Документні потоки та масиви як результат документогенезу

 

В широкому розумінні генез (від грецького genesis - по­ходження виникнення) - це момент зародження та подальший процес розвитку. Стосовно документа цей етап життєді­яльності передбачає виникнення замислу створення документа, його документне втілення, виробничо-технологічне виготовлення тиражу та випуск документа у світ. Завдяки цим процесам виникає ДП як основа ДК суспільства.

Документогенез розпочинається з виникнення замислу, формування мети (наприклад, узагальнити попередній досвід розвитку певного явища) та визначення кола питань, які не­обхідно висвітлити у документі. Наступними процесами є збір матеріалів для створення документа, їх осмислення, систематизація та творча обробка.

Найважливішим процесом першого етапу життєвого циклу документа є документування накопиченої інформації - основний спосіб самоорганізації інформаційного простору. Щоб стати доступною членам соціуму, інформація проходить через певні перетворення: смисл - текст - документ. Серед створювачів документів відокремлюють індивідуальних та колективних авторів. Індивідуальний автор - це особа, що створила документ самостійно або спільно з іншими особами. Колективний автор - це організація (установа), що створила документ і має назву, яка дозволяє її ідентифікувати. Колек­тивними авторами виступають органи законодавчої, виконав­чої, судової влади та управління, підприємства, організації, набору тексту і тону друкарського паперу, ілюстрування видання, проектування його зовнішнього виду: матеріалу та малюнків для оправи, книжкових прикрас, ін.

Макет видання втілюється у друкарській формі - носії інформації, призначеному для друкування. Його поверхня містить зображення, що може давати відбиток на папері або іншому матеріалі. Друкарська форма може бути плоскою або циліндричною, цільною або складеною, зробленою з дерева, металу, пластику та ін. Друкарську форму виготовляють складанням, яке здійснюється на спеціальному обладнанні передбачає створення з друкувальних та проміжних елементі форматованих рядків та полос.

У поліграфічній практиці застосовують різні способи виготовлення друкарських форм: ручний, машинний, фотографічний, лазерний. Наприклад, машинне літеровідливне складання - це процес лиття окремих літер, проміжного матеріалу з друкарського сплаву та формування з них форматованих рядків на спеціальних машинах. Лазерне гравіювання - це виготовлення друкарської форми лазерним променем на спеціальному автоматі. При складанні друкарської форми необхідно зважати на вид друку: високий, глибокий, плоский. Так, плоский друк - це друк, коли зображення передається на задрукований матеріал з друкарської форми, друкувальні та проміжкові елементи якої розміщені практично в одній площині.

Із впровадженням у поліграфічну справу сучасного об­ладнання та новітніх технологій формні процеси значно удо­сконалюються. Широкого розповсюдження набуває автоматизоване складання, яке здійснюється на базі комп’ютерної техніки за спеціальними програмами.

Найважливішим серед додрукарських процесів є верс­тання - формування сторінок майбутнього видання зі складе­них рядків, заголовків, ілюстрацій відповідно до макета. Складені по сторінках полоси монтують у друкарську форму і роблять пробний відбиток, який коректується. Коректування - це процес виготовлення та виправлення помилок, неточностей та недоліків, допущених під час підготовки оригіналу для розмноження або виготовлення друкарської форми. За ре­зультатами коректування необхідні виправлення - усунення у складеному тексті помилок, відзначених на коректурному відбитку, а також звірення – перевірка виправлення помилок, відзначених на попередньому коректурному відбитку, та зве­дення - коректування за контрольним відбитком перед розміщенням форми в друкарській машині чи перед матрицю­ванням.

