Ургентнi захворювання органів

ЧЕРЕВНОЇ ПОРОЖНИНИ

Особливості перебігу гострих хірургічних захворювань і

Травм органів черевної порожнини y дітей

 

1.З огляду на вікові анатомо-фізіологічні особливості розвитку дитячого організму, варто розцінювати будь-якy підозрy на патологію органів черевної порожнини як показання до госпіталізації дитини.

2.Клінічна картина більшості захворювань і травм органів черевної порожнини має фазний плин і залежить від часу початку захворювання.

3.Недосконалість судинної регуляції в дітей при ургентній патології органів черевної порожнини швидко приводить до розвитку гiповолемiчного синдрому аж до шоку, а також - наростаючим явищам загальної інтоксикації з тахікардією, не відповідній температурі тіла (симптом «ножиців»).

Гострий апендицит

Критерії діагностики:

1.Скарги на болі в животі, виникають поступово і носять постійний характер. Біль з'являється в епiгастрiї і через 2-3 години локалізується в правої пiдвздошнiй області (симптом Кохера-Волковича). Під час болю діти частіше лежать на правому боці, бо як у положенні на лівому боці бiль підсилюєються (симптом Сiтковского).

2.Блювота одно- або дворазова, у дітей до 3 літнього віку - може бути багаторазова, у більшості випадків - затримка стулу, при тазовому розташуванні відростка – стул стає частiшим, при ретроцекальному - дизурія.

3.Температура тіла субфебрільна, у дітей до 3 років фебрільна.

4.Язик обкладений білим або жовтуватим нальотом, може бути вологий, але частіше - сухий.

5.Патогномонiчними симптомами є: болючість при пальпації в правої пiдвздошнiй області (симптом Філатова), пасивна напруга м'язів у правої пiдвздошнiй області, симптом Ровзiнга (поява болю в правої пiдвздошнiй області при різкому натисненні-поштовху в лівої пiдвздошнiй області), симптом Щьоткiна-Блюмберга, «кашлевого поштовху» - біль у правої пiдвздошнiй області в момент кашлю. Ректальне дослідження виявляє болiснiсть стінки прямої кишки попереду і праворуч.

6.Інші симптоми у дітей малоiнформативнi.

 

Медична допомога:

1.Аналгетики і спазмолiтики не вводити.

2.Госпіталізація до хірургічного відділення.

 

Гострий холецистит

Діагностичні критерії:

1.Скарги на постійні болі в правому підребер'ї з іррадіацією в праве плече або лопатку, нудоту, блювоту, підвищення температури тіла, сухість і гіркота в роті.

2.Об'єктивно: шкіряні покриви і видимі слизові оболонки бліді із субiктерiчним відтінком. При пальпації визначається локальна болючість у проекції жовчного міхура або нижнього краю печінки при вдиху (симптом Кера), напруга м'язів передньої черевної стінки, позитивні симптоми Ортнера (біль при легкому постукуванні по правій реберній дузі), Мерфi (неможливість глибокого вдиху через біль при зануренні пальців у праву пiдхрящoву область нижче краю печінки).

Медична допомога:

1.Можливе введення спазмолiтиков (но-шпа, папаверiн) у дозі 0.2 мл/рік життя. Анальгетики не вводити.

2.Госпіталізація до хірургічного відділення.

Гострий панкреатiт

Діагностичні критерії:

1.У дітей зустрічається рідко, може бути наслідком інфекційного процесу (паротит) або травми підшлункової залози.

2.Починається гостро з появи болю в епiгастрiї оперезуючого характеру з іррадіацією в поперек, болі супроводжуються неприборканою блювотою, що не приносить полегшення.

3.Можливий розвиток колапсу і шоку.

4.Об'єктивно: порушення мікроциркуляції («мармурова шкіра»), температура тіла нормальна або субфебрiльна, язик сухий, обкладений.

5.Патогномонiчними симптомами є: виражена боліснiсть при пальпації в надчревнiй області ліворуч, у лівiй пiдхрящoвiй області й в області лівого реберно-хребетного кута (симптом Мейо-Робсона), симптом Воскресенського (відсутність пульсації черевної аорти в епiгастральнiй області), Керте (поперечна резистентність черевної стінки). На початку приступу живіт м'який, в наслідок чого з'являється напруга м'язів передньої черевної стінки, позитивний симптом Щьоткiна-Блюмберга.

6.Для дітей характерна невідповідність проявів больового синдрому напрузі м'язів передньої черевної стінки (живіт на початку захворювання звичайно м'який).

7.Швидко розвивається динамічна кишкова непрохідність.

 

Медична допомога:

1.Аналгезія: трамадол 1-2 мг/кг або ренальган 0.5-5.0 мл або 50% анальгін 0.3-0.5 мг/кг із дiазепамом (седуксеном) 0.2-0.3 мг/кг внутрiм’язово.

2.Холод на епiгастральну область.

3.Катетеризація магістральних судин, iнфузiя 0.9% натрію хлориду у дозі 5-10 мл/кг в годину.

4.Госпіталізація до хірургічного відділення.

Гостра кишкова непрохідність

Діагностичні критерії:

1.Гостра кишкова непрохідність може поділятися на вроджену і придбану, за механізмом розвитку - на механічну і динамічну (спастичну і паралітичну).

