Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Наприклад, Костів Ярослав Андрійович, 8 перших різних літер для варіанту В7: К О С ТІ В Я Р .↑ Стр 1 из 7Следующая ⇒ Содержание книги
Похожие статьи вашей тематики
Поиск на нашем сайте
Скласти шестизначне число, яке складається з отриманих за допомогою кодової таблиці кодів 1-ої, 2-ої та 8-ої літер прізвища. При цьому перші 3 цифри відповідають цілій частині числа, а останні - дробовій. Наприклад, Костів Ярослав Андрійович, 8 перших різних літер для варіанту В7: К О С ТІ В Я Р. З кодової таблиці маємо: К - 17, О - 57, Р - 16. Число - 521,436. Вважаючи це число десятковим, перевести його до шістнадцяткової, вісімкової та двійкової систем числення з точністю відповідно 3, 3 та 5 розрядів після коми.
З кодової таблиці маємо: С - 35; А – 78; Д – 28. Число: 357,82810.
Переведення в двійкову систему числення:
Переведення цілої частини: 175 / 2 = 87 [1]; 87 / 2 = 43 [1]; 43 / 21 = 10 [1]; 10 / 2 = 5 [0]; 5 / 2 = 2 [1]; 2 / 2 = 1 [0];
17510 = 1110102 Переведення дробової частини:
0,716 Х 2 1,432 Х 2 0,864 Х 2 1,456 Х 2 0,912 Х 2 1,824 Х 2
1,648 Х 2 1,296 Х 2 0,592 Х 2 0,368 Х 2 0,736 Х 2 1,472 Х 2 0,944
0,71610 = 0,01000111010102
175,71610 = 111010, 0100011101010 2
Переведення в вісімкову систему числення:
111010, 0100011101010 2 = 72,216508 *Переведення: розбиття на тріади, починаючи від коми (ліворуч і прворуч), причому у дробовій частині останню тріаду доповнюють нулями при необхідності.
Переведення в шістнадцяткову систему числення:
11 1010, 0100 0111 0101 02 = 3A,47516 *Переведення: аналогічне попередньому методу, тільки розбиваєм на тетради.
175,71610 = 111010, 0100011101010 2 = 72,216508 = 3A,47516
Скласти шестизначне число, яке складається з отриманих за допомогою кодової таблиці кодів 1-ої, 2-ої та 8-ої літер прізвища. При цьому перші 3 цифри відповідають цілій частині числа, а останні - дробовій. Вважаючи це число шістнадцятковим, перевести його до десяткової, вісімкової та двійкової систем числення з точністю відповідно 3, 3 та 5 Розрядів після коми.
Число: 175,71616=373,44310
373,44310= 010101100101, 100000010110 2
011 111 011, 110 110 011 2= 565,8168
357,82816 = 855,523437510 = 1527,40508 = 1101010111,1000001010002
1.3 Скласти шестизначне число, яке складається з отриманих за допомогою кодової таблиці кодів 1-ої, 2-ої та 8-ої літер прізвища. Вважаючи це число десятковим, перевести його до системи числення залишкових класів із мінімально необхідною кількістю основ 2, 3, 5, 7, 11,.... Після цього зробити зворотне переведення отриманого результату до десяткової системи числення.
Число: 175716.
p1 = 2; p2 = 3; p3 = 5; p4 = 7; p5 = 11; p6 = 13; p7 = 17.
P = p1 * p2 * p3 * p4 * p5 * p6 * p7 = 2 * 3 * 5 * 7 * 11 * 13 *17 = 510510.
175716 mod 2 = 0; 175716 mod 3 = 0; 175716 mod 5 = 1; 175716 mod 7 = 2; 175716 mod 11 = 2; 175716 mod 13 = 8; 175716 mod 17 = 4.
175716 = (0, 0, 1, 2, 2, 8, 4).