З застосуванням у поліграфії комп'ютерного обладнан­ня та автоматизованих технологій значно зменшується пито­ма вага рутинних операцій, удосконалюються традиційні фо­рмні процеси та процеси роботи з рукописами. Основною фо­рмою текстового оригіналу стає дискета, з якої можна одразу виготовити репродукований оригінал-макет - оригінал зі складеними та зверстаними полосами, готовий для друкова­ного відтворювання - виготовлення друкованої форми та на­ступного друку. Комп'ютер, що управляє складальним авто­матом або цифровою друкарською машиною, якщо в нього введений запис з дискети, дозволяє одержати діапозитиви по­лос майбутнього видання або віддруковані його аркуші. Це скорочує виробничий цикл, зменшує трудозатрати, дозволяє розвантажити поліграфпідприємства від додрукарських про­цесів, зосередити їх у редакторів-операторів видавництв.

Найефективніші настільні видавничі системи – апарат­но-програмний комплекс, який поєднує персональну ЕОМ, програми складання, верстання та обробки ілюстрацій, скане­ра та вивідного пристрою. Ці системи дозволяють на письмо­вому столі редактора розмістити одразу і складальний, і верстальний, і репродукційний центри. Такі видавничі системи базуються на комп'ютерах, пов'язаних локальною мережею, зі спеціальним видавничим і графічним програмним забезпе­ченням. Для архівного зберігання ДМ підготовлених оригіналів застосовують зйомні оптичні диски, є цифрова фотокаме­ра для оперативною отримання кольорових зображень. При­єднання до робочих станцій дисководів СD-RОМ надає можливість використовувати готові бібліотеки графічних і фотографічних зображень. Лазерні принтери дозволяють отримувати оригінал-макети на папері для наступного виготовлення неметалічних офсетних форм (на плівці). За допомогою спеціальних формних автоматів з паперових оригінал-макетів можна протягом 20-30 секунд виготовити недорогі електро-статичні або "срібні" друкарські форми на паперовій або поліефірній основі.

Друкарські процеси – це підготовка друкарської машини до друкування та друкування тиражу. Друкування тиражу розпочинається після одержання від замовника одного примірника верстки (ксерокопії, рукопису, оригінал-макета чи відбитку) видання, що оформлений до друку - на титульному аркуші, обкладинці є підпис до друку видавця або редактора (для періодичних видань) чи керівника організації. Найновітніші методи виготовлення друкованої продукції — це методи "з комп'ютера на папір". Такий друк здійснюють за допомо­гою цифрової друкарської машини, яка не потребує формних процесів, рідких фарб, оскільки їх замінюють відповідні ко­льорові тонери, а друк є електрографічним. У разі необхідно­сті невеликих тиражів застосовують аркушеві друкарські оф­сетні машини, які забезпечують автоматичний цикл роботи на паперових офсетних формах, зокрема автоматизацію основ­них друкарських процесів: встановлення форми, друк заданої кількості відбитків, зняття форми, змивання офсетного полотна.

До післядрукарських процесів виготовлення видання належать брошуровально-палітурні та оздоблювальні процеси.

Брошуровально-палітурні процеси - комплекс процесів отримання з віддрукованих аркушів готових видань у паліту­рці чи обкладинці. Віддруковані аркуші майбутнього видання і проходять такі основні процеси: розрізування і фальцювання (згинання паперових аркушів у певному порядку), комплектування книжкового блока з зошитів або аркушів, скріплення скомплектованих зошитів у блок, обрізування книжкового блока та обтискування його кінця, покриття книжкового блока обкладинкою або виготовлення палітурки та вставлян­ня книжкового блока в палітурку. Готові видання піддають процесам упакування та складування – здавання друкованої продукції на склади - внаслідок цих процесів ДП осідає у ДМ як товар, призначений для реалізації.

