Актуальність проблеми дослідження

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

(РОБОТА)

з шкільного курсу географії

(назва дисципліни)

на тему: «Формування активної пізнавальної

позиції школярів у процесі проведення екскурсій з фізичної географії»

 

Студента (ки) 4 курсу 42 групи

географічного факультету

напряму підготовки географія

Слободян Надії Дмитрівни

(прізвище та ініціали)

 

Науковий керівник: доцент кафедри економічної і соціальної географії

Варакута Ольга Михайлівна

(посада, вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали)

 

Національна шкала ________________

Кількість балів: __________Оцінка: ECTS _____

 

 

Члени комісії

 

________________ ___________________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

________________ ___________________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

________________ ___________________________

(підпис) (прізвище та ініціали

 

м. Тернопіль 2013рік

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………………3

Розділ І. ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ ЕКСКУРСІЙ У НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ….……………..5

1.1. Сутність основних понять проблеми дослідження.………………………...5

1.2. Класифікація навчальних екскурсій..………………………………..………7

1.3. Методика організації і проведення навчальних екскурсій з фізичної географії…………………………...………………………………………..…10

Розділ ІІ. ЕКСКУРСІЇ З КУРСУ «ЗАГАЛЬНА ГЕОГРАФІЯ»…………………...14

2.1. Урок-екскурсія на тему: «Спостереження за висотою Сонця над горизонтом, погодою, сезонними змінами в природі» (практична робота №1…………………………………………………………………………….14

2.2. Урок-екскурсія на тему: «Ознайомлення з компонентами природи своєї місцевості, виявлення взаємозв’язків між ними» (практична робота №13)………………………………………………………………………..…18

2.3. Урок-екскурсія на тему «Температура земної поверхні та повітря. Її зміни з висотою, розподіл залежно від кута падіння сонячних променів»………………………………………………………………..….21

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………….....28

ЛІТЕРАТУРА…………………………………………………………………..…….30

 

ВСТУП

Актуальність проблеми дослідження

У навчально-виховному процесі навчальні екскурсії відіграють надзвичайно важливе значення.

Даний вид роботи спрямований на задоволення пізнавальних потреб учнів, їх фізичного та інтелектуального розвитку, зміцнення здоров’я, уміння помічати цікаве, незвичне. Екскурсії також мають велике виховне значення, так як сприяють вихованню таких якостей особистості, як вдумливість, інтерес та любов до природи, кмітливість, уміння бачити прекрасне у навколишньому світі, старанність, самостійність тощо. Вони розширюють кругозір дітей, розвивають спостережливість, уміння бачити те, що раніше відбувалося поза їх увагою, виробляють практичні навички та вміння – орієнтування у просторі, визначення видів ґрунтів, рослин, тварин, формують уявлення про їх життя, живлення, значення тощо.

Навчальні екскурсії мають велике значення для виховання в учнів почуття патріотизму: тут у всій повноті розкривається чарівність рідного краю і велич Батьківщини.

Велика роль екскурсій і в екологічному вихованні учнів: формуванні бережного ставлення до природи, любові до неї, раціонального використання природних ресурсів.

На сьогоднішній день, коли питання раціонального природокористування та охорони природи набули першорядного значення, роль екскурсій у природу ще більше зростає.

Під час екскурсійної роботи в учнів формуються такі якості, як почуття дружби і взаємовиручки, колективізму, взаємодопомоги.

Так вчителі та вчені, як Г. Ващенко, С. Ананьїн, І. Брук, К. Брезкун, О. Бузинний, К Міхно, П. Волобуїв, Д. Зайцев та ін. оцінювали екскурсійний метод як один з ефективних методів навчання. Вони підкреслюють велику роль екскурсійного методу у вивченні всіх навчальних дисциплін. Григорій Ващенко визначав екскурсію як метод, за допомогою якого можна вивчати явища природи та суспільствознавства так як вони дані, незалежно від дослідника.

Фр. Гофман називав екскурсію методом, що забезпечує активний підхід до навчання. Активність методу, на його думку виявлялася в самостійності вивчення з боку учня і організації цього процесу з боку вчителя.

Професор С. Ананьїн вважав, що екскурсійний метод навчання повинен був стати основним під час викладання географії, історії, природознавства тощо

Об’єктом дослідження є навчально-виховний процес з фізичної географії.

Предмет дослідження – формування активної пізнавальної позиції школярів за допомогою екскурсій, які сприяють сприйманню, осмисленому засвоєнню та застосуванню знань, умінь і навичок.