B1 = 1*n/2 = 255255;255255 / 2 = 127627 [1] B2 = 1*n/3 = 170170; 170170 / 3 = 56723 [1] B3 = 1*n/5 = 102102; 102102 / 5 = 20420 [2] B3 = 2*n/5 = 204204; 204204 / 5 = 40840 [4] B3 = 3*n/5 = 306306; 306306 / 5 = 61261 [1] B4 = 1*n/7 = 72930; 72930 / 7 = 10418 [4] B4 = 2*n/7 = 145860; 145860 / 7 = 20837 [1] B5 = 1*n/11 = 46410; 46410 / 11 = 4219 [1] B6 = 1*n/13 = 39270; 39270 / 13 = 3020 [10] B6 = 2*n/13 = 78540; 78540 / 13 = 6041 [7] B6 = 3*n/13 = 117810; 117810 / 13 = 9062 [4] B6 = 4*n/13 = 157080; 157080 / 13 = 12083 [1] B7 = 1*n/17 = 30030; 30030 / 17 = 1766 [8] B7 = 2*n/17 = 60060; 60060 / 17 = 3532 [16] B7 = 3*n/17 = 90090; 90090 / 17 = 5299 [7] B7 = 4*n/17 = 120120; 120120 / 17 = 7065 [15] B7 = 5*n/17 = 150150; 150150 / 17 = 8832 [6] B7 = 6*n/17 = 180180; 180180 / 17 = 10598 [14] B7 = 7*n/17 = 210210; 210210 / 17 = 12365 [5] B7 = 8*n/17 = 240240; 240240 / 17 = 14131 [13] B7 = 9*n/17 = 270270; 270270 / 17 = 15898 [4] B7 = 10*n/17 = 300300; 300300 / 17 = 17664 [12] B7 = 11*n/17 = 330330; 330330 / 17 = 19431 [3] B7 = 12*n/17 = 360360; 360360 / 17 = 21197 [11] B7 = 13*n/17 = 390390; 390390 / 17 = 22964 [2] B7 = 14*n/17 = 420420; 420420 / 17 = 24730 [10] B7 = 15*n/17 = 450450; 450450 / 17 = 26497 [1]
B1 = 255255; B2 = 170170; B3 = 306306; B4 = 145860; B5 = 46410; B6 = 157080; B7 = 450450.
(0, 0, 1, 2, 2, 8, 4) = (0 * 255255 + 0 * 170170 + 1 * 306306 + 2 * 145860 + 2 * 46410 + 8 * 157080 + 4 * 450450) (mod 510510) = 3755110 mod 510510 = 181540.
181540 = (0, 0, 1, 2, 2, 8, 4).
Виконати ефективне кодування визначених літер прізвища, при умові, що отримане за допомогою кодової таблиці число - десяткове і говорить про те, скільки разів у "повідомленні" зустрічається дана літера (при цьому, "повідомлення" складається всього з 8 обраних літер). Визначити ефективність проведенного кодування та порівняти її з ентропією джерела повідомлення і ефективністю рівномірного кодування, тобто з випадком, коли довжина коду для кожної літери одна й та сама. За допомогою отриманих кодів ∑скласти повідомлення, яке складається з визначених літер у тій послідовності, в якій вони зустрічаються у прізвищі. Визначити довжину (в бітах) повідомлення при ефективному і рівномірному кодуванні.
К 17 0,06 О 57 0,2 С 26 0,09 Т 46 0,16 І 75 0,26 В 23 0,08 Я 31 0,1 Р 16 0,05 ∑291 ∑100%
H = = - (0.26*log20.26 + 0.2*log20.2 + 0.16*log20.16 + 0.1*log20.1 + 0.09*log0.09 + 0.08*log20.08 + 0.06*log20.06 + 0.05*log20.05) = - (- 0.5 – 0.4 – 0.4 – 0.3509 – 0.33 – 0.2936 – 0.2442 – 0.2238) = - (- 2.7519) = 2.82 Lсер. не еф = = 3 = 3 Lсер. еф = = 0,52+0,4+0,38+0,3+0,36+0,32+0,24+0,2 = 2.69 Lсер. еф. < H < Lсер. не еф.
