Модуль І. Основи охорони праці

 

Змістовий модуль 1. Основи охорони праці

ТЕМА 1. ВСТУП. ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ

Сучасний стан охорони праці в Україні та за кордоном. Основні розділи дисципліни «Основи охорони праці». Суб’єкти і об’єкти охорони праці. Основні терміни та визначення в галузі охорони праці. Класифікація шкідливих та небезпечних виробничих чинників.

 

ТЕМА 2. ПРАВОВІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИ ОХОРОНИ ПРАЦІ

Конституційні засади охорони праці в Україні. Законодавство України про охорону праці. Закон України «Про охорону праці». Основні принципи державної політики України у галузі охорони праці. Гарантії прав працівників на охорону праці, пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці. Охорона праці жінок, неповнолітніх, інвалідів. Обов'язки працівників щодо додержання вимог нормативно-правових актів з охорони праці.

Обов’язкові медичні огляди працівників певних категорій.

Відповідальність посадових осіб і працівників за порушення законодавства про охорону праці.

Нормативно-правові акти з охорони праці (НПАОП): визначення, основні вимоги та ознаки. Структура НПАОП. Реєстр НПАОП.

Акти з охорони праці, що діють в організації, їх склад і структура. Інструкції з охорони праці. Розробка та затвердження актів з охорони праці, що діють в організації.

Фінансування охорони праці. Основні принципи і джерела. Заходи і засоби з охорони праці, витрати на здійснення і придбання яких включаються до валових витрат.

 

ТЕМА 3. ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ, ДЕРЖАВНИЙ НАГЛЯД І ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ ЗА ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

Система державного управління охороною праці в Україні. Компетенція та повноваження органів державного управління охороною праці. Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення.

Органи державного нагляду за охороною праці, їх основні повноваження і права.

Громадський контроль за дотриманням законодавства про охорону праці.

 

ТЕМА 4. ОРГАНІЗАЦІЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ НА ПІДПРИЄМСТВІ

Структура, основні функції і завдання управління охороною праці в організації.

Служба охорони праці підприємства. Статус і підпорядкованість. Основні завдання, функції служби охорони праці. Структура і чисельність служб охорони праці. Права і обов’язки працівників служби охорони праці.

Громадський контроль за станом охорони праці в організації. Уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці, їх обов'язки і права.

Комісія з питань охорони праці підприємства. Основні завдання та права комісії. Регулювання питань охорони праці у колективному договорі.

Стимулювання охорони праці.

 

ТЕМА 5. НАВЧАННЯ З ПИТАНЬ ОХОРОНИ ПРАЦІ

Принципи організації та види навчання з питань охорони праці. Вивчення основ охорони праці у навчальних закладах і під час професійного навчання. Навчання і перевірка знань з питань охорони праці працівників під час прийняття на роботу і в процесі роботи.

Інструктажі з питань охорони праці. Види інструктажів. Порядок проведення інструктажів для працівників. Інструктажі з питань охорони праці для вихованців, учнів, студентів.

Стажування (дублювання) та допуск працівників до самостійної роботи.

 

 

ТЕМА 6. ПРОФІЛАКТИКА ТРАВМАТИЗМУ ТА ПРОФЕСІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ

 

Виробничі травми, професійні захворювання, нещасні випадки виробничого характеру. Мета та завдання профілактики нещасних випадків професійних захворювань і отруєнь на виробництві. Основні причини виробничих травм та професійних захворювань. Розподіл травм за ступенем тяжкості.

Основні заходи по запобіганню травматизму та професійним захворюванням.

Розслідування та облік нещасних випадків. Розслідування та облік профзахворювань та отруєнь. Розслідування та облік аварій.

ТЕМА 7. ОСНОВИ ФІЗІОЛОГІЇ ТА ГІГІЄНИ ПРАЦІ

Основи фізіології праці. Роль центральної нервової системи в трудовій діяльності людини. Втома. Гігієна праці, її значення. Чинники, що визначають санітарно-гігієнічні умови праці. Загальні підходи до оцінки умов праці та забезпечення належних, безпечних і здорових умов праці.