Мета дослідження – розкрити суть та ефективність використання екскурсій у навчально-виховному процесі з фізичної географії, висвітлити можливості та методику проведення навчальних екскурсій.

Завдання:

1) проаналізувати психолого-педагогічну та методичну літературу з метою розкриття сутності поняття «екскурсія»;

2) з’ясувати види екскурсій;

3) дослідити роль екскурсій у навчально-виховному процесі з фізичної географії;

4) з′ясувати методику організації та проведення навчальних екскурсій;

5) розробити методичні рекомендації з підготовки і проведення однотемних і багатотемних екскурсій.

В ході виконання курсової роботи були використані такі наукові методи: аналіз та синтез, узагальнення, порівняння, аналіз літератури.

 

 

Розділ І. Психолого-педагогічні аспекти використання проектних

Технологій у навчально-виховному процесі.

Розділ ІІ. НАВЧАЛЬНІ ЕКСКУРСІЇ З КУРСУ «ЗАГАЛЬНА

ГЕОГРАФІЯ».

Урок-екскурсія на тему: «Спостереження за висотою Сонця над горизонтом, погодою, сезонними змінами в природі» (практична робота №1)

 

Мета: Навчальна: узагальнити і розширити знання учнів про явища природи, навчити користуватися метеорологічними приладами.

Розвиваюча: розвивати вміння спостерігати за висотою Сонця над горизонтом, погодою, сезонними явищами в природі, удосконалювати навички фіксувати та оформлювати результати спостережень, аналізувати природні явища.

Виховна: виховувати в учнів пізнавальний інтерес до навколишнього світу, спостережливість.

Тип уроку: урок-екскурсія

Обладнання. Гномон, лінійка, транспортир, рулетка, термометр, опадомір, флюгер, календар погоди, олівці.

Хід уроку

I. Організація класу до уроку.

Перевірити присутність учнів, психологічне налаштування учнів до роботи. Вихід учнів на географічний майданчик.

II. Повідомлення теми уроку. Постановка мети і завдання.

Розповідь вчителя

Живе поряд з нами пані, яка хоча б час від часу зацікавлює практично кожного жителя планети – і чоловіка, і жінку. Вона – постійна тема розмов. Особливо вранці перед виходом в школу чи на роботу, ми виглядаємо у вікно побачити яка вона сьогодні і як вдягнутися, щоб почуватися в її компанії комфортно. Так, це погода. Існує думка, що якби не було погоди, то 9 із 10 людей не змогли б розпочати розмову. Але до знайомства з цією примхливою панянкою ми повинні підготуватись і поспостерігати за нею. А в цьому нам допоможуть наші агенти – метеорологічні прилади [15].

Доцільно пригадати…

- Які пори року спостерігаються у нашій місцевості?

- Чому відбувається зміна пір року?

- Що таке погода?

- Які складові характеризують погоду?

- Яка погода переважає влітку?

- Які зміни в погоді відбуваються з настанням осені? Чому? [2]

III. Застосування засвоєних знань, умінь і навичок.

IV. Організація домашньої роботи.

Спостереження за сезонними змінами в природі.

Завдання 3.1. Для спостереження за сезонними змінами виберіть невелику ділянку, де ростуть різні види рослин. Систематично спостерігайте за змінами у рослинному світі (поява бруньок, листочків, цвітіння, достигання плодів, зміна кольору листя, його опадання тощо).

Упродовж року спостерігайте за змінами у тваринному світі (відліт і повернення тварин, поведінка тварин взимку і навесні тощо).

Спостерігайте за змінами у неживій природі (поява заморозків, першого снігу, замерзання та скресання водойм, громовиця, поява веселки тощо).

Результати записуйте у календар погоди (у вигляді таблиці) [2].

Дата	Зміни у рослинному світі	Зміни у тваринному світі	Зміни у неживій природі

V. Підсумок уроку.

На уроці дізнався більше про…

- Пригадав умовні позначення…

- Користувався приладами…

- Визначав висоту Сонця над горизонтом за допомогою …

- Зрозумів, що фенологічні спостереження це…

- Вони необхідні для…

 

I. Організація класу до уроку.

Перевірити присутність учнів, психологічне налаштування учнів до роботи. Вихід учнів на географічний майданчик.

III. Застосування засвоєних знань, умінь і навичок.

V. Підсумок уроку.

- Чи сподобався сьогоднішній урок?

- Що найбільше сподобалося?

 

 

Хід уроку

Ознайомлення з приладами.

