Випробування гальм у моторвагонних поїздах

14.1.Загальні положення
Встановлено два види випробування: повне і скорочене. За повного випробування гальм перевіряють стан гальмівної магістралі, її щільність, дію гальм у всіх вагонах.
За скороченого випробування перевіряють стан ГМ за дією гальма хвостового вагона.
Повне випробування гальм повинні проводити локомотивні бригади, а після планового ремонту і технічного обслуговування (крім ТО-1) МВРС — локомотивна бригада разом з майстром чи бригадиром автоматного відділення депо. Після нічного відстою поїзда випробування гальм повинна проводити локомотивна бригада.
За випробування гальм машиніст повинен зарядити ГМ поїзда до встановленого зарядного тиску, вказаного у табл. 3.2, і перевірити роботу спочатку ЕПГ, а потім автоматичного гальма.

Повне випробування гальм

14.2.1. Повне випробування гальм у моторвагонних поїздах слід проводити перед випусканням поїзда з депо після ремонту і технічного обслуговування або після відстою без бригади на станції (в депо) протягом часу, встановленого начальником залізниці. У випадку відстою протягом часу, меншого за вста новлений, необхідно виконувати скорочене випробування гальм.

14.2.2. Після кожного повного випробування гальм у журналі ТУ-152, який зберігається у поїзді, машиніст повинен зробити наступні записи:

• номер моторвагонного поїзда;
• дату і час повного випробування ЕПГ і автоматичного гальма;
• межі тиску в головних резервуарах, які підтримуються ре гулятором тиску, а також тиск у ГМ за поїзного положення РКМ;
• кількість витікання повітря із ГМ (щільність);
• прізвища і підписи машиніста й помічника, а за випускан ня МВРС із депо після планового ремонту чи технічного обслу говування (крім ТО-1) — прізвища й підписи майстра (бригади ра) і машиніста.

Скорочене випробування гальм

14.3.1. Скорочене випробування автогальм з перевіркою ста ну ГМ за дією гальм хвостового вагона та спрацювання лампоч ки цього вагона (ГХВ) проводиться:

• після заміни кабіни керування;
• після будь-якого роз'єднання рукавів чи перекриття кінцевих кранів у поїзді;
• після зміни локомотивних бригад;
• після стоянки поїзда понад 20 хв чи при зменшенні тиску в головних резервуарах нижче зарядного.

14.3.2. Скорочене випробування ЕПГ необхідно проводити:

• після заміни кабіни керування;
• після зміни локомотивних бригад;
• після будь-якого роз'єдання електричного ланцюга ЕПГ.

14.3.3. Скорочене випробування автогальм і ЕПГ слід про водити також після відстою МВРС без локомотивної бригади протягом часу, меншого за встановлений начальником залізниці.

14.3.4. Під час скороченого випробування бригада з робочої кабіни зобов'язана зарядити гальмівну мережу до встановлено го тиску і перевірити роботу спочатку ЕПГ, а потім і автогальм за дією гальма хвостового вагона.
Для цього необхідно в робочій кабіні ввімкнути ЕПГ і за сигналом (дзвінок, міжкабінний зв'язок) помічника машиніста чи провідника хвостового вагона провести гальмування. Машиніст повинен виконати ступінь гальмування до збільшення тиску в гальмівному циліндрі головного вагона на 1,0—1,5 кгс/см². Помічник машиніста чи провідник вагона зобов'язаний перевірити дію гальма хвостового вагона за манометром гальмівного циліндра в неробочій кабіні та за спрацюванням лампочки гальма хвостового вагона (ГХВ). Машиніст повинен контролювати роботу гальм за манометром гальмівного циліндра і сигнальними лампочками у робочій кабіні.
Після перевірки дії гальма хвостового вагона на гальмування помічник машиніста чи провідник подає сигнал про відпускання.
Для відпускання гальм машиніст повинен перевести РКМ спочатку в положення І, а потім РКМ № 334Е — в положення НА, а РКМ № 328 та 395 — у положення II. Помічник машиніста (провідник) повинен перевірити відпускання гальма хвостового вагона за манометром у неробочій кабіні або за згасанням лампочки ГХВ. За позитивного результату перевірки машиніст повинен від'єднати ЕПГ і перевірити роботу автогальм за зменшенням тиску в ЗрР на 0,5— 0,6 кгс/см².
Помічник машиніста чи провідник після перевірки дії автогальм за манометром хвостового вагона на гальмування повинен подати сигнал про відпускання гальм. Машиніст за цим сигналом переводить РКМ спочатку в положення І, а потім РКМ № 328 і 395 — у положення II, а РКМ № 334Е — в положення НА. Якщо при скороченому випробуванні не спрацювало гальмо хвостового вагона, то працівник, який перевіряє гальмо цього вагона, зобов'язаний не допустити відправлення поїзда. Відпускання гальм у всьому поїзді контролюють за лампочками сигналізаторів відпускання. Спрацювання й відпускання автогальм також контролюють за лампочками ГХВ.