Повітря робочої зони. Робоча зона та повітря робочої зони. Мікроклімат робочої зони. Нормування та контроль параметрів мікроклімату. Заходи та засоби нормалізації параметрів мікроклімату.

Склад повітря робочої зони: джерела забруднення повітряного середовища шкідливими речовинами (газами, парою, пилом, димом, мікроорганізмами). Гранично допустимі концентрації (ГДК) шкідливих речовин. Контроль за станом повітряного середовища на виробництві. Заходи та засоби попередження забруднення повітря робочої зони.

Вентиляція. Види вентиляції. Організація повітрообміну в приміщеннях, повітряний баланс, кратність повітрообміну. Природна вентиляція. Системи штучної (механічної) вентиляції, їх вибір, конструктивне оформлення. Місцева (локальна) механічна вентиляція.

Освітлення виробничих приміщень. Основні світлотехнічні визначення. Природне, штучне, суміщене освітлення. Класифікація виробничого освітлення. Основні вимоги до виробничого освітлення. Нормування освітлення, розряди зорової роботи. Експлуатація систем виробничого освітлення. Джерела штучного освітлення, лампи і світильники. Загальний підхід до проектування систем освітлення.

Вібрація. Джерела, класифікація і характеристики вібрації. Гігієнічне нормування вібрацій. Методи контролю параметрів вібрацій. Типові заходи та засоби колективного та індивідуального захисту від вібрацій.

Шум, ультразвук та інфразвук. Параметри звукового поля: звуковий тиск, інтенсивність, частота, коливальна швидкість. Звукова потужність джерела звуку. Класифікація шумів за походженням, за характером, спектром та часовими характеристиками. Нормування шумів. Контроль параметрів шуму, вимірювальні прилади. Методи та засоби колективного та індивідуального захисту від шуму.

Інфразвук та ультразвук. Джерела та параметри інфразвукових та ультразвукових коливань. Нормування та контроль рівнів, основні методи та засоби захисту від ультразвуку та інфразвуку.

Електромагнітні поля та випромінювання радіочастотного діапазону. Джерела, особливості і класифікація електромагнітних випромінювань та електричних і магнітних полів. Характеристики полів і випромінювань. Нормування електромагнітних випромінювань. Прилади та методи контролю. Захист від електромагнітних випромінювань і полів.

Випромінювання оптичного діапазону. Класифікація та джерела випромінювань оптичного діапазону. Особливості інфрачервоного (ІЧ), ультрафіолетового (УФ) та лазерного випромінювання, їх нормування, прилади та методи контролю. Засоби та заходи захисту від ІЧ та УФ випромінювань.

Класифікація лазерів за ступенями небезпечності лазерного випромінювання. Специфіка захисту від лазерного випромінювання.

Іонізуюче випромінювання. Виробничі джерела, іонізуючого випромінювання, класифікація і особливості їх використання. Типові методи та засоби захисту персоналу від іонізуючого випромінювання у виробничих умовах.

ТЕМА 8. ОСНОВИ ВИРОБНИЧОЇ БЕЗПЕКИ

Загальні вимоги безпеки. Загальні вимоги безпеки до технологічного обладнання та процесів. Безпека під час експлуатації систем під тиском і кріогенної техніки. Безпека під час вантажно-розвантажувальних робіт.

Електробезпека. Дія електричного струму на організм людини. Електричні травми. Чинники, що впливають на наслідки ураження електричним струмом. Класифікація приміщень за ступенем небезпеки ураження електричним струмом. Умови ураження людини електричним струмом. Безпечна експлуатація електроустановок: електрозахисні засоби і заходи.

Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом.