0001 10 0011 011 11 0010 010 0000 26 біт
010 000 011 110 101 111 001 100 24 біт
Визначити класи функцій алгебри логіки, до яких належить задана за допомогою таблиці функція трьох змінних (табл. ТZ.2), і її функціональну повноту. Двійкові коди цифр у графі "f" табл. ТZ.2 потрібно написати вертикально, старший розряд - наверху.
1ц4л – 4 0100 2ц7л – 1 0001
1) Функція на нульовому наборі змінних f(0,0,0) = 0. Отже, функція зберігає константу «0». 2) Функція на одиничному наборі змінних f(1,1,1) = 1. Отже, функція зберігає константу «1». 3) Функція не є монотонною, оскільки при будь-якому зростанні кількості "1" у послідовності сусідніх наборів змінних значення функції зменшується.
4)
Функція не є самодвоїстою, оскільки на третій та четвертій парі протилежних наборів функція не приймає протилежні значення.
Для визначення лінійності функції подамо її у вигляді полінома Жегалкіна
f = /а/bc # abc=(a#1)(b#1)c # abc =abc#ac#bc#c#abc =ac#bc#c
Оскільки поліном містить добутки змінних, то функція не є лінійною.
Отже, із п'яти необхідних для створення ФПС властивостей відсутні дві – не зберігання константи «0» та «1», тому дана функція не утворює ФПС.
Мінімізувати за допомогою методу Квасна-Мак-Класкі-Петрика 5 функцій (f0, f1, F2, f3, f4) 5-ти змінних (a, b, c, d, e). Функції задано за допомогою таблиці ТZ.3. Побудувати Кожний третій набір для кожної з функцій має невизначене значення. Відлік починається Функції сполучними термами, Д – диз’юнктор.
Таблиці істинності:
А – аргумент; F – функція.
3.2 Реалізувати функції, отримані в результаті виконання завдання 2.3, у базисі Буля. На виході кожного елемента написати формулу сигналу, який даним елементом реалізується. Для 5 довільних вхідних наборів визначити рівні сигналів (0 або 1) на виході кожного елемента схеми. Усі елементи повинні мати не більше двох входів. Навести таблиці істинності задіяних елементів.
f0 = b/ce v /a/cd v abc v abe v a/bd v acd v /b/cd
Генеруєм 5 довільних наборів:
І – інвертор; К – кон’юнктор; Д – диз’юнктор.
Таблиці істинності:
А – аргумент; f – функція.
3.3 Реалізувати функції, отримані в результаті виконання завдання 2.3, у монобазисі І-НЕ. На виході кожного елемента І-НЕ написати формулу сигналу, який даним елементом реалізується. Для 5 довільних вхідних наборів визначити рівні сигналів (0 або 1) на виході кожного елемента схеми. Елементи можуть мати довільну кількість входів. Навести таблиці істинності задіяних елементів.
f0 = b/ce v /a/cd v abc v abe v a/bd v acd v /b/cd
Генеруєм 5 довільних наборів:
К – кон’юнктор; Д – диз’юнктор.
Таблиці істинності:
А – аргумент; F – функція.
3.4 Реалізувати функції, отримані в результаті виконання завдання 2.3, у монобазисі Шеффера. На виході кожного елемента Шеффера написати формулу сигналу, який даним елементом реалізується. Для 5 довільних вхідних наборів визначити рівні сигналів (0 або 1) на виході кожного елемента схеми. Усі елементи Шеффера повинні бути двовходовими. Навести таблицю істинності елемента Шеффера.
f0 = b/ce v /a/cd v abc v abe v a/bd v acd v /b/cd Генеруєм 5 довільних наборів:
К – кон’юнктор; Д – диз’юнктор.