14.4. За правильне випробування гальм у моторвагонних по їздах і достовірність даних журналу ТУ-152 за своїми обов'язка ми відповідають машиніст, помічник машиніста, а також майстер чи бригадир за участі їх у проведенні випробування гальм.

14.5. За причеплення до електро- чи дизель-поїзда вантаж ного або пасажирського вагона оглядач вагонів повинен прове сти випробування автогальма цього вагона і видати машиністу довідку ВУ-45 на причеплений вагон.

ОБСЛУГОВУВАННЯ ГАЛЬМ МОТОРВАГОННИХ ПОЇЗДІВ ТА УПРАВЛІННЯ НИМИ НА ШЛЯХУ ПРЯМУВАННЯ

Загальні положення

15.1.1. На шляху прямування обслуговування гальм моторвагонного рухомого складу (МВРС) проводять за порядком, встановленим згідно з відповідними пунктами глави 10 і розділу 18.4 для поїздів з локомотивною тягою та місцевими інструкціями, з урахуванням таких вимог:
— при прямуванні з МВРС перевірку дії автогальм проводять зниженням тиску в ГМ на 0,4—0,5 кгс/см², а ЕПГ — ступенем гальмування до отримання тиску в гальмівних циліндрах головного вагона 1,0—1,5 кгс/см².

15.1.2. Щоб перевірити дію гальм МВРС на шляху прямуван ня, дозволяється використовувати гальмування, що застосо вується під час під'їзду до першої від пункту відправлення плат форми, на якій за розкладом руху передбачена зупинка.
За вказаним порядком дозволяється перевіряти дію гальм після скороченого випробування при заміні кабіни, якщо бригадою, яка виконувала скорочене випробування гальм, вже з цієї кабіни проведено перевірку дії гальм на шляху прямування за встановленим місцевою інструкцією порядком.
Для МВРС, які не мають зупинки біля першої платформи, зберігається звичайний порядок перевірки дії гальм згідно з місцевою інструкцією.

15.1.3. Дію автогальм на шляху прямування МВРС слід перевіряти:

• після повного чи скороченого випробування гальм;
• після вимкнення автогальм у окремих вагонах;
• за переходу на управління електропневматичними або ав томатичними гальмами після вимкнення електричних гальм;
• за переходу з ЕПГ на автогальма, якщо поїзд прямував на ЕПГ.

15.1.4. Дію ЕПГ на шляху прямування необхідно перевіряти після повного чи скороченого випробування гальм.

15.1.5. За гальмування краном екстреного гальмування (стоп-краном) чи розривання ГМ, спрацювання ЕПК автостопа машиніст зобов'язаний перевести РКМ у положення екстреного гальмування, привести в дію пісочницю, вимкнути контролер і зупинити поїзд.
Після зупинки й усунення причин, які викликали екстрене гальмування, необхідно відпустити гальма і зарядити гальмівну мережу до встановленого тиску. Тільки після цього дозволяється подальший рух поїзда.

15.1.6. У місцевих інструкціях має бути встановлений поря док управління гальмами МВРС:

• за використання електричного гальма (реостатного чи ре куперативного);
• за з'єднання двох електропоїздів (з постійною чи тимча совою схемами з'єднання і ведення поїзда);
• за ведення МВРС локомотивами;
• за відключення на шляху прямування гальм у одному чи групі вагонів МВРС унаслідок їх несправності. При цьому, вихо- дячи з гальмівного натиснення, визначається швидкість руху до пункту основного чи оборотного депо.