 

ТЕМА 9. ОСНОВИ ПОЖЕЖНОЇ ПРОФІЛАКТИКИ НА ВИРОБНИЧИХ ОБ’ЄКТАХ

Показники вибухопожежонебезпечних властивостей матеріалів і речовин. Категорії приміщень за вибухопожежонебезпечністю. Класифікація вибухо-небезпечних та пожежонебезпечних приміщень і зон.

Основні засоби і заходи забезпечення пожежної безпеки виробничого об’єкту.

МОДУЛЬ ІІ

Індивідуальне науково-дослідне завдання (ІНДЗ).

 

2. Завдання та методичні рекомендації до самостійної роботи

 

Серед різноманітних форм навчання студентів (лекцій, семінарів, практикумів, ін.) все більшого значення набуває самостійна робота студентів. ЇЇ мета - залучення студентів до активної пізнавальної діяльності.

Самостійна робота студента є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у вільний від обов’язкових навчальних занять час. Досвід показує, що уміння студентів самостійно працювати над матеріалом забезпечує підготовку висококваліфікованих фахівців, формує уміння у майбутньому підвищувати свій науковий рівень, самостійно приймати рішення з тієї або іншої проблеми.

Пізнавальна діяльність при самостійній роботі має напрям на глибоке проникнення в сутність об’єкта, що вивчається.

У самостійній роботі виявляються вміння студентів працювати з інформацією, переробляти її, вести необхідні записи, використовувати знання, аналізуючи нову інформацію і т.ін.

Цілі самостійної позааудиторної роботи:

- закріплення, поглиблення, розширення і систематизація знань, отриманих під час аудиторних занять;

- самостійне оволодіння певним навчальним матеріалом;

- формування умінь виявляти у зовнішньому плані те, що потрібно, на основі алгоритму діяльності, який міститься в умові завдання;

- формування знань, що допомагають вирішувати типові і нетипові завдання;

- розвиток самостійності мислення.

 

Види самостійної позааудиторної роботи

в залежності від поставленої мети

 

Мета Первинне оволодіння знаннями (засвоєння нового матеріалу)	Вид самостійної роботи Огляд периодичної та наукової літератури. Підготовка до семінарських занять, до модульного контролю.Складання плану викладу. Конспектування першоджерел. Виписки з тексту.
Закріплення і систематизування	Робота з конспектом лекцій, повторна робота над матеріалом підручника, першоджерела, додаткової літератури. Складання плану відповіді на спеціально підготовлені питання. Відповіді на контрольні запитання, аналіз ситуацій, розвязання задач, складання кросвордів, презентацій. Підготовка відповідей до поточного модульного контролю.

 

 

Якість засвоєння студентами навчального матеріалу, винесеного на самостійну роботу, підлягає обов’язковому контролю.

При виконанні самостійних робіт студентам необхідно використовувати правила організації розумової праці.

1. Входити в роботу не зразу, а помалу, нарощуючи темп. В основі всякої діяльності знаходиться вироблення динамічного стереотипу.

2. Встановлення ритму праці, рівномірного розподілу роботи протягом дня, тижня, місяця, року. Ритм є засобом психічного збудження і відіграє в житті людини виключно важливу роль.

3. Послідовність у вирішенні усяких справ.

 

Змістовий модуль 1. Основи охорони праці

 

ТЕМА 1. ВСТУП. ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ

План вивчення теми

 

1. Нормування виробничих факторів.

2. Гігієнічна класифікація праці.

3. Класифікація небезпечних і шкідливих виробничих факторів за природою їх дії.

 

Навчальні цілі:

засвоєння, закріплення, поглиблення і систематизація знань про:

- основні нормативні документи, в яких наведені гранично допустимі параметри виробничих факторів; нормовані величини;

- принципи гігієнічної класифікації праці, класи умов праці;

- принципи класифікації небезпечних і шкідливих виробничих факторів.