• Яким приладом вимірюють температуру повітря? (Термометром).

• Назвіть, яку будову має термометр, як ним користуватися, як вірно встановити термометр?

• В яких одиницях вимірюють температуру? (Градусах Цельсію).

Розповідь вчителя

У нас в Україні, як і в більшості країн Європи та Азії, застосовують систему відліку температури, яку запропонував у 1742 році шведський астроном і фізик Андерс Цельсій (°С). Він взяв за постійні точки відліку точки замерзання і кипіння води (0° і 100°), а відстань між ними поділив на 100 частин. Ця система відліку виявилася найпростішою і набула поширення у світі. Градуси вище від нуля вважають додатними (тепло), а нижче нуля — від'ємними (холод). Перший термометр виготовив у 1586 році видатний італійський учений Галілео Галілей. Для вимірювання температури повітря застосовують звичайний термометр, термометр максимальний (показує найвищу температуру за певний період), термометр мінімальний (показує найнижчу температуру за певний період). Також термометри можуть бути ртутні чи спиртові термометри. Термометри для вимірювання високих температур мають бути ртутними, оскільки температура кипіння ртуті +357 °С, а замерзання -39 °С. У випадках коли треба виміряти більш низьку температуру використовують спиртові термометри, тому що температура замерзання спирту-112 °С, а кипіння +78 °. Велику допомогу надає метеорологам прилад термограф. Він не тільки реєструє температуру повітря, а й одночасно викреслює графік температур за добу, за тиждень.

Отже, температура повітря на різній висоті неоднакова. В зв'язку з цим повітря постійно рухається вертикально, тобто знизу вгору і назад: тепле повітря піднімається вгору, а холодне опускається вниз. Таким чином здійснюється регуляція теплообміну Землі та космосу.

• Чому тепле повітря піднімається вгору?

(При нагріванні повітря стає легшим і тому піднімається вгору).

• Чому протягом дня температура повітря різна?

Ступінь нагрівання поверхні Землі залежить від кута падіння сонячних променів. Вранці кут падіння невеликий, тому поверхня Землі прогрівається не досить сильно, тому вранці завжди прохолодно. Найбільше прогрівається повітря вдень, бо кут падіння сонячних променів великий, більше тепла поглинається землею і відповідно відбивається у повітря. Ввечері незалежно від того, що кут падіння сонячних променів невеликий - тепліше, бо протягом дня поверхня Землі достатньо прогріта і продовжує відбивати тепло у повітря.

ВИСНОВКИ

Щоб з’ясувати сутність поняття «екскурсія», я проаналізувала різну психолого-педагогічну та методичну літературу. В навчально-виховному процесі екскурсії відіграють надзвичайно важливе значення. Екскурсії виступають особливою формою організації педагогічного навчання. Екскурсії забезпечують: формування світогляду, сприйняття природи різними органами чуття, орієнтування в просторі, розвиток спостережливості, поєднання життя з практикою.

Особливою ознакою екскурсії є те, що вона проводиться не в класі і не в школі, а проводиться в природі, на виробництві, в музеї і т.д.

За різними ознаками виділять певні види екскурсій. Екскурсії поділяються за такими ознаками: по відношенню до навчальних програм, за тематикою, за змістом, за часом проведення, за методом проведення, за способом проведення та ін.

Екскурсії у навчанні географії мають важливе значення. Вони забезпечують зв’язок теорії з практикою, дають змогу показати учням в натурі ті географічні об’єкти і явища, які в умовах певної школи можливі для безпосереднього вивчення чи ознайомлення з ними, що має дуже велике значення для патріотичного виховання учнів.

Екскурсії відіграють також важливе значення в екологічному вихованні учнів. В учнів формується почуття любові до природи, бережливого ставлення до неї, раціонального використання природних ресурсів.

Екскурсії сприяють розвитку учнів здібностей діяти з пізнавальних позицій в оточуючому їх навколишньому світі; безпосередньо сприймати і вивчати життєві явища і процеси. Екскурсії допомагають формувати емоційну сферу учнів: почуття прекрасного, відчуття радості пізнання, бажання бути корисними людям.

Кожна екскурсія пов'язана з навчальним матеріалом. Екскурсії допомагають учням охопити зміст навчання всебічно, побачити взаємозв'язок досліджуваних у різних курсах явищ і законів, набути навички їхнього універсального застосування.

