Управління охороною праці в галузі.

В організації охорони праці на підприємстві беруть участь роботодавці, їх заступники, головні спеціалісти, керівники виробничих дільниць, окремих структурних підрозділів та служб, профспілки та інші органи, що певним чином впливають на організацію охорони праці. Основним завданням з питань організації охорони праці є створення здорових і безпечних умов праці. Цього можна досягти: -навчанням всіх працюючих на підприємстві, перевіркою їх знань та пропагандою охорони праці; -розробкою і виконанням комплексних (перспективних), річних та оперативних планових заходів з охорони праці; -аналізом показників і причин виробничого травматизму та захворювань; -оперативним контролем стану охорони праці на підприємстві і негайним усуненням шкідливостей та небезпек, виявлених на робочих місцях; -проведенням паспортизації санітарно-технічного стану виробничих приміщень, технологічного обладнання та окремих робочих місць; -впровадженням заходів морального і матеріального заохочення за зразковий стан охорони праці на робочому місці, дільниці, структурному підрозділі; -проведенням спеціальних заходів з охорони праці жінок та молоді, виховної роботи з питань охорони праці та трудової дисципліни, а також притягненням до відповідальності осіб, які порушили існуючі норми і правила охорони праці; -забезпеченням усіх працюючих необхідними захисними засобами згідно з існуючими нормами. Державне управління охороною праці здійснюють: -Кабінет Міністрів; -Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці; -Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади; -Місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування. Управління охороною праці - це підготовка, прийняття та реалізація рішень по здійсненню організаційних, технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на забезпечення здоров'я та працездатності людини в процесі праці. Система управління охороною праці (СУОП) є складовою частиною загальної системи керування підприємством, установою. При автоматизованих системах управління управління охороною праці є її складовою частиною, або підсистемою. Управління охороною праці здійснює цілеспрямовану дію на систему «людина-виробництво», що являє собою всю сукупність елементів з якими людина взаємодіє в процесі праці і які можуть чинити на неї відповідний вплив. Об’єктами управління охороною праці є діяльність функціональних служб і структурних підрозділів підприємств по забезпеченню безпечних і здорових умов праці на робочих місцях, виробничих дільницях та на об’єктах у цілому. Управління охороною праці в цілому на підприємстві здійснюють керівники (роботодавці), їх замісники, головні спеціалісти та керівники дільниць і інших структурних підрозділів. Обов’язки з охорони праці, що покладаються на керівників підприємств: -здорові і безпечні умови праці на робочих місцях, дотримання вимог діючих стандартів, правил і норм з охорони праці та пожежної безпеки; -призначати відповідальних за організацію і стан охорони праці в кожному структурному підрозділі; -створювати службу охорони праці і забезпечувати безпосереднє керівництво цією службою; -регулярно перевіряти стан охорони праці та пожежної безпеки на підприємстві, та аналізувати його на виробничих нарадах і зборах колективів; -забезпечувати проведення паспортизації санітарно-технічного стану підприємства, розробку і виконання комплексних планів з охорони праці; -затверджувати в установленому порядку інструкції з охорони праці; -забезпечувати об’єктивне та своєчасне розслідування та облік нещасних випадків на виробництві відповідно до існуючого положення. Обов’язки з охорони праці головних спеціалістів. Головні спеціалісти підприємств свою роботу з охорони праці виконують відповідно до існуючого законодавства, наказів, розпоряджень вищих органів і керівників, відповідають за стан охорони праці у галузях, які їм підпорядковані. Головні спеціалісти зобов’язані постійно забезпечувати здорові і безпечні умови праці відповідно до вимог, правил і норм з охорони праці, спрямувати роботу підпорядкованих їм керівників структурних підрозділів на запобігання аваріям, пожежам, травмам та професійним захворюванням на виробництві. Вони зобов’язані: -розробляти та виконувати комплексні плани заходів з охорони праці; -впроваджувати новітні технології, засоби механізації та