Важливим процесом є оформлення видання на випуск у світ. Видавець перевіряє готове видання та дає вказівку виготівникові про розсилку обов'язкових примірників видань. Це здійснюється за рахунок загального тиражу видання, до офо­рмлення видання на випуск у світ, а газет - у день виходу ко­жного номеру. Згідно з "Положенням про порядок друкуван­ня видань" тираж видання слід видавати замовникові після розсилки обов'язкових примірників. За законом України "Про обов'язковий примірник документів" (1999 р.) всі поліграфі­чні підприємства, установи і організації, які мають розмно­жувальну техніку, зобов'язані розсилати обов'язкові примір­ники виготовлених ними нетаємних творів друку безоплатно до оформлення видань на випуск у світ згідно зі списком установ і організацій, які мають право на їх одержання. Не підлягають розсилці обов'язкові примірники службових ви­дань, нетаємної технічної документації на військову продук­цію та бланків. Обов'язкові примірники періодичних видань пересилаються поштовими каналами безплатно в порядку, передбаченому для пересилки службових відправлень Мініс­терства зв'язку України. Розсилка інших видів видань здійс­нюється за кошти видавців, які витрати за розсилку відносять на собівартість друкованої продукції.

Завдяки функціонуванню потоків обов'язкового примі­рника документів здійснюється комплектування та збережен­ня у провідних бібліотеках вичерпного національного документного фонду України як частини світового культурного надбання, державна бібліографічна та статистична реєстрація вітчизняних видань, оперативне інформування про них кори­стувачів.

Однією з головних установ, що має право одержував безплатний обов'язковий примірник творів друку, є Книжкова палата України, яка на його основі здійснює державну бібліографічну реєстрацію та централізовану каталогізацію всі без винятку видів видань, виданих в Україні, а також веде державну статистику друку, яка характеризує динаміку та тенденції розвитку ДП вітчизняних видань, комплектує та зберігає повний і недоторканий фонд Державного архіву друку. головного сховища всіх видань України. ^\

З 1996 р. Книжкова палата України розпочала робот над створенням інформаційно-бібліографічної системи "Книги в продажу" (книги, що є в наявності на книжковому ринку та що друкуються). Ця система розроблена по аналогії з відомою у світі книгорозповсюджуючою системою "Вооks in print", яка успішно функціонує у високорозвинутих країнах (США, Великої Британії, Німеччини, Франції) і є організаційною основою книжкового ринку. Функціонування автоматизованої інформаційно-бібліографічної системи "Книги в продажу" передбачає: збір інформації видавців і видання тематичного плану випуску продукції видавництв України, що планується до випуску у світ; збір попередніх замовлень на книги, передача їх видавцям; збір інформації від видавців книгорозповсюджувачів про книги, що є в наявності і що друкуються; видання на її основі каталогу "Книги в продажу” в традиційній та електронній версіях. Система виконує інформаційну, координаційну, рекламну функції і завдяки комплексу електронних засобів може оперативно інформувати всі зацікавлені сторони про книговидання в Україні для повнішого обліку потреб ринку, задоволення читацького попиту та потреб держави.

Крім того, в структурі Книжкової палати створено Національне агентство ІSВМ, яке присвоює книжковим виданням Міжнародний стандартний книжковий номер, що дає можливість ідентифікувати кожне видання, де б воно не знаходилось. Для автоматичного зчитування ІSВМ у світовій видавничій практиці широко використовується метод штрихового кодування. Міжнародна асоціація по товарній нумерації - ЕАN - розробила і ввела штрихкод для книг, який склада­ється з коду ІSВМ і спеціального коду 978 для ідентифікації книг у загальній товарній масі. Штрихкод уявляє собою чер­гування темних і світлих полос різної ширини, які зчитуються спеціальними електронними оптичними пристроями. На сві­товому книжковому ринку розповсюдження видань без ІSВМ і штрихових кодів ускладнено, оскільки на їх основі в розви­нених країнах функціонують автоматизовані системи телезамовлення видань, що суттєво вдосконалює процес їх реаліза­ції.

Нині в Україні здійснюється робота по введенню ІSВМ і системи штрихового кодування, що дозволить повністю ав­томатизувати процес руху документів від моменту їх видання до продажу. Тому в книжковій торгівлі будуть впроваджува­тися системи автоматизації на основі касових комп'ютерних систем, що дадуть можливість оперативно контролювати продаж книг, диференційовано зважати на зміни товарних запасів, автоматично дозамовляти товар від оптовиків чи ви­давництв, забезпечити належний торговотехнологічний про­цес на основі оптимізації функціонування ДП та М.