Навчальні екскурсії набувають вагомого корекційного значення, оскільки жодне майстерне слово чи найяскравіша наочність не замінять живого споглядання. Результати спостережень і одержані на екскурсіях відомості заповнюють можливі прогалини у знаннях учнів, пов'язані з вадами сприймання та уявлення; враження, отримані під час екскурсій, стимулюють учнів до свідомого засвоєння матеріалу, пробуджують їхню допитливість і активність.

Навчальні екскурсії вимагають ретельної підготовки вчителі і учнів.

Учитель має чітко сформувати мету і завдання екскурсії відповідно до програми предмета, рівня засвоєння матеріалу учнями класу та їхніх можливостей. Варто узгодити місце проведення екскурсії, передбачене програмою, з місцевими умовами; правильним буде відвідання його вчителем заздалегідь. Також педагог має визначити, чи він сам проводитиме екскурсію, чи це зробить екскурсовод. Якщо екскурсію буде проводити екскурсовод, то в цьому випадку його потрібно підготувати до зустрічі з дітьми, конкретизувавши, що саме він має розповідати, у якому обсязі й темпі; можливо краще домовитися, що вчитель буде задавати конкретні запитання.

Вчитель заздалегідь має передбачити маршрут, місця відпочинку (якщо це буде необхідно), домовитися про зміни в розкладі - якщо екскурсія займає не один урок. Проте власне екскурсія має тривати, як і урок, 45 хвилин-інший час може бути витрачений на дорогу.

Необхідно підготувати учнів до проведення екскурсії: повідомити її мету, місце проведення, повторити правила дорожнього руху, техніки безпеки і поведінки у громадських місцях.

Щодо підготовки і проведення однотемних і багатотемних екскурсій, мною були розроблені конспекти уроків-екскурсій з курсу «Загальна географія»

 

 

ЛІТЕРАТУРА

2. Варакута О.М. Шкільна географія та методика її навчання (курс лекцій):навчальний посібник. Переробл. і доповн. – Тернопіль: Тайп, 2012. С. 126-131.

3. Варакута О., Швець Є. Загальна географія: Зошит для практичних робіт. 6 клас. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2008. – с. 3-7,40-41,68-73

4. Джурик К. Геологічні екскурсії.//Краєзнавство. Географія.Туризм. Шк. Світ. – 2011. - № 9. – с. 5-18.

5. Коберник С.Г. та ін. Методика викладання географії в школі: Навч.-метод. Посібник. – К.: Стефед-2, 200. – 320 с.

6. Люта Г.О. Екскурсії – складова частина навчально-виховного процесу.// Поч. навчання та виховання. – 2004. - №13. – с. 7-10

7. Методика обучения географии в средней школе: Учебное пособие /Под редакцией Л.М.Панчешниковой /-М.:Просвещение,1983 С.167-178.

8. Процик І.Г. Методика організації екскурсії для вивчення рідного краю.// Природа, населення та господарство Терноп. обл. їх вивчення в загальноосв. Школі. – 1991, Тернопіль. – с. 197-202

9. Харченко А.Л. Екскурсія «Вивчення водойм своєї місцевості»: Літня практика// Географія. – 2007. - №9. – с. 10-12

10. Чернихова Є.Я. Учебные экскурсии по географии. - М.: Просвещение,1980.

11. Шипович Є.Й. Методика викладання географії. – К.: Вища школа. Головне виробництво. 1981. – 176 с.

12. http://npu.edu.ua/!ebook/book/html/D/ikpp_kpp_korekc.psihopedagogika_2_chast/590.html

13. http://pulib.if.ua/part/8722

14. http://studentam.net.ua/content/view/2274/97/

15. http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%BA%D1%81%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D1%96%D1%8F

16. http://www.aksioma.org.ua/pdf/Book_6.pdf

17. http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/vchu/ped/2010_191_5/N191p127.pdf

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

(РОБОТА)

з шкільного курсу географії

(назва дисципліни)

на тему: «Формування активної пізнавальної

позиції школярів у процесі проведення екскурсій з фізичної географії»

 

Студента (ки) 4 курсу 42 групи

географічного факультету

напряму підготовки географія

Слободян Надії Дмитрівни

(прізвище та ініціали)

 

Науковий керівник: доцент кафедри економічної і соціальної географії

Варакута Ольга Михайлівна

(посада, вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали)

 

Національна шкала ________________

Кількість балів: __________Оцінка: ECTS _____

 

 

Члени комісії

 

________________ ___________________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

________________ ___________________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

________________ ___________________________

(підпис) (прізвище та ініціали

 

