свідомості, показники подиху і гемодiнамiки. Наявність кровотечі, її характер і обсяг; у неврологічному статусі переважають порушення свідомості від сопору до коми.

5.Явища наростаючої інтоксикації.

6.Наявність місцевого паралічу, набряку, місцевої гiпо- анестезії, трупного задубіння в деяких місцях.

Медична допомога:

1.Кровозупинний джгут на кінцівку вище місця стискання до звільнення від предмета, що давить.

2.Туалет ран, асептичні пов'язки, іммобілізація кінцівки.

3.При локальному стисканнi: аналгезія - трамадол 1-2 мг/кг або ренальган 0,5-5,0 мл, або 50% анальгін 0,1-0,2 мл/10 кг із дiазепамом або седуксеном 0,2-0,3 мг/кг внутрівенно або промедол 0.1 мг/рік життя внутрiм’язово.

4.Катетеризація магістральних судин, iнфузiя сольових розчинів 20-30 мл/кг за годину або 7.5% розчин натрію хлориду 4-6 мл/кг за годину, або препарати ГEК 8-15 мл/кг за годину (не вводити препарати, що містять калій!).

5.1 % натрію гідрокарбонат 2-3 мл/кг внутрівенно повільно, кальцію глюконат 10 мг/кг внутрівенно.

6.При наявності ознак шоку - протишокові заходи.

7.Госпіталізація до травматологічного відділення або ВIТ.





Последнее изменение этой страницы: 2016-04-26; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.239.233.139 (0.01 с.)