Таблиці істинності:
А – аргумент; F – функція.
3.5 Реалізувати функції, отримані в результаті виконання завдання 2.4, у монобазисі АБО-НЕ. На виході кожного елемента АБО-НЕ написати формулу сигналу, який даним елементом реалізується. Для 5 довільних вхідних наборів визначити рівні сигналів (0 або 1) на виході кожного елемента схеми. Елементи можуть мати довільну кількість входів. Навести таблиці істинності задіяних елементів. f = (/a v b v d) (b v c v d) (a v c v /d) (a v /c v /d) (/b v c v e) (a v /b v /d v e)
Таблиці істинності:
3.6 Реалізувати функції, отримані в результаті виконання завдання 2.4, у монобазисі Пірса. На виході кожного елемента Пірса написати формулу сигналу, який даним елементом реалізується. Для 5 довільних вхідних наборів визначити рівні сигналів (0 або 1) на виході кожного елемента схеми. Усі елементи Пірса повинні бути двовходовими. Навести таблицю істинності елемента Пірса.
f = (/a v b v d) (b v c v d) (a v c v /d) (a v /c v /d) (/b v c v e) (a v /b v /d v e)
Таблиці істинності:
Мультиплексорів.
3.9 Функції, мінімізовані в завданні 2.3, реалізувати за допомогою постійного запам'ятовуючого пристрою (ПЗП). Скласти таблиці прошиття ПЗП.
Функції, мінімізовані в завданні 2.3, реалізувати за допомогою програмованої логічної матриці (ПЛМ) типу PLA. Скласти таблиці прошиття (програмування) ПЛМ. Навести функціональну схему запрограмованої ПЛМ.
f0 = b/ce v /a/cd v abc v abe v a/bd v acd v /b/cd
На перетині рядка з позначенням елемента І та графи з номером входу стоять такі символи: "H" - сигнал з даного входу заведений на відповідний елемент І в прямому коді; "L" - сигнал з даного входу заведений на відповідний елемент І в інверсному коді; "-" - сигнал з даного входу від'єднаний від відповідного елемента І; "0" - сигнал з даного входу заведений на відповідний елемент І одночасно в прямому та інверсному кодах (це початковий стан ПЛМ, даний елемент І не використовується). На перетині рядка з номером елемента І та графи з номером виходу (тобто, номером елемента АБО) стоять такі символи: "A" - сигнал з даного елемента І заведений на вхід відповідного елемента АБО і проходить через елемент АБО на відповідний вихід ПЛМ (це початковий стан незапрограмованої ПЛМ); "-" - сигнал з даного елемента І від'єднаний від входу відповідного елемента АБО і не проходить на відповідний вихід ПЛМ. Функції, мінімізовані в завданні 2.4, реалізувати за допомогою програмованої матриці логіки (ПМЛ) типу PAL. Скласти таблиці прошиття (програмування) ПМЛ. Навести функціональну схему запрограмованої ПМЛ.
f0 = (/a v b v d) (b v c v d) (a v c v /d) (a v /c v /d) (/b v c v e) (a v /b v /d v e)
Інформація на виходах: D0: a/b/d v /b/c/d D1: /a/cd v /acd D2: b/c/e v /abd/e D3: a/b/d v /b/c/d v /a/cd v /acd D4: b/c/e v /abd/e v a/b/d v /b/c/d v /a/cd v /acd D5: (/b v c v e) (a v /b v /d v e) (/a v b v d) (b v c v d) (a v c v /d) (a v /c v /d)
Таблиця прошиття:
На перетині рядка з позначенням елемента І та графом з номером входу і номером зворотнього зв’язку стоять такі символи: "H" - сигнал з даного входу заведений на відповідний елемент І в прямому коді; "L" - сигнал з даного входу заведений на відповідний елемент І в інверсному коді; "-" - сигнал з даного входу від'єднаний від відповідного елемента І; "0" - сигнал з даного входу заведений на відповідний елемент І одночасно в прямому та інверсному кодах (початковий стан ПЛМ, даний елемент І не використовується).