м. Тернопіль 2013рік

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………………3

Розділ І. ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ ЕКСКУРСІЙ У НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ….……………..5

1.1. Сутність основних понять проблеми дослідження.………………………...5

1.2. Класифікація навчальних екскурсій..………………………………..………7

1.3. Методика організації і проведення навчальних екскурсій з фізичної географії…………………………...………………………………………..…10

Розділ ІІ. ЕКСКУРСІЇ З КУРСУ «ЗАГАЛЬНА ГЕОГРАФІЯ»…………………...14

2.1. Урок-екскурсія на тему: «Спостереження за висотою Сонця над горизонтом, погодою, сезонними змінами в природі» (практична робота №1…………………………………………………………………………….14

2.2. Урок-екскурсія на тему: «Ознайомлення з компонентами природи своєї місцевості, виявлення взаємозв’язків між ними» (практична робота №13)………………………………………………………………………..…18

2.3. Урок-екскурсія на тему «Температура земної поверхні та повітря. Її зміни з висотою, розподіл залежно від кута падіння сонячних променів»………………………………………………………………..….21

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………….....28

ЛІТЕРАТУРА…………………………………………………………………..…….30

 

ВСТУП

Актуальність проблеми дослідження

У навчально-виховному процесі навчальні екскурсії відіграють надзвичайно важливе значення.

Даний вид роботи спрямований на задоволення пізнавальних потреб учнів, їх фізичного та інтелектуального розвитку, зміцнення здоров’я, уміння помічати цікаве, незвичне. Екскурсії також мають велике виховне значення, так як сприяють вихованню таких якостей особистості, як вдумливість, інтерес та любов до природи, кмітливість, уміння бачити прекрасне у навколишньому світі, старанність, самостійність тощо. Вони розширюють кругозір дітей, розвивають спостережливість, уміння бачити те, що раніше відбувалося поза їх увагою, виробляють практичні навички та вміння – орієнтування у просторі, визначення видів ґрунтів, рослин, тварин, формують уявлення про їх життя, живлення, значення тощо.

Навчальні екскурсії мають велике значення для виховання в учнів почуття патріотизму: тут у всій повноті розкривається чарівність рідного краю і велич Батьківщини.

Велика роль екскурсій і в екологічному вихованні учнів: формуванні бережного ставлення до природи, любові до неї, раціонального використання природних ресурсів.

На сьогоднішній день, коли питання раціонального природокористування та охорони природи набули першорядного значення, роль екскурсій у природу ще більше зростає.

Під час екскурсійної роботи в учнів формуються такі якості, як почуття дружби і взаємовиручки, колективізму, взаємодопомоги.

Так вчителі та вчені, як Г. Ващенко, С. Ананьїн, І. Брук, К. Брезкун, О. Бузинний, К Міхно, П. Волобуїв, Д. Зайцев та ін. оцінювали екскурсійний метод як один з ефективних методів навчання. Вони підкреслюють велику роль екскурсійного методу у вивченні всіх навчальних дисциплін. Григорій Ващенко визначав екскурсію як метод, за допомогою якого можна вивчати явища природи та суспільствознавства так як вони дані, незалежно від дослідника.

Фр. Гофман називав екскурсію методом, що забезпечує активний підхід до навчання. Активність методу, на його думку виявлялася в самостійності вивчення з боку учня і організації цього процесу з боку вчителя.

Професор С. Ананьїн вважав, що екскурсійний метод навчання повинен був стати основним під час викладання географії, історії, природознавства тощо

Об’єктом дослідження є навчально-виховний процес з фізичної географії.

Предмет дослідження – формування активної пізнавальної позиції школярів за допомогою екскурсій, які сприяють сприйманню, осмисленому засвоєнню та застосуванню знань, умінь і навичок.

Мета дослідження – розкрити суть та ефективність використання екскурсій у навчально-виховному процесі з фізичної географії, висвітлити можливості та методику проведення навчальних екскурсій.

Завдання:

1) проаналізувати психолого-педагогічну та методичну літературу з метою розкриття сутності поняття «екскурсія»;

2) з’ясувати види екскурсій;

3) дослідити роль екскурсій у навчально-виховному процесі з фізичної географії;

4) з′ясувати методику організації та проведення навчальних екскурсій;

5) розробити методичні рекомендації з підготовки і проведення однотемних і багатотемних екскурсій.

В ході виконання курсової роботи були використані такі наукові методи: аналіз та синтез, узагальнення, порівняння, аналіз літератури.