 

Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми

 

Перш ніж перейти до розгляду першого питання необхідно зазначити, що відповідно до ДСТУ 2293-93 “ССБТ. Охорона праці. Терміни та визначення” шкідливий виробничий фактор – це виробничий фактор, вплив якого може призвести до погіршення стану здоров’я, зниження працездатності працівника; небезпечний виробничий фактор - це виробничий фактор, дія якого за певних умов може призвести до травм або іншого раптового погіршення здоров’я працівника.

Один і той же фактор може бути водночас небезпечним та шкідливим.

Розглядаючи питання про нормування параметрів мікроклімату виробничих приміщень слід спиратися на ГОСТ 12.1.005-88. В основу принципів нормування покладена диференційна оцінка оптимальних та допустимих метеорологічних умов у робочій зоні в залежності від теплової характеристики виробничого приміщення, категорії робіт за ступенем важкості та періоду року.

Слід висвітлити також нормування шкідливих речовин в повітрі робочої зони. Адже останні, потрапляючи в організм людини спричиняють порушення здоров’я лише в тому випадку, коли їхня кількість в повітрі перевищує граничну для кожної речовини величину. Гранично допустима концентрація (ГДК) – це така концентрація, яка при щоденній (крім вихідних днів) роботі на протязі 8 годин чи іншої тривалості (але не більше 40 годин на тиждень) за час всього трудового стажу не може викликати професійних захворювань або розладів у стані здоров’я, що визначаються сучасними методами як у процесі праці, так і у віддалені строки життя теперішнього і наступного поколінь.

Необхідно навести класифікацію шкідливих речовин за величиною ГДК у повітрі робочої зони; показати яких слід дотримуватись умов для забезпечення безпеки роботи при вмісті в повітрі робочої зони кількох речовин.

Розкриваючи зміст питання про гігієнічне нормування вібрацій треба зазначити, що остання забезпечує вібробезпеку умов праці.

Загальна вібрація нормується з урахуванням властивостей джерела її виникнення.

Вібрація, яка діє на людину, нормується окремо в кожній стандартній октавній смузі, окремо для загальної та локальної вібрацій відповідно до ГОСТу 12.1.012-90.

При розгляді питання про нормування шуму слід зазначити, що з цією метою використовують два методи:

1) нормування за граничним спектром шуму;

2) нормування рівня звуку в дБА.

В першому випадку нормуються рівні звукових тисків у восьми октавних смугах частот (шум на робочих місцях не повинен перевищувати допустимих рівнів, значення котрих наведені в ГОСТ 12.1.003-83 “ССБТ. Шум. Общие требования безопасности”), а в другому – метод використовується для орієнтовної оцінки постійного та непостійного шуму.

Коливання в повітрі, в рідкому або твердому середовищах з частотою менше 16 Гц називається інфразвуком. Згідно з діючими нормативними документами рівні звукового тиску в октавних смугах із середньогеометричними частотами 2, 4, 8, 16 Гц повинні бути не більш 105 дБ, а для смуг з частотою 32 Гц – не більше 102 дБ.

Ультразвукові коливання поширюються у всіх згаданих вище середовищах, але з частотою понад 16000 Гц.

Допустимі рівні ультразвуку в місцях контакту частин тіла оператора з робочими органами машин не повинні перевищувати 110 дБ.

Допустимі рівні звукового тиску на робочих місцях при дії ультразвуку в 1/3 октавних середньогеометричних частотах не повинні перевищувати деяких значень.

Випромінювання, взаємодія якого з середовищем призводить до утворення в середовищі електричних зарядів різних знаків, тобто до іонізації, називається іонізуючим. Слід також зазначити, що нормування гранично допустимого рівня опромінення та принцип радіаційної безпеки регламентовані “Нормами радиационной безопасности” (НРБ – 76/87) та “Основными санитарными правилами работы с радиоактивными веществами и другими источниками ионизирующих излучений” (ОСП – 72/87).

Необхідно показати:

- на які категорії, згідно з цими нормативними документами, поділяються особи, які були опромінені;

- які встановлені групи за ступенем зниження чутливості до іонізуючого випромінювання.