3.12 Для схем, побудованих у завданнях 3.1 - 3.7, визначити їх "ціну", підрахувавши кількість корпусів задіяних елементів. Визначити оптимальний (найдешевший) варіант.
Схема завдання 3.1: 11 корпусів; Схема завдання 3.2: 23 корпуса; Схема завдання 3.3: 11 корпусів; Схема завдання 3.4: 37 корпуса; Схема завдання 3.5: 11 корпусів; Схема завдання 3.6: 33 корпуса; Схема завдання 3.7: 4 корпуса.
Оптимальний варіант: схема 3.7;
3.13 Для схем, побудованих у завданнях 3.1 - 3.7, визначити їх "ціну", підрахувавши кількість виводів задіяних елементів. Визначити оптимальний (найдешевший) варіант. Схема завдання 3.1: 35 виводів; Схема завдання 3.2: 47 виводів; Схема завдання 3.3: 35 виводів; Схема завдання 3.4: 61 виводів; Схема завдання 3.5: 34 виводів. Схема завдання 3.6: 56 виводів; Схема завдання 3.7: 35 вивода.
Оптимальний варіант: схема 3.5.
3.14 Для схем, побудованих у завданнях 3.1 - 3.7, визначити час проходження сигналів від входу до виходу. Визначити оптимальний (найшвидший) варіант. Схема завдання 3.1: 5; Схема завдання 3.2: 8; Схема завдання 3.3: 5; Схема завдання 3.4: 11; Схема завдання 3.5: 5. Схема завдання 3.6: 11; Схема завдання 3.7: 3.
Оптимальний варіант: схема 3.7.
3.15 На базі ПЛМ типу PAL з кількістю інформаційних входів не більше 16 і з входом вибору кристалу створити дешифратор діапазону адрес, який повинен формувати сигнали "більше", "дорівнює", "менше". Діапазон адрес задається 17-розрядним двійковим кодом, який формується з 17 молодших двійкових розрядів коду (2ц1л)(1ц2л)(2ц7л)(1ц8л)(2ц8л). Отриманий таким чином 17-розрядний двійковий код необхідно ще раз переписати, міняючи місцями старші й молодші двійкові розряди (переписати ззаду наперед). Менший з двох 17-розрядних кодів буде нижньою границею діапазону адрес, більший - верхньою. Сигнал "менше" повинен формуватися, коли на вході схеми присутні адреси, які менші за нижню границю діапазону. Сигнал "більше" повинен формуватись, коли на вході схеми присутні адреси, які більші за верхню границю діапазону. Сигнал "дорівнює" повинен формуватись, коли на вході схеми присутні адреси, які знаходяться посередині діапазону. У кожної з задіяних ПЛМ кількість входів не повинна перевищувати 16. Скласти таблиці прошиття ПЛМ, для кожного рядка таблиці прошиття визначити діапазон адрес, якому цей рядок відповідає. Намалювати числову вісь, на якій позначити: мінімальне і максимальне значення 17-розрядного коду; верхню і нижню границі; діапазони кодів, які обробляються різними ПЛМ. (2ц1л)(1ц2л)(2ц7л)(1ц8л)(2ц8л) = 5732816 = 0101 0111 0011 0010 10002
17 молодших двійкових розрядів коду: 101110011001010002
Отриманий 17-розрядний двійковий код переписаний, міняючи місцями старші й молодші двійкові розряди (переписаний ззаду наперед): 000101001100111012
Нижня границя діапазону адрес: 0 0010 1001 1001 11012 = 0299D16 Верхня границя діапазону адрес: 1 0111 0011 0010 10002 = 1732816
Таблиці прошиття ПЛМ:
|