2.Основним симптомом вродженої високої ГКН є блювота, що з'являється, як правило, з перших годин або днів життя, носить завзятий характер, у випадку повної непрохідності - безперервна. При низкої ГКН - здуття живота і затримка стула, блювота приєднюється пізніше, не носить стiйкого характеру, має смердючий запах («калова блювота»). Наростає інтоксикація; при огляді виявляється різке здуття живота і посилена, видима на око, перистальтика (симптом Вааля).

3.Придбана механічна непрохідність поділяється на обтурацiйну, странгуляцiйну і змішану (інвагінаційну) непрохідність.

4. Інвагінація кишечнику спостерігається, головним чином, у дітей грудного віку (90%) і полягає в тім, що одна частина кишки укорiнюється в іншу і викликає обтурацiю кишковику.

5.Початок гострий, дитина неспокійна, плаче, корчиться від болю, приступ занепокоєння закінчується раптово, потім повторюються знову; приступи болю відповідають хвилям перистальтики, блідість шкіри, вираження обличчя страждальницьке.

6.Блювота спочатку рефлекторна, потім постійна; кал з домішкою крові, потім виділяється слиз, пофарбована кров'ю.

7.Через передню черевну стінку пальпується iнвагiнат, після ректального дослідження з анусy виділяється слиз і кров.

8.Причиною обтурацiйнної ГКН у дітей найчастіше є копростаз, пухлини кишечнику, аскариди. Спостерігається асiметрiя живота, частіше - западіння в правої пiдвздошнiй області.

9.В анамнезі відзначаються ранні запори; при повнiй обтурацiї кишечнику стан дитини прогресивно погіршується, наростає здуття живота, з'являється блювота, розвиваються явища інтоксикації. Наростає тахікардія, рання гiповолемiя.

10. Странгiляцiйна ГКН може бути обумовлена вродженими аномаліями кишечнику або спаєчним процесом.

11.З'являються сильні приступоподiбнi болi в животі; дитина бліда, метається, приймає колін-ліктьове положення; болі супроводжуються блювотою і затримкою стула; нерідко розвивається колаптоїдний стан; живіт спочатку не роздутий, м'який, прослухується посилена перистальтика, що булькає.

12. Динамічна ГКН - одна з найчастіших у дитячому віці, розрізняють паралітичну і спастичну форми, переважає паралітична. Дана форма розвивається як ускладнення на фоні іншої патології.

13.Характерні повторна блювота з домішкою зелені, наростаючого здуття живота, відсутність стула і газів, виражена інтоксикація; у результаті високого стояння діафрагми утрудняється подих; живіт м'який, перистальтика не прослухується.

14.На догоспiтальномy етапі діагноз ГКН «ймовiрностний» і необхідності в нозологiчнiй деталізації немає.

15.Обов'язковим є огляд усіх місць можливого виходження грижі, як причини розвитку непрохідності внаслідок обмеження грижового вмісту.

 

Медична допомога:

1.Аналгезія: трамадол 1-2 мг/кг або ренальган 0.5-5.0 мл, або 50% анальгін 0.3-0.5 мг/кг із дiазепамом (седуксеном) 0.2-0.3 мг/кг внутрiм’язово.

2.Ранній початок iнфузiйнної терапії, катетеризація магістральних судин, iнфузiя 0.9% натрію хлорид у дозі 5-10 мл/кг/година.

3.Госпіталізація до хірургічного відділення.

Защемлена грижа

Діагностичні критерії:

1.Звичайно батьки точно вказують час, коли дитина стає неспокійною, плаче, скаржиться на болі в області грижового випинання.

2.Грижове випинання стає напруженим, різко больовим при пальпації і не вправляється.

3.Пізніше болі зменшуються, дитина стає млявою, з'являється нудота і блювота, розвивається ГКН із затримкою стула і газів.

 

: Медична допомога

1.Грижу не вправляти!

2.Знеболювання закисно-кисневим наркозом або трамадол 1-2

мг/кг або ренальган 0.5-5.0 мл, або 50% анальгін 0.3-0.5 мг/кг із дiазепамом (седуксеном) 0.2-0.3 мг/кг внутрiм’язово.

3.Госпіталізація до хірургічного відділення.

 

Перитоніт

Діагностичні критерії:

1.Виникає як ускладнення гострих запальних захворювань і травм органів черевної порожнини і таза, як гематогенне або лiмфогенне ускладнення.

2.Загальний стан важкий, загальмованість, змушене положення тіла.

3.Риси обличчя загострені, шкіра і слизові оболонки різко бліді, язик обкладений, сухий як «щітка».

4.Нестабільна гемодiнамiка, тахікардія, у важких випадках – інфекційно-токсичний шок.

5.Живіт роздутий, напружений, різко болючий у всіх відділах, позитивні симптоми подразнення очеревини.

6.Перистальтика відсутня, затримка стула і газів, олiго- або анурія.

 

Медична допомога:

1.Ранній початок iнфузiйної терапії, катетеризація магістральних судин,

iнфузiя 0.9% натрію хлориду у дозі 5-10 мл/кг за годину.

2.Анальгетики і спазмолiтики не вводити!

3.Госпіталізація до хірургічного відділення.

 

 

ТРАВМАТИЧНІ УШКОДЖЕННЯ