автоматизації, досягнення науки в сфері охорони праці; -забороняти виконання робіт при виникненні явної загрози для життя або здоров’я людей, не допускати до експлуатації несправні машини та обладнання; -організовувати своєчасне випробування і технічний огляд машин і механізмів та інших технічних засобів, які підлягають періодичному випробуванню та огляду; -контролювати проведення і реєстрацію всіх інструктажів; -розробляти інструкції з охорони праці в підпорядкованій галузі, брати безпосередньо участь у розслідуванні нещасних випадків та ін. Крім перелічених обов’язків головний інженер, наприклад, очолює комісії з перевірки технічного стану технологічного обладнання, його технічне випробування, пожежну технічну комісію, а також контролює наявність на робочих місцях інструкцій з техніки безпеки, виконує інші специфічні для своєї галузі обов’язки з охорони праці. На підставі загальних посадових обов’язків з охорони праці на кожному підприємстві мають бути чітко визначені обов’язки всіх головних спеціалістів у цій сфері залежно від їх фаху та посади. Обов’язки керівників структурних підрозділів: всю роботу з охорони праці виконують відповідно до існуючого законодавства та вимог нормативних документів, а також відповідно до наказів та розпоряджень керівника підприємства та головних спеціалістів. Вони несуть повну відповідальність за стан охорони праці на підпорядкованих їм дільницях і зобов’язані: -спрямовувати свою роботу на забезпечення здорових і безпечних умов праці та дотримання вимог пожежної безпеки; -брати участь у розробці заходів поліпшення умов праці та запобіганням аваріям, пожежам та виробничим травмам; -виконувати розпорядження державних органів нагляду, керівника підприємства та головних спеціалістів; -брати участь в паспортизації санітарно-технічного стану робочих місць, стежити за своєчасним випробуванням та технічним оглядом машин та іншого технологічного обладнання; -підтримувати необхідні санітарно-гігієнічні умови на робочих місцях, контролювати проходження працівниками медоглядів; -проводити та реєструвати інструктажі на робочих місцях, оформляти допуски до роботи, вимагати від працюючих чіткого дотримання існуючих на робочих місцях правил охорони праці, забезпечувати робочі місця інформативними документами, інструкціями, стандартами і т.ін.; -брати участь у розслідуванні нещасних випадків і діяти при цьому відповідно до чинного “Положення”! У методологічному відношенні управління охороною праці здійснюється за допомогою двох взаємопов’язаних і послідовно виконуваних етапів роботи – а)аналізу умов праці; б) розробки згідно з результатами аналізу засобів захисту працюючих від можливих наявних чи потенційних небезпек. Організаційно-методичну роботу з управління охороною праці, підготовку управлінських рішень і контроль за їх реалізацією здійснює служба охорони праці, яка безпосередньо підпорядковується керівнику підприємства. Кожен працюючий – від вищого керівника і до рядового працівника – має чітко знати і виконувати свої посадові обов’язки у справі охорони праці. Функції управління охороною праці: -організація планування та координація робіт у галузі охорони праці; -контроль за станом охорони праці та функціонуванням системи; -аналіз, оцінка, облік показників стану охорони праці; -стимулювання діяльності в галузі охорони праці.

Організація робіт з охорони праці передбачає формування органів управління, визначення обов’язків й порядок взаємодії осіб, які беруть участь в управлінні, а також реалізацію управлінських рішень (наказів, розпоряджень та ін.). Планування має вирішальну функцію в управлінні охороною праці, бо визначає завдання структурним службам підприємства в поточних, оперативних і перспективних планах. Контроль за станом охорони праці, передбачає перевірку стану умов праці з метою виявлення можливих відхилень від нормативних вимог та чинного законодавства. Облік, аналіз та оцінка показників стану охорони праці спрямовані на розробку й прийняття відповідних рішень на підставі даних про нещасні випадки й професійні захворювання, паспортів про санітарно-технічний стан умов праці та розпоряджень державних органів нагляду. Стимулювання охорони праці може передбачати будь які види морального та матеріального заохочення за активну працю та ініціативу в здійсненні заходів щодо підвищення рівня безпеки та поліпшення умов праці.