Приступаючи до розгляду питання про нормування електромагнітних полів необхідно зазначити, що відповідно до ГОСТу 12.1.006-84 параметрами, які нормуються в діапазоні частот від 60 кГц до 300 МГц, є напруженості Е та Н електромагнітного поля.

Обмеження часу перебування людини в електромагнітному полі являє собою так званий “захист часом”.

Розглядаючи друге питання слід зазначити, що гігієнічна класифікація праці необхідна для оцінки конкретних умов та характеру праці на робочих місцях. На основі такої оцінки приймаються рішення, спрямовані на запобігання або максимальне обмеження впливу несприятливих виробничих факторів.

Необхідно показати:

- на підставі чого проводиться оцінка умов праці;

- як останні розподіляються;

- на чому базується визначення загальної оцінки умов праці.

При розкритті третього питання насамперед слід зазначити, що умови праці певною мірою визначаються наявністю небезпечних і шкідливих факторів та їх вагомістю.

Відповідно до ГОСТу 12.0.003-74 небезпечні та шкідливі фактори за природою дії поділяють на чотири групи:

- фізичні;

- хімічні;

- біологічні;

- психофізіологічні.

 

 

Питання для самоконтролю

 

1. Як здійснюється нормування параметрів небезпечних і шкідливих виробничих факторів?

2. Яке значення має гігієнічна класифікація праці? Дайте характеристику кожного з класу умов праці.

3. На які групи за природою дії поділяють небезпечні і шкідливі виробничі фактори?

4. Чи може один і той же фактор бути водночас небезпечним і шкідливим?

 

 

Завдання до самостійної роботи

1. Ознайомтеся з основними поняттями, термінами, а також законодавчими, інструктивними документами з охорони праці. Складіть кросворди на задану тему.

2. Ситуація: розгляньте два підприємства "Силует" та "Стиль". Обидва підприємства займаються пошиттям легкого жіночого одягу. На обох підприємствах працює однакова кількість працівників – 25. Проте умови праці на цих підприємствах різні. На підприємстві "Силует" створені оптимальні умови праці для працівників, закуплене нове обладнання, працівники цього підприємства сумлінно дотримуються правил внутрішнього трудового розпорядку і дотримуються вимог інструкцій та інших нормативних документів з охорони праці. На підприємстві "Стиль" роботодавець не намагається покращувати умови праці для своїх працівників, а самі ж працівники недбало ставляться до своїх трудових обов’язків – можуть запізнитися на роботу з неповажних причин, прийти в стані алкогольного сп’яніння тощо, а також не завжди дотримуються вимог інструкцій з безпеки праці.

На якому підприємстві рівень травматизму буде вищий?

Працівники якого підприємства виготовлять більше продукції за один робочий день?

На якому підприємстві собівартість продукції буде нижчою?

Зробіть висновок про соціальне та економічне значення охорони праці.

 

Рекомендована література

Основна

[ 16; 20; 21; 23; 25; 26; 27; 34; 35; 36; 37; 40; 41; 47; 48].

 

Додаткова

[ 1; 6; 14; 18; 24; 25].

 

ТЕМА 2. ПРАВОВІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИ ОХОРОНИ ПРАЦІ

План вивчення теми

 

1. Основні принципи державної політики в галузі охорони праці.

2. Нормативні акти про охорону праці, що діють у межах підприємства.

3. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці.

4. Охорона праці як економічний чинник.

5. Стимулювання охорони праці.

6. Фінансування охорони праці

 

Навчальні цілі:

засвоєння, закріплення, поглиблення і систематизація знань про:

- принципи, на яких базується державна політика в галузі охорони праці;

- порядок опрацювання та затвердження нормативних актів про охорону праці підприємства;

- види відповідальності, порядок їх накладання, передбачених чинним законодавством;

- значення охорони праці як економічного чинника;

- стимулюючі заходи, передбачені Законом України “Про охорону праці”;

- фонди охорони праці.