Управління автогальмами

15.2.1. У робочій кабіні РКМ № 334Е має знаходитися в положенні ПА, а РКМ № 328, 394 і 395 — у положенні II.

15.2.2. Для службового гальмування на шляху прямування РКМ № 334Е із положення НА слід перевести в положення IV, а біля кранів машиніста № 328, 394 і 395 — з положення II у положення V і зменшити тиск у ЗрР від встановленого зарядного при першому ступені на 0,3—0,5 кгс/см² незалежно від довжини поїзда.
За зниження тиску в ЗрР на необхідну величину РКМ № 334Е переводять у положення III, а РКМ № 328, 394 і 395 — у положення IV.
Якщо необхідно, наступний ступінь гальмування виконують після того, як закінчиться випускання повітря з магістралі через кран машиніста. Під час під'їзду поїзда до заборонних сигналів, зупинок на станціях і посадочних платформах, після припинення випускання повітря з ГМ через кран машиніста його ручку необхідно перевести в положення III.
Якщо поїзд загальмований ступенем 0,3 кгс/см², то перед початком відпускання необхідно збільшити розрядження ГМ до 0,5 кгс/см².

15.2.3. Повне службове гальмування в один прийом викону ють зниженням тиску в ЗрР на 1,5—1,7 кгс/см². Цей вид гальму вання слід використовувати за необхідності зупинки поїзда чи зменшення його швидкості на більш короткій відстані, ніж при виконанні ступінчастого гальмування.

15.2.4. Екстрене гальмування виконують переведенням РКМ № 334Е з положення НА в положення V, а біля кранів № 328, 394 і 395 — з положення II в положення VI. Ручка крана машиніста має залишатися в положенні екстреного гальмуван ня до повної зупинки поїзда.

15.2.5. З метою попередження виснаження автогальм — і як результат цього зменшення гальмівного ефекту — не проводять часті гальмування без підзарядження гальмівної мережі поїзда.

15.2.6. За відпускання автогальм після службових гальму вань РКМ № 328, 394 і 395 необхідно перевести з положення перекриші в положення І до отримання в ЗрР встановленого зарядного тиску, а потім — у положення II.
У поїздах, які складаються з 12 і більше вагонів, за відпускання автогальм після екстреного гальмування РКМ № 328, 394 і 395 слід витримувати в положенні І до отримання тиску в ЗрР 3,0—3,5 кгс/см². У поїздах, які складаються з 6— 11 вагонів, РКМ необхідно витримувати в положенні І до одержання тиску в ЗрР 1,5—2,0 кгс/см², після чого ручку слід перевести в поїзне положення.
У поїздах, у складі яких менше шести вагонів, відпускання автогальм після службових гальмувань проводять встановленням РКМ № 328, 394 і 395 — у положення І на 1—2 с з наступним переміщенням її в поїзне положення, а після екстреного гальмування необхідно тимчасово перекрити роз'єднувальний кран на ГМ, РКМ перевести в положення І і, після підвищення тиску в ЗрР до встановленого зарядного, перевести РКМ у поїзне положення, відкрити роз'єднувальний кран на ГМ і зарядити гальмівну мережу поїзда.

15.2.7. За повного відпускання автогальм у моторвагонних поїздах краном машиніста № 334Е час витримки ручки крана в положенні І визначається у відповідності з табл. 15.1.

Таблиця 15.1

Час витримки ручки крана машиніста № 334Е в положенні І за відпускання автогальм

Довжина состава моторвагонного поїзда	Час, с
після зменшення тиску в зрівнювальному резервуарі на, кгс/см^2	після ПСГ із зменшенням тиску в ЗрР на 1,5—1,7 кгс/см^2	після екстреного гальмування
0,5-0,6	0,7-1,0
До 12 вагонів включно
Понад 12 вагонів

15.2.8. Якщо до моторвагонного поїзда, обладнаного краном № 334Е, причеплюється пасажирський чи вантажний вагон, то дозволяється від'єднувати вентиль перекриші.